| dbo:abstract
|
- Η Βουλγαρική Εξαρχία (βουλγαρικά: Българска екзархия, προφέρεται Bâlgarska ekzarkhia) συστήθηκε ως αυτόνομη Ορθόδοξη Εκκλησία με σουλτανικό φιρμάνι, κατά παράβαση των χριστιανικών διατάξεων και χωρίς τη σύμφωνη γνώμη του Οικουμενικού Πατριαρχείου, στις 28 Φεβρουαρίου (γρηγ. ημερ.) / 12 Μαρτίου 1870, έχοντας ως έδρα την Κωνσταντινούπολη.Το φιρμάνι αυτό αναγνώριζε ουσιαστικά την κατάσταση που είχε διαμορφωθεί στην περιοχή της μετέπειτα Βουλγαρίας μετά τη βαθμιαία αφύπνιση του βουλγαρικού εθνικισμού που είχε αρχίσει να εμφανίζεται περί το 1840 και την εκδίωξη αργότερα των Ελλήνων κληρικών από την περιοχή μετά την επάνδρωσή της με Βούλγαρους ιεράρχες. Η σύσταση της εξαρχίας αυτής αποτέλεσε αφενός μεν το «δούρειο ίππο» του ρωσικού πανσλαβισμού, στη Βαλκανική, αφετέρου δε τη μείωση της ισχύος του Πατριαρχείου στην Κωνσταντινούπολη και βέβαια το κύριο εργαλείο και μέσον τόσο της βουλγαρικής ανεξαρτησίας όσο και της εκδήλωσης του άκρατου φυλετικού μίσους κατά των Σέρβων, Ρουμάνων και ιδιαίτερα των Ελλήνων, που διατηρήθηκε μέχρι και τον Β΄ Παγκόσμιο Πόλεμο. (el)
- Das Bulgarische Exarchat (bulgarisch Българска Екзархия) war eine unabhängige kirchliche Organisation in Bulgarien und im Osmanischen Reich, die aufgrund des Fermans zur Errichtung des Bulgarischen Exarchats von Sultan Abdülaziz, dem Herrscher des Osmanischen Reichs, am 28. Februar 1870 errichtet wurde. Dadurch erhielt die Bulgarisch-Orthodoxe Kirche nach einer Jahrhunderte andauernden osmanischen Herrschaft eine begrenzte Unabhängigkeit. Das bulgarische Exarchat war eine Kirchenorganisation, die die religiösen Belange der Bulgaren selbst regeln sollte und nur dem Sultan unterstellt war. Die Grenzen der Diözesen wurden im Artikel 10 des Fermans festgelegt. Sitz des bulgarischen Exarchen wurde die Sankt-Stefan-Kathedrale im Istanbuler Stadtviertel Fener. Die Einrichtung des bulgarischen Exarchats war eine Vorstufe zur Erringung der nationalen Unabhängigkeit Bulgariens. Sie ermöglichte die Abhaltung von Gottesdiensten in bulgarischer Sprache und die Besetzung von zuvor fast ausschließlich durch Griechen verwalteten Bischofssitzen durch Bulgaren. (de)
- The Bulgarian Exarchate (Bulgarian: Българска екзархия, romanized: Balgarska ekzarhiya; Turkish: Bulgar Eksarhlığı) was the official name of the Bulgarian Orthodox Church before its autocephaly was recognized by the Ecumenical See in 1945 and the Bulgarian Patriarchate was restored in 1953. The Exarchate (a de facto autocephaly) was unilaterally (without the blessing of the Ecumenical Patriarch) promulgated on May 23 [O.S. May 11] 1872, in the Bulgarian church in Constantinople in pursuance of the March 12 [O.S. February 28] 1870 firman of Sultan Abdülaziz of the Ottoman Empire. The foundation of the Exarchate was the direct result of the struggle of the Bulgarian Orthodox against the domination of the Greek Patriarchate of Constantinople in the 1850s and 1860s. In 1872, the Patriarchate accused the Exarchate that it introduced ethno-national characteristics in the religious organization of the Orthodox Church, and the secession from the Patriarchate was officially condemned by the Council in Constantinople in September 1872 as schismatic. Nevertheless, Bulgarian religious leaders continued to extend the borders of the Exarchate in the Ottoman Empire by conducting plebiscites in areas contested by both Churches. In this way, in the struggle for recognition of a separate Church, the modern Bulgarian nation was created under the name Bulgar Millet. (en)
- L'esarcato bulgaro (in bulgaro: Българска екзархия?, Bǎlgarska ekzarhiya, in turco Bulgar Eksarhlığı) era il nome ufficiale della Chiesa ortodossa bulgara prima del riconoscimento della sua autocefalia dalla Sede ecumenica nel 1945 e della restaurazione del Patriarcato bulgaro nel 1953. L'Esarcato (di fatto autocefalo) fu unilateralmente promulgato il 23 maggio 1872 (senza la benedizione del Patriarca Ecumenico) nella chiesa bulgara di Costantinopoli in esecuzione del firmano del 12 marzo 1870 del sultano Abdul Aziz dell'Impero ottomano. La fondazione dell'Esarcato fu il risultato diretto della lotta degli ortodossi bulgari contro il dominio del Patriarcato greco di Costantinopoli negli anni 1850 e 1860. Nel 1872, il Patriarcato accusò l'Esarcato di aver introdotto caratteristiche etnonazionali nell'organizzazione religiosa della Chiesa ortodossa, e la secessione dal Patriarcato fu ufficialmente condannata dal Concilio di Costantinopoli nel settembre 1872 come scismatica. Tuttavia, i leader religiosi bulgari continuarono ad estendere i confini dell'Esarcato nell'Impero ottomano conducendo plebisciti nelle aree contestate da entrambe le Chiese. In questo modo, nella lotta per il riconoscimento di una Chiesa separata, fu creata la moderna nazione bulgara sotto il nome di millet bulgaro. (it)
- Egzarchat Bułgarski (bułg. Българска екзархия) − autokefaliczny Kościół prawosławny funkcjonujący na ziemiach bułgarskich pod panowaniem tureckim, a następnie w niepodległej Bułgarii, w latach 1870–1953. Po podbiciu Bułgarii przez Turcję Bułgarski Kościół Prawosławny został zlikwidowany, a jego struktury podporządkowane Patriarchatowi Konstantynopolitańskiemu. Oznaczało to oddanie katedr położonych na ziemiach bułgarskich w ręce biskupów greckich, prowadzących politykę hellenizacji podległych im struktur. Sprzeciw niższego duchowieństwa prawosławnego (narodowości bułgarskiej) przeciw tej sytuacji miał wpływ na rozwój bułgarskiego ruchu narodowego, który z kolei w I poł. XIX w. zaczął się domagać przywrócenia Kościołowi prawosławnemu w Bułgarii jego dawnej niezależności. Między duchowieństwem bułgarskim i greckim doszło do otwartego konfliktu, przywódcy bułgarscy i greccy hierarchowie nie doszli do porozumienia. Ostatecznie w 1870 sułtan Abdülaziz zezwolił Bułgarom na utworzenie własnej struktury kościelnej. Egzarchat nie został uznany przez Patriarchat Konstantynopolitański za strukturę kanoniczną, tym bardziej, że w 1872 egzarcha Antym zamiast przewidywanej wcześniej autonomii ogłosił autokefalię kierowanej przez siebie administratury. W tym samym roku prawosławne patriarchaty starożytne ogłosiły Egzarchat Bułgarski instytucją heretycką. Inne autokefaliczne Kościoły prawosławne nie potępiły go w analogiczny sposób. Egzarchat Bułgarski funkcjonował także po odzyskaniu niepodległości przez Bułgarię, przy czym jego siedzibą do 1913 pozostawał Konstantynopol. W 1953 został przekształcony w Patriarchat Bułgarii, wtedy też Patriarchat Konstantynopolitański uznał legalność jego funkcjonowania. (pl)
- Гре́ко-болга́рская схи́зма (болгарский раскол, болгарский церковный вопрос) — одностороннее провозглашение 11 мая 1872 года автокефалии иерархами Константинопольского патриархата болгарского происхождения (фактически раскол произошёл ещё в апреле 1860 года) и последовавшие в сентябре того же года прещения со стороны кириархальной Церкви — Константинопольского патриархата, а также ряда иных. Автокефальный статус Болгарской церкви был признан Константинопольским патриархатом лишь в феврале 1945 года. Сторонники болгарской автокефалии считали правовым основанием создания независимого Болгарского экзархата (болг. Българска екзархия) султанский фирман османского (оттоманского) правительства визиря Аали-паши, провозглашённый 28 февраля 1870 года, хотя последний не предусматривал полной канонической независимости (автокефалии) болгар и рассматривался оттоманским правительством как утративший силу после провозглашения схизмы. (ru)
- O Exarcado Búlgaro (Búlgaro: Българска екзархия Bǎlgarska ekzarhiya; Turco: Bulgar Eksarhlığı) era o nome oficial da Igreja Ortodoxa Búlgara antes de sua autocefalia ser reconhecida pela Sé de Constantinopla em 1945 e o Patriarcado Búlgaro ser restaurado em 1953. De 1872 a fevereiro de 1945 o Exarcado estava em cisma. O Exarcado (uma autocefalia de facto) foi unilateralmente (sem a bênção do Patriarca Ecumênico) promulgado em 23 de Maio de 1872, na Igreja Búlgara em Constantinopla em virtude do Firman (Decreto Imperial), de 12 Março de 1870, do Sultão Abdulazize do Império Otomano. A Sé do Exarca Búlgaro era a Catedral de Santo Estêvão, no Distrito de Fener, em Istambul. A fundação do Exarcado foi o resultado direto da luta dos ortodoxos búlgaros contra o domínio do Patriarcado grego de Constantinopla nas décadas de 1850 e 1860. Em 1872, o Patriarcado acusou o Exarcado de introduzir características étnico-nacionais na organização religiosa da Igreja Ortodoxa, e a secessão do Patriarcado foi oficialmente condenada pelo Concílio de Constantinopla em setembro de 1872 como cismática. No entanto, os líderes religiosos búlgaros continuaram a estender as fronteiras do Exarcado no Império Otomano, realizando plebiscitos em áreas contestadas por ambas as Igrejas. Desta forma, na luta pelo reconhecimento de uma Igreja separada, a moderna nação búlgara foi criada sob o nome de Millet Búlgaro. (pt)
- Болга́рский экзарха́т или Болга́рская экзархи́я (болг. Българска екзархия, тур. Bulgar Eksarhlığı) — название Болгарской православной церкви в период между изданием фирмана от 28 февраля (12 марта) 1870 года до провозглашения Болгарской церкви патриархатом 10 мая 1953 года. С 1872 года до февраля 1945 года экзархат находился в схизме. (ru)
- Гре́ко-болга́рська схизма (болгарський розкол, болгарське церковне питання) — одностороннє проголошення 11 травня 1872 року автокефалії ієрархами Константинопольського Патріархату болгарського походження (фактично розкол відбувся ще у квітні 1860 року) й подальші з боку кіриархальної Церкви — Константинопольського (Вселенського) Патріархату, а також низки інших. Автокефальний статус Болгарської Церкви було визнано Константинопольським Патріархатом тільки у лютому 1945 року. Прибічники болгарської автокефалії вважали правовою підставою створення незалежного Болгарського екзархату (болг. Българска екзархия) султанський фірман османського (оттоманського) уряду візира , проголошений 28 лютого 1870 року, хоча останній не передбачав цілковитої канонічної незалежності (автокефалії) болгар та розглядався оттоманським урядом як такий, що втратив чинність після проголошення схизми. (uk)
- Болгарський екзархат або Болгарська екзархія (болг. Българска екзархия, тур. Bulgar Eksarhlığı) — назва Болгарської православної церкви в період між виданням фірману від 28 лютого (12 березня) 1870 року до проголошення Болгарської церкви Патріархатом 10 травня 1953 року. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Болга́рский экзарха́т или Болга́рская экзархи́я (болг. Българска екзархия, тур. Bulgar Eksarhlığı) — название Болгарской православной церкви в период между изданием фирмана от 28 февраля (12 марта) 1870 года до провозглашения Болгарской церкви патриархатом 10 мая 1953 года. С 1872 года до февраля 1945 года экзархат находился в схизме. (ru)
- Болгарський екзархат або Болгарська екзархія (болг. Българска екзархия, тур. Bulgar Eksarhlığı) — назва Болгарської православної церкви в період між виданням фірману від 28 лютого (12 березня) 1870 року до проголошення Болгарської церкви Патріархатом 10 травня 1953 року. (uk)
- Das Bulgarische Exarchat (bulgarisch Българска Екзархия) war eine unabhängige kirchliche Organisation in Bulgarien und im Osmanischen Reich, die aufgrund des Fermans zur Errichtung des Bulgarischen Exarchats von Sultan Abdülaziz, dem Herrscher des Osmanischen Reichs, am 28. Februar 1870 errichtet wurde. Dadurch erhielt die Bulgarisch-Orthodoxe Kirche nach einer Jahrhunderte andauernden osmanischen Herrschaft eine begrenzte Unabhängigkeit. Das bulgarische Exarchat war eine Kirchenorganisation, die die religiösen Belange der Bulgaren selbst regeln sollte und nur dem Sultan unterstellt war. Die Grenzen der Diözesen wurden im Artikel 10 des Fermans festgelegt. Sitz des bulgarischen Exarchen wurde die Sankt-Stefan-Kathedrale im Istanbuler Stadtviertel Fener. (de)
- Η Βουλγαρική Εξαρχία (βουλγαρικά: Българска екзархия, προφέρεται Bâlgarska ekzarkhia) συστήθηκε ως αυτόνομη Ορθόδοξη Εκκλησία με σουλτανικό φιρμάνι, κατά παράβαση των χριστιανικών διατάξεων και χωρίς τη σύμφωνη γνώμη του Οικουμενικού Πατριαρχείου, στις 28 Φεβρουαρίου (γρηγ. ημερ.) / 12 Μαρτίου 1870, έχοντας ως έδρα την Κωνσταντινούπολη.Το φιρμάνι αυτό αναγνώριζε ουσιαστικά την κατάσταση που είχε διαμορφωθεί στην περιοχή της μετέπειτα Βουλγαρίας μετά τη βαθμιαία αφύπνιση του βουλγαρικού εθνικισμού που είχε αρχίσει να εμφανίζεται περί το 1840 και την εκδίωξη αργότερα των Ελλήνων κληρικών από την περιοχή μετά την επάνδρωσή της με Βούλγαρους ιεράρχες. (el)
- The Bulgarian Exarchate (Bulgarian: Българска екзархия, romanized: Balgarska ekzarhiya; Turkish: Bulgar Eksarhlığı) was the official name of the Bulgarian Orthodox Church before its autocephaly was recognized by the Ecumenical See in 1945 and the Bulgarian Patriarchate was restored in 1953. The Exarchate (a de facto autocephaly) was unilaterally (without the blessing of the Ecumenical Patriarch) promulgated on May 23 [O.S. May 11] 1872, in the Bulgarian church in Constantinople in pursuance of the March 12 [O.S. February 28] 1870 firman of Sultan Abdülaziz of the Ottoman Empire. (en)
- L'esarcato bulgaro (in bulgaro: Българска екзархия?, Bǎlgarska ekzarhiya, in turco Bulgar Eksarhlığı) era il nome ufficiale della Chiesa ortodossa bulgara prima del riconoscimento della sua autocefalia dalla Sede ecumenica nel 1945 e della restaurazione del Patriarcato bulgaro nel 1953. L'Esarcato (di fatto autocefalo) fu unilateralmente promulgato il 23 maggio 1872 (senza la benedizione del Patriarca Ecumenico) nella chiesa bulgara di Costantinopoli in esecuzione del firmano del 12 marzo 1870 del sultano Abdul Aziz dell'Impero ottomano. (it)
- Egzarchat Bułgarski (bułg. Българска екзархия) − autokefaliczny Kościół prawosławny funkcjonujący na ziemiach bułgarskich pod panowaniem tureckim, a następnie w niepodległej Bułgarii, w latach 1870–1953. Egzarchat Bułgarski funkcjonował także po odzyskaniu niepodległości przez Bułgarię, przy czym jego siedzibą do 1913 pozostawał Konstantynopol. W 1953 został przekształcony w Patriarchat Bułgarii, wtedy też Patriarchat Konstantynopolitański uznał legalność jego funkcjonowania. (pl)
- O Exarcado Búlgaro (Búlgaro: Българска екзархия Bǎlgarska ekzarhiya; Turco: Bulgar Eksarhlığı) era o nome oficial da Igreja Ortodoxa Búlgara antes de sua autocefalia ser reconhecida pela Sé de Constantinopla em 1945 e o Patriarcado Búlgaro ser restaurado em 1953. De 1872 a fevereiro de 1945 o Exarcado estava em cisma. Desta forma, na luta pelo reconhecimento de uma Igreja separada, a moderna nação búlgara foi criada sob o nome de Millet Búlgaro. (pt)
- Гре́ко-болга́рская схи́зма (болгарский раскол, болгарский церковный вопрос) — одностороннее провозглашение 11 мая 1872 года автокефалии иерархами Константинопольского патриархата болгарского происхождения (фактически раскол произошёл ещё в апреле 1860 года) и последовавшие в сентябре того же года прещения со стороны кириархальной Церкви — Константинопольского патриархата, а также ряда иных. Автокефальный статус Болгарской церкви был признан Константинопольским патриархатом лишь в феврале 1945 года. (ru)
- Гре́ко-болга́рська схизма (болгарський розкол, болгарське церковне питання) — одностороннє проголошення 11 травня 1872 року автокефалії ієрархами Константинопольського Патріархату болгарського походження (фактично розкол відбувся ще у квітні 1860 року) й подальші з боку кіриархальної Церкви — Константинопольського (Вселенського) Патріархату, а також низки інших. Автокефальний статус Болгарської Церкви було визнано Константинопольським Патріархатом тільки у лютому 1945 року. (uk)
|
