| dbo:abstract
|
- تأثير أوجيه (Auger) هو ظاهرة فيزيائية يتسبب فيها إصدار إلكترون من ذرة إلى . عندما يزال إلكترون من طبقة تحت سطحية في الذرة تاركا مكانه شاغرا، فإن إلكترونا من مستوى طاقة أعلى يملأ المكان الشاغر مسببا تحرر طاقة.وعلى الرغم من أنه في بعض الأحيان تتحرر هذه الطاقة عبر إصدار فوتون، إلا أن الطاقة قد تنتقل إلى إلكترون آخر مسببا باقتلاعه من الذرة.يسمى الإلكترون الثاني المقتلع باسم إلكترون أوجيه. يقوم مطيافية إلكترون أوجيه بإصدار إلكترونات أوجيه عن طريق صدم عينة إما بأشعة إكس أو بإلكترونات فعالة، ويتم قياس شدة إلكترونات أوجيه كدالة لطاقة إلكترونات أوجيه. (ar)
- Augerův jev (Augerův efekt) je ve fyzice označení jevu, při kterém dochází k vyražení elektronu z atomu, které je způsobené přechodem jiného elektronu ve vnitřních vrstvách elektronového obalu. Augerův jev je pojmenován po jednom ze svých objevitelů – Pierru Augerovi. (cs)
- Resultat del procés de desexcitació d'un altre electró d'aquell àtom, sense emissió de cap fotó. Aquest electró emès és anomenat electró Auger . El procés acostuma a produir-se després de l'emissió d'un electró d'un dels fonamentals de l'àtom. El lloc buit deixat per aquest electró és ocupat per un altre electró procedent dels nivells superiors; l'energia generada s'acostuma a invertir en l'emissió d'un fotó de raigs X, però a vegades també s'inverteix en l'emissió d'un altre electró, o electró Auger. (ca)
- The Auger effect or Auger−Meitner effect is a physical phenomenon in which the filling of an inner-shell vacancy of an atom is accompanied by the emission of an electron from the same atom. When a core electron is removed, leaving a vacancy, an electron from a higher energy level may fall into the vacancy, resulting in a release of energy. Although most often this energy is released in the form of an emitted photon, the energy can also be transferred to another electron, which is ejected from the atom; this second ejected electron is called an Auger electron. (en)
- Der Auger-Effekt [oʒe-] oder auch Auger-Meitner-Effekt, benannt nach Pierre Auger und Lise Meitner, ist ein sog. strahlungsloser Übergang in der Elektronenhülle eines angeregten Atoms. Voraussetzung ist, dass innerhalb eines Atoms in einer inneren Elektronenschale ein unbesetzter Elektronenzustand (Loch) vorliegt. Wird er durch ein Elektron aus einer äußeren Schale wieder besetzt, kann die freiwerdende Energie auf ein anderes Elektron desselben Atoms übertragen werden, so dass dieses als Auger-Elektron das Atom verlässt. Diesen Effekt hatte vier Jahre vor Auger bereits Lise Meitner beschrieben, jedoch wurde ihre Arbeit wenig beachtet. Da beide Forscher den Effekt unabhängig voneinander identifiziert haben, wird der Effekt in einigen neueren Publikationen auch als Auger-Meitner-Effekt bezeichnet. Anwendung findet der Effekt unter anderem bei der Augerelektronenspektroskopie (AES). (de)
- En fiziko, efiko de Auger estas efiko, en kiu trairo de elektrono en atomo kun plenigo de malplenaĵo en elektronkovraĵo kaŭzas eligon de la alia elektrono. Se elektrono estas forprenita de ena nivelo de atomo (kutime per alte energia fotono), lasante malplenaĵon, elektrono de pli alta energinivelo povas fali en la malplenaĵon kun liberigo de energio. Ĉi tiu energio povas esti liberigata en formo de disradiata fotono, kaj la energio povas ankaŭ esti transdonita al la alia elektrono, kiu estas tiam elĵetata el la atomo. Ĉi tiu elĵetita elektrono estas nomata elektrono de Auger. La procezo kun disradiado de fotono estas pli probabla, se la liga energio de la elektrono estas pli granda ol 1 keV. La procezo kun elĵeto de la alia elektrono estas pli probabla por malpezaj atomoj kaj se la liga energio de la elektrono estas malpli granda ol 1 keV. La kineta energio de la elektrono de Auger estas la diferenco inter la energio de la komenca kaj la joniga energio por la elektronkovraĵo, de kiu la elektrono de Auger estis elĵetita (se ne konsideri desalton de la atomo). Ĉi tiuj energiaj niveloj dependas de la speco de atomo kaj la kemia ĉirkaŭaĵo, en kiu la atomo situas. La energio de elektronoj de Auger ne dependas de energio de la fotono, kiu kreis la malplenaĵon en la ena elektronkovraĵo, pro kiu okazis la efiko de Auger. engaĝas la eligon de elektronoj de Auger per bombardado de la specimeno per ikso-radioj aŭ sufiĉe energiaj elektronoj kaj mezurado de la intensecoj de elektronoj de Auger kiel funkcio de energio de la elektronoj de Auger. La rezultantaj spektroj povas esti uzataj por identigi la disradiantajn atomojn kaj ricevi iun informon pri ilia ĉirkaŭaĵo. estas simila efiko, kiu okazas en duonkonduktaĵoj. Elektrono kaj elektrona truo (elektrono-trua paro) povas rekombiniĝi donante energion al elektrono en la , pligrandigante ĝian energion. La mala efiko estas nomata . La nomo "efiko de Auger" estas de unu el ĝiaj esploristoj, . (eo)
- El efecto Auger es un fenómeno físico en el que el llenado de una vacante de electrón interno de un átomo va acompañado de la emisión de un electrón del mismo átomo. Cuando un electrón interno es eliminado, dejando una vacante, un electrón de un nivel de energía más alto puede caer en la vacante, dando lugar a una liberación de energía. Aunque la mayoría de las veces esta energía se libera en forma de un fotón emitido, la energía también puede transferirse a otro electrón, que es expulsado del átomo; este segundo electrón expulsado se denomina 'electrón Auger'. El estado de un ion positivo con una vacante formada en la capa interna de electrones es inestable y el subsistema electrónico tiende a minimizar la energía de excitación llenando la vacante con un electrón de uno de los niveles electrónicos más altos. La energía liberada durante la transición a un nivel inferior puede emitirse en forma de un cuanto de radiación de rayos X característica o transferirse a un tercer electrón, que se ve obligado a abandonar el átomo. El primer proceso es más probable cuando la energía de enlace de electrones excede 1 keV, el segundo, para átomos ligeros y la energía de enlace de electrones no excede 1 keV . (es)
- In adaimh, líonadh folúis i sceall inmheánach leictreon ar leibhéal íseal fuinnimh le leictreon ó sceall níos seachtraí ar leibhéal níos airde fuinnimh. Bíonn an fuinneamh breise in ann tús a chur le hastú leictreoin eile. D'fhionn an fisicí Francach an iarmhairt seo i 1925, agus bunaítear speictreascópacht Auger uirthi. (ga)
- L'emissione Auger, o anche effetto Auger (pronuncia /ˡɔːʒɚ/), è un processo competitivo all'emissione di raggi X a seguito del bombardamento di una sostanza con elettroni o fotoni di sufficiente energia. Scoperto da Lise Meitner nel 1923, fu il fisico francese Pierre Victor Auger a studiare e descrivere dettagliatamente il fenomeno, nel 1925. Mentre l'effetto fotoelettrico interno è dovuto all'emissione di un fotone trasverso che viene riassorbito dal medesimo atomo, l'effetto Auger è dovuto alla interazione coulombiana fra gli elettroni, cioè allo scambio di un fotone longitudinale, e non rispetta le stesse regole di selezione. (it)
- 오제 효과(Auger effect)는 원자나 이온에서 방출되는 전자로 인해 또 다른 전자가 방출되는 물리적 현상을 말한다. 이때 발생하는 두 번째 방출전자를 오제 전자(Auger electron)라고 부른다. 원자의 안쪽 준위에서 전자 하나가 빈자리를 남기고 제거되면 높은 준위의 전자 하나가 빈자리를 채우게 되면서 높은 준위와 빈자리의 준위 차이만큼의 에너지가 발생한다. 이 에너지는 광자의 형태로 방출되거나 두 번째 전자를 추가로 방출하는 데 사용된다.이름의 유래는 오제 전자의 발견자들 중 한사람인 (Pierre Victor Auger)에 기인하며, 이름의 의미는 원뜻과는 아무 관련이 없다. (ko)
- Het augereffect is het verschijnsel van een stralingsloze overgang in een aangeslagen atoom. Daarbij wordt de energie die vrijkomt bij de overgang van een elektron uit een hogere schil naar een vrije plaats in een van de lagere schillen, overgedragen op een elektron, een zogeheten auger-elektron, dat als gevolg daarvan het atoom verlaat. Het gat in de eerste schil ontstaat bijvoorbeeld bij een neutronentekort. Hierbij wordt een elektron uit de schil opgenomen door de kern van het atoom. Een proton (positieve lading) vormt met een elektron (negatieve lading) een neutron en een neutrino. Dit proces wordt elektronenvangst of electron capture (EC) genoemd. Vervolgens wordt dit gat opgevuld door een elektron uit de tweede schil met hogere energie. Deze energie komt meestal vrij als röntgenstraling, maar soms vindt het augereffect plaats.Een gat in de eerste schil kan ook ontstaan door een botsing met een elektron of foton die het elektron wegstoot. Het effect wordt gebruikt in Auger-elektronspectroscopie, waarmee men de samenstelling van het oppervlak van een materiaal kan karakteriseren. Het augereffect werd in 1922 ontdekt door Lise Meitner als bijeffect in haar competitief onderzoek met de Britse natuurkundige naar eigenschappen van bètastraling. Een jaar later werd het ook ontdekt door Pierre Auger, die er een wetenschappelijk artikel over kon publiceren. Het effect kreeg de naam van Auger, een van meerdere voorbeelden waar het wetenschappelijk werk van een vrouw in de schaduw wordt gezet van dat van een man. (nl)
- Augereffekt är ett fenomen där en elektron i en atom fyller en vakans i ett inre skal samtidigt som en annan elektron sänds ut från atomen. Detta beror på att atomens energi minskar då den förra elektronen går från en högre energinivå till en lägre och att denna energi delvis används till att frigöra den senare elektronen, den så kallade augerelektronen. Alternativt sänds hela energin ut i form av elektromagnetisk strålning. Rent praktiskt kan effekten utnyttjas i Augerelektronspektroskopi: Provet bestrålas med röntgenstrålning eller med högenergielektroner för att slå ut elektroner i de inre skalen. När dessa vakanser fylls skickas Augerelektroner ut med en kinetisk energi som motsvarar skillnaden mellan energin från fyllnaden av vakansen och joniseringsenergin för skalet från vilket Augerelektronen sändes ut. Eftersom dessa energier är specifika för atomslag och i vilket kemiskt tillstånd de befinner sig i kan spektrumet användas för att bestämma detta. Augereffekten är uppkallad efter den franske atomfysikern Pierre Auger som observerade fenomenet år 1923 och tillägnade ämnet stora delar av sin doktorsavhandling. Dock hade den österrikiska kärnfysikern Lise Meitner redogjort för effekten föregående år som en detalj i hennes arbete i att undersöka naturen hos betastrålning. (sv)
- Эффе́кт Оже́ (оже́-эффе́кт) — вылет электрона атомной оболочки вследствие безызлучательного перехода в атоме при снятии возбуждения, возникшего в результате образования по какой-либо причине на одной из внутренних оболочек вакансии. Вакансия может возникнуть при выбивании другого электрона рентгеновским или гамма-излучением, электронным ударом, а также в результате ядерных процессов — внутренней конверсии при переходе между уровнями ядра либо захвата электрона ядром (одного из видов бета-распада). Данное явление было впервые обнаружено и опубликовано в 1922 году Лизой Мейтнер. Пьер Оже, имя которого получил эффект, независимо обнаружил его в 1923 году на основе анализа экспериментов в камере Вильсона. Состояние положительного иона с вакансией, образовавшейся на внутренней электронной оболочке, неустойчиво, и стремится минимизировать энергию возбуждения за счёт заполнения вакансии электроном с одного из вышележащих электронных уровней. Выделяющаяся при переходе на нижележащий уровень энергия может быть либо испущена в виде кванта характеристического рентгеновского излучения, либо передана третьему электрону, который вынужденно покидает атом. Первый процесс более вероятен при энергии связи электрона, превышающей 1 кэВ, второй — для лёгких атомов и энергии связи электрона, не превышающей 1 кэВ. Второй процесс называют по имени его открывателя Пьера Оже — «эффектом Оже», а высвобождающийся при этом электрон, которому был передан избыток энергии, — оже-электроном. Кинетическая энергия оже-электрона не зависит от энергии возбуждающего излучения, а определяется структурой энергетических уровней атома. Спектр оже-электронов дискретен (в отличие от непрерывных спектров электронов, образующихся при бета-распаде ядер). Энергия связи Eсв электрона, которому передаётся энергия возбуждения Eв при оже-процессе, должна быть меньше Eв. Кинетическая энергия оже-электрона равна разности энергии возбуждения и энергии связи: Eк = Eв − Eсв. Типичные кинетические энергии оже-электронов для разных атомов и переходов составляют от десятков эВ до нескольких кэВ. После вылета оже-электрона на его месте остаётся вакансия, поэтому оболочка всё ещё находится в возбуждённом состоянии (энергия остаточного возбуждения равна энергии связи вылетевшего оже-электрона). Вакансия, если она не на самом верхнем уровне, заполняется электроном с более высокой оболочки, а энергия уносится испусканием характеристического рентгеновского фотона или нового оже-электрона. Это происходит до тех пор, пока вакансии не перемещаются на самую верхнюю оболочку (в свободном атоме) либо не заполняются электронами из валентной зоны (когда атом находится в веществе). Свободный атом в результате перехода Оже, инициированного выбиванием электрона внешним излучением или эффектом внутренней конверсии, становится как минимум двухзарядным положительным ионом (первая ионизация — выбивание электрона, вторая — вылет оже-электрона). В результате эффекта Оже, инициированного электронным захватом, может образоваться однозарядный положительный ион (поскольку в результате электронного захвата заряд атомного ядра уменьшается на единицу). Энергия вакансии может быть с ненулевой вероятностью передана любому из электронов с вышележащих уровней, поэтому спектр оже-электронов обычно состоит из множества линий. Среднее время τ от возникновения вакансии до её заполнения конечно (и мало́), поэтому оже-линии имеют конечную ширину ΔE ≈ ħ/τ ~ 1...10 эВ, соответствующую ширине распада Γ данного атомного состояния. Оже-переходы в конденсированном веществе могут происходить вследствие заполнения вакансий электронами валентной зоны, в результате чего ширина оже-линий увеличивается, по сравнению с переходами в одиночных атомах. Оже-переходы могут происходить также в свободных молекулах. Молекулярный оже-спектр существенно сложнее оже-спектров одиночных атомов. (ru)
- Efekt Augera, samojonizacja – zjawisko emisji elektronów przez atom, zachodzące dzięki energii uwolnionej na skutek wypełniania luk w niskich powłokach elektronowych przez elektrony z wyższych powłok. Luki te mogą powstawać na skutek wychwytu elektronu z wewnętrznej powłoki przez jądro. Przyczyną pojawienia się luk na niższych powłokach może być również wybicie elektronu przez inną cząstkę, kwant promieniowania rentgenowskiego lub promieniowania γ. Elektron emitowany przez atom podczas tego procesu nosi nazwę elektronu Augera. Pochodzi on z powłoki walencyjnej lub zbliżonej do niej. Energia elektronu Augera jest ściśle określona i zależy tylko od energii powłok, między którymi przechodzi elektron opadający na niższą powłokę gdzie: – energia wiązania elektronu na poziomie 1 (wybitego na początku procesu), – energia elektronu na poziomie 2, który przechodzi z tego poziomu na poziom 1, – energia wiązania elektronu opuszczającego atom. Na energię elektronów Augera nie ma wpływu energia uwalniana podczas wychwytu ani energia cząstki wybijającej elektron. Energia unoszona jest z atomu tylko w postaci energii kinetycznej elektronu, dlatego o efekcie Augera mówi się, że jest to bezpromieniste przejście elektronu na niższą powłokę. Nie jest to jednak jedyny możliwy w tej sytuacji proces. Procesem konkurencyjnym jest emisja charakterystycznego promieniowania X i jest również wykorzystywane w spektroskopii. Na skutek efektu Augera elektron opuszcza atom, dochodzi zatem do jego jonizacji. W konsekwencji (wskutek odpychania kulombowskiego) w cząsteczce może dojść do zerwania wiązań chemicznych. Efekt odkryli niezależnie od siebie – austriacka fizyczka Lise Meitner i francuski fizyk Pierre Victor Auger, któremu odkrycie jest częściej przypisywane. Auger w 1925 r. zaobserwował w komorze Wilsona, że w wyniku naświetlania próbki promieniowaniem X z niektórych atomów wychodzą dwa ślady elektronów. (pl)
- Ефект Оже — явище втрати атомом ще одного електрона при вибиванні електрона із внутрішньої оболонки. Оже-випромінювання є процесом, у якому беруть участь три електрони, два з яких покидають його. Атом може втратити електрон на одній із внутрішніх електронних оболонок при поглинанні рентгенівських променів, або в результаті зіткнення з іншим електроном. Незаповнений стан внутрішньої оболонки атома незабаром заповнюється електроном, який переходить із однієї із зовнішніх оболонок (релаксація). При такому переході вивільняється енергія. Здебільшого вивільнена енергія забирається фотоном (енергія цього фотону є меншою, ніж енергія початкового випромінювання — це явище називається флюоресценція), проте існує також можливість, що частина цієї енергії передається одному із електронів зовнішніх оболонок. Цієї енергії достатньо для того, щоб електрон, який її отримав вилетів із атома. Такий процес називається оже-процесом, а другий електрон, який покидає атом, називається оже-електроном. Іноді перший електрон не покидає атом, а лише переходить на високоенергетичну орбіталь. Подальший процес при цьому проходить так само, тому зазвичай цей випадок також відносять до оже-процесу, хоча іноді розглядають як окреме явище автоіонізації. Подібним до ефекту Оже явищем є внутрішня конверсія, при якій ядро атома переходить зі збудженого в основний стан, але не випромінює фотон, а передає свою енергію електрону, що може покинути атом. (uk)
- O efeito Auger consiste numa transição eletrônica que ocorre quando um átomo ejeta um elétron sem haver a emissão de fótons. Inicialmente, é um fenômeno físico em que um átomo neutro libera um elétron de sua camada eletrônica, provocando a emissão de outro elétron. Esta condição ocasiona uma lacuna no átomo, que pode ser preenchida por outro elétron proveniente das camadas eletrônicas mais externas. Esta transição é acompanhada da ejeção de um elétron com energia cinética. (pt)
- 在物理學裡，俄歇效应（Auger effect）指的是伴隨原子內部较低能階電子層的一個空位被填補而發射電子的效應。 当一个处于内层电子被移除后，留下一个空位，高能级的电子就会填补这个空位，同时释放能量。通常能量以发射光子的形式释放，但也可以通过发射原子中的一个电子来释放。第二个被发射的电子叫做俄歇电子。 被发射时，俄歇电子的动能等于第一次电子跃迁的能量与俄歇电子的之间的能差。这些能级的大小取决于原子类型和原子所处的化学环境。俄歇电子谱，是用X射线或高能电子束来产生俄歇电子，测量其强度和能量的关系而得到的谱线。其结果可以用来识别原子及其原子周围的环境。 俄歇复合是半导体中一个类似的俄歇现象：一个电子和空穴（电子空穴对）可以复合并通过在能带内发射电子来释放能量，从而增加能带的能量。其逆效应称作。 “俄歇效应”是以其发现者，法国人（Pierre Victor Auger）的名字命名的。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- تأثير أوجيه (Auger) هو ظاهرة فيزيائية يتسبب فيها إصدار إلكترون من ذرة إلى . عندما يزال إلكترون من طبقة تحت سطحية في الذرة تاركا مكانه شاغرا، فإن إلكترونا من مستوى طاقة أعلى يملأ المكان الشاغر مسببا تحرر طاقة.وعلى الرغم من أنه في بعض الأحيان تتحرر هذه الطاقة عبر إصدار فوتون، إلا أن الطاقة قد تنتقل إلى إلكترون آخر مسببا باقتلاعه من الذرة.يسمى الإلكترون الثاني المقتلع باسم إلكترون أوجيه. يقوم مطيافية إلكترون أوجيه بإصدار إلكترونات أوجيه عن طريق صدم عينة إما بأشعة إكس أو بإلكترونات فعالة، ويتم قياس شدة إلكترونات أوجيه كدالة لطاقة إلكترونات أوجيه. (ar)
- Augerův jev (Augerův efekt) je ve fyzice označení jevu, při kterém dochází k vyražení elektronu z atomu, které je způsobené přechodem jiného elektronu ve vnitřních vrstvách elektronového obalu. Augerův jev je pojmenován po jednom ze svých objevitelů – Pierru Augerovi. (cs)
- Resultat del procés de desexcitació d'un altre electró d'aquell àtom, sense emissió de cap fotó. Aquest electró emès és anomenat electró Auger . El procés acostuma a produir-se després de l'emissió d'un electró d'un dels fonamentals de l'àtom. El lloc buit deixat per aquest electró és ocupat per un altre electró procedent dels nivells superiors; l'energia generada s'acostuma a invertir en l'emissió d'un fotó de raigs X, però a vegades també s'inverteix en l'emissió d'un altre electró, o electró Auger. (ca)
- The Auger effect or Auger−Meitner effect is a physical phenomenon in which the filling of an inner-shell vacancy of an atom is accompanied by the emission of an electron from the same atom. When a core electron is removed, leaving a vacancy, an electron from a higher energy level may fall into the vacancy, resulting in a release of energy. Although most often this energy is released in the form of an emitted photon, the energy can also be transferred to another electron, which is ejected from the atom; this second ejected electron is called an Auger electron. (en)
- In adaimh, líonadh folúis i sceall inmheánach leictreon ar leibhéal íseal fuinnimh le leictreon ó sceall níos seachtraí ar leibhéal níos airde fuinnimh. Bíonn an fuinneamh breise in ann tús a chur le hastú leictreoin eile. D'fhionn an fisicí Francach an iarmhairt seo i 1925, agus bunaítear speictreascópacht Auger uirthi. (ga)
- 오제 효과(Auger effect)는 원자나 이온에서 방출되는 전자로 인해 또 다른 전자가 방출되는 물리적 현상을 말한다. 이때 발생하는 두 번째 방출전자를 오제 전자(Auger electron)라고 부른다. 원자의 안쪽 준위에서 전자 하나가 빈자리를 남기고 제거되면 높은 준위의 전자 하나가 빈자리를 채우게 되면서 높은 준위와 빈자리의 준위 차이만큼의 에너지가 발생한다. 이 에너지는 광자의 형태로 방출되거나 두 번째 전자를 추가로 방출하는 데 사용된다.이름의 유래는 오제 전자의 발견자들 중 한사람인 (Pierre Victor Auger)에 기인하며, 이름의 의미는 원뜻과는 아무 관련이 없다. (ko)
- O efeito Auger consiste numa transição eletrônica que ocorre quando um átomo ejeta um elétron sem haver a emissão de fótons. Inicialmente, é um fenômeno físico em que um átomo neutro libera um elétron de sua camada eletrônica, provocando a emissão de outro elétron. Esta condição ocasiona uma lacuna no átomo, que pode ser preenchida por outro elétron proveniente das camadas eletrônicas mais externas. Esta transição é acompanhada da ejeção de um elétron com energia cinética. (pt)
- 在物理學裡，俄歇效应（Auger effect）指的是伴隨原子內部较低能階電子層的一個空位被填補而發射電子的效應。 当一个处于内层电子被移除后，留下一个空位，高能级的电子就会填补这个空位，同时释放能量。通常能量以发射光子的形式释放，但也可以通过发射原子中的一个电子来释放。第二个被发射的电子叫做俄歇电子。 被发射时，俄歇电子的动能等于第一次电子跃迁的能量与俄歇电子的之间的能差。这些能级的大小取决于原子类型和原子所处的化学环境。俄歇电子谱，是用X射线或高能电子束来产生俄歇电子，测量其强度和能量的关系而得到的谱线。其结果可以用来识别原子及其原子周围的环境。 俄歇复合是半导体中一个类似的俄歇现象：一个电子和空穴（电子空穴对）可以复合并通过在能带内发射电子来释放能量，从而增加能带的能量。其逆效应称作。 “俄歇效应”是以其发现者，法国人（Pierre Victor Auger）的名字命名的。 (zh)
- En fiziko, efiko de Auger estas efiko, en kiu trairo de elektrono en atomo kun plenigo de malplenaĵo en elektronkovraĵo kaŭzas eligon de la alia elektrono. Se elektrono estas forprenita de ena nivelo de atomo (kutime per alte energia fotono), lasante malplenaĵon, elektrono de pli alta energinivelo povas fali en la malplenaĵon kun liberigo de energio. Ĉi tiu energio povas esti liberigata en formo de disradiata fotono, kaj la energio povas ankaŭ esti transdonita al la alia elektrono, kiu estas tiam elĵetata el la atomo. Ĉi tiu elĵetita elektrono estas nomata elektrono de Auger. (eo)
- Der Auger-Effekt [oʒe-] oder auch Auger-Meitner-Effekt, benannt nach Pierre Auger und Lise Meitner, ist ein sog. strahlungsloser Übergang in der Elektronenhülle eines angeregten Atoms. Voraussetzung ist, dass innerhalb eines Atoms in einer inneren Elektronenschale ein unbesetzter Elektronenzustand (Loch) vorliegt. Wird er durch ein Elektron aus einer äußeren Schale wieder besetzt, kann die freiwerdende Energie auf ein anderes Elektron desselben Atoms übertragen werden, so dass dieses als Auger-Elektron das Atom verlässt. Diesen Effekt hatte vier Jahre vor Auger bereits Lise Meitner beschrieben, jedoch wurde ihre Arbeit wenig beachtet. Da beide Forscher den Effekt unabhängig voneinander identifiziert haben, wird der Effekt in einigen neueren Publikationen auch als Auger-Meitner-Effekt bezei (de)
- El efecto Auger es un fenómeno físico en el que el llenado de una vacante de electrón interno de un átomo va acompañado de la emisión de un electrón del mismo átomo. Cuando un electrón interno es eliminado, dejando una vacante, un electrón de un nivel de energía más alto puede caer en la vacante, dando lugar a una liberación de energía. Aunque la mayoría de las veces esta energía se libera en forma de un fotón emitido, la energía también puede transferirse a otro electrón, que es expulsado del átomo; este segundo electrón expulsado se denomina 'electrón Auger'. (es)
- L'emissione Auger, o anche effetto Auger (pronuncia /ˡɔːʒɚ/), è un processo competitivo all'emissione di raggi X a seguito del bombardamento di una sostanza con elettroni o fotoni di sufficiente energia. (it)
- Het augereffect is het verschijnsel van een stralingsloze overgang in een aangeslagen atoom. Daarbij wordt de energie die vrijkomt bij de overgang van een elektron uit een hogere schil naar een vrije plaats in een van de lagere schillen, overgedragen op een elektron, een zogeheten auger-elektron, dat als gevolg daarvan het atoom verlaat. Het effect wordt gebruikt in Auger-elektronspectroscopie, waarmee men de samenstelling van het oppervlak van een materiaal kan karakteriseren. (nl)
- Эффе́кт Оже́ (оже́-эффе́кт) — вылет электрона атомной оболочки вследствие безызлучательного перехода в атоме при снятии возбуждения, возникшего в результате образования по какой-либо причине на одной из внутренних оболочек вакансии. Вакансия может возникнуть при выбивании другого электрона рентгеновским или гамма-излучением, электронным ударом, а также в результате ядерных процессов — внутренней конверсии при переходе между уровнями ядра либо захвата электрона ядром (одного из видов бета-распада). Данное явление было впервые обнаружено и опубликовано в 1922 году Лизой Мейтнер. Пьер Оже, имя которого получил эффект, независимо обнаружил его в 1923 году на основе анализа экспериментов в камере Вильсона. (ru)
- Efekt Augera, samojonizacja – zjawisko emisji elektronów przez atom, zachodzące dzięki energii uwolnionej na skutek wypełniania luk w niskich powłokach elektronowych przez elektrony z wyższych powłok. Luki te mogą powstawać na skutek wychwytu elektronu z wewnętrznej powłoki przez jądro. Przyczyną pojawienia się luk na niższych powłokach może być również wybicie elektronu przez inną cząstkę, kwant promieniowania rentgenowskiego lub promieniowania γ. gdzie: Na energię elektronów Augera nie ma wpływu energia uwalniana podczas wychwytu ani energia cząstki wybijającej elektron. (pl)
- Augereffekt är ett fenomen där en elektron i en atom fyller en vakans i ett inre skal samtidigt som en annan elektron sänds ut från atomen. Detta beror på att atomens energi minskar då den förra elektronen går från en högre energinivå till en lägre och att denna energi delvis används till att frigöra den senare elektronen, den så kallade augerelektronen. Alternativt sänds hela energin ut i form av elektromagnetisk strålning. (sv)
- Ефект Оже — явище втрати атомом ще одного електрона при вибиванні електрона із внутрішньої оболонки. Оже-випромінювання є процесом, у якому беруть участь три електрони, два з яких покидають його. Атом може втратити електрон на одній із внутрішніх електронних оболонок при поглинанні рентгенівських променів, або в результаті зіткнення з іншим електроном. Незаповнений стан внутрішньої оболонки атома незабаром заповнюється електроном, який переходить із однієї із зовнішніх оболонок (релаксація). При такому переході вивільняється енергія. Здебільшого вивільнена енергія забирається фотоном (енергія цього фотону є меншою, ніж енергія початкового випромінювання — це явище називається флюоресценція), проте існує також можливість, що частина цієї енергії передається одному із електронів зовнішніх об (uk)
|
