| dbo:abstract
|
- L'1,1,1-Tricloro-2,2-bis(4-clorofenil), abans anomenat dicloro-difenil-tricloroetà, més conegut com a DDT, és un compost químic organoclorat que contenen alguns insecticides. Es va sintetitzar per primera vegada el 1874, però va ser durant la Segona Guerra Mundial que es va començar a utilitzar per controlar les poblacions d'insectes que actuen com a vectors de malalties. Més tard va arribar l'ús agrícola i forestal. En la dècada de 1970 diversos estudis posaren al descobert l'efecte negatiu sobre la salut de les persones així com dins de les poblacions d'animals degut a la seva bioacumulació. Diverses normatives sobre la seva fabricació i comercialització sorgiren i actualment el seu ús es troba molt restringit legalment. (ca)
- ثنائي كلورو ثنائي فينيل ثلاثي كلورو الإيثان أو كما يعرف باختصاره الشهير دي دي تي DDT مبيد حشري استعمل على نطاق واسع لمكافحة الآفات الحشرية، ويعد من أفضل المبيدات الحشرية من حيث الفعالية، إلا أن الآثار السلبية للمركب وبعض نواتج تحلله في التربة على البيئة بشكل عام وتأثيره المخرب على البيئة الحيوانية بشكل أدى إلى تضاؤل استعماله بشكل كبير. (ar)
- DDT, plným názvem 1,1,1-trichlor-2,2-bis(4-chlorfenyl)ethan, je aromatická halogensloučenina (organochlorid). V čisté formě se jedná o bezbarvý nebo bílý krystalický prášek, velmi slabé aromatické vůně, velmi špatně rozpustný ve vodě, dobře rozpustný v některých organických rozpouštědlech, například v tucích. Je jedním z nejstarších a nejznámějších insekticidů; z důvodu nepříznivého vlivu na životní prostředí byl nicméně od konce 60. let 20. století v řadě zemí postupně zakazován. (cs)
- Το DDT (συντομογραφία της κατά IUPAC ονομασίας: π, π'-διχλωρο-διφαινυλοτριχλωροαιθάνιο) είναι χλωριούχος ένωση, ισχυρά τοξική που χρησιμοποιήθηκε ως εντομοκτόνο για την καταπολέμηση των κουνουπιών στις ελώδεις περιοχές για περιορισμό της μετάδοσης της ελονοσίας. Επειδή είναι μη βιοδιασπώμενη ουσία, με έρευνες που έγιναν βρέθηκαν ποσότητες DDT μέχρι και στο γάλα των Πολικών αρκούδων στο Βόρειο πόλο και στα αυγά των πιγκουίνων στο Νότιο πόλο. Θεωρήθηκε υπεύθυνο για την λείανση - λέπτυνση του κελύφους των αυγών πτηνών που οδήγησε στον περιορισμό του πληθυσμού τους εγκυμονώντας ακόμα και τον κίνδυνο της πλήρους εξαφάνισης τους. Σήμερα η χρήση του έχει απαγορευτεί. (el)
- Dichlordiphenyltrichlorethan, abgekürzt DDT, ist ein Insektizid, das seit Anfang der 1940er-Jahre als Kontakt- und Fraßgift eingesetzt wird. Wegen seiner guten Wirksamkeit gegen Insekten, der geringen Toxizität für Säugetiere und des einfachen Herstellungsverfahrens war es jahrzehntelang das weltweit meistverwendete Insektizid. Allerdings reicherte es sich wegen seiner chemischen Stabilität und guten Fettlöslichkeit im Gewebe von Menschen und Tieren am Ende der Nahrungskette an. Im Laufe der Zeit wurde festgestellt, dass DDT und einige seiner Abbauprodukte hormonähnliche Wirkungen zeigen. Greifvögel legten Eier mit dünneren Schalen, was zu erheblichen Bestandseinbrüchen führte. DDT geriet unter Verdacht, beim Menschen Krebs auslösen zu können. Aus diesen Gründen wurde die Verwendung von DDT von den meisten westlichen Industrieländern in den 1970er-Jahren verboten. In Ländern, die das Stockholmer Übereinkommen aus dem Jahr 2004 ratifiziert haben, ist die Herstellung und Verwendung von DDT nur noch zur Bekämpfung von krankheitsübertragenden Insekten, insbesondere den Überträgern der Malaria, zulässig. (de)
- Diklor-difenil-trikloretano (DDT) estas insekticido, kiu estis uzata – kaj parte estas uzata - ekde la 1940-oj por kontraŭbatali damaĝbestojn, ĉefe kontraŭ plasmodio. La insekticida efiko de DDT okazas kiel kaj . DDT estas malpermesata en Usono kaj en plimulto de la riĉaj landoj. DDT apartenas – spite al la relative malalta veneneco por la homoj (venenetaj simptomoj ĉe 0,7 g, mortiga dozo ĉe ĉ. 20 g)- al la 12 plej konataj organikaj venenaĵoj. Tiuj estas malpermesitaj laŭ la Stokholma Konvencio, la 22-an de majo en 2001. La problemo kun DDT estas, ke ĝi en la naturo nur tre malrapide malkonstruiĝas – la duoniĝa tempo daŭras 10 ĝis 20 jarojn – kaj tiel riĉiĝas tra la nutroĉeno en la grasa histo de la homo kaj bestoj. La (tiu tempo, kiu necesas por duona malkonstruo, foriĝo el la korpo) de la akceptita DDT daŭras 1 jaron. Laŭ novaj esploroj, havas similajn efikojn, tiel ĝi povas estis alternativo al DDT. (eo)
- Dichlorodiphenyltrichloroethane, commonly known as DDT, is a colorless, tasteless, and almost odorless crystalline chemical compound, an organochloride. Originally developed as an insecticide, it became infamous for its environmental impacts. DDT was first synthesized in 1874 by the Austrian chemist Othmar Zeidler. DDT's insecticidal action was discovered by the Swiss chemist Paul Hermann Müller in 1939. DDT was used in the second half of World War II to limit the spread of the insect-borne diseases malaria and typhus among civilians and troops. Müller was awarded the Nobel Prize in Physiology or Medicine in 1948 "for his discovery of the high efficiency of DDT as a contact poison against several arthropods". By October 1945, DDT was available for public sale in the United States. Although it was promoted by government and industry for use as an agricultural and household pesticide, there were also concerns about its use from the beginning. Opposition to DDT was focused by the 1962 publication of Rachel Carson's book Silent Spring. It talked about environmental impacts that correlated with the widespread use of DDT in agriculture in the United States, and it questioned the logic of broadcasting potentially dangerous chemicals into the environment with little prior investigation of their environmental and health effects. The book cited claims that DDT and other pesticides caused cancer and that their agricultural use was a threat to wildlife, particularly birds. Although Carson never directly called for an outright ban on the use of DDT, its publication was a seminal event for the environmental movement and resulted in a large public outcry that eventually led, in 1972, to a ban on DDT's agricultural use in the United States. A worldwide ban on agricultural use was formalized under the Stockholm Convention on Persistent Organic Pollutants which has been in effect since 2004. DDT still has limited use in disease vector control because of its effectiveness in killing mosquitos and thus reducing malarial infections, but that use is controversial due to environmental and health concerns. Along with the passage of the Endangered Species Act, the United States ban on DDT is a major factor in the comeback of the bald eagle (the national bird of the United States) and the peregrine falcon from near-extinction in the contiguous United States. (en)
- Diklorodifeniltrikloroetanoa (normalean DDT deitua) (ClC6H4)2CH(CCl3), intsektiziden osagai oinarrizkoena da eta oso erabilia izan da malariari, sukar horiari eta tifusari aurre egiteko. Paul Hermann Müllerrek topatu zuen eta, horri esker, 1948an Medikuntzako Nobel Saria eman zioten. Hainbat ikerketa zientifikok erakutsi dute DDTak minbizia sor lezakeela, eta basa bizitzari ere kalte egiten diola; beraz, debekatuta dago DDTa nekazaritzan erabiltzea. Hala ere, DDTaren aldeko apustua egiten dute zenbait zientzialari eta politikarik. Haien ustez, DDT izan zen malaria Europatik desagerrarazi zuen eragile nagusietako bat, izan ere Europan, Italian eta Grezian zehazki, malaria endemia kontsideratuta zegoen. Gainera, Sri Lankan, Bangladeshen eta Indian hilkortasun tasaren murriztea DDTaren ondorioetako bat dela diote. (eu)
- El dicloro difenil tricloroetano (DDT) o más exactamente 1,1,1-tricloro-2,2-bis(4-clorofenil)-etano, de fórmula (ClC6H4)2CH(CCl3) es un compuesto organoclorado principal de los insecticidas. Es incoloro. Es muy soluble en las grasas y en disolventes orgánicos, y prácticamente insoluble en agua. Su peso molecular es de 354 g/mol. Paul Hermann Müller fue un químico suizo y ganador en 1948 del premio Nobel de Fisiología o Medicina por su descubrimiento del DDT como insecticida usado en el control de la malaria, la fiebre amarilla, el tifus y muchas otras infecciones causadas por insectos vectores. En el siglo XX fue utilizado con intensidad como insecticida pero, tras comprobar que este compuesto se acumulaba en las cadenas tróficas y ante el peligro de contaminación de los alimentos, se prohibió su uso. (es)
- DDT(
Pour les articles homonymes, voir DDT. ) Le DDT (ou dichlorodiphényltrichloroéthane ou bis p-chlorophényl-2,2 trichloro-1,1,1 éthane ou encore le 1,1,1-trichloro-2,2-bis(p-chlorophényl)éthane pour la nomenclature chimique) est un produit chimique (organochloré) synthétisé en 1874 mais dont les propriétés insecticides et acaricides n'ont été découvertes qu'à la fin des années 1930. À partir de la Seconde Guerre mondiale, il est rapidement devenu l'insecticide moderne le plus utilisé, avec beaucoup de succès aussi bien militairement que civilement, dans les champs, dans les maisons et pour la lutte contre divers arthropodes vecteurs de maladie (ex. : paludisme, typhus exanthématique, peste bubonique), et également comme insecticide agricole. Dès les années 1970, il est toutefois interdit dans la plupart des pays en raison de son impact environnemental et sanitaire élevé, mais, en raison de sa persistance élevée, on en retrouve encore des traces dans le sol aujourd'hui. C'est un solide incolore très hydrophobe, avec une légère odeur. Insoluble dans l'eau, il se dissout facilement dans la plupart des solvants organiques, des matières grasses et des huiles. Le DDT est probablement épimutagène. En 1948, le chimiste suisse Paul Hermann Müller, qui pourtant n'est pas l'inventeur du DDT, reçut le prix Nobel de physiologie ou médecine « pour sa découverte de la grande efficacité du DDT en tant que poison contre divers arthropodes ». En 1962, la biologiste américaine Rachel Carson publia le livre Printemps silencieux (Silent Spring) accusant le DDT d'être cancérigène et reprotoxique (empêchant la bonne reproduction des oiseaux en amincissant la coquille de leurs œufs), et d'avoir considérablement réduit la biodiversité agricole des pays industrialisés. Ce livre créa un véritable tollé et fut à l'origine de divers mouvements écologiques[réf. nécessaire]. Il a encouragé des évaluations écotoxicologiques qui ont conduit — à partir des années 1970 — à peu à peu interdire le DDT dans certains pays. Ailleurs, son utilisation s'est poursuivie pour combattre des vecteurs de maladie, mais elle reste controversée (en tant que polluant organique persistant [POP], et pour ses effets écosystémiques). Cinquante ans après l'appel de Rachel Carson, une étude d'histoire environnementale a analysé au Canada une couche de guano de martinets accumulé dans un « dortoir » utilisé par ces oiseaux de 1940 à nos jours. Elle a confirmé que le DDT a effectivement eu un impact considérable sur les oiseaux insectivores, mais par un mécanisme s'ajoutant à celui identifié par Carson : en décimant un grand nombre des insectes dont ils se nourrissent (coléoptères notamment, leurs proies les plus nourrissantes). (fr)
- Is éard atá i DDT (déchlóraidéfheiniltríchlóireatán) ná meascán ceimiceach arbh é an ceimiceán seo a phríomhchomhábhar. Ceann de na feithidicídí luatha is rathúla dá raibh ann. Tréigeadh é ó na 1970idí ar aghaidh, áfach, mar tháinig cineálacha nua feithidí chun cinn le himdhíonacht ina choinne, agus fuarthas nár dhianscaoil sé sa nádúr i bhfochodanna sábháilte do dhaoine nó ainmhithe eile. (ga)
- DDT (diklorodifeniltrikloroetana/dichlorodiphenyltrichloroethane) adalah senyawa kimia organoklorida berbentuk kristalin yang tidak berwarna, tidak memiliki rasa, dan hampir tidak berbau. Awalnya ia dikembangkan sebagai insektisida dan terkenal akan dampak lingkungannya. DDT pertama kali disintesis oleh ahli kimia Austria di tahun 1874, dan kemampuan DDT sebagai insektisida ditemukan oleh ahli kimia Swiss Paul Hermann Müller di tahun 1939. DDT digunakan pada masa Perang Dunia II untuk membatasi penyebaran penyakit malaria dan Rickettsia yang disebarkan oleh serangga kepada tentara dan masyarakat umum. Müller dianugerahi Penghargaan Nobel Fisiologi atau Kedokteran tahun 1948 atas jasanya tersebut. (in)
- Il para-diclorodifeniltricloroetano o DDT (in alcuni paesi commercialmente noto come FLIT) è un solido incolore altamente idrofobico, con un leggero odore di composto aromatico clorurato; è quasi insolubile nell'acqua ma ha una buona solubilità nella maggior parte dei solventi organici, nel grasso e negli oli. Il nome IUPAC esatto è 1,1,1-tricloro-2,2-bis(p-clorofenil)etano, abbreviato in Dicloro-Difenil-Tricloroetano, da cui la sigla DDT. Fu il primo insetticida moderno ed è senz'altro il più conosciuto; venne usato dal 1939, soprattutto per debellare la malaria. In Italia si ricorda, in particolare, il suo uso a questo scopo in Sardegna, dove la malattia era endemica e ne consentì l'eradicazione. La sua scoperta come insetticida va attribuita al chimico svizzero Paul Hermann Müller, alla ricerca di un prodotto efficace contro i pidocchi, ma la sua nascita risale al chimico austriaco Othmar Zeidler, che lo sintetizzò nel 1873. Fu scelto come prodotto per combattere la zanzara anofele, responsabile della diffusione della malaria, in quanto si credeva che, sebbene altamente tossico per gli insetti, fosse innocuo per l'uomo. Agli inizi, fu usato con successo per combattere la diffusione della malaria e del tifo su popolazione sia civile sia militare. Il chimico svizzero Paul Hermann Müller fu insignito nel 1948 con il Premio Nobel in Fisiologia e Medicina «...per la scoperta della grande efficacia del DDT come veleno da contatto contro molti artropodi». Nel 1950, l'entomologo italiano Giuseppe Salvatore Candura, direttore dell'Osservatorio Fitopatologico di Bolzano, pubblica, nella collana "PUBBLICAZIONI PRATICHE DI FITOPATOLOGIA E IGIENE", "Malefatte nel frutteto", risultato di 5 anni di studio sui danni del DDT in agricoltura. Questi studi sono stati successivamente ripresi e convalidati dal Food and Drug Administration che dichiara che «...con tutta probabilità i rischi potenziali del DDT erano stati sottovalutati» e comincia a porre alcune restrizioni al suo uso. Nel 1962, una biologa e ambientalista americana, Rachel Carson, pubblicò il libro Primavera silenziosa, che denunciava il DDT come causa del cancro e nocivo nella riproduzione degli uccelli, dei quali assottigliava lo spessore del guscio delle uova. Il libro causò clamore nell'opinione pubblica; il risultato fu che nel 1972 il DDT venne vietato per l'uso agricolo negli USA sulla spinta del movimento ambientalista, e nel 1978 anche in Italia. Il dibattito è acceso per quanto riguarda il suo uso nel combattere la malaria; in alcuni paesi dell'Africa e in India, dove la malaria è endemica, il rischio di tumore dovuto al DDT può passare in secondo piano a fronte della riduzione dell'elevato tasso di mortalità dovuto alla malaria. Nel corso del 2006, l'Organizzazione mondiale della sanità (OMS) ha dichiarato che il DDT, se usato correttamente, non comporterebbe rischi per la salute umana e che l'insetticida dovrebbe comparire accanto alle zanzariere e ai medicinali come strumento di lotta alla malaria. Nell'Unione europea, il DDT è etichettato con la frase di rischio R40: "Possibilità di effetti cancerogeni". L'Agenzia Internazionale per il Cancro IARC lo ha inserito nella categoria 2B "possibile cancerogeno". (it)
- DDT（ディー・ディー・ティー）とはdichlorodiphenyltrichloroethane（ジクロロジフェニルトリクロロエタン）の略であり、かつて使われていた有機塩素系の殺虫剤、農薬である。日本では1971年（昭和46年）5月に農薬登録が失効した。なお、上記の名称は化学的には正確ではなく、「4,4'-(2,2,2-トリクロロエタン-1,1-ジイル)ビス(クロロベンゼン)」が正確な名称である。DDTの構造中で、トリクロロメチル基がジクロロメチル基となったものを（ジクロロジフェニルジクロロエタン、DDD）という。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 DDT (동음이의) 문서를 참고하십시오.) DDT(Dichloro-Diphenyl-Trichloroethane)는 잘 알려진 살충제중 하나이다. DDT는 1874년 처음으로 합성되었으나, 1939년까지 이 물질이 곤충에게 독성을 준다는 사실은 밝혀지지 않았다. DDT는 제2차 세계 대전 때 말라리아, 티푸스를 일으키는 모기의 구제와, 군대와 민간에서 여러 곤충으로 인해 일어나는 질병의 구제에 사용되었고. DDT의 살충능력을 처음 발견한 스위스 화학자인 파울 헤르만 뮐러(Paul Hermann Müller)는 1948년에 그가 "여러 절지동물의 접촉독성을 나타내는 DDT의 높은 효과를 발견"한 이유로 노벨 생리학·의학상을 받게 되었다. 전쟁이 끝나고, DDT는 농업분야에서 살충제로 쓰이게 되었고, 곧 생산과 사용이 급한 상승세를 보이게 된다. 1962년 미국의 해양 생물학자인 레이첼 카슨은 《침묵의 봄》이라는 책을 펴내었다. 그녀는 이 책에서 미국 내에서의 무분별한 DDT 사용에 대한 환경적인 영향과, 환경에 풀어진 화학물질이 생태계나 사람의 건강에 끼치는 영향을 논리적으로 설명하였다. 또 이 책은 DDT와 다른 살충제가 암을 일으킬 수 있다는 것과, 농업에 쓰는 화학물질이 야생동물과 여러 조류를 위협하고 있다는 점을 지적하였다. 이 책은 환경 운동의 시발점이 되었고, "침묵의 봄"이 불러온 대규모 항의로 인해서 미국에서 1972년도에 DDT 사용을 전면 중단하였다. DDT는 그 후 전 세계적으로 농작물에 사용하는 것이 금지되었으나, 질병을 매개하는 곤충에 대해서는 아직도 쓰이고 있어, 전 세계적으로 많은 논의를 불러일으켰다. (ko)
- Dichloordifenyltrichloorethaan of DDT is een organisch chemisch insecticide met als brutoformule C14H9Cl5. Het is een vaste stof die weinig tot slecht oplosbaar is in de courante organische oplosmiddelen. DDT werd voor het eerst in 1874 door de Duitse chemicus gemaakt. De werkzaamheid als insecticide werd pas in 1939 ontdekt door de Zwitser Paul Hermann Müller, die in dienst was bij J.R. Geigy AG. (nl)
- Diklordifenyltrikloretan (DDT) är ett insektsgift som introducerades 1942. DDT används i tropiska områden som har problem med insektsburen malaria och tyfus. Det sprejas då främst inomhus, för att undvika spridning i naturen; medlet är lågt toxiskt för människor. Tidigare användes DDT i stor skala på åkrar, men sådan användning är i de flesta länder förbjuden sedan 1970-talet. Ämnet DDT har det fullständiga kemiska namnet 1,1,1-triklor-2,2-bis (4-klorbensen)etan. Halveringstiden för DDT beräknas till 15 år i jord, 350 dagar i ytvatten och 31 år i grundvatten. (sv)
- ДДТ (1,1,1-трихлор-2,2-бис(4-хлорфенилэтан) по номенклатуре ИЮПАК, по — трихлорметилди(п-хлорфенил)метан) — инсектицид, применяемый против комаров, вредителей хлóпка, соевых бобов, арахиса. Производное хлорбензола. Одно из немногих действительно эффективных средств против саранчи. Запрещён для применения во многих странах из-за того, что способен накапливаться в организме животных, человека. Некоторые активисты-экологи утверждают, что особенно пагубное действие он оказывает на размножение птиц (накапливается в скорлупе яиц). Несмотря на это, ограниченно применялся во многих странах. В настоящее время запрещён. Широко распространённое бытовое название ДДТ — дуст («дуст» (от англ. dust — «пыль») это препаративная форма, а не само действующее вещество). Официальная позиция ВОЗ по использованию ДДТ для борьбы с переносчиками малярии («The use of DDT in malaria vector control»): рекомендуется применять ДДТ в целях профилактики малярии. (ru)
- Dichlorodifenylotrichloroetan (łac. Clofenotanum; DDT, Azotox) – organiczny związek chemiczny z grupy chlorowanych węglowodorów. Stosowany jako środek owadobójczy. Syntezę DDT przeprowadził po raz pierwszy w 1874 austriacki chemik . Właściwości owadobójcze tego związku odkrył Szwajcar Paul Müller, za co otrzymał Nagrodę Nobla w 1948 r. Wykorzystywany był powszechnie od początku lat 40. do początku lat 60. XX wieku. Na większą skalę zastosowano go w czasie II wojny światowej do ochrony wojsk sprzymierzonych przed tyfusem plamistym, roznoszonym przez wszy. Wydawał się wprost idealnym środkiem do ochrony roślin, w latach 60. stosowany na całym świecie w potężnych ilościach. Toksyczny dla owadów – wnika w sposób kontaktowy przez przewód pokarmowy lub powłoki ciała i powoduje zaburzenia pracy systemu nerwowego owadów. (pl)
- O DDT (sigla de diclorodifeniltricloroetano) é o primeiro pesticida moderno, tendo sido largamente usado durante e após a Segunda Guerra Mundial para o combate aos mosquitos vetores de doenças como malária e dengue. Os primeiros usos em grande escala foram na região da Birmânia pelos ingleses em 1941 para o combate da malária durante a invasão japonesa. Sintetizado em 1874, suas propriedades inseticidas contra vários tipos de artrópodes só foram descobertas em 1939 pelo químico suíço Paul Hermann Müller, que, por essa descoberta, recebeu o Nobel de Fisiologia ou Medicina de 1948. O pesticida é sintetizado pela reação entre o cloral e o clorobenzeno, usando-se o ácido sulfúrico como catalisador. O estado químico do DDT é sólido em condições de temperatura entre 0° a 40 °C. É insolúvel em água, mas solúvel em compostos orgânicos como a gordura e o óleo e tem um odor suave. Trata-se de inseticida barato e altamente eficiente a curto prazo, mas a longo prazo teria efeitos prejudiciais à saúde humana, como demonstrou a bióloga norte-americana Rachel Carson, em seu livro Primavera Silenciosa (ou Silent Spring, no original). De acordo com Carson, o DDT poderia ocasionar câncer em seres humanos e interferia com a vida animal, causando, por exemplo, o aumento de mortalidade entre os pássaros. O DDT foi diversas vezes relacionado com a incidência de câncer, especialmente o câncer de mama e problemas relacionados a gestação, e é considerado uma das substâncias mais perigosas não somente pelo que causa, mas também por sua extrema longevidade química, uma vez que populações que foram introduzidas ao pesticida possuem concentrações da mesma em seus corpos por mais de 50 anos, e é passado de mãe para filho(a) durante a gestação e amamentação. Por este e outros estudos, o DDT foi banido de vários países na década de 1970 e tem seu uso controlado pela Convenção de Estocolmo sobre os Poluentes Orgânicos Persistentes. No Brasil, só em 2009 o DDT teve sua fabricação, importação, exportação, manutenção em estoque, comercialização e uso proibidos pela Lei nº. 11.936 de 14 de maio de 2009. Como o DDT é facilmente transportado pelo ar e pela chuva, pode ser encontrado em lagos, por exemplo, mas quase sempre em níveis aceitáveis. A substância tem uma meia vida de vários dias em lagos e rios e se acumula na cadeia alimentar, pois os animais são contaminados por ele e depois ingeridos por seus predadores, que absorvem o DDT. O acúmulo de DDT na cadeia alimentar causa uma mortalidade maior do que o habitual nos predadores naturais das pragas, tornando questionável a utilidade do inseticida a longo prazo, uma vez que pode levar ao descontrole dos insetos. Além disso, o acúmulo da substância em peixes pode contaminar os seres humanos. (pt)
- DDT，中文又作滴滴涕，学名雙對氯苯基三氯乙烷（Dichloro-Diphenyl-Trichloroethane），化学式：(ClC6H4)2CH(CCl3)。白色晶體，不溶于水，溶于煤油，可制成乳劑，对人类毒性高，曾经是最著名的合成农药和杀虫剂。后来人们发现DDT不易降解，积累下来对鱼类和鸟类生存繁殖不利，破坏生态平衡，在世界大部分地区已经停止使用DDT，只有少数地区還继续使用以对抗疟疾。世界衞生組織WHO界定為二級致癌物。 (zh)
- Дихлордифенілтрихлорметилмета́н (скор. ДДТ, повна хімічна назва: 1,1,1-трихлоро-2,2-ди(4-хлорофеніл)етан) — інсектицид, що використовується проти комарів, шкідників бавовника, соєвих бобів, арахісу. Поширена побутова назва ДДТ—«дуст». Один з небагатьох дійсно ефективних засобів проти сарани. Заборонений для застосування в багатьох країнах через те, що здатний накопичуватися в організмі тварин і людини. Cтійкий до розкладання в зовнішньому середовищі. Особливо згубно діє на розмноження птахів (накопичується в шкаралупі яєць). Незважаючи на це, обмежено застосовувався в СРСР і багатьох інших країнах. ДДТ — класичний приклад інсектициду. За нормальних умов це біла кристалічна речовина без смаку і майже без запаху. Вперше синтезований в 1873 році австрійським хіміком Отмаром Цайдлером (нім. Othmar Zeidler), він тривалий час не знаходив застосування, поки швейцарський хімік Пауль Мюллер (нім. Paul Müller) в 1939 році не відкрив його інсектицидні властивості. ДДТ отримують конденсацією з в концентрованій сірчаній кислоті. Він є інсектицидом зовнішньої дії, тобто таким, що викликає смерть при зовнішньому контакті, вражаючи нервову систему комахи. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'1,1,1-Tricloro-2,2-bis(4-clorofenil), abans anomenat dicloro-difenil-tricloroetà, més conegut com a DDT, és un compost químic organoclorat que contenen alguns insecticides. Es va sintetitzar per primera vegada el 1874, però va ser durant la Segona Guerra Mundial que es va començar a utilitzar per controlar les poblacions d'insectes que actuen com a vectors de malalties. Més tard va arribar l'ús agrícola i forestal. En la dècada de 1970 diversos estudis posaren al descobert l'efecte negatiu sobre la salut de les persones així com dins de les poblacions d'animals degut a la seva bioacumulació. Diverses normatives sobre la seva fabricació i comercialització sorgiren i actualment el seu ús es troba molt restringit legalment. (ca)
- ثنائي كلورو ثنائي فينيل ثلاثي كلورو الإيثان أو كما يعرف باختصاره الشهير دي دي تي DDT مبيد حشري استعمل على نطاق واسع لمكافحة الآفات الحشرية، ويعد من أفضل المبيدات الحشرية من حيث الفعالية، إلا أن الآثار السلبية للمركب وبعض نواتج تحلله في التربة على البيئة بشكل عام وتأثيره المخرب على البيئة الحيوانية بشكل أدى إلى تضاؤل استعماله بشكل كبير. (ar)
- DDT, plným názvem 1,1,1-trichlor-2,2-bis(4-chlorfenyl)ethan, je aromatická halogensloučenina (organochlorid). V čisté formě se jedná o bezbarvý nebo bílý krystalický prášek, velmi slabé aromatické vůně, velmi špatně rozpustný ve vodě, dobře rozpustný v některých organických rozpouštědlech, například v tucích. Je jedním z nejstarších a nejznámějších insekticidů; z důvodu nepříznivého vlivu na životní prostředí byl nicméně od konce 60. let 20. století v řadě zemí postupně zakazován. (cs)
- Is éard atá i DDT (déchlóraidéfheiniltríchlóireatán) ná meascán ceimiceach arbh é an ceimiceán seo a phríomhchomhábhar. Ceann de na feithidicídí luatha is rathúla dá raibh ann. Tréigeadh é ó na 1970idí ar aghaidh, áfach, mar tháinig cineálacha nua feithidí chun cinn le himdhíonacht ina choinne, agus fuarthas nár dhianscaoil sé sa nádúr i bhfochodanna sábháilte do dhaoine nó ainmhithe eile. (ga)
- DDT (diklorodifeniltrikloroetana/dichlorodiphenyltrichloroethane) adalah senyawa kimia organoklorida berbentuk kristalin yang tidak berwarna, tidak memiliki rasa, dan hampir tidak berbau. Awalnya ia dikembangkan sebagai insektisida dan terkenal akan dampak lingkungannya. DDT pertama kali disintesis oleh ahli kimia Austria di tahun 1874, dan kemampuan DDT sebagai insektisida ditemukan oleh ahli kimia Swiss Paul Hermann Müller di tahun 1939. DDT digunakan pada masa Perang Dunia II untuk membatasi penyebaran penyakit malaria dan Rickettsia yang disebarkan oleh serangga kepada tentara dan masyarakat umum. Müller dianugerahi Penghargaan Nobel Fisiologi atau Kedokteran tahun 1948 atas jasanya tersebut. (in)
- DDT（ディー・ディー・ティー）とはdichlorodiphenyltrichloroethane（ジクロロジフェニルトリクロロエタン）の略であり、かつて使われていた有機塩素系の殺虫剤、農薬である。日本では1971年（昭和46年）5月に農薬登録が失効した。なお、上記の名称は化学的には正確ではなく、「4,4'-(2,2,2-トリクロロエタン-1,1-ジイル)ビス(クロロベンゼン)」が正確な名称である。DDTの構造中で、トリクロロメチル基がジクロロメチル基となったものを（ジクロロジフェニルジクロロエタン、DDD）という。 (ja)
- Dichloordifenyltrichloorethaan of DDT is een organisch chemisch insecticide met als brutoformule C14H9Cl5. Het is een vaste stof die weinig tot slecht oplosbaar is in de courante organische oplosmiddelen. DDT werd voor het eerst in 1874 door de Duitse chemicus gemaakt. De werkzaamheid als insecticide werd pas in 1939 ontdekt door de Zwitser Paul Hermann Müller, die in dienst was bij J.R. Geigy AG. (nl)
- Diklordifenyltrikloretan (DDT) är ett insektsgift som introducerades 1942. DDT används i tropiska områden som har problem med insektsburen malaria och tyfus. Det sprejas då främst inomhus, för att undvika spridning i naturen; medlet är lågt toxiskt för människor. Tidigare användes DDT i stor skala på åkrar, men sådan användning är i de flesta länder förbjuden sedan 1970-talet. Ämnet DDT har det fullständiga kemiska namnet 1,1,1-triklor-2,2-bis (4-klorbensen)etan. Halveringstiden för DDT beräknas till 15 år i jord, 350 dagar i ytvatten och 31 år i grundvatten. (sv)
- DDT，中文又作滴滴涕，学名雙對氯苯基三氯乙烷（Dichloro-Diphenyl-Trichloroethane），化学式：(ClC6H4)2CH(CCl3)。白色晶體，不溶于水，溶于煤油，可制成乳劑，对人类毒性高，曾经是最著名的合成农药和杀虫剂。后来人们发现DDT不易降解，积累下来对鱼类和鸟类生存繁殖不利，破坏生态平衡，在世界大部分地区已经停止使用DDT，只有少数地区還继续使用以对抗疟疾。世界衞生組織WHO界定為二級致癌物。 (zh)
- Το DDT (συντομογραφία της κατά IUPAC ονομασίας: π, π'-διχλωρο-διφαινυλοτριχλωροαιθάνιο) είναι χλωριούχος ένωση, ισχυρά τοξική που χρησιμοποιήθηκε ως εντομοκτόνο για την καταπολέμηση των κουνουπιών στις ελώδεις περιοχές για περιορισμό της μετάδοσης της ελονοσίας. (el)
- Diklor-difenil-trikloretano (DDT) estas insekticido, kiu estis uzata – kaj parte estas uzata - ekde la 1940-oj por kontraŭbatali damaĝbestojn, ĉefe kontraŭ plasmodio. La insekticida efiko de DDT okazas kiel kaj . DDT estas malpermesata en Usono kaj en plimulto de la riĉaj landoj. DDT apartenas – spite al la relative malalta veneneco por la homoj (venenetaj simptomoj ĉe 0,7 g, mortiga dozo ĉe ĉ. 20 g)- al la 12 plej konataj organikaj venenaĵoj. Tiuj estas malpermesitaj laŭ la Stokholma Konvencio, la 22-an de majo en 2001. (eo)
- Dichlorodiphenyltrichloroethane, commonly known as DDT, is a colorless, tasteless, and almost odorless crystalline chemical compound, an organochloride. Originally developed as an insecticide, it became infamous for its environmental impacts. DDT was first synthesized in 1874 by the Austrian chemist Othmar Zeidler. DDT's insecticidal action was discovered by the Swiss chemist Paul Hermann Müller in 1939. DDT was used in the second half of World War II to limit the spread of the insect-borne diseases malaria and typhus among civilians and troops. Müller was awarded the Nobel Prize in Physiology or Medicine in 1948 "for his discovery of the high efficiency of DDT as a contact poison against several arthropods". (en)
- El dicloro difenil tricloroetano (DDT) o más exactamente 1,1,1-tricloro-2,2-bis(4-clorofenil)-etano, de fórmula (ClC6H4)2CH(CCl3) es un compuesto organoclorado principal de los insecticidas. Es incoloro. Es muy soluble en las grasas y en disolventes orgánicos, y prácticamente insoluble en agua. Su peso molecular es de 354 g/mol. En el siglo XX fue utilizado con intensidad como insecticida pero, tras comprobar que este compuesto se acumulaba en las cadenas tróficas y ante el peligro de contaminación de los alimentos, se prohibió su uso. (es)
- Dichlordiphenyltrichlorethan, abgekürzt DDT, ist ein Insektizid, das seit Anfang der 1940er-Jahre als Kontakt- und Fraßgift eingesetzt wird. Wegen seiner guten Wirksamkeit gegen Insekten, der geringen Toxizität für Säugetiere und des einfachen Herstellungsverfahrens war es jahrzehntelang das weltweit meistverwendete Insektizid. Allerdings reicherte es sich wegen seiner chemischen Stabilität und guten Fettlöslichkeit im Gewebe von Menschen und Tieren am Ende der Nahrungskette an. (de)
- Diklorodifeniltrikloroetanoa (normalean DDT deitua) (ClC6H4)2CH(CCl3), intsektiziden osagai oinarrizkoena da eta oso erabilia izan da malariari, sukar horiari eta tifusari aurre egiteko. Paul Hermann Müllerrek topatu zuen eta, horri esker, 1948an Medikuntzako Nobel Saria eman zioten. Hainbat ikerketa zientifikok erakutsi dute DDTak minbizia sor lezakeela, eta basa bizitzari ere kalte egiten diola; beraz, debekatuta dago DDTa nekazaritzan erabiltzea. (eu)
- DDT(
Pour les articles homonymes, voir DDT. ) Le DDT (ou dichlorodiphényltrichloroéthane ou bis p-chlorophényl-2,2 trichloro-1,1,1 éthane ou encore le 1,1,1-trichloro-2,2-bis(p-chlorophényl)éthane pour la nomenclature chimique) est un produit chimique (organochloré) synthétisé en 1874 mais dont les propriétés insecticides et acaricides n'ont été découvertes qu'à la fin des années 1930. À partir de la Seconde Guerre mondiale, il est rapidement devenu l'insecticide moderne le plus utilisé, avec beaucoup de succès aussi bien militairement que civilement, dans les champs, dans les maisons et pour la lutte contre divers arthropodes vecteurs de maladie (ex. : paludisme, typhus exanthématique, peste bubonique), et également comme insecticide agricole. Dès les années 1970, il est toutefois interd (fr)
- Il para-diclorodifeniltricloroetano o DDT (in alcuni paesi commercialmente noto come FLIT) è un solido incolore altamente idrofobico, con un leggero odore di composto aromatico clorurato; è quasi insolubile nell'acqua ma ha una buona solubilità nella maggior parte dei solventi organici, nel grasso e negli oli. Il nome IUPAC esatto è 1,1,1-tricloro-2,2-bis(p-clorofenil)etano, abbreviato in Dicloro-Difenil-Tricloroetano, da cui la sigla DDT. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 DDT (동음이의) 문서를 참고하십시오.) DDT(Dichloro-Diphenyl-Trichloroethane)는 잘 알려진 살충제중 하나이다. DDT는 1874년 처음으로 합성되었으나, 1939년까지 이 물질이 곤충에게 독성을 준다는 사실은 밝혀지지 않았다. DDT는 제2차 세계 대전 때 말라리아, 티푸스를 일으키는 모기의 구제와, 군대와 민간에서 여러 곤충으로 인해 일어나는 질병의 구제에 사용되었고. DDT의 살충능력을 처음 발견한 스위스 화학자인 파울 헤르만 뮐러(Paul Hermann Müller)는 1948년에 그가 "여러 절지동물의 접촉독성을 나타내는 DDT의 높은 효과를 발견"한 이유로 노벨 생리학·의학상을 받게 되었다. 전쟁이 끝나고, DDT는 농업분야에서 살충제로 쓰이게 되었고, 곧 생산과 사용이 급한 상승세를 보이게 된다. (ko)
- Dichlorodifenylotrichloroetan (łac. Clofenotanum; DDT, Azotox) – organiczny związek chemiczny z grupy chlorowanych węglowodorów. Stosowany jako środek owadobójczy. Syntezę DDT przeprowadził po raz pierwszy w 1874 austriacki chemik . Właściwości owadobójcze tego związku odkrył Szwajcar Paul Müller, za co otrzymał Nagrodę Nobla w 1948 r. Toksyczny dla owadów – wnika w sposób kontaktowy przez przewód pokarmowy lub powłoki ciała i powoduje zaburzenia pracy systemu nerwowego owadów. (pl)
- O DDT (sigla de diclorodifeniltricloroetano) é o primeiro pesticida moderno, tendo sido largamente usado durante e após a Segunda Guerra Mundial para o combate aos mosquitos vetores de doenças como malária e dengue. Os primeiros usos em grande escala foram na região da Birmânia pelos ingleses em 1941 para o combate da malária durante a invasão japonesa. Sintetizado em 1874, suas propriedades inseticidas contra vários tipos de artrópodes só foram descobertas em 1939 pelo químico suíço Paul Hermann Müller, que, por essa descoberta, recebeu o Nobel de Fisiologia ou Medicina de 1948. (pt)
- ДДТ (1,1,1-трихлор-2,2-бис(4-хлорфенилэтан) по номенклатуре ИЮПАК, по — трихлорметилди(п-хлорфенил)метан) — инсектицид, применяемый против комаров, вредителей хлóпка, соевых бобов, арахиса. Производное хлорбензола. Одно из немногих действительно эффективных средств против саранчи. Запрещён для применения во многих странах из-за того, что способен накапливаться в организме животных, человека. Некоторые активисты-экологи утверждают, что особенно пагубное действие он оказывает на размножение птиц (накапливается в скорлупе яиц). Несмотря на это, ограниченно применялся во многих странах. В настоящее время запрещён. (ru)
- Дихлордифенілтрихлорметилмета́н (скор. ДДТ, повна хімічна назва: 1,1,1-трихлоро-2,2-ди(4-хлорофеніл)етан) — інсектицид, що використовується проти комарів, шкідників бавовника, соєвих бобів, арахісу. Поширена побутова назва ДДТ—«дуст». Один з небагатьох дійсно ефективних засобів проти сарани. Заборонений для застосування в багатьох країнах через те, що здатний накопичуватися в організмі тварин і людини. Cтійкий до розкладання в зовнішньому середовищі. Особливо згубно діє на розмноження птахів (накопичується в шкаралупі яєць). Незважаючи на це, обмежено застосовувався в СРСР і багатьох інших країнах. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
