| dbo:abstract
|
- Una distopia, contrautopia o antiutopia és una utopia negativa on la realitat transcorre en termes oposats als d'una societat ideal, és a dir, vers una societat opressiva, totalitària o indesitjable. El terme va ser encunyat com a antònim d'utopia i s'usa principalment per a fer referència a una societat fictícia (freqüentment emplaçada en el futur) on les tendències socials es duen a extrems apocalíptics. Es tracta, en realitat, d'un subgènere dins de la ciència-ficció. (ca)
- Antiutopie (též dystopie či kakotopie) je opak utopie, myšlenka fiktivní společnosti, která se vyvinula špatným směrem, má zásadní nedostatky (totalitní forma vlády, omezování osobní svobody) vzniklé přehnáním jednoho nebo více ideologických principů. Občané antiutopického světa jsou obvykle neskrývaně utlačováni politickým systémem. S různými typy utopických a antiutopických společností se lze setkat v science fiction a dalších literárních dílech i dalších žánrech umění. Modelovou antiutopii lze také použít jako argumentační prostředek v politické diskusi. (cs)
- أدب المدينة الفاسدة أو ديستوبيا أو عالم الواقع المرير (بالإنجليزية: Dystopia) هو مجتمع خيالي، فاسد أو مخيف أو غير مرغوب فيه بطريقة ما. وهو عكس أدب المدينة الفاضلة، وقد تعني الديستوبيا مجتمع غير فاضل تسوده الفوضىٰ، فهو عالم وهمي ليس للخير فيه مكان، يحكمه الشر المطلق، ومن أبرز ملامحه الخراب، والقتل والقمع والفقر والمرض، باختصار هو عالم يتجرد فيه الإنسان من إنسانيته يتحوّل فيه المجتمع إلىٰ مجموعة من المسوخ تناحر بعضها بعضاً. ومعنى الديستوبيا باللغة اليونانية المكان الخبيث وهي عكس المكان الفاضل يوتوبيا. ولقد ظهرت قصص مثل هذه المجتمعات في العديد من الأعمال الخيالية، خصوصاً في القصص التي تقع في مستقبل تأملي. والديستوبيات تتميز غالباً بالتجرد من الإنسانية، فهي نتاج الحكومات الشمولية والكوارث البيئية أو غيرها من الخصائص المرتبطة بانحطاط كارثي في المجتمع. وتتنوع عناصر الديستوبيا من القضايا السياسية إلى القضايا الإقتصادية أو حتى البيئية. فالمجتمعات الديستوبية قد توجد في سلسلة واسعة من الأنواع الفرعية من الخيال العلمي، وعادة تستخدم هذه القصص والروايات لتسليط الضوء على القضايا الموجودة في العالم الواقعي المتعلقة بالمجتمع والبيئة والسياسية والدين وعلم النفس والقيم الروحية أو التكنولوجيا التي قد تصبح الحاضر في المستقبل. لهذا السبب، اتخذت الديستوبيا شكل العديد من التكهنات، مثل التلوث والفقر والانهيار المجتمعي والقمع السياسي أو الشمولية. (ar)
- Δυστοπία (από το ελληνικό δυς- και τόπος) ονομάζεται η κοινότητα ή κοινωνία που είναι ανεπιθύμητη ή τρομακτική. Θεωρείται ως ένα κακό μέρος, και πρόκειται για το αντίθετο της ουτοπίας, η οποία είναι το υπόδειγμα για μία ιδανική κοινωνία χωρίς εγκληματικότητα ή φτώχεια. Οι δυστοπικές κοινωνίες εμφανίζονται σε πολλά καλλιτεχνικά έργα, αλλά και σε ιστορίες που εξελίσσονται στο μέλλον. Συχνά χαρακτηρίζονται από τον απανθρωπισμό, τα ολοκληρωτικά καθεστώτα, την , ή άλλα χαρακτηριστικά συσχετισμένα με την κατακλυσμική πτώση της κοινωνίας. Οι δυστοπικές κοινωνίες εμφανίζονται σε πολλά υποείδη στη φαντασία και συχνά χρησιμοποιούνται για να τραβήξουν την προσοχή στα προβλήματα του πραγματικού κόσμου σχετικά με την κοινωνία, το περιβάλλον, την πολιτική, την οικονομία, τη θρησκεία, την ψυχολογία, την ηθική, την επιστήμη ή/και την τεχνολογία, τα οποία αν χάσουν την κατεύθυνσή τους θα μπορούσαν ενδεχομένως να οδηγήσουν σε μία δυστοπική κατάσταση. (el)
- Eine Dystopie ist eine meist in der Zukunft spielende Erzählung, in der eine erschreckende oder nicht wünschenswerte Gesellschaftsordnung dargestellt wird. Deshalb wird eine derartige Fiktion auch Antiutopie, selten auch Kakotopie oder Mätopie genannt. Die Dystopie ist ein Gegenbild zur positiven Utopie beziehungsweise der Eutopie, die Thomas Morus mit seinem Roman Utopia geprägt hat. Häufig wollen die Autoren dystopischer Geschichten mit Hilfe eines pessimistischen Zukunftsbildes auf bedenkliche gesellschaftliche Entwicklungen der Gegenwart aufmerksam machen und vor deren Folgen warnen. (de)
- Malutopio aŭ distopio estas malbona, malfeliĉa utopio. Dum utopio havas filozofian aŭ literaturan vizion de iu estonta ideala socio, malutopio atentigas pri eventuala terura kaj malespera mondo. Plejofte, tia kontraŭ-utopio estas sciencfikcia verko. La kontraŭ-utopian ĝenron famigis la romanoj La plej bona el la mondoj de Aldous Huxley, 1984 de George Orwell kaj Ni de Jevgenij Zamjatin. Kvankam malutopioj okazas ĉu en proksima futuro, ĉu en malproksima futuro, ili ofte baziĝas sur tiama sciencfikcia ŝanĝiĝo: pensantaj robotoj, eksterteranoj, homa klonado, telepatio, sed tiuj ŝanĝiĝoj ofte estas postsekvoj de politikaj ŝanĝiĝoj: En 1984 la totalisma ŝtato uzas "tele-ekranojn" por kontroli la homojn. En La Plej bona el la mondoj oni uzas klonadon por fari "perfektajn" homojn. (eo)
- A dystopia (from Ancient Greek δυσ- "bad, hard" and τόπος "place"; alternatively cacotopia or simply anti-utopia) is a speculated community or society that is undesirable or frightening. It is often treated as an antonym of utopia, a term that was coined by Sir Thomas More and figures as the title of his best known work, published in 1516, which created a blueprint for an ideal society with minimal crime, violence and poverty. The relationship between utopia and dystopia is in actuality not one simple opposition, as many utopian elements and components are found in dystopias as well, and vice versa. Dystopias are often characterized by rampant fear or distress, tyrannical governments, environmental disaster, or other characteristics associated with a cataclysmic decline in society. Distinct themes typical of a Dystopian Society include: complete control over the people in a society through the usage of propaganda, heavy censoring of information or denial of free thought, worshiping an unattainable goal, the complete loss of individuality, and heavy enforcement of conformity. Despite certain overlaps, dystopian fiction is distinct from post-apocalyptic fiction, and an undesirable society is not necessarily dystopian. Dystopian societies appear in many fictional works and artistic representations, particularly in stories set in the future. The best known by far is George Orwell's Nineteen Eighty-Four (1949). Other famous examples are Aldous Huxley's Brave New World (1932), and Ray Bradbury's Fahrenheit 451 (1953). Dystopian societies appear in many sub-genres of fiction and are often used to draw attention to society, environment, politics, economics, religion, psychology, ethics, science, or technology. Some authors use the term to refer to existing societies, many of which are, or have been, totalitarian states or societies in an advanced state of collapse. Dystopias, through an exaggerated worst-case scenario, often make a criticism about a current trend, societal norm, or political system. The entire substantial sub-genre of alternative history works depicting a world in which Nazi Germany won the Second World War can be considered as dystopias. So can other works of Alternative History, in which a historical turning point led to a manifestly repressive world. For example, the 2004 mockumentary C.S.A.: The Confederate States of America, and Ben Winters' Underground Airlines, in which slavery in the United States continues to the present, with "electronic slave auctions" carried out via the Internet and slaves controlled by electronic devices implanted in their spines, or Keith Roberts Pavane in which 20th Century Britain is ruled by a Catholic theocracy and the Inquisition is actively torturing and burning "heretics". Some scholars, such as Gregory Claeys and Lyman Tower Sargent, make certain distinctions between typical synonyms of dystopias. For example, Claeys and Sargent define literary dystopias as societies imagined as substantially worse than the society in which the author writes. Some of these are anti-utopias, which criticise attempts to implement various concepts of utopia. In the most comprehensive treatment of the literary and real expressions of the concept, Dystopia: A Natural History, Claeys offers a historical approach to these definitions. Here the tradition is traced from early reactions to the French Revolution. Its commonly anti-collectivist character is stressed, and the addition of other themes—the dangers of science and technology, of social inequality, of corporate dictatorship, of nuclear war—are also traced. A psychological approach is also favored here, with the principle of fear being identified with despotic forms of rule, carried forward from the history of political thought, and group psychology introduced as a means of understanding the relationship between utopia and dystopia. Andrew Norton-Schwartzbard noted that "written many centuries before the concept "dystopia" existed, Dante's Inferno in fact includes most of the typical characteristics associated with this genre – even if placed in a religious framework rather than in the future of the mundane world, as modern dystopias tend to be". In the same vein, Vicente Angeloti remarked that "George Orwell's emblematic phrase, a boot stamping on a human face — forever, would aptly describe the situation of the denizens in Dante's Hell. Conversely, Dante's famous inscription Abandon all hope, ye who enter here would have been equally appropriate if placed at the entrance to Orwell's "Ministry of Love" and its notorious "Room 101". (en)
- Distopia pertsonen askatasun, eskubide eta ongizatearen aurkakoa izateagatik nabarmentzen den gizarte eta taldea da, kontrola eta bortizkerkeria ezaugarri nagusi dituena. Utopiaren aurkakoa da. Terminoa bereziki proiektuzko, irudimenezko nahiz fikziozko gizarteei aplikatzen zaie; horrela 1984, Fahrenheit 451, Bai mundu berria eta Laranja mekanikoa eleberri distopikoak direla esaten da. (eu)
- Una distopía o antiutopía es una sociedad ficticia indeseable en sí misma. El término, procedente del griego, fue creado como antónimo directo de utopía, término que a su vez fue acuñado por santo Tomás Moro y figura como el título de su obra más conocida, publicada en 1516, donde describe un modelo para una sociedad ideal con niveles mínimos de crimen, violencia y pobreza. Las distopías a menudo se caracterizan por la deshumanización, los gobiernos tiránicos, posguerras de conflictos de grandes dimensiones (como una guerra nuclear), los desastres ambientales u otras características asociadas con un declive cataclísmico en la sociedad. Las sociedades distópicas aparecen en muchas obras de ficción y representaciones artísticas, particularmente en historias ambientadas en el futuro. Algunos de los ejemplos más famosos son 1984 de George Orwell, Un mundo feliz de Aldous Huxley y Fahrenheit 451 de Ray Bradbury. Las sociedades distópicas aparecen en muchos subgéneros de ficción y a menudo se utilizan para llamar la atención sobre la sociedad, el medio ambiente, la política y la economía, religión, psicología, ética, ciencia o tecnología. Algunos autores usan el término para referirse a sociedades existentes, muchas de las cuales son o han sido estados totalitarios o sociedades en un estado avanzado de colapso. Algunos estudiosos, como Gregory Claeys y Lyman Tower Sargent, hacen ciertas distinciones entre sinónimos típicos de distopías. Por ejemplo, Claeys y Sargent definen las distopías literarias como sociedades imaginadas como sustancialmente peores que la sociedad en la que escribe el autor, mientras que las antiutopías funcionan como críticas a los intentos de implementar varios conceptos de utopía. En su Dystopia: A Natural History (Oxford University Press, 2017), Claeys ofrece un enfoque más matizado e histórico de estas definiciones. Aquí la tradición se remonta desde las primeras reacciones a la Revolución francesa. Se destaca su carácter comúnmente anticolectivista y también se traza la adición de otros temas (los peligros de la ciencia y la tecnología, la desigualdad social, la dictadura corporativa o la guerra nuclear). (es)
- Une dystopie est un récit de fiction dépeignant une société imaginaire organisée de telle façon qu'il soit impossible de lui échapper et dont les dirigeants peuvent exercer une autorité totale et sans contraintes de séparation des pouvoirs, sur des citoyens qui ne peuvent plus exercer leur libre arbitre. Une dystopie peut également être considérée, entre autres, comme une utopie qui vire au cauchemar et conduit donc à une contre-utopie ; l'auteur entend ainsi mettre en garde le lecteur en montrant les conséquences néfastes d’une idéologie (ou d’une pratique) contemporaine. De fait, la différence entre dystopie et utopie tient davantage à la forme littéraire et à l'intention de son auteur qu'au contenu : en effet, nombre d'utopies positives peuvent également se révéler effrayantes. Le genre de la dystopie est souvent lié à la science-fiction, mais pas systématiquement, car il relève avant tout de l'anticipation. Ainsi, l'impact que ces romans ont eu sur la science-fiction a souvent amené à qualifier de dystopie toute œuvre d'anticipation sociale décrivant un avenir sombre. Les mondes terrifiants décrits dans ces romans ont souvent tendance à faire croire qu'une dystopie est, par définition, la description d'une dictature sans égard pour les libertés fondamentales. Il existe cependant des contre-exemples et la critique est divisée quant aux relations entretenues entre la dystopie et les régimes politiques qu'elle vise. Que la dystopie soit par nature une critique d'un système politique ou idéologique précis (et en particulier une critique du totalitarisme) est un point qui demeure débattu dans les milieux universitaires. Cette forme littéraire a été popularisée par des romans devenus des classiques du genre dystopique : Fahrenheit 451 (1953) de Ray Bradbury, Soleil Vert (1966) de Harry Harrison, Un bonheur insoutenable (1970) de Ira Levin. Le genre a connu des déclinaisons dans d'autres domaines artistiques, notamment au cinéma, avec de nombreuses adaptations de romans dystopiques, mais aussi des créations originales, comme Metropolis (1927) de Fritz Lang, THX 1138 (1971) de George Lucas, Brazil de Terry Gilliam (1985), Bienvenue à Gattaca (1997) d'Andrew Niccol… (fr)
- Distopia (dari kata Yunani δυσ- dan τόπος, alternatifnya cacotopia, kakotopia, atau anti-utopia) merupakan suatu komunitas atau masyarakat yang tidak didambakan atau terkesan menakutkan. Istilah ini diterjemahkan sebagai "tempat yang tidak baik", antonim dari utopia, sebuah istilah yang diciptakan oleh Sir Thomas More dan digunakan sebagai judul dari karya tulisnya yang paling terkenal, yaitu Utopia. "Utopia" merupakan cetak biru suatu masyarakat yang ideal tanpa kejahatan ataupun kemiskinan. Masyarakat distopis ditampilkan dalam banyak karya seni, khususnya dalam cerita masa depan. Beberapa contoh yang paling terkenal misalnya 1984 dan Brave New World. Distopia sering kali dicirikan dengan dehumanisasi, pemerintahan totaliter, , atau karakteristik lainnya sehubungan dengan kemerosotan nilai secara dahsyat dalam masyarakat. Masyarakat distopis ditampilkan dalam banyak subgenre karya fiksi dan sering kali digunakan untuk menarik perhatian terhadap isu-isu dunia nyata mengenai masyarakat, lingkungan, politik, ekonomi, agama, psikologi, etika, ilmu, dan/atau teknologi, yang jika tidak ditangani dapat berpotensi menyebabkan suatu kondisi seperti distopia. (in)
- ( 다른 뜻에 대해서는 디스토피아 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 디스토피아 또는 안티 유토피아(영어: dystopia 또는 anti-utopia)는 유토피아와 반대되는 공동체 또는 사회(community or society)를 가리키는 말이다. 이 사회는 주로 전체주의적인 정부에 의해 억압받고 통제받는 모습으로 그려진다. 이 단어는 존 스튜어트 밀의 의회 연설에서 처음 쓰인 단어이다. 존 스튜어트 밀은 그의 그리스어 지식을 바탕으로 이것이 ‘나쁜 장소’를 가리키는 말이라고 언급했는데, 이것은 dys(나쁜)와 topos(장소)가 결합된 단어이다. (ko)
- Dystopie is een (denkbeeldige) samenleving met louter akelige kenmerken waarin men beslist niet zou willen leven. Een dystopie is daarmee het tegenovergestelde van een utopie die juist een bijzonder aangename samenleving voorstelt.Het woord is afgeleid van het Griekse δυσ-, dat een negatie inhoudt of "moeilijk", "slecht" betekent, en het Griekse τόπος, "plaats, landschap". (nl)
- Dystopia (st.gr. δυς – zły; τόπος – miejsce) – utwór fabularny z dziedziny literatury fantastycznonaukowej, przedstawiający czarną wizję przyszłości, wewnętrznie spójną i wynikającą z krytycznej obserwacji otaczającej autora sytuacji społecznej. Dystopia przyjmuje pesymistyczny osąd zastanego świata, fantastyczna wizja jest zazwyczaj jego hiperboliczną konstatacją, negującą możliwość odmiany zastanego stanu rzeczy w przyszłości . (pl)
- Una distopìa, o anche anti-utopia, contro-utopia, utopia negativa o cacotopia, è una descrizione o rappresentazione di una realtà immaginaria del futuro, ma prevedibile sulla base di tendenze del presente percepite come altamente negative, in cui viene presagita un'esperienza di vita indesiderabile o spaventosa. Ponendosi in contrapposizione ad un'utopia, una distopia viene tipicamente prefigurata come l'appartenenza ad un'ipotetica società o ad un ipotetico mondo caratterizzati da alcune espressioni sociali o politiche opprimenti, spesso in concomitanza o in conseguenza di condizioni ambientali o tecnologiche pericolose, che sono state portate al loro limite estremo. (it)
- ディストピア（英: dystopia）または逆ユートピア（英: anti-utopia）は、反理想郷・暗黒世界、またはそのような世界を描いた作品。産業革命後に発達した機械文明の否定的・反人間的な側面が強調されて描き出された「未来社会」像。典型例は反自由的な社会であり、隠れた独裁や横暴な官僚システム、性愛制御などが描かれる。 ディストピア（デストピア）の語源は、「悪い、困難な」を意味する「古代ギリシア語: δυσ-」と、「場所、風景」を意味する「古代ギリシア語: τόπος」を組み合わせたものである。また同様に「悪い、不道徳な」を意味する「古代ギリシア語: κακόs」を組み合わせたカコトピア（英: cacotopia）や、反ユートピア（英: anti-utopia）、あるいは日本語では暗黒郷、地獄郷などとも言われる。 (ja)
- Distopia, cacotopia ou antiutopia é qualquer representação ou descrição, organizacional ou social, cujo valor representa a antítese da utopia ou promove a vivência em uma "utopia negativa". O termo também se refere a um lugar, época ou estado imaginário em que se vive sob condições de extrema opressão, desespero ou privação. As distopias são geralmente caracterizadas por totalitarismo ou autoritarismo (controle opressivo de toda uma sociedade), por anarquia (desagregação social), ou por condições econômicas, populacionais ou ambientais degradadas ou levadas a um extremo ou outro. A tecnologia se insere nesse contexto como ferramenta de controle, por parte do estado ou de instituições ou corporações, ou ainda, como ferramenta de opressão, por ter escapado ao controle humano. Distopias são frequentemente criadas como avisos ou como sátiras, mostrando as atuais convenções sociais e limites extrapolados ao máximo. Uma distopia está intimamente conectada à sociedade atual. Nesse aspecto, distopias diferem fundamentalmente das utopias, que são sistemas sociais idealizados e sem raízes na sociedade atual, figurando em outra época ou tempo ou após uma grande descontinuidade histórica. Um número considerável de histórias do subgênero cyberpunk de ficção científica, ambientadas num futuro mais ou menos próximo, usam padrões distópicos em que uma empresa de alta tecnologia domina um mundo em que os estados nacionais se tornaram fracos. Na literatura, famosas distopias foram concebidas por George Orwell (1903-1950) e Aldous Huxley (1894-1963). A historiadora Jill Lepore sugeriu em um artigo de 2017 que a distopia teria se tornado um campo literário apropriado para uma disputa política entre ideologias opostas, esvaziando o gênero no processo. Todavia, isso não se trata de uma novidade, considerando que o desejo de Orwell era semelhante. Portanto, desde sua gênesis a distopia é um "gênero literário por si só intrinsecamente político. Talvez o gênero mais político que há, ao menos junto da sátira", dado sua utilização como método de crítica política. (pt)
- En dystopi (även kallad anti-utopi eller kackotopi) är en negativ samhällsvision. Det är motsatsen till utopi. Ordet kommer från grekiskans δυσ- och τόπος, som sammansatt betyder ”dålig plats”. (sv)
- Антиуто́пия (от «анти-» и «утопия»), также дисто́пия (dystopia, букв. «плохое место» от греч. δυσ «отрицание» + греч. τόπος «место»), или какото́пия (kakotopia или cacotopia от греч. κακός «плохой»), — изображение общественного строя или сообщества, представляющегося автору или критику нежелательным, отталкивающим или пугающим. Является противоположностью утопии или её деривацией. Антиутопические общества описаны во многих художественных произведениях, действие которых в литературе Нового времени происходит в будущем. Антиутопия как жанр зачастую используется, чтобы обратить внимание на реальные для автора проблемы в окружающей среде, политике, экономике, религии, технологии и др. В литературоведении XX—XXI веков антиутопии, как и утопии, рассматриваются в ряду жанров научной фантастики. Согласно , это детальное описание воображаемой культуры, которая предоставляет читателю картину альтернативной реальности для критики собственной современности с интеллектуальных и эмоциональных позиций. Если автор и/или читатели воспринимают описываемую реальность как мрачную и значительно уступающую объективной, — это дистопия, то есть антиутопия. В западном литературоведении термины «антиутопия», «дистопия», «какотопия» и прочие считаются синонимами. В российских общественных науках и литературоведении они различаются по способам инверсии реальности в литературном тексте, использованию элементов сатиры и т. п. Постепенно такие же взгляды распространяются и на Западе. Антиутопии после 1950-х годов стали интегральной частью массовой культуры, политической жизни и обыденного сознания. (ru)
- Антиутопія (грец. αντί-, грец. ου — не, грец. τόπος — місце; альтернативно дистопія, какотопія) — зображення у художній літературі чи кінематографії небезпечних наслідків, пов'язаних із експериментами над людством задля його «поліпшення», певних, часто принадливих, соціальних ідеалів, антитеза утопії. До II половини XX століття домінантним жанром була соціальна антиутопія, але після II СВ з'явилися жанрові різновиди антиутопії, зокрема гротескно-сатиричної, філософсько-психологічної та інтелектуально-іронічної спрямованості. Усвідомлення негативних наслідків діяльності людини — науково-технічного прогресу, урбанізації, масштабних впливів на природу, перегонів з озброєння сприяло створенню нових моделей антиутопії: екологічної, технологічної, політичної тощо. (uk)
- 反乌托邦（英語：dystopia、Cacotopia、kakotopia 或 anti-utopia；中文又稱反面乌托邦、敌托邦、惡托邦、絕望鄉或废托邦）是烏托邦（utopia）的反義語，希臘語字面意思是「不好的地方」（not-good place），它是一種不得人心、令人恐懼的假想社群或社會，是与理想社会相反的，一种极端恶劣的社会最终形态。反烏托邦常常表徵為反人类、極權政府、生態災難或其他社會性的灾難性衰敗。這種社會出現在許多藝術作品中，特別是設定在未來的故事。反烏托邦出現在許多虛構作品的背景与设定中，常用於提醒人們注意現實世界中的有關環境、政治、經濟、宗教、心理學、道德倫理、科學技術方面的問題，這些問題如果被人忽略，有可能導致出現反烏托邦的狀况。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Una distopia, contrautopia o antiutopia és una utopia negativa on la realitat transcorre en termes oposats als d'una societat ideal, és a dir, vers una societat opressiva, totalitària o indesitjable. El terme va ser encunyat com a antònim d'utopia i s'usa principalment per a fer referència a una societat fictícia (freqüentment emplaçada en el futur) on les tendències socials es duen a extrems apocalíptics. Es tracta, en realitat, d'un subgènere dins de la ciència-ficció. (ca)
- Antiutopie (též dystopie či kakotopie) je opak utopie, myšlenka fiktivní společnosti, která se vyvinula špatným směrem, má zásadní nedostatky (totalitní forma vlády, omezování osobní svobody) vzniklé přehnáním jednoho nebo více ideologických principů. Občané antiutopického světa jsou obvykle neskrývaně utlačováni politickým systémem. S různými typy utopických a antiutopických společností se lze setkat v science fiction a dalších literárních dílech i dalších žánrech umění. Modelovou antiutopii lze také použít jako argumentační prostředek v politické diskusi. (cs)
- Eine Dystopie ist eine meist in der Zukunft spielende Erzählung, in der eine erschreckende oder nicht wünschenswerte Gesellschaftsordnung dargestellt wird. Deshalb wird eine derartige Fiktion auch Antiutopie, selten auch Kakotopie oder Mätopie genannt. Die Dystopie ist ein Gegenbild zur positiven Utopie beziehungsweise der Eutopie, die Thomas Morus mit seinem Roman Utopia geprägt hat. Häufig wollen die Autoren dystopischer Geschichten mit Hilfe eines pessimistischen Zukunftsbildes auf bedenkliche gesellschaftliche Entwicklungen der Gegenwart aufmerksam machen und vor deren Folgen warnen. (de)
- Distopia pertsonen askatasun, eskubide eta ongizatearen aurkakoa izateagatik nabarmentzen den gizarte eta taldea da, kontrola eta bortizkerkeria ezaugarri nagusi dituena. Utopiaren aurkakoa da. Terminoa bereziki proiektuzko, irudimenezko nahiz fikziozko gizarteei aplikatzen zaie; horrela 1984, Fahrenheit 451, Bai mundu berria eta Laranja mekanikoa eleberri distopikoak direla esaten da. (eu)
- ( 다른 뜻에 대해서는 디스토피아 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 디스토피아 또는 안티 유토피아(영어: dystopia 또는 anti-utopia)는 유토피아와 반대되는 공동체 또는 사회(community or society)를 가리키는 말이다. 이 사회는 주로 전체주의적인 정부에 의해 억압받고 통제받는 모습으로 그려진다. 이 단어는 존 스튜어트 밀의 의회 연설에서 처음 쓰인 단어이다. 존 스튜어트 밀은 그의 그리스어 지식을 바탕으로 이것이 ‘나쁜 장소’를 가리키는 말이라고 언급했는데, 이것은 dys(나쁜)와 topos(장소)가 결합된 단어이다. (ko)
- Dystopie is een (denkbeeldige) samenleving met louter akelige kenmerken waarin men beslist niet zou willen leven. Een dystopie is daarmee het tegenovergestelde van een utopie die juist een bijzonder aangename samenleving voorstelt.Het woord is afgeleid van het Griekse δυσ-, dat een negatie inhoudt of "moeilijk", "slecht" betekent, en het Griekse τόπος, "plaats, landschap". (nl)
- Dystopia (st.gr. δυς – zły; τόπος – miejsce) – utwór fabularny z dziedziny literatury fantastycznonaukowej, przedstawiający czarną wizję przyszłości, wewnętrznie spójną i wynikającą z krytycznej obserwacji otaczającej autora sytuacji społecznej. Dystopia przyjmuje pesymistyczny osąd zastanego świata, fantastyczna wizja jest zazwyczaj jego hiperboliczną konstatacją, negującą możliwość odmiany zastanego stanu rzeczy w przyszłości . (pl)
- Una distopìa, o anche anti-utopia, contro-utopia, utopia negativa o cacotopia, è una descrizione o rappresentazione di una realtà immaginaria del futuro, ma prevedibile sulla base di tendenze del presente percepite come altamente negative, in cui viene presagita un'esperienza di vita indesiderabile o spaventosa. Ponendosi in contrapposizione ad un'utopia, una distopia viene tipicamente prefigurata come l'appartenenza ad un'ipotetica società o ad un ipotetico mondo caratterizzati da alcune espressioni sociali o politiche opprimenti, spesso in concomitanza o in conseguenza di condizioni ambientali o tecnologiche pericolose, che sono state portate al loro limite estremo. (it)
- ディストピア（英: dystopia）または逆ユートピア（英: anti-utopia）は、反理想郷・暗黒世界、またはそのような世界を描いた作品。産業革命後に発達した機械文明の否定的・反人間的な側面が強調されて描き出された「未来社会」像。典型例は反自由的な社会であり、隠れた独裁や横暴な官僚システム、性愛制御などが描かれる。 ディストピア（デストピア）の語源は、「悪い、困難な」を意味する「古代ギリシア語: δυσ-」と、「場所、風景」を意味する「古代ギリシア語: τόπος」を組み合わせたものである。また同様に「悪い、不道徳な」を意味する「古代ギリシア語: κακόs」を組み合わせたカコトピア（英: cacotopia）や、反ユートピア（英: anti-utopia）、あるいは日本語では暗黒郷、地獄郷などとも言われる。 (ja)
- En dystopi (även kallad anti-utopi eller kackotopi) är en negativ samhällsvision. Det är motsatsen till utopi. Ordet kommer från grekiskans δυσ- och τόπος, som sammansatt betyder ”dålig plats”. (sv)
- 反乌托邦（英語：dystopia、Cacotopia、kakotopia 或 anti-utopia；中文又稱反面乌托邦、敌托邦、惡托邦、絕望鄉或废托邦）是烏托邦（utopia）的反義語，希臘語字面意思是「不好的地方」（not-good place），它是一種不得人心、令人恐懼的假想社群或社會，是与理想社会相反的，一种极端恶劣的社会最终形态。反烏托邦常常表徵為反人类、極權政府、生態災難或其他社會性的灾難性衰敗。這種社會出現在許多藝術作品中，特別是設定在未來的故事。反烏托邦出現在許多虛構作品的背景与设定中，常用於提醒人們注意現實世界中的有關環境、政治、經濟、宗教、心理學、道德倫理、科學技術方面的問題，這些問題如果被人忽略，有可能導致出現反烏托邦的狀况。 (zh)
- أدب المدينة الفاسدة أو ديستوبيا أو عالم الواقع المرير (بالإنجليزية: Dystopia) هو مجتمع خيالي، فاسد أو مخيف أو غير مرغوب فيه بطريقة ما. وهو عكس أدب المدينة الفاضلة، وقد تعني الديستوبيا مجتمع غير فاضل تسوده الفوضىٰ، فهو عالم وهمي ليس للخير فيه مكان، يحكمه الشر المطلق، ومن أبرز ملامحه الخراب، والقتل والقمع والفقر والمرض، باختصار هو عالم يتجرد فيه الإنسان من إنسانيته يتحوّل فيه المجتمع إلىٰ مجموعة من المسوخ تناحر بعضها بعضاً. ومعنى الديستوبيا باللغة اليونانية المكان الخبيث وهي عكس المكان الفاضل يوتوبيا. ولقد ظهرت قصص مثل هذه المجتمعات في العديد من الأعمال الخيالية، خصوصاً في القصص التي تقع في مستقبل تأملي. والديستوبيات تتميز غالباً بالتجرد من الإنسانية، فهي نتاج الحكومات الشمولية والكوارث البيئية أو غيرها من الخصائص المرتبطة بانحطاط كارثي في المجتمع. (ar)
- Δυστοπία (από το ελληνικό δυς- και τόπος) ονομάζεται η κοινότητα ή κοινωνία που είναι ανεπιθύμητη ή τρομακτική. Θεωρείται ως ένα κακό μέρος, και πρόκειται για το αντίθετο της ουτοπίας, η οποία είναι το υπόδειγμα για μία ιδανική κοινωνία χωρίς εγκληματικότητα ή φτώχεια. Οι δυστοπικές κοινωνίες εμφανίζονται σε πολλά καλλιτεχνικά έργα, αλλά και σε ιστορίες που εξελίσσονται στο μέλλον. Συχνά χαρακτηρίζονται από τον απανθρωπισμό, τα ολοκληρωτικά καθεστώτα, την , ή άλλα χαρακτηριστικά συσχετισμένα με την κατακλυσμική πτώση της κοινωνίας. Οι δυστοπικές κοινωνίες εμφανίζονται σε πολλά υποείδη στη φαντασία και συχνά χρησιμοποιούνται για να τραβήξουν την προσοχή στα προβλήματα του πραγματικού κόσμου σχετικά με την κοινωνία, το περιβάλλον, την πολιτική, την οικονομία, τη θρησκεία, την ψυχολογία, την (el)
- Malutopio aŭ distopio estas malbona, malfeliĉa utopio. Dum utopio havas filozofian aŭ literaturan vizion de iu estonta ideala socio, malutopio atentigas pri eventuala terura kaj malespera mondo. Plejofte, tia kontraŭ-utopio estas sciencfikcia verko. La kontraŭ-utopian ĝenron famigis la romanoj La plej bona el la mondoj de Aldous Huxley, 1984 de George Orwell kaj Ni de Jevgenij Zamjatin. (eo)
- A dystopia (from Ancient Greek δυσ- "bad, hard" and τόπος "place"; alternatively cacotopia or simply anti-utopia) is a speculated community or society that is undesirable or frightening. It is often treated as an antonym of utopia, a term that was coined by Sir Thomas More and figures as the title of his best known work, published in 1516, which created a blueprint for an ideal society with minimal crime, violence and poverty. The relationship between utopia and dystopia is in actuality not one simple opposition, as many utopian elements and components are found in dystopias as well, and vice versa. (en)
- Una distopía o antiutopía es una sociedad ficticia indeseable en sí misma. El término, procedente del griego, fue creado como antónimo directo de utopía, término que a su vez fue acuñado por santo Tomás Moro y figura como el título de su obra más conocida, publicada en 1516, donde describe un modelo para una sociedad ideal con niveles mínimos de crimen, violencia y pobreza. (es)
- Distopia (dari kata Yunani δυσ- dan τόπος, alternatifnya cacotopia, kakotopia, atau anti-utopia) merupakan suatu komunitas atau masyarakat yang tidak didambakan atau terkesan menakutkan. Istilah ini diterjemahkan sebagai "tempat yang tidak baik", antonim dari utopia, sebuah istilah yang diciptakan oleh Sir Thomas More dan digunakan sebagai judul dari karya tulisnya yang paling terkenal, yaitu Utopia. "Utopia" merupakan cetak biru suatu masyarakat yang ideal tanpa kejahatan ataupun kemiskinan. Masyarakat distopis ditampilkan dalam banyak karya seni, khususnya dalam cerita masa depan. Beberapa contoh yang paling terkenal misalnya 1984 dan Brave New World. Distopia sering kali dicirikan dengan dehumanisasi, pemerintahan totaliter, , atau karakteristik lainnya sehubungan dengan kemerosotan ni (in)
- Une dystopie est un récit de fiction dépeignant une société imaginaire organisée de telle façon qu'il soit impossible de lui échapper et dont les dirigeants peuvent exercer une autorité totale et sans contraintes de séparation des pouvoirs, sur des citoyens qui ne peuvent plus exercer leur libre arbitre. Cette forme littéraire a été popularisée par des romans devenus des classiques du genre dystopique : Fahrenheit 451 (1953) de Ray Bradbury, Soleil Vert (1966) de Harry Harrison, Un bonheur insoutenable (1970) de Ira Levin. (fr)
- Distopia, cacotopia ou antiutopia é qualquer representação ou descrição, organizacional ou social, cujo valor representa a antítese da utopia ou promove a vivência em uma "utopia negativa". O termo também se refere a um lugar, época ou estado imaginário em que se vive sob condições de extrema opressão, desespero ou privação. As distopias são geralmente caracterizadas por totalitarismo ou autoritarismo (controle opressivo de toda uma sociedade), por anarquia (desagregação social), ou por condições econômicas, populacionais ou ambientais degradadas ou levadas a um extremo ou outro. A tecnologia se insere nesse contexto como ferramenta de controle, por parte do estado ou de instituições ou corporações, ou ainda, como ferramenta de opressão, por ter escapado ao controle humano. (pt)
- Антиуто́пия (от «анти-» и «утопия»), также дисто́пия (dystopia, букв. «плохое место» от греч. δυσ «отрицание» + греч. τόπος «место»), или какото́пия (kakotopia или cacotopia от греч. κακός «плохой»), — изображение общественного строя или сообщества, представляющегося автору или критику нежелательным, отталкивающим или пугающим. Является противоположностью утопии или её деривацией. (ru)
- Антиутопія (грец. αντί-, грец. ου — не, грец. τόπος — місце; альтернативно дистопія, какотопія) — зображення у художній літературі чи кінематографії небезпечних наслідків, пов'язаних із експериментами над людством задля його «поліпшення», певних, часто принадливих, соціальних ідеалів, антитеза утопії. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}