| dbo:abstract
|
- Der Schwedisch-Britische Krieg war ein Konflikt von 1810 bis 1812 zwischen Schweden und Großbritannien. Er gehörte zu den Koalitionskriegen. Dieser Krieg wurde mit dem Frieden von Örebro beendet. Nach dem Frieden von Paris 1810 wurde Schweden von Frankreich in die Kontinentalsperre gezwungen, ein Handelsembargo gegen Großbritannien. Da Großbritannien Schwedens größter Handelspartner war, stellte dies ein Problem dar. Tatsächlich wurde der Handel dann ungemindert als Schmuggel fortgeführt. Frankreich wurde des schwedischen Unvermögens, die Blockade durchzusetzen, überdrüssig und stellte der schwedischen Regierung am 13. November 1810 ein Ultimatum: Schweden sollte innerhalb von fünf Tagen Großbritannien den Krieg erklären, alle britischen Schiffe in schwedischen Häfen beschlagnahmen und alle britischen Produkte und Kolonialwaren in Schweden konfiszieren. Sollte Schweden die französischen Bedingungen nicht erfüllen, würden ihm Frankreich und dessen Verbündete den Krieg erklären. Am 17. November gab die schwedische Regierung nach und erklärte Großbritannien den Krieg. Dennoch kam es zu keinerlei Kriegshandlungen. Britische Schiffe durften sogar nach wie vor den schwedischen Hafen Hanö anlaufen. Zum einzigen Blutvergießen während des Krieges kam es am 15. Juni 1811, als Generalmajor Hampus Mörner mit 140 Mann den Aufstand einer Gruppe Bauern aus Klågerup in Schonen, die gegen die Soldatenaushebungen protestierten, niederschlagen sollte. In dem als Klågerupskrawalle in die Geschichte eingegangenen Zwischenfall wurden 30 Bauern von Mörners Truppen getötet. Mit der Wahl von Jean-Baptiste Bernadotte, dem späteren König Karl XIV. Johann, zum schwedischen Kronprinzen verschlechterten sich die Beziehungen zu Frankreich. Als Frankreich 1812 das schwedische Pommern und Rügen erneut besetzte, entsandte Schweden Unterhändler nach Großbritannien, um den Krieg zu beenden. Nach langwierigen Verhandlungen wurde der Friedensvertrag am 18. Juli 1812 in Örebro unterzeichnet. (de)
- During the Napoleonic Wars until 1810, Sweden and Great Britain were allies in the war against Napoleon. As a result of Sweden's defeat in the Finnish War and the Pomeranian War, and the following Treaty of Fredrikshamn and Treaty of Paris, Sweden declared war on Great Britain. The bloodless war, however, existed only on paper, and Britain was still not hindered in stationing ships at the Swedish island of Hanö and trade with the Baltic states. (en)
- La guerre anglo-suédoise est un conflit opposant le royaume de Suède au Royaume-Uni entre 1810 et 1812 dans le cadre des guerres napoléoniennes. Jusqu'en 1810, la Suède et le Royaume-Uni étaient alliés dans la guerre contre Napoléon Ier. À la suite de la défaite de la Suède dans les guerres de Finlande et de Poméranie et des conséquences des traités de Fredrikshamn et de Paris, la Suède déclara la guerre au Royaume-Uni. Ce conflit fut toutefois de faible intensité, car n'exista que sur papier, et la Grande-Bretagne put maintenir son stationnement de navires sur l'île de Hanö ainsi que son commerce en mer Baltique. (fr)
- La guerra anglo-svedese ebbe luogo nel corso delle guerre napoleoniche. La Svezia fu sempre alleata con il Regno Unito, con la sola eccezione del periodo 1810-1812. Come risultato della guerra di Finlandia ed a seguito del Trattato di Fredrikshamn, la Svezia dichiarò guerra al Regno Unito. La guerra però esistette soltanto sulla carta ed i britannici furono ufficialmente autorizzati a mantenere navi nel porto svedese dell'isola di Hanö ed a commerciare con le nazioni del Baltico. (it)
- Wojna angielsko-szwedzka 1810-1812 – konflikt w ramach wojen koalicyjnych, zakończony pokojem w Örebro. W konflikcie tym nie doszło do walk zbrojnych pomiędzy zwaśnionymi stronami. Po zawarciu pokoju w Paryżu w roku 1810 Szwedzi włączeni zostali przez Francję do Blokady kontynentalnej i embarga handlowego nałożonego na Wielką Brytanię. Ponieważ Wielka Brytania była w tamtym czasie największym partnerem handlowym Szwecji, embargo było poważnym problemem dla Skandynawów. W rzeczywistości handel został jedynie zminimalizowany i odbywał się nieoficjalnie przyjmując charakter szmuglu. Niezadowolona z tego powodu Francja w dniu 13 listopada postawiła rządowi szwedzkiemu ultimatum: Szwecja ma w przeciągu 5 dni wypowiedzieć wojnę Anglii, wszystkie jednostki brytyjskie w portach szwedzkich mają zostać zatrzymane a towar skonfiskowany. Nie zastosowanie się do żądań Francuzów groziło Szwecji wypowiedzeniem wojny przez Francję i jej sprzymierzeńców. Dnia 17 listopada 1810 roku rząd szwedzki wypowiedział wojnę Anglii. Do żadnych działań zbrojnych jednak nie doszło, brytyjskie okręty mogły nawet nieniepokojone korzystać z portu w Hanö. Raz tylko doszło do przelewu krwi (15 czerwca 1811) kiedy to generał Hampus Mörner na czele 140 ludzi zdławił siłą zryw grupy chłopów z Klågerup w Skani, którzy protestowali przeciwko poborowi rekrutów. Tak zwana „awantura w Klågerup” zakończyła się śmiercią 30 chłopów. Po wybraniu Jeana-Baptiste Bernadotte na szwedzkiego władcę znacznie pogorszyły się stosunki szwedzko-francuskie. W roku 1812 po zajęciu przez Francuzów Pomorza Szwedzkiego oraz Rugii, rząd szwedzki wysłał do Wielkiej Brytanii dyplomatów celem zakończenia wojny. Po długotrwałych rokowaniach w dniu 18 lipca 1812 podpisano porozumienie pokojowe w Örebro. (pl)
- Kriget mot Storbritannien var en del av Napoleonkrigen. Kriget, där inte ett enda skott avlossades, pågick mellan Sverige och Storbritannien åren 1810–1812. Kriget avslutades genom Freden i Örebro. (sv)
- Англо-шведская война — формальное состояние войны между Великобританией и Швецией в 1810—1812 годах. Во времена наполеоновских войн Швеция была союзницей Великобритании, воюя против Франции. Однако после проигрыша войны России Швеция была вынуждена по Фридрихсгамскому миру 1809 года заключить мир с Наполеоном. Мир был подписан в Париже в 1810 году. Швеции пришлось присоединиться к континентальной блокаде и объявить торговое эмбарго Англии. Так как Великобритания была крупнейшим торговым партнёром Швеции, то в реальности торговля продолжалась за счёт контрабанды. 13 ноября 1810 года Франция выдвинула Швеции ультиматум, потребовав, чтобы та в пятидневный срок
* объявила войну Великобритании,
* конфисковала все британские суда в шведских портах,
* конфисковала все британские товары в Швеции. Невыполнение этих условий привело бы к войне Швеции против Франции и её союзников, поэтому 17 ноября шведское правительство приняло ультиматум и объявило войну Великобритании. Тем не менее во время этой «войны» никаких боевых действий не велось; более того, английские суда продолжали пользоваться стоянкой на шведском острове Ханё в Балтийском море. Когда шведским кронпринцем стал Жан Батист Бернадот, то отношения между Швецией и Францией стали ухудшаться, а когда в 1812 году Франция оккупировала Шведскую Померанию и остров Рюген, то Швеция начала искать способ заключить мир с Великобританией. После долгих переговоров мирный договор был подписан 18 июля 1812 года в Эребру, вместе с договором, завершившим войну между Великобританией и Россией. (ru)
- А́нгло-шве́дська війна́ — формальний стан війни між Великою Британією і Швецією у 1810—1812 роках. Під час Наполеонівських воєн Швеція була союзницею Великої Британії, воюючи проти Франції. Проте після програшу Фінської війни за Фредріксгамнським миром 1809 року Швеція була змушена укласти мир з Наполеоном. Мир був підписаний у Парижі у 1810 році. Швеції довелося приєднатися до континентальної блокади і оголосити торгове ембарго Великій Британії. Оскільки Велика Британія була найбільшим торговим партнером Швеції, то реально торгівля продовжувалася за рахунок контрабанди. 13 листопада 1810 року Франція висунула Швеції ультиматум, вимагаючи, щоби та у п'ятиденний термін:
* оголосила війну Великій Британії
* конфіскувала всі британські судна у шведських портах
* конфіскувала всі британські товари у Швеції. Невиконання цих умов привело б до війни Франції проти Швеції, тому 17 листопада шведський уряд прийняв ультиматум і оголосив війну Великій Британії. Тим не менш, під час офіційно оголошеної війни жодних бойових дій не проводилося. Британські кораблі навіть продовжували користуватися стоянкою на шведському острові Хане (швед. Hanö) в Балтійському морі. Коли шведським кронпринцом став Жан Батіст Бернадот, стосунки між Швецією і Францією стали погіршуватися, а коли у 1812 році Франція окупувала Шведську Померанію і острів Рюген, Швеція почала шукати спосіб укласти мир з Великою Британією. Після довгих переговорів у місті Еребру був підписаний однойменний разом з угодою, що завершила війну між Великою Британією і Російською імперією. (uk)
|
| dbo:causalties
| |
| dbo:combatant
| |
| dbo:date
| |
| dbo:isPartOfMilitaryConflict
| |
| dbo:result
|
- Status quo ante bellum
- *Treaty of Örebro
|
| dbo:strength
| |
| dbo:territory
| |
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 6039 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:caption
|
- Memorial plate to the Treaty of Örebro (en)
|
| dbp:casualties
| |
| dbp:combatant
|
- Sweden (en)
- United Kingdom (en)
|
| dbp:commander
| |
| dbp:conflict
|
- The Anglo-Swedish War of 1810–1812 (en)
|
| dbp:date
|
- 0001-11-17 (xsd:gMonthDay)
- (en)
|
| dbp:imageSize
| |
| dbp:partof
| |
| dbp:place
| |
| dbp:result
|
- Status quo ante bellum
* Treaty of Örebro (en)
|
| dbp:strength
| |
| dbp:territory
|
- Status quo ante bellum (en)
|
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- During the Napoleonic Wars until 1810, Sweden and Great Britain were allies in the war against Napoleon. As a result of Sweden's defeat in the Finnish War and the Pomeranian War, and the following Treaty of Fredrikshamn and Treaty of Paris, Sweden declared war on Great Britain. The bloodless war, however, existed only on paper, and Britain was still not hindered in stationing ships at the Swedish island of Hanö and trade with the Baltic states. (en)
- La guerre anglo-suédoise est un conflit opposant le royaume de Suède au Royaume-Uni entre 1810 et 1812 dans le cadre des guerres napoléoniennes. Jusqu'en 1810, la Suède et le Royaume-Uni étaient alliés dans la guerre contre Napoléon Ier. À la suite de la défaite de la Suède dans les guerres de Finlande et de Poméranie et des conséquences des traités de Fredrikshamn et de Paris, la Suède déclara la guerre au Royaume-Uni. Ce conflit fut toutefois de faible intensité, car n'exista que sur papier, et la Grande-Bretagne put maintenir son stationnement de navires sur l'île de Hanö ainsi que son commerce en mer Baltique. (fr)
- La guerra anglo-svedese ebbe luogo nel corso delle guerre napoleoniche. La Svezia fu sempre alleata con il Regno Unito, con la sola eccezione del periodo 1810-1812. Come risultato della guerra di Finlandia ed a seguito del Trattato di Fredrikshamn, la Svezia dichiarò guerra al Regno Unito. La guerra però esistette soltanto sulla carta ed i britannici furono ufficialmente autorizzati a mantenere navi nel porto svedese dell'isola di Hanö ed a commerciare con le nazioni del Baltico. (it)
- Kriget mot Storbritannien var en del av Napoleonkrigen. Kriget, där inte ett enda skott avlossades, pågick mellan Sverige och Storbritannien åren 1810–1812. Kriget avslutades genom Freden i Örebro. (sv)
- Der Schwedisch-Britische Krieg war ein Konflikt von 1810 bis 1812 zwischen Schweden und Großbritannien. Er gehörte zu den Koalitionskriegen. Dieser Krieg wurde mit dem Frieden von Örebro beendet. Nach dem Frieden von Paris 1810 wurde Schweden von Frankreich in die Kontinentalsperre gezwungen, ein Handelsembargo gegen Großbritannien. Da Großbritannien Schwedens größter Handelspartner war, stellte dies ein Problem dar. Tatsächlich wurde der Handel dann ungemindert als Schmuggel fortgeführt. (de)
- Wojna angielsko-szwedzka 1810-1812 – konflikt w ramach wojen koalicyjnych, zakończony pokojem w Örebro. W konflikcie tym nie doszło do walk zbrojnych pomiędzy zwaśnionymi stronami. Po zawarciu pokoju w Paryżu w roku 1810 Szwedzi włączeni zostali przez Francję do Blokady kontynentalnej i embarga handlowego nałożonego na Wielką Brytanię. Ponieważ Wielka Brytania była w tamtym czasie największym partnerem handlowym Szwecji, embargo było poważnym problemem dla Skandynawów. W rzeczywistości handel został jedynie zminimalizowany i odbywał się nieoficjalnie przyjmując charakter szmuglu. (pl)
- Англо-шведская война — формальное состояние войны между Великобританией и Швецией в 1810—1812 годах. Во времена наполеоновских войн Швеция была союзницей Великобритании, воюя против Франции. Однако после проигрыша войны России Швеция была вынуждена по Фридрихсгамскому миру 1809 года заключить мир с Наполеоном. Мир был подписан в Париже в 1810 году. Швеции пришлось присоединиться к континентальной блокаде и объявить торговое эмбарго Англии. Так как Великобритания была крупнейшим торговым партнёром Швеции, то в реальности торговля продолжалась за счёт контрабанды. (ru)
- А́нгло-шве́дська війна́ — формальний стан війни між Великою Британією і Швецією у 1810—1812 роках. Під час Наполеонівських воєн Швеція була союзницею Великої Британії, воюючи проти Франції. Проте після програшу Фінської війни за Фредріксгамнським миром 1809 року Швеція була змушена укласти мир з Наполеоном. Мир був підписаний у Парижі у 1810 році. Швеції довелося приєднатися до континентальної блокади і оголосити торгове ембарго Великій Британії. Оскільки Велика Британія була найбільшим торговим партнером Швеції, то реально торгівля продовжувалася за рахунок контрабанди. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Schwedisch-Britischer Krieg (de)
- Anglo-Swedish war of 1810–1812 (en)
- Guerre anglo-suédoise (fr)
- Guerra anglo-svedese (it)
- Wojna angielsko-szwedzka (pl)
- Англо-шведская война (ru)
- Sveriges krig mot Storbritannien (sv)
- Англо-шведська війна (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| foaf:name
|
- The Anglo-Swedish War of 1810–1812 (en)
|
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
