| dbo:abstract
|
- الربيطة (بالإنجليزية: ligand) في الكيمياء الحيوية وعلم الأدوية عبارة عن مادة (عادة جزيء صغير) تشكل معقد مع جزيء حيوي لخدمة غرض بيولوجي. فمثلاً في معقد البروتين-الربيطة، عادة ما تقوم الربيطة بإثارة إشارة عند التحامها في موقع محدد مسبقاً على البروتين الهدف. أما في دراسات معقد الربيطة-الحمض النووي، فعادة ما تكون الربيطة عبارة عن أي جزيء صغير أو أيون أو حتى بروتين ترتبط مع اللولب المزدوج للحمض النووي. الربط يحدث بسبب القوى بين الجزيئية، مثل الرابطة الأيونية والرابطة الهيدروجينية وقوى فان دير فال. في النظم البيولوجية، غالباً ما يكون التحام الربيطة في المعقد قابل للعكس أي يمكن ان يحدث تفكك، ونادرا ما تحدث رابطة تساهمية دائمة غير قابلة للتفكك. عندما ترتبط الربيطة مع المستقبل البروتينيني (أي البروتين الهدف) فإن ذلك الارتباط يغير التشكل الكيميائي (الشكل ثلاثي الأبعاد) للبروتين، مما يؤدي إلى تغير حالة البروتين إلى الحالة الوظيفية وتبدأ بعد هذا التغير سلسة من التفاعلات تنتهي بالاستجابة المستهدفة التي تحقق الغرض من افراز الربيطة. فمثلاً: عندما عندما يرتبط هرمون الأنسولين (الربيطة) مع مستقبلات الانسولين (البروتين الهدف) في خلايا الكبد، تحدث تغيرات في المستقبل تنشأ بعده سلسلة من التفاعلات تؤدي إلى امتصاص خلايا الكبد للجلوكوز من الدم وتحوله إلى جليكوجين. (ar)
- Ligand ve smyslu používaném v biochemii a farmakologii označuje látku, typicky malou molekulu, která vytváří komplex s biomolekulou a tato vazba má biologický význam. V užším slova smyslu se jako ligand označuje signální molekula, která se váže na cílového proteinu.Ligand, který je schopný po navázání na receptor vyvolat fyziologickou odpověď, se nazývá agonista, ten, který je schopen se vázat, ale odpověď nespouští, je antagonista. Vazba ligandů probíhá pomocí slabých molekulových interakcí, jako jsou iontové vazby, vodíkové vazby nebo Van der Waalsovy síly. Díky tomu je vazba ligandů většinou reverzibilní a jenom vzácně dochází k tvorbě ireverzibilních kovalentních vazeb. Vazba ligandu na receptorový protein většinou mění jeho konformaci (prostorové uspořádání). Právě konformační stav receptorového proteinu v řadě případů určuje jeho biologickou funkci. Kromě toho může ligand působit například jako substrát pro enzymatickou aktivitu, inhibitor nebo enzymu, případně jako neurotransmiter. (cs)
- Als Ligand wird in der Biochemie und in verwandten Wissenschaften ein Stoff bezeichnet, der an ein Zielprotein, beispielsweise einen Rezeptor, spezifisch binden kann. Die Bindung des Liganden ist üblicherweise reversibel und wird insbesondere durch Ionenbindungen, Wasserstoffbrückenbindungen, Van-der-Waals-Kräfte und hydrophobe Effekte ermöglicht. Die Affinität eines Liganden zum Zielprotein kann mit Hilfe von Ligandenbindungstests bestimmt werden. (de)
- Peranto estas (laŭ PIV) malgranda molekulo, kiu kombiniĝas kun ricevanto kaj modifas ties strukturon kaj konsekvence ties aktivecon. Nervotransigilo estas nerva peranto. Peranto, kiu aktivigas ricevanton, nomiĝas agonista, peranto kiu senaktivigas ricevanton, nomiĝas antagonista. (eo)
- Ligando bat (latinezko ligandum, ligando) biomolekula batekin konplexu bat osatzen duen substantzia bat da (normalean molekula txiki bat). Zentzu zorrotzagoan, proteina baten zentro aktiboarekin bat egitean seinale bat bidaltzen duen molekula bat da. Molekula zehatza, entzima edo proteina ez-entzimatikoetan, bereziki proteina erregulatzaile edo garraiatzaileetan, zentro aktiboarekin bat egiten du, proteinak bere funtzioa bete dezan (erreakzio metaboliko bat garraiatuz edo inhibituz). (eu)
- Un ligando (del Latín ligandum, ligando) es una sustancia (usualmente una molécula pequeña) que forma un complejo con una biomolécula. En un sentido más estricto, es una molécula que envía una señal al unirse al centro activo de una proteína. En enzimas o proteínas no enzimáticas, especialmente de proteínas reguladoras o transportadoras, se denomina ligando a aquella molécula que se une al centro activo de la proteína para que ésta pueda realizar su función (transportar, o inhibir una reacción metabólica). Por ejemplo, el ligando de la hemoglobina es el oxígeno, ya que es la molécula que se une al centro activo de la proteína para que ésta pueda transportarlo. La unión ligando–proteína provoca un cambio conformacional en la proteína, muy importante para determinar la afinidad de una proteína con un sustrato. (es)
- In biochemistry and pharmacology, a ligand is a substance that forms a complex with a biomolecule to serve a biological purpose. The etymology stems from ligare, which means 'to bind'. In protein-ligand binding, the ligand is usually a molecule which produces a signal by binding to a site on a target protein. The binding typically results in a change of conformational isomerism (conformation) of the target protein. In DNA-ligand binding studies, the ligand can be a small molecule, ion, or protein which binds to the DNA double helix. The relationship between ligand and binding partner is a function of charge, hydrophobicity, and molecular structure. Binding occurs by intermolecular forces, such as ionic bonds, hydrogen bonds and Van der Waals forces. The association or docking is actually reversible through dissociation. Measurably irreversible covalent bonding between a ligand and target molecule is atypical in biological systems. In contrast to the definition of ligand in metalorganic and inorganic chemistry, in biochemistry it is ambiguous whether the ligand generally binds at a metal site, as is the case in hemoglobin. In general, the interpretation of ligand is contextual with regards to what sort of binding has been observed. Ligand binding to a receptor protein alters the conformation by affecting the three-dimensional shape orientation. The conformation of a receptor protein composes the functional state. Ligands include substrates, inhibitors, activators, signaling lipids, and neurotransmitters. The rate of binding is called , and this measurement typifies a tendency or strength of the effect. Binding affinity is actualized not only by host–guest interactions, but also by solvent effects that can play a dominant, steric role which drives non-covalent binding in solution. The solvent provides a chemical environment for the ligand and receptor to adapt, and thus accept or reject each other as partners. Radioligands are radioisotope labeled compounds used in vivo as tracers in PET studies and for in vitro binding studies. (en)
- En biologie, un ligand (du latin ligandum, liant) est une molécule qui se lie de manière réversible à une macromolécule ciblée, protéine ou acide nucléique, jouant en général un rôle fonctionnel : stabilisation structurale, catalyse, modulation d'une activité enzymatique, transmission d'un signal. Ce terme, très utilisé pour l'étude de protéines, désigne les molécules qui interagissent avec la protéine de manière non-covalente et spécifique et qui jouent un rôle dans ses fonctions. Dans les systèmes vivants, une véritable liaison covalente irréversible entre un ligand et sa molécule-cible est rare. Contrairement à sa signification dans la chimie inorganique et l'étude des métaux, peu importe que le ligand se lie à un site de liaison métallique ou non. La liaison se réalise grâce aux forces entre molécules, telles que les liaisons ioniques, les liaisons d'hydrogène et les forces van der Waals. Généralement, l'interaction (association) est réversible et plus ou moins forte suivant le nombre et la nature des liaisons formées. La force de cette interaction est définie par la constante de dissociation que l'on appelle la constante d'affinité (ou affinité). La liaison d'un ligand à une protéine réceptrice modifie souvent la conformation de cette dernière, c'est-à-dire sa structure en trois dimensions. L'énergie associée aux interactions intermoléculaires formées entre la protéine et son ligand permet de promouvoir ce changement de conformation, appelé ajustement induit. Cette modification structurale peut ainsi moduler éventuellement son état fonctionnel et son activité. Parmi les différents types de ligands, on trouve les substrats enzymatiques, les effecteurs enzymatiques (inhibiteurs ou activateurs) ou encore des ligands des récepteurs comme les neurotransmetteurs. Exemples : (fr)
- Dalam biokimia dan farmakologi Ligan (dari bahasa latin ligandum, mengikat) adalah zat (biasanya molekul kecil), yang membentuk kompleks kimia dengan biomolekul untuk melayani tujuan biologis. Dalam arti yang lebih sempit, ligan adalah molekul pemicu sinyal yang terikat ke sebuah pada protein target. Ikatan ini terjadi oleh gaya antarmolekul, seperti ikatan ion, ikatan hidrogen dan gaya van der Waals.
* l
*
* s (in)
- 리간드(영어: ligand)는 생화학 및 약리학에서 생물학적 목적을 위해 생체분자와 복합체를 형성하는 물질이다. 리간드라는 용어의 어원은 "결합하다"를 의미하는 라틴어 "ligare"로부터 유래하였다. 단백질-리간드 결합에서 리간드는 일반적으로 표적 단백질의 특정 부위에 하여 신호를 발생시키는 분자이다. 이러한 결합은 일반적으로 표적 단백질의 입체 구조의 변화를 초래한다. (ko)
- In biochimica si definisce ligando (dal latino ligare, legare) una molecola in grado di legare una biomolecola e formare un complesso in grado di svolgere o indurre una funzione biologica. In senso stretto, si tratta solitamente di una molecola effettrice in grado di legarsi a una proteina bersaglio attraverso una interazione debole come un legame ionico, un legame idrogeno o una interazione di Van der Waals. Tale biomolecola bersaglio è il più delle volte un recettore. L'associazione del ligando alla biomolecola bersaglio (evento indicato con il termine inglese docking, attracco) è solitamente reversibile: un legame irreversibile (legame covalente) tra ligando e target è molto raro nei sistemi biologici. A differenza di quanto previsto dalla definizione di ligando in chimica inorganica, è del tutto irrilevante che il ligando - per come è inteso in biochimica - si leghi a un sito metallico o meno. L'interazione tra ligando e recettore altera la conformazione (la struttura tridimensionale) del recettore stesso. La variazione conformazionale si riflette in un nuovo stato funzionale (la funzione di una macromolecola è infatti strettamente correlata alla sua struttura). La forza del legame è detta "affinità". Possono essere considerati ligandi i substrati, gli inibitori, gli e i neurotrasmettitori. (it)
- 生化学や薬理学では、リガンド(Ligand; ライガンド)とは生体分子と複合体を形成して生物学的な目的を果たす物質のことを指す。 タンパク質-リガンド結合では、リガンドは通常、標的タンパク質上の結合部位に結合することでシグナルを生成する分子である。 この結合は、通常、標的タンパク質の配座異性体(コンフォメーション)の変化をもたらす。 DNA-リガンド結合研究では、リガンドはDNA二重らせんに結合する低分子、イオン、タンパク質のいずれかである。 リガンドと結合相手の関係は、電荷、疎水性、分子構造の関数である。 結合のインスタンスは、時間と空間の無限の範囲で発生するので、その速度定数は通常、非常に小さな数である。 結合は、イオン結合、水素結合、ファンデルワールス力などの分子間力によって発生する。 関連付けまたはドッキングは、実際には解離を介して可逆的である。 リガンドとターゲット分子の間の測定可能な不可逆的共有結合は、生物学的システムでは非典型的である。 や無機化学におけるリガンド(配位子)の定義とは対照的に、生化学では、ヘモグロビンの場合のように、リガンドが一般的に金属部位で結合しているかどうかは曖昧である。 一般的にリガンドの解釈は、どのような結合が観察されたかという文脈に基づいている。 その語源は「結合する」という意味の ligare に由来している。 受容体タンパク質に結合したリガンドは、三次元形状の配向性に影響を与えて立体配座(コンフォメーション)を変化させる。 受容体タンパク質のコンフォメーションは機能状態を構成している。 リガンドには、基質、阻害剤、、脂質依存性イオンチャネル(signaling lipids)、神経伝達物質などがある。 結合率はリガンド結合親和性と呼ばれ、この測定は効果の傾向や強さを代表するものである。 結合親和性は、だけでなく、溶液中で非共有結合を駆動する支配的で立体効果的な役割を果たすことができる溶媒の効果によっても実現される。 溶媒は、リガンドと受容体が適応するための化学的環境を提供し、その結果、パートナーとしてお互いを受け入れたり拒否したりする。 放射性リガンドは、放射性同位体標識化合物であり、PET研究のトレーサーとして、またin vitroでの結合研究のために生体内(in vivo)で使用されている。 特にタンパク質と特異的に結合するリガンドは、微量であっても生体に対して非常に大きな影響を与える。そのため薬学や分子生物学の分野では重要な研究対象になっている。 (ja)
- Een ligand in de biochemische betekenis van het woord is een molecuul dat aan een ander, doorgaans groter molecuul kan binden, zoals een signaalmolecuul aan een membraaneiwit. Een ligand kan alleen een binding aangaan met een specifiek doelmolecuul (meestal een eiwit of nucleïnezuur). Wanneer een ligand aan een doelmolecuul bindt, heeft dit altijd een moleculair proces tot gevolg, waardoor een bepaalde functie wordt uitgevoerd, zoals stabilisatie, katalyse, regulatie van een enzymatische activiteit of signaaltransductie. De binding veroorzaakt vaak een conformatieverandering van het doelmolecuul. Ligandbinding vindt plaats door intermoleculaire krachten, zoals ioninteracties, waterstofbruggen en vanderwaalskrachten. Wanneer een ligand bindt aan een receptoreiwit verandert de ruimtelijke structuur, zodat de receptor zijn actieve of inactieve vorm aanneemt. Liganden omvatten signaalmoleculen, substraten, inhibitors, activators en neurotransmitters. De mate van ligandbinding noemt men de affiniteit van het ligand voor het doeleiwit. (nl)
- Ligand – związek zdolny do swoistego wiązania się z receptorem. Ligandy będące nośnikami informacji zawierają w cząsteczce fragmenty odpowiedzialne za:
* rozpoznanie receptora
* konfigurację cząsteczki liganda
* wystąpienie odpowiedzi komórkowej
* redukcję szybkości rozkładu liganda. (pl)
- Ligander (från latinets ligandum, bindning) kallas de (ofta mindre molekyler) som har specificitet för en receptor och genom att komplexbinda till receptorn, fortplantar någon form av signal inne i cellen. (sv)
- В биохимии и фармакологии лиганд — это химическое соединение (часто, но не всегда, малая молекула), которое образует комплекс с той или иной биомолекулой (чаще всего белком, например клеточным рецептором, но иногда, например, с ДНК) и производит, вследствие такого связывания, те или иные биохимические, физиологические или фармакологические эффекты. В случае связывания лиганда с белком лиганд обычно является малой сигнальной молекулой, связывающейся со специфическим участком связывания на белке-мишени (например, на рецепторе). В случае связывания лиганда с ДНК лиганд обычно также является малой молекулой или ионом, или белком который связывается с двойной спиралью ДНК. Связывание лиганда с рецептором обычно происходит при помощи сил межмолекулярного взаимодействия, таких, как ионные связи, водородные связи, Силы Ван-дер-Ваальса (Вандерваа́льсовы си́лы) — силы межмолекулярного (и межатомного) взаимодействия с энергией 10—20 кДж/моль. Этим термином первоначально обозначались все такие силы, в современной науке он обычно применяется к силам, возникающим при поляризации молекул и образовании диполей. Открыты Й. Д. Ван дер Ваальсом в 1869 году. Вандерваальсовы силы межатомного взаимодействия инертных газов обуславливают возможность существования агрегатных состояний инертных газов (газ, жидкость и твёрдые тела). К вандерваальсовым силам относятся взаимодействия между диполями (постоянными и наведёнными). Название связано с тем фактом, что эти силы являются причиной поправки на внутреннее давление в уравнении состояния реального газа Ван-дер-Ваальса. Эти взаимодействия, а также водородные связи, определяют формирование пространственной структуры биологических макромолекул. Вандерваальсовы силы также возникают между частицей (макроскопической частицей или наночастицей) и молекулой и между двумя частицами . Связывание или ассоциация лиганда с рецептором (так называемый «докинг» лиганда в специфическую «нишу» в рецепторе) обычно обратима и кратковременна. Обратный процесс называется диссоциацией лиганда из связи с рецептором. Необратимое ковалентное связывание лиганда с рецептором или другой молекулярной мишенью для данного лиганда является редкостью в биологических системах, по крайней мере в физиологических условиях. Однако искусственные, экзогенные лиганды, необратимо ковалентно связывающиеся с молекулами-мишенями, конечно, существуют, и даже имеют важное значение в медицине, как, например, необратимо алкилирующие ДНК противоопухолевые препараты алкилирующего типа или необратимо инактивирующие МАО антидепрессанты группы ИМАО, или необратимо инактивирующий α-адренорецепторы феноксибензамин. В отличие от принятого определения лиганда в металлоорганической и неорганической химии, для процесса взаимодействия лиганда с биомолекулами-мишенями совершенно неважно (и не требуется), чтобы лиганд взаимодействовал именно с металлом-кофактором в составе биологической молекулы (тем более что не все биологические молекулы содержат металлы в качестве кофакторов). Связывание лиганда именно с металлосодержащим сайтом биологической молекулы, тем не менее, в биологических системах часто встречается и имеет важное биологическое значение и для транспортных белков, таких, как гемоглобин (транспортирующий кислород, углекислый газ и способный транспортировать также другие эндогенные газы, в частности эндогенный угарный газ, эндогенный сероводород и эндогенный оксид серы (IV)), и для каталитических ферментов, многие из которых являются металлоферментами (содержат в составе активного каталитического центра ион того или иного металла в координационном комплексе с белком). Связывание лиганда с рецептором (рецепторным белком) изменяет его конформационное состояние (трёхмерную пространственную конфигурацию). А это, в свою очередь, может приводить к изменению функционального состояния белка (например, к активации или инактивации рецептора или фермента, к диссоциации одной из субъединиц составного белка или, наоборот, к обретению белком в результате связывания с лигандом способности присоединять другой специфический лиганд или другой белок, или к открытию сопряжённого с белком ионного канала, или к само-фосфорилированию или иной самомодификации белка, или появлению возможностей для его фосфорилирования или иной модификации другим белком, и т. д.). В понятие «лиганда» включаются и субстраты ферментов, и распознаваемые антителами антигены, и разнообразные агонисты, антагонисты и обратные агонисты, в том числе эндогенные, такие, как нейромедиаторы, гормоны, цитокины и хемокины, и ингибиторы и активаторы тех или иных ферментов или регуляторных белков, и факторы транскрипции, и экзогенные, такие, как лекарства и т. д. Сила связывания лиганда с белком-мишенью (например, рецептором) называется «сродством», или аффинностью, лиганда к белку-мишени (например, рецептору). Сила связывания лиганда с белком-мишенью определяется не только силой прямых взаимодействий лиганда с данным белком (например, рецептором), но и микроокружением белковой молекулы, в частности, присутствующими вокруг молекулами растворителя, которые могут играть доминантную роль в обеспечении адекватных межмолекулярных взаимодействий нековалентного характера между лигандом и белком-мишенью (вода, липиды клеточной мембраны) и белков-партнёров (в случае, например, олигомерных рецепторов или G-белок-связанных рецепторов). В частности, повышение сродства трансмембранных рецепторов к эндогенным агонистам в присутствии холестерина и сфинголипидов является причиной того, что эти рецепторы, как правило, размещаются в определённых местах клеточной мембраны, называемых липидными рафтами и обогащённых холестерином и сфинголипидами. называют меченые радиоактивной меткой (тем или иным радиоактивным изотопом) достаточно высокоаффинные и селективные по отношению к некоторому желаемому подтипу рецепторов соединения, которые используются как in vivo для позитронно-эмиссионной томографии (ПЭТ) с целью изучения распределения этих рецепторов в живом организме и степени связывания с этими рецепторами тех или иных лекарств в клинически применяемых дозах, так и in vitro в качестве «горячих лигандов» для определения аффинности (степени сродства к рецептору) «холодного лиганда». (ru)
- Ліганд — молекула, що оборотно з'єднана з білком не ковалентним зв'язком. Ліганд може бути будь-якою молекулою, що формує комплекс з білком, включаючи інші білки. Зв'язування з лігандом змінює просторову конформацію білка, при чому якщо білок складається з декількох субодиниць, зв'язування однієї з субодиниць з лігандом може змінити конформацію інших субодиниць. Змінена конформація призводить до зміненої функції білка, якщо це фермент — він може переходити в активну чи не активну форму, тощо. (uk)
- 在生物化學和藥理學中，配體（英語：ligand）是指一種能與受体結合以產生某種生理效果的物質。在蛋白質—配體複合物中，配體通常是與靶蛋白特定結合位點相連的信號觸發分子。而在DNA—配體複合物中，與DNA雙鏈相連的配體在一般情況下可以是任何的小分子或離子甚至是蛋白質。值得注意的是，生物化學中的配體和化學中定義的配體（比如銅氨絡離子中，氨是銅離子的配體）並無實際聯繫，配體未必要結合在金属原子上。 配體與受體的連接由諸如離子鍵的化學鍵或氫鍵、范德華力等分子間作用力維繫。它們的連接過程通常是可逆的，配體與受體之間形成的真正難以斷開的共價鍵在生物界是相當罕見的。 配體在與受體結合後，可以改變它們的，而立體構型又常常決定了蛋白質的功能。配體包括底物、酶抑制劑、酶激活劑、以及神經遞質。配體與受體結合的難易度與結合後的強度叫做親和力。兩者越容易結合，結合後結合的強度越大，則親和力越強，反之亦然。親和力不僅由配體和受體間的直接的相互作用決定，還由溶劑效應決定，后者間接主導溶液中的非共價性結合。 用放射性同位素標記的已被用作正電子發射計算機斷層掃描（PET）中的放射性示蹤劑。此外，這種物質還被用於在體外進行的配體—受體結合研究。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Als Ligand wird in der Biochemie und in verwandten Wissenschaften ein Stoff bezeichnet, der an ein Zielprotein, beispielsweise einen Rezeptor, spezifisch binden kann. Die Bindung des Liganden ist üblicherweise reversibel und wird insbesondere durch Ionenbindungen, Wasserstoffbrückenbindungen, Van-der-Waals-Kräfte und hydrophobe Effekte ermöglicht. Die Affinität eines Liganden zum Zielprotein kann mit Hilfe von Ligandenbindungstests bestimmt werden. (de)
- Peranto estas (laŭ PIV) malgranda molekulo, kiu kombiniĝas kun ricevanto kaj modifas ties strukturon kaj konsekvence ties aktivecon. Nervotransigilo estas nerva peranto. Peranto, kiu aktivigas ricevanton, nomiĝas agonista, peranto kiu senaktivigas ricevanton, nomiĝas antagonista. (eo)
- Ligando bat (latinezko ligandum, ligando) biomolekula batekin konplexu bat osatzen duen substantzia bat da (normalean molekula txiki bat). Zentzu zorrotzagoan, proteina baten zentro aktiboarekin bat egitean seinale bat bidaltzen duen molekula bat da. Molekula zehatza, entzima edo proteina ez-entzimatikoetan, bereziki proteina erregulatzaile edo garraiatzaileetan, zentro aktiboarekin bat egiten du, proteinak bere funtzioa bete dezan (erreakzio metaboliko bat garraiatuz edo inhibituz). (eu)
- Dalam biokimia dan farmakologi Ligan (dari bahasa latin ligandum, mengikat) adalah zat (biasanya molekul kecil), yang membentuk kompleks kimia dengan biomolekul untuk melayani tujuan biologis. Dalam arti yang lebih sempit, ligan adalah molekul pemicu sinyal yang terikat ke sebuah pada protein target. Ikatan ini terjadi oleh gaya antarmolekul, seperti ikatan ion, ikatan hidrogen dan gaya van der Waals.
* l
*
* s (in)
- 리간드(영어: ligand)는 생화학 및 약리학에서 생물학적 목적을 위해 생체분자와 복합체를 형성하는 물질이다. 리간드라는 용어의 어원은 "결합하다"를 의미하는 라틴어 "ligare"로부터 유래하였다. 단백질-리간드 결합에서 리간드는 일반적으로 표적 단백질의 특정 부위에 하여 신호를 발생시키는 분자이다. 이러한 결합은 일반적으로 표적 단백질의 입체 구조의 변화를 초래한다. (ko)
- Ligand – związek zdolny do swoistego wiązania się z receptorem. Ligandy będące nośnikami informacji zawierają w cząsteczce fragmenty odpowiedzialne za:
* rozpoznanie receptora
* konfigurację cząsteczki liganda
* wystąpienie odpowiedzi komórkowej
* redukcję szybkości rozkładu liganda. (pl)
- Ligander (från latinets ligandum, bindning) kallas de (ofta mindre molekyler) som har specificitet för en receptor och genom att komplexbinda till receptorn, fortplantar någon form av signal inne i cellen. (sv)
- Ліганд — молекула, що оборотно з'єднана з білком не ковалентним зв'язком. Ліганд може бути будь-якою молекулою, що формує комплекс з білком, включаючи інші білки. Зв'язування з лігандом змінює просторову конформацію білка, при чому якщо білок складається з декількох субодиниць, зв'язування однієї з субодиниць з лігандом може змінити конформацію інших субодиниць. Змінена конформація призводить до зміненої функції білка, якщо це фермент — він може переходити в активну чи не активну форму, тощо. (uk)
- 在生物化學和藥理學中，配體（英語：ligand）是指一種能與受体結合以產生某種生理效果的物質。在蛋白質—配體複合物中，配體通常是與靶蛋白特定結合位點相連的信號觸發分子。而在DNA—配體複合物中，與DNA雙鏈相連的配體在一般情況下可以是任何的小分子或離子甚至是蛋白質。值得注意的是，生物化學中的配體和化學中定義的配體（比如銅氨絡離子中，氨是銅離子的配體）並無實際聯繫，配體未必要結合在金属原子上。 配體與受體的連接由諸如離子鍵的化學鍵或氫鍵、范德華力等分子間作用力維繫。它們的連接過程通常是可逆的，配體與受體之間形成的真正難以斷開的共價鍵在生物界是相當罕見的。 配體在與受體結合後，可以改變它們的，而立體構型又常常決定了蛋白質的功能。配體包括底物、酶抑制劑、酶激活劑、以及神經遞質。配體與受體結合的難易度與結合後的強度叫做親和力。兩者越容易結合，結合後結合的強度越大，則親和力越強，反之亦然。親和力不僅由配體和受體間的直接的相互作用決定，還由溶劑效應決定，后者間接主導溶液中的非共價性結合。 用放射性同位素標記的已被用作正電子發射計算機斷層掃描（PET）中的放射性示蹤劑。此外，這種物質還被用於在體外進行的配體—受體結合研究。 (zh)
- الربيطة (بالإنجليزية: ligand) في الكيمياء الحيوية وعلم الأدوية عبارة عن مادة (عادة جزيء صغير) تشكل معقد مع جزيء حيوي لخدمة غرض بيولوجي. فمثلاً في معقد البروتين-الربيطة، عادة ما تقوم الربيطة بإثارة إشارة عند التحامها في موقع محدد مسبقاً على البروتين الهدف. أما في دراسات معقد الربيطة-الحمض النووي، فعادة ما تكون الربيطة عبارة عن أي جزيء صغير أو أيون أو حتى بروتين ترتبط مع اللولب المزدوج للحمض النووي. (ar)
- Ligand ve smyslu používaném v biochemii a farmakologii označuje látku, typicky malou molekulu, která vytváří komplex s biomolekulou a tato vazba má biologický význam. V užším slova smyslu se jako ligand označuje signální molekula, která se váže na cílového proteinu.Ligand, který je schopný po navázání na receptor vyvolat fyziologickou odpověď, se nazývá agonista, ten, který je schopen se vázat, ale odpověď nespouští, je antagonista. (cs)
- In biochemistry and pharmacology, a ligand is a substance that forms a complex with a biomolecule to serve a biological purpose. The etymology stems from ligare, which means 'to bind'. In protein-ligand binding, the ligand is usually a molecule which produces a signal by binding to a site on a target protein. The binding typically results in a change of conformational isomerism (conformation) of the target protein. In DNA-ligand binding studies, the ligand can be a small molecule, ion, or protein which binds to the DNA double helix. The relationship between ligand and binding partner is a function of charge, hydrophobicity, and molecular structure. (en)
- Un ligando (del Latín ligandum, ligando) es una sustancia (usualmente una molécula pequeña) que forma un complejo con una biomolécula. En un sentido más estricto, es una molécula que envía una señal al unirse al centro activo de una proteína. En enzimas o proteínas no enzimáticas, especialmente de proteínas reguladoras o transportadoras, se denomina ligando a aquella molécula que se une al centro activo de la proteína para que ésta pueda realizar su función (transportar, o inhibir una reacción metabólica). (es)
- En biologie, un ligand (du latin ligandum, liant) est une molécule qui se lie de manière réversible à une macromolécule ciblée, protéine ou acide nucléique, jouant en général un rôle fonctionnel : stabilisation structurale, catalyse, modulation d'une activité enzymatique, transmission d'un signal. Ce terme, très utilisé pour l'étude de protéines, désigne les molécules qui interagissent avec la protéine de manière non-covalente et spécifique et qui jouent un rôle dans ses fonctions. Dans les systèmes vivants, une véritable liaison covalente irréversible entre un ligand et sa molécule-cible est rare. Contrairement à sa signification dans la chimie inorganique et l'étude des métaux, peu importe que le ligand se lie à un site de liaison métallique ou non. (fr)
- In biochimica si definisce ligando (dal latino ligare, legare) una molecola in grado di legare una biomolecola e formare un complesso in grado di svolgere o indurre una funzione biologica. In senso stretto, si tratta solitamente di una molecola effettrice in grado di legarsi a una proteina bersaglio attraverso una interazione debole come un legame ionico, un legame idrogeno o una interazione di Van der Waals. Tale biomolecola bersaglio è il più delle volte un recettore. Possono essere considerati ligandi i substrati, gli inibitori, gli e i neurotrasmettitori. (it)
- 生化学や薬理学では、リガンド(Ligand; ライガンド)とは生体分子と複合体を形成して生物学的な目的を果たす物質のことを指す。 タンパク質-リガンド結合では、リガンドは通常、標的タンパク質上の結合部位に結合することでシグナルを生成する分子である。 この結合は、通常、標的タンパク質の配座異性体(コンフォメーション)の変化をもたらす。 DNA-リガンド結合研究では、リガンドはDNA二重らせんに結合する低分子、イオン、タンパク質のいずれかである。 リガンドと結合相手の関係は、電荷、疎水性、分子構造の関数である。 結合のインスタンスは、時間と空間の無限の範囲で発生するので、その速度定数は通常、非常に小さな数である。 結合は、イオン結合、水素結合、ファンデルワールス力などの分子間力によって発生する。 関連付けまたはドッキングは、実際には解離を介して可逆的である。 リガンドとターゲット分子の間の測定可能な不可逆的共有結合は、生物学的システムでは非典型的である。 や無機化学におけるリガンド(配位子)の定義とは対照的に、生化学では、ヘモグロビンの場合のように、リガンドが一般的に金属部位で結合しているかどうかは曖昧である。 一般的にリガンドの解釈は、どのような結合が観察されたかという文脈に基づいている。 その語源は「結合する」という意味の ligare に由来している。 (ja)
- Een ligand in de biochemische betekenis van het woord is een molecuul dat aan een ander, doorgaans groter molecuul kan binden, zoals een signaalmolecuul aan een membraaneiwit. Een ligand kan alleen een binding aangaan met een specifiek doelmolecuul (meestal een eiwit of nucleïnezuur). Wanneer een ligand aan een doelmolecuul bindt, heeft dit altijd een moleculair proces tot gevolg, waardoor een bepaalde functie wordt uitgevoerd, zoals stabilisatie, katalyse, regulatie van een enzymatische activiteit of signaaltransductie. De binding veroorzaakt vaak een conformatieverandering van het doelmolecuul. (nl)
- В биохимии и фармакологии лиганд — это химическое соединение (часто, но не всегда, малая молекула), которое образует комплекс с той или иной биомолекулой (чаще всего белком, например клеточным рецептором, но иногда, например, с ДНК) и производит, вследствие такого связывания, те или иные биохимические, физиологические или фармакологические эффекты. В случае связывания лиганда с белком лиганд обычно является малой сигнальной молекулой, связывающейся со специфическим участком связывания на белке-мишени (например, на рецепторе). В случае связывания лиганда с ДНК лиганд обычно также является малой молекулой или ионом, или белком который связывается с двойной спиралью ДНК. (ru)
|
