| dbo:abstract
|
- L′antiimperialisme és una posició política sorgida al final del segle XIX que es caracteritza per una categòrica oposició a l'imperialisme. El pensament antiimperialista està estretament vinculat al qüestionament dels mecanismes de dependència neocolonial caracteritzats per mecanismes de subjecció econòmics i financers, així com als anomenats processos d'alliberament nacional. (ca)
- معاداة الاستعمارية أو ضد الاستعمارية أو مناهضة الاستعمارية أو التحرر من الاستعمارية مصطلح معروف في العلوم السياسية وفي العلاقات الدولية أُستخدم في نصوص مختلفة ومتمايزة خاصة من قادة الحركات الوطنية والقومية الراغبة في الانفصال عن نظام سياسي كبير - كـ الإمبراطوريات مثلاً - ويعرف أحياناً على أنه ذاك المصطلح الذي تميزت به الإطروحات اللينينية الماركسية في استخدامه كفكرة معارضة ومصادمة لفكرة الرأسمالية الشهيرة كما هو موجود في أحد أعمال فلاديمير لينين في كتابه؛ «الاستعمارية أعلى حدود الرأسمالية». يصنف الرجال الذين يستخدمون هذا مصطلح على أنهم ضد الاستعمار وضد الإمبراطوريات الاستعمارية والهيمنة والتوسع الإقليمي لدولة خارج حدودها الدستورية. نال المصطلح تداولًا واسعًا بعد الحرب العالمية الثانية ومع بداية الحرب الباردة إذ رفعت الحركات السياسية في مستعمرات القوى الأوروبية شعار السيادة الوطنية. دعمت بعض الجماعات المناهضة للإمبريالية والتي عارضت الولايات المتحدة سلطة الاتحاد السوفييتي، مثل الغيفارية، في حين انتقدت الماوية هذه السلطة بوصفها إمبريالية اشتراكية. (ar)
- Anti-imperialism in political science and international relations is a term used in a variety of contexts, usually by nationalist movements who want to secede from a larger polity (usually in the form of an empire, but also in a multi-ethnic sovereign state) or as a specific theory opposed to capitalism in Leninist discourse, derived from Vladimir Lenin's work Imperialism, the Highest Stage of Capitalism. Less common usage refers to opponents of an interventionist foreign policy. People who categorize themselves as anti-imperialists often state that they are opposed to colonialism, colonial empires, hegemony, imperialism and the territorial expansion of a country beyond its established borders. An influential movement independent of the Western Left that advocated religious anti-imperialism was Pan-Islamism; which challenged the Western civilisational model and rose to prominence across various parts of the Islamic World during the 19th and 20th centuries. It's most influential ideologue was the Sunni theologian Muhammad Rashid Rida, a fierce opponent of Western ideas, who called upon Muslims to rise up in armed revolution by waging Jihad against European imperial powers and re-establish an Islamic Caliphate. Through his resolution in the Second World Congress of Comintern (1920), Lenin accused the anti-imperialism of Pan-Islamists of favouring the interests of the bourgeoisie, fuedal landlords and religious clerics; and enjoined fellow communists to compulsorily fight Pan-Islamism. Since then, Soviet authorities regularly employed the charge of Pan-Islamism to target Islamic dissidents for anti-Soviet activities and fomenting anti-communist rebellions. The phrase gained a wide currency after the Second World War and at the onset of the Cold War as political movements in colonies of European powers promoted national sovereignty. Some anti-imperialist groups who opposed the United States supported the power of the Soviet Union, while in some Marxist schools, such as Maoism, this was criticized as social imperialism. Islamist movements traditionally view Russia and China as imperial and neo-colonial forces engaged in persecution and oppression of Muslim communities domestically and abroad, in addition to America and its allies like Israel. (en)
- En politika scienco kaj internaciaj rilatoj, kontraŭ-imperiismo estas la opozicio al koloniismo, al koloniaj imperioj, kaj al imperiismo. Kiel tia, kontraŭ-imperiismo inkludas opozicion al konkermilitoj, aparte militoj kiuj intencis konkeri kaj koloniigi landojn kies teritorioj ne limas la imperian potencon, kaj militoj ikuj intencis subigi popolojn de malsamaj kulturoj; la esprimo ankaŭ konsistas el politika opozicio al la teritoria vastiĝo de lando preter ĝiaj establitaj limoj. (eo)
- Der Begriff Antiimperialismus (aus griech. anti – „gegen, an Stelle von“ und latein. imperium – „Reich“ zusammengesetzt) ist der Gegenbegriff zu Imperialismus und von dessen jeweiliger Definition abhängig. Dieser bezeichnet allgemein eine auf Herrschaftserweiterung über das eigene Staatsgebiet hinaus ausgerichtete Politik. Antiimperialismus ist also deren prinzipielle Ablehnung. Aus unterschiedlichen Erklärungsmodellen für den Imperialismus ergeben sich unterschiedliche antiimperialistische Positionen, die sich zum Teil ähneln, aber auch in direktem Gegensatz zueinander stehen können. Meist bedeutet Antiimperialismus jedoch die konkrete Bekämpfung des modernen, seit etwa 1890 bestehenden europäischen und US-amerikanischen Imperialismus. Heute wird darunter zumeist eine linksextreme Ideologie mit oft antiamerikanischen oder antisemitischen Untertönen verstanden. (de)
- Antiinperialismoa XIX. mendeko amaieran sorturiko korronte politikoa da, inperialismoarekiko erabateko aurkaritza bereizgarri duena. Pentsamendu antiinperialista mendekotasun neokolonialaren mekanismo ekonomiko eta finantzarioak zalantzan ipintzearekin estuki lotuta dago, hala nola askapen nazionaleko mugimenduekin. Antiinperialismoak, orduan izendapen hori eduki ez arren, XIX. mendearen bukaeran izan zituen bere hastapenak. Korronte antiinperialistaren sorreraren faktore nagusia kapitalismoaren eta honen merkataritzaren garapenean dago, izan ere garapen horrek monopolio nazionalei euren herrialdetako mugak txiki geratzea eta jarduera eremuak zabaltzeko beharra ekarri zuen. Hala, zabalkuntza behar horri erantzunez periferiako herriak ekonomikoki menderatzeko prozesua eman zen. Neokolonialismoa ohiko kolonialismotik bereizten duen ezaugarri garrantzitsuenetako bat mendekotasunerako konkista fisikoaren behar eza da, izan ere periferiako herriak menderatzeko mekanismo ekonomiko eta finantzarioetaz baliatu ohi da. Eragin handieneko autore antiinperialisten artean José Martí, José Carlos Mariategui Vladimir Lenin, Frantz Fanon edota Mark Twain aurkitzen ditugu. Nahiz eta kolonialismoaren aurkako lehenengo protestak Jeremy Benthamen obretan aurkitu, pentsamendu antiinperialistaren hastapenak Mark Twain eta José Martí intelektual amerikarrei egotzi izan zaie. Lehenengo honek Bostonen egoitza zuen Estatu Batuetako Liga Antiinperialista sortu zuen, halaber José Martí Kubatar Iraultzaren pentsamoldearen eta Latinoamerikako aintinperialismoaren aitzindaritzat jo izan da, kolonialismo espainolaren eta neokolonialismo estatubatuarraren kontra egin eta kubatar subiranotasuna eta independentzia aldarrikatu izanagatik. Antiinperialismoaren inguruko idazle emankorrenetako bat Lenin dugu, gaia lan ezberdinetan lantzen duelarik,esaterako: Inperialismoa, kapitalismoaren etapa gorena edota Herrien autodeterminazio eskubidea. Lenin-en lanetan antiinperialismoa eta herrien autodeterminazio eskubidea ikuspuntu dialektiko batetik lantzen dira, bere esanetan auzi nazionalaren aurrean langilegoak hartu beharreko jarrerak bi ardatz ditu:herri ororen autodeterminazio eskubidearen defentsa eta langileen nazioarteko elkartasuna. Nahiz eta Rosa Luxemburgo bezalako intelektualek afera nazionala klase aferaren aurrean lehenestea egotzi, Lenin-en ustetan autodeterminazio eskubidea ukatzeak pribilegioen alde egitea eta nazio opresorearen klase kapitalistaren alde egitea suposatzen zuen. Gainera nazio opresorearen langileen interesen aurka egingo luke izan ere errusiar iraultzailearen arabera "beste herri bat mendean hartzen duen herri batek, ezingo du inoiz bere askapena lortu". Hori dela eta, nazio batasuna bermatzeko nazio opresorearen klase kapitalistak era guztietako aurreiritziak zabalduko ditu gatazkan dauden herrietako langileen arteko elkartasuna ezinezkoa egiteko. Dena den, zanpatutako nazioetako burgesiarekin askapen nazionaleko mugimenduetan bat egiteak zekartzan arazoetaz konziente zen, horregatik hauekiko babesa langilegoaren klase interesen mende jartzeko beharra defendatzen zuen eta ondorioz nazio zanpatuetako langilegoaren betebeharra nazio opresorearen pribilegioen eta burgesia nazionalaren pribilegioen aurka egitea zen. Betebehar bikoitz honi dagokionez, Lenin-en arabera marxista iraultzaileen jarrerak ñabardura desberdinak eduki behar zituen ekintza eremuraren arabera. Hala, nazio opresoreko iraultzaileek nazio ororen eskubideen alde eta burgesia nazionalak zabaldutako aurreiritzien kontra egin beharko lukete eta zanpatutako nazioetako iraultzaileen kasuan beren burgesia propioaren pribilegioen aurka. Hori dela eta, nazioen autodeterminazio eskubidearen onarpenean aurkitu zuen afera nazionalari aurre egiteko jarrera klase borrokari uko egin gabe. Autodeterminazio eskubidearen onarpena baita nazioarteko langilegoaren elkartasuna lortzeko modu bakarra, nazio desberdinetako langileen eskubide berdintasuna aldarrikatuz. Bestalde, XX. mendearen hasierari gagozkiola, José Carlos Mariategui intelektual peruarra daukagu antiinperialismoaren inguruko idazle emankorrenetako bat. Honen lanetan Latinoamerikako egoera neokoloniala aztertu eta Neokolonialismoaren inguruko egileen artean Frantz Fanon Antilletako psikiatra eta iraultzaileak berebiziko eragina izan du, hala nola inperialismoaren aurka egin duten pertsonaia historikorengan , Malcolm X, Che Guevara edota Samora Machel. Bere lanen artean aipagarriena Les damnés de la terre daukagu. (eu)
- El antiimperialismo es una posición política surgida a finales del siglo XIX que se caracteriza por una categórica oposición al imperialismo. El pensamiento antiimperialista está estrechamente vinculado al cuestionamiento de los mecanismos de dependencia neocolonial caracterizados por mecanismos de sujeción económicos y financieros, así como a los llamados procesos de liberación nacional. (es)
- L'anti-impérialisme est l’opposition à l'impérialisme, c'est-à-dire à la stratégie ou à la doctrine politique consistant pour un État ou un groupe d'États à mettre un autre État ou groupe d'États plus faible sous sa dépendance politique, économique et culturelle par la conquête militaire ou toute autre forme de coercition. Cette opposition est corollaire au processus de décolonisation et, dans une certaine mesure, au droit des peuples à disposer d'eux-mêmes. L'anti-impérialisme dans les sciences politiques et les relations internationales est un terme utilisé dans une variété de contextes, généralement par des mouvements nationalistes qui veulent se séparer d'un régime politique plus large (généralement sous la forme d'un Empire colonial, mais aussi dans un État souverain multi-ethnique). Bien que le terme impérialisme ait été utilisé dans la langue française au cours XIXe siècle pour désigner la politique de conquête de Napoléon et le « système de gouvernement et de domination de l'Empire romain », la signification contemporaine de l'impérialisme, sur laquelle la théorie anti-impérialiste repose, est apparue au cours de la seconde moitié de XIXe siècle, à partir de l'anglais imperialism qui désigne d'abord la politique coloniale d'extension de l'Empire britannique sous le premier ministre britannique Benjamin Disraeli au cours des années 1870. La théorie anti-impérialiste se développe au début du XXe siècle dans les écrits de John Atkinson Hobson, dans son livre Imperialism: A Study notamment. L'anti-impérialisme est aussi une notion cruciale du marxisme-léninisme. Le concept, qui diffère de l'usage commun, est approfondi dans le livre de 1917 L'Impérialisme, stade suprême du capitalisme de Lénine entre autres. Dans la théorie marxiste, l'impérialisme est un stade du capitalisme au cours duquel le capital financier supplante toutes les autres formes du capital. L'anti-impérialisme a été l'une des orientations revendiquées par l'URSS, la Chine, Cuba et autres pays communistes depuis la seconde moitié du XXe siècle, et a notamment servi comme argument de propagande antiaméricaine. À la fin du XXe siècle, le concept d'anti-impérialisme s'intègre au courant d'idées altermondialiste, qui dénonce un nouvel impérialisme sous l'hégémonie des États-Unis. L'anti-impérialisme devient une composante de l'opposition à la mondialisation libérale et aux grands accords de libre-échange, ainsi que du mouvement pacifiste, qui s'oppose aux invasions militaires. La notion d'anti-impérialisme a également été revendiquée par l'extrême droite – notamment le nationalisme révolutionnaire mais aussi par le djihadisme. (fr)
- Dalam ilmu politik dan hubungan internasional, anti-imperialisme adalah penentangan terhadap kolonialisme, imperial kolonial, dan imperialisme. Perjuangan anti-imperialisme adalah perjuangan untuk menghapuskan penindasan bangsa atas bangsa lain, sekaligus sebuah perjuangan untuk menciptakan syarat-syarat bagi kemajuan suatu bangsa. (in)
- 반제국주의(영어: Anti-imperialism, 한자: 反帝國主義)는 제국주의와 제국주의를 불러일으키는 모든 이념에 반대하는 정치사상이다. 반제국주의는 군사적 상황뿐만 아니라, 경제 분야에서 특히 강대국에 의한 금융 쪽에서의 약소국 착취를 반대하며 약소국의 국가 해방을 주장한다. 또한, 자국 주도의 영토 확장 행위, 정복 전쟁에 대한 것을 반대하는 운동을 일컫는다. 제국주의는 군사적 행위, 경제적 행위, 문화적 행위, 정치-사회적 간섭을 모두 이용한 것이기 때문에 반제국주의자들은 이 중에서 한 가지의 문제점만으로도 여러 가지 주장을 펼쳐나갈 수 있다. (ko)
- 反帝国主義（はんていこくしゅぎ、英語: Anti-imperialism）は、帝国主義や植民地主義に反対する思想や運動。特に、隣接しない領域や異なる言語や文化を持つ住民への征服戦争や、当初の国境線を越えた国家の拡張などに反対する。また共産主義の立場による用法では経済的従属の側面を重視している。 (ja)
- Антиимпериализм — термин, применимый к той или иной форме оппозиционного империализму и неоимпериализму движению. Антиимпериализм выступает против завоевательных войн, особенно против завоеваний народов с иным языком и культурой. Антиимпериалистами можно считать, таким образом, республиканских сенаторов в Римской империи или членов Антиимпериалистической лиги США, выступавших против оккупации Филиппин во время испано-американской войны. Как самостоятельное политическое движение антиимпериализм возник в Европе в конце XIX и в начале XX веков, как реакция на расширение европейских колониальных империй и захват Филиппин Соединенными Штатами. Но наивысшей народной поддержкой антиимпериализм пользовался в самих колониях, где он стал основой формирования различных национально-освободительных движений с середины XX века. Эти движения и их антиимпериалистические идеи сыграли главную роль в процессе деколонизации 1950-х и 60-х годов, в результате которой большинство колониальных стран в Азии и Африке стали независимыми. Вскоре после этого, с началом процесса глобализации, многие антиимпериалисты стали рассматривать последнюю как новую форму империализма, устанавливающего своё господство путём экономического принуждения, а не прямого военного захвата. Поэтому антиимпериалисты поставили себе задачу противостоять глобализации и дали начало движению антиглобализма. В плане проблемы милитаризации антиимпериалисты считают своим главным врагом так называемую «Американскую империю», особенно после американского вторжения в Ирак в 2003 году. Для антиимпериализма характерно наличие специфической политико-экономической программы, в 1970-е годы известной также как программа национального освобождения со следующими принципами:
* независимость, суверенность и самоопределение нации;
* борьба с колониализмом и неоколониализмом;
* аграрная реформа;
* индустриализация;
* развитие внутреннего рынка;
* борьба с транснациональными компаниями или контроль над ними; национализация основных секторов экономики; государственные предприятия, государственное экономическое вмешательство и регулируемые рынки;
* критика деятельности МВФ и Всемирного банка. (ru)
- Anti-imperialismo refere-se a toda teoria, doutrina ou movimento de oposição a qualquer forma de imperialismo, ou seja, contrário à dependência política, econômica e cultural de um estado ou grupo de estados em relação a outro estado ou grupo de estados mais poderoso, mediante o uso de força militar ou qualquer outra forma de coerção. Tal oposição é um corolário dos processos de descolonização, dos movimentos de libertação nacional e, em certa medida, do direito à autodeterminação dos povos. (pt)
- 反帝國主義嚴格而言是指反對任何帝國主義和殖民主义形式的運動，而廣義上也反對侵略戰爭，尤其是對拥有不同文化，且非鄰近國家之間的侵犯。起源於19世紀後期與20世紀初期對於歐洲勢力擴張的反抗。是20世紀亞洲與非洲國家逐漸脫離殖民統治時所盛行的政治思想之一。而較為晚近的當代，全球化也被部分的反帝國主義者看作是一種帝國主義，進而成為反帝國主義的主要反抗對象，導致反全球化運動誕生。除此之外，當代的一些軍事衝突也是反帝國主義者的抗爭目標。 (zh)
- Антиімперіалі́зм — термін, що застосовується до тієї чи іншої форми опозиційного до імперіалізму руху. Антиімперіалізм виступає проти завойовницьких війн, особливо проти завоювань країн та народів з іншою мовою та культурою, що не межують з метрополією. Антиімперіалістами можна вважати, таким чином, республіканських сенаторів у Римській імперії або членів , які виступали проти окупації Філіппін під час іспансько-американської війни. Як самостійний політичний рух антиімперіалізм виник у Європі наприкінці XIX — початку XX століття як реакція на розширення європейських колоніальних імперій та захоплення Філіппін Сполученими Штатами. Але найвищу народну підтримку антиімперіалізм мав у самих колоніях, де він став базою формування різноманітних національно-визвольних рухів з середини XX століття. Ці рухи та їхні антиімперіалістичні ідеї відіграли головну роль у процесі деколонізації 1950-х та 60-х років, в результаті якої більшість колоніальних країн в Азії та Африці набули незалежності. Невдовзі після цього, з початком процесу глобалізації, багато антиімперіалістів стали розглядати останню як нову форму імперіалізму, що встановлює своє панування шляхом економічного примусу, а не прямого військового захоплення. Тому антиімперіалісти поставили собі завдання протистояти глобалізації й поклали початок рухові антиглобалізму. В сенсі проблеми мілітаризації антиімперіалісти вважають своїм головним ворогом так звану «Американську імперію», особливо після американського вторгнення в Ірак 2003 року. Для антиімперіалізму характерна наявність специфічної політично-економічної програми, яка у 1970-х роках була відома також як програма національного визволення з такими принципами:
* незалежність, суверенність і самовизначення нації;
* боротьба з колоніалізмом та неоколоніалізмом;
* аграрна реформа;
* індустріалізація;
* розвиток внутрішнього ринку;
* боротьба з транснаціональними компаніями чи контроль над ними. Націоналізація основних секторів економіки. Державні підприємства та регульовані ринки;
* критика діяльності МВФ та Світового банку. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L′antiimperialisme és una posició política sorgida al final del segle XIX que es caracteritza per una categòrica oposició a l'imperialisme. El pensament antiimperialista està estretament vinculat al qüestionament dels mecanismes de dependència neocolonial caracteritzats per mecanismes de subjecció econòmics i financers, així com als anomenats processos d'alliberament nacional. (ca)
- En politika scienco kaj internaciaj rilatoj, kontraŭ-imperiismo estas la opozicio al koloniismo, al koloniaj imperioj, kaj al imperiismo. Kiel tia, kontraŭ-imperiismo inkludas opozicion al konkermilitoj, aparte militoj kiuj intencis konkeri kaj koloniigi landojn kies teritorioj ne limas la imperian potencon, kaj militoj ikuj intencis subigi popolojn de malsamaj kulturoj; la esprimo ankaŭ konsistas el politika opozicio al la teritoria vastiĝo de lando preter ĝiaj establitaj limoj. (eo)
- El antiimperialismo es una posición política surgida a finales del siglo XIX que se caracteriza por una categórica oposición al imperialismo. El pensamiento antiimperialista está estrechamente vinculado al cuestionamiento de los mecanismos de dependencia neocolonial caracterizados por mecanismos de sujeción económicos y financieros, así como a los llamados procesos de liberación nacional. (es)
- Dalam ilmu politik dan hubungan internasional, anti-imperialisme adalah penentangan terhadap kolonialisme, imperial kolonial, dan imperialisme. Perjuangan anti-imperialisme adalah perjuangan untuk menghapuskan penindasan bangsa atas bangsa lain, sekaligus sebuah perjuangan untuk menciptakan syarat-syarat bagi kemajuan suatu bangsa. (in)
- 반제국주의(영어: Anti-imperialism, 한자: 反帝國主義)는 제국주의와 제국주의를 불러일으키는 모든 이념에 반대하는 정치사상이다. 반제국주의는 군사적 상황뿐만 아니라, 경제 분야에서 특히 강대국에 의한 금융 쪽에서의 약소국 착취를 반대하며 약소국의 국가 해방을 주장한다. 또한, 자국 주도의 영토 확장 행위, 정복 전쟁에 대한 것을 반대하는 운동을 일컫는다. 제국주의는 군사적 행위, 경제적 행위, 문화적 행위, 정치-사회적 간섭을 모두 이용한 것이기 때문에 반제국주의자들은 이 중에서 한 가지의 문제점만으로도 여러 가지 주장을 펼쳐나갈 수 있다. (ko)
- 反帝国主義（はんていこくしゅぎ、英語: Anti-imperialism）は、帝国主義や植民地主義に反対する思想や運動。特に、隣接しない領域や異なる言語や文化を持つ住民への征服戦争や、当初の国境線を越えた国家の拡張などに反対する。また共産主義の立場による用法では経済的従属の側面を重視している。 (ja)
- Anti-imperialismo refere-se a toda teoria, doutrina ou movimento de oposição a qualquer forma de imperialismo, ou seja, contrário à dependência política, econômica e cultural de um estado ou grupo de estados em relação a outro estado ou grupo de estados mais poderoso, mediante o uso de força militar ou qualquer outra forma de coerção. Tal oposição é um corolário dos processos de descolonização, dos movimentos de libertação nacional e, em certa medida, do direito à autodeterminação dos povos. (pt)
- 反帝國主義嚴格而言是指反對任何帝國主義和殖民主义形式的運動，而廣義上也反對侵略戰爭，尤其是對拥有不同文化，且非鄰近國家之間的侵犯。起源於19世紀後期與20世紀初期對於歐洲勢力擴張的反抗。是20世紀亞洲與非洲國家逐漸脫離殖民統治時所盛行的政治思想之一。而較為晚近的當代，全球化也被部分的反帝國主義者看作是一種帝國主義，進而成為反帝國主義的主要反抗對象，導致反全球化運動誕生。除此之外，當代的一些軍事衝突也是反帝國主義者的抗爭目標。 (zh)
- معاداة الاستعمارية أو ضد الاستعمارية أو مناهضة الاستعمارية أو التحرر من الاستعمارية مصطلح معروف في العلوم السياسية وفي العلاقات الدولية أُستخدم في نصوص مختلفة ومتمايزة خاصة من قادة الحركات الوطنية والقومية الراغبة في الانفصال عن نظام سياسي كبير - كـ الإمبراطوريات مثلاً - ويعرف أحياناً على أنه ذاك المصطلح الذي تميزت به الإطروحات اللينينية الماركسية في استخدامه كفكرة معارضة ومصادمة لفكرة الرأسمالية الشهيرة كما هو موجود في أحد أعمال فلاديمير لينين في كتابه؛ «الاستعمارية أعلى حدود الرأسمالية». يصنف الرجال الذين يستخدمون هذا مصطلح على أنهم ضد الاستعمار وضد الإمبراطوريات الاستعمارية والهيمنة والتوسع الإقليمي لدولة خارج حدودها الدستورية. (ar)
- Anti-imperialism in political science and international relations is a term used in a variety of contexts, usually by nationalist movements who want to secede from a larger polity (usually in the form of an empire, but also in a multi-ethnic sovereign state) or as a specific theory opposed to capitalism in Leninist discourse, derived from Vladimir Lenin's work Imperialism, the Highest Stage of Capitalism. Less common usage refers to opponents of an interventionist foreign policy. (en)
- Der Begriff Antiimperialismus (aus griech. anti – „gegen, an Stelle von“ und latein. imperium – „Reich“ zusammengesetzt) ist der Gegenbegriff zu Imperialismus und von dessen jeweiliger Definition abhängig. Dieser bezeichnet allgemein eine auf Herrschaftserweiterung über das eigene Staatsgebiet hinaus ausgerichtete Politik. Antiimperialismus ist also deren prinzipielle Ablehnung. (de)
- Antiinperialismoa XIX. mendeko amaieran sorturiko korronte politikoa da, inperialismoarekiko erabateko aurkaritza bereizgarri duena. Pentsamendu antiinperialista mendekotasun neokolonialaren mekanismo ekonomiko eta finantzarioak zalantzan ipintzearekin estuki lotuta dago, hala nola askapen nazionaleko mugimenduekin. Bestalde, XX. mendearen hasierari gagozkiola, José Carlos Mariategui intelektual peruarra daukagu antiinperialismoaren inguruko idazle emankorrenetako bat. Honen lanetan Latinoamerikako egoera neokoloniala aztertu eta (eu)
- L'anti-impérialisme est l’opposition à l'impérialisme, c'est-à-dire à la stratégie ou à la doctrine politique consistant pour un État ou un groupe d'États à mettre un autre État ou groupe d'États plus faible sous sa dépendance politique, économique et culturelle par la conquête militaire ou toute autre forme de coercition. Cette opposition est corollaire au processus de décolonisation et, dans une certaine mesure, au droit des peuples à disposer d'eux-mêmes. L'anti-impérialisme dans les sciences politiques et les relations internationales est un terme utilisé dans une variété de contextes, généralement par des mouvements nationalistes qui veulent se séparer d'un régime politique plus large (généralement sous la forme d'un Empire colonial, mais aussi dans un État souverain multi-ethnique). (fr)
- Антиимпериализм — термин, применимый к той или иной форме оппозиционного империализму и неоимпериализму движению. Антиимпериализм выступает против завоевательных войн, особенно против завоеваний народов с иным языком и культурой. Антиимпериалистами можно считать, таким образом, республиканских сенаторов в Римской империи или членов Антиимпериалистической лиги США, выступавших против оккупации Филиппин во время испано-американской войны. (ru)
- Антиімперіалі́зм — термін, що застосовується до тієї чи іншої форми опозиційного до імперіалізму руху. Антиімперіалізм виступає проти завойовницьких війн, особливо проти завоювань країн та народів з іншою мовою та культурою, що не межують з метрополією. Антиімперіалістами можна вважати, таким чином, республіканських сенаторів у Римській імперії або членів , які виступали проти окупації Філіппін під час іспансько-американської війни. (uk)
|
