| dbo:abstract
|
- شاتو (بالفرنسية: Château) هو اسم لقصور تشبه القلاع خاصة في الأراضي الناطقة بالفرنسية والشاتو هو موطنًا للنبلاء والأرستقراطيين. تحتوي بعض الشاتو على تحصينات دفاعية وبعضها لا يحتوي على هذا النوع من التحصينات. (ar)
- Un château (en plural châteaux) és una casa pairal o residència senyorial o una casa de camp de noblesa o la burgesia, amb fortificacions o sense, originalment en regions francòfones durant el renaixement. Un château fortificat (açò és, un castell) és anomenat un château/fort. Molts dels châteaux no són tant castells com "palaus". L'equivalent urbà d'un château és un palais, que a França s'aplica només a grans cases en una ciutat. Aquest ús és diferent al de "palau" en espanyol o anglès, on no es requereix que un palau estiga en una ciutat, però la paraula rares vegades es fa servir (en anglès) per a edificis distints de les residències reals. L'expressió hôtel/particulier es fa servir per a una "casa particular" de gran estil. Si un château no és antic, ha de ser almenys gran. Aquesta paraula sovint es fa servir en referència a la residència d'un membre de la reialesa francesa o la noblesa, però alguns bons châteaux, es van erigir per membres de l'alta burgesia, però recentment ennoblits o ministres de Lluís XIII de França i els seus successors. Un château sol estar envoltat de terres que li serveixen de sustentació. (ca)
- Zámek je novověké feudální sídlo, jež se oproti hradu vyznačuje zejména potlačenou obrannou funkcí. V českých zemích vznikaly tyto objekty zpravidla od 16. století a za mezní termín jejich výstavby je označován rok 1918, kdy byly zrušeny šlechtické tituly. Sídla bohatých měšťanů a podnikatelů bez šlechtického titulu zámky nejsou, byť jsou za ně někdy vydávána. Tento článek pojednává pouze o zámcích coby obytných budovách ve smyslu architektonickém a historicko-uměleckém na území Evropy. (cs)
- Hrad je opevněné feudální sídlo vystavěné většinou v rozmezí jedenáctého až šestnáctého století. Ve spojení raně středověký hrad označuje raně středověká hradiště. Největším hradem v Česku a zároveň jedním z největších hradů na světě je Pražský hrad. (cs)
- Un castell és una fortificació per a ús militar. El castell és una fortalesa autocontinguda, generalment de l'edat mitjana. (ca)
- القَلْعَة هو حصن منيع يشيَّد في موقع يصعب الوصول إليه، وغالبًا ما يكون على قمة جبل أو مشرفًا على بحر، وقد وجد بعضها مشيداً على أرض منبسطة. وكانت القلاع عند العرب وغيرهم من الأمم الأخرى تؤدي دور البيت والحصن والسجن ومستودع الأسلحة وبيت المال ومركز الحكومة المحلية. وكثيرًا ما كانت تنشأ القرى حول القلاع. وعندما غدت المدن، في وقت لاحق، ذات أهمية، أصبحت القلاع تشكل جزءًا من شبكة دفاعاتها، وتبنى القلاع عادة بغرض الحماية من الأعداء، ولتتحصن حامية المدينة في حال تعرضها لهجوم ما. وكانت القلاع إحدى أهم وسائل الدفاع في العصور القديمة. (ar)
- Το κάστρο (από τα λατινικά: castrum) είναι οχυρωμένη κατασκευή η οποία χτιζόταν στην Ευρώπη και τη Μέση Ανατολή κατά τον Μεσαίωνα, από τους ευγενείς της εποχής οι οποίοι τo χρησιμοποιούσαν ως την κατοικία τους. Δεν πρέπει να συγχέεται με το παλάτι, το οποίο δεν είναι οχυρωμένο, ή με το φρούριο, το οποίο δεν ήταν απαραίτητα κατοικία κάποιου ευγενούς, αν και υπάρχουν αρκετές κατασκευαστικές ομοιότητες με το τελευταίο. Κατά τη διάρκεια των περίπου 900 ετών στην οποία χτιζόταν κάστρα, αυτά απέκτησαν πολλές μορφές και χαρακτηριστικά, αν και μερικά όπως η περικύκλωση από οχυρωμένους τοίχους και η ύπαρξη σχισμών στους τοίχους για τα όπλα των αμυνόμενων ήταν κοινά χαρακτηριστικά. Βέβαια, κάστρα αναφέρονται και στις αρχαίες εποχές, και ειδικά στον ελληνικό χώρο συναντώνται από τη μυκηναϊκή εποχή (αρχαιότερη πηγή τα Ομηρικά Έπη) ως "πτολίεθρα" (οχυρωμένες ακροπόλεις, εντός των περιτειχισμένων πόλεων). Αυτή η τακτική οχύρωσης πόλεων, και ειδικά του τμήματος της πόλης στο οποίο κατοικούσαν οι άρχοντες ως τελευταία γραμμή άμυνας, συνεχίστηκε από τους μυκηναϊκούς χρόνους μέχρι και τον 18ο αιώνα. (el)
- Burgo aŭ ankaŭ kastelo estas fortikigita konstruaĵo aŭ konstruensemblo, kies koheraj eksteraj muroj leviĝas super la ĉirkaŭanta tereno kaj kiu ekestis antaŭ aŭ dum la mezepoko. Plej ofte ĝi servis kiel sidejo de nobeloj aŭ reĝoj. Krom defendon en konfliktoj la burgoj ebligis al ili ankaŭ firmigi sian potencon, observi kaj kontroli la ĉirkaŭaĵon kaj trafikajn vojojn. Ekzistis ankaŭ burgoj kiuj funkciis kiel rifuĝejo por la ĉirkaŭanta loĝantaro, kiuj protektis templon, preĝejon ktp. Al la burgoj ne apartenas malgrandaj izole situantaj defendejoj kaj la novepokaj fortikaĵoj, ofte mallevitaj sub la nivelon de la tereno. (eo)
- Noto: Tiu ĉi artikolo estas prilaborota, por eviti konfuzon kun "burgo". Kastelo (el la latina lingvo castellum signifante "milita kampo") estas loĝejo kaj fortikaĵo ĉefe konstruita dum la mezepoko en Eŭropo kaj Azio. Kasteloj estis ofte konstruitaj por protekti la loĝantojn (ofte nobelon, kiel reĝo, grafo, duko, aŭ daimio) kaj ebligi regnon al la ĉirkaŭaj landoj. Kasteloj protektis la loĝantojn kun altaj muroj kaj turo, sed iuj pli kompleksaj strukturoj havis remparon, ĉirkaŭfosaĵon, , kaj aliajn defendilojn. La vorto "kastelo" ankaŭ uzeblas por loĝejo de nobeloj, riĉuloj, eĉ se ĝi ne estas fortikigita. PIV ne faras grandan diferencon inter kastelo kaj palaco. En moderna senco kastelo estas luksa konstruaĵo en kamparo aŭ en parko. En tiu okazo la kastelo aspektas iomete historieca. La simila konstruaĵo palaco dum la historio estis luksa domego (konstruaĵo) ĉefe por la reĝo. Laŭ pli moderna senco ĝi estas ornama impona konstruaĵo en urbo. Laŭ Francisko Azorín kastelo estas Fortikigita loĝloko, ofte kun ĉirkaŭ fosoj, remparoj k. turoj. Li indikas etimologion el la latina castellum, el castrellum, castrum (fortikaĵo). Historia helpscienco pri kasteloj nomiĝas kastelologio. (eo)
- A castle is a type of fortified structure built during the Middle Ages predominantly by the nobility or royalty and by military orders. Scholars debate the scope of the word castle, but usually consider it to be the private fortified residence of a lord or noble. This is distinct from a palace, which is not fortified;from a fortress, which was not always a residence for royalty or nobility; from a pleasance which was a walled-in residence for nobility, but not adequately fortified;and from a fortified settlement, which was a public defence – though there are many similarities among these types of construction. Use of the term has varied over time and has also been applied to structures such as hill forts and 19th-20th century homes built to resemble castles. Over the approximately 900 years when genuine castles were built, they took on a great many forms with many different features, although some, such as curtain walls, arrowslits, and portcullises, were commonplace. European-style castles originated in the 9th and 10th centuries, after the fall of the Carolingian Empire resulted in its territory being divided among individual lords and princes. These nobles built castles to control the area immediately surrounding them and the castles were both offensive and defensive structures; they provided a base from which raids could be launched as well as offered protection from enemies. Although their military origins are often emphasised in castle studies, the structures also served as centres of administration and symbols of power. Urban castles were used to control the local populace and important travel routes, and rural castles were often situated near features that were integral to life in the community, such as mills, fertile land, or a water source. Many northern European castles were originally built from earth and timber, but had their defences replaced later by stone. Early castles often exploited natural defences, lacking features such as towers and arrowslits and relying on a central keep. In the late 12th and early 13th centuries, a scientific approach to castle defence emerged. This led to the proliferation of towers, with an emphasis on flanking fire. Many new castles were polygonal or relied on concentric defence – several stages of defence within each other that could all function at the same time to maximise the castle's firepower. These changes in defence have been attributed to a mixture of castle technology from the Crusades, such as concentric fortification, and inspiration from earlier defences, such as Roman forts. Not all the elements of castle architecture were military in nature, so that devices such as moats evolved from their original purpose of defence into symbols of power. Some grand castles had long winding approaches intended to impress and dominate their landscape. Although gunpowder was introduced to Europe in the 14th century, it did not significantly affect castle building until the 15th century, when artillery became powerful enough to break through stone walls. While castles continued to be built well into the 16th century, new techniques to deal with improved cannon fire made them uncomfortable and undesirable places to live. As a result, true castles went into decline and were replaced by artillery forts with no role in civil administration, and country houses that were indefensible. From the 18th century onwards, there was a renewed interest in castles with the construction of mock castles, part of a romantic revival of Gothic architecture, but they had no military purpose. (en)
- Als Burg wird ein in sich geschlossener, bewohnbarer Wehrbau bezeichnet, epochenübergreifend auch eine frühgeschichtliche oder antike Befestigungsanlage, im engeren Sinn ein mittelalterlicher Wohn- und Wehrbau. Eine herausragende Rolle spielte die Burg im Mittelalter, in dessen Verlauf eine Vielzahl von Burganlagen in Europa entstanden und die Burg institutionell eng mit der feudalen Organisationsform der Grundherrschaft verbunden war. Burgen sind heute ein oft für den Tourismus wichtiges Baudenkmal, Kulturgut und Teil des gewachsenen kulturellen Erbes. Viele Burgen tragen das Kennzeichen für Kulturgut entsprechend der Haager Konvention zum Schutz von Kulturgut bei bewaffneten Konflikten (vgl. Internationales Komitee vom Blauen Schild). (de)
- Castillo (del latín castellum, diminutivo de castrum) es, según la definición del Diccionario de la RAE, un «lugar fuerte, cercado de murallas, baluartes, fosos y otras fortificaciones». Existe todo un conjunto de edificaciones militares que guardan analogías con el castillo, como el alcázar, la torre, el torreón, la atalaya, el fuerte, el palacio fortificado, la ciudadela o la alcazaba, lo que el castillo encierra es un patio de armas, en torno del cual se sitúan una serie de dependencias y que dispone por lo menos de una torre habitable. (es)
- Château, pluralez châteaux, (eusk. 'jauregi') noble edo jaun baten oinetxe edo nekazal erresidentzia da baina beti landa etxeak. Askotan, etxe gotortuak ziren. Ugariak dira Frantzian eta frantsesa hitz egiten den zonaldetan. Hirietan ez dago château eraikuntzarik, jauregiak baizik. Frantzian jauregia beti hiriko etxe handia da. Azken hori da Monstoreauko jauregiaren kasua da. (eu)
- Gaztelua harresiz, murru gotorrez, dorrez eta abarrez babestu eta sendotutako eraikuntza edo eraikuntza multzoa da. Jauregitik ezberdina da, jauregia ez baitago gotortua, eta gotorlekutik ere ezberdina da, gotorlekuan ez baita errege edo jauntxorik bizi. Erdi Aroan, Europako gizarte feudalean ugari ziren gazteluak; erregearen edo jauntxoaren bizileku izaten ziren eta gehienetan goragune irisgaitzetan egon ohi ziren. Gazteluak harresi bat edo gehiago izaten zituen inguruan, babeserako zenbait dorre, ate nagusia, sarrerara heltzeko zubi altxagarria, patioa erdian eta barrundegiak patioaren inguruan, eta jabearen bizileku izaten zen egoitza edo dorre nagusia. Baoak gezileihoak izaten ziren maiz, argi gutxi sartzen uzten zutenak baina babeserako aproposak zirenak. (eu)
- Un château ( (?·i), en plural châteaux) es cómo se denomina en francés un castillo, un palacio o una casa señorial, que sea residencia o casa de campo de miembros de la nobleza o la burguesía, con o sin fortificaciones. (es)
- Un château est à l'origine une construction médiévale qui cumule plusieurs fonctions. Militaire, en assurant le contrôle d'un territoire ou une frontière. Symbolique et politique, en matérialisant l'emprise d'un homme ou d'un lignage sur un domaine. Public, lieu de réception, et lorsqu'il détient le droit de ban, de percevoir l'impôt et de rendre la justice et enfin d'habitation. C'est ainsi que l'on retrouve dans le château médiéval les trois composantes que sont : la camera (la chambre et plus largement les appartements seigneuriaux) ; l'aula (la grande salle, le lieu public de réception) et la capella (la chapelle, qui sacralise le pouvoir féodal, dans une époque ou la religion est indissociable de la vie de tous les jours). Les premiers châteaux furent construits en bois, souvent sur une élévation de terre, une motte dite « castrale » ou « féodale », on parle alors de châteaux de terres, bâtis en terre et en bois, remplacés par les châteaux de pierres, que l'on a coutume d’appeler châteaux forts. À la Renaissance, les rois de France, bientôt imités par leurs vassaux, décidèrent de construire ou d'aménager leurs châteaux non plus pour la défense, mais pour leur agrément et leur confort. Contrairement au palais urbain, le château a la particularité, très tôt, de désigner une résidence seigneuriale ou princière. Il peut aussi s'agir de l'élément de la défense d'une ville, résidence seigneuriale ou non, tel que pour le château de Montsoreau qui donnera ensuite son nom à la ville de Montsoreau. C'est aussi le cas du premier château du Louvre, qui devint le palais du Louvre lorsqu'il devint siège du pouvoir royal et fut intégré à la ville. (fr)
- Un château fort est une structure fortifiée de la fin du Moyen Âge, remplaçant la motte castrale à partir de la Renaissance du XIIe siècle et habitée par la noblesse. Les châteaux forts, emblématiques de la société féodale tardive, sont construits essentiellement en Europe, au Moyen-Orient et en Asie. Faits de pierre et non plus de terre et de bois, ils se caractérisent en effet par leur double fonction : défensive et administrative. Le mot château procède du latin castellum, par l'intermédiaire de l'ancien français chastel (d'où le terme de castellologie, l'étude des châteaux). Les chercheurs actuels débattent sur ce que recouvre le terme de château fort, mais le considèrent généralement comme « le lieu de résidence fortifié d'un détenteur du droit de ban, à l'origine d'une circonscription territoriale, mandement, châtellenie ou bourg », c'est-à-dire la résidence fortifiée privée d'un noble ou d'un seigneur. Cette définition le distingue ainsi d'un palais qui n'était pas fortifié, d'une fortification qui n'était pas la résidence d'un noble ou d'une ville fortifiée ou d'une citadelle qui étaient une défense publique. Néanmoins, il y a beaucoup de similitudes entre ces différents types de construction. L'usage du terme a varié au cours du temps et a été appliqué à tort à des structures aussi diverses que des maisons fortes ou des castros. Le château fort dérive des premières places fortes, partiellement voire intégralement en pierre, apparues en Europe, au IXe siècle, après la chute de l'Empire carolingien dont le territoire a été divisé entre seigneurs et princes. Ces structures prennent réellement l'organisation caractéristique du château fort (double fonction : défensive et administrative) à partir du XIIe siècle lorsqu'elles deviennent également des lieux de résidence de la noblesse (généralisation des donjons). Les nobles construisirent alors ce type de châteaux pour contrôler, par la défense passive — mais aussi active — la zone les entourant, mais s'en servirent aussi comme centres de leur administration et symboles de leur puissance (rôle ostentatoire), leur pouvoir politique (siège de la seigneurie châtelaine) et économique : les châteaux urbains servaient notamment à contrôler les voies de communication et la population locale qui venait se fixer dans sa région. Les châteaux ruraux ou villageois étaient situés souvent près d'éléments importants pour le village tels que moulins, fours, pressoirs, étangs ou terres fertiles. Le terme de château fort est aujourd'hui quelque peu abandonné (au profit de celui de château), car trop restrictif, n'évoquant que la fonction militaire de l'édifice. Bien que la poudre à canon ait été introduite en Europe au XIVe siècle, elle n'a affecté significativement la construction du château fort qu'au XVe siècle lorsque l'artillerie est devenue suffisamment puissante pour détruire les murs en pierre. Ils ont continué à être construits jusqu'au XVIe siècle, mais les nouvelles techniques pour faire face aux tirs de canon ont rendu ces places trop inconfortables à vivre. Ainsi, les châteaux forts ont progressivement disparu, remplacés par les forts d'artillerie sans aucun rôle dans l'administration civile et les maisons paysannes qui étaient indéfendables. À partir du XVIIIe siècle, le style néogothique connaît un regain d'intérêt pour la construction de faux châteaux forts, mais ils n'ont plus aucun rôle défensif. (fr)
- Is féidir an caisleán a shainmhíniú mar "áit chónaithe dhaingnithe an tiarna agus a lucht leanúna": sin é le rá, baineann idir chúrsaí sóisialta agus chúrsaí ailteoireachta leis. Is féidir leis an gcaisleán an fód a sheasamh i gcoinne ionsaí díreach nó imshuí, agus ní hionann é agus an "teach daingnithe". Seasann an caisleán don tiarnas áitiúil, agus ligeann sé don tiarna smacht a chur ar bhunadh na háite. Nuair a tógadh na chéad chaisleáin san Eoraip timpeall na bliana 1000 bhí baint acu le sochaí de shaghas áirithe: an córas feodach. Chuaigh an stát Cairilínseach i léig agus rinneadh rud réigiúnach den chumhacht (an feodú), rud ba chúis le coimhlint idir tiarnaí móra agus beaga agus le saol achrannach dá bharr. Tháinig a lán údarás réigiúnach agus áitiúil ar an bhfód agus gá acu le díormaí armtha; ón deichiú haois amach bhí an Eoraip breac le caisleáin dá bharr. Dá láidre iad na prionsaí is ea is lú a tógadh na caisleáin, ach nuair a bhí an chumhacht úd lag chuaigh na háiteanna daingnithe i líonmhaireacht. Sna críocha Gearmánacha, mar sin, áit ar fhan an tImpire tréan anuas go dtí an 13ú haois, bhí moill ar leathadh na gcaisleán go dtí an 12ú haois; ach i lár agus in iarthar na Fraince, áit nach raibh údarás ag an Rí agus a raibh lámh na nDiúc agus na gcuntaí lag go leor, tháinig borradh faoi na caisleáin measartha luath (uaireanta ó dheireadh an 9ú haois). Ón 13ú haois amach cuireadh srian leo de bharr neartú na cumhachta ríoga. Ní bheadh an t-údarás céanna ag gach tiarna ná caisleáin den saghas céanna acu. Na prionsaí agus na cuntaí, daoine a mbeadh leathantas mór talún faoina smacht acu, thógaidís caisleáin mhóra dá réir le haghaidh a gcuid ridirí, saighdiúirí agus feidhmeannach. Chaithfeadh an tiarna beag a bheith sásta le túr, le teach daingnithe nó le múr féin. Ach dhéanfadh na prionsaí féin a gcuid tailte a threisiú le hionaid bheaga dhaingnithe, agus scata beag fear iontu lena gcosaint. Ar an taobh eile, d'fhéadfadh miontiarnaí éigin caisleán breá a thógáil le brabach creiche nó cíosa. Uaireanta bheadh clúid dídine ann do mhuintire na háite. Níorbh í cosaint na ndaoine ba chuspóir do na tiarnaí agus dá gcuid caisleán, áfach, ach cothú na cumhachta. Ó thús an 13ú haois amach is mó ná riamh an lámh a bhíonn ag na "hinnealtóirí" i dtógáil na gcaisleán. Go dtí sin ba ghnách áit oiriúnach a fháil mar arbh fhéidir dul i muinín neart na múr. Is éard a bhí mar thoradh ar shaothrú na hailteoireachta míleata (rud a raibh baint aige le teacht chun cinn na n-inneall imshuí) gurbh fhéidir caisleán a thógáil ar láithreán ar bith, beag beann ar dhreach na tíre, agus os a chionn sin gurbh fhéidir caisleáin níos galánta a thógáil. Bhí na tithe daingnithe ann fós, iad tógtha ag na miontiarnaí agus éagsúlacht ag baint leo de réir an réigiún, na haimsire agus dul chun cinn i gcúrsaí míleata. (ga)
- Puri atau kastel (secara tidak baku disebut kastil) adalah jenis bangunan pertahanan Abad Pertengahan yang kebanyakan didirikan oleh raja-raja atau kaum bangsawan dan tarekat-tarekat militer. Kendati masih memperdebatkan cakupan makna puri, para ahli lazimnya mengartikan puri sebagai benteng tempat tinggal pribadi seorang penguasa atau bangsawan. Kendati ada banyak kesamaan, puri sesungguhnya berbeda dengan istana, benteng, maupun permukiman berbenteng. Puri berbeda dengan istana (palace) karena istana tidak berbenteng. Puri berbeda dengan benteng (fort) karena tidak semua benteng adalah tempat tinggal pribadi seorang penguasa atau bangsawan. Puri berbeda dari permukiman berbenteng karena permukiman berbenteng adalah lingkungan pertahanan untuk umum. Bentuk puri sangat beragam, demikian pula unsur-unsur penunjang pertahanan puri. Beberapa unsur penunjang pertahanan yang lazim terdapat di puri adalah , , dan . Puri tersebar di berbagai belahan dunia, terutama di Eropa seperti Kastel Windsor dan Asia seperti Puri Nagoya yang dibangun pada zaman Edo. Puri sudah ada sejak masa Abad Pertengahan. Pada saat itu hingga nyaris semilenium kemudian, puri digunakan sebagai dasar pertahanan militer. Puri mulai berkembang di Eropa Barat sejak abad ke-9; diikuti oleh pembangunan parit di sekitarnya di Prancis pada abad ke-10. Seiring perkembangannya, terdapat beberapa puri yang tidak disebut sbagai puri pada namanya, namun merupakan sebuah puri seperti Menara London. (in)
- シャトー （フランス語:château）とは、主としてフランス語圏で使われる語で
* 王族や貴族の住居。
* 田舎にある、大きくて美しい やかた。
* かつての諸侯の居所で、堀や壁や塔によって要塞化され、護られているもの。
* 主にボルドー地方における、ブドウ畑を所有するワイン生産者。 (ja)
- Un castello è un tipo di struttura fortificata, cinta di mura con torri, eretta soprattutto in età medievale per dimora e difesa dei nobili proprietari di terre e dei signori feudali, oltre che da ordini religiosi cavallereschi. Gli studiosi dibattono sull'esatta estensione del termine "castello", ma di solito si concorda nel ritenerla una parola associata a una residenza fortificata privata di un signore o di un nobile. Ciò la distinguerebbe, in termini lessicali, da un palazzo, che non è fortificato; da una fortezza, che non sempre era residenza di reali o nobili; da un maniero, perché, pur essendo sovente dotato di piccole mura o cancelli, non è adeguatamente fortificato; e infine da un insediamento fortificato, il cui scopo primario era quello di difendere un'ampia cerchia di popolazione e non esclusivamente aristocratica, malgrado vi siano molte somiglianze tra questi tipi di costruzione. L'uso del termine è variato nel tempo ed è stato applicato a strutture diverse come la fortezza di collina e le tenute di campagna. Durante i circa 900 anni in cui sono stati regolarmente costruiti, i castelli hanno assunto un gran numero di forme con molte caratteristiche diverse, anche se alcuni aspetti, come cortine, feritoie, e punti d'ingresso limitati e rinforzati, erano pressoché imprescindibili. I castelli in stile europeo ebbero origine nei secoli IX e X dopo la caduta dell'impero carolingio, il suo territorio finì diviso tra singoli signori e principi. Questi nobili costruirono castelli per controllare l'area immediatamente circostante, promuovendo la realizzazione degli edifici in questione sia a scopi offensivi che difensivi. Questi ultimi si potevano ricomprendere essenzialmente nel binomio generato dalla possibilità di lanciare incursioni e dalla protezione che ne derivava dai nemici. Sebbene le loro origini militari siano spesso enfatizzate negli studi accademici, i castelli fungevano anche da centri di amministrazione e simboli di potere. Quelli urbani avevano la funzione di tenere fronteggiare prontamente insurrezioni cittadine e sorvegliare le importanti rotte di viaggio adiacenti, mentre quelli rurali si distinguevano per la loro collocazione in località specifiche e rilevanti dal punto di vista strategico o degli approvvigionamenti (ad esempio vicino a un fiume, a mulini o a campi coltivati). Molti castelli dell'Europa settentrionale erano originariamente costruiti con terra e legno, ma in seguito essi scomparvero in favore della pietra. La posizione delle strutture non si sceglieva non ricorrendo ad alcun criterio, poiché si soleva sfruttare i vantaggi offerti da specifiche località naturali: si pensi ai castelli realizzati nei pressi di formazioni rocciose o corsi d'acqua, i quali, nei primi tempi, erano prive di elementi come torri e feritoie e si sviluppavano da una base di partenza costituita da un dongione centrale. Tra la fine del XII e l'inizio del XIII secolo si iniziò a seguire un approccio scientifico nella costruzione dei castelli, valido anche per il perfezionamento o l'ammodernamento delle vecchie strutture, che fu reso possibile dalle maggiori conoscenze in campo architettonico e ingegneristico. Ciò portò alla proliferazione di torri, con una certa enfasi posta sulla difesa dalla tattica del defilamento. Molti dei nuovi edifici erano poligonali o, più di rado, ad anello: il particolare genere dei castelli concentrici perseguiva il fine di massimizzare la potenza di fuoco totale, potendo inoltre disporre di una maggiore capacità di truppe. Questi cambiamenti si dovettero a vari aspetti, non ultimi l'esperienza appresa durante le crociate e lo studio attento dei pregi di strutture più ataviche come i castra (accampamenti militari) di epoca romana. Non tutti gli elementi architettonici sopperirono sempre esigenze belliche, ragion per cui alcuni meccanismi difensivi, come il fossato, affrontarono un processo di evoluzione tale per cui si trasformarono in simboli di potere. Alcuni grandi castelli avevano approcci lunghi e tortuosi destinati a impressionare e dominare il loro paesaggio. Sebbene la polvere da sparo sia stata introdotta in Europa nel XIV secolo, essa non influenzò in modo significativo la costruzione del castello fino al XV secolo, cioè quando l'artiglieria divenne abbastanza potente da sfondare le mura in pietra. Mentre i castelli continuarono a essere costruiti fino al XVI secolo, le nuove tecniche per far fronte al miglioramento del fuoco dei cannoni li resero luoghi non più idonei a soddisfare le esigenze a cui sopperivano nei secoli precedenti e difficili da rifornire. Di conseguenza, i veri castelli andarono in declino e furono sostituiti da forti di artiglieria senza ruolo nell'amministrazione civile e case di campagna indifendibili. Dal XVIII secolo in poi, si sviluppò un rinnovato interesse per i castelli, estrinsecatosi nel periodo neogotico con la costruzione di falsi storici che non avevano alcuno scopo militare, ma ne riprendevano le antiche fattezze. (it)
- 샤토(프랑스어: château)는 성(城)의 프랑스어 표현이다. 특히, 보르도 지방의 포도주 양조장을 지칭하기도 한다. (ko)
- 성(城)은 적을 방어하기 위한 거점으로 흙이나 돌 등을 높이 쌓아 만든 군사적 건축물이다. (ko)
- 城（しろ）は、敵を防ぐために土や石で堅固に築いた建物･設備。 (ja)
- Een kasteel is een zelfstandig, versterkt bouwwerk dat onder middeleeuwse omstandigheden te verdedigen was. De benaming kasteel wordt ook wel gebruikt voor jongere bouwwerken die qua vorm aansluiten bij een kasteel. Het kasteel combineerde oorspronkelijk de functies van verdedigbaarheid en bewoonbaarheid aan een beperkte groep mensen, variërend van een adellijke familie tot een militair garnizoen. Een kasteel is als militaire structuur groter dan een toren maar kleiner dan een versterkte stad. Een kasteel kan zich bevinden in een stad, maar moet daarvan kunnen worden afgesneden door het sluiten van een hek of het ophalen van een ophaalbrug. Een sterk kasteel wordt ook wel aangeduid als burcht of slot. Ook al is het woord kasteel voor veel mensen een containerbegrip, het wordt in ieder geval gebruikt om een private, versterkte woonplaats van een heer of edele aan te duiden. Dit ter onderscheid van een paleis, dat niet versterkt is, van een fort dat niet de woonplaats is van de adel en van een ommuurde stad die een collectieve verdediging vormt. (nl)
- Een burcht of slot is een versterkte woning van een edelman en zijn familie opgericht in de middeleeuwen. Als extra versterking van de (wal)burcht worden burchten meestal omringd door een droge of natte gracht, een aarden wal en/of een zware stenen ommuring. Een van de oudste nog bestaande voorbeelden in Nederland is de Burcht van Leiden. Voor België is het Gravensteen een goed voorbeeld. (nl)
- Zamek – zespół elementów warownych i budynków mieszkalnych powiązanych w zamknięty obwód obronny, powstały w ustroju feudalnym jako ośrodek władzy książęcej, siedziba możnowładcy, siedziba rycerza lub placówka militarna. Zasadniczą cechę takiego zespołu stanowi zamknięty obwód obronny początkowo w postaci wałów lub konstrukcji drewniano-ziemnej, a w następnych okresach murowany. Prof. Janusz Bogdanowski zaproponował następującą definicję: zamek to samodzielne dzieło obronne o zabudowie zwartej, powstałe w okresie średniowiecza, łączące dominującą funkcję obronną z mieszkalną i gospodarczą. Zamek przystosowany był do obrony zamkniętym obwodem obronnym. Polska nazwa „zamek” pochodzi od zamykania drogi lub „zamknięcie”. Pojawiła się w pierwszej połowie XIV wieku i zastępowano nią nazwy łacińskie castrum, castellum i arx. (pl)
- En borg är en befäst äldre byggnad, ibland med höga murar och ibland resta kring ett kärntorn. Med borg avses i synnerhet en medeltida anläggning. Förhistoriska anläggningar kallas som regel för fornborgar. De medeltida borgarna kunde vara byggda i flera steg där det första, ibland, var uppförandet av en kastal. Riksantikvarieämbetets definition på begreppet borg är: "De befästa anläggningarna utgör områden som på en eller flera sidor avgränsas eller utmärks av anlagda murar, vallar, palissader, vallgravar eller kombinationer av dessa. Tillträde/ utträde och/eller insyn har varit begränsad och/eller kontrollerad." De svenska borgarna är i dag, med få undantag, ombyggda eller ruiner. SAOB (1920) definierar borg sålunda: "En i äldre tid för försvar avsedd, befäst plats, fäste. I synnerhet om medeltida, med murar omgiven boningsplats för adlig eller furstlig familj; (fast) slott, "hus"." En medeltida borg i Norden utmärktes av att den både var en befäst anläggning och bostad eller residens för personer ur samhällets elit. Borgen utgjorde en maktsymbol och var ofta även ett administrativt centrum. Kungliga borgar förvaltades av en ståthållare eller en fogde. Även biskoparna förfogade över borgar. (sv)
- За́мок (от польск. zamek через чеш. zámek, калькированного с ср.-в.-нем. slōʒ — «за́мок» и «замо́к». Средневерхненемецкое слово калькирует лат. clusa «запор, форт, укрепление») — здание (или комплекс зданий), сочетающее в себе жилые и оборонительно-фортификационные задачи. В наиболее распространённом значении слова — укреплённое жилище феодала в средневековой Европе. Большое количество замков сохранилось до наших дней и является признанными памятниками истории и культуры. (ru)
- Ett slott är en byggnad som ursprungligen byggdes av kungar och furstar när borgen hade spelat ut sin roll som försvarsverk. Slotten blev makt- och regeringscentrum efter medeltiden. Beteckningen slott kom också att användas när högadliga lät bygga mer ståndsmässiga byggnader på sina sätesgårdar. Med tiden kom också andra högreståndspersoner, till exempel bruksägare, att bygga slott. Slottets funktion har ofta varit och är fortfarande residens och administrativt säte för en furstefamilj (ex. Stockholms slott och Buckingham Palace), men det byggdes även jakt- och lustslott för nöjen (ex. Kina slott och Falkenlust) och sommarslott med stora parker (ex. Drottningholms slott och Versailles). Ett slott fungerar även som administrativt centrum för olika statsapparater och som regionalt säte för landshövdingar (ex. Uppsala slott och Linköpings slott) eller huvudsäte för privata gods eller bruk (ex. Övedsklosters slott och Svartå slott). Namnet kan även förknippas med företag främst på vinproducerande gårdar, så kallade vinslott (ex. Chateau de Chenonceau). (sv)
- Castelo (em latim: castellum) é um tipo de estrutura fortificada, construída na Europa e Oriente Médio durante a Idade Média pelos nobres europeus. A palavra castelo é definida pelos estudiosos, como sendo a residência particular fortificada de um lorde ou nobre, sendo diferente de palácio, que não é fortificado; é diferente também de fortaleza, que nem sempre é a residência da nobreza; e é também diferente de um assentamento fortificado, que era uma estrutura de defesa coletiva, embora existam muitas semelhanças entre todos estes tipos de construção. O uso do termo tem se modificado ao longo do tempo e tem sido aplicado a diferentes estruturas como os castros. Durante aproximadamente novecentos anos em que os castelos foram construídos, tiveram uma grande variedade de formas, com muitas características diferentes, tais como defesas por muralha, e seteiras, que eram as mais comuns. Uma inovação europeia, foram os castelos originados depois da queda do Império Carolíngio no século X, cujo território foi dividido entre lordes e príncipes. Eram construídos castelos para controlar a área circunvizinha a eles. Eram estruturas tanto defensivas como ofensivas, formando assim bases a partir das quais poderiam partir as invasões, bem como a proteção contra inimigos. Embora tivessem uma estrutura estritamente militar, frequentemente enfatizada pelos estudiosos, também serviram como centros de administração e símbolos de poder. Os castelos urbanos eram pontos estratégicos para dominar a população local e para marcar importantes rotas de viagem. Os castelos rurais eram normalmente localizados próximos a recursos que eram parte integrante da vida na comunidade, como moinhos e terras férteis. Originalmente os materiais para a construção de um castelo eram terra e madeira, mas posteriormente foram substituídos por pedras. Os primeiros castelos geralmente exploravam as defesas naturais, não usando torres, seteiras e dependiam de uma torre de menagem central. No final do século XII e início do XIII, a defesa do castelo se tornou mais complexa. Isso acarretou na proliferação de torres, com ênfase no enfileiramento do poder de fogo. Muitos castelos mais recentes eram poligonais ou dependiam de uma defesa com formato concêntrico – uma série de defesas dentro de uma das outras que maximizavam o potencial de ataque do castelo. Essas inovações defensivas apareceram depois dos aperfeiçoamentos tecnológicos das Cruzadas, como as fortificações concêntricas, e igualmente inspirados por sistemas de defesa mais antigos, tais como os fortes romanos. Nem todos os elementos arquitetônicos dos castelos eram de natureza militar, por exemplo os fossos passaram de uma estrutura com funções defensivas para um símbolo de poder. Alguns castelos grandiosos foram construídos para impressionar os visitantes e se destacarem na paisagem. Embora a pólvora tenha sido introduzida na Europa no século XIV, não foi até o século XV que a estrutura do castelo foi abalada pela inovação militar, quando a artilharia teve poder de fogo o suficiente para destruir muralhas de pedra. Mesmo que os castelos continuassem a ser construídos até o século XVI, o surgimento de novas tecnologias armamentistas, como os canhões, tornaram-os locais indesejáveis e inseguros de se viver. Como resultado, os castelos entraram em declínio e foram substituídos por fortes sem qualquer papel administrativo. No século XVIII ocorreu um renascimento no interesse pelos castelos com a reconstrução destes sem qualquer propósito militar, como parte da tradição romântica e do revivalismo gótico. (pt)
- Um château (plural: châteaux; pronúncia em francês: [ʃɑto]; em português: "castelo") é a designação dada na França a uma casa senhorial (casa do senhor) ou uma casa de campo de um nobre, com ou sem fortificações. Por extensão, o termo é também usado noutras línguas às casas que imitam os châteaux franceses. (pt)
- 法式城堡（法語：château，法语发音：[ʃɑto]）是法國莊園領主的宅邸，或是绅士、貴族的住所，不一定擁有防禦設施，并非真正意义上的城堡。許多法式城堡都位在卢瓦尔河流域，例如昂布瓦斯城堡、香波尔城堡和舍農索城堡等等，形成了盧瓦爾河谷城堡群。 (zh)
- Шато́ (фр. château) — принятое во Франции название загородного усадебного дома высшей аристократии и вообще дворянства, часто с парком и винодельческим хозяйством. Чаще всего переводится на русский язык словом «замок», хотя укреплённые резиденции средневекового дворянства по-французски именуются термином château fort и для большинства шато более адекватный вариант перевода — «дворец», «имение» или «усадьба». Например, «шато Версаль» (Château de Versailles) — классический пример дворцово-паркового ансамбля XVII—XVIII веков. Более 300 шато сосредоточено в долине реки Луары. Многие из них классифицированы ЮНЕСКО как Всемирное наследие и относятся к шедеврам раннего ренессансного зодчества времён Франциска I с характерным для него причудливым сочетанием национального наследия поздней готики с элементами, позаимствованными в ренессансной Италии. Классический пример такой постройки — дворец-замок Шамбор. Асимметричные постройки в подражание «стилю шато» на волне увлечения эклектикой и историзмом распространились в конце XIX века по Восточной Европе и Америке, включая Канаду. К числу примеров стиля «а-ля-шато» относят резиденции в Массандре, Евксинограде, Барвихе. В настоящее время во Франции шато именуется любое здание, построенное в любом стиле, в любую эпоху при условии исторического родства с феодальным предшественником: не считается шато дом, построенный там, где никогда никакого шато не было; и наоборот — является шато дом, построенный, например, в 2010 году на месте снесенного исторического шато. (ru)
- Шатó (фр. château [ʃɑ.to] — зáмок) — замок, палац або маєток чи помешкання французького феодала-землевласника, або дача знаменитості чи аристократа, без оборонних укріплень, що здавна, і ще досі, вживається у місцях переважного використання французької мови. Там, де шато має фортифіковані укріплення, тобто класичний замок — він називається шато-форт, як, наприклад, . Необхідно уважно ставитися до перекладу слова «шато» українською, оскільки це не те ж саме, що замок, а також більшість шато за звичаєм описується як палац чи маєток. Наприклад, шато де Версаль називається так, тому що було збудоване за містом, але не схоже на замок, тому відомий як Версальський палац. Міський двійник шато — «палас», який у французькій мові вживається тільки для позначення величних будівель у метрополії. Таке використання відповідне українському слову палац, яке можна почути нечасто, окрім випадків посилання на помешкання найвеличнішої королівської знаті і дворянства. Вираз «отель партикульє́» відповідає значенню розкішного особняка. Деякі замки зараз використовуються як готелі. (uk)
- 城堡是中世纪欧洲、中东地区、北非、印度北部和日本的一种軍事和生活建筑，集合了要塞和宮殿兩種功能，專指“自給自足的领主私人武裝住所”。由于建筑时期和地点的不同，城堡有很多不同的形式及特征，但一般来说都建有城墙和垛口等防御性工事。 城堡最初起源于公元9世纪至10世纪的欧洲，当时的卡洛林王朝倒台导致其领土分属于不同的领主和亲王。城堡被贵族们用来控制周围邻近的土地，作为发动袭击和对敌防御的基地，因此同时是攻击性和防御性的建筑。除了其军事用途外，城堡还作为行政管理的中心和权利的象征而存在。城镇中的城堡常常用于控制当地百姓及重要的通行路线。而乡下的城堡则常常位于对周边群落的生活十分关键的自然或建筑设施附近，例如磨坊和肥沃的土地。 许多城堡最初使用泥土和木材建造，中央的高塔為領主居住的地方，四周僅有些矮牆。因其防禦不足，後來往往用石材重修了防御工事。早期的城堡多数利用自然条件进行防御并只有中央城楼，缺乏塔楼和这样的防御工事。在12世纪晚期至13世纪早期，人们开始了对城堡防御的科学研究。这一研究强调了侧面的火力，在其影响下人们开始在城堡中设置大量的塔楼。因此，新的城堡常常呈多边形，且拥有一套可以同时集中火力的防御工事。这些防御工事的改进也受到了很多其他方面的影响，例如十字军的城堡建设方式和古罗马要塞的启发等。城堡建筑的元素并非全部用于军事，像护城河这样的设计也逐渐从最初的防御目的成为了权力的象征，而一些大型城堡则特意设计了漫长蜿蜒的入口结构以在景观上显得雄伟而重要。 虽然火药在14世纪已经传入欧洲，但在15世纪的大炮威力强大到足以击碎城堡的石製城墙之前并没有对城堡建筑产生显著的影响。而且，进入16世纪以后人们也仍然兴建城堡，但是为了对抗强大的大炮火力所采用的技术使得城堡不再适宜居住，讓城堡的居住功能下降。16世紀中期，真正意義上的軍事城堡开始逐渐消亡，城堡的功能被分攤，没有行政管理能力的火炮要塞、和不具备防御功能的田野别墅開始成為貴族生活的主流。18世纪以后，作为浪漫主义的哥特式建筑复兴的一部分，人们开始重新对于城堡感兴趣，并开始建造仿城堡的建筑，但是这些建筑已经不再具有军事用途，作為民間的休息行宮、觀光場所的價值開始迅速提升。 (zh)
- За́мок — «укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, звичайно оточене високим кам'яним муром з кількома вежами». У XVІІІ-XІХ століттях замки втратили своє оборонно-військове призначення і перетворилися на палаци знаті та аристократії. Як правило, замок займав найвигідніше (з військової точки зору) положення на місцевості. До наших днів збереглася велика кількість замків, які визнані пам'ятками історії та культури. Південноруські замки XVI століття в своїй більшості були дерев'яними. Деякі замки навіть переносили: наприклад, Вінницький замок, а Остерський навіть кілька разів — раз тому,що річка відійшла від замку, вдруге — бо почала сильно розмивати гору; пробували перенести Черкаський замок, але міське населення відмовилося переселятися, не вважаючи за безпечне віддалятися від Дніпра. Від міста, яке зазвичай будували на певній відстані, замки відділяли глибокими ровами, через які вели звідні мости. Крім замків Луцька і , які мали кам'яні стіни, інші такі замки були деревяними: Київський, Володимирський, Кременецький (розміри їх в описах не вказані), , найбільшими серед них з відомих були: Житомирський — 62x55 сажнів, Луцький — власне замок 54,5x48, а “пригородок”, чи окольний замок, — 75x128, Мозирський замок — 63x28, окольний замок 169 сажнів у периметрі; найменшим був Чорнобильський — 22x17 сажнів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- شاتو (بالفرنسية: Château) هو اسم لقصور تشبه القلاع خاصة في الأراضي الناطقة بالفرنسية والشاتو هو موطنًا للنبلاء والأرستقراطيين. تحتوي بعض الشاتو على تحصينات دفاعية وبعضها لا يحتوي على هذا النوع من التحصينات. (ar)
- Zámek je novověké feudální sídlo, jež se oproti hradu vyznačuje zejména potlačenou obrannou funkcí. V českých zemích vznikaly tyto objekty zpravidla od 16. století a za mezní termín jejich výstavby je označován rok 1918, kdy byly zrušeny šlechtické tituly. Sídla bohatých měšťanů a podnikatelů bez šlechtického titulu zámky nejsou, byť jsou za ně někdy vydávána. Tento článek pojednává pouze o zámcích coby obytných budovách ve smyslu architektonickém a historicko-uměleckém na území Evropy. (cs)
- Hrad je opevněné feudální sídlo vystavěné většinou v rozmezí jedenáctého až šestnáctého století. Ve spojení raně středověký hrad označuje raně středověká hradiště. Největším hradem v Česku a zároveň jedním z největších hradů na světě je Pražský hrad. (cs)
- Un castell és una fortificació per a ús militar. El castell és una fortalesa autocontinguda, generalment de l'edat mitjana. (ca)
- القَلْعَة هو حصن منيع يشيَّد في موقع يصعب الوصول إليه، وغالبًا ما يكون على قمة جبل أو مشرفًا على بحر، وقد وجد بعضها مشيداً على أرض منبسطة. وكانت القلاع عند العرب وغيرهم من الأمم الأخرى تؤدي دور البيت والحصن والسجن ومستودع الأسلحة وبيت المال ومركز الحكومة المحلية. وكثيرًا ما كانت تنشأ القرى حول القلاع. وعندما غدت المدن، في وقت لاحق، ذات أهمية، أصبحت القلاع تشكل جزءًا من شبكة دفاعاتها، وتبنى القلاع عادة بغرض الحماية من الأعداء، ولتتحصن حامية المدينة في حال تعرضها لهجوم ما. وكانت القلاع إحدى أهم وسائل الدفاع في العصور القديمة. (ar)
- Castillo (del latín castellum, diminutivo de castrum) es, según la definición del Diccionario de la RAE, un «lugar fuerte, cercado de murallas, baluartes, fosos y otras fortificaciones». Existe todo un conjunto de edificaciones militares que guardan analogías con el castillo, como el alcázar, la torre, el torreón, la atalaya, el fuerte, el palacio fortificado, la ciudadela o la alcazaba, lo que el castillo encierra es un patio de armas, en torno del cual se sitúan una serie de dependencias y que dispone por lo menos de una torre habitable. (es)
- Château, pluralez châteaux, (eusk. 'jauregi') noble edo jaun baten oinetxe edo nekazal erresidentzia da baina beti landa etxeak. Askotan, etxe gotortuak ziren. Ugariak dira Frantzian eta frantsesa hitz egiten den zonaldetan. Hirietan ez dago château eraikuntzarik, jauregiak baizik. Frantzian jauregia beti hiriko etxe handia da. Azken hori da Monstoreauko jauregiaren kasua da. (eu)
- Gaztelua harresiz, murru gotorrez, dorrez eta abarrez babestu eta sendotutako eraikuntza edo eraikuntza multzoa da. Jauregitik ezberdina da, jauregia ez baitago gotortua, eta gotorlekutik ere ezberdina da, gotorlekuan ez baita errege edo jauntxorik bizi. Erdi Aroan, Europako gizarte feudalean ugari ziren gazteluak; erregearen edo jauntxoaren bizileku izaten ziren eta gehienetan goragune irisgaitzetan egon ohi ziren. Gazteluak harresi bat edo gehiago izaten zituen inguruan, babeserako zenbait dorre, ate nagusia, sarrerara heltzeko zubi altxagarria, patioa erdian eta barrundegiak patioaren inguruan, eta jabearen bizileku izaten zen egoitza edo dorre nagusia. Baoak gezileihoak izaten ziren maiz, argi gutxi sartzen uzten zutenak baina babeserako aproposak zirenak. (eu)
- Un château ( (?·i), en plural châteaux) es cómo se denomina en francés un castillo, un palacio o una casa señorial, que sea residencia o casa de campo de miembros de la nobleza o la burguesía, con o sin fortificaciones. (es)
- シャトー （フランス語:château）とは、主としてフランス語圏で使われる語で
* 王族や貴族の住居。
* 田舎にある、大きくて美しい やかた。
* かつての諸侯の居所で、堀や壁や塔によって要塞化され、護られているもの。
* 主にボルドー地方における、ブドウ畑を所有するワイン生産者。 (ja)
- 샤토(프랑스어: château)는 성(城)의 프랑스어 표현이다. 특히, 보르도 지방의 포도주 양조장을 지칭하기도 한다. (ko)
- 성(城)은 적을 방어하기 위한 거점으로 흙이나 돌 등을 높이 쌓아 만든 군사적 건축물이다. (ko)
- 城（しろ）は、敵を防ぐために土や石で堅固に築いた建物･設備。 (ja)
- Een burcht of slot is een versterkte woning van een edelman en zijn familie opgericht in de middeleeuwen. Als extra versterking van de (wal)burcht worden burchten meestal omringd door een droge of natte gracht, een aarden wal en/of een zware stenen ommuring. Een van de oudste nog bestaande voorbeelden in Nederland is de Burcht van Leiden. Voor België is het Gravensteen een goed voorbeeld. (nl)
- За́мок (от польск. zamek через чеш. zámek, калькированного с ср.-в.-нем. slōʒ — «за́мок» и «замо́к». Средневерхненемецкое слово калькирует лат. clusa «запор, форт, укрепление») — здание (или комплекс зданий), сочетающее в себе жилые и оборонительно-фортификационные задачи. В наиболее распространённом значении слова — укреплённое жилище феодала в средневековой Европе. Большое количество замков сохранилось до наших дней и является признанными памятниками истории и культуры. (ru)
- Um château (plural: châteaux; pronúncia em francês: [ʃɑto]; em português: "castelo") é a designação dada na França a uma casa senhorial (casa do senhor) ou uma casa de campo de um nobre, com ou sem fortificações. Por extensão, o termo é também usado noutras línguas às casas que imitam os châteaux franceses. (pt)
- 法式城堡（法語：château，法语发音：[ʃɑto]）是法國莊園領主的宅邸，或是绅士、貴族的住所，不一定擁有防禦設施，并非真正意义上的城堡。許多法式城堡都位在卢瓦尔河流域，例如昂布瓦斯城堡、香波尔城堡和舍農索城堡等等，形成了盧瓦爾河谷城堡群。 (zh)
- Un château (en plural châteaux) és una casa pairal o residència senyorial o una casa de camp de noblesa o la burgesia, amb fortificacions o sense, originalment en regions francòfones durant el renaixement. (ca)
- Το κάστρο (από τα λατινικά: castrum) είναι οχυρωμένη κατασκευή η οποία χτιζόταν στην Ευρώπη και τη Μέση Ανατολή κατά τον Μεσαίωνα, από τους ευγενείς της εποχής οι οποίοι τo χρησιμοποιούσαν ως την κατοικία τους. Δεν πρέπει να συγχέεται με το παλάτι, το οποίο δεν είναι οχυρωμένο, ή με το φρούριο, το οποίο δεν ήταν απαραίτητα κατοικία κάποιου ευγενούς, αν και υπάρχουν αρκετές κατασκευαστικές ομοιότητες με το τελευταίο. Κατά τη διάρκεια των περίπου 900 ετών στην οποία χτιζόταν κάστρα, αυτά απέκτησαν πολλές μορφές και χαρακτηριστικά, αν και μερικά όπως η περικύκλωση από οχυρωμένους τοίχους και η ύπαρξη σχισμών στους τοίχους για τα όπλα των αμυνόμενων ήταν κοινά χαρακτηριστικά. (el)
- Burgo aŭ ankaŭ kastelo estas fortikigita konstruaĵo aŭ konstruensemblo, kies koheraj eksteraj muroj leviĝas super la ĉirkaŭanta tereno kaj kiu ekestis antaŭ aŭ dum la mezepoko. Plej ofte ĝi servis kiel sidejo de nobeloj aŭ reĝoj. Krom defendon en konfliktoj la burgoj ebligis al ili ankaŭ firmigi sian potencon, observi kaj kontroli la ĉirkaŭaĵon kaj trafikajn vojojn. Ekzistis ankaŭ burgoj kiuj funkciis kiel rifuĝejo por la ĉirkaŭanta loĝantaro, kiuj protektis templon, preĝejon ktp. (eo)
- A castle is a type of fortified structure built during the Middle Ages predominantly by the nobility or royalty and by military orders. Scholars debate the scope of the word castle, but usually consider it to be the private fortified residence of a lord or noble. This is distinct from a palace, which is not fortified;from a fortress, which was not always a residence for royalty or nobility; from a pleasance which was a walled-in residence for nobility, but not adequately fortified;and from a fortified settlement, which was a public defence – though there are many similarities among these types of construction. Use of the term has varied over time and has also been applied to structures such as hill forts and 19th-20th century homes built to resemble castles. Over the approximately 900 year (en)
- Als Burg wird ein in sich geschlossener, bewohnbarer Wehrbau bezeichnet, epochenübergreifend auch eine frühgeschichtliche oder antike Befestigungsanlage, im engeren Sinn ein mittelalterlicher Wohn- und Wehrbau. Eine herausragende Rolle spielte die Burg im Mittelalter, in dessen Verlauf eine Vielzahl von Burganlagen in Europa entstanden und die Burg institutionell eng mit der feudalen Organisationsform der Grundherrschaft verbunden war. (de)
- Noto: Tiu ĉi artikolo estas prilaborota, por eviti konfuzon kun "burgo". Kastelo (el la latina lingvo castellum signifante "milita kampo") estas loĝejo kaj fortikaĵo ĉefe konstruita dum la mezepoko en Eŭropo kaj Azio. Kasteloj estis ofte konstruitaj por protekti la loĝantojn (ofte nobelon, kiel reĝo, grafo, duko, aŭ daimio) kaj ebligi regnon al la ĉirkaŭaj landoj. Kasteloj protektis la loĝantojn kun altaj muroj kaj turo, sed iuj pli kompleksaj strukturoj havis remparon, ĉirkaŭfosaĵon, , kaj aliajn defendilojn. Historia helpscienco pri kasteloj nomiĝas kastelologio. (eo)
- Is féidir an caisleán a shainmhíniú mar "áit chónaithe dhaingnithe an tiarna agus a lucht leanúna": sin é le rá, baineann idir chúrsaí sóisialta agus chúrsaí ailteoireachta leis. Is féidir leis an gcaisleán an fód a sheasamh i gcoinne ionsaí díreach nó imshuí, agus ní hionann é agus an "teach daingnithe". Seasann an caisleán don tiarnas áitiúil, agus ligeann sé don tiarna smacht a chur ar bhunadh na háite. Bhí na tithe daingnithe ann fós, iad tógtha ag na miontiarnaí agus éagsúlacht ag baint leo de réir an réigiún, na haimsire agus dul chun cinn i gcúrsaí míleata. (ga)
- Puri atau kastel (secara tidak baku disebut kastil) adalah jenis bangunan pertahanan Abad Pertengahan yang kebanyakan didirikan oleh raja-raja atau kaum bangsawan dan tarekat-tarekat militer. Kendati masih memperdebatkan cakupan makna puri, para ahli lazimnya mengartikan puri sebagai benteng tempat tinggal pribadi seorang penguasa atau bangsawan. Kendati ada banyak kesamaan, puri sesungguhnya berbeda dengan istana, benteng, maupun permukiman berbenteng. Puri berbeda dengan istana (palace) karena istana tidak berbenteng. Puri berbeda dengan benteng (fort) karena tidak semua benteng adalah tempat tinggal pribadi seorang penguasa atau bangsawan. Puri berbeda dari permukiman berbenteng karena permukiman berbenteng adalah lingkungan pertahanan untuk umum. (in)
- Un château fort est une structure fortifiée de la fin du Moyen Âge, remplaçant la motte castrale à partir de la Renaissance du XIIe siècle et habitée par la noblesse. Les châteaux forts, emblématiques de la société féodale tardive, sont construits essentiellement en Europe, au Moyen-Orient et en Asie. Faits de pierre et non plus de terre et de bois, ils se caractérisent en effet par leur double fonction : défensive et administrative. Le mot château procède du latin castellum, par l'intermédiaire de l'ancien français chastel (d'où le terme de castellologie, l'étude des châteaux). (fr)
- Un château est à l'origine une construction médiévale qui cumule plusieurs fonctions. Militaire, en assurant le contrôle d'un territoire ou une frontière. Symbolique et politique, en matérialisant l'emprise d'un homme ou d'un lignage sur un domaine. Public, lieu de réception, et lorsqu'il détient le droit de ban, de percevoir l'impôt et de rendre la justice et enfin d'habitation. C'est ainsi que l'on retrouve dans le château médiéval les trois composantes que sont : la camera (la chambre et plus largement les appartements seigneuriaux) ; l'aula (la grande salle, le lieu public de réception) et la capella (la chapelle, qui sacralise le pouvoir féodal, dans une époque ou la religion est indissociable de la vie de tous les jours). (fr)
- Un castello è un tipo di struttura fortificata, cinta di mura con torri, eretta soprattutto in età medievale per dimora e difesa dei nobili proprietari di terre e dei signori feudali, oltre che da ordini religiosi cavallereschi. Gli studiosi dibattono sull'esatta estensione del termine "castello", ma di solito si concorda nel ritenerla una parola associata a una residenza fortificata privata di un signore o di un nobile. Ciò la distinguerebbe, in termini lessicali, da un palazzo, che non è fortificato; da una fortezza, che non sempre era residenza di reali o nobili; da un maniero, perché, pur essendo sovente dotato di piccole mura o cancelli, non è adeguatamente fortificato; e infine da un insediamento fortificato, il cui scopo primario era quello di difendere un'ampia cerchia di popolazio (it)
- Zamek – zespół elementów warownych i budynków mieszkalnych powiązanych w zamknięty obwód obronny, powstały w ustroju feudalnym jako ośrodek władzy książęcej, siedziba możnowładcy, siedziba rycerza lub placówka militarna. Zasadniczą cechę takiego zespołu stanowi zamknięty obwód obronny początkowo w postaci wałów lub konstrukcji drewniano-ziemnej, a w następnych okresach murowany. Polska nazwa „zamek” pochodzi od zamykania drogi lub „zamknięcie”. Pojawiła się w pierwszej połowie XIV wieku i zastępowano nią nazwy łacińskie castrum, castellum i arx. (pl)
- Een kasteel is een zelfstandig, versterkt bouwwerk dat onder middeleeuwse omstandigheden te verdedigen was. De benaming kasteel wordt ook wel gebruikt voor jongere bouwwerken die qua vorm aansluiten bij een kasteel. Ook al is het woord kasteel voor veel mensen een containerbegrip, het wordt in ieder geval gebruikt om een private, versterkte woonplaats van een heer of edele aan te duiden. Dit ter onderscheid van een paleis, dat niet versterkt is, van een fort dat niet de woonplaats is van de adel en van een ommuurde stad die een collectieve verdediging vormt. (nl)
- Castelo (em latim: castellum) é um tipo de estrutura fortificada, construída na Europa e Oriente Médio durante a Idade Média pelos nobres europeus. A palavra castelo é definida pelos estudiosos, como sendo a residência particular fortificada de um lorde ou nobre, sendo diferente de palácio, que não é fortificado; é diferente também de fortaleza, que nem sempre é a residência da nobreza; e é também diferente de um assentamento fortificado, que era uma estrutura de defesa coletiva, embora existam muitas semelhanças entre todos estes tipos de construção. O uso do termo tem se modificado ao longo do tempo e tem sido aplicado a diferentes estruturas como os castros. Durante aproximadamente novecentos anos em que os castelos foram construídos, tiveram uma grande variedade de formas, com muitas c (pt)
- Ett slott är en byggnad som ursprungligen byggdes av kungar och furstar när borgen hade spelat ut sin roll som försvarsverk. Slotten blev makt- och regeringscentrum efter medeltiden. Beteckningen slott kom också att användas när högadliga lät bygga mer ståndsmässiga byggnader på sina sätesgårdar. Med tiden kom också andra högreståndspersoner, till exempel bruksägare, att bygga slott. (sv)
- Шато́ (фр. château) — принятое во Франции название загородного усадебного дома высшей аристократии и вообще дворянства, часто с парком и винодельческим хозяйством. Чаще всего переводится на русский язык словом «замок», хотя укреплённые резиденции средневекового дворянства по-французски именуются термином château fort и для большинства шато более адекватный вариант перевода — «дворец», «имение» или «усадьба». Например, «шато Версаль» (Château de Versailles) — классический пример дворцово-паркового ансамбля XVII—XVIII веков. (ru)
- En borg är en befäst äldre byggnad, ibland med höga murar och ibland resta kring ett kärntorn. Med borg avses i synnerhet en medeltida anläggning. Förhistoriska anläggningar kallas som regel för fornborgar. De medeltida borgarna kunde vara byggda i flera steg där det första, ibland, var uppförandet av en kastal. De svenska borgarna är i dag, med få undantag, ombyggda eller ruiner. (sv)
- Шатó (фр. château [ʃɑ.to] — зáмок) — замок, палац або маєток чи помешкання французького феодала-землевласника, або дача знаменитості чи аристократа, без оборонних укріплень, що здавна, і ще досі, вживається у місцях переважного використання французької мови. Там, де шато має фортифіковані укріплення, тобто класичний замок — він називається шато-форт, як, наприклад, . Необхідно уважно ставитися до перекладу слова «шато» українською, оскільки це не те ж саме, що замок, а також більшість шато за звичаєм описується як палац чи маєток. Наприклад, шато де Версаль називається так, тому що було збудоване за містом, але не схоже на замок, тому відомий як Версальський палац. (uk)
- 城堡是中世纪欧洲、中东地区、北非、印度北部和日本的一种軍事和生活建筑，集合了要塞和宮殿兩種功能，專指“自給自足的领主私人武裝住所”。由于建筑时期和地点的不同，城堡有很多不同的形式及特征，但一般来说都建有城墙和垛口等防御性工事。 城堡最初起源于公元9世纪至10世纪的欧洲，当时的卡洛林王朝倒台导致其领土分属于不同的领主和亲王。城堡被贵族们用来控制周围邻近的土地，作为发动袭击和对敌防御的基地，因此同时是攻击性和防御性的建筑。除了其军事用途外，城堡还作为行政管理的中心和权利的象征而存在。城镇中的城堡常常用于控制当地百姓及重要的通行路线。而乡下的城堡则常常位于对周边群落的生活十分关键的自然或建筑设施附近，例如磨坊和肥沃的土地。 虽然火药在14世纪已经传入欧洲，但在15世纪的大炮威力强大到足以击碎城堡的石製城墙之前并没有对城堡建筑产生显著的影响。而且，进入16世纪以后人们也仍然兴建城堡，但是为了对抗强大的大炮火力所采用的技术使得城堡不再适宜居住，讓城堡的居住功能下降。16世紀中期，真正意義上的軍事城堡开始逐渐消亡，城堡的功能被分攤，没有行政管理能力的火炮要塞、和不具备防御功能的田野别墅開始成為貴族生活的主流。18世纪以后，作为浪漫主义的哥特式建筑复兴的一部分，人们开始重新对于城堡感兴趣，并开始建造仿城堡的建筑，但是这些建筑已经不再具有军事用途，作為民間的休息行宮、觀光場所的價值開始迅速提升。 (zh)
- За́мок — «укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, звичайно оточене високим кам'яним муром з кількома вежами». У XVІІІ-XІХ століттях замки втратили своє оборонно-військове призначення і перетворилися на палаци знаті та аристократії. Як правило, замок займав найвигідніше (з військової точки зору) положення на місцевості. До наших днів збереглася велика кількість замків, які визнані пам'ятками історії та культури. (uk)
|
_jeste_lepe.jpg){kind=link}
