| dbo:abstract
|
- أيلول الأسود ويعرف أيضاً باسم الحرب الأهلية الأردنية، هو الصراع الذي نشب في الأردن بين القوات المسلحة الأردنية بقيادة الملك حسين ومنظمة التحرير الفلسطينية بقيادة ياسر عرفات في المقام الأول بين 16 و27 سبتمبر 1970 مع استمرار بعض الأعمال حتى 17 يوليو 1971. بعد أن فقد الأردن السيطرة على الضفة الغربية لإسرائيل عام 1967، نقل الفدائيين الفلسطينيين قواعدهم إلى الأردن وصعدوا هجماتهم على إسرائيل والأراضي المحتلة. تطور رد انتقامي إسرائيلي على معسكر لمنظمة التحرير في الكرامة وهي بلدة أردنية على طول الحدود مع الضفة الغربية إلى معركة واسعة النطاق. أدى الانتصار الفلسطيني الأردني المشترك في معركة الكرامة في عام 1968 إلى زيادة الدعم العربي للمقاتلين الفلسطينيين في الأردن. نمت قوة منظمة التحرير في الأردن، وبحلول عام 1970، بدأت علنا المطالبة بالإطاحة بالملكية الهاشمية. مع عملها كدولة داخل الدولة تجاهل بعض الفدائيين القوانين واللوائح المحلية، وحاولوا اغتيال الملك حسين مرتين — مما أدى إلى مواجهات عنيفة بينها وبين الجيش الأردني في يونيو 1970. حسين أراد الإطاحة بالفدائيين من البلد، ولكنه تردد في الهجوم لأنه لم يكن يريد أن يستخدم أعداءه ذلك ضده بمساواة المقاتلين الفلسطينيين بالمدنيين. تصرفات منظمة التحرير في الأردن توجت بحادث اختطاف الطائرات في ميدان داوسون في 10 سبتمبر، التي اختطف فيها فدائيين ثلاث طائرات مدنية وأجبروها على الهبوط في الزرقاء، وأخذوا مواطنين أجانب كرهائن، وقاموا في وقت لاحق بنسف الطائرات أمام الصحافة الدولية. رأى حسين أن هذه هي القشة الأخيرة، وأمر الجيش بالتحرك. في 17 سبتمبر حاصر الجيش الأردني المدن التي بها وجود لمنظمة التحرير بما في ذلك عمان وإربد وبدأ قصف الفدائيين الذين تمركزوا في مخيمات اللاجئين الفلسطينيين بالمدفعية الثقيلة ومدفعية الدبابات. في اليوم التالي، بدأت قوة من سوريا مع علامات جيش التحرير الفلسطيني يتقدمون صوب إربد التي أعلنها الفدائيون «مدينة محررة». في 22 سبتمبر انسحب السوريون بعد شن الجيش الأردني الهجوم الأرضي الذي ألحق خسائر سورية فادحة. قاد الضغط المتصاعد الذي قامت به البلدان العربية حسين إلى وقف القتال. في 13 أكتوبر وقع اتفاق مع عرفات لتنظيم وجود الفدائيين. بيد أن الجيش الأردني هاجم مرة أخرى في يناير/ 1971. تم طرد الفدائيين من المدن الواحدة تلو الأخرى، حتى استسلم 2,000 من الفدائيين بعد محاصرتهم في غابة قرب عجلون يوم 17 يوليو، وكان ذلك إيذانا بانتهاء الصراع. سمح الأردن للفدائيين بالتوجه إلى لبنان عبر سوريا وبعدها أصبحوا أحد الأطراف المحاربة في الحرب الأهلية اللبنانية. تأسست منظمة أيلول الأسود أثناء النزاع لتنفيذ عمليات انتقامية. وأعلنت المنظمة مسؤوليتها عن اغتيال رئيس الوزراء الأردني وصفي التل في عام 1971، وعملية ميونيخ التي حظيت بتغطية إعلامية واسعة في عام 1972. (ar)
- Černé září (arabsky: أيلول الأسود) je v arabské historii označení pro září 1970, kdy došlo ke konfliktu mezi jordánským panovníkem králem Husajnem a palestinskými militantními organizacemi, které neustále oslabovaly královu autoritu, ozbrojeně vystupovaly proti jordánským bezpečnostním složkám a pokusily se o zabití krále a vyvolání revoluce. Násilnosti Černého září vedly ke smrti 5 až 10 tisíc lidí. Ozbrojený konflikt skončil v červenci 1971 vyhnáním Organizace pro osvobození Palestiny (OOP) a tisíců palestinských militantů do Libanonu. (cs)
- Setembre Negre de Jordània (en àrab: أيلول الأسود ; Aylūl Al-Aswad), va ser el conflicte que es va lliurar a Jordània entre les Forces Armades de Jordània (FAJ), sota la direcció del rei Hussein i l'Organització per a l'Alliberament de Palestina (OAP), sota la direcció de Iàssir Arafat, principalment entre el 16 i el 27 de setembre de 1970, i unes certes accions van continuar fins al 17 de juliol de 1971. Després que Jordània va perdre el control de Cisjordània en 1967, els combatents palestins coneguts com a fedaí van traslladar les seves bases a Jordània i van intensificar els seus atacs contra Israel i els territoris ocupats per Israel. Una represàlia israeliana en un campament de l'OAP amb base a , una ciutat jordana al llarg de la frontera amb Cisjordània, es va convertir en una batalla a gran escala. La percepció de la victòria conjunta jordano-palestina a la Batalla de Karameh de 1968 va conduir un augment del suport àrab als combatents palestins a Jordània. La força de l'OAP a Jordània va créixer, i per a començaments de 1970, els grups havien començat a demanar obertament l'enderrocament de la monarquia haiximita. Actuant com un estat dintre d'un estat, els fedaïns van fer cas omís de les lleis i regulacions locals, i també van intentar assassinar al rei Hussein dues vegades, el que va portar a violents enfrontaments entre ells i l'exèrcit jordà al juny de 1970. Hussein volia expulsar els fedaïns del país, però va dubtar d'atacar perquè no volia que els seus enemics ho utilitzessin contra ell en equiparar els combatents palestins amb civils. Les accions de l'OAP a Jordània van culminar en l'incident dels segrests del Dawson's Field del 10 de setembre, en el que els fedaïns van segrestar tres avions civils i van forçar el seu aterratge a Zarqa, prenent com a ostatges a ciutadans estrangers, i després volant els avions enfront de la premsa internacional. Hussein va veure això com la gota que va omplir el got i va ordenar a l'exèrcit que es mogués. El 17 de setembre, l'exèrcit jordà va envoltar les ciutats amb presència de l'OAP, incloses Amman i Irbid, i va començar a bombardejar els fedaïns, que s'havien establert en els camps de refugiats palestins. A l'endemà, una força de Síria amb marques de l' va començar a avançar cap a Irbid, que els fedaïns havien declarat una ciutat «alliberada». El 22 de setembre, els sirians es van retirar després que l'exèrcit jordà llancés una ofensiva aire-terra que va infligir fortes pèrdues sirianes, i després que la Força Aèria Israeliana, els jets van volar simbòlicament sobre les unitats sirianes en suport d'Hussein, encara que no van participar. La pressió exercida pels països àrabs va portar Hussein a aturar la lluita. El 13 d'octubre va signar un acord amb Arafat per regular la presència dels fedaïns. Tanmateix, l'exèrcit jordà va atacar novament el gener de 1971. Els fedaïns van ser expulsats de les ciutats, un per un, fins que 2.000 fedaïns es van rendir després d'haver estat rodejats en un bosc a la vora d'Ajlun el 17 de juliol, marcant el final del conflicte. Jordània va permetre als fedaïns partir cap al Líban via Síria, i després es van convertir en combatents en la Guerra Civil libanesa de 1975. L'organització Setembre Negre va ser fundada durant el conflicte per portar a terme represàlies. L'organització es va atribuir la responsabilitat per l'assassinat del primer ministre jordà Wasfi al-Tall el 1971, i la molt difosa massacre d'atletes israelians a Munic de l'any 1972. (ca)
- Ο Μαύρος Σεπτέμβρης (αραβική γλώσσα: أيلول الأسود) ήταν σύγκρουση που πραγματοποιήθηκε στην Ιορδανία μεταξύ των ιορδανικών ενόπλων δυνάμεων, υπό την ηγεσία του βασιλιά Χουσεΐν, και της Οργάνωσης για την Απελευθέρωση της Παλαιστίνης (PLO), υπό την ηγεσία του Γιάσερ Αραφάτ, κυρίως μεταξύ 16 και 27 Σεπτεμβρίου του 1970, με ορισμένες ενέργειες να συνεχίζονται μέχρι τις 17 Ιουλίου του 1971. Αφού η Ιορδανία έχασε τον έλεγχο της Δυτικής Όχθης από το Ισραήλ το 1967, οι Παλαιστίνιοι μαχητές γνωστοί ως Φενταγίν μετέφεραν τις βάσεις τους στην Ιορδανία και αύξησαν τις επιθέσεις τους στο Ισραήλ και στα κατεχόμενα από αυτό εδάφη. Ισραηλινά αντίποινα σε παλαιστινιακό στρατόπεδο με έδρα σε μία ιορδανική πόλη κατά μήκος των συνόρων με τη Δυτική Όχθη, εξελίχθηκε σε μάχη πλήρους κλίμακας, μετά την οποία αυξήθηκε η αραβική υποστήριξη των Παλαιστινίων μαχητών στην Ιορδανία. Η δύναμη της PLO στην Ιορδανία αυξήθηκε. Ενεργώντας ως παρακράτος, οι Φενταγίν αγνόησαν τους τοπικούς νόμους και κανονισμούς και προσπάθησαν να δολοφονήσουν τον βασιλιά Χουσεΐν δύο φορές -οδηγώντας σε βίαιες αντιπαραθέσεις με τον ιορδανικό στρατό τον Ιούνιο του 1970. Ο Χουσεΐν ήθελε να απομακρύνει τους Φενταγίν από τη χώρα αλλά δίστασε να το κάνει γιατί δεν ήθελε να το χρησιμοποιήσουν οι εχθροί του εναντίον του εξισώνοντας τους Παλαιστίνιους μαχητές με πολίτες. Η δράση της PLO στην Ιορδανία κορυφώθηκε με τις αεροπειρατείες που πραγματοποιήθηκαν στον Σεπτέμβριο, κατά τις οποίες οι Φενταγίν κατέλαβαν τρία πολιτικά αεροσκάφη και τα εξανάγκασαν να προσγειωθούν στη Ζάρκα, παίρνοντας αλλοδαπούς ως ομήρους και αργότερα ανατινάζοντας τα αεροσκάφη μπροστά στον διεθνή Τύπο. Τότε ο Χουσεΐν διέταξε τον στρατό να κινηθεί. Στις 17 Σεπτεμβρίου, ο ιορδανικός στρατός περικύκλωσε πόλεις με παρουσία της PLO, συμπεριλαμβανομένου του Αμμάν και της Ιρμπίντ, και άρχισε να βομβαρδίσει τους Φενταγίν, που είχαν εγκατασταθεί στα παλαιστινιακά στρατόπεδα προσφύγων. Την επόμενη μέρα, δυνάμεις της Συρίας παρενέβησαν για να υποστηρίξουν τους Φενταγίν. Προχώρησαν ως την Ιρμπίντ, την οποία οι Φενταγίν ανακήρυξαν "απελευθερωμένη" πόλη. Στις 22 Σεπτεμβρίου, οι Σύροι αποσύρθηκαν αφού ο στρατός της Ιορδανίας εξαπέλυσε επιθέσεις που προκάλεσαν σοβαρές απώλειες στους Σύρους. Η πίεση που άσκησαν οι αραβικές χώρες οδήγησαν τον Χουσεΐν να σταματήσει τις μάχες. Στις 13 Οκτωβρίου υπέγραψε συμφωνία με τον Αραφάτ ρυθμίζοντας την παρουσία των Φενταγίν. Εντούτοις, ο ιορδανικός στρατός επιτέθηκε και πάλι τον Ιανουάριο του 1971. Οι Φενταγίν εκδιώχθηκαν από τις πόλεις μέχρις ότου 2.000 Φενταγίν παραδόθηκαν αφού περικυκλώθηκαν σ' ένα δάσος στις 17 Ιουλίου, σηματοδοτώντας το τέλος της σύγκρουσης. (el)
- Black September (Arabic: أيلول الأسود; Aylūl Al-Aswad), also known as the Jordanian Civil War, was a conflict fought in the Hashemite Kingdom of Jordan between the Jordanian Armed Forces (JAF), under the leadership of King Hussein, and the Palestine Liberation Organization (PLO), under the leadership of Yasser Arafat, primarily between 16 and 27 September 1970, with certain aspects of the conflict continuing until 17 July 1971. After Jordan lost control of the West Bank to Israel in 1967, Palestinian fighters known as fedayeen moved their bases to Jordan and stepped up their attacks on Israel and Israeli-occupied territories. One Israeli retaliation on a PLO camp based in Karameh, a Jordanian town along the border with the West Bank, developed into a full-scale battle. The perceived joint Jordanian-Palestinian victory against Israel during the 1968 Battle of Karameh led to an upsurge in Arab support for the fedayeen in Jordan, in both new recruits and financial aid. The PLO's strength in Jordan grew, and by the beginning of 1970, groups within the PLO had begun openly calling for the overthrow of the Hashemite monarchy. Acting as a state within a state, the fedayeen disregarded local laws and regulations, and even attempted to assassinate King Hussein twice—leading to violent confrontations between them and the Jordanian Army in June 1970. Hussein wanted to oust them from the country, but hesitated to strike because he did not want his enemies to use it against him by equating Palestinian fighters with civilians. PLO actions in Jordan culminated in the Dawson's Field hijackings incident of 6 September, in which the PFLP hijacked three civilian aircraft and forced their landing in Zarqa, taking foreign nationals as hostages, and later blowing up the planes in front of international press. Hussein saw this as the last straw, and ordered the army to take action. On 17 September, the Jordanian Army surrounded cities with significant PLO presence including Amman and Irbid, and began shelling Palestinian refugee camps where the fedayeen were established. The next day, forces from the Syrian Army, with Palestine Liberation Army markings, intervened in support of the fedayeen and advanced towards Irbid which the fedayeen had occupied and declared to be a "liberated" city. On 22 September, the Syrians withdrew from Irbid after the Jordanians launched an air-ground offensive that inflicted heavy losses on the Syrians. Mounting pressure by Arab countries (such as Iraq) led Hussein to halt the fighting. On 13 October he signed an agreement with Arafat to regulate the fedayeen's presence in Jordan. However, the Jordanian military attacked again in January 1971 and the fedayeen were driven out of the cities, one by one, until 2,000 fedayeen surrendered after being surrounded in a forest near Ajloun on 17 July, marking the end of the conflict. Jordan allowed the fedayeen to leave for Lebanon via Syria, and the fedayeen later participated in the 1975 Lebanese Civil War. The Black September Organization was founded after the conflict to carry out reprisals against Jordanian authorities, and the organization's first noted attack was the assassination of Jordanian Prime Minister Wasfi Tal in 1971 who had commanded parts of the operations that expelled the fedayeen. The organization then shifted to attacking Israeli targets, including the highly publicized Munich massacre of Israeli athletes. Even though Black September did not reflect a Jordanian-Palestinian divide, as there were Palestinians and Jordanians on both sides of the conflict, it paved the way for such a divide subsequently. (en)
- Jordanischer Bürgerkrieg Teil von: Nahostkonflikt Karte Jordaniens Als Jordanischen Bürgerkrieg (im palästinensischen Sprachgebrauch häufig Schwarzer September, arabisch أيلول الأسود, DMG Ailūl al-aswad) bezeichnet man die gewalttätigen Auseinandersetzungen 1970–1971 zwischen jordanischen Sicherheits- und Streitkräften auf der einen sowie palästinensischen Guerillas und syrischen Truppen auf der anderen Seite. Die Gefechte endeten mit der Vertreibung der palästinensischen Organisationen aus Jordanien. (de)
- Septiembre Negro (en árabe, أيلول الأسود aylūl al-aswad) es el nombre con el que se conoce el conflicto civil que tuvo lugar en Jordania en septiembre de 1970 entre la Organización para la Liberación de Palestina (OLP) y Hussein de Jordania. Aunque la mayoría de los historiadores lo consideran el comienzo de la expulsión de la OLP de Jordania, ya se habían dado constantes escaramuzas entre la OLP y las Fuerzas Armadas Reales de Jordania antes de septiembre de 1970 y el conflicto fue sólo la cristalización de las malas relaciones entre el reino y los militantes palestinos. Después de que Jordania perdiera Cisjordania a manos de Israel en la Guerra de los Seis Días, en 1967, combatientes palestinos, conocidos como fedayines, trasladaron sus bases a Jordania e incrementaron sus ataques contra Israel y los territorios que el país hebreo había ocupado. Un ataque de represalia israelí llevado a cabo en la localidad jordana de Karameh, cerca de la frontera con Cisjordania, se transformó en una batalla y la aparente victoria conjunta entre las Fuerzas Armadas Reales Jordanas (FARJ) y los fedayines palestinos condujo a un aumento del apoyo árabe a los palestinos en Jordania. La OLP ganó notoriedad y en 1970 algunas facciones dentro de dicha organización comenzaron a reclamar el derrocamiento de la monarquía hachemí. Operando como un Estado dentro de otro Estado, la OLP ignoró las leyes y regulaciones locales, e incluso intentaron asesinar al rey Hussein en dos ocasiones. Esto desencadenó violentos enfrentamientos entre la OLP y el ejército jordano en junio de 1970. Hussein quería deshacerse de los palestinos, pero se mostró reacio a atacarlos para impedir que sus enemigos lo usaran contra él y equipararan a los fedayines con la población civil. Las acciones de la OLP culminaron con los secuestros de Dawson's Field, en los que tres aeronaves fueron forzadas a aterrizar en Zarka, sus pasajeros extranjeros tomados como rehenes y los aparatos vacíos detonados en la pista frente de la prensa internacional. Hussein vio el suceso como la gota que rebasó el vaso y ordenó a su ejército atacar. El 17 de septiembre, el ejército jordanos rodeó ciudades con importante presencia de la OLP, incluyendo la capital Amán e Irbid, y bombardeó a los fedayines que se encontraban atrincherados en los campos de refugiados palestinos. Al día siguiente, unos 250 tanques sirios se adentraron en Jordania por su frontera norte en apoyo del Ejército por la Liberación de Palestina y avanzaron hacia Irbid, que previamente había sido declarada como ciudad «liberada» por los guerrilleros. Hussein se vio forzado a solicitar ayuda militar de Estados Unidos y del Reino Unido y a permitir que aviones israelíes sobrevolasen el espacio aéreo jordano para atacar a las fuerzas sirias. El 22 de septiembre, los sirios se retiraron tras haber sufrido importantes bajas luego de un ataque aéreo jordano. La presión de otros países árabes llevó a Hussein a detener la ofensiva. El 27 de septiembre firmó un acuerdo con Arafat en el que se hacían concesiones a los palestinos y se regulaba la presencia de los fedayines. Sin embargo, el ejército jordano volvió a atacarlos en enero de 1971. Los fedayines fueron expulsados uno a uno, hasta que el último contingente de 2000 combatientes palestinos se rindió al verse acorralado en un bosque cerca de Ajlun, el 17 de julio, marcando el fin del conflicto. Jordania permitió a los fedayines dirigirse hacia el Líbano a través de Siria, en donde participarían en la guerra civil que asolaría dicho país. La organización Septiembre Negro fue creada durante el conflicto para llevar a cabo represalias. El grupo se adjudicó el asesinato del primer ministro jordano Wasfi el-Tell en 1971, y la matanza de atletas israelíes durante los Juegos Olímpicos de Múnich 1972. (es)
- Irail Beltza (arabiarrez أيلول الأسودaylul al-aswad) 1970ean Jordaniako armadak eta Palestinar talde armatuek izan zituzten liskarrei dagokien izena da. Israelek 1967an Zisjordania konkistatu ondoren, palestinar erresistentziak ondoko estatu arabiarretan baseak ezartzen hasi zen, batez ere Jordanian eta Libanon. Herrialde hauetan biztanleria palestinarra izugarri hazi zen, Israelen gerra erasotik ihesi errefuxiatuta. Jordanian, 1948 eta 1967 artean Zisjordaniako jabetza eduki zuena, biztanleria osoaren erdia palestinarra edota jatorri palestinarrekoa zen. 1968tik aurrera, Israelek estatu arabiarrak menperatu ondoren, palestinar erresistentzia, borrokan bakarrik geratu zirela ikusirik, indartu eta erradikalizatu egin zen, biztanleri errefuxiatua mobilizatuaraziz. Jordaniar gobernua ez zegoen eroso egoera honetan. Milaka palestinar armaturen presentziak, oposizioak eta biztanleriaren erdiak babestuta, arriskuan jar zezakeen erregearen agintea, gainera, Jordania Israeldar armadaren helburu bihur zitekeen. Libanon antzeko arazoak zituzten, nahiz eta palestinarren presentzia askoz txikiagoa izan. Palestinar talde armatuen askatasuna murriztu nahian, gobernuak fedajinak edo milizianoak armadan sarrarazten saiatzen da, baina atzera egin behar izaten du. 1969 eta 1970ean, palestinar ekintza armatuen gorakada bat izaten da, Israel eta Jordaniaren arteko tentsioa areagotuz. Erregeak neurri zorrotzak hartzen ditu talde palestinarren aurka. Talde hauetako batek, Palestinaren Askapenerako Herri Fronteak, debekuei desafio egin zien, polizien eta fedajinen arteko liskar gogorrak sortuz. Beste nazio arabiarrek palestinarrei emandako babesa ikusirik, erregeak berriro atzera egin zuen. Hurrengo urteetan tentsioak gora egin zuen Jordanian. Armada eta talde palestinarren arteko borrokak hasi ziren, Hussein erregeak atentatu bat eduki zuen eta Palestinaren Askapenerako Herri Fronteak hainbat mendebaldar bahitu zituzten, palestinarren aurkako errepresioaren arduradunen dimisioa eskatzeko. Bitartean, Estatu Batuen bitartekaritzarekin, Israel eta palestinarren arteko bake akordio bat lortzeko lehen saiakerak izaten dira. Negoziaziok zapuztean eta talde palestinarrek berriro borroka armatuari heltzean, jordaniar armadarekin borroka irekia hasi zen. 55.000 soldadu eta milaka paramilitar eta 15.000 gerrillari palestinar eta Palestinaren Askapenerako Armadako (palestinar kausaren aldeko jatorri ezberdineko soldaduez osatua) 3.500 soldadu borrokatu ziren. Gerra amaitzean 3.000 palestinarretik gora hil ziren, eta beste 10.000 zauritu. Yasser Arafat eta Hussein erregeak bakea sinatzean, azken honek preso politikoak askatzea eta Jordaniako lurraldea talde palestinarrei uztea zin egin zuen, baina praktikoki palestinar erresistentzia betiko erbesteratua izan zen, Libanoren hegoaldean kokatuz. Gertaera hauen oroigarri, Irail Beltza Erakundea izena talde armatu batek hartu zuen. (eu)
- Septembre noir (arabe : أيلول الأسود) est un conflit qui débuta le 12 septembre 1970, lorsque le royaume hachémite du roi Hussein de Jordanie déclencha des opérations militaires contre les fedayins de l'Organisation de libération de la Palestine (OLP), dirigée par Yasser Arafat, pour restaurer l'autorité de la monarchie dans le pays à la suite de plusieurs tentatives palestiniennes de renverser Hussein, avec l'aide dans une certaine mesure de l'armée syrienne[précision nécessaire]. La violence des combats fit plusieurs milliers de morts de part et d'autre, en majorité des civils palestiniens. Le conflit entre l'armée jordanienne et l'OLP s'envenime et se poursuit jusqu'en juillet 1971, date à laquelle Arafat et ses combattants sont expulsés de Jordanie manu militari et trouvent refuge au Liban, sous la protection syrienne. Le Premier ministre tunisien Bahi Ladgham est nommé médiateur et conciliateur entre les Jordaniens et les Palestiniens au cours de cette crise. (fr)
- September Hitam (bahasa Arab: أيلول الأسود; ) adalah konflik yang berlangsung antara yang dipimpin oleh Raja Hussein melawan Organisasi Pembebasan Palestina (PLO) yang diketuai oleh Yasser Arafat. Perang ini mencapai puncaknya dari tanggal 16 hingga 27 September 1970 di wilayah Yordania, dan konfliknya sendiri masih berlanjut hingga 17 Juli 1971. Setelah Israel berhasil mengusir Yordania dari Tepi Barat pada tahun 1967, para pejuang Palestina yang disebut "fedayeen" memindahkan markas mereka ke Yordania dan melancarkan serangan terhadap Israel dari situ. Serangan balasan terhadap perkemahan PLO di Karameh (sebuah kota di perbatasan Yordania dengan Tepi Barat) berujung pada pertempuran besar. Dunia Arab merasa bahwa Yordania dan Palestina berhasil memenangkan Pertempuran Karameh pada tahun 1968, sehingga dukungan dari negara-negara Arab terhadap para pejuang Palestina di Yordania pun meningkat drastis. Kekuatan PLO di Yordania kemudian bertambah dan mereka mulai secara terbuka menyerukan penjatuhan monarki Hashemite. Mereka bertindak seperti negara di dalam negara dan sering kali mengabaikan hukum dan regulasi setempat, dan bahkan mencoba membunuh Raja Hussein dua kali, sehingga terjadinya bentrok antara mereka dengan Angkatan Darat Yordania pada Juni 1970. Hussein ingin mengusir fedayeen dari Yordania, tetapi ia takut musuh-musuhnya akan mencap tindakan ini sebagai tindakan kejam terhadap rakyat Palestina. Kemudian terjadilah insiden pada tanggal 10 September. Selama insiden tersebut, fedayeen membajak tiga pesawat sipil dan memaksakan pendaratan ketiga pesawat ini di Zarqa. Mereka menyandera orang-orang asing dan kemudian meledakkan pesawat-pesawat tersebut. Hussein sudah tidak tahan lagi dan memerintahkan Angkatan Darat Yordania untuk bertindak. Pada tanggal 17 September, Angkatan Darat Yordania mengepung kota-kota yang ditempati oleh PLO (termasuk Amman dan Irbid) dan mulai menembaki fedayeen yang telah mendirikan markas di perkemahan pengungsi Palestina. Pada hari berikutnya, pasukan dari Suriah bersama dengan mendekati kota Irbid, dan fedayeen menyatakan kota tersebut sebagai kota yang telah "dibebaskan". Pada tanggal 22 September, pasukan Suriah mundur setelah angkatan darat Yordania melancarkan serangan darat dan udara yang menimbulkan korban jiwa yang besar di pihak Suriah. Namun, akibat tekanan dari negara-negara Arab, Hussein menghentikan serangannya. Pada tanggal 13 Oktober, ia menandatangani perjanjian dengan Arafat untuk mengatur keberadaan fedayeen. Namun, pasukan Yordania kembali menyerang pada Januari 1971. Fedayeen diusir dari kota-kota di Yordania hingga 2.000 fedayeen yang dikepung di hutan di dekat menyerah pada tanggal 17 Juli. Raja Hussein mengizinkan anggota fedayeen untuk meninggalkan Yordania. Mereka pindah ke Lebanon dengan melewati wilayah Suriah dan kemudian menjadi salah satu pihak yang bertikai dalam Perang Saudara Lebanon pada tahun 1975. Organisasi September Hitam didirikan selama konflik ini untuk melakukan pembalasan. Organisasi ini menyatakan diri sebagai dalang pembunuhan Perdana Menteri Yordania pada tahun 1971 dan pembantaian atlet-atlet Israel di München pada tahun 1972. (in)
- Il settembre del 1970 è l'inizio di uno scontro armato che avvenne in Giordania, noto nella storia araba come Settembre nero, e viene talvolta indicato come l'"epoca degli eventi spiacevoli". Fu un mese in cui il Re hashemita Husayn di Giordania si mosse per reprimere un tentativo delle organizzazioni palestinesi di rovesciare la sua monarchia. L'attacco provocò pesanti perdite fra i civili palestinesi. Il conflitto armato durò fino al luglio del 1971. (it)
- 검은 9월(أيلول الأسود)은 요르단에서 벌어진 전쟁으로 야세르 아라파트를 중심으로 한 팔레스타인 해방 기구와 바트당 집권 하의 시리아가 연합해 후세인 1세를 중심으로 한 요르단군을 상대로 벌인 전쟁이다. 1970년 9월 16일부터 9월 27일까지 주요 교전이 발생했으며, 1971년 7월 17일까지 팔레스타인 해방 기구의 활동은 이어졌다. 요르단이 6일 전쟁 이후 요르단 강 서안 지구를 이스라엘에게 빼앗김으로써, 으로 알려진 팔레스타인 전투원들은 요르단으로 기지를 옮겨 이스라엘이 점령한 영토와 이스라엘 본토에 공격을 가하기 시작했다. 에 위치한 팔레스타인 캠프에서 이스라엘의 보복전이 발생하면서, 공격은 전면전으로 이어졌다. 1968년 에서 요르단-팔레스타인 연합군이 승리를 거두면서, 아랍 세계는 요르단에 위치한 팔레스타인 전투원들을 지지하기 시작했다. 요르단 내 팔레스타인 해방 기구의 병력이 성장하고, 일부 해방기구 세력이 1970년 초 하심 가의 축출을 공개적으로 요구하면서 양국 사이에 긴장이 감돌았다. 페다인은 법적 규제와 지역 법규를 무시하기 시작했고, 요르단의 국왕이었던 후세인 1세를 두 번이나 암살하려고 시도해 1970년 6월에는 요르단군과 팔레스타인 해방기구 사이에 충돌이 빚어졌다. 후세인은 페다인을 국가 밖으로 축출하고 싶었지만 팔레스타인 전투원들의 활동 지역에 민간인이 있었기 때문에 공격을 망설였다. 1970년 9월 10일 사건으로 요르단은 공세에 나섰다. 9월 17일, 요르단군은 암만과 이르비드에 주둔한 해방기구의 도시들을 포위했고, 페다인을 향해 포격을 가했다. 다음 날 팔레스타인 해방군과 함께 시리아군이 이르비드로 진격해 페다인이 이 도시를 해방시켰다. 1970년 9월 22일, 시리아군은 요르단군의 공지합동작전으로 큰 피해를 입고 요르단에서 철수했다. 아랍 각국은 후세인에게 전투를 중단하라고 압력을 가했다. 1970년 10월 13일, 그는 해방기구의 지도자였던 야세르 아라파트와 페다인의 주둔을 규제하는 합의를 채택했다. 그러나 요르단군은 1971년 1월 팔레스타인 페다인을 다시 공격했고, 대부분의 페다인은 요르단에서 축출되었다. 요르단은 페다인들이 레바논을 거쳐 시리아로 가는 것을 허용했다. 이들은 이후 1975년 레바논 내전의 주요 전투세력으로 성장한다. 이 사건 이후 일부 팔레스타인 세력은 검은 9월단을 조직해 사건에 대한 복수를 다짐한다. 검은 9월단은 1971년 요르단 총리 암살 및 1972년 의 용의단체로 지목되었다. (ko)
- ヨルダン内戦（ヨルダンないせん）は、1970年にヨルダンにおいて発生したヨルダン政府とパレスチナ解放機構（PLO）との内戦。9月に発生したことから黒い九月事件（ブラック・セプテンバー事件）と呼ばれることもある。 (ja)
- Czarny Wrzesień – wojna domowa w Jordanii pomiędzy królem Husajnem i rządem Jordanii a radykalnymi palestyńskimi organizacjami zbrojnymi trwająca od września 1970 do lipca 1971 roku. Początkiem wojny domowej było ogłoszenie przez Ludowy Front Wyzwolenia Palestyny powstania wyzwolonego terytorium palestyńskiego w północnej Jordanii 17 września 1970. Antyrządowe wystąpienie Palestyńczyków zostało stłumione przez wojsko jordańskie. W obronie Palestyńczyków interweniowała Syria, jednak na skutek wewnętrznych sporów w rządzącej nią partii Baas interwencja ta zakończyła się klęską. 27 września 1970 król Husajn i przewodniczący Organizacji Wyzwolenia Palestyny Jasir Arafat podpisali zawieszenie broni, wypracowane na szczycie państw arabskich w Kairze dzięki mediacji prezydenta Egiptu Gamala Abdel Nasera. Gdy jednak ten zmarł dzień po zawarciu porozumienia, Husajn postanowił ostatecznie zlikwidować ruch palestyński w Jordanii. Walki wewnętrzne zakończyły się w lipcu 1971 całkowitą klęską palestyńskich partyzantów, którzy wycofali się do Libanu i Syrii. (pl)
- Met Zwarte September wordt verwezen naar de septembermaand van het jaar 1970 waarin een conflict tussen de Jordaanse staat en Palestijnse vluchtelingen werd uitgevochten. In de Arabische wereld wordt dit conflict ook wel de periode van betreurenswaardige gebeurtenissen genoemd. Het conflict begon nadat Palestijnse organisaties de monarchie van koning Hoessein van Jordanië omver probeerden te werpen. De hierop volgende strijd leidde tot veel burgerslachtoffers en verdrijving van de Palestijnse Bevrijdingsorganisatie (PLO) en vele Palestijnen vanuit Jordanië naar Libanon. Het conflict duurde tot juli 1971. (nl)
- «Чёрный Сентябрь» (араб. أيلول الأسود) — вооруженный конфликт между боевиками ООП и Вооруженными силами Иордании, активная фаза которого продолжалась с 16 по 27 сентября 1970 года. В этом месяце король Хусейн в Иордании начал подавление палестинских боевых организаций и восстановление контроля власти над ситуацией в стране. Это привело к гибели тысяч людей, в подавляющем большинстве палестинцев. Вооруженные конфликты продолжались до июля 1971 года и конфликт завершился высылкой тысяч палестинских боевиков в Ливан, куда были также перенесены штаб-квартиры палестинских организаций, включая ООП. (ru)
- Svarta september är benämningen på de strider som fördes i september 1970 i Jordanien. (sv)
- Setembro Negro foi um período que se estendeu de setembro de 1970 a julho de 1971, iniciado quando o exército da Jordânia entrou em confronto com as organizações guerrilheiras da OLP, então baseadas na Jordânia, visando a expulsá-las do país. Em consequência, os refugiados palestinos tiveram que emigrar em massa. Estimativas do número de vítimas dos dez dias do "Setembro Negro" variam de 3 mil a mais de 5 mil mortos. O número de palestinos mortos em onze dias de luta foi estimado pela Jordânia em 3,4 mil, enquanto as fontes palestinas calculam que 10 000 pessoas, na sua maioria civis, foram mortas. À época, Arafat disse que esse número poderia ser bem superior - até 20 mil mortos. No Cairo, o programa radiofônico A Voz dos Árabes considerou ter havido genocídio. (pt)
- Чорний вересень (араб. أيلول الأسود «aylūl al-aswad») — збройне повстання бойовиків Організації визволення Палестини (ОВП) в Йорданії з метою вбивства короля Хусейна і захоплення влади в країні, підтримане вторгненням із Сирії. Придушення повстання Збройними силами Йорданії тривало з 16 вересня по 27 вересня 1970 року, але окремі збройні дії не припинялися до 17 липня 1971 року. Після втрати Йорданією контролю над Західним берегом річки Йордан внаслідок Шестиденної війни, палестинські бойовики, відомі також як палестинські фідаїни перемістили свої бази в Йорданію і активізували свої напади на Ізраїль та окуповані Ізраїлем території. Одна з репресивних операцій Ізраїлю проти фідаїнів, напад у 1968 році на табор Організації визволення Палестини (ОВП), розташований в Караме, йорданському містечку біля кордону з Західним берегом, перетворилася на повномасштабний 15-годинний бій. Хоча обидві сторони вважали себе переможцями, Бій біля Караме, сприйнята як спільна перемога Йорданії та палестинців, викликала зростання підтримки палестинських бойовиків у Йорданії. Позиції ОВП в Йорданії зміцнились і на початку 1970 року угруповання з ОВП почали відкрито закликати до повалення Хашимітської монархії. Бойовики ігнорували місцеві закони та правила, діяли як держава в державі, скоїли декілька замахів на вбивство короля Хусейна, що призвело до насильницьких зіткнень між ними та йорданською армією в червні 1970 року. Хусейн прагнув позбутися бойовиків, але вагався завдати удару, побоюючись відвернути від себе арабський світ і палестинців у власній країні. Дії ОВП в Йорданії завершились подіями, відомими як Захоплення повітряних суден на «Досонс Філд», що сталися 6-13 вересня, в якій терористи Народного фронту визволення Палестини (НФВП) викрали три цивільних літаки і, примусивши їх сісти на військовому аеродромі біля Зарки, взяли іноземців у заручники, а літаки підірвали перед міжнародною пресою. 17 вересня йорданська армія оточила місця і почала обстріл баз бойовиків ОВП, розташованих в таборах палестинських біженців, в тому числі в Аммані та Ірбіді. Наступного дня сирійські війська, що назвали себе Армією визволення Палестини, почали просуватися до Ірбіду, який бойовики оголосили «звільненим» містом.22 вересня, після повітряного і наземного наступу йорданської армії, що завдала сирійцям важких втрат, сирійські війська відійшли. Дипломатичний тиск інших арабських країн, змусив Хусейна припинити бойові дії. 13 жовтня він підписав угоду з Арафатом, що регулювала присутність бойовиків ОВП в країні. Проте вже в січні 1971 року йорданська армія відновила бойові дії. Фідаїнів виганяли з одного за іншим міст, аж поки 17 липня 2 000 бойовиків опинилися в оточенні в лісі поблизу Аджлуна, відзначивши кінець конфлікту. Йорданія дозволила бойовикам ОВП виїхати через Сирію до Лівану, і згодом вони стали учасниками Громадянської війни 1975 року в Лівані. Під час конфлікту для проведення репресій у відповідь на дії Йорданії була заснована екстремістська . Вона взяла на себе відповідальність за вбивство прем'єр-міністра Йорданії Васфі аль-Таля у 1971 році та за широко відомий теракт на мюнхенській Олімпіаді проти ізраїльських спортсменів. (uk)
- 1970年约旦内战（又称黑色九月，阿拉伯语：أيلول الأسود；Aylūl Al-Aswad），是一场发生于约旦国王侯赛因·本·塔拉勒领导的军队和阿拉法特领导的巴勒斯坦解放组织之间的冲突。时间主要集中于1970年9月16日至27日。第一次中东战争，尤其是1967年六日战争爆发后，大批巴勒斯坦难民来到约旦避难，在阿拉法特的领导下成立了巴勒斯坦解放组织，并不断针对以色列开展武装斗争，引发以色列越境打击报复，从而动摇了约旦王室的统治基础。因此约旦国王决定清除约旦境内的巴解组织势力。最后巴解组织战败并迁移到黎巴嫩境内，后导致1975年开始的黎巴嫩内战。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Černé září (arabsky: أيلول الأسود) je v arabské historii označení pro září 1970, kdy došlo ke konfliktu mezi jordánským panovníkem králem Husajnem a palestinskými militantními organizacemi, které neustále oslabovaly královu autoritu, ozbrojeně vystupovaly proti jordánským bezpečnostním složkám a pokusily se o zabití krále a vyvolání revoluce. Násilnosti Černého září vedly ke smrti 5 až 10 tisíc lidí. Ozbrojený konflikt skončil v červenci 1971 vyhnáním Organizace pro osvobození Palestiny (OOP) a tisíců palestinských militantů do Libanonu. (cs)
- Jordanischer Bürgerkrieg Teil von: Nahostkonflikt Karte Jordaniens Als Jordanischen Bürgerkrieg (im palästinensischen Sprachgebrauch häufig Schwarzer September, arabisch أيلول الأسود, DMG Ailūl al-aswad) bezeichnet man die gewalttätigen Auseinandersetzungen 1970–1971 zwischen jordanischen Sicherheits- und Streitkräften auf der einen sowie palästinensischen Guerillas und syrischen Truppen auf der anderen Seite. Die Gefechte endeten mit der Vertreibung der palästinensischen Organisationen aus Jordanien. (de)
- Il settembre del 1970 è l'inizio di uno scontro armato che avvenne in Giordania, noto nella storia araba come Settembre nero, e viene talvolta indicato come l'"epoca degli eventi spiacevoli". Fu un mese in cui il Re hashemita Husayn di Giordania si mosse per reprimere un tentativo delle organizzazioni palestinesi di rovesciare la sua monarchia. L'attacco provocò pesanti perdite fra i civili palestinesi. Il conflitto armato durò fino al luglio del 1971. (it)
- ヨルダン内戦（ヨルダンないせん）は、1970年にヨルダンにおいて発生したヨルダン政府とパレスチナ解放機構（PLO）との内戦。9月に発生したことから黒い九月事件（ブラック・セプテンバー事件）と呼ばれることもある。 (ja)
- «Чёрный Сентябрь» (араб. أيلول الأسود) — вооруженный конфликт между боевиками ООП и Вооруженными силами Иордании, активная фаза которого продолжалась с 16 по 27 сентября 1970 года. В этом месяце король Хусейн в Иордании начал подавление палестинских боевых организаций и восстановление контроля власти над ситуацией в стране. Это привело к гибели тысяч людей, в подавляющем большинстве палестинцев. Вооруженные конфликты продолжались до июля 1971 года и конфликт завершился высылкой тысяч палестинских боевиков в Ливан, куда были также перенесены штаб-квартиры палестинских организаций, включая ООП. (ru)
- Svarta september är benämningen på de strider som fördes i september 1970 i Jordanien. (sv)
- 1970年约旦内战（又称黑色九月，阿拉伯语：أيلول الأسود；Aylūl Al-Aswad），是一场发生于约旦国王侯赛因·本·塔拉勒领导的军队和阿拉法特领导的巴勒斯坦解放组织之间的冲突。时间主要集中于1970年9月16日至27日。第一次中东战争，尤其是1967年六日战争爆发后，大批巴勒斯坦难民来到约旦避难，在阿拉法特的领导下成立了巴勒斯坦解放组织，并不断针对以色列开展武装斗争，引发以色列越境打击报复，从而动摇了约旦王室的统治基础。因此约旦国王决定清除约旦境内的巴解组织势力。最后巴解组织战败并迁移到黎巴嫩境内，后导致1975年开始的黎巴嫩内战。 (zh)
- أيلول الأسود ويعرف أيضاً باسم الحرب الأهلية الأردنية، هو الصراع الذي نشب في الأردن بين القوات المسلحة الأردنية بقيادة الملك حسين ومنظمة التحرير الفلسطينية بقيادة ياسر عرفات في المقام الأول بين 16 و27 سبتمبر 1970 مع استمرار بعض الأعمال حتى 17 يوليو 1971. سمح الأردن للفدائيين بالتوجه إلى لبنان عبر سوريا وبعدها أصبحوا أحد الأطراف المحاربة في الحرب الأهلية اللبنانية. تأسست منظمة أيلول الأسود أثناء النزاع لتنفيذ عمليات انتقامية. وأعلنت المنظمة مسؤوليتها عن اغتيال رئيس الوزراء الأردني وصفي التل في عام 1971، وعملية ميونيخ التي حظيت بتغطية إعلامية واسعة في عام 1972. (ar)
- Setembre Negre de Jordània (en àrab: أيلول الأسود ; Aylūl Al-Aswad), va ser el conflicte que es va lliurar a Jordània entre les Forces Armades de Jordània (FAJ), sota la direcció del rei Hussein i l'Organització per a l'Alliberament de Palestina (OAP), sota la direcció de Iàssir Arafat, principalment entre el 16 i el 27 de setembre de 1970, i unes certes accions van continuar fins al 17 de juliol de 1971. (ca)
- Ο Μαύρος Σεπτέμβρης (αραβική γλώσσα: أيلول الأسود) ήταν σύγκρουση που πραγματοποιήθηκε στην Ιορδανία μεταξύ των ιορδανικών ενόπλων δυνάμεων, υπό την ηγεσία του βασιλιά Χουσεΐν, και της Οργάνωσης για την Απελευθέρωση της Παλαιστίνης (PLO), υπό την ηγεσία του Γιάσερ Αραφάτ, κυρίως μεταξύ 16 και 27 Σεπτεμβρίου του 1970, με ορισμένες ενέργειες να συνεχίζονται μέχρι τις 17 Ιουλίου του 1971. (el)
- Black September (Arabic: أيلول الأسود; Aylūl Al-Aswad), also known as the Jordanian Civil War, was a conflict fought in the Hashemite Kingdom of Jordan between the Jordanian Armed Forces (JAF), under the leadership of King Hussein, and the Palestine Liberation Organization (PLO), under the leadership of Yasser Arafat, primarily between 16 and 27 September 1970, with certain aspects of the conflict continuing until 17 July 1971. (en)
- Septiembre Negro (en árabe, أيلول الأسود aylūl al-aswad) es el nombre con el que se conoce el conflicto civil que tuvo lugar en Jordania en septiembre de 1970 entre la Organización para la Liberación de Palestina (OLP) y Hussein de Jordania. Aunque la mayoría de los historiadores lo consideran el comienzo de la expulsión de la OLP de Jordania, ya se habían dado constantes escaramuzas entre la OLP y las Fuerzas Armadas Reales de Jordania antes de septiembre de 1970 y el conflicto fue sólo la cristalización de las malas relaciones entre el reino y los militantes palestinos. (es)
- Irail Beltza (arabiarrez أيلول الأسودaylul al-aswad) 1970ean Jordaniako armadak eta Palestinar talde armatuek izan zituzten liskarrei dagokien izena da. Israelek 1967an Zisjordania konkistatu ondoren, palestinar erresistentziak ondoko estatu arabiarretan baseak ezartzen hasi zen, batez ere Jordanian eta Libanon. Herrialde hauetan biztanleria palestinarra izugarri hazi zen, Israelen gerra erasotik ihesi errefuxiatuta. Jordanian, 1948 eta 1967 artean Zisjordaniako jabetza eduki zuena, biztanleria osoaren erdia palestinarra edota jatorri palestinarrekoa zen. (eu)
- Septembre noir (arabe : أيلول الأسود) est un conflit qui débuta le 12 septembre 1970, lorsque le royaume hachémite du roi Hussein de Jordanie déclencha des opérations militaires contre les fedayins de l'Organisation de libération de la Palestine (OLP), dirigée par Yasser Arafat, pour restaurer l'autorité de la monarchie dans le pays à la suite de plusieurs tentatives palestiniennes de renverser Hussein, avec l'aide dans une certaine mesure de l'armée syrienne[précision nécessaire]. La violence des combats fit plusieurs milliers de morts de part et d'autre, en majorité des civils palestiniens. (fr)
- September Hitam (bahasa Arab: أيلول الأسود; ) adalah konflik yang berlangsung antara yang dipimpin oleh Raja Hussein melawan Organisasi Pembebasan Palestina (PLO) yang diketuai oleh Yasser Arafat. Perang ini mencapai puncaknya dari tanggal 16 hingga 27 September 1970 di wilayah Yordania, dan konfliknya sendiri masih berlanjut hingga 17 Juli 1971. (in)
- 검은 9월(أيلول الأسود)은 요르단에서 벌어진 전쟁으로 야세르 아라파트를 중심으로 한 팔레스타인 해방 기구와 바트당 집권 하의 시리아가 연합해 후세인 1세를 중심으로 한 요르단군을 상대로 벌인 전쟁이다. 1970년 9월 16일부터 9월 27일까지 주요 교전이 발생했으며, 1971년 7월 17일까지 팔레스타인 해방 기구의 활동은 이어졌다. 요르단이 6일 전쟁 이후 요르단 강 서안 지구를 이스라엘에게 빼앗김으로써, 으로 알려진 팔레스타인 전투원들은 요르단으로 기지를 옮겨 이스라엘이 점령한 영토와 이스라엘 본토에 공격을 가하기 시작했다. 에 위치한 팔레스타인 캠프에서 이스라엘의 보복전이 발생하면서, 공격은 전면전으로 이어졌다. 1968년 에서 요르단-팔레스타인 연합군이 승리를 거두면서, 아랍 세계는 요르단에 위치한 팔레스타인 전투원들을 지지하기 시작했다. 요르단 내 팔레스타인 해방 기구의 병력이 성장하고, 일부 해방기구 세력이 1970년 초 하심 가의 축출을 공개적으로 요구하면서 양국 사이에 긴장이 감돌았다. 페다인은 법적 규제와 지역 법규를 무시하기 시작했고, 요르단의 국왕이었던 후세인 1세를 두 번이나 암살하려고 시도해 1970년 6월에는 요르단군과 팔레스타인 해방기구 사이에 충돌이 빚어졌다. 후세인은 페다인을 국가 밖으로 축출하고 싶었지만 팔레스타인 전투원들의 활동 지역에 민간인이 있었기 때문에 공격을 망설였다. 1970년 9월 10일 사건으로 요르단은 공세에 나섰다. (ko)
- Czarny Wrzesień – wojna domowa w Jordanii pomiędzy królem Husajnem i rządem Jordanii a radykalnymi palestyńskimi organizacjami zbrojnymi trwająca od września 1970 do lipca 1971 roku. Początkiem wojny domowej było ogłoszenie przez Ludowy Front Wyzwolenia Palestyny powstania wyzwolonego terytorium palestyńskiego w północnej Jordanii 17 września 1970. Antyrządowe wystąpienie Palestyńczyków zostało stłumione przez wojsko jordańskie. W obronie Palestyńczyków interweniowała Syria, jednak na skutek wewnętrznych sporów w rządzącej nią partii Baas interwencja ta zakończyła się klęską. 27 września 1970 król Husajn i przewodniczący Organizacji Wyzwolenia Palestyny Jasir Arafat podpisali zawieszenie broni, wypracowane na szczycie państw arabskich w Kairze dzięki mediacji prezydenta Egiptu Gamala Abdel (pl)
- Met Zwarte September wordt verwezen naar de septembermaand van het jaar 1970 waarin een conflict tussen de Jordaanse staat en Palestijnse vluchtelingen werd uitgevochten. In de Arabische wereld wordt dit conflict ook wel de periode van betreurenswaardige gebeurtenissen genoemd. (nl)
- Setembro Negro foi um período que se estendeu de setembro de 1970 a julho de 1971, iniciado quando o exército da Jordânia entrou em confronto com as organizações guerrilheiras da OLP, então baseadas na Jordânia, visando a expulsá-las do país. Em consequência, os refugiados palestinos tiveram que emigrar em massa. (pt)
- Чорний вересень (араб. أيلول الأسود «aylūl al-aswad») — збройне повстання бойовиків Організації визволення Палестини (ОВП) в Йорданії з метою вбивства короля Хусейна і захоплення влади в країні, підтримане вторгненням із Сирії. Придушення повстання Збройними силами Йорданії тривало з 16 вересня по 27 вересня 1970 року, але окремі збройні дії не припинялися до 17 липня 1971 року. Йорданія дозволила бойовикам ОВП виїхати через Сирію до Лівану, і згодом вони стали учасниками Громадянської війни 1975 року в Лівані. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
.jpg){kind=link}