| dbo:abstract
|
- The statue of the Aphrodite of Syracuse in the National Archaeological Museum of Athens (NAMA) with the inventory number 3524 is dated to the second century AD. The statue was found in South Italian Baiae and received her name on account of the connection to Magna Graecia. It is made of Parian marble and has a height of 1.8 m. The statue initially belonged to the collection of Lord Hope and was later acquired by Michael Embeirikos, who gave it to the National Archaeological Museum of Athens in 1924. The statue was restored by the sculptor Antonio Canova, since it initially lacked head, neck and right arm. Aphrodite is depicted largely naked, with only a himation slung over her buttocks and held in place over her genitals with her left hand. The rest of the garment falls to the ground behind and beside her. The wide stream of cloth also fulfills the function of a statue support. The two feet are close together on a plinth, with the left leg made to serve as the supporting leg and the right lef as the loose one. With her right hand, the goddess attempts to cover her left breast. The head is twisted to the left. Thus the statue belongs to the Venus pudica type, which derives from a statue of the famous sculptor Praxiteles, the Aphrodite of Cnidus. The statue is a Roman copy of a Greek original. (en)
- Die Statue der Aphrodite von Syrakus im Archäologischen Nationalmuseum Athen (NAMA) mit der Inventarnummer 3524 wird ins 2. Jahrhundert datiert. Die Statue wurde in unteritalischen Baiae gefunden und kam wegen der Verbindung nach Süditalien zu ihrem Namen. Sie wurde aus Parischem Marmor gefertigt und hat eine Höhe von 1,80 m. Die Statue gehörte zunächst zur Sammlung von Lord Hope und wurde später von Michael Embeirikos erworben, der sie 1924 dem Archäologischen Nationalmuseum in Athen schenkte. Die Statue wurde vom Bildhauer Antonio Canova ergänzt, ursprünglich fehlten Kopf, Hals und der rechte Arm. Aphrodite wird weitestgehend nackt gezeigt, nur ein Himation ist um ihr Hinterteil geschlungen und wird vor ihrer Scham mit der linken Hand zusammengehalten. Der Rest des Gewandes fällt hinten und seitlich bis zum Boden. Das in breiter Front herabfallende Kleidungsstück erfüllt somit auch die Funktion der . Die Füße stehen beide fest auf der Plinthe, dennoch ist das linke Bein als Stand-, das rechte Bein als Spielbein auszumachen. Mit der rechten Hand versucht die Göttin ihre linke Brust zu bedecken. Der Kopf ist nach links gedreht. Damit entspricht die Statue dem Typus der Venus pudica, der auf eine Statue des schon zu Lebzeiten berühmten Bildhauers Praxiteles (Knidische Aphrodite) zurückgeht. Die Statue ist eine römische Kopie eines griechischen Originals und wird in das 2. Jahrhundert datiert. (de)
- L'Afrodite di Siracusa è un'opera conservata al Museo archeologico nazionale di Atene: è la copia romana del II secolo d.C. di un originale greco andato perduto. (it)
- A estátua da Afrodite de Siracusa no Museu Arqueológico Nacional de Atenas (NAMA) com o número de inventário 3524, data do século II dC. Encontrada em Baiae no sul da Itália, recebeu o nome pela sua ligação com a Magna Grécia. É em mármore pariano e tem uma altura de 1,8 m. A estátua pertenceu à coleção de Lord Hope e mais tarde foi adquirida por Michael Embeirikos, o qual a doou ao Museu Arqueológico Nacional de Atenas em 1924. A estátua foi restaurada pelo escultor Antonio Canova, pois aquando da sua descoberta inicial faltavam-lhe a cabeça, pescoço e braço direito. Afrodite é esculpida quase totalmente nua, com apenas um véu (o himation grego) recaido pelas nádegas, segurado sobre os seus orgãos genitais com a mão esquerda. O resto do manto cai no chão atrás e à sua volta, fazendo fluxo de tecido servir igualmente de suporte à estátua. Os dois pés estão juntos sobre um pedestal, com a perna esquerda servindo de apoio e a direita como perna solta. Nessa pose, a deusa tenta cobrir o seio esquerdo com a mão direita. A cabeça é voltada para a esquerda. Deste modo, a estátua pertence ao tipo 'Vénus pudica', que deriva duma estátua do famoso escultor Praxíteles, a Afrodite de Cnido. A estátua da Afrodite de Siracusa é uma cópia romana dum original grego. (pt)
- Афродита Сиракузская — мраморная статуя богини Афродиты, древнеримская копия II века н. э. из несохранённого оригинала IV века до н. э. Праксителя. Изображает богиню в момент рождения, когда она выходит из морских волн — тип, известный как «Афродита Анадиомена». Произведена из паросского мрамора, имеет высоту 1,8 м. Найдена в городе Байи на юге Италии (провинция Кампания). Название «Сиракузской» получила за идентичность со статуей Афродиты, которая хранилась в городе Сиракузы. У статуи отсутствовали голова, шея и правая рука, восстановил утраченные элементы знаменитый скульптор Антонио Канова. Первоначально числилась в коллекции клана Хоупа, потом статую приобрел М. Эмбирикос и в 1924 году передал её в дар Национальному археологическому музею в Афинах. Статуя изображает молодую почти обнаженную женщину. Из одежды на ней — лишь гиматий (или пеплос), обёрнутый вокруг бёдер. Одежда широко спадает вниз по бокам и сзади, обнажая верх бёдер и ягодиц. Соединённые с постаментом, нисходящие складки гиматия выполняют функцию дополнительной опоры статуи, поскольку ноги, поставленные очень близко друг к другу, не могут обеспечить должной устойчивости. Голова богини повёрнута налево, она опирается на левую ногу, правой рукой прикрывает левую грудь. Такой тип принято называть Venus pudica (Венера Стыдливая) — самым известным примером является «Афродита Книдская». Аналогичная статуя — копия II века. н. э. с того же оригинала — находится в Сиракузском археологическом музее в городе Сиракузы. Известна под названиями «Венера Сиракузская» или «Венера Ландолинская» (Venus Landolina) — по имени итальянского археолога Саверио Ландолина, который нашел её в развалинах нимфея. Голова и правая рука также потеряны и не восстанавливались. (ru)
- Афроді́та Сіраку́зька (грец. Αφροδίτη των Συρακουσών) — мармурова статуя богині Афродіти, давньоримська копія ІІ ст. н. е. з незбереженого оригіналу IV ст. до н. е. Праксітеля. Зображує богиню в момент народження, коли вона виходить з морських хвиль — тип, відомий як «Афродіта Анадіомена». Вироблена з пароського мармуру, має висоту 1,8 м. Знайдена у містечку на півдні Італії (провінція Кампанія). Назву «Сіракузької» отримала за ідентичність зі статуєю Афродіти, яка зберігалася в місті Сіракуза. У статуї були відсутні голова, шия та права рука, відновити їх взявся знаменитий скульптор Антоніо Канова. Первісно числилася в колекції лорда Гоупа, потім статую придбав дехто М. Ембірикос (Μ. Εμπειρίκος) і в 1924 році передав її у дар Національному археологічному музею в Афінах. Статуя зображує молоду майже жінку. З одягу на ній — лише гіматій (або пеплос), обгорнутий навколо стегон, який богиня підтримує лівою рукою в області лона. Одяг широко спадає долу з боків і ззаду, оголяючи верх стегон і сідниць. З'єднані з постаментом, спадні складки гіматія виконують функцію додаткової опори статуї, оскільки ноги, поставлені дуже близько одна до одної, не можуть забезпечити належної сталості. Голова богині повернута ліворуч, вона обпирається на ліву ногу, правою рукою прикриває ліву грудь. Такий тип прийнято звати Venus pudica («Венера Сором'язлива») — найвідомішим його прикладом є «Афродіта Кнідська». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'Afrodite di Siracusa è un'opera conservata al Museo archeologico nazionale di Atene: è la copia romana del II secolo d.C. di un originale greco andato perduto. (it)
- The statue of the Aphrodite of Syracuse in the National Archaeological Museum of Athens (NAMA) with the inventory number 3524 is dated to the second century AD. The statue was found in South Italian Baiae and received her name on account of the connection to Magna Graecia. It is made of Parian marble and has a height of 1.8 m. The statue initially belonged to the collection of Lord Hope and was later acquired by Michael Embeirikos, who gave it to the National Archaeological Museum of Athens in 1924. (en)
- Die Statue der Aphrodite von Syrakus im Archäologischen Nationalmuseum Athen (NAMA) mit der Inventarnummer 3524 wird ins 2. Jahrhundert datiert. Die Statue wurde in unteritalischen Baiae gefunden und kam wegen der Verbindung nach Süditalien zu ihrem Namen. Sie wurde aus Parischem Marmor gefertigt und hat eine Höhe von 1,80 m. Die Statue gehörte zunächst zur Sammlung von Lord Hope und wurde später von Michael Embeirikos erworben, der sie 1924 dem Archäologischen Nationalmuseum in Athen schenkte. (de)
- A estátua da Afrodite de Siracusa no Museu Arqueológico Nacional de Atenas (NAMA) com o número de inventário 3524, data do século II dC. Encontrada em Baiae no sul da Itália, recebeu o nome pela sua ligação com a Magna Grécia. É em mármore pariano e tem uma altura de 1,8 m. A estátua pertenceu à coleção de Lord Hope e mais tarde foi adquirida por Michael Embeirikos, o qual a doou ao Museu Arqueológico Nacional de Atenas em 1924. (pt)
- Афроді́та Сіраку́зька (грец. Αφροδίτη των Συρακουσών) — мармурова статуя богині Афродіти, давньоримська копія ІІ ст. н. е. з незбереженого оригіналу IV ст. до н. е. Праксітеля. Зображує богиню в момент народження, коли вона виходить з морських хвиль — тип, відомий як «Афродіта Анадіомена». (uk)
- Афродита Сиракузская — мраморная статуя богини Афродиты, древнеримская копия II века н. э. из несохранённого оригинала IV века до н. э. Праксителя. Изображает богиню в момент рождения, когда она выходит из морских волн — тип, известный как «Афродита Анадиомена». (ru)
|
