| dbo:abstract
|
- علم الحساب أو الحسابيات هو فرع من الرياضيات يتكون من دراسة الأعداد، وخاصة خصائص العمليات التقليدية عليها، بما فيها: الجمع والطرح والضرب والقسمة والرفع إلى أس، واستخراج الجذور. علم الحساب هو جزء أساسي من نظرية الأعداد، وتعتبر نظرية الأعداد واحدة من الأقسام عالية المستوى في الرياضيات الحديثة، إلى جانب الجبر والهندسة والتحليل. استخدمت مصطلحات الحسابيات والحسابيات العالية حتى بداية القرن العشرين كمرادفات لنظرية الأعداد، ولا تزال تستخدم أحيانًا للإشارة إلى جزء أكبر من نظرية الأعداد. (ar)
- L'aritmètica (del grec αριθμός = nombre) és la branca de les matemàtiques que tracta de les propietats de certes operacions amb nombres. El seu ús per part dels matemàtics professionals és com a sinònim de teoria dels nombres. Utilitzada com a sinònim de teoria de nombres inclou les propietats dels nombres sencers relacionades amb nombres primers i divisibilitat així com la resolució d'equacions. (ca)
- Aritmetika (starořečtina ἀριθμητική , arithmētikḗ - z ἀριθμός , arithmós „číslo“) je obor matematiky, který studuje čísla, jejich vztahy a vlastnosti. Předmětem aritmetiky je pojem čísla (přirozené, celé číslo, racionální, reálné, komplexní číslo) a jeho vlastnosti. Aritmetika se zabývá měřeními, operacemi s čísly (sčítání, odčítání, násobení, dělení), atd. Teoretická aritmetika věnuje pozornost definici a analýze pojmu číslo. Formální aritmetika pracuje s logickými konstrukcemi predikátů a axiomů. Aritmetika je nejstarší ze základních matematických věd; úzce souvisí s algebrou, geometrií a teorií čísel. (cs)
- Η αριθμητική (από την ελληνική λέξη αριθμός) είναι ο παλαιότερος και πλέον στοιχειώδης κλάδος των μαθηματικών, χρησιμοποιείται σχεδόν από όλους, από απλές καθημερινές δραστηριότητες μέτρησης ως προχωρημένους επιστημονικούς ή οικονομικούς υπολογισμούς. Στη συνήθη της χρήση, η λέξη αναφέρεται σε ένα κλάδο του προκατόχου των σύγχρονων μαθηματικών, που καταγράφει βασικές ιδιότητες ορισμένων πράξεων μεταξύ αριθμών. Η λέξη αριθμητική χρησιμοποιείται σπάνια πια, ενώ τη θέση της την πήρε η λέξη μαθηματικά. Μία απάντηση που δίνουν είναι ότι η αριθμητική ασχολείται με την εκμάθηση αριθμών και των πράξεών τους, ενώ τα μαθηματικά ασχολούνται και με τη γεωμετρία. Στη συνέχεια στον κλάδο προστέθηκε και η Άλγεβρα, η οποία στις πράξεις της εκτός από αριθμούς χρησιμοποιεί και γράμματα, σε αντίθεση με την Αριθμητική που χρησιμοποιεί μόνο αριθμούς. Επίσης αναπτύχθηκε και ο κλάδος της μαθηματικής ανάλυσης μέσα από την άλγεβρα και την αριθμητική. Οι όροι Αριθμητική και Ανώτερη αριθμητική χρησιμοποιήθηκαν μέχρι τις αρχές του 20ου αιώνα ως συνώνυμα για την θεωρία αριθμών και μερικές φορές ακόμα χρησιμοποιείται για να αναφερθεί σε ένα ευρύτερο τμήμα της θεωρίας αριθμών. (el)
- Arithmetic (from Ancient Greek ἀριθμός (arithmós) 'number', and τική [τέχνη] (tikḗ [tékhnē]) 'art, craft') is an elementary part of mathematics that consists of the study of the properties of the traditional operations on numbers—addition, subtraction, multiplication, division, exponentiation, and extraction of roots. In the 19th century, Italian mathematician Giuseppe Peano formalized arithmetic with his Peano axioms, which are highly important to the field of mathematical logic today. (en)
- Aritmetiko estas branĉo de matematiko, studanta la naturon kaj proprecojn de nombroj kaj speciale la proprecojn de la tradiciaj operacioj kiujn oni faris pere de ili — nome adicio, subtraho, multipliko kaj divido. Ĝi inkluzivas ankaŭ la studon pri algoritmoj kaj operacioj super entjeroj kaj frakcioj, kvocientoj, proporcioj, procentoj. La nomo devenas de la vorto greke ἀριθμός arithmos, kiu signifas "nombron" en greka lingvo. La moderna aritmetiko ne okupiĝas nur pri elementaj kalkuloj, sed pri gravaj ecoj de entjeroj (primeco, plej granda komuna divizoro, primaj faktoroj ktp.) kaj similaj ecoj de aliaj objektoj (ekzemple elementoj de ringoj). Evoluo de Aritmetiko venigis al apartigo de novaj matematikaj branĉoj: Algebro kaj Nombroteorio. (eo)
- Die Arithmetik (von griechisch ἀριθμός arithmós, „Zahl“, davon abgeleitet das Adjektiv ἀριθμητικός arithmētikós, „zum Zählen oder Rechnen gehörig“, und τέχνη téchnē, „Kunst“, wörtlich „die zum Zählen oder Rechnen gehörige Kunst“) ist ein Teilgebiet der Mathematik. Sie umfasst das Rechnen mit den Zahlen, vor allem den natürlichen Zahlen. Sie beschäftigt sich mit den Grundrechenarten, also mit der Addition (Zusammenzählen), Subtraktion (Abziehen), Multiplikation (Vervielfachen), Division (Teilen) sowie den zugehörigen Rechengesetzen (mathematische Operatoren bzw. Kalküle). Zur Arithmetik gehört auch die Teilbarkeitslehre mit den Gesetzen der Teilbarkeit ganzer Zahlen sowie der Division mit Rest. Die Arithmetik kann als Teil der Algebra verstanden werden, etwa als „Lehre von den algebraischen Eigenschaften der Zahlen“. Die Arithmetik leitet zur Zahlentheorie über, die sich im weitesten Sinn mit den Eigenschaften der Zahlen beschäftigt. Die Arithmetik ist ein Kalkül. (de)
- Aritmetika (αριθμός=zenbaki grezierako hitzetik datorrena), matematikako adar zahar eta elementalena da. Eguneroko bizitzan, aritmetika zenbakiekin egiten ditugun zenbait eragiketa (batuketa, kenketa, biderketa, zatiketa) bere barnean hartzen dituen matematikaren atala da. Edonork edozertarako erabil dezake aritmetika: eguneroko kontaketak, baina baita ere zientziako kalkulu aurreratuenak, aritmetikaz burutzen dira. (eu)
- La aritmética (del lat. arithmetĭcus, derivado del gr. ἀριθμητικός, a partir de ἀριθμός, «número») es la rama de la matemática cuyo objeto de estudio son los números y las operaciones elementales hechas con ellos: adición, sustracción, multiplicación y división. Al igual que en otras áreas de la Matemática, como el Álgebra o la Geometría, el sentido de la «Aritmética» ha ido evolucionando con el amplio y diversificado desarrollo de las ciencias. Originalmente, la Aritmética se desarrolló de manera formal en la Antigua Grecia, con el refinamiento del rigor matemático y las demostraciones, y su extensión a las distintas disciplinas de las «Ciencias Naturales». En la actualidad, puede referirse a la Aritmética Elemental, enfocada a la enseñanza de la Matemática Básica; también al conjunto que reúne el Cálculo Aritmético y las Operaciones Matemáticas, específicamente, las cuatro Operaciones Básicas aplicadas, ya sea a números (números naturales, números enteros, números fraccionarios y números decimales, etc.) como a entidades matemáticas más abstractas (matrices, operadores, etc.); también a la así llamada alta aritmética, conocida como Teoría de Números (es)
- L'arithmétique est une branche des mathématiques qui correspond à la science des nombres. L'arithmétique s'est au départ limitée à l'étude des propriétés des entiers naturels, des entiers relatifs et des nombres rationnels (sous forme de fractions), et aux propriétés des opérations sur ces nombres. Les opérations arithmétiques traditionnelles sont l'addition, la division, la multiplication, et la soustraction. Cette discipline fut ensuite élargie par l'inclusion de l'étude d'autres nombres comme les réels (sous forme de développement décimal illimité), ou même de concepts plus avancés, comme l'exponentiation ou la racine carrée. Une arithmétique est une manière de représenter formellement - autrement dit, « coder » - les nombres (sous la forme d'une liste de chiffres, par exemple) ; et (grâce à cette représentation) définir les opérations de base : addition, multiplication, etc. (fr)
- Disciplín ina ríomhtar le huimhreacha, mar mhalairt ar uimhirtheoiric. Sainmhínítear 4 oibríocht — suimiú, dealú, iolrú, roinnt — thar thacar na réaduimhreacha uile, agus baintear feidhm astu chun torthaí praiticiúla a fháil. Mar shampla, chun costas iomlán dhá earra a dhéanamh amach, ceann amháin ar €23 is an ceann eile ar €56 (suimiú: 23 + 56 = €79), chun an tsóinseáil a gheobhfar as €100 má cheannaítear an dá earra a dhéanamh amach (dealú: 100-79 = €21), chun costas 6 kg d'ábhar a chosnaíonn €8 an kg a ríomh (iolrú: 6 × 8 = €48), nó chun an oiread ábhair ar €15 an kg a fhéadfar a cheannach le €180 (roinnt, 180/15 = 12 kg). (ga)
- Aritmetika (kadang salah dieja sebagai aritmatika, berasal dari bahasa Yunani αριθμός - arithmos = angka) atau dulu disebut ilmu hitung merupakan cabang (atau pendahulu) matematika yang mempelajari operasi dasar bilangan. Oleh orang awam, kata "aritmetika" sering dianggap sebagai sinonim dari teori bilangan. Silakan lihat angka untuk mengetahui lebih dalam tentang teori bilangan. (in)
- 算術 (さんじゅつ、英: arithmetic) は、数の概念や数の演算を扱い、その性質や計算規則、あるいは計算法などの論理的手続きを明らかにしようとする学問分野である。 (ja)
- L'aritmetica (dal greco ἀριθμός = numero) è la più antica branca della matematica, quella che studia le proprietà elementari delle operazioni aritmetiche sui numeri, specialmente i numeri naturali. È praticata quotidianamente da tutti per scopi molto semplici, come contare oggetti, valutare costi, stabilire distanze; viene utilizzata anche per scopi avanzati, ad esempio in complessi calcoli finanziari o nella tecnologia delle comunicazioni (crittografia). I matematici talvolta usano il termine aritmetica per indicare la teoria dei numeri; questa disciplina però tratta problemi più avanzati e specifici rispetto all'aritmetica elementare e non viene presa in considerazione nel presente articolo. (it)
- 산술(算術, 영어: arithmetic)은 수학의 가장 역사 깊은 분야로, 수의 개념이나 수에 대하여 간단한 계산을 하는 방법, 그 성질이나 계산의 법칙 등의 이론적인 방법을 다루는 학문이다. 특히 정수, 유리수, 실수, 복소수를 사용하여 계산하는 방법을 말한다. 정수론이라고도 한다. 'arithmetic'은 '수'를 뜻하는 arithmos와 '예술', '기술'을 의미하는 tike에서 유래하였다. 산술은 2개 이상의 수를 결합하는 모든 법칙을 다룬다. 대개 수학자들이 말하는 기초 산술은 초등학교 과정에서 배운 내용을 말한다. 이를테면 가장 많이 사용하는 덧셈, 뺄셈, 곱셈, 나눗셈을 비롯하여 분수, 기하학과 측정, 비와 비율, 간단한 확률, 보다 고급 수준에서 다루는 대수학이 기초 산술에 해당한다. 좀 더 수준이 높아지는 단계에서는 합동식 계산, 제곱근 및 거듭제곱 계산, 어려운 인수분해 같은 산술 내용을 다루기도 한다. 수학자들은 보다 전문적인 분야인 수론을 '산술'이라고 부르기도 한다. 덧셈과 뺄셈에 대한 산술은 가감산(加減算)이라고 부른다. (ko)
- Met rekenen, aritmetica, cijferkunst, rekenkunde wordt een aantal bewerkingen, ook wel operaties genoemd, aangeduid die op getallen worden uitgevoerd. Deze bewerkingen zijn: optellen, aftrekken, vermenigvuldigen, delen, machtsverheffen en worteltrekken. Door het uitvoeren van een dergelijke bewerking wordt het resultaat van de bewerking berekend. De rekenkunde geeft tevens aan welke eisen en voorwaarden aan een bewerking gesteld zijn. Het is samen met taal en lezen een belangrijk schoolvak. In het onderwijs wordt ook wel gesproken van reken-wiskundeonderwijs. Zeer abstract wordt rekenen omschreven als een proces waarin een realiteit (of een abstractie daarvan) wordt geordend of herordend met behulp van op inzicht berustende denkhandelingen, welke ordening in principe is te kwantificeren en die toelaat om er (logische) operaties op uit te voeren dan wel uit af te leiden. (nl)
- A aritmética (da palavra grega ἀριθμός, arithmós, "número") é o ramo mais elementar e antigo da matemática, lida com as operações possíveis entre os números; é utilizada por quase todo ser humano: seja em tarefas cotidianas, seja em tarefas científicas ou negociais. As quatro operações matemáticas mais elementares (adição, subtração, multiplicação e divisão) são a aritmética elementar. Por vezes, matemáticos profissionais utilizam o termo "aritmética superior" para referirem-se àlgum resultado mais avançado relacionado à teoria dos números; contudo, da aritmética elementar, isso não é parte. (pt)
- Arytmetyka (łac. arithmetica, gr. ἀριθμητική arithmētikē, z ἀριθμός – liczba) – jeden z najstarszych działów matematyki. W powszechnym użyciu słowo to odnosi się do zasad opisujących podstawowe działania na liczbach (arytmetyka elementarna). (pl)
- Арифме́тика (др.-греч. ἀριθμητική, arithmētikḗ — от ἀριθμός, arithmós «число») — раздел математики, изучающий числа, их отношения и свойства. Предметом арифметики является понятие числа (натуральные, целые, рациональные, вещественные, комплексные числа) и его свойства. В арифметике рассматриваются измерения, вычислительные операции (сложение, вычитание, умножение, деление) и приёмы вычислений. Изучением свойств отдельных целых чисел занимается высшая арифметика, или теория чисел. Теоретическая арифметика уделяет внимание определению и анализу понятия числа, в то время как формальная арифметика оперирует логическими построениями предикатов и аксиом. Арифметика является древнейшей и одной из основных математических наук; она тесно связана с алгеброй, геометрией и теорией чисел. Причиной возникновения арифметики стала практическая потребность в счёте и вычислениях, связанных с задачами учёта при централизации сельского хозяйства. Наука развивалась вместе с усложнением задач, требующих решения. Большой вклад в развитие арифметики внесли греческие математики — в частности, философы-пифагорейцы, пытавшиеся с помощью чисел постичь и описать все закономерности мира. В Средние века арифметику относили, вслед за неоплатониками, к числу так называемых семи свободных искусств. Основными областями практического применения арифметики тогда были торговля, навигация, строительство. В связи с этим особое значение получили приближённые вычисления иррациональных чисел, необходимые, в первую очередь, для геометрических построений. Особенно бурно арифметика развивалась в Индии и странах ислама, откуда новейшие достижения математической мысли проникли в Западную Европу; Россия знакомилась с математическими знаниями «и от греков, и от латин». С наступлением Нового времени мореходная астрономия, механика, усложнившиеся коммерческие расчёты выдвинули новые требования к технике вычислений и дали толчок к дальнейшему развитию арифметики. В начале XVII века Непер изобрёл логарифмы, а затем Ферма выделил теорию чисел в самостоятельный раздел арифметики. К концу века сформировалось представление об иррациональном числе как о последовательности рациональных приближений, а в течение следующего столетия благодаря трудам Ламберта, Эйлера, Гаусса арифметика включила в себя операции с комплексными величинами, приобретя современный вид. Последующая история арифметики ознаменована критическим пересмотром её основ, попытками дедуктивного её обоснования. Теоретические обоснования представления о числе связаны, в первую очередь, со строгим определением натурального числа и аксиомами Пеано, сформулированными в 1889 году. Непротиворечивость формального построения арифметики была показана Генценом в 1936 году. Основам арифметики издавна и неизменно уделяется большое внимание в начальном школьном образовании. (ru)
- Aritmetik, räknelära, (från grekiskan arithmein: räkna, arithmetike: räknekonst, arithmos: tal) är den gren inom matematiken som behandlar räknande. Det är den mest ursprungliga formen av matematik och innefattar grundläggande egenskaper hos tal, som hur de skrivs och hur de fungerar under addition, subtraktion, multiplikation och division; även andra räkneoperationer som procenträkning, potenser, rotutdragning och logaritmer tillhör aritmetiken. Med tal avses de naturliga talen, heltalen, de rationella talen (bråk av heltal), de reella talen (decimalutvecklingar och andra skrivsätt) eller de komplexa talen. Kärnan i aritmetiken utgörs av numeriska resultat, samt de tekniker (uppställningar och praktiska hjälpmedel) som används för att få fram dessa resultat. Termen "högre aritmetik" syftar på talteori, det vill säga mer avancerade talegenskaper. Det är i detta sammanhang man finner aritmetiska funktioner samt aritmetikens fundamentalsats. (sv)
- 算術（英語：arithmetic）是数学最古老且最簡單的一個分支，幾乎被每個人使用著，從日常生活上簡單的算數到高深的科学及工商业計算都會用到。一般而言，算術這一詞指的是記錄數字某些運算基本性質的数学分支。常用的运算有加法、減法、乘法、除法，有时候，更复杂的运算如平方和平方根，也包括在算术运算的范畴内。算术运算要按照特定规则来进行。 自然数、整数、有理数（以分數的形式）和实数（以十进制指数的形式）的运算主要是在小学和中学的时候学习。用百分比形式进行运算也主要是在这个时候学习。然而，在成人中，很多人使用计算器，计算机或者算盘来进行数学计算。 專業数学家有時會使用高等算術來指数论，但這不應該和相搞混。另外，算術也是初等代數的重要部份之一。 (zh)
- Арифме́тика, або аритме́тика (дав.-гр. ἀριϑμητική — мистецтво лічби, вчення про числа, від дав.-гр. αριθμός — число) — наука про числа, їхні властивості й операції над ними. Арифметика розглядає дії над цілими числами, вчить розв'язувати задачі, які зводяться до додавання, віднімання, множення і ділення цих чисел. Арифметику часто вважають першою сходинкою математики, знаючи яку можна вивчати складніші її розділи — алгебру, математичний аналіз тощо. Навіть цілі числа — основний об'єкт арифметики — відносять, коли розглядають їхні загальні властивості і закономірності, до вищої арифметики, чи теорії чисел. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- علم الحساب أو الحسابيات هو فرع من الرياضيات يتكون من دراسة الأعداد، وخاصة خصائص العمليات التقليدية عليها، بما فيها: الجمع والطرح والضرب والقسمة والرفع إلى أس، واستخراج الجذور. علم الحساب هو جزء أساسي من نظرية الأعداد، وتعتبر نظرية الأعداد واحدة من الأقسام عالية المستوى في الرياضيات الحديثة، إلى جانب الجبر والهندسة والتحليل. استخدمت مصطلحات الحسابيات والحسابيات العالية حتى بداية القرن العشرين كمرادفات لنظرية الأعداد، ولا تزال تستخدم أحيانًا للإشارة إلى جزء أكبر من نظرية الأعداد. (ar)
- L'aritmètica (del grec αριθμός = nombre) és la branca de les matemàtiques que tracta de les propietats de certes operacions amb nombres. El seu ús per part dels matemàtics professionals és com a sinònim de teoria dels nombres. Utilitzada com a sinònim de teoria de nombres inclou les propietats dels nombres sencers relacionades amb nombres primers i divisibilitat així com la resolució d'equacions. (ca)
- Arithmetic (from Ancient Greek ἀριθμός (arithmós) 'number', and τική [τέχνη] (tikḗ [tékhnē]) 'art, craft') is an elementary part of mathematics that consists of the study of the properties of the traditional operations on numbers—addition, subtraction, multiplication, division, exponentiation, and extraction of roots. In the 19th century, Italian mathematician Giuseppe Peano formalized arithmetic with his Peano axioms, which are highly important to the field of mathematical logic today. (en)
- Aritmetika (αριθμός=zenbaki grezierako hitzetik datorrena), matematikako adar zahar eta elementalena da. Eguneroko bizitzan, aritmetika zenbakiekin egiten ditugun zenbait eragiketa (batuketa, kenketa, biderketa, zatiketa) bere barnean hartzen dituen matematikaren atala da. Edonork edozertarako erabil dezake aritmetika: eguneroko kontaketak, baina baita ere zientziako kalkulu aurreratuenak, aritmetikaz burutzen dira. (eu)
- Aritmetika (kadang salah dieja sebagai aritmatika, berasal dari bahasa Yunani αριθμός - arithmos = angka) atau dulu disebut ilmu hitung merupakan cabang (atau pendahulu) matematika yang mempelajari operasi dasar bilangan. Oleh orang awam, kata "aritmetika" sering dianggap sebagai sinonim dari teori bilangan. Silakan lihat angka untuk mengetahui lebih dalam tentang teori bilangan. (in)
- 算術 (さんじゅつ、英: arithmetic) は、数の概念や数の演算を扱い、その性質や計算規則、あるいは計算法などの論理的手続きを明らかにしようとする学問分野である。 (ja)
- 산술(算術, 영어: arithmetic)은 수학의 가장 역사 깊은 분야로, 수의 개념이나 수에 대하여 간단한 계산을 하는 방법, 그 성질이나 계산의 법칙 등의 이론적인 방법을 다루는 학문이다. 특히 정수, 유리수, 실수, 복소수를 사용하여 계산하는 방법을 말한다. 정수론이라고도 한다. 'arithmetic'은 '수'를 뜻하는 arithmos와 '예술', '기술'을 의미하는 tike에서 유래하였다. 산술은 2개 이상의 수를 결합하는 모든 법칙을 다룬다. 대개 수학자들이 말하는 기초 산술은 초등학교 과정에서 배운 내용을 말한다. 이를테면 가장 많이 사용하는 덧셈, 뺄셈, 곱셈, 나눗셈을 비롯하여 분수, 기하학과 측정, 비와 비율, 간단한 확률, 보다 고급 수준에서 다루는 대수학이 기초 산술에 해당한다. 좀 더 수준이 높아지는 단계에서는 합동식 계산, 제곱근 및 거듭제곱 계산, 어려운 인수분해 같은 산술 내용을 다루기도 한다. 수학자들은 보다 전문적인 분야인 수론을 '산술'이라고 부르기도 한다. 덧셈과 뺄셈에 대한 산술은 가감산(加減算)이라고 부른다. (ko)
- A aritmética (da palavra grega ἀριθμός, arithmós, "número") é o ramo mais elementar e antigo da matemática, lida com as operações possíveis entre os números; é utilizada por quase todo ser humano: seja em tarefas cotidianas, seja em tarefas científicas ou negociais. As quatro operações matemáticas mais elementares (adição, subtração, multiplicação e divisão) são a aritmética elementar. Por vezes, matemáticos profissionais utilizam o termo "aritmética superior" para referirem-se àlgum resultado mais avançado relacionado à teoria dos números; contudo, da aritmética elementar, isso não é parte. (pt)
- Arytmetyka (łac. arithmetica, gr. ἀριθμητική arithmētikē, z ἀριθμός – liczba) – jeden z najstarszych działów matematyki. W powszechnym użyciu słowo to odnosi się do zasad opisujących podstawowe działania na liczbach (arytmetyka elementarna). (pl)
- 算術（英語：arithmetic）是数学最古老且最簡單的一個分支，幾乎被每個人使用著，從日常生活上簡單的算數到高深的科学及工商业計算都會用到。一般而言，算術這一詞指的是記錄數字某些運算基本性質的数学分支。常用的运算有加法、減法、乘法、除法，有时候，更复杂的运算如平方和平方根，也包括在算术运算的范畴内。算术运算要按照特定规则来进行。 自然数、整数、有理数（以分數的形式）和实数（以十进制指数的形式）的运算主要是在小学和中学的时候学习。用百分比形式进行运算也主要是在这个时候学习。然而，在成人中，很多人使用计算器，计算机或者算盘来进行数学计算。 專業数学家有時會使用高等算術來指数论，但這不應該和相搞混。另外，算術也是初等代數的重要部份之一。 (zh)
- Арифме́тика, або аритме́тика (дав.-гр. ἀριϑμητική — мистецтво лічби, вчення про числа, від дав.-гр. αριθμός — число) — наука про числа, їхні властивості й операції над ними. Арифметика розглядає дії над цілими числами, вчить розв'язувати задачі, які зводяться до додавання, віднімання, множення і ділення цих чисел. Арифметику часто вважають першою сходинкою математики, знаючи яку можна вивчати складніші її розділи — алгебру, математичний аналіз тощо. Навіть цілі числа — основний об'єкт арифметики — відносять, коли розглядають їхні загальні властивості і закономірності, до вищої арифметики, чи теорії чисел. (uk)
- Aritmetika (starořečtina ἀριθμητική , arithmētikḗ - z ἀριθμός , arithmós „číslo“) je obor matematiky, který studuje čísla, jejich vztahy a vlastnosti. Předmětem aritmetiky je pojem čísla (přirozené, celé číslo, racionální, reálné, komplexní číslo) a jeho vlastnosti. Aritmetika se zabývá měřeními, operacemi s čísly (sčítání, odčítání, násobení, dělení), atd. (cs)
- Η αριθμητική (από την ελληνική λέξη αριθμός) είναι ο παλαιότερος και πλέον στοιχειώδης κλάδος των μαθηματικών, χρησιμοποιείται σχεδόν από όλους, από απλές καθημερινές δραστηριότητες μέτρησης ως προχωρημένους επιστημονικούς ή οικονομικούς υπολογισμούς. Στη συνήθη της χρήση, η λέξη αναφέρεται σε ένα κλάδο του προκατόχου των σύγχρονων μαθηματικών, που καταγράφει βασικές ιδιότητες ορισμένων πράξεων μεταξύ αριθμών. (el)
- Aritmetiko estas branĉo de matematiko, studanta la naturon kaj proprecojn de nombroj kaj speciale la proprecojn de la tradiciaj operacioj kiujn oni faris pere de ili — nome adicio, subtraho, multipliko kaj divido. Ĝi inkluzivas ankaŭ la studon pri algoritmoj kaj operacioj super entjeroj kaj frakcioj, kvocientoj, proporcioj, procentoj. La nomo devenas de la vorto greke ἀριθμός arithmos, kiu signifas "nombron" en greka lingvo. (eo)
- Die Arithmetik (von griechisch ἀριθμός arithmós, „Zahl“, davon abgeleitet das Adjektiv ἀριθμητικός arithmētikós, „zum Zählen oder Rechnen gehörig“, und τέχνη téchnē, „Kunst“, wörtlich „die zum Zählen oder Rechnen gehörige Kunst“) ist ein Teilgebiet der Mathematik. Sie umfasst das Rechnen mit den Zahlen, vor allem den natürlichen Zahlen. Sie beschäftigt sich mit den Grundrechenarten, also mit der Addition (Zusammenzählen), Subtraktion (Abziehen), Multiplikation (Vervielfachen), Division (Teilen) sowie den zugehörigen Rechengesetzen (mathematische Operatoren bzw. Kalküle). Zur Arithmetik gehört auch die Teilbarkeitslehre mit den Gesetzen der Teilbarkeit ganzer Zahlen sowie der Division mit Rest. Die Arithmetik kann als Teil der Algebra verstanden werden, etwa als „Lehre von den algebraischen (de)
- La aritmética (del lat. arithmetĭcus, derivado del gr. ἀριθμητικός, a partir de ἀριθμός, «número») es la rama de la matemática cuyo objeto de estudio son los números y las operaciones elementales hechas con ellos: adición, sustracción, multiplicación y división. (es)
- Disciplín ina ríomhtar le huimhreacha, mar mhalairt ar uimhirtheoiric. Sainmhínítear 4 oibríocht — suimiú, dealú, iolrú, roinnt — thar thacar na réaduimhreacha uile, agus baintear feidhm astu chun torthaí praiticiúla a fháil. (ga)
- L'arithmétique est une branche des mathématiques qui correspond à la science des nombres. L'arithmétique s'est au départ limitée à l'étude des propriétés des entiers naturels, des entiers relatifs et des nombres rationnels (sous forme de fractions), et aux propriétés des opérations sur ces nombres. Les opérations arithmétiques traditionnelles sont l'addition, la division, la multiplication, et la soustraction. Cette discipline fut ensuite élargie par l'inclusion de l'étude d'autres nombres comme les réels (sous forme de développement décimal illimité), ou même de concepts plus avancés, comme l'exponentiation ou la racine carrée. Une arithmétique est une manière de représenter formellement - autrement dit, « coder » - les nombres (sous la forme d'une liste de chiffres, par exemple) ; et (gr (fr)
- L'aritmetica (dal greco ἀριθμός = numero) è la più antica branca della matematica, quella che studia le proprietà elementari delle operazioni aritmetiche sui numeri, specialmente i numeri naturali. È praticata quotidianamente da tutti per scopi molto semplici, come contare oggetti, valutare costi, stabilire distanze; viene utilizzata anche per scopi avanzati, ad esempio in complessi calcoli finanziari o nella tecnologia delle comunicazioni (crittografia). (it)
- Met rekenen, aritmetica, cijferkunst, rekenkunde wordt een aantal bewerkingen, ook wel operaties genoemd, aangeduid die op getallen worden uitgevoerd. Deze bewerkingen zijn: optellen, aftrekken, vermenigvuldigen, delen, machtsverheffen en worteltrekken. Door het uitvoeren van een dergelijke bewerking wordt het resultaat van de bewerking berekend. De rekenkunde geeft tevens aan welke eisen en voorwaarden aan een bewerking gesteld zijn. Het is samen met taal en lezen een belangrijk schoolvak. In het onderwijs wordt ook wel gesproken van reken-wiskundeonderwijs. (nl)
- Арифме́тика (др.-греч. ἀριθμητική, arithmētikḗ — от ἀριθμός, arithmós «число») — раздел математики, изучающий числа, их отношения и свойства. Предметом арифметики является понятие числа (натуральные, целые, рациональные, вещественные, комплексные числа) и его свойства. В арифметике рассматриваются измерения, вычислительные операции (сложение, вычитание, умножение, деление) и приёмы вычислений. Изучением свойств отдельных целых чисел занимается высшая арифметика, или теория чисел. Теоретическая арифметика уделяет внимание определению и анализу понятия числа, в то время как формальная арифметика оперирует логическими построениями предикатов и аксиом. Арифметика является древнейшей и одной из основных математических наук; она тесно связана с алгеброй, геометрией и теорией чисел. (ru)
- Aritmetik, räknelära, (från grekiskan arithmein: räkna, arithmetike: räknekonst, arithmos: tal) är den gren inom matematiken som behandlar räknande. Det är den mest ursprungliga formen av matematik och innefattar grundläggande egenskaper hos tal, som hur de skrivs och hur de fungerar under addition, subtraktion, multiplikation och division; även andra räkneoperationer som procenträkning, potenser, rotutdragning och logaritmer tillhör aritmetiken. (sv)
|
