| dbo:abstract
|
- Matsuo Bashō (japonès: 松尾 芭蕉) o, de naixement, Matsuo Kinsaku (japonès: 松尾 金作; , 1644 - Osaka, 28 de novembre de 1694), va ser el poeta més famós del període Edo del Japó. Durant la seva vida, Basho va ser reconegut pels seus treballs en el (俳諧の連歌). És considerat com un dels quatre grans mestres del haiku, al costat de Yosa Buson, Issa Kobayashi i Masaoka Shiki; Basho cultivà i consolidà el haiku amb un estil senzill i amb un component espiritual. La seva poesia va aconseguir renom internacional, i al Japó molts dels seus poemes es reprodueixen en monuments i llocs tradicionals. Basho va començar a practicar l'art de la poesia a una edat primerenca, i més endavant va arribar a integrar-se en l'escenari intel·lectual d'Edo (actualment Tòquio), per arribar a convertir ràpidament en una celebritat a tot el Japó. Tot i ser mestre de poetes, en determinats moments va renunciar a la vida social dels cercles literaris i va preferir recórrer tot el país a peu, viatjant fins i tot per la part nord de l'illa, un territori molt poc poblat, per a poder trobar fonts d'inspiració per als seus escrits. Basho no trenca amb la tradició sinó que la continua d'una manera inesperada; o com ell mateix comenta: "No segueixo el camí dels antics; cerco allò que ells cercaren". Basho aspira a expressar amb nous mitjans el mateix sentiment concentrat de la gran poesia clàssica. Els seus poemes estan influïts per una experiència de primera mà del món que l'envolta i, sovint, aconsegueix expressar les seves vivències amb una gran simplicitat. Del haiku Basho havia dit que és "senzillament allò que succeeix en un lloc i en un moment donat". (ca)
- باشو (اسم الشهرة) (ياليابانية: 松尾芭蕉) واسمه الأصلي ماتسوو مانوفوسا عاش (1644-1694 م) هو شاعر ياباني، ومعلم شعر الـ«هايكو» الأكبر بلا منازع، كان أيضا بارعا في شعر النثر الياباني أو «». يشكل مع كل من «» و«» أعمدة الأدب الياباني في الفترة التي عرفت بـ«قرن أوساكا الذهبي». (ar)
- Macuo Bašó (japonsky: 松尾芭蕉; 1644 – 28. listopadu 1694) je nejznámější japonský básník a zakladatel básnické formy později nazvané haiku. Pseudonym bašó (česky pisang – lat. musa paradisiaca) zvolil podle banánovníku, který mu věnoval v roce 1680 jeden z jeho žáků. Vlastním jménem Macuo Munefusa, zprvu publikoval pod pseudonymem Tósei. (cs)
- Ο Ματσούο Μπασό (ακριβέστερα: Ματσούο Μπασ'όου, 松尾芭蕉, , 1644 - Οσάκα, 28 Νοεμβρίου 1694), στην πραγματικότητα Ματσούο Μουνεφούσα, ήταν Ιάπωνας ποιητής. Θεωρείται σημαντικός εκπρόσωπος της ιαπωνικής μορφής χαϊκού. Ο Μπασό και οι μαθητές του ανανέωσαν την εως τότε αστεία και περιπαικτική ποίηση χαϊκάι και την ανήγαγαν σε σοβαρή λογοτεχνία. Γεννήθηκε σε μια οικογένεια σαμουράι, αλλά απαρνήθηκε αυτή τη ζωή. Έγινε περιηγητής μελετώντας το δρόμο και την ιστορία του Ζεν και στράφηκε στη μελέτη της κλασσικής κινέζικης ποίησης. Στην ηλικία των 22 ετών αποσύρθηκε σε ένα βουδιστικό μονοαστήρι στο Κιότο ενώ αργότερα ζούσε σε, κατά τα φαινόμενα, ευτυχή φτώχεια από τις ταπεινές προσφορές των μαθητών του. Από το 1667 κατοικούσε στο Έντο (σημερινό Τόκιο) στον φίλο του Σουγκιγιάμα Σάμπου, όπου άρχισε να γράφει χαϊκού. Η δομή των χάικού του αντικατροπτίζει την απλότητα και το διαλογισμό που διέκρινε τη ζωή του. Όταν ένιωθε την ανάγκη για μοναξιά, αποτραβιόταν στο μπάσο-αν του, μια καλύβα φτιαγμένη από φύλλα μπανανιάς (μπάσο), από όπου προέκυψε το του. Πολλοί στίχοι του διακρίνονται για μια μυστικιστική ποιότητα και προσπαθούσε να αναπαραστήσει τα μέγαλα και σημαντικά θέματα μέσα από απλές εικόνες της φύσης όπως την πανσέληνο του φθινοπώρου ή τους ψύλλους στην καλύβα του. Ο Μπασό βυθίστηκε στο χαϊκού και στη σκέψη του Ζεν και αντιλαμβανόταν την ποίηση σαν ενα ιδιαίτερο τρόπο ζωής (Καντό, ο Δρόμος της Ποίησης). Ήταν πεποισμένος πως η ποίηση ήταν μια πηγή της φώτισης (Σατόρι). Τα τελευταία χρόνια της ζωής του ο Μπασό ταξίδευε έντονα και ζωγράφιζε για να εμπνεύσει την ποίησή του. Επίσης συνεργαζόταν με ποιητές επί τόπου στη σύνθεση στο στυλ , μορφή κοντινή στο χαϊκού. Επιπλεόν έγραψε , πεζή-ποιητική σύντομη ιστορία με τη μορφή ταξιδιωτικών ημερολογίων, όπως το διάσημο Όκου νο Χοσομίτσι (Ο μικρός δρόμος στο μαρκινό Βορρά, 1689). (el)
- MATSUO Bashō (Hepburn, japane 松尾 芭蕉 [MACŭo baŜO]; Kunrei: MATUO Basyo, en Esperanto ankaŭ MACUO Baŝoo naskiĝis la 12-an de oktobro 1644, kaj mortis la 28-an de novembro 1694 en Osako) estas japana poeto en Edo-epoko. Li nun estas ĝenerale rekonata kiel pinta reprezentanto de la hajko, kvankam dum sia vivo li estis konata kiel poeto de hajkaj no renga (duon-komikaj ligitaj versoj kutime verkita de grupo de poetoj). (Nur en la 19-a jarcento la enkonduka strofo de renga, japane nomita hokku (hokko) evoluis al sendependa poem-formo, nomata hajkaj. La poeto Ŝiki (Shiki) el la Mejĵi-periodo unue nomis ĝin "haiku", t.e. en Esperanto "hajko".) Li naskiĝis en , en Ueno, en Akasaka-ĉo (nune Mie-prefektujo, en , Uenoakasaka-ĉo). Kiel dua filo, li naskiĝis al patro MATSUO Yozaemon kaj patrino Ume. Li estis nomata "Kinsaku" en infanaj jaroj. Unue li uzis hajkistan nomon Sobo "宗房" poste Tosei "桃青". Fine li adoptis nomon Munefusa "宗房". Lia fama hajkista nomo Basho 芭蕉 devenis el nomo de sia hejmo "芭蕉庵" (esperante 'bananuja kabano'). Li ekservis sub Kazue Yoshitada kaj studis hajkon kun Yoshitada sub hajkisto . En 1666 Yoshitada mortis, kaj li decidis deiri la hejmon. En 1675, li iris al Edo (nune Tokio) kaj li laboris en konstruado de la Kanda-kanalo. En 1678 li iĝis hajkestro, iom vojaĝis kaj verkis vojaĝnotojn. En 1689 li ekigis longan vojaĝon kun disĉiplo Kawai Sora. Sora rezignis duonvoje, ĉar la vojaĝo estis tro malmilda. Basho dokumentis pri la vojaĝo en fama verko la Oku no Hosomichi. En 1691 Basho revenis Edon. En 1694 li mortis en Osako dum la lasta vojaĝo. (eo)
- Matsuo Bashō (japanisch 松尾 芭蕉; * 1644 in Akasaka, Provinz Iga, heute Akasaka, , Iga, Präfektur Mie; † 28. November 1694 in Osaka), eigentlich Matsuo Munefusa (松尾 宗房), war ein japanischer Dichter. Er gilt als bedeutender Vertreter der japanischen Versform Haiku. Bashō und seine Schüler erneuerten die bis dahin humorvoll spielerische Haikai-Dichtung und erhoben sie in den Rang ernsthafter Literatur. (de)
- Matsuo Bashō —japonieraz 松尾 芭蕉—, jaiotza izenaz Matsuo Kinsaku —松尾 金作— (Tsuge, Honshu, Japonia, 1644- Osaka, Honshu, Japonia, 1694ko azaroaren 28a) japonierazko idazlea izan zen. Haiku olerki estiloaren sortzailea, poema-molde horren maisu nagusitzat hartua da. Matsuo Bashōren poemak hitz lauzko testuen artean ageri dira, egunkari edo bidaia kontakizunetan bereziki, eta une hautatuak, hunkipenak, gogoetak islatzen dituzte. Lanik ospetsuena Oku no Hosomichi ("Okurako bide estua") du, 1689an argitaratua. Bashō hil ondoren, haren dizipulu anitzek maisuaren poema ugari bildu zuten: Bashōren eskolako zazpi bilduma (1774). (eu)
- Matsuo Bashō (en japonés,松尾芭蕉) nacido como Matsuo Kinsaku (Ueno, 1644 - Osaka, 28 de noviembre de 1694), fue el poeta más famoso del período Edo de Japón. Durante su vida, Bashō fue reconocido por sus trabajos en el (俳諧の連歌). Está considerado como uno de los cuatro grandes maestros del haiku , junto a Yosa Buson, Kobayashi Issa y Masaoka Shiki; Bashō cultivó y consolidó el haiku con un estilo sencillo y con un componente espiritual. Su poesía consiguió renombre internacional y en Japón muchos de sus poemas se reproducen en monumentos y lugares tradicionales. Bashō empezó a practicar el arte de la poesía a una edad temprana y más adelante llegó a integrarse en el escenario intelectual de Edo (actualmente Tokio ), para llegar a convertirse rápidamente en una celebridad en todo Japón. A pesar de ser maestro de poetas, en determinados momentos renunció a la vida social de los círculos literarios y prefirió recorrer todo el país a pie, viajando incluso por la parte norte de la isla, un territorio muy poco poblado, para poder encontrar fuentes de inspiración para sus escritos. Bashō no rompe con la tradición sino que la continúa de una manera inesperada, o como él mismo comenta: "No sigo el camino de los antiguos, busco lo que ellos buscaron". Bashō aspira a expresar con nuevos medios el mismo sentimiento concentrado de la gran poesía clásica. Sus poemas están influidos por una experiencia de primera mano del mundo que le rodea y, a menudo, consigue expresar sus vivencias con una gran simplicidad. Del haiku Bashō había dicho que es "sencillamente lo que sucede en un lugar y en un momento dado". (es)
- Matsuo Bashō, (松尾 芭蕉, 1644 – November 28, 1694) born Matsuo Kinsaku, (松尾 金作) then Matsuo Chūemon Munefusa, (松尾 忠右衛門 宗房) was the most famous poet of the Edo period in Japan. During his lifetime, Bashō was recognized for his works in the collaborative haikai no renga form; today, after centuries of commentary, he is recognized as the greatest master of haiku (then called hokku). He is also well known for his travel essays beginning with Records of a Weather-Exposed Skeleton (1684), written after his journey west to Kyoto and Nara. Matsuo Bashō's poetry is internationally renowned, and, in Japan, many of his poems are reproduced on monuments and traditional sites. Although Bashō is famous in the West for his hokku, he himself believed his best work lay in leading and participating in renku. He is quoted as saying, "Many of my followers can write hokku as well as I can. Where I show who I really am is in linking haikai verses." Bashō was introduced to poetry at a young age, and after integrating himself into the intellectual scene of Edo (modern Tokyo) he quickly became well known throughout Japan. He made a living as a teacher; but then renounced the social, urban life of the literary circles and was inclined to wander throughout the country, heading west, east, and far into the northern wilderness to gain inspiration for his writing. His poems were influenced by his firsthand experience of the world around him, often encapsulating the feeling of a scene in a few simple elements. (en)
- Ba é Matsuo Bashō (松尾 芭蕉?, 1644 – 28 Samhain 1694), ainm breithe Matsuo Kinsaku (松尾 金作?), agus ansin Matsuo Chūemon Munefusa (松尾 忠右衛門 宗房?) an file is cáiliúla i ré Edo sa tSeapáin. Ba iad na dánta comhoibríocha ar a dtugtar ba mhó a thuill clú dó, agus chreid sé gurbh é seo an saothar is fearr dá chuid. Sa lá atá inniu ann, áfach, tá meas ar leith ar a ar fud an domhain. Rugadh Bashō sa bhliain 1644, láimh le h, i g. Bhog sé go h (Tokyo), agus is ann a tháinig clú ar a fhilíocht. Bhí post múinteora aige, ach thug sé diúltú do shaol sóisialta uirbeach lucht na litríochta. B'fhearr leis bheith ag fánaíocht ar fud na tíre ag lorg inspioráide. Chuir sé béim ar an timpeallacht thart air agus a mhothúcháin féin ina chuid filíochta. (ga)
- Matsuo Bashō (松尾 芭蕉), plus connu sous son seul prénom de plume Bashō (芭蕉, signifiant « Le Bananier »), est un poète japonais du XVIIe siècle (début de l'époque d'Edo). De son vrai nom Matsuo Kinsaku (enfant) puis Matsuo Munefusa (adulte), il est né en 1644 à Iga-Ueno et mort le 28 novembre 1694 à Ōsaka. Il est considéré comme l'un des trois grands maîtres du haïkaï classique japonais (江戸三大俳人) avec Buson et Issa. Auteur d'environ 2 000 haïkus, Bashō rompt avec les formes de comique vulgaire du haïkaï-renga du XVIe de Sōkan en proposant un type de baroque qui fonde le genre au XVIIe en détournant ses conventions de base pour en faire une poésie plus subtile qui crée l'émotion par ce que suggère le contraste ambigu ou spectaculaire d'éléments naturels simples opposés ou juxtaposés. (fr)
- Matsuo Munefusa, juga dikenal sebagai Matsuo Bashō (Bahasa Jepang: 松尾芭蕉, 1644 - 28 November 1694) adalah seorang penyair Jepang. Ia dikenal sebagai pencipta haiku terbesar, yaitu bentuk puisi dalam 5-7-5 suku kata. Menurut budaya sastra Jepang, biasanya ia dipanggil Basho tanpa nama marganya, karena tanda tangannya sebagai penyair tidak menyertakan nama marganya. Ia biasanya membubuhkan tanda tangan はせを. Ia juga merupakan salah satu penulis terbesar pada era Edo, dan ia mengangkat bentuk haiku ke tingkat tertinggi. Basho dilahirkan di Iga, yang sekarang bagian dari prefektur Mie, dalam keluarga samurai. Setelah beberapa tahun menjalani hidup samurai, ia menemukan sastra sebagai pekerjaan hidupnya dan melepaskan kariernya sebagai samurai. Ia memulai hidupnya sebagai penyair ketika ia mengabdi pada tuannya sebagai samurai. Mula-mula ia menamai dirinya Tiseu (桃青) karena sebagai penyair Tosei bermakna pir tak matang, pir dalam biru. Ini adalah penghormatan Basho untuk penyair Tionghoa, Li Po (李白) yang namanya berarti plum dalam putih. Pada tahun 1666 ia pensiun dan setelah 1675 pindah ke Edo, yang sekarang Tokyo. Di Edo 1678 ia memenuhi kualifikasi sebagai master Haiku (Sosho) dan memulai hidup sebagai penyair profesional. Pada 1680 ia pindah ke Fukagawa, di pinggiran kota Edo (sekarang bagian dari Tokyo). Ia menanam pohon basho dan menamai dirinya Basho karena pohon itu pohon favoritnya di tamannya. (in)
- 松尾 芭蕉（まつお ばしょう、寛永21年（正保元年）（1644年） - 元禄7年10月12日（1694年11月28日））は、江戸時代前期の俳諧師。伊賀国阿拝郡（現在の三重県伊賀市）出身。幼名は金作。通称は甚七郎、甚四郎。名は忠右衛門、のち宗房（むねふさ）。俳号としては初め宗房（そうぼう）を称し、次いで桃青（とうせい）、芭蕉（はせを）と改めた。北村季吟門下。 芭蕉は、和歌の余興の言捨ての滑稽から始まり、滑稽や諧謔を主としていた俳諧を、蕉風と呼ばれる芸術性の極めて高い句風として確立し、後世では俳聖として世界的にも知られる、日本史上最高の俳諧師の一人である。但し芭蕉自身は発句（俳句）より俳諧（連句）を好んだ。 元禄2年3月27日（1689年5月16日）に弟子の河合曾良を伴い江戸を発ち、東北から北陸を経て美濃国の大垣までを巡った旅を記した紀行文『おくのほそ道』が特に有名である。 (ja)
- 마쓰오 바쇼(松尾芭蕉, 1644년~1694년 11월 28일(음력 10월 12일)), 또는 마쓰오 주에몬 무네후사 (松尾 忠右衛門 宗房)는 에도 막부 전기의 시인이다. 아명은 긴사쿠(金作). 그의 생애 동안 바쇼는 공동 에서 그의 작품을 인정받고 있었다. 오늘날, 그는 당시 시대에 라 불린 하이쿠의 명인으로 꼽히고 있다. 마쓰오 바쇼의 시는 국제적으로도 명성이 있으며, 일본에서 그의 시 중 대다수는 기념물이나 역사적 장소에서 재생산되고 있었다. 바쇼는 그의 홋쿠로 서구에서 유명하지만, 그 자신은 그의 최고의 작품이 에 참여하고 주도하는 것에 있다고 믿었다. 그는 "많은 나의 제자들이 내가 할 수 있는 것처럼 홋쿠를 잘 쓸 수 있다. 내가 보여주는 내가 진짜 누구인지는 하이카이 구문과 연결되어 있다."라고 말했다. 바쇼는 어린 나이에 시에 입문했으며, 그 스스로를 에도의 지적인 풍경에 합침으로써, 그는 일본 전역에서 유명해졌다. 그는 교사로써 생계를 유지했지만, 그의 작품에 대한 영감을 얻기 위해 북쪽, 동쪽, 서쪽을 비롯한 일본 전역을 떠돌아다니며 문학계가 있는 사회적, 도시적 삶에서 벗어났다. 그의 시는 그 주위의 세계에 대한 직접적인 경험에 영향을 받았으며, 간단한 요소들을 통해 풍경에 대한 감정을 압축시켰다. (ko)
- Matsuo Bashō (松尾 芭蕉?; Ueno, 1644 – Ōsaka, 28 novembre 1694) è stato un poeta giapponese del periodo Edo. Nome originale Matsuo Munefusa, probabilmente il massimo maestro giapponese della poesia haiku. Nato nella classe militare e in seguito ordinato monaco in un monastero zen, divenne poeta famoso con una propria scuola e allievi, col passare del tempo, sempre più numerosi. Viaggiatore instancabile, descrive spesso nella sua opera l'esperienza del viaggio. La sua estetica fa coincidere i dettami dello zen con una sensibilità nuova che caratterizza la società in evoluzione: dalla ricerca del vuoto, la semplicità scarna, la rappresentazione della natura, fino a essenziali ma vividi ritratti della vita quotidiana e popolare. Shizuka sa yaiwa ni shimi irusemi no koe Il silenziopenetra nella rocciaun canto di cicale (Haiku di Bashō) (it)
- Matsuo Bashō (松尾芭蕉, Matsuo Bashō) (Ueno, 1644 - Osaka, 28 november 1694), wiens eigenlijke naam Matsu Kinsaku is, wordt gezien als een van de grootste (naast Masaoka Shiki, Yosa Buson en anderen) van alle haiku-meesters. Geboren in Ueno en in dienst van de keizerlijke Yoshita-familie, maakt hij zich hier rond zijn 28ste van los en trekt met zijn volgelingen door het land, onderwijl onsterfelijke poëzie makend. Hij schreef zijn gedichten niet, maar sprak ze uit, waarna ze door zijn 'discipelen' werden opgetekend. In veel van zijn werk klinkt de boeddhistische filosofie door, voortdurend wordt de lezer herinnerd aan de vergankelijkheid van alles wat hij ziet. Bashō maakte weliswaar zijn haiku op de inspiratie van het moment, maar droeg er zorg voor dat niets werd gepubliceerd dat hijzelf onwaardig vond. Zijn haiku werden dan ook in de kring van zijn discipelen aan kritiek onderworpen. Een van de meest kenmerkende anekdotes uit zijn leven betreft de acht gezichten op het Omi-meer. Iemand vroeg Bashō, bij wijze van grap, of hij alle acht gezichten in één haiku kon vangen. Bashō antwoordde: De klokken van Mii zijn een van de acht gezichten, zoals ze door Hiroshige zijn afgebeeld. Behalve haiku schreef Bashō ook proza, zoals De smalle weg naar Oku (Oku no Hosomichi), waarin hij het verhaal vertelde van zijn tocht door Noord-Japan. Bashō stierf onderweg, zoals hij geleefd had. Toen hij zijn dood voelde naderen, vroegen zijn leerlingen hem om een laatste haiku. Bashō weigerde en zei dat hij elke haiku die hij geschreven had beschouwde als zijn laatste. In de ochtend echter vertelde hij dat hij een droom had gehad en zei: (nl)
- Bashō Matsuo (jap. 松尾 芭蕉 Matsuo Bashō; ur. 1644, zm. 28 listopada 1694) – pseudonim Munefusy Matsuo (jap. 松尾 宗房 Matsuo Munefusa), japońskiego poety, znanego też po prostu jako Bashō, gdyż tak najczęściej podpisywał swoje dzieła. Powszechnie uznawany jest za jednego z największych pisarzy okresu Edo (1603–1868), szczególnie ceniony jest jego wkład w rozwój haikai, za którego twórcę jest uważany, a jego imię stało się nierozerwalnie związane z tym gatunkiem poezji. (pl)
- Matsuo Bashō (松尾 芭蕉 Matsuo Bashō? ; Tóquio, 1644 – Osaka, 28 de novembro de 1694), ou simplesmente Bashō, foi o poeta mais famoso do período Edo no Japão. Durante sua vida, Bashô foi reconhecido por seus trabalhos colaborando com a forma haikai no renga. Atualmente, após séculos de comentários, é reconhecido como um mestre da sucinta e clara forma haikai. Sua poesia é reconhecida internacionalmente e dentro do Japão muitos dos seus poemas são reproduzidos em monumentos e locais tradicionais. Foi ele quem codificou e estabeleceu os cânones do tradicional haikai japonês. Bashō foi introduzido à poesia em tenra idade e, depois de integrar-se na cena intelectual de Edo (nome antigo da cidade atual de Tóquio), rapidamente se tornou conhecido em todo o Japão. Ganhava a vida como professor, mas renunciou à vida urbana e social dos círculos literários e ficou inclinado a vagar por todo o país, rumo ao oeste, leste e distante ao deserto do norte para ganhar inspiração para seus escritos e haiku. Seus poemas são influenciados por sua experiência direta do mundo ao seu redor, muitas vezes englobando o sentimento de uma cena em alguns poucos elementos simples. (pt)
- Мацуо́ Басьо́, або Мацуо Башьо (яп. 松尾芭蕉, まつお ばしょう (Мацуо Басо, Мацуо Башо) МФА: [mat͡su.o baɕoː]; 1644 — 28 листопада 1694) — японський поет періоду Едо. За життя Мацуо Басьо здобув визнання через свої твори у жанрі спільної творчості хайкай но ренґа; нині, після століть досліджень і коментарів, він є визнаним як найвеличніший майстер коротких та чітких хайку, або, як вони звались у минулому, хокку. Сам Басьо також вважав своїм найбільшим досягненням участь у складанні ренґа. Він говорив: «Багато хто з моїх послідовників можуть написати хокку так само добре, як і я сам. Але тільки у складанні строф хайкай я показую себе — справжнього».Творчість Басьо відома у багатьох країнах світу і перекладена багатьма мовами, а в Японії його поезія відтворена на пам'ятниках і у визначних місцях. Басьо почав писати у ранньому віці, а після знайомства з інтелектуальним середовищем Едо (тепер — Токіо) він став добре відомим по всій Японії. Спочатку поет заробляв собі на життя вчителюванням, але згодом відмовився від міського стилю суспільного життя літературних кіл; він надавав перевагу довгим подорожам всією Японією, вирушаючи на схід, захід і в далекі дикі північні місця, де шукав натхнення для творчості. Поезія Мацуо Басьо перебувала під безпосереднім впливом навколишнього світу, часто концентруючи відчуття поета в кількох простих образах. Помер у подорожах, серед своїх учнів. (uk)
- Bashō, egentligen Matsuo Bashō (kanji: 松尾 芭蕉), född 1644 i Iga-provinsen i Mie prefektur, död 1694 i Osaka, var en japansk poet som numera är känd som haikuns fader och den klassiska japanska haikuns främsta utövare - även om begreppet "haiku" myntades först 200 år senare. Vid denna tid kallades diktformen hokku, (発句 , "begynnelsevers"). Under sin livstid var han annars främst känd för sina , kedjedikter där flera författare turas om att skriva. Ofta var det han som skrev rengans första stycke, 'hokkun som angav temat och tonen och startade det kollektiva skapandet. Ur detta uppstod sedan den fristående "haikun".Basho använde sin diktning även i reseberättelserna som han skrev om sina vandringar i Japan. Där varvade han en saklig prosa med dikter (""). Hans mest berömda verk är Oku no Hosomichi (japanska: 奥の細道, svensk översättning: "") som beskriver en vandring som Basho utförde med sin kompanjon Sora 1689. (sv)
- Басё (яп. 松尾芭蕉; Мацуо Басё, Мацуо Дзинситиро XXI год Канъэй [1644], , провинция Ига — 12 октября VII года Гэнроку [28 ноября 1694], Осака, провинция Сэтцу) — японский поэт, теоретик стиха, сыгравший большую роль в становлении поэтического жанра хайку. Происходит из самурайской семьи. Начал изучать поэзию в 1664 году в Киото. В 1672 году поступил на государственную службу в городе Эдо, позже преподавал поэзию. Известность Мацуо Басё принесло его мастерство в жанре комического рэнга, но основной его заслугой стал вклад в жанр и эстетику хайку. Он превратил чисто комический жанр в ведущий лирический, основанный на пейзажной лирике, вложил в него философское содержание. Единство его образной системы, выразительных средств, его художественное своеобразие характеризуют изящная простота, ассоциативность, гармония прекрасного, глубина постижения гармонии мира. В 1680-е годы Басё под влиянием дзэн-буддизма использовал в творчестве принцип «озарения». Басё после себя оставил 7 антологий, в создании которых принимали участие и его ученики: «Зимние дни» (1684), «Весенние дни» (1686), «Заглохшее поле» (1689), «Тыква-горлянка» (1690), «Соломенный плащ обезьяны» (книга 1-я, 1691, книга 2-я, 1698), «Мешок угля» (1694), лирические дневники, предисловия к книгам и стихам, письма, содержащие суждения об искусстве и творческом процессе в поэзии. Путевые лирические дневники содержат описания пейзажей, встреч, исторических событий. В них включены собственные стихи и цитаты из произведений выдающихся поэтов. Лучшим из них считается «» («Окуно хосомити», 1689). Поэзия и эстетика Басё существенно повлияли на японскую литературу того времени, «стиль Басё» определил развитие японской поэзии почти на 200 лет. (ru)
- 松尾芭蕉 （日语：松尾 芭蕉／まつお ばしょう Matsuo Bashō，1644年－1694年11月28日），是日本江戶時代前期的一位的署名。他公认的功绩是把俳句形式推向顶峰，但是在他生活的时代，芭蕉以作为俳谐连歌（由一组诗人创作的半喜剧链接诗）诗人而著称，被誉为日本“俳圣”。 松尾芭蕉在年輕時就開始寫詩，在進入江戶後很快的成為全日本的知名人物。他曾以教書維生，但後來捨棄了在文學圈中的社交及都會生活，開始在日本各地漫遊。為了獲得靈感，甚至徒步前往當時尚未開發的東北地區荒野。他的作品也受到他第一手的生活經驗所影響，多半藉由一些簡單的事物來表達其感受。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- باشو (اسم الشهرة) (ياليابانية: 松尾芭蕉) واسمه الأصلي ماتسوو مانوفوسا عاش (1644-1694 م) هو شاعر ياباني، ومعلم شعر الـ«هايكو» الأكبر بلا منازع، كان أيضا بارعا في شعر النثر الياباني أو «». يشكل مع كل من «» و«» أعمدة الأدب الياباني في الفترة التي عرفت بـ«قرن أوساكا الذهبي». (ar)
- Macuo Bašó (japonsky: 松尾芭蕉; 1644 – 28. listopadu 1694) je nejznámější japonský básník a zakladatel básnické formy později nazvané haiku. Pseudonym bašó (česky pisang – lat. musa paradisiaca) zvolil podle banánovníku, který mu věnoval v roce 1680 jeden z jeho žáků. Vlastním jménem Macuo Munefusa, zprvu publikoval pod pseudonymem Tósei. (cs)
- Matsuo Bashō (japanisch 松尾 芭蕉; * 1644 in Akasaka, Provinz Iga, heute Akasaka, , Iga, Präfektur Mie; † 28. November 1694 in Osaka), eigentlich Matsuo Munefusa (松尾 宗房), war ein japanischer Dichter. Er gilt als bedeutender Vertreter der japanischen Versform Haiku. Bashō und seine Schüler erneuerten die bis dahin humorvoll spielerische Haikai-Dichtung und erhoben sie in den Rang ernsthafter Literatur. (de)
- Matsuo Bashō —japonieraz 松尾 芭蕉—, jaiotza izenaz Matsuo Kinsaku —松尾 金作— (Tsuge, Honshu, Japonia, 1644- Osaka, Honshu, Japonia, 1694ko azaroaren 28a) japonierazko idazlea izan zen. Haiku olerki estiloaren sortzailea, poema-molde horren maisu nagusitzat hartua da. Matsuo Bashōren poemak hitz lauzko testuen artean ageri dira, egunkari edo bidaia kontakizunetan bereziki, eta une hautatuak, hunkipenak, gogoetak islatzen dituzte. Lanik ospetsuena Oku no Hosomichi ("Okurako bide estua") du, 1689an argitaratua. Bashō hil ondoren, haren dizipulu anitzek maisuaren poema ugari bildu zuten: Bashōren eskolako zazpi bilduma (1774). (eu)
- 松尾 芭蕉（まつお ばしょう、寛永21年（正保元年）（1644年） - 元禄7年10月12日（1694年11月28日））は、江戸時代前期の俳諧師。伊賀国阿拝郡（現在の三重県伊賀市）出身。幼名は金作。通称は甚七郎、甚四郎。名は忠右衛門、のち宗房（むねふさ）。俳号としては初め宗房（そうぼう）を称し、次いで桃青（とうせい）、芭蕉（はせを）と改めた。北村季吟門下。 芭蕉は、和歌の余興の言捨ての滑稽から始まり、滑稽や諧謔を主としていた俳諧を、蕉風と呼ばれる芸術性の極めて高い句風として確立し、後世では俳聖として世界的にも知られる、日本史上最高の俳諧師の一人である。但し芭蕉自身は発句（俳句）より俳諧（連句）を好んだ。 元禄2年3月27日（1689年5月16日）に弟子の河合曾良を伴い江戸を発ち、東北から北陸を経て美濃国の大垣までを巡った旅を記した紀行文『おくのほそ道』が特に有名である。 (ja)
- Bashō Matsuo (jap. 松尾 芭蕉 Matsuo Bashō; ur. 1644, zm. 28 listopada 1694) – pseudonim Munefusy Matsuo (jap. 松尾 宗房 Matsuo Munefusa), japońskiego poety, znanego też po prostu jako Bashō, gdyż tak najczęściej podpisywał swoje dzieła. Powszechnie uznawany jest za jednego z największych pisarzy okresu Edo (1603–1868), szczególnie ceniony jest jego wkład w rozwój haikai, za którego twórcę jest uważany, a jego imię stało się nierozerwalnie związane z tym gatunkiem poezji. (pl)
- 松尾芭蕉 （日语：松尾 芭蕉／まつお ばしょう Matsuo Bashō，1644年－1694年11月28日），是日本江戶時代前期的一位的署名。他公认的功绩是把俳句形式推向顶峰，但是在他生活的时代，芭蕉以作为俳谐连歌（由一组诗人创作的半喜剧链接诗）诗人而著称，被誉为日本“俳圣”。 松尾芭蕉在年輕時就開始寫詩，在進入江戶後很快的成為全日本的知名人物。他曾以教書維生，但後來捨棄了在文學圈中的社交及都會生活，開始在日本各地漫遊。為了獲得靈感，甚至徒步前往當時尚未開發的東北地區荒野。他的作品也受到他第一手的生活經驗所影響，多半藉由一些簡單的事物來表達其感受。 (zh)
- Matsuo Bashō (japonès: 松尾 芭蕉) o, de naixement, Matsuo Kinsaku (japonès: 松尾 金作; , 1644 - Osaka, 28 de novembre de 1694), va ser el poeta més famós del període Edo del Japó. Durant la seva vida, Basho va ser reconegut pels seus treballs en el (俳諧の連歌). És considerat com un dels quatre grans mestres del haiku, al costat de Yosa Buson, Issa Kobayashi i Masaoka Shiki; Basho cultivà i consolidà el haiku amb un estil senzill i amb un component espiritual. La seva poesia va aconseguir renom internacional, i al Japó molts dels seus poemes es reprodueixen en monuments i llocs tradicionals. (ca)
- Ο Ματσούο Μπασό (ακριβέστερα: Ματσούο Μπασ'όου, 松尾芭蕉, , 1644 - Οσάκα, 28 Νοεμβρίου 1694), στην πραγματικότητα Ματσούο Μουνεφούσα, ήταν Ιάπωνας ποιητής. Θεωρείται σημαντικός εκπρόσωπος της ιαπωνικής μορφής χαϊκού. Ο Μπασό και οι μαθητές του ανανέωσαν την εως τότε αστεία και περιπαικτική ποίηση χαϊκάι και την ανήγαγαν σε σοβαρή λογοτεχνία. (el)
- MATSUO Bashō (Hepburn, japane 松尾 芭蕉 [MACŭo baŜO]; Kunrei: MATUO Basyo, en Esperanto ankaŭ MACUO Baŝoo naskiĝis la 12-an de oktobro 1644, kaj mortis la 28-an de novembro 1694 en Osako) estas japana poeto en Edo-epoko. Li nun estas ĝenerale rekonata kiel pinta reprezentanto de la hajko, kvankam dum sia vivo li estis konata kiel poeto de hajkaj no renga (duon-komikaj ligitaj versoj kutime verkita de grupo de poetoj). (Nur en la 19-a jarcento la enkonduka strofo de renga, japane nomita hokku (hokko) evoluis al sendependa poem-formo, nomata hajkaj. La poeto Ŝiki (Shiki) el la Mejĵi-periodo unue nomis ĝin "haiku", t.e. en Esperanto "hajko".) (eo)
- Matsuo Bashō (en japonés,松尾芭蕉) nacido como Matsuo Kinsaku (Ueno, 1644 - Osaka, 28 de noviembre de 1694), fue el poeta más famoso del período Edo de Japón. Durante su vida, Bashō fue reconocido por sus trabajos en el (俳諧の連歌). Está considerado como uno de los cuatro grandes maestros del haiku , junto a Yosa Buson, Kobayashi Issa y Masaoka Shiki; Bashō cultivó y consolidó el haiku con un estilo sencillo y con un componente espiritual. Su poesía consiguió renombre internacional y en Japón muchos de sus poemas se reproducen en monumentos y lugares tradicionales. (es)
- Matsuo Bashō, (松尾 芭蕉, 1644 – November 28, 1694) born Matsuo Kinsaku, (松尾 金作) then Matsuo Chūemon Munefusa, (松尾 忠右衛門 宗房) was the most famous poet of the Edo period in Japan. During his lifetime, Bashō was recognized for his works in the collaborative haikai no renga form; today, after centuries of commentary, he is recognized as the greatest master of haiku (then called hokku). He is also well known for his travel essays beginning with Records of a Weather-Exposed Skeleton (1684), written after his journey west to Kyoto and Nara. Matsuo Bashō's poetry is internationally renowned, and, in Japan, many of his poems are reproduced on monuments and traditional sites. Although Bashō is famous in the West for his hokku, he himself believed his best work lay in leading and participating in renku. H (en)
- Ba é Matsuo Bashō (松尾 芭蕉?, 1644 – 28 Samhain 1694), ainm breithe Matsuo Kinsaku (松尾 金作?), agus ansin Matsuo Chūemon Munefusa (松尾 忠右衛門 宗房?) an file is cáiliúla i ré Edo sa tSeapáin. Ba iad na dánta comhoibríocha ar a dtugtar ba mhó a thuill clú dó, agus chreid sé gurbh é seo an saothar is fearr dá chuid. Sa lá atá inniu ann, áfach, tá meas ar leith ar a ar fud an domhain. (ga)
- Matsuo Munefusa, juga dikenal sebagai Matsuo Bashō (Bahasa Jepang: 松尾芭蕉, 1644 - 28 November 1694) adalah seorang penyair Jepang. Ia dikenal sebagai pencipta haiku terbesar, yaitu bentuk puisi dalam 5-7-5 suku kata. Menurut budaya sastra Jepang, biasanya ia dipanggil Basho tanpa nama marganya, karena tanda tangannya sebagai penyair tidak menyertakan nama marganya. Ia biasanya membubuhkan tanda tangan はせを. Ia juga merupakan salah satu penulis terbesar pada era Edo, dan ia mengangkat bentuk haiku ke tingkat tertinggi. (in)
- Matsuo Bashō (松尾 芭蕉?; Ueno, 1644 – Ōsaka, 28 novembre 1694) è stato un poeta giapponese del periodo Edo. Nome originale Matsuo Munefusa, probabilmente il massimo maestro giapponese della poesia haiku. Nato nella classe militare e in seguito ordinato monaco in un monastero zen, divenne poeta famoso con una propria scuola e allievi, col passare del tempo, sempre più numerosi. Viaggiatore instancabile, descrive spesso nella sua opera l'esperienza del viaggio. La sua estetica fa coincidere i dettami dello zen con una sensibilità nuova che caratterizza la società in evoluzione: dalla ricerca del vuoto, la semplicità scarna, la rappresentazione della natura, fino a essenziali ma vividi ritratti della vita quotidiana e popolare. (it)
- Matsuo Bashō (松尾 芭蕉), plus connu sous son seul prénom de plume Bashō (芭蕉, signifiant « Le Bananier »), est un poète japonais du XVIIe siècle (début de l'époque d'Edo). De son vrai nom Matsuo Kinsaku (enfant) puis Matsuo Munefusa (adulte), il est né en 1644 à Iga-Ueno et mort le 28 novembre 1694 à Ōsaka. Il est considéré comme l'un des trois grands maîtres du haïkaï classique japonais (江戸三大俳人) avec Buson et Issa. (fr)
- 마쓰오 바쇼(松尾芭蕉, 1644년~1694년 11월 28일(음력 10월 12일)), 또는 마쓰오 주에몬 무네후사 (松尾 忠右衛門 宗房)는 에도 막부 전기의 시인이다. 아명은 긴사쿠(金作). 그의 생애 동안 바쇼는 공동 에서 그의 작품을 인정받고 있었다. 오늘날, 그는 당시 시대에 라 불린 하이쿠의 명인으로 꼽히고 있다. 마쓰오 바쇼의 시는 국제적으로도 명성이 있으며, 일본에서 그의 시 중 대다수는 기념물이나 역사적 장소에서 재생산되고 있었다. 바쇼는 그의 홋쿠로 서구에서 유명하지만, 그 자신은 그의 최고의 작품이 에 참여하고 주도하는 것에 있다고 믿었다. 그는 "많은 나의 제자들이 내가 할 수 있는 것처럼 홋쿠를 잘 쓸 수 있다. 내가 보여주는 내가 진짜 누구인지는 하이카이 구문과 연결되어 있다."라고 말했다. (ko)
- Matsuo Bashō (松尾芭蕉, Matsuo Bashō) (Ueno, 1644 - Osaka, 28 november 1694), wiens eigenlijke naam Matsu Kinsaku is, wordt gezien als een van de grootste (naast Masaoka Shiki, Yosa Buson en anderen) van alle haiku-meesters. Geboren in Ueno en in dienst van de keizerlijke Yoshita-familie, maakt hij zich hier rond zijn 28ste van los en trekt met zijn volgelingen door het land, onderwijl onsterfelijke poëzie makend. Hij schreef zijn gedichten niet, maar sprak ze uit, waarna ze door zijn 'discipelen' werden opgetekend. (nl)
- Matsuo Bashō (松尾 芭蕉 Matsuo Bashō? ; Tóquio, 1644 – Osaka, 28 de novembro de 1694), ou simplesmente Bashō, foi o poeta mais famoso do período Edo no Japão. Durante sua vida, Bashô foi reconhecido por seus trabalhos colaborando com a forma haikai no renga. Atualmente, após séculos de comentários, é reconhecido como um mestre da sucinta e clara forma haikai. Sua poesia é reconhecida internacionalmente e dentro do Japão muitos dos seus poemas são reproduzidos em monumentos e locais tradicionais. Foi ele quem codificou e estabeleceu os cânones do tradicional haikai japonês. (pt)
- Басё (яп. 松尾芭蕉; Мацуо Басё, Мацуо Дзинситиро XXI год Канъэй [1644], , провинция Ига — 12 октября VII года Гэнроку [28 ноября 1694], Осака, провинция Сэтцу) — японский поэт, теоретик стиха, сыгравший большую роль в становлении поэтического жанра хайку. Единство его образной системы, выразительных средств, его художественное своеобразие характеризуют изящная простота, ассоциативность, гармония прекрасного, глубина постижения гармонии мира. В 1680-е годы Басё под влиянием дзэн-буддизма использовал в творчестве принцип «озарения». (ru)
- Bashō, egentligen Matsuo Bashō (kanji: 松尾 芭蕉), född 1644 i Iga-provinsen i Mie prefektur, död 1694 i Osaka, var en japansk poet som numera är känd som haikuns fader och den klassiska japanska haikuns främsta utövare - även om begreppet "haiku" myntades först 200 år senare. Vid denna tid kallades diktformen hokku, (発句 , "begynnelsevers"). Hans mest berömda verk är Oku no Hosomichi (japanska: 奥の細道, svensk översättning: "") som beskriver en vandring som Basho utförde med sin kompanjon Sora 1689. (sv)
- Мацуо́ Басьо́, або Мацуо Башьо (яп. 松尾芭蕉, まつお ばしょう (Мацуо Басо, Мацуо Башо) МФА: [mat͡su.o baɕoː]; 1644 — 28 листопада 1694) — японський поет періоду Едо. За життя Мацуо Басьо здобув визнання через свої твори у жанрі спільної творчості хайкай но ренґа; нині, після століть досліджень і коментарів, він є визнаним як найвеличніший майстер коротких та чітких хайку, або, як вони звались у минулому, хокку. Сам Басьо також вважав своїм найбільшим досягненням участь у складанні ренґа. Він говорив: «Багато хто з моїх послідовників можуть написати хокку так само добре, як і я сам. Але тільки у складанні строф хайкай я показую себе — справжнього».Творчість Басьо відома у багатьох країнах світу і перекладена багатьма мовами, а в Японії його поезія відтворена на пам'ятниках і у визначних місцях. (uk)
|
