| dbo:abstract
|
- قِيلِيقِيَة (من اليونانية: Κιλικία، كِلِيكْيَا) هي منطقة جغرافية ثقافية في جنوب الأناضول (تركيا)، تمتد داخليًا من السواحل الشمالية الشرقية للبحر الأبيض المتوسط. يبلغ عدد سكان قيليقية أكثر من ستة ملايين نسمة، يتركز معظمهم في سهل قيليقية. تضم المنطقة محافظات مرسين، وأضنة، وعثمانية، وهاتاي. (ar)
- Cilícia fou una regió del sud-est d'Àsia Menor. Fou una satrapia persa i selèucida, i després una província romana i romana d'Orient. El seu nom actual és Çukurova. (ca)
- كيزواتنا (أو كيزوادنا، وفي المصرية القديمة كودي)، هو اسم مملكة اناضوليةقديمة المملكة يعود تاريخها إلى الألفية الثانية قبل الميلاد. كانت كيزواتنا تقع في مرتفعات جنوب شرق الأناضول بالقرب من خليج إسكندرونة في تركيا الحالية. طوّقت المملكة جبال طوروس ونهر جيهان وكان مركز المملكة مدينة كوماني الواقعة في مرتفعات المملكة. (ar)
- Kizzuwatna o Kizzuwadna va ser un estat de l'Anatòlia del sud-est (Cilícia), a la zona del golf d'Alexandreta, probablement d'origen hurrita. La família reial de Kizzuwatna era sens dubte d'origen hurrita, ja que la majoria de reines i nobles del país porten noms hurrites i els déus hurrites se sap que van passar al panteó hitita, entre ells la deessa Hebat de Kizzuwatna. Estava situat a les rutes que permetien al pas, a través de les muntanyes del Taure, entre Anatòlia i Síria, i tenia una gran importància estratègica. (ca)
- Kilíkie (řecky Κιλικία, Kilikia) byl ve starověku obvykle užívaný název pro pobřežní region, jenž se rozkládal na jihu poloostrova Malá Asie. Kilíkie zaujímala území sousedící na západě s Pamfýlií a na východě se Sýrií. Její severní hranici tvořil hřeben pohoří Taurus, který jí izoloval od centrální anatolské plošiny. Pouze jediná úzká soutěska, ve starověku nazývaná Kilikijská brána (latinsky Pylae Ciliciae), jí poskytovala spojení s Kappadokií. Na jihu byla Kilíkie omývána Středozemním mořem, jež jí oddělovalo od Kypru, s nimž udržovala blízké kontakty. V dnešní době se tento kraj nazývá Çukurova a tvoří součást Turecka. (cs)
- Kizzuwatna nebo Kizzuwadna je název starověkého anatolského království ve 2. tisíciletí před naším letopočtem. Nacházelo se na vysočině v jihovýchodní Anatolii, poblíž Iskenderunského zálivu, v dnešním Turecku. Bylo ohraničeno pohořím Taurus a řekou Ceyhan. Středem království bylo město . V pozdější době byla stejná oblast známá jako Kilíkie. (cs)
- Η Κιλικία είναι η νοτιοανατολικότερη παράλια περιοχή της Μικράς Ασίας (έναντι της Κύπρου). Αρχαιότερη ονομασία της ήταν Αώα από το όνομα ποταμού της, του Αώου, αγνώστου προσδιορισμού σήμερα. (el)
- Kilikien (altgriechisch Κιλικία Kilikía, lateinisch Cilicia, dt. auch Zilizien) ist eine antike Landschaft im Südosten Kleinasiens. Sie entspricht etwa dem östlichen Teil der heutigen türkischen Mittelmeerregion und somit den heutigen türkischen Provinzen Adana, Mersin und Osmaniye, sowie zumindest dem größten Teil der Provinz Kahramanmaraş, aber ohne den größten Teil des Gebiets der Provinz Hatay, der zum antiken Syrien gerechnet wurde. (de)
- Kizzuwatna (hethitisch: URUki-iz-zu-wa-at-na; Ethnikon hurritisch: kizzuwatna=ḫi; assyrisch: Kisuatni) war ein Königreich im südöstlichen Anatolien im 15. Jahrhundert v. Chr. Die beiden Namen Kizzuwatna und Kummanna konnten in hethitischen Texten ausgetauscht werden und beide Namen konnten sowohl das Land als auch eine Stadt bezeichnen. Die Bevölkerung bestand hauptsächlich aus Hurritern und Luwiern. (de)
- Kilikio (latine Cilicia, greke Κιλικία, do Kilikia, en Esperanto Kilikio) dum la antikva epoko estis pejzaĝo en la sudoriento de la hodiaŭa ŝtato Turkio kaj ekde la jaro 64 antaŭ Kristo estis provinco de la Romia Imperio, kies ĉefurbo estis la havena urbo Tarsos ĉe la Mediteranea Maro. La teritorio proksimume korespondas al la nunaj provincoj Adana kaj Mersin de Turkio. (eo)
- Cilicia (/sɪˈlɪʃə/) is a geographical region in southern Anatolia in Turkey, extending inland from the northeastern coasts of the Mediterranean Sea. Cilicia has a population ranging over six million, concentrated mostly at the Cilicia plain. The region includes the provinces of Mersin, Adana, Osmaniye, along with parts of Hatay and Antalya. (en)
- En la Antigüedad, Cilicia (en griego Κιλικία, en armenio Կիլիկիա) era la designación que se le daba a la zona costera meridional de la península de Anatolia, que ahora se conoce como Çukurova. Fue una entidad política en la época de los romanos. Cilicia se extendía tierra adentro desde la costa sudoriental de Asia Menor (la actual Turquía), hacia el norte y noreste de la isla de Chipre, y comprendía alrededor de un tercio de la superficie de Anatolia. (es)
- Kizzuwadna o Kizzuwatna fue un antiguo reino de cultura hurrita situado en lo que hoy es el golfo de Alejandreta, en Turquía. Su historia está relacionada con el imperio hitita, y aunque al principio pudo ser una entidad política independiente (llamada Adaniya), parece que se incorporó al reino hitita en tiempos de Hattusili I (1650 a. C. - 1620 a. C..); sin embargo, la posterior debilidad de los hititas en el siglo XVI a. C. permitió a Kizzuwadna proclamarse independiente y jugar con su posición intermedia entre Mitanni y el imperio hitita para ganar una importante base de poder. Esta situación, que el rey hitita Telepinu y sus sucesores aceptaron, se mantuvo hasta el reinado de Tudhaliya I/II (1430 a. C. - 1400 a. C.), que convirtió a Kizzuwadna en un estado vasallo mediante el tratado de Sunasura, como paso previo a sus campañas contra Mitanni. Kizzuwadna se mantuvo como vasallo hitita hasta el reinado de Suppiluliuma I (mediados del siglo XIV a. C.) que acabó con la independencia nominal de este reino. A pesar de su situación política de subordinación, parece que Kizzuwadna ejerció una gran influencia sobre los hititas, que a través de este reino incorporaron numerosos elementos hurritas en su cultura, particularmente en su religión, hasta el punto de que bastantes reyes hititas usaron nombres hurritas (por ejemplo, Urhi-Tesub). Económicamente, Kizzuwadna parece haber sido importante como centro de fundición y trabajado del hierro. (es)
- Zilizia (grezieraz: Κιλικία; armenieraz: Կիլիկիա) antzinateko eskualdea da, askotan unitate administratiboa izan zena, Asia Txikiko hegoaldeko kostaldean kokatua. Egun, Turkiako Adana probintziaren barnean dago. (eu)
- Kizzuwadna, kulturako erresuma bat izan zen, gaur egun Turkiako Alexandretako golkoan kokatua. Bere historia, hititar inperioarekin lotuta dago, eta, hasieran, erresuma independente bat izan bazen ere (Adaniya deitua), dirudienez, hititar inperioan sartu zen Hattusili I.aren erregealdian, (K.a. 1650-K.a. 1620). Baina, ondoren, hititek izan zuten ahuldadea probestuz, Kizzuwadna independente aldarrikatu zen, honela, Mitanni eta Hititar inperioaren artean zuen tarteko kokapenarekin jokatuz, botere handia lortu ahal izateko. Egoera hau, Telepinu erregeak eta bere ondorengoek onartu zutena, Tudhalia I.aren erregealdirarte mantendu zen, (K.a. 1430-K.a. 1400), Kizzuwadna estatu basailu bihurtu zuena Sunasurako hitzarmenaren bidez, Mitanniren aurkako bere kanpainen aurrekari bezala. Kizzuwadna, hititar inperioaren basailu bezala mantendu zen Shubiluliuma I.aren erregealdirarte (K.a. XIV. mendearen erdialdea), errege honek, Kizzuwadnaren izenezko independentziarekin amaitu zuelarik. Hititar inperioaren mendeko egoera politikoa gora-behera, dirudienez, Kizzuwadnak eragin handia izan zuen hititengan, erresuma honen bidez, euren kulturan elementu hurritar ugari sartu zituztenak, bereziki erlijioa, zenbait errege hititak, Urhi-Teshub kasu, euren izen hurritarra erabiltzeraino. Ekonomikoki, Kizzuwadna, dirudienez, garrantzitsua izan zen burdinaren fundizio eta lantzearen arloan. (eu)
- La Cilicie est une région historique d'Anatolie méridionale et une ancienne province romaine située dans l'actuelle Turquie. Elle était bordée au nord par la Cappadoce et la Lycaonie, à l'ouest par la Pisidie et la Pamphylie, au sud par la mer Méditerranée et au sud-est par la Syrie. Elle correspond approximativement aujourd'hui à la province turque d'Adana, une région comprise entre les monts Taurus, les monts Amanos et la Méditerranée. (fr)
- Pada masa antikuitas, Kilikia (bahasa Turki: Kilikya; bahasa Armenia: Կիլիկիա, bahasa Yunani: Κιλικία, bahasa Persia Tengah: klkyʾy, bahasa Partia: kylkyʾ) adalah daerah pesisir selatan di Asia Kecil, sebelah setalah dataran tinggi Anatolia tengah. Daerah ini adalah suatu entitas politik sejak masa bangsa sampai Kekaisaran Bizantium. Kilikia meluas dari pesisir Turki modern sampai mencapai sebelah utara dan timur laut Siprus. Kota Tarsus, tempat asal rasul Paulus, terletak di wilayah Kilikia. (in)
- Le Kizzuwatna fut un royaume anatolien du IIe millénaire av. J.-C., incorporé dans l’Empire hittite à la fin du XVe siècle av. J.-C. Ce fut le nom donné à la région située au pied des monts Taurus (en Turquie aujourd’hui) voisine de la Pamphylie à l'Ouest. Elle correspondait presque à la Cilicie et à la Cataonie (« Kataonia » pourrait être une forme gréco-latine du nom Kizzuwatna). Le pays était organisé autour des rivières Ceyhan et Seyhan, et de sa capitale Kummani ainsi que d’autres centres urbains. Au IIe millénaire av. J.-C., sa population est composée majoritairement de Louvites et de Hourrites. (fr)
- 키주와트나(또는 키주와드나)는 기원전 제2 천년기의 고대왕국이었다. 그것은 현대 터키의 이스켄데룬 만 근처의 남동 아나톨리아의 고지대에 위치하였다. 그것은 타우루스 산맥과 케이한 강을 포함하였다. 왕국의 중심은 쿰마니였으며 고원에 위치한다. 후대에 같은 영역이 킬리키아로 알려져 있다. 나라는 타우루스 산맥의 은광과 같은 귀중한 자원을 소유하였다. 산맥의 경사는 아직 부분적으로 숲으로 덮여 있다. 해마다 겨울 비가 지역에 이른 시기에 농업을 가능케 하였다. 케이한 강의 낮은 유역의 평야는 부유한 경작지대를 제공하였다. (ko)
- 킬리키야(튀르키예어: Kilikya), 킬리키아(그리스어: Κιλικία, 언어 오류(hyw): Կիլիկիա) 또는 실리시아(영어: Cilicia)는 소아시아의 남동쪽 해안, 키프로스 북쪽의 해안지역을 말하는 고대의 지명이다. 북쪽과 서쪽은 이 아나톨리아의 고원지대와 경계를 이루고, 동쪽으로 안티타우루스 산맥이 있다. 남쪽으로는 지중해와 만나는데 고대에는 소아시아와 시리아를 잇는 유일한 통로, "킬리키아 문" 이 이곳에 있었다. 히타이트, 아시리아, 페르시아 제국의 지배를 받았고 특히 키루스 2세의 정복 당시 도움을 주어서 키루스로부터 특별한 지위를 부여받았다. 킬리키아의 문 은 알렉산드로스 대왕의 이수스 전투가 벌어진 곳으로 유명하다. 알렉산드로스의 사후 잠시 프톨레마이오스 왕조의 지배를 받다가 곧 셀레우코스 왕조로 넘어갔고 기원전 67년 폼페이우스의 동방원정때 로마의 속주로 편입되었다. 이후로 로마 제국시대에 몇번 속주로 재조정하였다가 비잔티움 제국의 영토로 승계되었다. 7세기 이슬람교도의 정복 전쟁때 이슬람에 복속되었다가 965년 비잔티움 제국의 황제 니케포루스 포카스가 다시 복속시켰으며 이 시기부터 아르메니아인들이 이 지역에 점점 더 정착하였으며 특히 제국의 통치가 11세기 동안 코카서스 깊숙이 밀려들어오면서 이 지역에 점점 더 정착하게 되어 제1차 십자군 이후 킬리키아의 아르메니아 왕국이 세워졌다. 이후 1375년 이집트 맘루크 술탄국에 의해 킬리키아의 아르메니아 왕국은 멸망하여 맘루크가 이 지역을 다스렸으며 1516년에는 오스만 제국의 셀림 1세에게 정복되었다. 이후 제1차 세계대전이 일어나고 앙카라 조약에 따라서 현재는 터키의 영토이다. (ko)
- Kizzuwatna (ook Kizzuwadna, Akkadisch Kizwatna, Egyptisch: Qiduwadana of Kode), was een oud-Anatolisch koninkrijk in het 2e millennium v.Chr.. Het was gelegen in het heuvelachtige gebied van Zuidoost-Anatolië, aan de Golf van Iskenderun in hedendaags Turkije. Kizzuwatna omringde het Taurusgebergte en de . Centraal in het koninkrijk lag de stad . In de 14e eeuw v.Chr. werd Kizzuwatna door het Nieuwe Hettitische Rijk ingelijfd. In een latere era stond deze regio als Cilicië bekend. (nl)
- キリキア (Cilicia) は、トルコ南部にある、地中海に面した一地域の名前。地中海をへだててキプロスと向かい合い、また南東部にシリアの位置する地域である。北は、世界遺産で有名なカッパドキアと接している。キリキアは海岸沿いのと、西部のトロス山脈（タウルス山脈）をはじめとして平野部をとりかこむように広がる山地の部分とで成り立つ。聖パウロの生誕地であるタルスス（タルソス）の町があることで知られる。現在はトルコ第4の都市アダナがある。 アナトリア半島の東部および南部は険しい山地や高原が広がっているため、平野部のあるキリキアは古くから小アジアやヨーロッパと中東を結ぶ交通・貿易・戦略の要衝であった。トロス山脈には細く険しい道があり、とくに交通の重要地として「キリキアの門」と呼ばれた。ヨーロッパと中東を結ぶ中継地であるため、地政学的に言う緩衝地帯であり、古代から何度も支配者が入れ替わった地域でもある。 (ja)
- Nella geografia antica, la Cilicia formava un distretto sulla costa sudorientale dell'Asia Minore (Turchia), a nord di Cipro. Essa si estendeva lungo le coste del Mediterraneo dalla Panfilia al Monte Amanus (Giaour Dagh), il quale la separa dalla Siria. A nord della Cilicia si ergono le montagne del Tauro, che la separano dall'altopiano centrale dell'Anatolia e che sono tagliate da una stretta gola, chiamata nell'antichità Porte della Cilicia. (it)
- Kizzuwatna fu un regno anatolico del II millennio a.C., situato nella regione ai piedi del Tauro corrispondente alla Cilicia di epoca classica, nell'odierna Turchia. Il regno controllava le miniere d'argento del Tauro e fertili zone agricole. I suoi abitanti erano di cultura urrita e parlavano il luvio, una lingua indoeuropea imparentata con l'ittita. La sua capitale fu Kummani, dove era presente un luogo di culto dedicato al dio della tempesta hurrita Teshub. (it)
- Cylicja (arab. قيليقيا Kilikija lub niegdyś الثغور الشامية trb. As-Sghur asz-Szmija trl. āṯ-ṯḡūr āš-šāmīť, fr. Cilicie, gr. Κιλικία, Kilikia, łac. Cilicia, orm. Կիլիկիա, tur. Kilikya (Çukurova)) – kraina historyczna na pograniczu Azji Mniejszej i Syropalestyny. W centralnym punkcie równinna i żyzna, lecz otoczona zewsząd górami. Obecnie w całości leży na terytorium Turcji (prowincje: Mersin, Adana, Osmaniye). W czasach rzymskich Cylicja dzieliła się na dwie części: Cilicia Trachea i Cilicia Pedias. Cilicia Trachea (asyryjskie Khillaku, od którego pochodzi nazwa Cylicji) była surowym rejonem górskim uformowanym przez góry Taurus. Od południa graniczy z Morzem Śródziemnym (które odziela ją od Cypru), od zachodu – z górami Taurus (oddzielającymi ją od Azji Mniejszej), od wschodu zaś – z górami Amanus (oddzielającymi ją od właściwej Syrii). Przez tauryjskie Wrota Cylicyjskie i amańskie Wrota Syryjskie przechodził główny szlak pomiędzy Azją Mniejszą i położonymi dalej krainami w Europie, a Syrią i położonymi dalej krainami Azji, co sprawiało, że Cylicja była krajem o dużym znaczeniu strategicznym. Tędy na wschód szli Aleksander Macedoński i Lucjusz Domicjusz Aurelian, a później wodzowie pierwszej wyprawy krzyżowej i Selim I Groźny, zaś wodzowie wypraw Abbasydów i Ibrahim Pasza szli tędy na zachód. Skaliste przylądki tworzyły naturalne porty, w których często znajdowali schronienie piraci. W starożytności pokryta gęstym lasem, który dostarczał budulca dla stoczni. Cilicia Pedias leżała we wschodniej części Cylicji i prócz terenów górskich kształtowały ją nadmorskie równiny. Przez Cylicję biegł perski szlak królewski, który łączył Anatolię z Syrią i wybrzeżem cylicyjskim. (pl)
- Cilicië of Kilikië (Oudgrieks: Κιλικία / Kilikía; Latijn: Cilicia) was een landstreek aan de zuidoostkust van Klein-Azië. De stad Salamis op Cyprus behoorde er ook toe. Het was strategisch belangrijk omdat het via een bergpas, de Cilicische Poort, een doorgang bood tot Syrië. Cilicië werd rond 446 v.Chr. veroverd door Cyrus II de Grote van de Achaemeniden. In 333 v.Chr. kwam het in bezit van Alexander de Grote. Na Alexanders dood werd Cilicië een deel van het rijk van de satraap van Frygië, Antigonos I Monophthalmos, maar toen die in 301 v.Chr. werd verslagen werd het land door de Seleuciden en Ptolemaeën in tweeën gedeeld. Uiteindelijk verkregen de Seleuciden de gehele streek. Toen het Seleucidische rijk in verval raakte kregen de Romeinen Cilicië na een aantal oorlogen in 50 v.Chr. in handen. Cicero was er gouverneur. Keizer Diocletianus verdeelde in de 3e eeuw het land in tweeën. Het bergachtige westen kreeg de naam Isaurië en de vlaktes bleven Cilicië heten. In de 4e eeuw of de 5e eeuw werd het resterende gedeelte van Cilicië opnieuw verdeeld, in Cilicië I (Tarsus e.o.) en Cilicië II (de vlaktes in het oosten). Gedurende de kruistochten was het land een Armeens koninkrijk enin 1375 werd het deel van het Ottomaanse Rijk. De apostel Paulus werd geboren in Tarsus, de hoofdstad van Cilicië. (nl)
- Киццуватна, или Киццувадна (антич. Kαταoνία ), — лувийско-хурритское государство, существовавшее в XVI — XIV веках до н. э. Царство находилось на территории юго-восточной части Малой Азии в области Киликия. История Киццуватны известна в связи с историей Хеттского царства. Полагается, что в середине XIV века до н. э. Киццуватна была захвачена хеттами, но династия правителей продолжилась в качестве наместников. После распада Хеттского царства образовалось независимое государство с той же династией. (ru)
- Kizzuwatna lub Kizzuwadna – nazwa starożytnego królestwa istniejącego w II tysiącleciu p.n.e. Położone było na wyżynach południowo-wschodniej Anatolii, niedaleko zatoki Aleksandretty. Otoczone było górami Taurus i rzeką Ceyhan. Główną miejscowością tego królestwa była Adanija (obecnie Adana), ważnym ośrodkiem kultowym Kummanni, a portem śródziemnomorskim Ura, która pośredniczyła w handlu pszenicą z Syrii poprzez Ugarit. W czasach późniejszym ten obszar był znany pod nazwą Cylicja. (pl)
- Килики́я (арм. Կիլիկիա, др.-греч. Κιλικία, лат. Cilicia), Сисван (арм. Սիսուան) — историко-географическая область на юго-востоке Малой Азии. В её честь названа извилина Киликия на спутнике Юпитера, Европе. (ru)
- Cilícia (em armênio: Կիլիկիա; em grego: Κιλικία; em persa: klkyʾy; em parta: kylkyʾ; em turco: Kilikya) foi uma antiga região na costa sul da Ásia Menor, localizada imediatamente ao sul do platô central da Anatólia no território da moderna Turquia. Grosso modo, ocupava o que é hoje a região do Mediterrâneo da Turquia a oriente da província de Antália, situando-se a sua fronteira ocidental entre as modernas cidades turcas de Gazipaşa e Alânia. Foi organizada como uma entidade política desde a época dos hititas até ao período bizantino. A ilha de Chipre estava separada da Cilícia por uma estreita faixa do Mediterrâneo. (pt)
- Kilikien, även Cilicien (latin: Cilicia), är ett historiskt landskap i östra Anatolien (Mindre Asien), vid Medelhavets kust, i nuvarande Turkiets sydöstra del med östlig gräns mot Syrien och i söder mot Medelhavet. Kilikien var ett strategiskt viktigt område under antiken och medeltiden och erövrades av många olika riken. Slaget vid Issos var ett fältslag mellan makedonen Alexander den store och Perserriket som ägde rum år 333 f.Kr. Romarna kallade området för Cilicia. 103 f.Kr. blev området en provins i Romerska riket och år 395 tillföll området det Östromerska riket. (sv)
- Quizuatena (em hitita: Kizzuwatna ou Kizzuwadna; em em egípcio: Kode ou Qode), foi um antigo reino da Anatólia do 2º milênio a.C.. Estava situado nas montanhas do sudeste da Anatólia, perto do Golfo de İskenderun, na moderna Turquia. É cercado das Montanhas Taurus e o Rio Ceyhan. O centro do reino era a cidade de Cumani, situada nas montanhas. Em uma outra época, a região seria conhecida como Cilícia. (pt)
- Кіззуватна, або Кіццуватна — (Kizzuwatna або Kizzuwadna) назва анатолійського царства в 2 тис. році до н. е. Воно знаходилось в горах південно-східної Анатолії, поблизу затоки Іскендерун в сучасній Туреччині і було оточене горами і річкою Джейхан. Центром царства було місто , розташоване в гірській місцевості. Є здогадки, що в середині XIV століття Киццуватна була захоплена хеттами і перестала існувати. Історія цього царства відома в зв'язку з історією Хеттського царства. (uk)
- 奇里乞亞（希腊语：Κιλικία、土耳其語：Kilikya），又譯基利家(新教)、基里基雅(天主教)，也被称作小亚美尼亚，位於今日土耳其東南部的小亚细亚半岛，塞浦路斯以北，東至旁非利亞，北至托魯斯山脈，地處於前往地中海的通道上，曾經是羅馬帝國一個貿易繁盛的地區。基督教使徒保羅出生於當時奇里乞亚的首府塔尔苏斯。 15世紀起，奇里乞亞受奧斯曼帝國統治。今天奇里乞亞分屬土耳其梅爾辛省、阿達納省和奧斯曼尼耶省。 (zh)
- Кілікія (вірм. Կիլիկիա, грец. Κιλικία) — історична область в південно-східній частині малоазійського півострова, що виходила до північно-східного узбережжя Середземного моря. У II тисячолітті до н. е. входила до Хетського царства, з XII по VI століття до н. е. на території Кілікії існувало кілька незалежних царств (Хілакку, Ку'е, Пірінду), з VI ст. до н. е. утворилося єдине Кілікійське царство. Але невдовзі Кілікія добровільно підкорилася перській державі Ахеменідів. У 333 до н. е. її завоював Олександр Македонський. У 297 до н. е. — 190 до н. е. перебувала під владою Селевкідів. У 102 до н. е. була завойована Римом, остаточний спротив подолано у 67 до н. е.У середні віки була об'єктом боротьби між Візантією, арабами і сельджуками. З 1080 по 1375 в Кілікії існувала Кілікійська вірменська держава, згодом захоплена мамлюками. У 1515 була завойована турками-османами. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- قِيلِيقِيَة (من اليونانية: Κιλικία، كِلِيكْيَا) هي منطقة جغرافية ثقافية في جنوب الأناضول (تركيا)، تمتد داخليًا من السواحل الشمالية الشرقية للبحر الأبيض المتوسط. يبلغ عدد سكان قيليقية أكثر من ستة ملايين نسمة، يتركز معظمهم في سهل قيليقية. تضم المنطقة محافظات مرسين، وأضنة، وعثمانية، وهاتاي. (ar)
- Cilícia fou una regió del sud-est d'Àsia Menor. Fou una satrapia persa i selèucida, i després una província romana i romana d'Orient. El seu nom actual és Çukurova. (ca)
- كيزواتنا (أو كيزوادنا، وفي المصرية القديمة كودي)، هو اسم مملكة اناضوليةقديمة المملكة يعود تاريخها إلى الألفية الثانية قبل الميلاد. كانت كيزواتنا تقع في مرتفعات جنوب شرق الأناضول بالقرب من خليج إسكندرونة في تركيا الحالية. طوّقت المملكة جبال طوروس ونهر جيهان وكان مركز المملكة مدينة كوماني الواقعة في مرتفعات المملكة. (ar)
- Kizzuwatna o Kizzuwadna va ser un estat de l'Anatòlia del sud-est (Cilícia), a la zona del golf d'Alexandreta, probablement d'origen hurrita. La família reial de Kizzuwatna era sens dubte d'origen hurrita, ja que la majoria de reines i nobles del país porten noms hurrites i els déus hurrites se sap que van passar al panteó hitita, entre ells la deessa Hebat de Kizzuwatna. Estava situat a les rutes que permetien al pas, a través de les muntanyes del Taure, entre Anatòlia i Síria, i tenia una gran importància estratègica. (ca)
- Kilíkie (řecky Κιλικία, Kilikia) byl ve starověku obvykle užívaný název pro pobřežní region, jenž se rozkládal na jihu poloostrova Malá Asie. Kilíkie zaujímala území sousedící na západě s Pamfýlií a na východě se Sýrií. Její severní hranici tvořil hřeben pohoří Taurus, který jí izoloval od centrální anatolské plošiny. Pouze jediná úzká soutěska, ve starověku nazývaná Kilikijská brána (latinsky Pylae Ciliciae), jí poskytovala spojení s Kappadokií. Na jihu byla Kilíkie omývána Středozemním mořem, jež jí oddělovalo od Kypru, s nimž udržovala blízké kontakty. V dnešní době se tento kraj nazývá Çukurova a tvoří součást Turecka. (cs)
- Kizzuwatna nebo Kizzuwadna je název starověkého anatolského království ve 2. tisíciletí před naším letopočtem. Nacházelo se na vysočině v jihovýchodní Anatolii, poblíž Iskenderunského zálivu, v dnešním Turecku. Bylo ohraničeno pohořím Taurus a řekou Ceyhan. Středem království bylo město . V pozdější době byla stejná oblast známá jako Kilíkie. (cs)
- Η Κιλικία είναι η νοτιοανατολικότερη παράλια περιοχή της Μικράς Ασίας (έναντι της Κύπρου). Αρχαιότερη ονομασία της ήταν Αώα από το όνομα ποταμού της, του Αώου, αγνώστου προσδιορισμού σήμερα. (el)
- Kilikien (altgriechisch Κιλικία Kilikía, lateinisch Cilicia, dt. auch Zilizien) ist eine antike Landschaft im Südosten Kleinasiens. Sie entspricht etwa dem östlichen Teil der heutigen türkischen Mittelmeerregion und somit den heutigen türkischen Provinzen Adana, Mersin und Osmaniye, sowie zumindest dem größten Teil der Provinz Kahramanmaraş, aber ohne den größten Teil des Gebiets der Provinz Hatay, der zum antiken Syrien gerechnet wurde. (de)
- Kizzuwatna (hethitisch: URUki-iz-zu-wa-at-na; Ethnikon hurritisch: kizzuwatna=ḫi; assyrisch: Kisuatni) war ein Königreich im südöstlichen Anatolien im 15. Jahrhundert v. Chr. Die beiden Namen Kizzuwatna und Kummanna konnten in hethitischen Texten ausgetauscht werden und beide Namen konnten sowohl das Land als auch eine Stadt bezeichnen. Die Bevölkerung bestand hauptsächlich aus Hurritern und Luwiern. (de)
- Kilikio (latine Cilicia, greke Κιλικία, do Kilikia, en Esperanto Kilikio) dum la antikva epoko estis pejzaĝo en la sudoriento de la hodiaŭa ŝtato Turkio kaj ekde la jaro 64 antaŭ Kristo estis provinco de la Romia Imperio, kies ĉefurbo estis la havena urbo Tarsos ĉe la Mediteranea Maro. La teritorio proksimume korespondas al la nunaj provincoj Adana kaj Mersin de Turkio. (eo)
- Cilicia (/sɪˈlɪʃə/) is a geographical region in southern Anatolia in Turkey, extending inland from the northeastern coasts of the Mediterranean Sea. Cilicia has a population ranging over six million, concentrated mostly at the Cilicia plain. The region includes the provinces of Mersin, Adana, Osmaniye, along with parts of Hatay and Antalya. (en)
- En la Antigüedad, Cilicia (en griego Κιλικία, en armenio Կիլիկիա) era la designación que se le daba a la zona costera meridional de la península de Anatolia, que ahora se conoce como Çukurova. Fue una entidad política en la época de los romanos. Cilicia se extendía tierra adentro desde la costa sudoriental de Asia Menor (la actual Turquía), hacia el norte y noreste de la isla de Chipre, y comprendía alrededor de un tercio de la superficie de Anatolia. (es)
- Zilizia (grezieraz: Κιλικία; armenieraz: Կիլիկիա) antzinateko eskualdea da, askotan unitate administratiboa izan zena, Asia Txikiko hegoaldeko kostaldean kokatua. Egun, Turkiako Adana probintziaren barnean dago. (eu)
- La Cilicie est une région historique d'Anatolie méridionale et une ancienne province romaine située dans l'actuelle Turquie. Elle était bordée au nord par la Cappadoce et la Lycaonie, à l'ouest par la Pisidie et la Pamphylie, au sud par la mer Méditerranée et au sud-est par la Syrie. Elle correspond approximativement aujourd'hui à la province turque d'Adana, une région comprise entre les monts Taurus, les monts Amanos et la Méditerranée. (fr)
- Pada masa antikuitas, Kilikia (bahasa Turki: Kilikya; bahasa Armenia: Կիլիկիա, bahasa Yunani: Κιλικία, bahasa Persia Tengah: klkyʾy, bahasa Partia: kylkyʾ) adalah daerah pesisir selatan di Asia Kecil, sebelah setalah dataran tinggi Anatolia tengah. Daerah ini adalah suatu entitas politik sejak masa bangsa sampai Kekaisaran Bizantium. Kilikia meluas dari pesisir Turki modern sampai mencapai sebelah utara dan timur laut Siprus. Kota Tarsus, tempat asal rasul Paulus, terletak di wilayah Kilikia. (in)
- Le Kizzuwatna fut un royaume anatolien du IIe millénaire av. J.-C., incorporé dans l’Empire hittite à la fin du XVe siècle av. J.-C. Ce fut le nom donné à la région située au pied des monts Taurus (en Turquie aujourd’hui) voisine de la Pamphylie à l'Ouest. Elle correspondait presque à la Cilicie et à la Cataonie (« Kataonia » pourrait être une forme gréco-latine du nom Kizzuwatna). Le pays était organisé autour des rivières Ceyhan et Seyhan, et de sa capitale Kummani ainsi que d’autres centres urbains. Au IIe millénaire av. J.-C., sa population est composée majoritairement de Louvites et de Hourrites. (fr)
- 키주와트나(또는 키주와드나)는 기원전 제2 천년기의 고대왕국이었다. 그것은 현대 터키의 이스켄데룬 만 근처의 남동 아나톨리아의 고지대에 위치하였다. 그것은 타우루스 산맥과 케이한 강을 포함하였다. 왕국의 중심은 쿰마니였으며 고원에 위치한다. 후대에 같은 영역이 킬리키아로 알려져 있다. 나라는 타우루스 산맥의 은광과 같은 귀중한 자원을 소유하였다. 산맥의 경사는 아직 부분적으로 숲으로 덮여 있다. 해마다 겨울 비가 지역에 이른 시기에 농업을 가능케 하였다. 케이한 강의 낮은 유역의 평야는 부유한 경작지대를 제공하였다. (ko)
- Kizzuwatna (ook Kizzuwadna, Akkadisch Kizwatna, Egyptisch: Qiduwadana of Kode), was een oud-Anatolisch koninkrijk in het 2e millennium v.Chr.. Het was gelegen in het heuvelachtige gebied van Zuidoost-Anatolië, aan de Golf van Iskenderun in hedendaags Turkije. Kizzuwatna omringde het Taurusgebergte en de . Centraal in het koninkrijk lag de stad . In de 14e eeuw v.Chr. werd Kizzuwatna door het Nieuwe Hettitische Rijk ingelijfd. In een latere era stond deze regio als Cilicië bekend. (nl)
- キリキア (Cilicia) は、トルコ南部にある、地中海に面した一地域の名前。地中海をへだててキプロスと向かい合い、また南東部にシリアの位置する地域である。北は、世界遺産で有名なカッパドキアと接している。キリキアは海岸沿いのと、西部のトロス山脈（タウルス山脈）をはじめとして平野部をとりかこむように広がる山地の部分とで成り立つ。聖パウロの生誕地であるタルスス（タルソス）の町があることで知られる。現在はトルコ第4の都市アダナがある。 アナトリア半島の東部および南部は険しい山地や高原が広がっているため、平野部のあるキリキアは古くから小アジアやヨーロッパと中東を結ぶ交通・貿易・戦略の要衝であった。トロス山脈には細く険しい道があり、とくに交通の重要地として「キリキアの門」と呼ばれた。ヨーロッパと中東を結ぶ中継地であるため、地政学的に言う緩衝地帯であり、古代から何度も支配者が入れ替わった地域でもある。 (ja)
- Nella geografia antica, la Cilicia formava un distretto sulla costa sudorientale dell'Asia Minore (Turchia), a nord di Cipro. Essa si estendeva lungo le coste del Mediterraneo dalla Panfilia al Monte Amanus (Giaour Dagh), il quale la separa dalla Siria. A nord della Cilicia si ergono le montagne del Tauro, che la separano dall'altopiano centrale dell'Anatolia e che sono tagliate da una stretta gola, chiamata nell'antichità Porte della Cilicia. (it)
- Kizzuwatna fu un regno anatolico del II millennio a.C., situato nella regione ai piedi del Tauro corrispondente alla Cilicia di epoca classica, nell'odierna Turchia. Il regno controllava le miniere d'argento del Tauro e fertili zone agricole. I suoi abitanti erano di cultura urrita e parlavano il luvio, una lingua indoeuropea imparentata con l'ittita. La sua capitale fu Kummani, dove era presente un luogo di culto dedicato al dio della tempesta hurrita Teshub. (it)
- Киццуватна, или Киццувадна (антич. Kαταoνία ), — лувийско-хурритское государство, существовавшее в XVI — XIV веках до н. э. Царство находилось на территории юго-восточной части Малой Азии в области Киликия. История Киццуватны известна в связи с историей Хеттского царства. Полагается, что в середине XIV века до н. э. Киццуватна была захвачена хеттами, но династия правителей продолжилась в качестве наместников. После распада Хеттского царства образовалось независимое государство с той же династией. (ru)
- Kizzuwatna lub Kizzuwadna – nazwa starożytnego królestwa istniejącego w II tysiącleciu p.n.e. Położone było na wyżynach południowo-wschodniej Anatolii, niedaleko zatoki Aleksandretty. Otoczone było górami Taurus i rzeką Ceyhan. Główną miejscowością tego królestwa była Adanija (obecnie Adana), ważnym ośrodkiem kultowym Kummanni, a portem śródziemnomorskim Ura, która pośredniczyła w handlu pszenicą z Syrii poprzez Ugarit. W czasach późniejszym ten obszar był znany pod nazwą Cylicja. (pl)
- Килики́я (арм. Կիլիկիա, др.-греч. Κιλικία, лат. Cilicia), Сисван (арм. Սիսուան) — историко-географическая область на юго-востоке Малой Азии. В её честь названа извилина Киликия на спутнике Юпитера, Европе. (ru)
- Cilícia (em armênio: Կիլիկիա; em grego: Κιλικία; em persa: klkyʾy; em parta: kylkyʾ; em turco: Kilikya) foi uma antiga região na costa sul da Ásia Menor, localizada imediatamente ao sul do platô central da Anatólia no território da moderna Turquia. Grosso modo, ocupava o que é hoje a região do Mediterrâneo da Turquia a oriente da província de Antália, situando-se a sua fronteira ocidental entre as modernas cidades turcas de Gazipaşa e Alânia. Foi organizada como uma entidade política desde a época dos hititas até ao período bizantino. A ilha de Chipre estava separada da Cilícia por uma estreita faixa do Mediterrâneo. (pt)
- Kilikien, även Cilicien (latin: Cilicia), är ett historiskt landskap i östra Anatolien (Mindre Asien), vid Medelhavets kust, i nuvarande Turkiets sydöstra del med östlig gräns mot Syrien och i söder mot Medelhavet. Kilikien var ett strategiskt viktigt område under antiken och medeltiden och erövrades av många olika riken. Slaget vid Issos var ett fältslag mellan makedonen Alexander den store och Perserriket som ägde rum år 333 f.Kr. Romarna kallade området för Cilicia. 103 f.Kr. blev området en provins i Romerska riket och år 395 tillföll området det Östromerska riket. (sv)
- Quizuatena (em hitita: Kizzuwatna ou Kizzuwadna; em em egípcio: Kode ou Qode), foi um antigo reino da Anatólia do 2º milênio a.C.. Estava situado nas montanhas do sudeste da Anatólia, perto do Golfo de İskenderun, na moderna Turquia. É cercado das Montanhas Taurus e o Rio Ceyhan. O centro do reino era a cidade de Cumani, situada nas montanhas. Em uma outra época, a região seria conhecida como Cilícia. (pt)
- Кіззуватна, або Кіццуватна — (Kizzuwatna або Kizzuwadna) назва анатолійського царства в 2 тис. році до н. е. Воно знаходилось в горах південно-східної Анатолії, поблизу затоки Іскендерун в сучасній Туреччині і було оточене горами і річкою Джейхан. Центром царства було місто , розташоване в гірській місцевості. Є здогадки, що в середині XIV століття Киццуватна була захоплена хеттами і перестала існувати. Історія цього царства відома в зв'язку з історією Хеттського царства. (uk)
- 奇里乞亞（希腊语：Κιλικία、土耳其語：Kilikya），又譯基利家(新教)、基里基雅(天主教)，也被称作小亚美尼亚，位於今日土耳其東南部的小亚细亚半岛，塞浦路斯以北，東至旁非利亞，北至托魯斯山脈，地處於前往地中海的通道上，曾經是羅馬帝國一個貿易繁盛的地區。基督教使徒保羅出生於當時奇里乞亚的首府塔尔苏斯。 15世紀起，奇里乞亞受奧斯曼帝國統治。今天奇里乞亞分屬土耳其梅爾辛省、阿達納省和奧斯曼尼耶省。 (zh)
- Kizzuwadna o Kizzuwatna fue un antiguo reino de cultura hurrita situado en lo que hoy es el golfo de Alejandreta, en Turquía. Su historia está relacionada con el imperio hitita, y aunque al principio pudo ser una entidad política independiente (llamada Adaniya), parece que se incorporó al reino hitita en tiempos de Hattusili I (1650 a. C. - 1620 a. C..); sin embargo, la posterior debilidad de los hititas en el siglo XVI a. C. permitió a Kizzuwadna proclamarse independiente y jugar con su posición intermedia entre Mitanni y el imperio hitita para ganar una importante base de poder. (es)
- Kizzuwadna, kulturako erresuma bat izan zen, gaur egun Turkiako Alexandretako golkoan kokatua. Bere historia, hititar inperioarekin lotuta dago, eta, hasieran, erresuma independente bat izan bazen ere (Adaniya deitua), dirudienez, hititar inperioan sartu zen Hattusili I.aren erregealdian, (K.a. 1650-K.a. 1620). Baina, ondoren, hititek izan zuten ahuldadea probestuz, Kizzuwadna independente aldarrikatu zen, honela, Mitanni eta Hititar inperioaren artean zuen tarteko kokapenarekin jokatuz, botere handia lortu ahal izateko. (eu)
- 킬리키야(튀르키예어: Kilikya), 킬리키아(그리스어: Κιλικία, 언어 오류(hyw): Կիլիկիա) 또는 실리시아(영어: Cilicia)는 소아시아의 남동쪽 해안, 키프로스 북쪽의 해안지역을 말하는 고대의 지명이다. 북쪽과 서쪽은 이 아나톨리아의 고원지대와 경계를 이루고, 동쪽으로 안티타우루스 산맥이 있다. 남쪽으로는 지중해와 만나는데 고대에는 소아시아와 시리아를 잇는 유일한 통로, "킬리키아 문" 이 이곳에 있었다. 히타이트, 아시리아, 페르시아 제국의 지배를 받았고 특히 키루스 2세의 정복 당시 도움을 주어서 키루스로부터 특별한 지위를 부여받았다. 킬리키아의 문 은 알렉산드로스 대왕의 이수스 전투가 벌어진 곳으로 유명하다. 알렉산드로스의 사후 잠시 프톨레마이오스 왕조의 지배를 받다가 곧 셀레우코스 왕조로 넘어갔고 기원전 67년 폼페이우스의 동방원정때 로마의 속주로 편입되었다. 이후로 로마 제국시대에 몇번 속주로 재조정하였다가 비잔티움 제국의 영토로 승계되었다. (ko)
- Cilicië of Kilikië (Oudgrieks: Κιλικία / Kilikía; Latijn: Cilicia) was een landstreek aan de zuidoostkust van Klein-Azië. De stad Salamis op Cyprus behoorde er ook toe. Het was strategisch belangrijk omdat het via een bergpas, de Cilicische Poort, een doorgang bood tot Syrië. Toen het Seleucidische rijk in verval raakte kregen de Romeinen Cilicië na een aantal oorlogen in 50 v.Chr. in handen. Cicero was er gouverneur. Gedurende de kruistochten was het land een Armeens koninkrijk enin 1375 werd het deel van het Ottomaanse Rijk. De apostel Paulus werd geboren in Tarsus, de hoofdstad van Cilicië. (nl)
- Cylicja (arab. قيليقيا Kilikija lub niegdyś الثغور الشامية trb. As-Sghur asz-Szmija trl. āṯ-ṯḡūr āš-šāmīť, fr. Cilicie, gr. Κιλικία, Kilikia, łac. Cilicia, orm. Կիլիկիա, tur. Kilikya (Çukurova)) – kraina historyczna na pograniczu Azji Mniejszej i Syropalestyny. W centralnym punkcie równinna i żyzna, lecz otoczona zewsząd górami. Obecnie w całości leży na terytorium Turcji (prowincje: Mersin, Adana, Osmaniye). W czasach rzymskich Cylicja dzieliła się na dwie części: Cilicia Trachea i Cilicia Pedias. Cilicia Trachea (asyryjskie Khillaku, od którego pochodzi nazwa Cylicji) była surowym rejonem górskim uformowanym przez góry Taurus. Od południa graniczy z Morzem Śródziemnym (które odziela ją od Cypru), od zachodu – z górami Taurus (oddzielającymi ją od Azji Mniejszej), od wschodu zaś – z g (pl)
- Кілікія (вірм. Կիլիկիա, грец. Κιλικία) — історична область в південно-східній частині малоазійського півострова, що виходила до північно-східного узбережжя Середземного моря. У II тисячолітті до н. е. входила до Хетського царства, з XII по VI століття до н. е. на території Кілікії існувало кілька незалежних царств (Хілакку, Ку'е, Пірінду), з VI ст. до н. е. утворилося єдине Кілікійське царство. Але невдовзі Кілікія добровільно підкорилася перській державі Ахеменідів. У 333 до н. е. її завоював Олександр Македонський. У 297 до н. е. — 190 до н. е. перебувала під владою Селевкідів. У 102 до н. е. була завойована Римом, остаточний спротив подолано у 67 до н. е.У середні віки була об'єктом боротьби між Візантією, арабами і сельджуками. З 1080 по 1375 в Кілікії існувала Кілікійська вірменська д (uk)
|
.svg?width=300)
_2.017_Adana_Vilayet.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
