| dbo:abstract
|
- Muslimské dobytí Španělska (přesněji Hispánie) proběhlo v letech 711–718/722. Po ovládnutí celého Maghrebu a islamizaci místních berberských obyvatel stanuli muslimové na pobřeží Gibraltarského průlivu. Na protějším břehu se rozkládala Evropa; Pyrenejský poloostrov, kde existovala upadající říše germánských Vizigótů. Odtud pravděpodobně přišel první signál, který přiměl muslimská vojska překročit úžinu a vpadnout do země. Za pár let byla již tamější část území muslimy pokořena a v čele provincie stál guvernér podřízený umajjovskému chalífovi v Damašku. (cs)
- La conquesta omeia d'Hispània fou la conquesta del Regne de Toledo pel Califat de Damasc, que començà el 711 i finalitzà el 714. (ca)
- الفَتْحُ الإسْلَامِيُّ لِلأَندَلُسِ أو الغَزْوُ الإسْلَامِيُّ لِلأَندَلُسِ (بِاللاتينيَّة: Capta Islamica della Hispania؛ بِالأمازيغيَّة التماشقيَّة: ⴰⵔⵎⴰⵙ ⵏ ⵉⵏⵙⵍⵎⵏ ⵉ ⴰⵍⴰⵏⴷⴰⵍⵓⵙ نقحرة: أرماس نـ ئنسلمن ئـ ألاندالوس)، وفي بعض المصادر ذات الصبغة القوميَّة خُصُوصًا يُعرفُ هذا الحدث باسم الفَتْحُ العَرَبِيُّ لِلأندَلُسِ، كما يُعرف في بعض المصادر العربيَّة باسم الفتح الإسلامي لِإسپانيا، وفي بعض المصادر الأجنبيَّة بِالفتح الإسلامي لِهسپانيا، هو حَملةٌ عسكريَّة بدأت سنة 92هـ المُوافقة لِسنة 711م قادها المُسلِمُونْ تحت راية الدولة الأُمويَّة ضدَّ مملكة القوط الغربيين المَسيحيَّة في هسپانيا، التي حَكمت شبه جزيرة أيبيريا والتي عَرفها المُسلِمُونْ باسم «الأندلُس»، بجيشٍ مُعظمه مِن البربر بقيادة طارق بن زياد نَزل عام 711م في المنطقة التي تُعرف الآن بِجبل طارق، ثُمَّ توجَّه شمالًا حيثُ هزم ملك القوط لُذريق (رودريك) هزيمةٌ ساحقة في معركة وادي لكة. واستمرت حتى سنة 107هـ المُوافقة لِسنة 726م واستولتْ على مناطق واسعة من إسپانيا والپُرتُغال وجنوب فرنسا المُعاصرة. كان من أسباب فتح الأندلُس إقبال البربر على اعتناق الإسلام بعد تمام فتح المغرب وتوقهم لِلغزو والجهاد في سبيل الله، وفي نفس الوقت شجَّع والي طنجة الرومي يُليان المُسلمين على مُهاجمة الأندلُس بِسبب خِلافٍ كبيرٍ وقع بينه وبين الملك لُذريق بِسبب اعتداء الأخير على ابنته واغتصابها عندما كانت تُقيم في بلاطه، وفق ما تتفق عليه المصادر العربيَّة والإسلاميَّة، وكذلك لأنَّ المُسلمين رأوا توجيه جُهود الفتح والغزو نحو بلادٍ حضريَّةٍ غنيَّة تُفيد الدولة الأُمويَّة وعُموم المُسلمين، بدل تحويله نحو الواحات والبلاد الصحراويَّة، ولِرغبتهم في الاستمرار بِنشر الإسلام في البُلدان المُجاورة. تمَّ فتحُ الأندلُس خِلال فترةٍ قياسيَّة نسبيًّا، واعترف المُسلمون بعد خُضوع شبه الجزيرة الأيبيريَّة لهم بِحُقوق النصارى واليهود في إقامة شعائرهم الدينيَّة نظير جزيةٍ سنويَّة، كما هو الحال مع سائر أهالي البلاد المفتوحة من المسيحيين واليهود، وأقبل مُعظم القوط على اعتناق الإسلام وامتزجوا مع الفاتحين الجُدد، وانسحب قسمٌ آخر منهم نحو الشمال الأيبيري الذي لم يخضع طويلًا لِلمُسلمين. عاد قائدا الفتح موسى بن نُصير وطارق بن زياد إلى عاصمة الخِلافة دمشق بِأمرٍ من الخليفة الوليد بن عبد الملك سنة 96هـ المُوافقة لِسنة 714م حيثُ لم يُمارسا أي عملٍ سياسيٍّ أو عسكريٍّ بعد ذلك لِأسبابٍ اختلف فيها المُؤرخون، ولفَّ الغُموض نهاية طارق بن زياد خُصوصًا حيثُ لم يُعرف ما حلَّ به بُعيد وُصوله إلى دمشق. كَان هَذا الفَتْحُ بِداَيةٍ لِلتواجد الإسْلَامِيُّ في الأندلُس الذي امتد لِنحو 800 عام تقريبًا، قَضاها المُسلِمُونْ في صِراعٌ مَع الإمارات والممالِك المسيحيَّة التي تكوَّنت في الشمال في المناطق التي لم يغزوها المسلمون حتى سقوط مملكة غرناطة عام 897هـ المُوافق فيه 1492م. وخِلال تلك الفترة أسَّس المُسلمون حضارةً عظيمة في البلاد الأندلُسيَّة حتَّى اعتُبرت «منارةُ أوروپَّا» خِلال العُصُور الوسطى، وحصلت حراكات اجتماعيَّة بارزة نتيجة هذا الفتح وتعدُد العرقيَّات البشريَّة التي سكنت البلاد الأندلُسيَّة، فتعرَّبت بعض قبائل البربر وبعض القوط، وتبربرت بعض قبائل العرب، واختلط العرب والبربر والقوط وشكَّلوا مزيجًا سُكانيًّا فريدًا من نوعه في العالم الإسلامي، وأقبل القوط الذين بقوا على المسيحيَّة على تعلُّم اللُغة العربيَّة والتثقُّف بِالثقافة الإسلاميَّة مع حفاظهم على خُصوصيَّتهم الدينيَّة، فعُرفوا بِالمُستعربين، وكتبوا لُغتهم بِالأحرف العربيَّة التي عُرفت باسم «اللُغة المُستعربيَّة». (ar)
- Με τον όρο Αραβική κατάκτηση της Ιβηρικής είναι γνωστή η κατάλυση του Βησιγοτθικού Βασιλείου από μουσουλμανικά στρατεύματα Αράβων και Βερβέρων του Χαλιφάτου των Ομεϋαδών μεταξύ 711 και 724. Η κατάκτηση οδήγησε στην εδραίωση της αραβικής παρουσίας στην Ιβηρική, το μουσουλμανικό κομμάτι της οποίας είναι γνωστό ως Αλ-Άνταλους. Αντίστοιχα, στο βορρά, η σταδιακή διαμόρφωση δύο χριστιανικών πυρήνων στα Κανταβρικά όρη (του Βασιλείου των Αστουριών) και στα ανατολικά Πυρηναία (των καταλανικών κομητειών) οδήγησε στην διαδικασία της λεγόμενης Χριστιανικής ανακατάκτησης της Ιβηρικής χερσονήσου. Οι Βαλεαρίδες Νήσοι, υπό βυζαντινό έλεγχο, πέρασαν κάτω από μουσουλμανικό έλεγχο κατά τον 10ο αιώνα και γι' αυτό δεν συμπεριλαμβάνονται στο άρθρο αυτό. Η αραβική κατάκτηση της Ιβηρικής χερσονήσου θεωρείται ένα σημαντικό γεγονός της ιστορίας της Ισπανίας και της Πορτογαλίας. Η διοικητική ενότητα της Ιβηρικής που είχε επιτευχθεί κάτω από το ιδιαίτερα συγκεντρωτικό Βησιγοτθικό Βασίλειο, που είχε φτάσει να διαμορφώσει μια ξεκάθαρη γοτθική ταυτότητα για τις ελίτ, διασπάστηκε σε τρεις ουσιαστικά διακριτούς κόσμους, που αν και ποτέ δεν έπαψαν να επικοινωνούν, διέφεραν αισθητά πολιτισμικά, πολιτικά και οικονομικά. Ωστόσο, παρά την δραματικότητα με την οποία συνήθως παρουσιάζεται, η κατάκτηση θα μπορούσε να θεωρηθεί «καταστροφή» αποκλειστικά από την πλευρά της βησιγοτθικής ελίτ, που ήταν το κύριο θύμα της. Όσον αφορά τα πληθυσμιακά δεδομένα, είναι ευρέως αποδεκτή η θέση ότι κατά τη διάρκεια της κατάκτησης και κατά τους πρώτους δύο αιώνες της μουσουλμανικής παρουσίας στην Ιβηρική, υπήρξαν μόνο δύο κύματα μετεγκατάστασης βερβερικών πληθυσμών, που σε καμία περίπτωση δεν άλλαξαν την εθνοτική σύσταση του ντόπιου πληθυσμού. (el)
- Oni konas kiel islama epoko de Iberio aŭ araba/islama konkero de Hispanio la komplikan politikan kaj militan procezon kiu laŭlonge de la 8-a jarcento eksplikas la formon kaj plifirmiĝon de la islama regno al-Andalus, tiel kiel la genezon de la ĉefaj kristanaj regnoj mezepokaj de Iberio. (eo)
- Musulmanek Iberiar penintsula konkistatzea 711-719. urteen bitartean bisigodoen erresuma desagerrarazi eta Hispania (Iberiar penintsula) musulmanen mende jarri zuen da. Tariq ibn Ziyad buru zutela, islamera bihurtu berri ziren bereberrez osatutako armada bat Ipar Afrikatik Gibraltarrera (Jabal Tāriq (جبل طارق), Tariq-en mendia etimologikoki) igaro zen 711ko apirilaren 30ean. Guadaleteko guduan (uztailaren 19an) Rodrigo errege bisigodo usurpatzailearen armadari aurre egin zioten, baita hura suntsitu ere. Hurrengo urtean, botere hutsune bat sumatuta, Musa ibn Nusair eta haren gudarostea bildu zitzaien. Nahiko aise hasi ziren hedatzen, dela hitzarmenen bidez, dela erasoak joz, hiribilduak atzemanez. Iparralderantz zabaltzen hasi ziren. Musulmanen agindua penintsula osora hedatu bazen ere, ipar-mendebaldean (Galizia eta Asturias) zein Pirinio aldeko lurralde euskaldunetan ahulagoa izan zen. Hala ere, Iruñeak 714ean, Huescak pixka bat geroago, eta Bartzelonak 719an onartu zuten musulmanen agindua. Are gehiago, Pirinioez bestaldera ere hedatu ziren, harik eta Karlos Martel buruzagi frankoa haiekin hainbatetan gudukatu eta omeiatarren oldea iparralderantz eta ipar-ekialderantz hedatzeari utzi zion arte (732. urtean Poitiersen izan ziren garaituak, eta 737an Arles, Nimes eta Avignonen). 759tik aurrera Iberiar penintsulara mugatu zituzten haien mendeko lurralde iraunkorrak, Pepin Laburra frankoaren kanpaina militarrak behartuta. Aldiz, musulmanek ez zituzten egungo Frantzian erasoak gelditu 975 arte. Musulmanek mende luzez izan zituzten Iberiar penintsulan lurraldeak, Al-Andalus izenpean. Hala ere, domeinu horien agintariek erlijio berdina zuten arren (musulmana), lurraldeok desberdintasun handiak zituzten haien artean, nola populazioaren eta talde etnikoen ezaugarriei dagokionez, hala interes politikoei dagokienez. Domeinu horiek tarteka erresuma bakar batean elkartuta zeuden Kordoba edo Sevilla hiriburu zutela, baina beste askotan lurraldeetako jauntxoek beren bidetik jo zuten, erresuma txikiak sortuz (taifa direlakoak). Errekonkista deitu izan zaio Iberiar penintsulan VIII eta IX. mendeetan sortuz joan ziren erresuma kristauek hegoalderantz hedatzeko mugimenduari, betiere lurralde musulmanen lepotik. Benetan, ordea, erresuma kristauak hegoaldera ez ezik beste erresuma kristauei erasotzen zieten. XIX eta XX. mendean ondutako Errekonkistaren ideia horren arabera, erresuma musulmanak konkistatzeko mugimendu hori Pelayok hasi zuen 722ko Covadongako gudu mitikoan, eta 1492an baino ez zen amaitu. (eu)
- La conquête musulmane de l'Hispanie est l'expansion initiale du califat omeyyade sur l'Hispanie, s'étendant en grande partie de 711 à 726. La conquête aboutit à la destruction du royaume wisigoth et l'établissement de la wilaya d'al-Andalus et marque l'expansion la plus occidentale du califat omeyyade et de la domination musulmane en Europe. La conquête du royaume wisigoth par les dirigeants musulmans du califat omeyyade est un long processus, qui dure quinze ans, de 711 à 726, dans lequel ils viennent prendre la péninsule ibérique et une partie du Sud de la France actuelle, bien que ce qui est le territoire péninsulaire du royaume soit déjà conquis en 720, soit neuf ans après le début de la conquête. En 711, le général omeyyade Tariq ibn Ziyad débarque à Gibraltar, dans la péninsule ibérique, à la tête d'une armée composée presque exclusivement de Berbères. Il fait campagne plus au nord après avoir vaincu Rodéric à la bataille de Guadalete, après quoi il est renforcé par une armée arabe dirigée par Moussa ibn Noçaïr. En 717, la force combinée arabo-berbère franchit les Pyrénées, la Septimanie et la Provence (734). (fr)
- Se conoce como conquista omeya de Hispania, conquista musulmana de Hispania o etapa musulmana inicial de la península ibérica al complejo proceso político y militar que a lo largo del principio del siglo VIII explica la formación y consolidación de al-Ándalus, así como la génesis de los principales reinos cristianos medievales peninsulares. La conquista del reino visigodo por dirigentes musulmanes del Califato omeya fue un proceso largo que duró quince años, del 711 al 726, en el que se llegó a tomar la península ibérica y parte del sur de la actual Francia; si bien lo que era el territorio peninsular del reino estaba ya conquistado en el 720 tras diez años del inicio de la conquista. Un poco antes de acabar la conquista del reino visigodo en su parte nororiental, los conquistadores fueron echados de la costa y las montañas de la actual Asturias. Aunque el proceso en total ocupó todo ese tiempo, la cronología no es exacta en cuanto a los años y las fechas, sino solo aproximada, pues las fuentes difieren entre sí. (es)
- Thosaigh sa Spáinn sa bhliain 711, faoi riail cailifeacht na hUmayyadaigh agus faoi cheannas . Bhí an airm déanta suas don chuid is mó le Beirbeirigh, muintir iarthuaisceart na hAfraic a iompaigh ina Moslamaigh le déanaí. Rinne siad ionradh ar Ríocht Críostaíodh na Viseagotaigh suite ar Leithinis na hIbéire. Go lua sa bhliain 711 thrasnaigh Tariq ibn Ziyad agus a chuid fórsaí an Mhuir, b'fhéidir ag Giobráltar, agus lean siad ó thuaidh, neartaigh Emir Musa ibn Nusair (cheannasaí Tariq) agus a chuid fórsaí Tariq an bhliain dár gcionn. I rith an feachtas 8 mbliana seo, forghabh na Moslamaigh an leithinis ar fad ach amháin cheantair san iarthuaisceart (An Ghailís agus Asturias) agus An Tír Bhascach. Glao na Moslamaigh al-Andalus, agus bhí sé mar chuid de Impireacht na hUmayyad. Chuaigh siad soir ó thuaidh trasna na Piréiní ach bhí an lámh in uachtar ag an Francach ag cath Tours (Poitiers) sa bhliain 732. (ga)
- Penaklukan Hispania oleh Umayyah (711–718) dimulai saat pasukan Kekhalifahan Umayyah, sebagian besar terdiri dari Muslim Berber dari Afrika Barat Laut menyerang Hispania (sekarang Iberia; Portugal dan Spanyol) yang dikuasai oleh Kristen Visigoth pada tahun 711. Penaklukan ini terjadi saat masa pemerintahan Khalifah Al-Walid I di Damaskus, dan dipimpin oleh Jenderal Tariq bin Ziyad (670 - 720). Pasukan Umayyah mendarat di Gibraltar pada 30 April 711, dan lalu bergerak ke arah utara. Satu tahun berikutnya, atasan Thariq yang bernama bergabung dengan pasukannya. Kampanye militer ini berjalan sekitar 8 tahun, dan hasilnya sebagian besar Semenanjung Iberia berhasil dikuasai umat Islam kecuali daerah-daerah kecil di sebelah barat daya (Galisia dan Asturias) serta daerah-daerah Basque di daerah Pirenia. Daerah-daerah taklukan ini kemudian disebut Al-Andalus, dan menjadi bagian dari kekhalifahan Umayyah yang terus berkembang. (in)
- The Umayyad conquest of Hispania, also known as the Umayyad conquest of the Visigothic Kingdom, was the initial expansion of the Umayyad Caliphate over Hispania (in the Iberian Peninsula) from 711 to 718. The conquest resulted in the decline of the Visigothic Kingdom and the establishment of the Umayyad Wilayah of Al-Andalus. During the caliphate of the sixth Umayyad caliph al-Walid I (r. 705–715), forces led by Tariq ibn Ziyad disembarked in early 711 in Gibraltar at the head of an army consisting of Berbers from north Africa. After defeating the Visigothic king Roderic at the decisive Battle of Guadalete, Tariq was reinforced by an Arab force led by his superior wali Musa ibn Nusayr and continued northward. By 717, the combined Arab-Berber force had crossed the Pyrenees into Septimania. They occupied further territory in Gaul until 759. (en)
- 우마이야 왕조의 히스파니아 정복(아랍어: الفتح الإسلامي للأندلس, 스페인어: Conquista musulmana de la península ibérica, 포르투갈어: Invasão muçulmana da Península Ibérica)은 우마이야 왕조가 711년부터 788년까지 히스파니아로 크게 확장한 것을 말한다. 이로써 서고트 왕국이 멸망하고 아브드 알라흐만 1세가 통치하는 코르도바 토후국이 세워지게 된다. (ko)
- La conquista islamica della Penisola iberica avvenne tra il 711 e il 718, nel ambito dell'espansione islamica, avvenuta durante l'epoca d'oro. (it)
- Mianem arabskiego podboju Hiszpanii określa się wydarzenia mające miejsce w VIII wieku, w wyniku których muzułmańskiemu kalifatowi udało się opanować znaczącą większość Półwyspu Iberyjskiego. Określenie „Hiszpania” w tym przypadku nie oznacza ziem współczesnego państwa o tej nazwie, odnosi się do rzymskiego rozumienia tego określenia, czyli całości ziem leżących między Cieśniną Gibraltarską a Pirenejami. Podbój Hiszpanii był częścią większej ekspansji, znanej w historiografii jako podboje arabskie. Trudno dokładne określić ramy chronologiczne procesu opanowywania Półwyspu Iberyjskiego. Jest to spowodowane kilkoma czynnikami. Muzułmanom nie udało się całkowicie zdobyć półwyspu, część terenów przechodziła z rąk do rąk, a z niektórych muzułmanie sami wycofali się po pewnym czasie. Podbój nie dokonał się w wyniku jednego najazdu, był efektem wielu kampanii, dokonywanych przez Arabów i Berberów. Za jego początek przyjmuje się zazwyczaj 711 rok, ale część historyków sądzi, że pierwsze wyprawy miały miejsce już od 705 lub 706 roku, kiedy to muzułmanie opanowali Tanger. Podobne problemy występują przy próbie określenia daty końcowej i są one spowodowane tymi samymi przyczynami. Wydaje się wprawdzie, że do 716 roku muzułmanie mieli pod kontrolą większość ziem Półwyspu Iberyjskiego, ale w niektórych rejonach walki trwały nadal. Poza tym w tej kampanii Arabowie podporządkowywali sobie tereny Królestwa Wizygotów, a do 716 roku nie opanowali przecież Septymanii, która była jego integralną częścią. Propozycje daty końcowej są zatem bardzo różne, zwłaszcza że często przyjmuje się, że podboje zapoczątkowały proces, który w końcu doprowadził do powstania niezależnego, muzułmańskiego państwa w Europie zachodniej. W tym wypadku za symboliczną datę końcową można przyjąć rok 788. Zmarł wówczas Abd ar-Rahman z rodu Umajjadów, który zbiegł z Syrii do Afryki Północnej, w 755 roku wkroczył do Hiszpanii i w krótkim czasie opanował tutejsze muzułmańskie posiadłości, stając się de facto samodzielnym władcą. Jego panowanie dało początek Emiratowi Kordoby. (pl)
- Арабское завоевание Пиренейского полуострова произошло за довольно короткий период 711—718 годов, что было неудивительно, учитывая, что за такой или даже меньший период времени арабы объединили Аравию в единое исламское государство (628—634), покорили Сирию (634—638), завоевали Египет (638—643) и т. д. Королевство вестготов пало. Сопротивление немногочисленных вестготов было сломлено, преобладающие иберо-римляне не смогли оказать серьёзного сопротивления завоевателям, а значительное еврейское меньшинство даже приветствовало его, надеясь таким образом получить равные с христианами права. Магрибская династия Омейядов взяла власть в Иберии в свои руки, поддерживая доминантную роль ислама руками берберских наёмников. Лишь в Пиренейских горах сохранили независимость два небольших труднодоступных региона, которые населяли баски и романизированные астуры. Битва при Ковадонге (722), в которой христиане одержали первую победу, положила начало так называемой Реконкисте. Тем не менее, вплоть до 732 года арабы совершали набеги по всему югу Франции до реки Луара, пока не были разгромлены у Пуатье. На завоёванных в Иберии землях образовалось исламское государство Аль-Андалус, пережившее целый ряд трансформаций и просуществовавшее до падения Гранады в 1492 году. (ru)
- A invasão islâmica da Península Ibérica, também referida como invasão muçulmana, conquista árabe ou expansão muçulmana, refere-se a uma série de deslocamentos militares e populacionais ocorridos a partir de 711 até 713, quando tropas islâmicas oriundas do Norte da África, sob o comando do general berbere Tárique, cruzaram o estreito de Gibraltar e penetraram na península Ibérica. Venceram Rodrigo, o último rei dos Visigodos da Hispânia, na batalha de Guadalete, terminando o Reino Visigótico. Nos anos seguintes, os muçulmanos foram alargando as suas conquistas na Península, assenhoreando-se do território designado em língua árabe como Al-Andalus; que governaram por quase oitocentos anos. A conquista Omíada da Hispânia foi a expansão inicial do Califado Omíada sobre a Hispânia, estendendo-se em grande parte de 711 a 788. A conquista resultou na destruição do Reino visigótico e no estabelecimento do Emirado independente de Córdoba; foi Abd ar-Rahman I quem completou a unificação da Ibéria governada por muçulmanos, ou Al-Andalus (711 – 1492). A conquista marca a expansão ocidental tanto do Califado Omíada como do governo muçulmano na Europa. (pt)
- Арабське завоювання Піренейського півострова — процес завоювання ісламським Омейядськии халіфатом Піренейського півострова (Іспанії) та знищення християнського Вестготського королівства, що тривав у 711—718 роках. Опір нечисленних вестготів було зломлено, переважаючі іберо-римляни не змогли учинити серйозного опору завойовникам, а значна гебрейська меншість навіть вітала його, сподіваючись таким чином отримати рівні з християнами права. Династія Магрибу Омейядів узяла владу в Іберії у свої руки, підтримуючи домінантну роль ісламу руками берберських найманців. Лише у Піренейських горах зберегли незалежність два невеликі важкодоступні регіони, які населяли баски і романізовані астури. Битва при Ковадонзі (722), в якій християни отримали першу перемогу, започаткувала Реконкісту. Проте, аж до 732 року араби здійснювали набіги по усьому півдню Франції до річки Луара, поки не були розгромлені при Пуатьє. На завойованих в Іберії землях утворилася ісламська держава — Кордовський емірат (Андалусія) під орудою Абдаррахмана I, що пережила цілий ряд трансформацій і проіснувала до 1492. Завоювання було найзахіднішим розширенням Омейядського халіфату, так і початком мусульманського правління в Західній Європі. Також — Ісламське завоювання Іспанії, Омейядське завоювання Іспанії. (uk)
- 倭马亚征服西班牙，又称穆斯林征服伊比利亚半岛或倭马亚征服西哥特王国，是公元711至788年倭马亚哈里发国对位于伊比利亚半岛的西班牙行省的扩张攻占。远征行动最终导致了西哥特王国的毁灭以及倭马亚维拉亚特安达卢斯的建立。这次征服标志着倭马亚哈里发国及穆斯林完成在欧洲最西端的扩张。 倭马亚哈里发瓦利德一世统治时期，由将军塔里克·伊本·齐亚德带领的由北非柏柏尔人组成的军队于711年登陆直布罗陀，在瓜达莱特战役中击败西哥特王国篡权上位的国王罗德里克后，塔里克得到了一支来自阿拉伯、由他的上级瓦利穆萨·伊本·努赛尔领导的军队的援助，继续向北进军。到了717年，这支阿拉伯－柏柏尔联军已，侵入塞普提曼尼亚，在此他们持续攻占高卢的领土至759年。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Muslimské dobytí Španělska (přesněji Hispánie) proběhlo v letech 711–718/722. Po ovládnutí celého Maghrebu a islamizaci místních berberských obyvatel stanuli muslimové na pobřeží Gibraltarského průlivu. Na protějším břehu se rozkládala Evropa; Pyrenejský poloostrov, kde existovala upadající říše germánských Vizigótů. Odtud pravděpodobně přišel první signál, který přiměl muslimská vojska překročit úžinu a vpadnout do země. Za pár let byla již tamější část území muslimy pokořena a v čele provincie stál guvernér podřízený umajjovskému chalífovi v Damašku. (cs)
- La conquesta omeia d'Hispània fou la conquesta del Regne de Toledo pel Califat de Damasc, que començà el 711 i finalitzà el 714. (ca)
- Oni konas kiel islama epoko de Iberio aŭ araba/islama konkero de Hispanio la komplikan politikan kaj militan procezon kiu laŭlonge de la 8-a jarcento eksplikas la formon kaj plifirmiĝon de la islama regno al-Andalus, tiel kiel la genezon de la ĉefaj kristanaj regnoj mezepokaj de Iberio. (eo)
- 우마이야 왕조의 히스파니아 정복(아랍어: الفتح الإسلامي للأندلس, 스페인어: Conquista musulmana de la península ibérica, 포르투갈어: Invasão muçulmana da Península Ibérica)은 우마이야 왕조가 711년부터 788년까지 히스파니아로 크게 확장한 것을 말한다. 이로써 서고트 왕국이 멸망하고 아브드 알라흐만 1세가 통치하는 코르도바 토후국이 세워지게 된다. (ko)
- La conquista islamica della Penisola iberica avvenne tra il 711 e il 718, nel ambito dell'espansione islamica, avvenuta durante l'epoca d'oro. (it)
- 倭马亚征服西班牙，又称穆斯林征服伊比利亚半岛或倭马亚征服西哥特王国，是公元711至788年倭马亚哈里发国对位于伊比利亚半岛的西班牙行省的扩张攻占。远征行动最终导致了西哥特王国的毁灭以及倭马亚维拉亚特安达卢斯的建立。这次征服标志着倭马亚哈里发国及穆斯林完成在欧洲最西端的扩张。 倭马亚哈里发瓦利德一世统治时期，由将军塔里克·伊本·齐亚德带领的由北非柏柏尔人组成的军队于711年登陆直布罗陀，在瓜达莱特战役中击败西哥特王国篡权上位的国王罗德里克后，塔里克得到了一支来自阿拉伯、由他的上级瓦利穆萨·伊本·努赛尔领导的军队的援助，继续向北进军。到了717年，这支阿拉伯－柏柏尔联军已，侵入塞普提曼尼亚，在此他们持续攻占高卢的领土至759年。 (zh)
- الفَتْحُ الإسْلَامِيُّ لِلأَندَلُسِ أو الغَزْوُ الإسْلَامِيُّ لِلأَندَلُسِ (بِاللاتينيَّة: Capta Islamica della Hispania؛ بِالأمازيغيَّة التماشقيَّة: ⴰⵔⵎⴰⵙ ⵏ ⵉⵏⵙⵍⵎⵏ ⵉ ⴰⵍⴰⵏⴷⴰⵍⵓⵙ نقحرة: أرماس نـ ئنسلمن ئـ ألاندالوس)، وفي بعض المصادر ذات الصبغة القوميَّة خُصُوصًا يُعرفُ هذا الحدث باسم الفَتْحُ العَرَبِيُّ لِلأندَلُسِ، كما يُعرف في بعض المصادر العربيَّة باسم الفتح الإسلامي لِإسپانيا، وفي بعض المصادر الأجنبيَّة بِالفتح الإسلامي لِهسپانيا، هو حَملةٌ عسكريَّة بدأت سنة 92هـ المُوافقة لِسنة 711م قادها المُسلِمُونْ تحت راية الدولة الأُمويَّة ضدَّ مملكة القوط الغربيين المَسيحيَّة في هسپانيا، التي حَكمت شبه جزيرة أيبيريا والتي عَرفها المُسلِمُونْ باسم «الأندلُس»، بجيشٍ مُعظمه مِن البربر بقيادة طارق بن زياد نَزل عام 711م في المنطقة التي تُعرف الآن بِجبل طارق، ثُمَّ توجَّه شمالًا حيثُ هزم ملك القوط لُذر (ar)
- Με τον όρο Αραβική κατάκτηση της Ιβηρικής είναι γνωστή η κατάλυση του Βησιγοτθικού Βασιλείου από μουσουλμανικά στρατεύματα Αράβων και Βερβέρων του Χαλιφάτου των Ομεϋαδών μεταξύ 711 και 724. Η κατάκτηση οδήγησε στην εδραίωση της αραβικής παρουσίας στην Ιβηρική, το μουσουλμανικό κομμάτι της οποίας είναι γνωστό ως Αλ-Άνταλους. Αντίστοιχα, στο βορρά, η σταδιακή διαμόρφωση δύο χριστιανικών πυρήνων στα Κανταβρικά όρη (του Βασιλείου των Αστουριών) και στα ανατολικά Πυρηναία (των καταλανικών κομητειών) οδήγησε στην διαδικασία της λεγόμενης Χριστιανικής ανακατάκτησης της Ιβηρικής χερσονήσου. Οι Βαλεαρίδες Νήσοι, υπό βυζαντινό έλεγχο, πέρασαν κάτω από μουσουλμανικό έλεγχο κατά τον 10ο αιώνα και γι' αυτό δεν συμπεριλαμβάνονται στο άρθρο αυτό. (el)
- Musulmanek Iberiar penintsula konkistatzea 711-719. urteen bitartean bisigodoen erresuma desagerrarazi eta Hispania (Iberiar penintsula) musulmanen mende jarri zuen da. Tariq ibn Ziyad buru zutela, islamera bihurtu berri ziren bereberrez osatutako armada bat Ipar Afrikatik Gibraltarrera (Jabal Tāriq (جبل طارق), Tariq-en mendia etimologikoki) igaro zen 711ko apirilaren 30ean. Guadaleteko guduan (uztailaren 19an) Rodrigo errege bisigodo usurpatzailearen armadari aurre egin zioten, baita hura suntsitu ere. Hurrengo urtean, botere hutsune bat sumatuta, Musa ibn Nusair eta haren gudarostea bildu zitzaien. Nahiko aise hasi ziren hedatzen, dela hitzarmenen bidez, dela erasoak joz, hiribilduak atzemanez. Iparralderantz zabaltzen hasi ziren. (eu)
- Se conoce como conquista omeya de Hispania, conquista musulmana de Hispania o etapa musulmana inicial de la península ibérica al complejo proceso político y militar que a lo largo del principio del siglo VIII explica la formación y consolidación de al-Ándalus, así como la génesis de los principales reinos cristianos medievales peninsulares. (es)
- La conquête musulmane de l'Hispanie est l'expansion initiale du califat omeyyade sur l'Hispanie, s'étendant en grande partie de 711 à 726. La conquête aboutit à la destruction du royaume wisigoth et l'établissement de la wilaya d'al-Andalus et marque l'expansion la plus occidentale du califat omeyyade et de la domination musulmane en Europe. (fr)
- Thosaigh sa Spáinn sa bhliain 711, faoi riail cailifeacht na hUmayyadaigh agus faoi cheannas . Bhí an airm déanta suas don chuid is mó le Beirbeirigh, muintir iarthuaisceart na hAfraic a iompaigh ina Moslamaigh le déanaí. Rinne siad ionradh ar Ríocht Críostaíodh na Viseagotaigh suite ar Leithinis na hIbéire. Go lua sa bhliain 711 thrasnaigh Tariq ibn Ziyad agus a chuid fórsaí an Mhuir, b'fhéidir ag Giobráltar, agus lean siad ó thuaidh, neartaigh Emir Musa ibn Nusair (cheannasaí Tariq) agus a chuid fórsaí Tariq an bhliain dár gcionn. (ga)
- Penaklukan Hispania oleh Umayyah (711–718) dimulai saat pasukan Kekhalifahan Umayyah, sebagian besar terdiri dari Muslim Berber dari Afrika Barat Laut menyerang Hispania (sekarang Iberia; Portugal dan Spanyol) yang dikuasai oleh Kristen Visigoth pada tahun 711. Penaklukan ini terjadi saat masa pemerintahan Khalifah Al-Walid I di Damaskus, dan dipimpin oleh Jenderal Tariq bin Ziyad (670 - 720). Pasukan Umayyah mendarat di Gibraltar pada 30 April 711, dan lalu bergerak ke arah utara. Satu tahun berikutnya, atasan Thariq yang bernama bergabung dengan pasukannya. Kampanye militer ini berjalan sekitar 8 tahun, dan hasilnya sebagian besar Semenanjung Iberia berhasil dikuasai umat Islam kecuali daerah-daerah kecil di sebelah barat daya (Galisia dan Asturias) serta daerah-daerah Basque di daerah (in)
- The Umayyad conquest of Hispania, also known as the Umayyad conquest of the Visigothic Kingdom, was the initial expansion of the Umayyad Caliphate over Hispania (in the Iberian Peninsula) from 711 to 718. The conquest resulted in the decline of the Visigothic Kingdom and the establishment of the Umayyad Wilayah of Al-Andalus. (en)
- Mianem arabskiego podboju Hiszpanii określa się wydarzenia mające miejsce w VIII wieku, w wyniku których muzułmańskiemu kalifatowi udało się opanować znaczącą większość Półwyspu Iberyjskiego. Określenie „Hiszpania” w tym przypadku nie oznacza ziem współczesnego państwa o tej nazwie, odnosi się do rzymskiego rozumienia tego określenia, czyli całości ziem leżących między Cieśniną Gibraltarską a Pirenejami. Podbój Hiszpanii był częścią większej ekspansji, znanej w historiografii jako podboje arabskie. (pl)
- A invasão islâmica da Península Ibérica, também referida como invasão muçulmana, conquista árabe ou expansão muçulmana, refere-se a uma série de deslocamentos militares e populacionais ocorridos a partir de 711 até 713, quando tropas islâmicas oriundas do Norte da África, sob o comando do general berbere Tárique, cruzaram o estreito de Gibraltar e penetraram na península Ibérica. Venceram Rodrigo, o último rei dos Visigodos da Hispânia, na batalha de Guadalete, terminando o Reino Visigótico. (pt)
- Арабское завоевание Пиренейского полуострова произошло за довольно короткий период 711—718 годов, что было неудивительно, учитывая, что за такой или даже меньший период времени арабы объединили Аравию в единое исламское государство (628—634), покорили Сирию (634—638), завоевали Египет (638—643) и т. д. (ru)
- Арабське завоювання Піренейського півострова — процес завоювання ісламським Омейядськии халіфатом Піренейського півострова (Іспанії) та знищення християнського Вестготського королівства, що тривав у 711—718 роках. Опір нечисленних вестготів було зломлено, переважаючі іберо-римляни не змогли учинити серйозного опору завойовникам, а значна гебрейська меншість навіть вітала його, сподіваючись таким чином отримати рівні з християнами права. Династія Магрибу Омейядів узяла владу в Іберії у свої руки, підтримуючи домінантну роль ісламу руками берберських найманців. Лише у Піренейських горах зберегли незалежність два невеликі важкодоступні регіони, які населяли баски і романізовані астури. Битва при Ковадонзі (722), в якій християни отримали першу перемогу, започаткувала Реконкісту. Проте, аж до (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
