| dbo:abstract
|
- En geometria, un con recte és un sòlid de revolució generat pel gir d'un triangle rectangle al voltant d'un dels catets. El cercle generat per l'altre catet se denomina base i el punt on conflueixen les generatrius s'anomena vèrtex. També, es pot descriure com el sòlid limitat per una superfície cònica que té per directriu una circumferència i per un pla que talla la superfície cònica en totes les seves generatrius. La figura delimitada en aquest pla és una circumferència o una el·lipse (segons si el pla és perpendicular o oblic a l'eix), té el centre sobre l'eix i s'anomena base. Es representa en coordenades cartesianes per l'equació: (ca)
- Kužel je , které vznikne jako průnik a rovinné vrstvy. Část kuželové plochy, která tvoří povrch kužele, se označuje jako plášť kužele. Řez kuželového prostoru hraniční rovinou vrstvy se nazývá podstava. Plášť kužele a podstava se nazývají společným názvem povrch kužele. Bod, ve kterém se rovinný řez kužele redukuje na bod, se označuje jako vrchol kužele. Kolmá vzdálenost mezi podstavou a vrcholem se nazývá výška kužele. Vzdálenost mezi vrcholem a podstavou podél pláště je strana kužele. Je-li podstavou kužele kruh, pak se kužel nazývá kruhový. Pokud kolmice spuštěná z vrcholu na rovinu podstavy prochází středem podstavy kruhového kužele, pak jde o rotační kužel nebo kolmý kruhový kužel. Pokud kruhový kužel není kolmý, pak se označuje jako kosý. (cs)
- في الرياضيات، المخروط هو مجسم ثلاثي الأبعاد ينتج من توصيل جميع نقاط منحنى مغلق بنقطة لا تنتمي إليه، ويسمى المنحنى الخط الدليلي والنقطة بـرأس المخروط ويسمى كل مستقيم يوصله بين الخط الدليلي والرأس بـراسم المخروط, ويعرف أيضا بأنه هو المجسم الناتج من تدوير مثلث قائم الزاوية حول أحد ضلعي الزاوية القائمة دورة كاملة. عندما يكون الخط الدليلي دائرة، يسمى المخروط مخروط دائري. وعندما تكون جميع الرواسم متساوية في الطول يسمى المخروط الدائري القائم. وإذا قطعنا المخروط الدائري القائم بمستوى لا يشمل رأسه، فإن المقطع الناتج يسمى القطع المخروطي.وارتفاع المخروط هو المستقيم العمودي من قمة رأس المخروط إلى القاعدة، ويسمى أيضا طول المخروط.إذا قيل مخروط بلا إضافات فإنه يكون المخروط الدائري.يقع مركز ثقل المخروط ذو الكثافة المتجانسة على المحور، عند ربع المسافة من مركز ثقل القاعدة باتجاه القمة. (ar)
- Στα μαθηματικά και στη στερεομετρία, κώνος ονομάζεται το στερεό σχήμα που περιέχεται μεταξύ μιας κωνικής επιφάνειας, στην οποία ο οδηγός είναι κλειστή καμπύλη γραμμή, και ενός επιπέδου που τέμνει όλες τις γενέτειρες της κωνικής επιφάνειας, χωρίς να διέρχεται από την κορυφή αυτής. (el)
- Ein Kegel oder Konus ist ein geometrischer Körper, der entsteht, wenn man alle Punkte eines in einer Ebene liegenden, begrenzten und zusammenhängenden Flächenstücks geradlinig mit einem Punkt außerhalb der Ebene verbindet. Ist das Flächenstück eine Kreisscheibe, wird der Körper Kreiskegel genannt. Das Flächenstück nennt man Grundfläche, deren Begrenzungslinie die Leitkurve, den Punkt nennt man Spitze, Apex oder Scheitel des Kegels und die Fläche an der Seite wird als Mantelfläche bezeichnet. Ein Kegel hat also eine Spitze (den Scheitelpunkt), eine Kante (die Leitkurve) und zwei Flächen (die Mantel- und die Grundfläche). Unter der Höhe des Kegels versteht man sowohl das Lot von der Spitze auf die Grundfläche (die Höhe steht also immer senkrecht zur Grundfläche) wie auch die Länge dieses Lotes (also den Abstand der Spitze von der Grundfläche). Die Verbindungsstrecken der Spitze mit der Leitkurve heißen Mantellinien, ihre Vereinigung bildet den Kegelmantel oder die Mantelfläche.Ellipse, Parabel und Hyperbel sind Kegelschnitte. Im Zusammenhang mit Kegelschnitten wird als „Kegel“ oft auch ein verstanden. Vor allem in der Technik wird ein Kegel oder ein Kegelstumpf oft als Konus (von lat. conus) bzw. als konisch bezeichnet. (de)
- Konuso (el greka κώνος), komunuze, estas geometria solida objekto, formita per rotacio de orta triangulo ĉirkaŭ iu el siaj malpli longaj flankoj. La surfacan areon, A, de konuso, oni kalkulas per la matematika formulo: kie r estas la radiuso de la bazo, kaj h estas la alto de la konuso, de la apekso perpendikulare ĝis la bazo. Vidu ankaŭ π. La volumenon, V, oni kalkulas per: , se la bazo estas cirklo. (eo)
- A cone is a three-dimensional geometric shape that tapers smoothly from a flat base (frequently, though not necessarily, circular) to a point called the apex or vertex. A cone is formed by a set of line segments, half-lines, or lines connecting a common point, the apex, to all of the points on a base that is in a plane that does not contain the apex. Depending on the author, the base may be restricted to be a circle, any one-dimensional quadratic form in the plane, any closed one-dimensional figure, or any of the above plus all the enclosed points. If the enclosed points are included in the base, the cone is a solid object; otherwise it is a two-dimensional object in three-dimensional space. In the case of a solid object, the boundary formed by these lines or partial lines is called the lateral surface; if the lateral surface is unbounded, it is a conical surface. In the case of line segments, the cone does not extend beyond the base, while in the case of half-lines, it extends infinitely far. In the case of lines, the cone extends infinitely far in both directions from the apex, in which case it is sometimes called a double cone. Either half of a double cone on one side of the apex is called a nappe. The axis of a cone is the straight line (if any), passing through the apex, about which the base (and the whole cone) has a circular symmetry. In common usage in elementary geometry, cones are assumed to be right circular, where circular means that the base is a circle and right means that the axis passes through the centre of the base at right angles to its plane. If the cone is right circular the intersection of a plane with the lateral surface is a conic section. In general, however, the base may be any shape and the apex may lie anywhere (though it is usually assumed that the base is bounded and therefore has finite area, and that the apex lies outside the plane of the base). Contrasted with right cones are oblique cones, in which the axis passes through the centre of the base non-perpendicularly. A cone with a polygonal base is called a pyramid. Depending on the context, "cone" may also mean specifically a convex cone or a projective cone. Cones can also be generalized to higher dimensions. (en)
- Kono bat hiruki angeluzuzen batek kateto baten inguruan biratzean sortzen den gorputz geometrikoa da. (eu)
- En geometría, un cono recto es un sólido de revolución generado por el giro de un triángulo rectángulo alrededor de uno de sus catetos. Al círculo conformado por el otro cateto se denomina base y al punto donde confluyen las generatrices se llama vértice. (es)
- Is réad soladach nó cuasach a chaolaíonn as bun ciorclach go dtí pointe é cón. (ga)
- Dalam geometri, kerucut atau konus (bahasa Latin: cōnus) adalah sebuah limas istimewa yang beralas lingkaran. Kerucut memiliki 2 sisi, 1 rusuk, dan 1 titik sudut. Sisi tegak kerucut tidak berupa segitiga tapi berupa bidang miring yang disebut selimut kerucut. (in)
- En géométrie, un cône est une surface réglée ou bien un solide. (fr)
- 원뿔(圓-, 영어: cone)은 밑면이 원인 3차원 도형이다. 또한 원뿔은 각뿔과 비슷하지만 밑면이 다각형이 아닌 원이기 때문에, 각뿔은 아니다. 그리고 원뿔은 곡면이 될 수도 있고, 입체가 될 수도 있다. 입체로서의 원뿔은 하나의 원과 원의 평면 위에 있지 않은 한 정점이 주어졌을 때, 정점과 원둘레 위의 각 점을 선분으로 이어서 만들어진 곡면과 처음의 원으로 둘러싸인 도형을 말한다. 2개의 꼭짓점끼리 맞붙인 입체는 원뿔 곡선을 정의하는데 유용하다. 꼭짓점과 밑면의 중심을 잇는 직선이 밑면에 직교하는 원뿔을 "직원뿔"이라 하고, 그렇지 않은 원뿔을 "빗원뿔"이라고 한다. 보통 원뿔이라고 할 때는 직원뿔을 말한다. (ko)
- Stożek (łac. conus) – bryła ograniczona przez powierzchnię stożkową, której krzywa kierująca jest zamknięta, oraz przez płaszczyznę przecinającą tę powierzchnię stożkową. Część płaszczyzny wycięta przez powierzchnię stożkową stanowi podstawę stożka. Może mieć ona kształt dowolnej figury płaskiej. Kierującą powierzchni stożkowej może być obwód podstawy. Wysokością stożka nazywamy odległość wierzchołka od płaszczyzny podstawy. Objętość stożka wynosi gdzie: – pole powierzchni podstawy stożka, – wysokość stożka. (pl)
- 円錐（えんすい、英: cone）とは、円を底面として持つ錐（きり）状にとがった立体のことである。 (ja)
- In geometria, il cono è un solido di rotazione che si ottiene ruotando un triangolo rettangolo intorno a uno dei suoi cateti.L'asse del cono è il cateto intorno a cui il solido è costruito; la base del cono è altresì il cerchio ottenuto dalla rotazione dell'altro cateto.Il vertice del cono è, infine, il punto dell'asse opposto a quello dell'intersezione con la sua base. L'aggettivo che definisce gli oggetti di natura simile al cono è conico; da esso derivano anche le curve e le figure piane cosiddette coniche, ovvero risultanti dall'intersezione di un piano con un cono. In matematica un cono può essere considerato come una piramide di base circolare, avente quindi numero infinito di facce oblique. Illustrazione relativa a un articolo intitolato Problemata mathematica... pubblicato sugli Acta Eruditorum nel 1734 (it)
- Een kegel of conus is een ruimtelijke figuur die bestaat uit een cirkelschijf, de basis, en een gekromd vlak, de mantel of zijde, gevormd door alle lijnstukken tussen de punten van de cirkel en een vast punt, verschillend van het middelpunt van de cirkel en loodrecht daarboven, de top van de kegel. Het verbindingslijnstuk van de top met het cirkelmiddelpunt is de as van de kegel. Ook het lichaam dat bestaat uit de bovengenoemde vlakken samen met de punten in het inwendige wordt kegel genoemd. Meer algemeen is in de meetkunde een kegel of conus een ruimtelijke figuur die ontstaat door alle punten van een begrensd en samenhangend deel van een plat vlak, de basis, te verbinden met een punt, de top, gelegen buiten dat vlak. Er is geen uniformiteit wat de definitie betreft. De basis kan bijvoorbeeld beperkt zijn tot gesloten vlakke krommen, of tot een daardoor omsloten gebied. (nl)
- Em geometria, o cone é um sólido geométrico obtido quando se tem uma pirâmide cuja base é um polígono regular, o número de lados da base tende ao infinito e a medida de lado do polígono tende a zero. (pt)
- En kon är en geometrisk kropp som bildas av linjer mellan samtliga punkter på konturen av en plan figur (basytan) och en punkt utanför planet (spetsen, apex). Är basytan en cirkel fås en cirkulär kon; är den en polygon fås en pyramid. Detta kan generaliseras, så en kon kan också definieras som en delmängd av ett vektorrum som är ekvivalent med alla reella multipler av sig själv. Den cirkulära konens volym är där r = radien och h = höjden. Mantelytan är där r = radien och s = avståndet från basytans kant till konens spets. Konens totala area blir alltså: (sv)
- Ко́нус (лат. conus від дав.-гр. κώνος — «шпичак шолома», «шишка») заст. кружі́ль— геометричне тіло, отримане шляхом об'єднання всіх променів, що виходять з однієї точки — вершини конуса, і таких що проходять через довільну плоску криву. Іноді конусом називають частину такого тіла, отриману об'єднанням усіх відрізків, що з'єднують вершину і точки пласкої поверхні (яку в такому випадку називають основою конуса, а конус називають таким, що спирається на дану поверхню). Надалі буде розглядатися саме цей випадок, якщо не сказано про інше. За ДСТУ: конус — узагальнений термін, під яким залежно від конкретних умов розуміють конічну поверхню, конічну деталь чи конічний елемент. Відрізок, опущений перпендикулярно з вершини на площину основи (а також його довжина), називається висотою конуса. Якщо площа основи має скінченне значення, то об'єм конуса також має скінченне значення і дорівнює третині добутку висоти на площу основи. Таким чином всі конуси, що спираються на дану основу, і мають вершину в площині, паралельній цій основі, мають рівний об'єм, оскільки їх висоти рівні. Якщо основою конуса є многокутник, тоді конус стає пірамідою. Таким чином піраміди є підмножиною конусів. Відрізок, що сполучає вершину конуса з точкою границі його основи називається твірною конуса. Множина всіх твірних конуса називається бічною поверхнею конуса. Якщо основа конуса має центр симетрії (наприклад, є еліпсом) і ортогональна проєкція вершини конуса на його основу збігається з цим центром, то конус називається прямим. При цьому пряма, що сполучає вершину конуса з центром його основи називається віссю конуса. Якщо ж ортогональна проєкція вершини не збігається з центром основи, то такий конус називається косим. (uk)
- 圓錐也称为圆锥体，是一种三维幾何體，是平面上一个圆以及它的所有切线和平面外的一个定点确定的平面围成的形体。圆形被稱为圆锥的底面，平面外的定点稱为圆锥的頂點或尖端，顶点到底面所在平面的距离称为圆锥的高。通常“圆锥”一词用来指代正圆锥，也就是圆锥顶点在底面的投影是圆心时的情况。正圆锥可以定义为一個直角三角形绕其中一條直角邊旋轉一周得到的几何体，这个直角三角形的斜边称为圆锥的母线。顶点在底面的投影不在圆心，这样的圆锥称为斜圆锥。正圆锥可以由平面截得到，斜圆锥则不能。倾斜平面截取圆锥面得到的几何形体叫做椭圆锥。 (zh)
- Ко́нус (через нем. Konus и лат. cōnus, от др.-греч. κώνος — «сосновая шишка») — поверхность, образованная в пространстве множеством лучей (образующих конуса), соединяющих все точки некоторой плоской кривой (направляющей конуса) с данной точкой пространства (вершиной конуса). Если направляющая конуса — замкнутая кривая, то коническая поверхность служит границей пространственного тела, которое также называют «конусом» (см. рисунок), а внутренность этой кривой называют «основанием конуса», если основание конуса представляет собой многоугольник, такой конус является пирамидой. Иногда вместо лучей рассматривают прямые, тогда получается двойной конус, состоящий из двух симметричных относительно вершины частей. Конус и связанные с ним конические сечения играют большую роль в математике, астрономии и других науках. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- في الرياضيات، المخروط هو مجسم ثلاثي الأبعاد ينتج من توصيل جميع نقاط منحنى مغلق بنقطة لا تنتمي إليه، ويسمى المنحنى الخط الدليلي والنقطة بـرأس المخروط ويسمى كل مستقيم يوصله بين الخط الدليلي والرأس بـراسم المخروط, ويعرف أيضا بأنه هو المجسم الناتج من تدوير مثلث قائم الزاوية حول أحد ضلعي الزاوية القائمة دورة كاملة. عندما يكون الخط الدليلي دائرة، يسمى المخروط مخروط دائري. وعندما تكون جميع الرواسم متساوية في الطول يسمى المخروط الدائري القائم. وإذا قطعنا المخروط الدائري القائم بمستوى لا يشمل رأسه، فإن المقطع الناتج يسمى القطع المخروطي.وارتفاع المخروط هو المستقيم العمودي من قمة رأس المخروط إلى القاعدة، ويسمى أيضا طول المخروط.إذا قيل مخروط بلا إضافات فإنه يكون المخروط الدائري.يقع مركز ثقل المخروط ذو الكثافة المتجانسة على المحور، عند ربع المسافة من مركز ثقل القاعدة باتجاه القمة. (ar)
- Στα μαθηματικά και στη στερεομετρία, κώνος ονομάζεται το στερεό σχήμα που περιέχεται μεταξύ μιας κωνικής επιφάνειας, στην οποία ο οδηγός είναι κλειστή καμπύλη γραμμή, και ενός επιπέδου που τέμνει όλες τις γενέτειρες της κωνικής επιφάνειας, χωρίς να διέρχεται από την κορυφή αυτής. (el)
- Konuso (el greka κώνος), komunuze, estas geometria solida objekto, formita per rotacio de orta triangulo ĉirkaŭ iu el siaj malpli longaj flankoj. La surfacan areon, A, de konuso, oni kalkulas per la matematika formulo: kie r estas la radiuso de la bazo, kaj h estas la alto de la konuso, de la apekso perpendikulare ĝis la bazo. Vidu ankaŭ π. La volumenon, V, oni kalkulas per: , se la bazo estas cirklo. (eo)
- Kono bat hiruki angeluzuzen batek kateto baten inguruan biratzean sortzen den gorputz geometrikoa da. (eu)
- En geometría, un cono recto es un sólido de revolución generado por el giro de un triángulo rectángulo alrededor de uno de sus catetos. Al círculo conformado por el otro cateto se denomina base y al punto donde confluyen las generatrices se llama vértice. (es)
- Is réad soladach nó cuasach a chaolaíonn as bun ciorclach go dtí pointe é cón. (ga)
- Dalam geometri, kerucut atau konus (bahasa Latin: cōnus) adalah sebuah limas istimewa yang beralas lingkaran. Kerucut memiliki 2 sisi, 1 rusuk, dan 1 titik sudut. Sisi tegak kerucut tidak berupa segitiga tapi berupa bidang miring yang disebut selimut kerucut. (in)
- En géométrie, un cône est une surface réglée ou bien un solide. (fr)
- 원뿔(圓-, 영어: cone)은 밑면이 원인 3차원 도형이다. 또한 원뿔은 각뿔과 비슷하지만 밑면이 다각형이 아닌 원이기 때문에, 각뿔은 아니다. 그리고 원뿔은 곡면이 될 수도 있고, 입체가 될 수도 있다. 입체로서의 원뿔은 하나의 원과 원의 평면 위에 있지 않은 한 정점이 주어졌을 때, 정점과 원둘레 위의 각 점을 선분으로 이어서 만들어진 곡면과 처음의 원으로 둘러싸인 도형을 말한다. 2개의 꼭짓점끼리 맞붙인 입체는 원뿔 곡선을 정의하는데 유용하다. 꼭짓점과 밑면의 중심을 잇는 직선이 밑면에 직교하는 원뿔을 "직원뿔"이라 하고, 그렇지 않은 원뿔을 "빗원뿔"이라고 한다. 보통 원뿔이라고 할 때는 직원뿔을 말한다. (ko)
- Stożek (łac. conus) – bryła ograniczona przez powierzchnię stożkową, której krzywa kierująca jest zamknięta, oraz przez płaszczyznę przecinającą tę powierzchnię stożkową. Część płaszczyzny wycięta przez powierzchnię stożkową stanowi podstawę stożka. Może mieć ona kształt dowolnej figury płaskiej. Kierującą powierzchni stożkowej może być obwód podstawy. Wysokością stożka nazywamy odległość wierzchołka od płaszczyzny podstawy. Objętość stożka wynosi gdzie: – pole powierzchni podstawy stożka, – wysokość stożka. (pl)
- 円錐（えんすい、英: cone）とは、円を底面として持つ錐（きり）状にとがった立体のことである。 (ja)
- Em geometria, o cone é um sólido geométrico obtido quando se tem uma pirâmide cuja base é um polígono regular, o número de lados da base tende ao infinito e a medida de lado do polígono tende a zero. (pt)
- En kon är en geometrisk kropp som bildas av linjer mellan samtliga punkter på konturen av en plan figur (basytan) och en punkt utanför planet (spetsen, apex). Är basytan en cirkel fås en cirkulär kon; är den en polygon fås en pyramid. Detta kan generaliseras, så en kon kan också definieras som en delmängd av ett vektorrum som är ekvivalent med alla reella multipler av sig själv. Den cirkulära konens volym är där r = radien och h = höjden. Mantelytan är där r = radien och s = avståndet från basytans kant till konens spets. Konens totala area blir alltså: (sv)
- 圓錐也称为圆锥体，是一种三维幾何體，是平面上一个圆以及它的所有切线和平面外的一个定点确定的平面围成的形体。圆形被稱为圆锥的底面，平面外的定点稱为圆锥的頂點或尖端，顶点到底面所在平面的距离称为圆锥的高。通常“圆锥”一词用来指代正圆锥，也就是圆锥顶点在底面的投影是圆心时的情况。正圆锥可以定义为一個直角三角形绕其中一條直角邊旋轉一周得到的几何体，这个直角三角形的斜边称为圆锥的母线。顶点在底面的投影不在圆心，这样的圆锥称为斜圆锥。正圆锥可以由平面截得到，斜圆锥则不能。倾斜平面截取圆锥面得到的几何形体叫做椭圆锥。 (zh)
- En geometria, un con recte és un sòlid de revolució generat pel gir d'un triangle rectangle al voltant d'un dels catets. El cercle generat per l'altre catet se denomina base i el punt on conflueixen les generatrius s'anomena vèrtex. També, es pot descriure com el sòlid limitat per una superfície cònica que té per directriu una circumferència i per un pla que talla la superfície cònica en totes les seves generatrius. La figura delimitada en aquest pla és una circumferència o una el·lipse (segons si el pla és perpendicular o oblic a l'eix), té el centre sobre l'eix i s'anomena base. (ca)
- Kužel je , které vznikne jako průnik a rovinné vrstvy. Část kuželové plochy, která tvoří povrch kužele, se označuje jako plášť kužele. Řez kuželového prostoru hraniční rovinou vrstvy se nazývá podstava. Plášť kužele a podstava se nazývají společným názvem povrch kužele. Bod, ve kterém se rovinný řez kužele redukuje na bod, se označuje jako vrchol kužele. Kolmá vzdálenost mezi podstavou a vrcholem se nazývá výška kužele. Vzdálenost mezi vrcholem a podstavou podél pláště je strana kužele. (cs)
- Ein Kegel oder Konus ist ein geometrischer Körper, der entsteht, wenn man alle Punkte eines in einer Ebene liegenden, begrenzten und zusammenhängenden Flächenstücks geradlinig mit einem Punkt außerhalb der Ebene verbindet. Ist das Flächenstück eine Kreisscheibe, wird der Körper Kreiskegel genannt. Das Flächenstück nennt man Grundfläche, deren Begrenzungslinie die Leitkurve, den Punkt nennt man Spitze, Apex oder Scheitel des Kegels und die Fläche an der Seite wird als Mantelfläche bezeichnet. Ein Kegel hat also eine Spitze (den Scheitelpunkt), eine Kante (die Leitkurve) und zwei Flächen (die Mantel- und die Grundfläche). (de)
- A cone is a three-dimensional geometric shape that tapers smoothly from a flat base (frequently, though not necessarily, circular) to a point called the apex or vertex. A cone is formed by a set of line segments, half-lines, or lines connecting a common point, the apex, to all of the points on a base that is in a plane that does not contain the apex. Depending on the author, the base may be restricted to be a circle, any one-dimensional quadratic form in the plane, any closed one-dimensional figure, or any of the above plus all the enclosed points. If the enclosed points are included in the base, the cone is a solid object; otherwise it is a two-dimensional object in three-dimensional space. In the case of a solid object, the boundary formed by these lines or partial lines is called the l (en)
- In geometria, il cono è un solido di rotazione che si ottiene ruotando un triangolo rettangolo intorno a uno dei suoi cateti.L'asse del cono è il cateto intorno a cui il solido è costruito; la base del cono è altresì il cerchio ottenuto dalla rotazione dell'altro cateto.Il vertice del cono è, infine, il punto dell'asse opposto a quello dell'intersezione con la sua base. L'aggettivo che definisce gli oggetti di natura simile al cono è conico; da esso derivano anche le curve e le figure piane cosiddette coniche, ovvero risultanti dall'intersezione di un piano con un cono. (it)
- Een kegel of conus is een ruimtelijke figuur die bestaat uit een cirkelschijf, de basis, en een gekromd vlak, de mantel of zijde, gevormd door alle lijnstukken tussen de punten van de cirkel en een vast punt, verschillend van het middelpunt van de cirkel en loodrecht daarboven, de top van de kegel. Het verbindingslijnstuk van de top met het cirkelmiddelpunt is de as van de kegel. Ook het lichaam dat bestaat uit de bovengenoemde vlakken samen met de punten in het inwendige wordt kegel genoemd. (nl)
- Ко́нус (лат. conus від дав.-гр. κώνος — «шпичак шолома», «шишка») заст. кружі́ль— геометричне тіло, отримане шляхом об'єднання всіх променів, що виходять з однієї точки — вершини конуса, і таких що проходять через довільну плоску криву. Іноді конусом називають частину такого тіла, отриману об'єднанням усіх відрізків, що з'єднують вершину і точки пласкої поверхні (яку в такому випадку називають основою конуса, а конус називають таким, що спирається на дану поверхню). Надалі буде розглядатися саме цей випадок, якщо не сказано про інше. (uk)
- Ко́нус (через нем. Konus и лат. cōnus, от др.-греч. κώνος — «сосновая шишка») — поверхность, образованная в пространстве множеством лучей (образующих конуса), соединяющих все точки некоторой плоской кривой (направляющей конуса) с данной точкой пространства (вершиной конуса). Если направляющая конуса — замкнутая кривая, то коническая поверхность служит границей пространственного тела, которое также называют «конусом» (см. рисунок), а внутренность этой кривой называют «основанием конуса», если основание конуса представляет собой многоугольник, такой конус является пирамидой. (ru)
|
