| dbo:abstract
|
- الاحتكام إلى القوة أو التوسل بالقوة (argumentum ad baculum باللاتينية، وهي تعني حرفيًا: منطق العصا، أو اللجوء إلى العصا، مشتقة عن الكلمة اللاتينية "baculum" وتعني العصا) هي مغالطة منطقية ترتكب حين يتم اللجوء إلى أي شكل من أشكال استخدام القوة أو التهديد باستخدامها، لإثبات دعوى لا تتصل منطقياً بانفعال الخشية والرعب الذي تثيره. وترتكب تلك المغالطة حينما يحذر المحاور من العواقب التي سوف تحدث إذا ما رفض المتلقي الدعوى المطلوبة. وهي حالة خاصة من مغالطة الاحتكام إلى النتائج في الحالة النافية. وتتخذ الشكل التالي: 1.
* اقبل الحجة (أ) وإلا فإن الحدث (س) سوف يحدث. 2.
* الحدث (س) مؤذ أو مدمر. 3.
* إذن، الحجة (أ) صحيحة، أو مقبولة. تقوم هذه المغالطة على فكرة أن القوة تصنع الحق، وهي مغالطة لأن التهديد يعمل على مستوى دافعي مغاير لمستوى القناعة الفكرية. وهنا يجب التفرقة بين ما يسمى «سبب عقلاني للتصديق rational reason to believe» وهو تصديق قائم على الدليل، ويقود بشكل منطقي وعقلاني إلى الدعوى، وبين «سبب تحوطي للتصديق prudential reason to believe» وهو قائم على وجود دافع، فقبول الدعوى بسبب عوامل خارجية (مثل تهديد أو خوف أو مصلحة أو مفسدة قد تنتج عن قبول الدعوى) وهذا يتعلق بقيم الشخص ومبادئه، وليس بصحة الدعوى من خطئها. فارتكاب هذه المغالطة ينتج دائماً عن النوع الثاني. ولكن التهديد بالقوة ليست مغالطة في كل الأحوال، فقد يكون التهديد أو التذكير بالخطر صائباً حين يكون ذا صلة مباشرة بنتيجة العمل، أو حين يكون الخطر نفسه هو موضوع الحجة. فمثلا حين يقول أنصار البيئة «توقفوا عن التجارب النووية في تلك المنطقة لأنها ربما تخلف زلازل وفيضانات تدمر كوكب الأرض» فلا يعتبر مغالطة، لأن احتمال حدوث هذه النتائج الخطرة مترتب سببياً، وليس صادراً عن توجيه أو قرار منهم. (ar)
- Un argument ad baculum o argumentum ad baculum (en llatí, vol dir 'argument que apel·la al bastó'), és una fal·làcia que implica sostenir la validesa d'un argument basant-se en la força o l'amenaça de l'ús de la força. Resumint, podríem dir que per a aquesta fal·làcia "la força fa el dret". L'argumentum ad baculum pot ser considerat com un subtipus de l'argumentum ad consequentiam o com un subtipus de l'argumentum ex auctoritate. En el primer cas, interpretaríem que l'argumentant es veu forçat a admetre la validesa de la fal·làcia per evitar les conseqüències negatives de no fer-ho (la violència), mentre que en el segon cas, entendríem que l'argumentant admetria la validesa de la conclusió fal·laç davant l'autoritat que reclama la fal·làcia (autoritat no basada en el coneixement com en l'argument d'autoritat clàssic, sinó basada en la força). Encara que aquestes interpretacions són factibles, se sol considerar l'argument ad baculum com un tipus de fal·làcia independent, donada l'extensió del seu ús i la importància dins l'entorn de l'argumentació fal·laç, tant política com periodística. (ca)
- Το επιχείρημα ad baculum (Λατινικά: επιχείρημα προς ρόπαλο ή επιχείρημα προς βέργα), επίσης γνωστό και ως προσφυγή στην ισχύ είναι το επιχείρημα που στηρίζεται στην χρήση ή στην απειλή της χρήσης ισχύος καθώς του εξαναγκασμού προκειμένου να νομιμοποιήσει το . Όταν κάποιος εξαίρει τις αρνητικές συνέπειες που μπορεί να υποστεί ο συζητητής του, εάν συνεχίσει να έχει αντίθετη άποψη, τότε υποπίπτει σε τέτοιου είδους επιχείρημα. (el)
- Argumentum ad baculum (Latin for "argument to the cudgel" or "appeal to the stick") is the fallacy committed when one makes an appeal to force to bring about the acceptance of a conclusion. One participates in argumentum ad baculum when one emphasizes the negative consequences of holding the contrary position, regardless of the contrary position's truth value — particularly when the argument-maker himself causes (or threatens to cause) those negative consequences. It is a special case of the appeal to consequences. (en)
- Un argumento ad baculum es una falacia que implica sostener la validez de un argumento basándose en la fuerza, en la amenaza o en el abuso de la posición propia; en otras palabras: «La fuerza hace el derecho». El argumento ad baculum se puede considerar como un subtipo de la falacia ad consequentiam o como un subtipo de la falacia argumento de autoridad. En el primer caso, interpretaríamos que el argumentante se ve forzado a admitir la validez de la falacia para evitar las consecuencias negativas de no hacerlo (por ejemplo la violencia); mientras que, en el segundo caso, entenderíamos que el argumentante admitiría la validez de la conclusión falaz ante la autoridad que reclama la falacia (autoridad basada no en el conocimiento como en el argumento de autoridad clásico, sino en la fuerza). Aunque estas interpretaciones son factibles, el argumento ad baculum ―dado lo extendido de su uso y la importancia en la argumentación política y periodística falaz― se suele considerar un tipo de falacia independiente. Esta falacia es opuesta a la apelación a la misericordia, que consiste en defender un argumento como válido por el hecho de que el que lo sostiene merezca piedad por alguna circunstancia. (es)
- Ad baculum argudioa edota argumentum ad baculum (latinez literalki makilari erregutzen dion argudioa) argudio bat indarrean, mehatxuan edo norberaren karguan oinarrituz balioztatzen duen falazia bat da. Laburbilduz: "Indarrak zuzenbidea egiten du". Argumento ad consequentiam edota argumento ad verecundiam falazien azpibanaketatzat jo daiteke. (eu)
- Argumentum ad baculum (latin pour « argument au gourdin » ou « argument au bâton ») est le sophisme commis lorsqu'on fait appel à la force (ou appel à la peur) pour faire accepter une conclusion. On participe à l'argumentum ad baculum lorsqu'on met l'accent sur les conséquences négatives de la position contraire, indépendamment de la valeur de vérité de la position contraire — en particulier lorsque l'argumentateur lui-même provoque (ou menace de provoquer) ces conséquences négatives. C'est un cas particulier de l'appel aux conséquences . (fr)
- 威力に訴える論証（いりょくにうったえるろんしょう、羅: argumentum ad baculum、英: appeal to force）とは、力や強制で論理的帰結を正当化する論証。結果に訴える論証の否定的形式の一種。 (ja)
- Het argumentum ad baculum (Latijn: 'argument van de stok') is een drogreden waarbij de tegenpartij onder druk wordt gezet door zinspeling op de negatieve gevolgen als de spreker zijn zin niet krijgt. Een formelere formulering hiervan is: Als x P niet accepteert, dan Q.Q is een gevaar voor of aanval op x.Daarom is P waar. Vanzelfsprekend kan het argument, ook al is het logisch niet altijd juist, wel degelijk ter zake zijn, zoals in "Ga weg bij de spoorbaan want je kunt door een trein worden overreden!" (nl)
- 힘에 의거한 논증(argumentum ad baculum) 또는 힘에의 호소(appeal to force)는 힘이나 강제로 논리적 귀결을 정당화하는 논증. 결과에 호소의 부정적 형식의 일반 (ko)
- Argumentum ad baculum ("l'argomento del bastone") è una "fallacia" cioè un errore nascosto nel ragionamento che comporta la violazione delle regole di un confronto argomentativo corretto. In questo caso si tratta di un modo di sostenere la validità di un argomento basandosi sull'uso della forza, la minaccia o l'abuso della propria posizione, cioè sulle conseguenze negative che subirà chi contesta la validità di un'argomentazione sostenuta con il "bastone" . Un argomento logico fallace basato sull'argomentazione ad baculum generalmente procede come segue: 1.
* Se X non accetta che Y sia vero, allora si verificherà Z (Z è una coercizione o un attacco su X). 2.
* Quindi Y è vero. Esempio
* Generale (Y): "Se capitoliamo, il nemico avrà la possibilità di massacrarci tutti".
* Colonnello (X): "Finora hanno trattato adeguatamente i prigionieri".
* Generale: "Questa volta non lo faranno. (Z) E faresti meglio a credermi se non vuoi ritrovarti a marcire in una fossa comune." Il generale vuole evitare la morte, quindi rifiuta la capitolazione ma l'indesiderabilità della morte non dimostra che derivi dalla capitolazione. Questa forma di argomentazione (che rientra nell'"Argumentum ad consequentiam") è un errore informale, già noto in età medioevale, perché la minaccia Z a X non comporta necessariamente nulla sul valore di verità della premessa sostenuta da Y. Una variante della locuzione latina è l' argumentum ad baculinum (argomento del bastone) che si riferisce a quei filosofi antichi che volendo dimostrare in maniera inconfutabile la realtà materiale del mondo esterno percuotevano il suolo con un bastone volendo così significare la verità data dall'immediatezza dei sensi. Molière riferisce scherzosamente questa espressione latina nella sua commedia Le Mariage forcé (Il matrimonio forzato) quando Sganarello confuta lo scetticismo del pirroniano dottor Marphurius, prendendolo a bastonate . (it)
- O apelo à força (da expressão latina: argumentum ad baculum, lit. "argumento do porrete"), é uma falácia em que força e coerção são apresentadas como argumento para se concordar com o autor de uma determinada conclusão. É uma forma de apelo à consequência e ao medo. Pode também ter semelhanças com o apelo à autoridade quando recorre a sua força enquanto autoridade de determinada situação para convencer alguém. O apelo à força pode assumir uma forma não falaciosa, como acontece com as leis. (pt)
- Argumentum ad baculum (łac. „argument odwołujący się do kija”) – pozamerytoryczny sposób argumentowania, polegający na grożeniu dyskutantowi przykrymi konsekwencjami nieprzyjęcia danej tezy, przy czym zabieg ten ma na celu nie przedstawienie jej logicznych następstw, lecz wywarcie presji na rozmówcy za pomocą emocji. W skrajnych wypadkach argument ten może dotyczyć groźby użycia przemocy ze strony samego dyskutanta. Argument można przedstawić zarówno werbalnie, jak i niewerbalnie, np. można powiedzieć zamknij się, bo oberwiesz, ale można też w sposób niewerbalny, czyli bez użycia słów, a zamiast nich np. gestów przekazać rozmówcy, że spotkają go przykre konsekwencje jeśli będzie dobrze argumentować swoje zdanie podczas dyskusji. (pl)
- Зве́рнення до си́ли, або аргуме́нт си́ли (лат. Argumentum ad baculum, дослівно: аргумент палиці) — це логічна хиба, що виникає, коли особа загрожує використанням сили, щоб примусити опонента погодитись із висновком. Здебільшого використовується у випадках, коли або немає доказів, або раціональна аргументація невірна або відсутня. Яскравим прикладом використання цієї хиби є відома приказка «як сила є, то й розуму не треба». Багато прикладів можна бачити щоденно на політичній арені, коли під час парламентських дебатів використовується залякування опонентів. У більш загальному сенсі , наприклад, лобіст, чинячи тиск на депутата парламенту, нагадує тому про щедрі пожертвування на передвиборчу кампанію, котрі той втратить, якщо не підтримає деяку законодавчу ініціативу. Шокувальним прикладом використання аргументу сили у міжнародній політиці може слугувати наступний епізод із зустрічі союзників в Ялті незадовго до кінця Другої Світової Війни. Коли Вінстон Черчилль повідомив про те, що Папа Римський пропонує прийняти певне рішення по одному із питань післявоєнного облаштування Європи, Йосиф Сталін висловив свою незгоду запитанням «і скільки ж боєздатних дивізій є у розпорядженні Папи Римського?». Деякі послідовники прагматизму не тільки дотримуються думки, що аргумент сили не є хибою, але також вважають, що багато наших переконань базуються саме на цьому «доказі». Звернення до сили є частковим випадком звернення до наслідків (лат. Argumentum ad consequentiam). (uk)
- «Палочный» довод (лат. argumentum ad baculum) — грубая уловка в споре, направленная на склонение оппонента к определенному утверждению либо отказу от своего мнения путём упора на отрицательные последствия отстаивания его позиции (явной или косвенной угрозы) вне зависимости от её истинности. Аргументация через угрозу может представлять собой логическую ошибку, когда принятия определённой позиции вместо логических доводов добиваются воздействием через страх, однако само по себе наличие угрозы в высказывании не является логической ошибкой. Примеры:
* «Транспортному управлению необходимо пересмотреть предложения по ограничению скорости на дорогах между штатами, поскольку в противном случае бюджет Транспортного управления урежут на 25 %».
* «Если вы не присоединитесь к нашей демонстрации против расширения парка, мы выселим вас из вашей квартиры. Следовательно, вы должны присоединиться к нашей демонстрации против расширения парка».
* «Ядерные испытания на острове Амчитка могут иметь негативные последствия в виде землетрясений, цунами и радиации, потому их следовало бы запретить». Последний пример не содержит логической ошибки, так как угроза логически связана с предлагаемым выводом. Также не обязательно являются логически ошибочными высказывания, где угроза содержится в альтернативном утверждении, например, «не стоит курить, а то здоровье испортишь». Альтернативное утверждение не является аргументом; отношение в данной паре суждений не является логической или семантической связью — это отношение причинности или связь по принятию решения. (ru)
- 訴諸武力、訴諸暴力（Appeal to force、Argumentum ad Baculum）、恐嚇論據、或威之以勢，是以、武力、或暴力說服他人。威之以勢可以是正當的、有效的，但如果在論證當中使用威脅、藉此試圖讓人接受或反對某種理論，那威之以勢便是一種邏輯謬誤。應當注意的是，用恐嚇、等手段來達成某個目的，就算道德上不正當、法律上應當被處罰，在邏輯上也未必稱得上是謬誤；用威脅來讓人支持或反對某個論述，才是謬誤的討論範圍。威之以勢只有在其後果與前提沒有合理的關聯時，才屬於謬誤。很多時候威之以勢不屬於謬誤。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Το επιχείρημα ad baculum (Λατινικά: επιχείρημα προς ρόπαλο ή επιχείρημα προς βέργα), επίσης γνωστό και ως προσφυγή στην ισχύ είναι το επιχείρημα που στηρίζεται στην χρήση ή στην απειλή της χρήσης ισχύος καθώς του εξαναγκασμού προκειμένου να νομιμοποιήσει το . Όταν κάποιος εξαίρει τις αρνητικές συνέπειες που μπορεί να υποστεί ο συζητητής του, εάν συνεχίσει να έχει αντίθετη άποψη, τότε υποπίπτει σε τέτοιου είδους επιχείρημα. (el)
- Argumentum ad baculum (Latin for "argument to the cudgel" or "appeal to the stick") is the fallacy committed when one makes an appeal to force to bring about the acceptance of a conclusion. One participates in argumentum ad baculum when one emphasizes the negative consequences of holding the contrary position, regardless of the contrary position's truth value — particularly when the argument-maker himself causes (or threatens to cause) those negative consequences. It is a special case of the appeal to consequences. (en)
- Ad baculum argudioa edota argumentum ad baculum (latinez literalki makilari erregutzen dion argudioa) argudio bat indarrean, mehatxuan edo norberaren karguan oinarrituz balioztatzen duen falazia bat da. Laburbilduz: "Indarrak zuzenbidea egiten du". Argumento ad consequentiam edota argumento ad verecundiam falazien azpibanaketatzat jo daiteke. (eu)
- Argumentum ad baculum (latin pour « argument au gourdin » ou « argument au bâton ») est le sophisme commis lorsqu'on fait appel à la force (ou appel à la peur) pour faire accepter une conclusion. On participe à l'argumentum ad baculum lorsqu'on met l'accent sur les conséquences négatives de la position contraire, indépendamment de la valeur de vérité de la position contraire — en particulier lorsque l'argumentateur lui-même provoque (ou menace de provoquer) ces conséquences négatives. C'est un cas particulier de l'appel aux conséquences . (fr)
- 威力に訴える論証（いりょくにうったえるろんしょう、羅: argumentum ad baculum、英: appeal to force）とは、力や強制で論理的帰結を正当化する論証。結果に訴える論証の否定的形式の一種。 (ja)
- Het argumentum ad baculum (Latijn: 'argument van de stok') is een drogreden waarbij de tegenpartij onder druk wordt gezet door zinspeling op de negatieve gevolgen als de spreker zijn zin niet krijgt. Een formelere formulering hiervan is: Als x P niet accepteert, dan Q.Q is een gevaar voor of aanval op x.Daarom is P waar. Vanzelfsprekend kan het argument, ook al is het logisch niet altijd juist, wel degelijk ter zake zijn, zoals in "Ga weg bij de spoorbaan want je kunt door een trein worden overreden!" (nl)
- 힘에 의거한 논증(argumentum ad baculum) 또는 힘에의 호소(appeal to force)는 힘이나 강제로 논리적 귀결을 정당화하는 논증. 결과에 호소의 부정적 형식의 일반 (ko)
- O apelo à força (da expressão latina: argumentum ad baculum, lit. "argumento do porrete"), é uma falácia em que força e coerção são apresentadas como argumento para se concordar com o autor de uma determinada conclusão. É uma forma de apelo à consequência e ao medo. Pode também ter semelhanças com o apelo à autoridade quando recorre a sua força enquanto autoridade de determinada situação para convencer alguém. O apelo à força pode assumir uma forma não falaciosa, como acontece com as leis. (pt)
- 訴諸武力、訴諸暴力（Appeal to force、Argumentum ad Baculum）、恐嚇論據、或威之以勢，是以、武力、或暴力說服他人。威之以勢可以是正當的、有效的，但如果在論證當中使用威脅、藉此試圖讓人接受或反對某種理論，那威之以勢便是一種邏輯謬誤。應當注意的是，用恐嚇、等手段來達成某個目的，就算道德上不正當、法律上應當被處罰，在邏輯上也未必稱得上是謬誤；用威脅來讓人支持或反對某個論述，才是謬誤的討論範圍。威之以勢只有在其後果與前提沒有合理的關聯時，才屬於謬誤。很多時候威之以勢不屬於謬誤。 (zh)
- الاحتكام إلى القوة أو التوسل بالقوة (argumentum ad baculum باللاتينية، وهي تعني حرفيًا: منطق العصا، أو اللجوء إلى العصا، مشتقة عن الكلمة اللاتينية "baculum" وتعني العصا) هي مغالطة منطقية ترتكب حين يتم اللجوء إلى أي شكل من أشكال استخدام القوة أو التهديد باستخدامها، لإثبات دعوى لا تتصل منطقياً بانفعال الخشية والرعب الذي تثيره. وترتكب تلك المغالطة حينما يحذر المحاور من العواقب التي سوف تحدث إذا ما رفض المتلقي الدعوى المطلوبة. وهي حالة خاصة من مغالطة الاحتكام إلى النتائج في الحالة النافية. وتتخذ الشكل التالي: (ar)
- Un argument ad baculum o argumentum ad baculum (en llatí, vol dir 'argument que apel·la al bastó'), és una fal·làcia que implica sostenir la validesa d'un argument basant-se en la força o l'amenaça de l'ús de la força. Resumint, podríem dir que per a aquesta fal·làcia "la força fa el dret". (ca)
- Un argumento ad baculum es una falacia que implica sostener la validez de un argumento basándose en la fuerza, en la amenaza o en el abuso de la posición propia; en otras palabras: «La fuerza hace el derecho». Esta falacia es opuesta a la apelación a la misericordia, que consiste en defender un argumento como válido por el hecho de que el que lo sostiene merezca piedad por alguna circunstancia. (es)
- Argumentum ad baculum ("l'argomento del bastone") è una "fallacia" cioè un errore nascosto nel ragionamento che comporta la violazione delle regole di un confronto argomentativo corretto. In questo caso si tratta di un modo di sostenere la validità di un argomento basandosi sull'uso della forza, la minaccia o l'abuso della propria posizione, cioè sulle conseguenze negative che subirà chi contesta la validità di un'argomentazione sostenuta con il "bastone" . Un argomento logico fallace basato sull'argomentazione ad baculum generalmente procede come segue: Esempio (it)
- Argumentum ad baculum (łac. „argument odwołujący się do kija”) – pozamerytoryczny sposób argumentowania, polegający na grożeniu dyskutantowi przykrymi konsekwencjami nieprzyjęcia danej tezy, przy czym zabieg ten ma na celu nie przedstawienie jej logicznych następstw, lecz wywarcie presji na rozmówcy za pomocą emocji. W skrajnych wypadkach argument ten może dotyczyć groźby użycia przemocy ze strony samego dyskutanta. (pl)
- «Палочный» довод (лат. argumentum ad baculum) — грубая уловка в споре, направленная на склонение оппонента к определенному утверждению либо отказу от своего мнения путём упора на отрицательные последствия отстаивания его позиции (явной или косвенной угрозы) вне зависимости от её истинности. Аргументация через угрозу может представлять собой логическую ошибку, когда принятия определённой позиции вместо логических доводов добиваются воздействием через страх, однако само по себе наличие угрозы в высказывании не является логической ошибкой. Примеры: (ru)
- Зве́рнення до си́ли, або аргуме́нт си́ли (лат. Argumentum ad baculum, дослівно: аргумент палиці) — це логічна хиба, що виникає, коли особа загрожує використанням сили, щоб примусити опонента погодитись із висновком. Здебільшого використовується у випадках, коли або немає доказів, або раціональна аргументація невірна або відсутня. Деякі послідовники прагматизму не тільки дотримуються думки, що аргумент сили не є хибою, але також вважають, що багато наших переконань базуються саме на цьому «доказі». Звернення до сили є частковим випадком звернення до наслідків (лат. Argumentum ad consequentiam). (uk)
|
