| dbo:abstract
|
- تألفت حروب البلقان من نزاعين حدثا في شبه جزيرة البلقان في عامي 1912 و1913. هزمت أربع دولٍ بلقانية الإمبراطورية العثمانية في حرب البلقان الأولى. في حرب البلقان الثانية، قاتلت بلغاريا ضد مقاتلي الحرب الأولى الأربعة الأصليين إلى جانب مواجهتها هجومًا مفاجئًا شنته رومانيا من الشمال. انتهت النزاعات بصورة كارثية بالنسبة للإمبراطورية العثمانية، التي خسرت غالبية أرضها في أوروبا. صارت النمسا – المجر أضعف نسبيًا رغم أنها لم تكن مقاتلة، ما دفع صربيا المتضخمة كثيرًا إلى الضغط من أجل توحيد الشعوب السلافية الجنوبية. هيأت الحرب الأجواء لأزمة يوليو في عام 1914 وهكذا كانت بمثابة «توطئة للحرب العالمية الأولى». بحلول بداية القرن العشرين، حققت بلغاريا، واليونان، والجبل الأسود وصربيا استقلالها عن الإمبراطورية العثمانية، لكن بقيت عناصر ضخمة من مجموعات سكانها الإثنية خاضعة للحكم العثماني. شكلت هذه البلدان في عام 1912 عصبة البلقان. بدأت حرب البلقان الأولى في الثامن من أكتوبر من عام 1912، وقتما هاجمت الدول الأعضاء في العصبة الإمبراطورية العثمانية، وانتهت بعد ثمانية شهور بتوقيع معاهدة لندن في 30 مايو من عام 1913. بدأت حرب البلقان الثانية في 16 يونيو من عام 1913، وقتما هاجمت بلغاريا غير الراضية عن خسارتها مقدونيا حلفاءها السابقين في عصبة البلقان. صد جيشا صربيا واليونان الأكثر عددًا مجتمعَين العدوان البلغاري وقاما بهجوم معاكس في الداخل البلغاري من الغرب والجنوب. كان لدى رومانيا، كونها لم تشارك في الصراع، جيوشًا سليمةً لتهاجم بها وغزت بلغاريا من الشمال منتهكة اتفاقية السلام بين الدولتين. هاجمت الدولة العثمانية بلغاريا أيضًا وتقدمت في تراقيا مستعيدةً أدرنة. في معاهدة بوخارست التي نتجت عن ذلك، حافظت بلغاريا على معظم الأراضي التي كسبتها في حرب البلقان الأولى بالإضافة إلى إجبارها على التخلي عن الجزء الجنوبي من ديروجة التي كانت بيد العثمانيين سابقًا لرومانيا. (ar)
- Les Guerres Balcàniques són els conflictes armats esdevinguts el sud-est d'Europa entre 1912 i 1913. A la Primera Guerra Balcànica, quatre estats que formaven la Lliga Balcànica (Bulgària, Montenegro, Grècia, i Sèrbia) van derrotar l'Imperi Otomà, conquistant la Macedònia otomana i la major part de Rumèlia, per a després repartir-se els nous territoris. A la Segona Guerra Balcànica, Bulgària va ser derrotada pels seus anteriors aliats i va perdre molt del que se li havia promès en un acord inicial. També es va enfrontar a un atac de Romania des del nord. L'Imperi Otomà va perdre la major part del seu territori a Europa. Encara que no participava com a combatent, Àustria-Hongria es va tornar relativament més feble a mesura que una Sèrbia molt més ampliada va impulsar la unió dels pobles eslaus del sud. La guerra va preparar l'escenari de la crisi dels Balcans de 1914 i, per tant, va servir com a "preludi de la Primera Guerra Mundial". A principis del segle xx, Bulgària, Grècia, Montenegro i Sèrbia havien aconseguit la independència de l'Imperi Otomà, però grans elements de les seves poblacions ètniques romanien sota domini otomà. El 1912, aquests països van formar la Lliga Balcànica. La Primera Guerra dels Balcans va començar el 8 d'octubre de 1912, quan els estats membres de la Lliga van atacar l'Imperi Otomà i va acabar vuit mesos després amb la signatura del Tractat de Londres el 30 de maig de 1913. La Segona Guerra dels Balcans va començar el 16 de juny de 1913, quan Bulgària, insatisfeta amb la seva pèrdua de Macedònia, va atacar els seus antics aliats de la Lliga Balcànica. Els exèrcits combinats serbi i grec més nombrosos van rebutjar l'ofensiva búlgara i van contraatacar Bulgària des de l'oest i el sud. Romania, en no haver participat en el conflicte, tenia exèrcits intactes amb els quals atacar i va envair Bulgària des del nord, violant un tractat de pau entre els dos estats. L'Imperi Otomà també va atacar Bulgària i va avançar a Tràcia recuperant Adrianòpolis. En el Tractat de Bucarest resultant, Bulgària va conservar la majoria dels territoris que havia guanyat a la Primera Guerra dels Balcans. Tanmateix, es va veure obligada a cedir la part sud otomana de la província de Dobruja a Romania. Les guerres dels Balcans van estar marcades per la neteja ètnica, amb totes les parts responsables de greus atrocitats contra civils, i van ajudar a inspirar atrocitats posteriors, inclosos crims de guerra durant la dècada de 1990 a les guerres iugoslaves. (ca)
- La Primera Guerra Balcànica va ser un conflicte armat entre l'Imperi Otomà i els països que conformaven la Lliga Balcànica (Grècia, Sèrbia, Montenegro i Bulgària). S'inicià el 8 d'octubre de 1912 i acabà parcialment el 30 de maig de 1913, amb la Batalla d'Adrianòpolis (1913) i el Tractat de Londres, que concedí considerables guanys territorials als països de la Lliga. Entre el tractat i la pau definitiva, però, es produïren diferents enfrontaments que s'han anomenat Segona Guerra Balcànica. (ca)
- Balkánské války je souhrnné označení pro sérii konfliktů, které probíhaly v letech 1912–1913 na Balkánském poloostrově. V těchto konfliktech se nově vzniklé národní státy snažily získat co největší území na úkor Osmanské říše, na níž teprve nedávno získaly nezávislost. V první balkánské válce Osmanskou říši porazily čtyři balkánské státy. Ve druhé balkánské válce Bulharsko bojovalo proti všem čtyřem původním stranám první války a čelilo překvapivému útoku Rumunska ze severu. Osmanská říše ztratila většinu evropského území. Rakousko-Uhersko, i když nebylo válčící stranou, bylo relativně oslabeno, protože po válečných ziscích větší Srbsko prosazovalo sjednocení jihoslovanských národů. Válka připravila půdu pro balkánskou krizi v roce 1914, znamenala tak „předehru k první světové válce“. Balkánské války poznamenaly etnické čistky, přičemž všechny strany byly odpovědné za nejhorší zvěrstva na civilním obyvatelstvu a dopomohla inspirovat zvěrstva další, včetně válečných zločinů za jugoslávských válek v 90. letech. (cs)
- حرب البلقان الأولى هي حرب نشبت بين الدولة العثمانية ودول اتحاد البلقان وهي بلغاريا وصربيا واليونان والجبل الأسود، اندلعت الحرب في أكتوبر 1912 وانتهت في 30 مايو 1913 بتوقيع معاهدة لندن. أدت الحرب إلى خسارة الدولة العثمانية لغالبية أراضيها في أوروبا، كما أدت الأحداث التي تلتها إلى قيام دولة ألبانيا. وعلى الرغم من نجاح الذي حققته دول اتحاد البلقان في الحرب إلا أن بلغاريا لم تكن راضية عن التسوية النهائية للحدود بينها وبين صربيا واليونان الأمر الذي أدى إلى نشوب حرب البلقان الثانية إذ هاجمت بلغاريا كلًّا من صربيا واليونان، ثم دخلت الحرب كل من رومانيا والدولة العثمانية والجبل الأسود ضد بلغاريا. (ar)
- První balkánská válka (říjen 1912 - květen 1913) byla jednou z balkánských válek, která vypukla 8. října 1912. Balkánské země (Bulharské carství, Srbské království, Řecké království a Černohorské království) v ní vyhlásily válku Osmanské říši s cílem dobýt její balkánské území. (cs)
- Οι Βαλκανικοί πόλεμοι ήταν δύο πόλεμοι που έγιναν στα Βαλκάνια το 1912-1913. Τέσσερα βαλκανικά κράτη νίκησαν την Οθωμανική Αυτοκρατορία στον πρώτο πόλεμο και ένα από αυτά, η Βουλγαρία, ηττήθηκε στον δεύτερο πόλεμο. Η Οθωμανική Αυτοκρατορία έχασε το μεγαλύτερο μέρος της επικράτειάς της στην Ευρώπη. Η Αυστροουγγαρία, αν και δεν συμμετείχε στον πόλεμο, έγινε σχετικά πιο αδύναμη, καθώς μια πολύ διευρυμένη Σερβία πίεζε για την ένωση των Νότιων Σλαβικών λαών. Ο πόλεμος όρισε το σκηνικό για τη Βαλκανική κρίση του 1914 και έτσι λειτούργησε ως «προανάκρουσμα του Α΄ Παγκόσμιου Πολέμου». Στις αρχές του 20ου αιώνα η Ελλάδα, η Βουλγαρία, το Μαυροβούνιο και η Σερβία είχαν αποκτήσει την ανεξαρτησία τους από την Οθωμανική Αυτοκρατορία, αλλά μεγάλα τμήματα των εθνικών τους πληθυσμών παρέμεναν υπό την Οθωμανική κυριαρχία. Το 1912 οι χώρες αυτές σχημάτισαν τον Βαλκανικό Συνασπισμό. Ο Α΄ Βαλκανικός πόλεμος είχε τρεις κύριες αιτίες: 1.
* Η Οθωμανική Αυτοκρατορία αδυνατούσε να μεταρρυθμιστεί, να κυβερνήσει ικανοποιητικά ή να ασχοληθεί με τον αυξανόμενο εθνικισμό των διαφόρων λαών της. 2.
* Οι Μεγάλες Δυνάμεις διαφωνούσαν μεταξύ τους και απέτυχαν να εγγυηθούν ότι οι Οθωμανοί θα πραγματοποιήσουν τις απαραίτητες μεταρρυθμίσεις. Αυτό οδήγησε τα βαλκανικά κράτη να επιβάλουν τη δική τους λύση. 3.
* Το σημαντικότερο ήταν ο σχηματισμός του Βαλκανικού Συνασπισμού και η πεποίθηση των μελών του ότι θα μπορούσαν να νικήσουν τους Τούρκους. Η Οθωμανική Αυτοκρατορία έχασε όλα τα ευρωπαϊκά εδάφη της στα δυτικά του ποταμού Έβρου, ως αποτέλεσμα των δύο Βαλκανικών Πολέμων, που έτσι καθόρισαν τα σημερινά δυτικά σύνορα της Τουρκίας. Άρχισε μια μεγάλη εισροή Τούρκων στα ενδότερα της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας από τις απωλεσθείσες περιοχές. Μέχρι το 1914 η απομένουσα περιοχή-πυρήνας της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας γνώρισε αύξηση πληθυσμού περίπου 2,5 εκατομμυρίων λόγω της πλημμύρας της μετανάστευσης από τα Βαλκάνια. Οι πολίτες της Τουρκίας θεωρούν τους Βαλκανικούς Πολέμους ως μια μεγάλη καταστροφή (Balkan harbi faciası) στην ιστορία του έθνους τους. Η απροσδόκητη ήττα και η ξαφνική απώλεια των ευρωπαϊκών εδαφών, όπου κυριαρχούσε η Τουρκία, αποτέλεσαν ένα ψυχοτραυματικό γεγονός μεταξύ πολλών Τούρκων που λέγεται ότι προκάλεσε την τελική κατάρρευση της ίδιας της αυτοκρατορίας μέσα σε πέντε χρόνια. Ο Ναζίμ Πασάς, Αρχηγός του Επιτελείου του Οθωμανικού Στρατού, θεωρήθηκε υπεύθυνος για την αποτυχία και δολοφονήθηκε στις 23 Ιανουαρίου 1913 κατά το Οθωμανικό Πραξικόπημα του 1913. Ο Α΄ Βαλκανικός Πόλεμος ξεκίνησε όταν τα κράτη-μέλη του Συνασπισμού επιτέθηκαν στην Οθωμανική Αυτοκρατορία στις 8 Οκτωβρίου 1912 και έληξε οκτώ μήνες αργότερα με την υπογραφή της Συνθήκης του Λονδίνου στις 30 Μαΐου 1913. Ο Β΄ Βαλκανικός Πόλεμος ξεκίνησε στις 16 Ιουνίου 1913. Τόσο η Σερβία όσο και η Ελλάδα, με το επιχείρημα ότι ο πόλεμος είχε παραταθεί, απέρριψαν σημαντικά στοιχεία της προπολεμικής συνθήκης και διατήρησαν υπό την κατοχή τους όλες τις περιοχές που είχαν καταλάβει και που έπρεπε να χωριστούν σύμφωνα με συγκεκριμένα προκαθορισμένα όρια. Βλέποντας τη συνθήκη να καταπατείται, η Βουλγαρία δυσαρεστήθηκε από τη διανομή των εδαφικών κερδών στη Μακεδονία (που έγινε μυστικά από τους πρώην συμμάχους της, τη Σερβία και την Ελλάδα) και ξεκίνησε στρατιωτική δράση εναντίον τους. Οι υπέρτεροι αριθμητικά ενωμένοι Σερβικός και Ελληνικός στρατοί απέκρουσαν τη βουλγαρική επίθεση και αντεπιτέθηκαν στη Βουλγαρία από τα δυτικά και τα νότια. Η Ρουμανία, χωρίς να έχει συμμετάσχει στη σύγκρουση, είχε άθικτα στρατεύματα για να επιτεθεί και εισέβαλε στη Βουλγαρία από τον βορρά, παραβιάζοντας μια ειρηνευτική συνθήκη μεταξύ των δύο κρατών. Η Οθωμανική Αυτοκρατορία επίσης επιτέθηκε στη Βουλγαρία και προέλασε στη Θράκη ανακαταλαμβάνοντας την Αδριανούπολη. Με τη Συνθήκη του Βουκουρεστίου που ακολούθησε η Βουλγαρία έχασε τα περισσότερα από τα εδάφη που είχε κερδίσει κατά τον Α΄ Βαλκανικό Πόλεμο, ενώ αναγκάστηκε ακόμη να παραχωρήσει στη Ρουμανία το πρώην οθωμανικό νότιο τρίτο της επαρχίας της Δοβρουτσάς. (el)
- Α΄ Βαλκανικός Πόλεμος (τουρκικά: Birinci Balkan Savaşı, σερβικά: Prvi Balkanski rat, βουλγαρικά: Балканска война, επονομαζόμενος και «τουρκικός πόλεμος») ονομάζεται ο πόλεμος που ξέσπασε στα Βαλκάνια μεταξύ των συνασπισμένων χωρών της Ελλάδας, της Βουλγαρίας, της Σερβίας και του Μαυροβουνίου, εναντίον της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας. Ο πόλεμος διήρκεσε από τον Οκτώβριο του 1912 έως τον Μάιο του 1913. Ο Α΄ Βαλκανικός Πόλεμος έληξε με την υπογραφή της Συνθήκης Λονδίνου (1913) που συνομολογήθηκε μεταξύ των νικητών συμμάχων, (Ελλάδας-Βουλγαρίας, Μαυροβουνίου και Σερβίας) αφενός και της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας αφετέρου. Αποτελέσματα του Α΄ Βαλκανικού πολέμου ήταν η εκδίωξη της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας από όλη σχεδόν τη Βαλκανική χερσόνησο, αφού η συμμαχία των βαλκανικών κρατών της απέσπασε το Κοσσυφοπέδιο, τη Μακεδονία και το μεγαλύτερο μέρος της Θράκης. (el)
- The Balkan Wars refers to a series of two conflicts that took place in the Balkan States in 1912 and 1913. In the First Balkan War, the four Balkan States of Greece, Serbia, Montenegro and Bulgaria declared war upon the Ottoman Empire and defeated it, in the process stripping the Ottomans of its European provinces, leaving only Eastern Thrace under the Ottoman Empire's control. In the Second Balkan War, Bulgaria fought against the other four original combatants of the first war. It also faced an attack from Romania from the north. The Ottoman Empire lost the bulk of its territory in Europe. Although not involved as a combatant, Austria-Hungary became relatively weaker as a much enlarged Serbia pushed for union of the South Slavic peoples. The war set the stage for the Balkan crisis of 1914 and thus served as a "prelude to the First World War". By the early 20th century, Bulgaria, Greece, Montenegro and Serbia had achieved independence from the Ottoman Empire, but large elements of their ethnic populations remained under Ottoman rule. In 1912, these countries formed the Balkan League. The First Balkan War began on 8 October 1912, when the League member states attacked the Ottoman Empire, and ended eight months later with the signing of the Treaty of London on 30 May 1913. The Second Balkan War began on 16 June 1913, when Bulgaria, dissatisfied with its loss of Macedonia, attacked its former Balkan League allies. The combined forces of Serbian and Greek armies, with their superior numbers repelled the Bulgarian offensive and counter-attacked Bulgaria by invading it from the west and the south. Romania, having taken no part in the conflict, had intact armies to strike with and invaded Bulgaria from the north in violation of a peace treaty between the two states. The Ottoman Empire also attacked Bulgaria and advanced in Thrace regaining Adrianople. In the resulting Treaty of Bucharest, Bulgaria managed to regain most of the territories it had gained in the First Balkan War. However, it was forced to cede the ex-Ottoman south part of Dobruja province to Romania. The Balkan Wars were marked by ethnic cleansing with all parties being responsible for grave atrocities against civilians and helped inspire later atrocities including war crimes during the 1990s Yugoslav Wars. (en)
- Unua Balkana milito (9-a de oktobro 1912 — 30-a de majo 1913) estis milito de la Balkana Unio (Bulgario, Grekio, Montenegro kaj Serbio) kontraŭ la Osmana imperio kun la celo liberigi kristanan loĝantaron de la Balkana duoninsulo elsub la osmana jugo. En la milito de ĉiuj flankoj partoprenis 2 158 000 soldatoj, inter kiuj pli ol 83 mil pereis. Rezulte de la milito, laŭ la Londona pactraktato de la 30-a de majo 1913, Turkio perdis ĉiujn eŭropajn terenojn krom Istanbulo kaj ĝiaj ĉirkaŭaĵoj. La terenoj estis ĉefe disdividitaj inter Grekio, Serbio kaj Bulgario (ĝi interalie ekhavis aliron al la Egea maro). Subtene de grandaj eŭropaj potencoj aperis sendependa Albanio; Serbio ne atingis la ĉefcelon de sia partopreno en la milito — aliron al la Adriatika maro. Jam tre baldaŭ malkonsentoj inter la venkintoj kaŭzis la Duan Balkanan militon. (eo)
- Balkanaj militoj estis du militkonfliktoj en 1912–13, kiuj akriĝis la situon sur la Balkana duoninsulo. La unua Balkana milito okazis inter la Balkana Ligo (membroj estis Serbio, Grekio, Bulgario kaj Montenegro) kaj Turkio. La Balkan-asocio fondiĝis en printempo de 1912 por deŝiri Makedonion de Turkio, post kiam Turkio malfortiĝis post la malvenka turka-itala milito. Montenegro deklaris militon la 8-an de oktobro 1912 kontraŭ Turkio, dek tagojn poste ekmilitis la aliaj tri landoj de la alianco. Venkis la balkanaj landoj, la packontrakto estis subskribita la 30-an de majo 1913 en Londono. Laŭ tio, Turkio perdis ĉiun teritorion en Eŭropo, inkluzive Makedonion, Albanion. La balkanaj ŝtatoj interkonsentis pri sendependeco de Albanio, dum ili dividis Makedonion inter si. La kaŭzo de la dua balkana milito estis, ke Serbio, Grekio kaj Rumanio disputis la bulgarajn pretendojn je partoj de Makedonio. La milito komenciĝis nokte la 29-an de junio 1913, kiam la bulgara reĝo Ferdinando ordonis atakon kontraŭ la makedoniaj, serbaj kaj grekaj trupoj. La bulgaroj estis venkitaj, laŭ la packontrakto de 10-an de aŭgusto 1913, plimulton de Makedonio dividis inter si Serbio kaj Grekio. Bulgario ricevis nur etan parton de Makedonio. (eo)
- Die Balkankriege waren zwei Kriege der Staaten der Balkanhalbinsel in den Jahren 1912 und 1913 im Vorfeld des Ersten Weltkriegs. Als Folge wurde das Osmanische Reich in Europa bis in die heutigen Grenzen der Türkei verdrängt und musste große Gebiete an die Nachbarländer abtreten. (de)
- La primera guerra balcánica fue un enfrentamiento bélico que tuvo lugar en los años 1912 y 1913 entre las naciones reunidas en la Liga Balcánica (Bulgaria, Grecia, Montenegro y Serbia) y el Imperio otomano. El objetivo de la Liga era expulsar de Europa al imperio y repartirse sus territorios balcánicos. La guerra acabó con la derrota del imperio, inferior militarmente a los coligados, pero las desavenencias entre estos desencadenaron inmediatamente un nuevo conflicto militar, la segunda guerra balcánica. La contienda comenzó oficialmente el 8 de octubre de 1912 y finalizó el 30 de mayo de 1913 con el Tratado de Londres. Serbia, apoyada por Rusia, forjó una serie de alianzas con las demás naciones balcánicas en 1912 para arrebatar al Imperio otomano sus territorios de la península. Firmó una alianza militar con Bulgaria el 13 de marzo; esta se coligó con Grecia el 29 de mayo y Montenegro se unió a la liga entre septiembre y octubre. La guerra de la Liga Balcánica contra el desprevenido Imperio otomano, que estaba centrado en la guerra ítalo-turca, comenzó el 8 de octubre, con una acometida montenegrina contra Novi Pazar, a la que siguió una ofensiva búlgara en Tracia. Las fuerzas búlgaras derrotaron a los otomanos en Lule-Burgas a finales de mes y sitiaron Adrianópolis, al tiempo que marchaban contra la capital del imperio, Constantinopla. Se detuvieron ante la línea defensiva de Çatalca, a treinta kilómetros al oeste de la ciudad. Mientras, los serbios penetraron en Macedonia y Kosovo y se unieron a las unidades montenegrinas que avanzaban a su vez desde el oeste. El 2.º Ejército otomano, derrotado, se retiró hacia Albania a principios de noviembre; los griegos avanzaron hacia el norte el 8 del mes y se adueñaron de Salónica. Los coligados vencieron a los dos ejércitos otomanos destinados en Europa en menos de dos meses y despojaron al imperio de sus territorios balcánicos. En diciembre, se firmó el armisticio que puso fin temporalmente a los combates. Las negociaciones de paz comenzaron en Londres a mediados de diciembre de 1912. La determinación de conservar Adrianópolis que tenía el nuevo Gobierno otomano, impuesto por los Jóvenes Turcos en enero de 1913, las frustró. En consecuencia, las hostilidades se reanudaron en febrero. Los búlgaros trataron en vano de abrir brecha en las defensas de Constantinopla en marzo. Por su parte, los intentos otomanos de socorrer a la cercada Adrianópolis fracasaron y la ciudad capituló el 28 de marzo. Se reanudaron entonces las negociaciones de paz, que concluyeron con la firma del Tratado de Londres el 10 de junio. En virtud de este, los otomanos perdieron los territorios europeos que habían regido desde el siglo XV, a excepción de Constantinopla y sus alrededores. Sin embargo, las desavenencias entre los miembros de la Liga Balcánica por el reparto de las conquistas originaron la segunda guerra balcánica a finales de mes. (es)
- Balkanetako Lehen Gerra, 1912 eta 1913 urteetan, (Bulgaria, Grezia, eta Serbia) eta Otomandar Inperioaren artean gertatu zen gerra bat izan zen. Ligaren helburua otomandarrak Europatik kanporatu eta Balkanetako lurraldeak banatzea zen. Gerra, Inperioaren porrotarekin amaitu zen, militarki aliatuen azpitik zeena, baina hauen arteko desadostasunek, berehala, gatazka militar berri bat eragin zuten, Balkanetako Bigarren Gerra. 1912ko urriaren 8an hasi zen ofizialki eta 1913ko maiatzaren 30ean amaitu zen . Serbiak, Errusiaren laguntzarekin, aliantza batzuk egin zituen Balkanetako gainontzeko nazioekin 1912an Otomandar Inperioari penintsulako bere lurraldeak kentzeko. Bulgariarekin aliantza militar bat sinatu zuen martxoaren 13an; honek Greziarekin bat egin zuen maiatzaren 29an eta Montenegrok ligarekin bat egin zuen iraila eta urria bitartean. Balkandar Ligako Otomandar Inperioaren aurkako gerra, urriaren 8an hasi zen, hiriaren aurkako montenegroar eraso batekin, zeinari bulgariar erasoaldi bat jarraitu baitzitzaion Trazian. Bulgariako indarrek otomandarrak garaitu zituzten hilaren amaieran, eta Adrianopolis setiatu zuten, inperioko hiriburua zen Konstantinoplaren aurka zihoazela. defentsa lerroaren aurrean gelditu ziren, hiritik hogeita hamar kilometro mendebaldera. Bitartean, serbiarrak Mazedonian eta Kosovon sartu ziren eta mendebaldetik aurrera zihoazen unitate montenegroarrekin bat egin zuten. Otomandarren 2. armada, garaitua, Albaniara erretiratu zen azaroaren hasieran; greziarrak hilaren 8an iparralderantz joan ziren eta Tesalonika hartu zuten. Aliatuek, Europan bi hilabete baino gutxiagoan destinatutako bi otomandar armadak garaitu zituzten, eta Inperioari euren lurralde balkanikoak kendu zizkieten. Abenduan sinatu zen borrokei aldi baterako amaiera eman zien armistizioa. Bake negoziazioak Londresen hasi ziren 1912ko abenduaren erdialdean. Otomandar gobernu berriak, Turkiar Gazteek 1913ko urtarrilean inposatua, Adrianopolis kontserbatzearen erabakiak negoziazioak zapuztu egin zituen. Ondorioz, liskarrak otsailean hasi ziren berriro. Martxoan, bulgariarrak alferrik saiatu ziren Konstantinoplako defentsetan zuloa irekitzen. Bestalde, Adrianopolisi laguntza emateko otomandar saiakerek porrot egin zuten, eta hiriak martxoaren 28an kapitulatu zuen. Orduan hasi ziren berriro bake negoziazioak, eta ekainaren 10ean sinatuta amaitu ziren. Honen ondorioz, otomandarrek XV. mendetik gobernatu zuten europar lurraldeak galdu zituzten, Konstantinopla eta bere inguruak izan ezik. Hala ere, Balkandar Ligako kideen arteko desadostasunek, konkisten banaketagatik, Balkanetako Bigarren Gerra eragin zuten hilabete amaieran. (eu)
- Balkanetako Gerrak 1912 eta 1913an Europako hego-ekialdean gertatutako bi gerra izan ziren: Balkanetako Lehen Gerra eta Balkanetako Bigarren Gerra. Hauetan zehar, , (Bulgaria, Montenegro, Serbia eta Greziak), lehenik, otomandar Mazedonia eta Traziaren zatirik handiena konkistatu zuen, ondoren, lurralde berriak banatzeko. Bulgariak porrota jasan zuen bere lehengo aliatuen aurka, eta hasieran promes egin zitzaionetik asko galdu zuen. (eu)
- La première guerre balkanique qui dura d'octobre 1912 à mai 1913 opposa la Ligue balkanique (la Serbie, la Bulgarie, la Grèce et le Monténégro) à l'Empire ottoman. Les armées des États des Balkans en supériorité numérique furent rapidement victorieuses. À la fin de cette guerre, les membres de la Ligue balkanique se partagèrent la quasi-totalité des anciens territoires européens de l'Empire ottoman, mais en Macédoine, la Bulgarie s'estima lésée par ce partage, ce qui provoqua la deuxième guerre balkanique opposant les Bulgares à leurs anciens alliés serbes et grecs. (fr)
- Las guerras de los Balcanes fueron dos guerras ocurridas en el sureste de Europa de 1912 a 1913. La primera enfrentó al Imperio otomano con la llamada Liga de los Balcanes formada por Bulgaria, Montenegro, Grecia y Serbia. Las pequeñas naciones balcánicas lograron expulsar a los otomanos de casi todo el territorio de la península, pero no pudieron evitar enfrentarse entre sí por el reparto de las tierras que les habían arrebatado, lo que originó la segunda guerra de los Balcanes. El Tratado de Bucarest puso fin a las guerras, pero dejó la zona en un equilibrio inestable, debido al deseo de los derrotados búlgaros de tomarse la revancha en cuanto surgiese la oportunidad. Las contiendas tampoco saciaron los apetitos de los nacionalistas griegos y serbios, que seguían deseosos de ampliar sus Estados a costa de otomanos y austrohúngaros, respectivamente. (es)
- Les guerres balkaniques ou guerres des Balkans sont des conflits qui ont divisé les Balkans dans les années 1912 et 1913. Les peuples chrétiens de l'Empire ottoman, qui s'étaient émancipés de la domination turque, aspiraient à agrandir leurs États en regroupant les populations de même langue vivant encore dans la « Turquie d'Europe ». Mais l'imbrication de ces populations dans certaines zones et le jeu des grandes puissances visant à diviser pour régner compliquent le processus. (fr)
- Perang Balkan I adalah suatu rangkaian pertempuran yang berlangsung antara 8 Oktober 1912 sampai 18 Mei 1913 antara Liga Balkan (Serbia, Montenegro, Yunani, dan Bulgaria) melawan Kekaisaran Ottoman Turki. Perang ini merupakan bagian pertama dari Perang Balkan di Semenanjung Balkan dan bertujuan merebut Makedonia yang dikuasai oleh Turki. Perang berakhir dengan kemenangan di pihak Liga Balkan dan ditandatanganinya Perjanjian London. Setelah berakhirnya perang, terjadi perselisihan mengenai batas wilayah kekuasaan antara anggota liga, yang menyebabkan pecahnya Perang Balkan II.
*
*
* l
*
* s (in)
- Perang Balkan mengacu pada serangkaian dua konflik yang terjadi di wilayah Balkan pada tahun 1912 dan 1913. Dalam Perang Balkan Pertama, empat Negara Balkan yaitu Yunani, Serbia, Montenegro, dan Bulgaria menyatakan perang terhadap Kekaisaran Ottoman dan mengalahkannya , dalam proses melucuti Ottoman dari provinsi-provinsi Eropa, hanya menyisakan Trakia Timur di bawah kendali Kekaisaran Ottoman. Dalam Perang Balkan Kedua, Bulgaria berperang melawan keempat negara asli dari perang pertama. Mereka juga menghadapi serangan Rumania dari utara. Kekaisaran Ottoman kehilangan sebagian besar wilayahnya di Eropa. Meskipun tidak terlibat sebagai kombatan, Austria-Hongaria menjadi relatif lebih lemah karena Serbia yang jauh lebih besar mendorong persatuan bangsa Slavia Selatan. Perang ini mengatur panggung untuk krisis Balkan tahun 1914 dan dengan demikian menjadi "pendahuluan Perang Dunia Pertama". Pada awal abad ke-20, Bulgaria, Yunani, Montenegro, dan Serbia telah mencapai kemerdekaan dari Kekaisaran Ottoman, tetapi elemen besar populasi etnis mereka tetap berada di bawah kekuasaan Ottoman. Pada tahun 1912, negara-negara ini membentuk Liga Balkan. Perang Balkan Pertama dimulai pada tanggal 8 Oktober 1912, ketika negara-negara anggota Liga menyerang Kekaisaran Ottoman dan berakhir delapan bulan kemudian dengan penandatanganan Perjanjian London pada tanggal 30 Mei 1913. Perang Balkan Kedua dimulai pada tanggal 16 Juni 1913, ketika Bulgaria, tidak puas karena kehilangan Makedonia, menyerang bekas sekutu mereka di Liga Balkan. Pasukan gabungan tentara Serbia dan Yunani, dengan jumlah mereka yang lebih superior, memukul mundur serangan Bulgaria dan menyerang balik Bulgaria dengan menyerbunya dari barat dan selatan. Rumania, yang tidak mengambil bagian dalam konflik pertama, memiliki pasukan yang utuh untuk menyerang dan menginvasi Bulgaria dari utara, melanggar perjanjian damai antara kedua negara. Kekaisaran Ottoman juga menyerang Bulgaria dan maju di Thrakia, merebut kembali Adrianople. Dalam Perjanjian Bukares yang dihasilkan, Bulgaria berhasil mendapatkan kembali sebagian besar wilayah yang diperolehnya dalam Perang Balkan Pertama. Namun, ia terpaksa menyerahkan bagian selatan Provinsi Dobruja eks-Ottoman ke Rumania. Perang Balkan ditandai dengan pembersihan etnis dengan semua pihak bertanggung jawab atas kekejaman besar terhadap warga sipil dan membantu menginspirasi kekejaman di kemudian hari termasuk kejahatan perang selama Perang Yugoslavia tahun 1990-an. (in)
- 第一次バルカン戦争（だいいちじバルカンせんそう）は、1912年10月から1913年5月まで行われ、オスマン帝国に対するバルカン同盟（セルビア、モンテネグロ、ギリシャ、ブルガリア）の戦争である。バルカン連合軍は兵員数で劣勢で戦略的にも劣勢なオスマン軍に勝利し、迅速な成功を成し遂げた。戦争の結果、欧州に残るオスマン帝国の領地は殆ど連合軍の手中に収められた。続いてアルバニアの独立にも結び付いた。成功にもかかわらずブルガリアは和平とオスマンの脅威が去ったことで不満を持ち、まもなく第二次バルカン戦争を始め、今度は第一次バルカン戦争の連合軍と闘うことになった。 (ja)
- 발칸 전쟁은 1912년에서 1913년까지 발칸반도에서 일어난 전쟁이다. 발칸 동맹(그리스, 몬테네그로, 불가리아, 세르비아)과 오스만 제국과의 제1차 발칸 전쟁(1912년 10월~ 1913년 5월)과 그 전후 처리에 대한 대립으로 발생한 제2차 발칸 전쟁(1913년 6월~1913년 8월)으로 나뉜다.
* 제1차 발칸 전쟁
* 제2차 발칸 전쟁 (ko)
- バルカン戦争（バルカンせんそう、英: Balkan Wars）は、1912年から1913年にかけてヨーロッパの東南部で発生した戦争。バルカン同盟諸国（ギリシャ、ブルガリア、モンテネグロ、セルビア）と衰退しつつあるオスマン帝国との間で発生した第一次バルカン戦争（1912年10月 - 1913年5月）と、その戦後処理においてブルガリアと、ギリシャ・セルビアの対立から発生した第二次バルカン戦争（1913年6月 - 1913年8月）からなる。 (ja)
- 제1차 발칸 전쟁(Балканска война; Αʹ Βαλκανικός πόλεμος; Први балкански рат, Birinci Balkan Savaşı)은 1912년 10월부터 1913년 5월까지 발발한 전쟁으로 발칸 동맹 국가인 세르비아 왕국, 불가리아 왕국, 그리스 왕국, 몬테네그로 왕국이 오스만 제국에 맞선 전쟁이었다. 1908년 이후 오스만 제국의 정치는 혼돈을 겪었고, 과 이탈리아-튀르크 전쟁으로 오스만 제국의 군대가 그렇게 강력하지 않다는 것을 알게 된 발칸 동맹은 오스만 제국을 상대로 전쟁을 선포했다. 발칸 동맹은 승리를 거두었고, 오스만 제국은 유럽 쪽 영토의 83%와 유럽 쪽 인구의 69%를 잃었다. (ko)
- La prima guerra balcanica (in albanese: Lufta e parë ballkanike; in bulgaro: indicata semplicemente come Балканска война, balkanska vojna; in greco: Πρώτος βαλκανικός πόλεμος, Pròtos balkanikòs pòlemos; in serbo: Први балкански рат, Prvi balkanski rat; in turco: Birinci balkan savaşı) iniziò l'8 ottobre 1912, quando il Regno del Montenegro dichiarò guerra all'Impero ottomano; pochi giorni più tardi scesero in campo, a fianco del primo, anche i regni di Bulgaria, Serbia e Grecia dando vita alla Lega Balcanica, ed estendendo il conflitto a tutta la parte meridionale dei Balcani. In meno di due mesi l'esercito dell'Impero ottomano subì una lunga serie di sconfitte, per mare e per terra, ad opera delle forze dei coalizzati che conquistarono la quasi totalità dei possedimenti ottomani nella penisola balcanica. Un primo armistizio fu stabilito il 3 dicembre 1912 (a cui la Grecia aderì solo il 24 dicembre), ma le trattative diplomatiche per giungere alla conclusione delle ostilità, mediate dalle potenze europee, non ebbero esito e i combattimenti ripresero il 3 febbraio 1913: le residue piazzeforti ottomane nei Balcani (Adrianopoli, Scutari, e Giannina) furono espugnate dai coalizzati, e un secondo armistizio fu stipulato il 24 aprile (il Montenegro vi aderì il 4 maggio). Con la mediazione delle principali potenze europee, il 30 maggio 1913 fu firmato il trattato di Londra, che pose fine alla guerra: l'Impero ottomano perse quasi tutti i suoi territori europei che furono spartiti tra gli Stati della Lega balcanica; i dissensi circa la spartizione della regione della Macedonia provocarono attriti e contrasti tra i coalizzati, sfociati poi nella seconda guerra balcanica nel giugno-luglio 1913. (it)
- De Balkanoorlogen zijn twee op elkaar volgende militaire conflicten op de Balkan, in de jaren 1912-1913. (nl)
- Le guerre balcaniche (in albanese: luftërat ballkanike; in bulgaro: Балкански войни; Balkanski vojni; in greco: Βαλκανικοί πόλεμοι, Valkanikì pòlemi; in rumeno: Războaiele balcanice; in serbo: Балкански ратови, Balkanski ratovi; in turco: Balkan Savaşları) furono due guerre combattute nell'Europa sud-orientale nel 1912-1913 nel corso delle quali gli stati componenti la Lega Balcanica (Regno di Bulgaria, Grecia, Regno del Montenegro e Regno di Serbia) dapprima conquistarono agli ottomani la Macedonia e gran parte della Tracia e poi si scontrarono tra loro per la spartizione delle terre conquistate. Le promesse disattese ed i malumori furono causati dal mancato completamento del processo di emancipazione delle terre balcaniche da quel che rimaneva dell'Impero ottomano durante il XIX secolo. I serbi, durante la guerra russo-turca del 1877-78, avevano infatti conquistato molti territori; mentre la Grecia si era annessa la Tessaglia nel 1881 (anche se poi ne dovette restituire una piccola parte agli Ottomani nel 1897) e la Bulgaria (principato autonomo dal 1878) la provincia della Rumelia orientale nel 1885. Questi tre stati, insieme al Montenegro, nutrivano mire espansionistiche verso quei territori, ancora sotto il dominio ottomano, noti con il nome di "Rumelia" e che comprendevano la Rumelia orientale, la Macedonia e la Tracia. Del resto, già a metà Ottocento, le tensioni fra gli stati balcanici desiderosi di sottrarre terre in Macedonia e Tracia all'Impero Ottomano avevano spinto le grandi potenze a far sì che lo status quo fosse mantenuto e che le autorità ottomane garantissero l'incolumità delle popolazioni cristiane a loro sottomesse, già coinvolte nella lotta per la liberazione dal dominio ottomano. Queste questioni, tuttavia, si ripresentarono quando nel luglio del 1908 i Giovani Turchi costrinsero il Sultano a ripristinare la Costituzione ottomana da lui stesso sospesa.Fu così che l'Austria-Ungheria approfittò dell'instabilità politica dell'Impero Ottomano per annettersi la provincia della Bosnia ed Erzegovina (già occupata, in realtà, nel 1878). A sua volta, la Bulgaria si proclamò un regno completamente indipendente (ottobre 1908), mentre i greci procedettero con l'annessione dell'isola di Creta (le Grandi Potenze, tuttavia, bloccarono quest'ultima operazione). Deluso dall'annessione all'Austria-Ungheria della Bosnia (dove vivevano 825.000 serbi di fede ortodossa e abitavano molti altri sostenitori della causa serba) e costretto a riconoscere tale annessione nel marzo 1909 mettendo così un freno alle agitazioni dei nazionalisti serbi, il governo serbo rivolse le sue mire espansionistiche verso sud, in quella che era la "Vecchia Serbia" (il Sangiaccato di Novi Pazar e la provincia del Kosovo).Alle mire serbe si aggiunsero quelle bulgare: dopo aver ottenuto l'appoggio della Russia nell'aprile 1909, la Bulgaria desiderava infatti annettere i territori ottomani in Tracia e Macedonia. Nel frattempo, il 28 agosto 1909 in Grecia, un gruppo di ufficiali (Stratiotikos Syndesmos) chiesero una riforma costituzionale, la rimozione della famiglia reale dalla guida delle forze armate e una politica estera più decisa e nazionalista con cui poter risolvere la questione cretese e ribaltare l'esito della sconfitta del 1897.A questi avvenimenti si aggiunse l'insurrezione del marzo 1910 della popolazione albanese in Kosovo (appoggiata dai Giovani Turchi) e, nell'agosto 1910, il Montenegro diventò a sua volta un regno.Nel 1911, l'occupazione italiana della Tripolitania, regione appartenente nominalmente all'Impero ottomano, ne indebolì la posizione internazionale stimolando ulteriormente le mire dei piccoli stati balcanici. (it)
- De Eerste Balkanoorlog was een militair conflict op de Balkan in de jaren 1912-1913. In 1912 was het Ottomaanse Rijk door de revolutie van 1907-1908, een Albanese opstand, en door de Italiaans-Turkse Oorlog van 1912 ernstig verzwakt. Voor de Balkanstaten Servië, Griekenland, Montenegro en Bulgarije was dat een gelegenheid om de Balkan geheel te ontdoen van de resten van de Ottomaanse heerschappij. (nl)
- Wojny bałkańskie – dwa konflikty zbrojne na terenie Bałkanów, które wybuchły na początku XX wieku. Pierwszy z nich miał charakter wielonarodowej wojny wyzwoleńczej przeciwko Turcji. Drugi konflikt wybuchł na tle podziału terytoriów, uprzednio odebranych Imperium Osmańskiemu, w którym wojnę wywołała niezadowolona z podziału ziem Bułgaria, ulegając jednak koalicji sąsiednich państw. (pl)
- I wojna bałkańska (8 października 1912 – 30 maja 1913) – konflikt zbrojny pomiędzy Ligą Bałkańską, czyli antytureckim sojuszem państw bałkańskich (Bułgaria, Czarnogóra, Grecja, Serbia), a samą Turcją. (pl)
- As Guerra dos Balcãs (português europeu) ou Bálcãs (português brasileiro) (ou ainda Guerras Balcânicas) foram conflitos bélicos que ocorreram na região do sudeste europeu dos Bálcãs, no início do século XX. (pt)
- A Primeira Guerra Balcânica, também conhecida como Primeira Guerra dos Bálcãs (português brasileiro) ou Balcãs (português europeu), foi um conflito militar que durou de outubro de 1912 a maio de 1913 e colocou a Liga Balcânica (Sérvia, Montenegro, Grécia e Bulgária) contra o Império Otomano. As forças combinadas dos Estados balcânicos conseguiram superar as forças otomanas, numericamente inferiores e em desvantagem estratégica, conseguindo um rápido sucesso. Como resultado da guerra, quase todos os territórios europeus do Império Otomano foram conquistados e divididos entre os aliados, e um estado independente albanês foi criado, por pressão da Áustria-Hungria e da Itália. Apesar deste sucesso, as nações balcânicas permaneceram insatisfeitos com o resultado da guerra, e as tensões internas que surgiram com a retirada da ameaça otomana, que até então os unira, logo resultou na Segunda Guerra Balcânica. (pt)
- Пе́рвая Балка́нская война́ — война Балканского союза (Болгарское царство, Королевство Греция, Королевство Сербия, Королевство Черногория) против Османской империи с 25 сентября (8 октября) 1912 года до 17 (30) мая 1913 года. Причиной войны послужило стремление Сербии, Болгарии, Черногории и Греции расширить свои территории. Война завершилась Лондонским мирным договором. Первый период войны (октябрь — декабрь 1912 года) характеризовался масштабным наступлением войск Балканского союза. Во время перемирия боевые действия прекратили Турция, Сербия и Болгария, но Греция и Черногория продолжали войну. Второй период войны (февраль — май 1913 года) отличился позиционной войной, не считая штурма Адрианополя (Одрина). По окончании Первой Балканской войны страны-участницы Балканского союза не были удовлетворены Лондонским мирным договором, что повлекло за собой Вторую Балканскую войну. (ru)
- Balkankrigen avser de två krig som ägde rum i sydöstra Europa 1912 och 1913. Första Balkankriget bröt ut den 8 oktober 1912 när Bulgarien, Grekland, Montenegro och Serbien (se Balkanförbundet), anföll det Osmanska riket vilket avslutade dess 500-åriga styre på Balkan i ett sju månaders långt fälttåg som resulterade i Londonfördraget. Andra Balkankriget bröt ut den 16 juni 1913 då Bulgarien var missnöjt över fördelningen av bytet i Makedonien, som gjorts i hemlighet av dess tidigare allierade, Serbien och Grekland. Deras arméer slog tillbaka den bulgariska offensiven, gick till motattack och trängde in i Bulgarien, medan Rumänien och Osmanska riket tog tillfället i akt att ingripa mot Bulgarien och gjorde territoriella vinster. I det resulterande Bukarestfördraget förlorade Bulgarien de flesta av de områden som vunnits under det första Balkankriget. (sv)
- Första Balkankriget var ett krig som utkämpades från oktober 1912 till maj 1913 mellan Balkanförbundet (Bulgarien, Grekland, Montenegro och Serbien) och Osmanska riket. Balkanförbundets kombinerade arméer övervann de numerärt underlägsna och strategiskt missgynnade osmanska arméerna och uppnådde snabbt framgång. Nästan alla återstående europeiska områden av Osmanska riket erövrades och delades mellan Balkanförbundets medlemmar som ett resultat av kriget. Efterföljande händelser ledde också till inrättandet av en oberoende albansk stat. Trots sina framgångar var Bulgarien missnöjd över fördelningen av bytet, särskilt uppdelningen av Makedonien, vilket ledde till utbrottet av andra Balkankriget i juni 1913. (sv)
- Балка́нские во́йны — две войны, произошедшие в 1912—1913 годах незадолго до Первой мировой войны, в результате которых страны Балканского полуострова потеснили турок с европейской территории. Первая война носила освободительный, анти-турецкий характер. Балканский союз (Сербия, Черногория, Греция и Болгария) планировал полностью лишить Османскую империю владений в Европе, что ему почти удалось сделать (за Турцией сохранился лишь Стамбул и небольшие территории возле него). Однако вскоре противоречия между победителями привели к началу войны между Болгарией с одной стороны и Сербией, Грецией, Румынией, Черногорией и Турцией с другой. Болгария была побеждена и лишилась большей части своих приобретений в первой войне, Османская империя вернула Адрианополь с окрестностями. (ru)
- Перша Балканська війна (1912–1913) (у Болгарії відома як Балканська війна) — війна Балканського союзу (Болгарське царство, Королівство Греція, Королівство Сербія, Королівство Чорногорія) проти Османської імперії з 9 жовтня 1912 по 30 травня 1913. Причиною війни постало прагнення Королівства Сербія, Болгарського царства, Королівства Чорногорія і Королівства Греція розширити свої території. Війна завершилася Лондонським мирним договором. Перший період війни (жовтень— грудень 1912) характеризувався масштабним наступом військ Балканського союзу. Під час перемир'я бойові дії припинили Османська імперія, Королівство Сербія і Болгарське царство, але Королівство Греція і Королівство Чорногорія продовжували війну. Другий період війни (лютий— травень 1913) мав позиційну війну, не рахуючи штурма Едірне (Адріанополя). Після закінчення Першої Балканської війни країни-учасниці Балканського союзу не були задоволені Лондонським мирним договором, що спричинило Другу Балканську війну. (uk)
- Балканські війни, дві війни 1912—1913 років і 1913 року (передували Першій світовій війні), у результаті яких Балканські держави визволили терен Європи від османського загарбання за винятком невеликої області навколо Константинополя (Східної Фракії). Балканські війни призвели до загострення протистояння у Європі, що прискорило початок Першої світової війни. До початку 20-го століття, Болгарія, Греція, Чорногорія і Сербія домоглися незалежності від Османської імперії, але велика частина їх етнічної території залишалася під османським пануванням. У 1912 році, ці країни утворили Балканську лігу. Перша балканська війна вибухнула, коли Ліга напала на Османську імперію 8 жовтня 1912 року і закінчилася сім місяців потому Лондонським миром. Після п'яти століть панування Османська імперія втратила практично всі свої володіння на Балканах. Друга Балканська війна почалася 16 червня 1913 року. Болгарія була незадоволена отриманою частиною Македонії, і напала на колишніх своїх союзників, Сербію і Грецію. Сербська та грецька армії відбили наступ болгар і контратакували Болгарію, в той час як Румунія і Османська імперія також напали на Болгарію і захопили (або відновили) території. За Бухарестським мирним договором, Болгарія втратила більшу частину територій, які вона придбала в Першій Балканській війні. (uk)
- 巴尔干战争指的是1912年到1913年期間在南歐巴尔干半岛上前後發生的第一次巴尔干战争和第二次巴尔干战争。 (zh)
- 第一次巴爾幹戰爭(塞爾維亞語：Први балкански рат, Prvi Balkanski rat; 保加利亞語：Балканска война; 希臘語：Αʹ Βαλκανικός πόλεμος; 土耳其語：Birinci Balkan Savaşı) ，是1912年10月至1913年5月間奧斯曼帝國與巴爾幹同盟（保加利亞、希臘、黑山和塞爾維亞）間的武裝衝突，屬於18到20世紀東方問題的一部分。當時的巴爾幹聯軍是迅速擊敗了在兵員數和戰略上都處劣勢的奧斯曼軍隊，而迅速取得了戰果。由於這場戰爭，奧斯曼帝國在歐洲剩餘的大部分領地都被聯軍奪取。由之也促成了阿爾巴尼亞的獨立。保加利亞由於不滿在馬其頓所分成的戰利品，轉向攻擊起其他的前同盟國，引致第二次巴爾幹戰爭爆發。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La Primera Guerra Balcànica va ser un conflicte armat entre l'Imperi Otomà i els països que conformaven la Lliga Balcànica (Grècia, Sèrbia, Montenegro i Bulgària). S'inicià el 8 d'octubre de 1912 i acabà parcialment el 30 de maig de 1913, amb la Batalla d'Adrianòpolis (1913) i el Tractat de Londres, que concedí considerables guanys territorials als països de la Lliga. Entre el tractat i la pau definitiva, però, es produïren diferents enfrontaments que s'han anomenat Segona Guerra Balcànica. (ca)
- حرب البلقان الأولى هي حرب نشبت بين الدولة العثمانية ودول اتحاد البلقان وهي بلغاريا وصربيا واليونان والجبل الأسود، اندلعت الحرب في أكتوبر 1912 وانتهت في 30 مايو 1913 بتوقيع معاهدة لندن. أدت الحرب إلى خسارة الدولة العثمانية لغالبية أراضيها في أوروبا، كما أدت الأحداث التي تلتها إلى قيام دولة ألبانيا. وعلى الرغم من نجاح الذي حققته دول اتحاد البلقان في الحرب إلا أن بلغاريا لم تكن راضية عن التسوية النهائية للحدود بينها وبين صربيا واليونان الأمر الذي أدى إلى نشوب حرب البلقان الثانية إذ هاجمت بلغاريا كلًّا من صربيا واليونان، ثم دخلت الحرب كل من رومانيا والدولة العثمانية والجبل الأسود ضد بلغاريا. (ar)
- První balkánská válka (říjen 1912 - květen 1913) byla jednou z balkánských válek, která vypukla 8. října 1912. Balkánské země (Bulharské carství, Srbské království, Řecké království a Černohorské království) v ní vyhlásily válku Osmanské říši s cílem dobýt její balkánské území. (cs)
- Die Balkankriege waren zwei Kriege der Staaten der Balkanhalbinsel in den Jahren 1912 und 1913 im Vorfeld des Ersten Weltkriegs. Als Folge wurde das Osmanische Reich in Europa bis in die heutigen Grenzen der Türkei verdrängt und musste große Gebiete an die Nachbarländer abtreten. (de)
- Balkanetako Gerrak 1912 eta 1913an Europako hego-ekialdean gertatutako bi gerra izan ziren: Balkanetako Lehen Gerra eta Balkanetako Bigarren Gerra. Hauetan zehar, , (Bulgaria, Montenegro, Serbia eta Greziak), lehenik, otomandar Mazedonia eta Traziaren zatirik handiena konkistatu zuen, ondoren, lurralde berriak banatzeko. Bulgariak porrota jasan zuen bere lehengo aliatuen aurka, eta hasieran promes egin zitzaionetik asko galdu zuen. (eu)
- La première guerre balkanique qui dura d'octobre 1912 à mai 1913 opposa la Ligue balkanique (la Serbie, la Bulgarie, la Grèce et le Monténégro) à l'Empire ottoman. Les armées des États des Balkans en supériorité numérique furent rapidement victorieuses. À la fin de cette guerre, les membres de la Ligue balkanique se partagèrent la quasi-totalité des anciens territoires européens de l'Empire ottoman, mais en Macédoine, la Bulgarie s'estima lésée par ce partage, ce qui provoqua la deuxième guerre balkanique opposant les Bulgares à leurs anciens alliés serbes et grecs. (fr)
- Les guerres balkaniques ou guerres des Balkans sont des conflits qui ont divisé les Balkans dans les années 1912 et 1913. Les peuples chrétiens de l'Empire ottoman, qui s'étaient émancipés de la domination turque, aspiraient à agrandir leurs États en regroupant les populations de même langue vivant encore dans la « Turquie d'Europe ». Mais l'imbrication de ces populations dans certaines zones et le jeu des grandes puissances visant à diviser pour régner compliquent le processus. (fr)
- 第一次バルカン戦争（だいいちじバルカンせんそう）は、1912年10月から1913年5月まで行われ、オスマン帝国に対するバルカン同盟（セルビア、モンテネグロ、ギリシャ、ブルガリア）の戦争である。バルカン連合軍は兵員数で劣勢で戦略的にも劣勢なオスマン軍に勝利し、迅速な成功を成し遂げた。戦争の結果、欧州に残るオスマン帝国の領地は殆ど連合軍の手中に収められた。続いてアルバニアの独立にも結び付いた。成功にもかかわらずブルガリアは和平とオスマンの脅威が去ったことで不満を持ち、まもなく第二次バルカン戦争を始め、今度は第一次バルカン戦争の連合軍と闘うことになった。 (ja)
- 발칸 전쟁은 1912년에서 1913년까지 발칸반도에서 일어난 전쟁이다. 발칸 동맹(그리스, 몬테네그로, 불가리아, 세르비아)과 오스만 제국과의 제1차 발칸 전쟁(1912년 10월~ 1913년 5월)과 그 전후 처리에 대한 대립으로 발생한 제2차 발칸 전쟁(1913년 6월~1913년 8월)으로 나뉜다.
* 제1차 발칸 전쟁
* 제2차 발칸 전쟁 (ko)
- バルカン戦争（バルカンせんそう、英: Balkan Wars）は、1912年から1913年にかけてヨーロッパの東南部で発生した戦争。バルカン同盟諸国（ギリシャ、ブルガリア、モンテネグロ、セルビア）と衰退しつつあるオスマン帝国との間で発生した第一次バルカン戦争（1912年10月 - 1913年5月）と、その戦後処理においてブルガリアと、ギリシャ・セルビアの対立から発生した第二次バルカン戦争（1913年6月 - 1913年8月）からなる。 (ja)
- 제1차 발칸 전쟁(Балканска война; Αʹ Βαλκανικός πόλεμος; Први балкански рат, Birinci Balkan Savaşı)은 1912년 10월부터 1913년 5월까지 발발한 전쟁으로 발칸 동맹 국가인 세르비아 왕국, 불가리아 왕국, 그리스 왕국, 몬테네그로 왕국이 오스만 제국에 맞선 전쟁이었다. 1908년 이후 오스만 제국의 정치는 혼돈을 겪었고, 과 이탈리아-튀르크 전쟁으로 오스만 제국의 군대가 그렇게 강력하지 않다는 것을 알게 된 발칸 동맹은 오스만 제국을 상대로 전쟁을 선포했다. 발칸 동맹은 승리를 거두었고, 오스만 제국은 유럽 쪽 영토의 83%와 유럽 쪽 인구의 69%를 잃었다. (ko)
- De Balkanoorlogen zijn twee op elkaar volgende militaire conflicten op de Balkan, in de jaren 1912-1913. (nl)
- De Eerste Balkanoorlog was een militair conflict op de Balkan in de jaren 1912-1913. In 1912 was het Ottomaanse Rijk door de revolutie van 1907-1908, een Albanese opstand, en door de Italiaans-Turkse Oorlog van 1912 ernstig verzwakt. Voor de Balkanstaten Servië, Griekenland, Montenegro en Bulgarije was dat een gelegenheid om de Balkan geheel te ontdoen van de resten van de Ottomaanse heerschappij. (nl)
- Wojny bałkańskie – dwa konflikty zbrojne na terenie Bałkanów, które wybuchły na początku XX wieku. Pierwszy z nich miał charakter wielonarodowej wojny wyzwoleńczej przeciwko Turcji. Drugi konflikt wybuchł na tle podziału terytoriów, uprzednio odebranych Imperium Osmańskiemu, w którym wojnę wywołała niezadowolona z podziału ziem Bułgaria, ulegając jednak koalicji sąsiednich państw. (pl)
- I wojna bałkańska (8 października 1912 – 30 maja 1913) – konflikt zbrojny pomiędzy Ligą Bałkańską, czyli antytureckim sojuszem państw bałkańskich (Bułgaria, Czarnogóra, Grecja, Serbia), a samą Turcją. (pl)
- As Guerra dos Balcãs (português europeu) ou Bálcãs (português brasileiro) (ou ainda Guerras Balcânicas) foram conflitos bélicos que ocorreram na região do sudeste europeu dos Bálcãs, no início do século XX. (pt)
- Första Balkankriget var ett krig som utkämpades från oktober 1912 till maj 1913 mellan Balkanförbundet (Bulgarien, Grekland, Montenegro och Serbien) och Osmanska riket. Balkanförbundets kombinerade arméer övervann de numerärt underlägsna och strategiskt missgynnade osmanska arméerna och uppnådde snabbt framgång. Nästan alla återstående europeiska områden av Osmanska riket erövrades och delades mellan Balkanförbundets medlemmar som ett resultat av kriget. Efterföljande händelser ledde också till inrättandet av en oberoende albansk stat. Trots sina framgångar var Bulgarien missnöjd över fördelningen av bytet, särskilt uppdelningen av Makedonien, vilket ledde till utbrottet av andra Balkankriget i juni 1913. (sv)
- 巴尔干战争指的是1912年到1913年期間在南歐巴尔干半岛上前後發生的第一次巴尔干战争和第二次巴尔干战争。 (zh)
- 第一次巴爾幹戰爭(塞爾維亞語：Први балкански рат, Prvi Balkanski rat; 保加利亞語：Балканска война; 希臘語：Αʹ Βαλκανικός πόλεμος; 土耳其語：Birinci Balkan Savaşı) ，是1912年10月至1913年5月間奧斯曼帝國與巴爾幹同盟（保加利亞、希臘、黑山和塞爾維亞）間的武裝衝突，屬於18到20世紀東方問題的一部分。當時的巴爾幹聯軍是迅速擊敗了在兵員數和戰略上都處劣勢的奧斯曼軍隊，而迅速取得了戰果。由於這場戰爭，奧斯曼帝國在歐洲剩餘的大部分領地都被聯軍奪取。由之也促成了阿爾巴尼亞的獨立。保加利亞由於不滿在馬其頓所分成的戰利品，轉向攻擊起其他的前同盟國，引致第二次巴爾幹戰爭爆發。 (zh)
- تألفت حروب البلقان من نزاعين حدثا في شبه جزيرة البلقان في عامي 1912 و1913. هزمت أربع دولٍ بلقانية الإمبراطورية العثمانية في حرب البلقان الأولى. في حرب البلقان الثانية، قاتلت بلغاريا ضد مقاتلي الحرب الأولى الأربعة الأصليين إلى جانب مواجهتها هجومًا مفاجئًا شنته رومانيا من الشمال. انتهت النزاعات بصورة كارثية بالنسبة للإمبراطورية العثمانية، التي خسرت غالبية أرضها في أوروبا. صارت النمسا – المجر أضعف نسبيًا رغم أنها لم تكن مقاتلة، ما دفع صربيا المتضخمة كثيرًا إلى الضغط من أجل توحيد الشعوب السلافية الجنوبية. هيأت الحرب الأجواء لأزمة يوليو في عام 1914 وهكذا كانت بمثابة «توطئة للحرب العالمية الأولى». (ar)
- Les Guerres Balcàniques són els conflictes armats esdevinguts el sud-est d'Europa entre 1912 i 1913. A la Primera Guerra Balcànica, quatre estats que formaven la Lliga Balcànica (Bulgària, Montenegro, Grècia, i Sèrbia) van derrotar l'Imperi Otomà, conquistant la Macedònia otomana i la major part de Rumèlia, per a després repartir-se els nous territoris. (ca)
- Balkánské války je souhrnné označení pro sérii konfliktů, které probíhaly v letech 1912–1913 na Balkánském poloostrově. V těchto konfliktech se nově vzniklé národní státy snažily získat co největší území na úkor Osmanské říše, na níž teprve nedávno získaly nezávislost. V první balkánské válce Osmanskou říši porazily čtyři balkánské státy. Ve druhé balkánské válce Bulharsko bojovalo proti všem čtyřem původním stranám první války a čelilo překvapivému útoku Rumunska ze severu. Osmanská říše ztratila většinu evropského území. Rakousko-Uhersko, i když nebylo válčící stranou, bylo relativně oslabeno, protože po válečných ziscích větší Srbsko prosazovalo sjednocení jihoslovanských národů. Válka připravila půdu pro balkánskou krizi v roce 1914, znamenala tak „předehru k první světové válce“. (cs)
- Α΄ Βαλκανικός Πόλεμος (τουρκικά: Birinci Balkan Savaşı, σερβικά: Prvi Balkanski rat, βουλγαρικά: Балканска война, επονομαζόμενος και «τουρκικός πόλεμος») ονομάζεται ο πόλεμος που ξέσπασε στα Βαλκάνια μεταξύ των συνασπισμένων χωρών της Ελλάδας, της Βουλγαρίας, της Σερβίας και του Μαυροβουνίου, εναντίον της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας. Ο πόλεμος διήρκεσε από τον Οκτώβριο του 1912 έως τον Μάιο του 1913. (el)
- Οι Βαλκανικοί πόλεμοι ήταν δύο πόλεμοι που έγιναν στα Βαλκάνια το 1912-1913. Τέσσερα βαλκανικά κράτη νίκησαν την Οθωμανική Αυτοκρατορία στον πρώτο πόλεμο και ένα από αυτά, η Βουλγαρία, ηττήθηκε στον δεύτερο πόλεμο. Η Οθωμανική Αυτοκρατορία έχασε το μεγαλύτερο μέρος της επικράτειάς της στην Ευρώπη. Η Αυστροουγγαρία, αν και δεν συμμετείχε στον πόλεμο, έγινε σχετικά πιο αδύναμη, καθώς μια πολύ διευρυμένη Σερβία πίεζε για την ένωση των Νότιων Σλαβικών λαών. Ο πόλεμος όρισε το σκηνικό για τη Βαλκανική κρίση του 1914 και έτσι λειτούργησε ως «προανάκρουσμα του Α΄ Παγκόσμιου Πολέμου». (el)
- The Balkan Wars refers to a series of two conflicts that took place in the Balkan States in 1912 and 1913. In the First Balkan War, the four Balkan States of Greece, Serbia, Montenegro and Bulgaria declared war upon the Ottoman Empire and defeated it, in the process stripping the Ottomans of its European provinces, leaving only Eastern Thrace under the Ottoman Empire's control. In the Second Balkan War, Bulgaria fought against the other four original combatants of the first war. It also faced an attack from Romania from the north. The Ottoman Empire lost the bulk of its territory in Europe. Although not involved as a combatant, Austria-Hungary became relatively weaker as a much enlarged Serbia pushed for union of the South Slavic peoples. The war set the stage for the Balkan crisis of 1914 (en)
- Balkanaj militoj estis du militkonfliktoj en 1912–13, kiuj akriĝis la situon sur la Balkana duoninsulo. La unua Balkana milito okazis inter la Balkana Ligo (membroj estis Serbio, Grekio, Bulgario kaj Montenegro) kaj Turkio. La Balkan-asocio fondiĝis en printempo de 1912 por deŝiri Makedonion de Turkio, post kiam Turkio malfortiĝis post la malvenka turka-itala milito. Montenegro deklaris militon la 8-an de oktobro 1912 kontraŭ Turkio, dek tagojn poste ekmilitis la aliaj tri landoj de la alianco. Venkis la balkanaj landoj, la packontrakto estis subskribita la 30-an de majo 1913 en Londono. Laŭ tio, Turkio perdis ĉiun teritorion en Eŭropo, inkluzive Makedonion, Albanion. La balkanaj ŝtatoj interkonsentis pri sendependeco de Albanio, dum ili dividis Makedonion inter si. (eo)
- Unua Balkana milito (9-a de oktobro 1912 — 30-a de majo 1913) estis milito de la Balkana Unio (Bulgario, Grekio, Montenegro kaj Serbio) kontraŭ la Osmana imperio kun la celo liberigi kristanan loĝantaron de la Balkana duoninsulo elsub la osmana jugo. En la milito de ĉiuj flankoj partoprenis 2 158 000 soldatoj, inter kiuj pli ol 83 mil pereis. Jam tre baldaŭ malkonsentoj inter la venkintoj kaŭzis la Duan Balkanan militon. (eo)
- Las guerras de los Balcanes fueron dos guerras ocurridas en el sureste de Europa de 1912 a 1913. La primera enfrentó al Imperio otomano con la llamada Liga de los Balcanes formada por Bulgaria, Montenegro, Grecia y Serbia. Las pequeñas naciones balcánicas lograron expulsar a los otomanos de casi todo el territorio de la península, pero no pudieron evitar enfrentarse entre sí por el reparto de las tierras que les habían arrebatado, lo que originó la segunda guerra de los Balcanes. El Tratado de Bucarest puso fin a las guerras, pero dejó la zona en un equilibrio inestable, debido al deseo de los derrotados búlgaros de tomarse la revancha en cuanto surgiese la oportunidad. Las contiendas tampoco saciaron los apetitos de los nacionalistas griegos y serbios, que seguían deseosos de ampliar su (es)
- La primera guerra balcánica fue un enfrentamiento bélico que tuvo lugar en los años 1912 y 1913 entre las naciones reunidas en la Liga Balcánica (Bulgaria, Grecia, Montenegro y Serbia) y el Imperio otomano. El objetivo de la Liga era expulsar de Europa al imperio y repartirse sus territorios balcánicos. La guerra acabó con la derrota del imperio, inferior militarmente a los coligados, pero las desavenencias entre estos desencadenaron inmediatamente un nuevo conflicto militar, la segunda guerra balcánica. La contienda comenzó oficialmente el 8 de octubre de 1912 y finalizó el 30 de mayo de 1913 con el Tratado de Londres. (es)
- Balkanetako Lehen Gerra, 1912 eta 1913 urteetan, (Bulgaria, Grezia, eta Serbia) eta Otomandar Inperioaren artean gertatu zen gerra bat izan zen. Ligaren helburua otomandarrak Europatik kanporatu eta Balkanetako lurraldeak banatzea zen. Gerra, Inperioaren porrotarekin amaitu zen, militarki aliatuen azpitik zeena, baina hauen arteko desadostasunek, berehala, gatazka militar berri bat eragin zuten, Balkanetako Bigarren Gerra. 1912ko urriaren 8an hasi zen ofizialki eta 1913ko maiatzaren 30ean amaitu zen . (eu)
- Perang Balkan I adalah suatu rangkaian pertempuran yang berlangsung antara 8 Oktober 1912 sampai 18 Mei 1913 antara Liga Balkan (Serbia, Montenegro, Yunani, dan Bulgaria) melawan Kekaisaran Ottoman Turki. Perang ini merupakan bagian pertama dari Perang Balkan di Semenanjung Balkan dan bertujuan merebut Makedonia yang dikuasai oleh Turki. Perang berakhir dengan kemenangan di pihak Liga Balkan dan ditandatanganinya Perjanjian London. Setelah berakhirnya perang, terjadi perselisihan mengenai batas wilayah kekuasaan antara anggota liga, yang menyebabkan pecahnya Perang Balkan II.
*
* (in)
- Perang Balkan mengacu pada serangkaian dua konflik yang terjadi di wilayah Balkan pada tahun 1912 dan 1913. Dalam Perang Balkan Pertama, empat Negara Balkan yaitu Yunani, Serbia, Montenegro, dan Bulgaria menyatakan perang terhadap Kekaisaran Ottoman dan mengalahkannya , dalam proses melucuti Ottoman dari provinsi-provinsi Eropa, hanya menyisakan Trakia Timur di bawah kendali Kekaisaran Ottoman. Dalam Perang Balkan Kedua, Bulgaria berperang melawan keempat negara asli dari perang pertama. Mereka juga menghadapi serangan Rumania dari utara. Kekaisaran Ottoman kehilangan sebagian besar wilayahnya di Eropa. Meskipun tidak terlibat sebagai kombatan, Austria-Hongaria menjadi relatif lebih lemah karena Serbia yang jauh lebih besar mendorong persatuan bangsa Slavia Selatan. Perang ini mengatur pan (in)
- La prima guerra balcanica (in albanese: Lufta e parë ballkanike; in bulgaro: indicata semplicemente come Балканска война, balkanska vojna; in greco: Πρώτος βαλκανικός πόλεμος, Pròtos balkanikòs pòlemos; in serbo: Први балкански рат, Prvi balkanski rat; in turco: Birinci balkan savaşı) iniziò l'8 ottobre 1912, quando il Regno del Montenegro dichiarò guerra all'Impero ottomano; pochi giorni più tardi scesero in campo, a fianco del primo, anche i regni di Bulgaria, Serbia e Grecia dando vita alla Lega Balcanica, ed estendendo il conflitto a tutta la parte meridionale dei Balcani. (it)
- Le guerre balcaniche (in albanese: luftërat ballkanike; in bulgaro: Балкански войни; Balkanski vojni; in greco: Βαλκανικοί πόλεμοι, Valkanikì pòlemi; in rumeno: Războaiele balcanice; in serbo: Балкански ратови, Balkanski ratovi; in turco: Balkan Savaşları) furono due guerre combattute nell'Europa sud-orientale nel 1912-1913 nel corso delle quali gli stati componenti la Lega Balcanica (Regno di Bulgaria, Grecia, Regno del Montenegro e Regno di Serbia) dapprima conquistarono agli ottomani la Macedonia e gran parte della Tracia e poi si scontrarono tra loro per la spartizione delle terre conquistate. (it)
- Пе́рвая Балка́нская война́ — война Балканского союза (Болгарское царство, Королевство Греция, Королевство Сербия, Королевство Черногория) против Османской империи с 25 сентября (8 октября) 1912 года до 17 (30) мая 1913 года. Причиной войны послужило стремление Сербии, Болгарии, Черногории и Греции расширить свои территории. Война завершилась Лондонским мирным договором. (ru)
- A Primeira Guerra Balcânica, também conhecida como Primeira Guerra dos Bálcãs (português brasileiro) ou Balcãs (português europeu), foi um conflito militar que durou de outubro de 1912 a maio de 1913 e colocou a Liga Balcânica (Sérvia, Montenegro, Grécia e Bulgária) contra o Império Otomano. As forças combinadas dos Estados balcânicos conseguiram superar as forças otomanas, numericamente inferiores e em desvantagem estratégica, conseguindo um rápido sucesso. Como resultado da guerra, quase todos os territórios europeus do Império Otomano foram conquistados e divididos entre os aliados, e um estado independente albanês foi criado, por pressão da Áustria-Hungria e da Itália. Apesar deste sucesso, as nações balcânicas permaneceram insatisfeitos com o resultado da guerra, e as tensões internas (pt)
- Balkankrigen avser de två krig som ägde rum i sydöstra Europa 1912 och 1913. Första Balkankriget bröt ut den 8 oktober 1912 när Bulgarien, Grekland, Montenegro och Serbien (se Balkanförbundet), anföll det Osmanska riket vilket avslutade dess 500-åriga styre på Balkan i ett sju månaders långt fälttåg som resulterade i Londonfördraget. (sv)
- Балка́нские во́йны — две войны, произошедшие в 1912—1913 годах незадолго до Первой мировой войны, в результате которых страны Балканского полуострова потеснили турок с европейской территории. Первая война носила освободительный, анти-турецкий характер. Балканский союз (Сербия, Черногория, Греция и Болгария) планировал полностью лишить Османскую империю владений в Европе, что ему почти удалось сделать (за Турцией сохранился лишь Стамбул и небольшие территории возле него). (ru)
- Балканські війни, дві війни 1912—1913 років і 1913 року (передували Першій світовій війні), у результаті яких Балканські держави визволили терен Європи від османського загарбання за винятком невеликої області навколо Константинополя (Східної Фракії). Балканські війни призвели до загострення протистояння у Європі, що прискорило початок Першої світової війни. (uk)
- Перша Балканська війна (1912–1913) (у Болгарії відома як Балканська війна) — війна Балканського союзу (Болгарське царство, Королівство Греція, Королівство Сербія, Королівство Чорногорія) проти Османської імперії з 9 жовтня 1912 по 30 травня 1913. Причиною війни постало прагнення Королівства Сербія, Болгарського царства, Королівства Чорногорія і Королівства Греція розширити свої території. Війна завершилася Лондонським мирним договором. (uk)
|
2.jpg){kind=link}
_cholera_patients_arriving.png){kind=link}
2.jpg){kind=link}
_cholera_patients_arriving.png){kind=link}
