| dbo:abstract
|
- Ante Starčević (23. května 1823, , Gospić, – 28. února 1896, Záhřeb) byl chorvatský politik, publicista a spisovatel. Zabýval se politikou historií, literární kritikou, filosofií, politickou satirou a překladatelstvím. Ještě za svého života byl nazván Otcem vlasti (Otac Domovine). (cs)
- Ante Starčević was a Croatian politician and writer. His policies centered around Croatian state law, the integrity of Croatian lands, and the right of his people to self-determination. As an important member of the Croatian parliament and the founder of the Party of Rights he has laid the foundations for Croatian nationalism. He has been referred to as Father of the Nation due to his campaign for the rights of Croats within Austria-Hungary and his propagation of a Croatian state in a time where many politicians sought unification with other South Slavs. (en)
- Ante Starčević (* 23. Mai 1823 in Žitnik bei Gospić, Kaisertum Österreich; † 28. Februar 1896 in Zagreb, Österreich-Ungarn) war ein nationalistischer Politiker, Publizist, Autor und Mitbegründer der . Starčević und sein Mitstreiter Eugen Kvaternik waren Gegner der jugoslawischen Idee und forderten einen eigenen kroatischen Nationalstaat außerhalb der Habsburgermonarchie. Neben seiner politischen Arbeit befasste er sich mit Geschichte, Philologie, Buchkritiken, Philosophie, Poesie, Dramen und politischer Satire. Die Ustascha-Funktionäre Ante Pavelić und Mile Budak beriefen sich auf ihn um ihre nationalistischen Ideen zu rechtfertigen. Von vielen Kroaten wird Starčević aufgrund der Verteidigung kroatischer Staatsrechte und volkstümlicher Interessen auch heute als „Vater des Vaterlandes“ (kroatisch Otac domovine) verehrt. (de)
- Ante Starčević (Veliki Žitnik, 23 de mayo de 1823-Zagreb, 28 de febrero de 1896) fue un político y publicista, promotor del nacionalismo croata. (es)
- Ante Starčević, né le 23 mai 1823 et mort le 28 février 1896 à Zagreb, est une personnalité politique et un écrivain croate. (fr)
- Ante Starčević (ur. 23 maja 1823 w Velikim Žitniku, zm. 28 lutego 1896 w Zagrzebiu) – chorwacki polityk, publicysta i pisarz. (pl)
- Ante Starčević, född 23 maj 1823 i närheten av Gospić, Kroatien, Kejsardömet Österrike, död 28 februari 1896 i Zagreb, Kroatien, Österrike-Ungern var en kroatisk politiker och författare. Starčevićs betydelsefulla och mångfaldiga arbete lade grunden för den moderna kroatiska staten. Starčević hyllas som Kroatiens landsfader (kroatiska: otac domovine). Starčević var advokat i Zagreb och invaldes 1861 i kroatiska lantdagen, där han stred för den så kallade kroatiska statsrätten, oavhängighet från Ungern och "förening av alla kroatiska länder" och blev ledare för det radikala "rättspartiet" med tidningen "Hrvatska" som organ. Förutom politiska broschyrer på kroatiska skrev han 1878 den mot Ryssland riktade skriften Woran stehen wir?. Han var farbror till David Starčević. (sv)
- А́нте Ста́рчевич, (хорв. Ante Starčević, 23 мая 1823, Житник, Госпич — 28 февраля 1896, Загреб) — австро-венгерский политик хорватского происхождения, публицист и писатель. Активный деятель движения за независимость Хорватии, один из основателей Хорватской партии права. Писал на экавском диалекте сербохорватского языка (в настоящее время экавский диалект используется исключительно в Сербии), стремился к тому, чтобы экавский диалект лёг в основу единого языка. Наряду с политической деятельностью известен как публицист и теоретик хорватского национализма. В современной Хорватии нередко именуется «отцом отечества» (хорв. otac domovine). (ru)
- Анте Старчевич (хорв. Ante Starčević; *23 травня 1823, Житник, біля Ґоспича — †28 лютого 1896, Загреб) — хорватський політик, публіцист, письменник. Часто його називають «Батьком Батьківщини Хорватії». Спектр інтересів та діяльності Анте Старчевича надзвичайно широкий: історія, філологія, літературна критика, філософія, поезія, драматургія, сатира, політика, журналістика. Восени 1845 року Старчевич закінчує гімназію та вступає до римо-католицької семінарії в Сені, продовжує студіювати теологію у Пешті. у 1846 отримує почесний докторат з філософії. Того ж року вирішує відійти від кар'єри священика і повністю присвятити себе боротьбі за вільну та незалежну Хорватію. Після невдалої спроби отримати місце викладача в Загребському університеті працює в адвокатській конторі п. Шрама до 1861 року. Того ж таки року обраний депутатом до Хорватського Сабору (парламенту), але вже 1862 року як противник тодішнього режиму втрачає місце в Саборі та протягом місяця відбуває тюремне ув'язнення. Та вже у 1865 році знову обирається депутатом Сабору, так само проходить на виборах у 1871 та 1878 роках. У тодішньому Саборі Старчевич виступає як найпалкіший прихильник хорватської незалежності, противлячись будь-якій залежності Хорватії від Угорщини чи Австрії. У 1861 році заклав фундамент для заснування Хорватської партії права (Hrvatska stranka prava). Політичну доктрину Старчевича можна окреслити його девізом: «Бог і хорвати!». Також гостро виступав проти ідеї югославства, заперечуючи утопічні ідеї про те, що хорвати та серби це один і той самий народ. Помер 28 лютого 1896 року у Загребі. Похований, за власним заповітом, біля церкви св. Марка у загребському районі — Шестинах. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ante Starčević (23. května 1823, , Gospić, – 28. února 1896, Záhřeb) byl chorvatský politik, publicista a spisovatel. Zabýval se politikou historií, literární kritikou, filosofií, politickou satirou a překladatelstvím. Ještě za svého života byl nazván Otcem vlasti (Otac Domovine). (cs)
- Ante Starčević was a Croatian politician and writer. His policies centered around Croatian state law, the integrity of Croatian lands, and the right of his people to self-determination. As an important member of the Croatian parliament and the founder of the Party of Rights he has laid the foundations for Croatian nationalism. He has been referred to as Father of the Nation due to his campaign for the rights of Croats within Austria-Hungary and his propagation of a Croatian state in a time where many politicians sought unification with other South Slavs. (en)
- Ante Starčević (Veliki Žitnik, 23 de mayo de 1823-Zagreb, 28 de febrero de 1896) fue un político y publicista, promotor del nacionalismo croata. (es)
- Ante Starčević, né le 23 mai 1823 et mort le 28 février 1896 à Zagreb, est une personnalité politique et un écrivain croate. (fr)
- Ante Starčević (ur. 23 maja 1823 w Velikim Žitniku, zm. 28 lutego 1896 w Zagrzebiu) – chorwacki polityk, publicysta i pisarz. (pl)
- Ante Starčević (* 23. Mai 1823 in Žitnik bei Gospić, Kaisertum Österreich; † 28. Februar 1896 in Zagreb, Österreich-Ungarn) war ein nationalistischer Politiker, Publizist, Autor und Mitbegründer der . Starčević und sein Mitstreiter Eugen Kvaternik waren Gegner der jugoslawischen Idee und forderten einen eigenen kroatischen Nationalstaat außerhalb der Habsburgermonarchie. Neben seiner politischen Arbeit befasste er sich mit Geschichte, Philologie, Buchkritiken, Philosophie, Poesie, Dramen und politischer Satire. (de)
- Ante Starčević, född 23 maj 1823 i närheten av Gospić, Kroatien, Kejsardömet Österrike, död 28 februari 1896 i Zagreb, Kroatien, Österrike-Ungern var en kroatisk politiker och författare. Starčevićs betydelsefulla och mångfaldiga arbete lade grunden för den moderna kroatiska staten. Starčević hyllas som Kroatiens landsfader (kroatiska: otac domovine). (sv)
- А́нте Ста́рчевич, (хорв. Ante Starčević, 23 мая 1823, Житник, Госпич — 28 февраля 1896, Загреб) — австро-венгерский политик хорватского происхождения, публицист и писатель. Активный деятель движения за независимость Хорватии, один из основателей Хорватской партии права. Писал на экавском диалекте сербохорватского языка (в настоящее время экавский диалект используется исключительно в Сербии), стремился к тому, чтобы экавский диалект лёг в основу единого языка. (ru)
- Анте Старчевич (хорв. Ante Starčević; *23 травня 1823, Житник, біля Ґоспича — †28 лютого 1896, Загреб) — хорватський політик, публіцист, письменник. Часто його називають «Батьком Батьківщини Хорватії». Спектр інтересів та діяльності Анте Старчевича надзвичайно широкий: історія, філологія, літературна критика, філософія, поезія, драматургія, сатира, політика, журналістика. Політичну доктрину Старчевича можна окреслити його девізом: «Бог і хорвати!». Також гостро виступав проти ідеї югославства, заперечуючи утопічні ідеї про те, що хорвати та серби це один і той самий народ. (uk)
|
_1896.png){kind=link}
_1896.png){kind=link}