| dbo:abstract
|
- In fluid statics, capillary pressure is the pressure between two immiscible fluids in a thin tube (see capillary action), resulting from the interactions of forces between the fluids and solid walls of the tube. Capillary pressure can serve as both an opposing or driving force for fluid transport and is a significant property for research and industrial purposes (namely microfluidic design and oil extraction from porous rock). It is also observed in natural phenomena. (en)
- Em hidrostática, pressão capilar é a diferença em pressão através da interface entre dois fluidos imiscíveis, definida como Onde pfnm é a pressão da "fase não molhada", aquela que não está em contato com o fluido e pfnm a pressão da "fase molhada", aquela em contato com o fluido. Noutros termos, a pressão capilar é uma medida da tendência de um meio poroso "succionar" o fluido molhante ou "repelir" fluido não-molhante, sendo a diferença de pressão existente entre duas fases decorrente das tensões interfaciais, propiciando que o deslocamento dos fluídos nos poros seja auxiliado ou dificultado por tal diferença de pressão. Em sistemas água-óleo, a água é tipicamente a fase molhada, enquanto que para os sistemas óleo-gás, o óleo é geralmente a fase molhada. A equação de Young–Laplace afirma que esta diferença de pressão é proporcional à tensão interfacial, , e inversamente proporcional ao raio efetivo, , da interface, isso também depende do ângulo de molhamento, , do líquido na superfície da capilaridade. A equação para a pressão capilar é somente válida sob equilíbrio capilar, o que significa que não pode haver quaisquer fases fluindo. (pt)
- Капиллярным давлением ( [Па]) (англ. capillary pressure) называют разность давлений, возникающую вследствие искривления поверхности жидкости. Такую поверхность имеют, например, капли в эмульсиях и туманах, капиллярные мениски. В русскоязычной научной литературе вместо термина "капиллярное давление" могут использоваться понятия "лапласово давление" или "давление Лапласа". (ru)
- Капіля́рний тиск (рос. давление капиллярное; англ. capillary pressure, нім. Kapillardruck m) – різниця тисків (±Δp), що виникає внаслідок скривлення поверхні рідини. Таку поверхню мають, наприклад, краплі в емульсіях і аерозолях, капілярні меніски. Позначимо тиск під скривленою поверхнею рідини — pr, тиск під плоскою поверхнею — p0. Капілярний тиск визначається рівнянням: рс = pr – p0 (1) Знак капілярного тиску («плюс» або «мінус») залежить від знака кривини. Опуклі поверхні мають позитивну кривизну. Центр кривизни опуклої поверхні перебуває усередині відповідної фази (у цьому випадку — усередині рідини). Тоді згідно з рівнянням (1) капілярний тиск pc>0, тобто тиск під опуклою поверхнею рідини більше, ніж тиск під плоскою поверхнею: pr>p0. Приклад дисперсної частинки з опуклою поверхнею — крапля рідини в аерозолі або емульсії. Опуклу поверхню має меніск незмочуваної рідини в капілярі. Увігнуті поверхні мають негативну кривизну, тому капілярний тиск pc<0 (цьому випадку відповідає знак «мінус» у рівнянні (1)). Тиск рідини pr під увігнутою поверхнею менше, чим під плоскою: pr Капілярний тиск — це стрибок тиску (Δp) на границі двох фаз, розділених скривленою поверхнею.Капілярний тиск залежить від поверхневого натягу й кривизни поверхні. Цей зв'язок описує закон Лапласа (1805). Зв'язок між капілярним тиском і радіусом кривизни r для ввігнутої сферичної поверхні: pc = — (2σ)/r. (2) Негативний знак капілярного тиску показує, що усередині газового пухирця тиск pr більший, ніж тиск p0 у оточуючій його рідині. Саме із цієї причини пухирець не зникає під тиском навколишньої його рідини. Для опуклої сферичної поверхні pc = + (2σ)/r. (3) Рівняння (2) і (3) являють закон капілярного тиску Лапласа для сферичної поверхні. Для поверхні довільної форми закон Лапласа має вигляд: pc = ±σ(1/r1 + 1/r2), (4) де r1, r2 — головні радіуси кривизни. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- In fluid statics, capillary pressure is the pressure between two immiscible fluids in a thin tube (see capillary action), resulting from the interactions of forces between the fluids and solid walls of the tube. Capillary pressure can serve as both an opposing or driving force for fluid transport and is a significant property for research and industrial purposes (namely microfluidic design and oil extraction from porous rock). It is also observed in natural phenomena. (en)
- Капиллярным давлением ( [Па]) (англ. capillary pressure) называют разность давлений, возникающую вследствие искривления поверхности жидкости. Такую поверхность имеют, например, капли в эмульсиях и туманах, капиллярные мениски. В русскоязычной научной литературе вместо термина "капиллярное давление" могут использоваться понятия "лапласово давление" или "давление Лапласа". (ru)
- Em hidrostática, pressão capilar é a diferença em pressão através da interface entre dois fluidos imiscíveis, definida como Onde pfnm é a pressão da "fase não molhada", aquela que não está em contato com o fluido e pfnm a pressão da "fase molhada", aquela em contato com o fluido. Em sistemas água-óleo, a água é tipicamente a fase molhada, enquanto que para os sistemas óleo-gás, o óleo é geralmente a fase molhada. A equação para a pressão capilar é somente válida sob equilíbrio capilar, o que significa que não pode haver quaisquer fases fluindo. (pt)
- Капіля́рний тиск (рос. давление капиллярное; англ. capillary pressure, нім. Kapillardruck m) – різниця тисків (±Δp), що виникає внаслідок скривлення поверхні рідини. Таку поверхню мають, наприклад, краплі в емульсіях і аерозолях, капілярні меніски. Позначимо тиск під скривленою поверхнею рідини — pr, тиск під плоскою поверхнею — p0. Капілярний тиск визначається рівнянням: рс = pr – p0 (1) Увігнуті поверхні мають негативну кривизну, тому капілярний тиск pc<0 (цьому випадку відповідає знак «мінус» у рівнянні (1)). Тиск рідини pr під увігнутою поверхнею менше, чим під плоскою: pr pc = — (2σ)/r. (2) (uk)
|
