| dbo:abstract
|
- Lícia (en llatí Lycia, en grec antic Λυκία) era una regió de la costa sud-oest de l'Àsia Menor entre Cària i Pamfília. La capital en va ser Xantos. El seu nom anterior era Lukka i els grecs, que l'anomenaven Termilis, esmenten alguns reis llegendaris, entre ells Licos, que hauria donat nom al país. Els noms dels principals sobirans, segons la mitologia grega, són Iòbates, Bel·lerofont el Corinti, Hipòloc, Glauc, Sarpèdon, Megarió i Licos. (ca)
- Lýkie (řecky Λυκία) je historický region v Anatolii, jenž dnes administrativně spadá pod turecké provincie Antalya a Muğla. Jde o oblast s velmi bohatou historií, jejíž pozůstatky se dochovaly až do dneška. Její obyvatelé, , se do charakteru krajiny nesmazatelně zapsali nesčetnými skalními hrobkami, jež lemují pobřeží Středozemního moře. Na území Lýkie existovalo zhruba 20 městských států, jež dohromady tvořily tzv. s jednotnou zahraniční politikou. Lýkijská konfederace je vůbec prvním známým příkladem federativního uspořádání na světě. (cs)
- ليقيا أو ليكيا (باللاتينية: Lycia) اسم قديم لإقليم يقع جنوب غرب آسيا الصغرى (تركيا حاليا)، يحتل الساحل بين كاريا وبامفيليا، ويمتد داخل البلاد حتى حافة جبال طوروس. وبهذا فالمنطقة معينة بشكل شبه جزيرة تسلط جنوبا من الكتل الجبلية العظيمة في الداخل. (ar)
- Η Λυκία αποτελεί μια ιστορική περιοχή στο νοτιοδυτικό άκρο της Μικράς Ασίας, στη σημερινή Τουρκία. Τα εδάφη της είναι κατανεμημένα στο δυτικό τμήμα της επαρχίας Αττάλειας, το ανατολικό τμήμα της επαρχίας Μούγλων και ένα μικρό τμήμα της επαρχίας Μπουρντούρ στην ενδοχώρα. Συνόρευε στα δυτικά με την Καρία, στα βόρεια με τη Φρυγία, στα βορειανατολικά με Πισιδία και στα ανατολικά με την Παμφυλία. Αρχαίες πηγές φαίνεται να αναφέρουν ότι μια παλαιότερη ονομασία της περιοχής ήταν Αλόπη (αρχαία ελληνικά: Ἀλόπη). (el)
- Likio aŭ Licio, laŭ PIV, estis antikva regno en Malgranda Azio, sude limita de Mediteraneo. Ĝi estis en la nunaj turkaj provincoj de Antalya kaj Muğla. Dum la unua antaŭkrista jarmilo, Likio ellaboris propran kulturon kun sia lingvo, skribo kaj siaj dioj. Kvankam la greka kulturo influis ĝin tra la tempo. La persoj, romianoj kaj la turkoj konkeris ĝin en malsamaj epokoj laŭ tiu ordo. Dum la romia epoko, la regiono dum iom da tempo sole estis provinco, dum iom da tempo tamen ankaŭ kune kun la najbara regiono Pamfilio konsistigis la provincon Lycia et Pamphylia. Gravaj urboj en Likio estis Mira (hodiaŭ Demre) kie Sankta Nikolao estis episkopo kaj Patara kiu estis la plej grava haveno en ĉi tiu regiono. (eo)
- Lykien ist die antike griechische Bezeichnung einer Landschaft im Südwesten Kleinasiens (lat. Lycia). (de)
- Lizia (lizieraz: 𐊗𐊕𐊐𐊎𐊆𐊖 Trm̃mis; antzinako grezieraz: Λυκία, Lykia) Asia Txikiko antzinako eskualdea da, Frigiaren hegoaldean dagoena, Karia eta Panfiliako eskualdeen artean. Zirok konkistatu zuen Persiako Inperiorako, baina ondoren Alexandro Handiaren mende geratu zen. Antzinako Greziaren eskupeko konfederazio izan zen, Klaudio enperadorearen garaian Antzinako Erromako herrialde egin zen arte. (eu)
- Lycia (Lycian: 𐊗𐊕𐊐𐊎𐊆𐊖 Trm̃mis; Greek: Λυκία, Lykia; Turkish: Likya) was a state or nationality that flourished in Anatolia from 15–14th centuries BC (as Lukka) to 546 BC. It bordered the Mediterranean Sea in what is today the provinces of Antalya and Muğla in Turkey as well some inland parts of Burdur Province. The state was known to history from the Late Bronze Age records of ancient Egypt and the Hittite Empire. Lycia was populated by speakers of the Luwian language group. Written records began to be inscribed in stone in the Lycian language (a later form of Luwian) after Lycia's involuntary incorporation into the Achaemenid Empire in the Iron Age. At that time (546 BC) the Luwian speakers were decimated, and Lycia received an influx of Persian speakers. Ancient sources seem to indicate that an older name of the region was Alope (Ancient Greek: Ἀλόπη, Alópē). The many cities in Lycia were wealthy as shown by their elaborate architecture starting at least from the 5th c. BC and extending to the Roman period. Lycia fought for the Persians in the Persian Wars, but on the defeat of the Achaemenid Empire by the Greeks, it became intermittently a free agent. After a brief membership in the Athenian Empire, it seceded and became independent (its treaty with Athens had omitted the usual non-secession clause), was under the Persians again, revolted again, was conquered by Mausolus of Caria, returned to the Persians, and finally fell under Macedonian hegemony upon the defeat of the Persians by Alexander the Great. Due to the influx of Greek speakers and the sparsity of the remaining Lycian speakers, Lycia was rapidly Hellenized under the Macedonians, and the Lycian language disappeared from inscriptions and coinage. On defeating Antiochus III the Great in 188 BC, the Roman Republic gave Lycia to Rhodes for 20 years, taking it back in 168 BC. In these latter stages of the Roman Republic, Lycia came to enjoy freedom as a Roman protectorate. The Romans validated home rule officially under the Lycian League in 168 BC. This native government was an early federation with republican principles; these later came to the attention of the framers of the United States Constitution, influencing their thoughts. Despite home rule, Lycia was not a sovereign state and had not been since its defeat by the Carians. In 43 AD the Roman emperor Claudius dissolved the league, and Lycia was incorporated into the Roman Empire with provincial status. It became an eparchy of the Eastern, or Byzantine Empire, continuing to speak Greek even after being joined by communities of Turkish language speakers in the early 2nd millennium. After the fall of the Byzantine Empire in the 15th century, Lycia was under the Ottoman Empire, and was inherited by the Turkish Republic on the Dissolution of the Ottoman Empire. (en)
- Licia (licio Trm̃misa, griego Λυκία Lykia, latín Lycia) es una antigua región del sudoeste de Asia Menor, en las actuales provincias turcas de Antalya y Muğla. A lo largo del I milenio a. C. desarrolló una cultura particular, con lengua, escritura y cultos propios, aunque subsiguientemente se desarrolló un marcado proceso de helenización. Fue conquistada sucesivamente por los persas, Alejandro Magno, los romanos y los turcos, y ocasionalmente formó confederaciones independientes o autónomas. (es)
- Likia atau Lykia (bahasa Likia: Trm̃mis; bahasa Yunani: Λυκία) adalah daerah di Anatolia di tempat yang kini menjadi Provinsi Antalya dan Muğla di pesisir selatan Turki. Daerah ini pernah menjadi federasi kota-kota kuno dan kemudian menjadi provinsi di Kekaisaran Romawi. Liga Lykia yang didirikan pada tahun 168 SM merupakan federasi awal dengan prinsip-prinsip demokrasi, yang di kemudian hari ikut mempengaruhi Konstitusi Amerika Serikat. Rasul Paulus dan rombongannya sempat mendarat di Mira (bahasa Inggris: Myra), salah satu kota pelabuhan di daerah Likia, setelah kapal yang semula hendak membawanya ke Roma dari Sidon tertimpa angin sakal, sehingga harus menyusuri pulau Siprus dan mengarungi laut di depan Kilikia dan Pamfilia sebelum akhirnya mencapai Likia. Di Mira, perwira Romawi yang mengawalnya memindahkan mereka ke kapal lain yang berasal dari Aleksandria, yang hendak menuju ke Italia. (in)
- La Lycie est une région historique située au sud de la Lydie en Anatolie (actuelle Turquie). (fr)
- 리키아(그리스어: Λυκία, Lycia)는 오늘날 터키의 남동 해안의 안탈리야와 에 해당하는 고대 그리스의 도시이다. 로마 제국 성립 후 속주가 되었다. 고대 이집트의 기록에서는 리키아를 히타이트 연맹의 일부라고 한다. 리키아는 기원전 1250년경 동맹의 구성 국가였을 것으로 추정되는데, ''(Lukka)라는 이름으로 나타나 있다. 히타이트 제국의 붕괴 후, 리키아는 독립 신히타이트 왕국으로 부상하였다. 헤로도토스에 따르면 리키아는 아테네의 판디온 2세의 아들인 리쿠스의 이름을 따 지었다고 한다. 고대에는 이 영역은 한 나라로 통합되지 않았으며, 독립적인 도시국가들이 굳게 결속한 동맹으로 이루어져 있었다. 호메로스의 일리아스에 따르면 트로이아 전쟁에서 리키아는 두 존경받는 전사 사르페돈과 글라우코스의 지휘 아래 트로이아 편에서 싸웠다고 한다. 다른 그리스 신화에는 리키아 왕국은 다른 사르페돈이 지배하였다고 한다. 그는 크레타에서 왔으며 미노스 왕의 형제이다. 사르페돈의 추종자들은 '테르밀라이'라 불리었으며 그들이 밀리안(Milyans)이라 불리는 민족을 정복하고 왕조를 창건하였다. 이 신화적인 이야기는 밀레토스의 창건 이야기와 더불어 크레테가 소아시아에 정착과 관련이 있음을 뜻한다. 리키아는 그리스 신화에 벨레로폰의 이야기에도 나오는데 그는 결국 리키아 왕 (또는 암피아낙스)의 왕좌를 계승하였다. 리키아는 기원전 546년 페르시아 제국의 지배를 받게 된다. 그때 메디아의 (Harpagus)는 키루스 대왕의 장군으로 아나톨리아(소아시아)를 정복하였다. 하르파구스의 후손이 기원전 468년까지 다스렸는데 그때 아테네가 이들을 무너뜨렸다. 그 후 페르시아는 기원전 387년 다시 점령하였고 마케도니아의 알렉산드로스 대왕에 의해 정복될 때까지 지배를 유지하였다. 이후 리키아는 셀레우코스 제국의 손에 넘어가고 기원전 189년에는 로마에 정복되었다. 아우구스투스의 후계자 가이우스 카이사르는 서기 4년에 이 곳에서 피살되었다. 서기 43년 황제 클라우디우스는 리키아를 로마제국의 속주로 병합하며 그것을 팜필리아와 통합하였다. 리키아는 결국 그리스 비잔티움 제국의 일부가 되었으나 오스만 제국에 의해 점령되어 터키의 일부가 되었다. 20세기 초 그리스-터키 전쟁이 일어난 뒤 이 지역에서도 그리스와 터기의 인구 교환이 시행되었다. 오늘날 리키아는 터키의 국내외 관광객이 몰리는 유명한 관광지이다. 리키아는 트리밀리라는 이름을 지니는데 그것은 파타라 발굴에서 고대 도로 표지판에 발견된 것이다. 흥미롭게도 오늘날의 디르밀이라는 터키 마을이 고대의 트리밀리 즉 리키아로 판명되었다. 2세기의 대화록에서 에로테스는 리키아가 과거의 화려함을 모두 잃어버려 그들의 유적보다는 역사가 흥미롭다고 한 바 있으나, 많은 유물들이 리키아 특유의 절벽 측면의 바위를 깎아 만든 무덤에서 발견되어 오늘날까지 남아 있다. 리키아는 여신 레토와 그녀의 쌍둥이 아이 아폴론과 아르테미스의 숭배의 중심이었다. (ko)
- リュキア（Lycia, リュキア語では Trm̃misa, ギリシア語では Λυκία）は古代の地名で、現トルコ南沿岸のアンタルヤ県とムーラ県の地域にあたる。古代にはこの地域には多くの都市国家があり、強く連携していた。また、ローマ帝国の時代にはリュキア属州と名づけられた属州であった。 (ja)
- La Licia (Licio: Trm̃misa; Greco: Lykia da Λυκία [Lukía]; Latino: Lycia) è una regione storica dell'Asia Minore, situata sulla costa meridionale dell'Anatolia, nella moderna provincia turca di Adalia. Forma una penisola ad est dell'isola di Rodi. È chiusa a nord dalla catena occidentale del Tauro che la isolava e in parte la isola ancora oggi dal resto della Turchia. Questa conformazione rese in passato i porti sul mare le privilegiate porte di accesso alla Licia. (it)
- Lycië is een gebied langs de zuidkust van Turkije. Het is grotendeels gelegen op het schiereiland Teke, tussen de Golf van Fethiye en de Golf van Antalya. In de Oudheid werd de regio bewoond door een eigen cultuurvolk, de Lyciërs. Onder de naam Lycia werd het een provincie van het Romeinse Rijk. Twee Lycische steden, namelijk Xanthos en Letoon zijn opgenomen op de UNESCO-Werelderfgoedlijst. De meest speciale voorwerpen uit deze steden zijn te vinden in het British Museum in Londen. (nl)
- Licja, Likia (łac. Lycia, gr. Λυκία Lykía) – kraina znajdująca się w południowo-zachodniej części Azji Mniejszej w dzisiejszej Turcji, na południowo-zachodnich terenach prowincji Antalya. Licja jest otoczona przez trzy duże łańcuchy górskie: dwa należące do gór Taurus i jeden, największy o nazwie Bey Daglari. Licja to głównie górskie doliny oraz równiny przy wybrzeżach. W starożytności centrum Licji stanowiła szeroka dolina rzeki Ksantos (dawniej Sibris), gdzie powstały główne miasta Ksantos, Tlos, Patara, Pinara. (pl)
- Lícia (em grego: Λυκία; em turco: Likya) era uma região da antiga Ásia Menor (Anatólia) onde hoje estão localizadas as províncias de Antália e Muğla, na costa sul da moderna Turquia, e de Burdur no interior. O nome apareceu pela primeira vez nos registros do Egito Antigo e do Império Hitita, ainda na Idade do Bronze Tardia. A região era habitada por falantes de línguas do grupo luvita e inscrições em pedra na língua lícia (uma forma posterior do luvita) começaram a aparecer depois que a Lícia foi conquistada pelo Império Aquemênida na Idade do Ferro. Na época (546 a.C.), os falantes do luvita foram dizimados e a Lícia recebeu um grande influxo de falantes do persa. A Lícia lutou pelos persas nas guerras contra os gregos, mas, depois que eles foram derrotados, o estado lício conseguiu se tornar independente de forma intermitente. Depois de um breve período como membro do Império Ateniense, a Lícia se separou e tornou-se um reino independente, voltou a ficar sob controle persa, revoltou-se novamente, foi conquistada pelo sátrapa Mausolo da Cária, voltou para o controle dos persas e finalmente passou para o domínio da Macedônia quando Alexandre, o Grande, derrotou os persas. Por conta do influxo de falantes do grego e da escassez de falantes do lício, a Lícia foi totalmente helenizada neste período e a língua lícia desapareceu das moedas e das inscrições. Ao derrotar Antíoco III em 188 a.C., os romanos deram o território da Lícia para Rodes por 20 anos, tomando-o de volta em 168 a.C. Neste período tardio da República Romana, a Lícia conseguiu usufruir de uma grande liberdade como um protetorado romano, o que foi referendado oficialmente com a criação da Liga Lícia no mesmo ano. Esta forma de governo local desenvolveu-se como uma federação primitiva com princípios republicanos, características que não escaparam da atenção dos formuladores da Constituição dos Estados Unidos, influenciando suas ideias. Apesar disso, a Lícia já não era um estado soberano desde que fora derrotada pelos cários. Em 43 d.C., o imperador romano Cláudio dissolveu a Liga e a Lícia foi incorporada ao Império Romano como uma província. Durante o período bizantino, a região foi governada como uma eparquia e continuou a falar o grego mesmo depois da aparição de diversas comunidades de língua turca no início do segundo milênio (c. ano 1000). Depois da queda do Império Bizantino em meados do século XV, a Lícia passou para o controle do Império Otomano e foi herdada pela República Turca depois que . Os gregos finalmente partiram quando as fronteiras entre a Grécia e a Turquia foram negociadas em 1923. Atualmente, a Lícia é uma parte importante da chamada Riviera Turca, não somente pelas atividades recreativas e esportivas, mas por suas belas antiguidades. As ruínas da antiga Lícia estão por toda parte na região que, por razões desconhecidas, não sofreu tanto com a reciclagem de materiais de construção de antigos edifícios quanto outras regiões. (pt)
- Lykien (ibland även Lycien, grekiska: Λυκία, latin: Lycia) är ett antikt landskap i sydvästra Mindre Asien, i dagens Turkiet. Det gränsade under antiken till Karien i väster, till Pisidien i norr och Pamfylien i öster. I söder ligger Medelhavet. Landskapet ligger till största delen på som delas mellan de nutida provinserna Antalya och Muğla, grovt räknat mellan städerna Fethiye och Antalya. Lykien ägde bestånd som en politisk enhet från bronsåldern fram till de arabiska invasionerna på 700-talet och den åtföljande islamiseringsperiod som sträckte sig in på 1100-talet. Under grekisk-romersk tid bestod landskapet av stadsstater som var sammanslutna i ett förbund, det lykiska förbundet. Den främsta av dessa stadsstater var Xanthos, som i dag tillsammans med kultplatsen Letoon är ett världsarv. Många andra ruinstäder finns i Lykien; bland de mer namnkunniga är hamnstaden Patara och Myra, där Sankt Nikolaus var ärkebiskop på 300-talet. Lykierna motstod det lydiska rikets expansion under Kroisos, men underkuvades omkring 540 f.Kr. av Persien genom Kyros den stores general Harpagos. Persernas överhöghet var emellertid blott nominell och de lykiska stadsstaterna hade en långt gången självständighet. Efter Alexander den stores erövring lydde landskapet under Rhodos och seleukiderna, men behöll fortfarande till stor del sin självständighet. Också när Romarriket erövrade Anatolien fortgick Lykiens självständighet, till dess att kejsar Claudius 43 e.Kr. inlemmade det i provinsen Pamfylien och bildade Lycia et Pamphylia. Lykierna är också kända för sina storslagna gravmonument av olika slag: klippgravar inhuggna i bergssidor, så kallade "husgravar" och höga sarkofager. Av dessa är fortfarande ett stort antal välbevarade. Bland de mer spektakulära är klippgravarna i Myra, den så kallade "kungagraven" eller "lejongraven" i Kaş och flera gravmonument från Xanthos som numera återfinns på British Museum i London. Hjälten Sarpedon från Homeros Iliaden var lykier, och även Xanthos nämns i Homeros epos. (sv)
- Ликия (греч. Λυκία, лат. Lycia, ликийск. Trm̃mis) — в древности страна на юге Малой Азии, находилась на территории современных турецких провинций Анталья и Мугла. На протяжении первого тысячелетия до н. э. отличалась самобытной культурой: языком, письменностью, архитектурой. Была завоёвана последовательно — персами, Александром Великим, римлянами и турками. Длительно сохраняла автономию, входя в состав античных империй. (ru)
- Лі́кія (дав.-гр. Λυκία, лат. Lycia, лік. Trm̃mis) — історичний регіон, держава на південному заході Анатолії (Малої Азії), провінція Римської імперії. Назва походить від імені народу лікійців — нащадків лувійців, що населяли басейн річки Ксант і прилеглі території на узбережжі Середземного моря. Лікійці розмовляли однією з хетто-лувійських мов і користувалися власною , створеною у V–IV століттях до н. е. Перші держави на території Лікії — Міра і — відомі за хеттських часів — були населені племенами солімів і термілів. Згадані у хеттських документах і лікійці (Лукка), але тоді вони населяли землі на захід від сучасної Лікії. Вже в ті часи існували тісні стосунки лікійців із греками, їхній цар Іобат був родичем коринфських володарів, у Лікії, згідно з міфами, здобував свої перемоги давньогрецький герой Беллерофонт, а ще раніше лікійці («циклопи») допомагали у будівництві тиринфському царю Пройту і мікенському володарю Персею. У Троянській війні більшість лікійців на чолі із царями Главком і Сарпедоном воювали на боці троянців. За доби архаїчної Греції в Лікії існувало кілька десятків міст-держав, об'єднаних у конфедерацію на зразок амфіктіонії. Найшанованішим богом лікійців був аналог грецького Аполлона, згодом саме аполлонова ліра карбувалася на місцевих монетах. Країну намагався приєднати до своїх володінь лідійський цар Крез, але марно. До перських володінь Лікію приєднав у 546 до н.е. , проте лікійці зберегли самоврядування. У 468 до н.е. Лікія отримала незалежність і увійшла до Делоського союзу, але згодом повернулася під владу персів — на чолі з власними володарями — Земурідами в Лімірі та Гарпагідами в Ксанті. Відомо, зокрема, що у IV ст. до н. е. східна частина країни перебувала під владою царя на ім'я . (uk)
- 吕基亚（古希腊语：Λυκία）安纳托利亚历史上的一个地区，位于今土耳其安塔利亚省境内。在罗马帝国时期，这里曾是帝国在亚洲的一个行省。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Lícia (en llatí Lycia, en grec antic Λυκία) era una regió de la costa sud-oest de l'Àsia Menor entre Cària i Pamfília. La capital en va ser Xantos. El seu nom anterior era Lukka i els grecs, que l'anomenaven Termilis, esmenten alguns reis llegendaris, entre ells Licos, que hauria donat nom al país. Els noms dels principals sobirans, segons la mitologia grega, són Iòbates, Bel·lerofont el Corinti, Hipòloc, Glauc, Sarpèdon, Megarió i Licos. (ca)
- Lýkie (řecky Λυκία) je historický region v Anatolii, jenž dnes administrativně spadá pod turecké provincie Antalya a Muğla. Jde o oblast s velmi bohatou historií, jejíž pozůstatky se dochovaly až do dneška. Její obyvatelé, , se do charakteru krajiny nesmazatelně zapsali nesčetnými skalními hrobkami, jež lemují pobřeží Středozemního moře. Na území Lýkie existovalo zhruba 20 městských států, jež dohromady tvořily tzv. s jednotnou zahraniční politikou. Lýkijská konfederace je vůbec prvním známým příkladem federativního uspořádání na světě. (cs)
- ليقيا أو ليكيا (باللاتينية: Lycia) اسم قديم لإقليم يقع جنوب غرب آسيا الصغرى (تركيا حاليا)، يحتل الساحل بين كاريا وبامفيليا، ويمتد داخل البلاد حتى حافة جبال طوروس. وبهذا فالمنطقة معينة بشكل شبه جزيرة تسلط جنوبا من الكتل الجبلية العظيمة في الداخل. (ar)
- Η Λυκία αποτελεί μια ιστορική περιοχή στο νοτιοδυτικό άκρο της Μικράς Ασίας, στη σημερινή Τουρκία. Τα εδάφη της είναι κατανεμημένα στο δυτικό τμήμα της επαρχίας Αττάλειας, το ανατολικό τμήμα της επαρχίας Μούγλων και ένα μικρό τμήμα της επαρχίας Μπουρντούρ στην ενδοχώρα. Συνόρευε στα δυτικά με την Καρία, στα βόρεια με τη Φρυγία, στα βορειανατολικά με Πισιδία και στα ανατολικά με την Παμφυλία. Αρχαίες πηγές φαίνεται να αναφέρουν ότι μια παλαιότερη ονομασία της περιοχής ήταν Αλόπη (αρχαία ελληνικά: Ἀλόπη). (el)
- Lykien ist die antike griechische Bezeichnung einer Landschaft im Südwesten Kleinasiens (lat. Lycia). (de)
- Lizia (lizieraz: 𐊗𐊕𐊐𐊎𐊆𐊖 Trm̃mis; antzinako grezieraz: Λυκία, Lykia) Asia Txikiko antzinako eskualdea da, Frigiaren hegoaldean dagoena, Karia eta Panfiliako eskualdeen artean. Zirok konkistatu zuen Persiako Inperiorako, baina ondoren Alexandro Handiaren mende geratu zen. Antzinako Greziaren eskupeko konfederazio izan zen, Klaudio enperadorearen garaian Antzinako Erromako herrialde egin zen arte. (eu)
- Licia (licio Trm̃misa, griego Λυκία Lykia, latín Lycia) es una antigua región del sudoeste de Asia Menor, en las actuales provincias turcas de Antalya y Muğla. A lo largo del I milenio a. C. desarrolló una cultura particular, con lengua, escritura y cultos propios, aunque subsiguientemente se desarrolló un marcado proceso de helenización. Fue conquistada sucesivamente por los persas, Alejandro Magno, los romanos y los turcos, y ocasionalmente formó confederaciones independientes o autónomas. (es)
- La Lycie est une région historique située au sud de la Lydie en Anatolie (actuelle Turquie). (fr)
- リュキア（Lycia, リュキア語では Trm̃misa, ギリシア語では Λυκία）は古代の地名で、現トルコ南沿岸のアンタルヤ県とムーラ県の地域にあたる。古代にはこの地域には多くの都市国家があり、強く連携していた。また、ローマ帝国の時代にはリュキア属州と名づけられた属州であった。 (ja)
- La Licia (Licio: Trm̃misa; Greco: Lykia da Λυκία [Lukía]; Latino: Lycia) è una regione storica dell'Asia Minore, situata sulla costa meridionale dell'Anatolia, nella moderna provincia turca di Adalia. Forma una penisola ad est dell'isola di Rodi. È chiusa a nord dalla catena occidentale del Tauro che la isolava e in parte la isola ancora oggi dal resto della Turchia. Questa conformazione rese in passato i porti sul mare le privilegiate porte di accesso alla Licia. (it)
- Lycië is een gebied langs de zuidkust van Turkije. Het is grotendeels gelegen op het schiereiland Teke, tussen de Golf van Fethiye en de Golf van Antalya. In de Oudheid werd de regio bewoond door een eigen cultuurvolk, de Lyciërs. Onder de naam Lycia werd het een provincie van het Romeinse Rijk. Twee Lycische steden, namelijk Xanthos en Letoon zijn opgenomen op de UNESCO-Werelderfgoedlijst. De meest speciale voorwerpen uit deze steden zijn te vinden in het British Museum in Londen. (nl)
- Licja, Likia (łac. Lycia, gr. Λυκία Lykía) – kraina znajdująca się w południowo-zachodniej części Azji Mniejszej w dzisiejszej Turcji, na południowo-zachodnich terenach prowincji Antalya. Licja jest otoczona przez trzy duże łańcuchy górskie: dwa należące do gór Taurus i jeden, największy o nazwie Bey Daglari. Licja to głównie górskie doliny oraz równiny przy wybrzeżach. W starożytności centrum Licji stanowiła szeroka dolina rzeki Ksantos (dawniej Sibris), gdzie powstały główne miasta Ksantos, Tlos, Patara, Pinara. (pl)
- Ликия (греч. Λυκία, лат. Lycia, ликийск. Trm̃mis) — в древности страна на юге Малой Азии, находилась на территории современных турецких провинций Анталья и Мугла. На протяжении первого тысячелетия до н. э. отличалась самобытной культурой: языком, письменностью, архитектурой. Была завоёвана последовательно — персами, Александром Великим, римлянами и турками. Длительно сохраняла автономию, входя в состав античных империй. (ru)
- 吕基亚（古希腊语：Λυκία）安纳托利亚历史上的一个地区，位于今土耳其安塔利亚省境内。在罗马帝国时期，这里曾是帝国在亚洲的一个行省。 (zh)
- Likio aŭ Licio, laŭ PIV, estis antikva regno en Malgranda Azio, sude limita de Mediteraneo. Ĝi estis en la nunaj turkaj provincoj de Antalya kaj Muğla. Dum la unua antaŭkrista jarmilo, Likio ellaboris propran kulturon kun sia lingvo, skribo kaj siaj dioj. Kvankam la greka kulturo influis ĝin tra la tempo. La persoj, romianoj kaj la turkoj konkeris ĝin en malsamaj epokoj laŭ tiu ordo. Dum la romia epoko, la regiono dum iom da tempo sole estis provinco, dum iom da tempo tamen ankaŭ kune kun la najbara regiono Pamfilio konsistigis la provincon Lycia et Pamphylia. (eo)
- Lycia (Lycian: 𐊗𐊕𐊐𐊎𐊆𐊖 Trm̃mis; Greek: Λυκία, Lykia; Turkish: Likya) was a state or nationality that flourished in Anatolia from 15–14th centuries BC (as Lukka) to 546 BC. It bordered the Mediterranean Sea in what is today the provinces of Antalya and Muğla in Turkey as well some inland parts of Burdur Province. The state was known to history from the Late Bronze Age records of ancient Egypt and the Hittite Empire. Lycia was populated by speakers of the Luwian language group. Written records began to be inscribed in stone in the Lycian language (a later form of Luwian) after Lycia's involuntary incorporation into the Achaemenid Empire in the Iron Age. At that time (546 BC) the Luwian speakers were decimated, and Lycia received an influx of Persian speakers. Ancient sources seem to ind (en)
- Likia atau Lykia (bahasa Likia: Trm̃mis; bahasa Yunani: Λυκία) adalah daerah di Anatolia di tempat yang kini menjadi Provinsi Antalya dan Muğla di pesisir selatan Turki. Daerah ini pernah menjadi federasi kota-kota kuno dan kemudian menjadi provinsi di Kekaisaran Romawi. Liga Lykia yang didirikan pada tahun 168 SM merupakan federasi awal dengan prinsip-prinsip demokrasi, yang di kemudian hari ikut mempengaruhi Konstitusi Amerika Serikat. Rasul Paulus dan rombongannya sempat mendarat di Mira (bahasa Inggris: Myra), salah satu kota pelabuhan di daerah Likia, setelah kapal yang semula hendak membawanya ke Roma dari Sidon tertimpa angin sakal, sehingga harus menyusuri pulau Siprus dan mengarungi laut di depan Kilikia dan Pamfilia sebelum akhirnya mencapai Likia. Di Mira, perwira Romawi yang me (in)
- 리키아(그리스어: Λυκία, Lycia)는 오늘날 터키의 남동 해안의 안탈리야와 에 해당하는 고대 그리스의 도시이다. 로마 제국 성립 후 속주가 되었다. 고대 이집트의 기록에서는 리키아를 히타이트 연맹의 일부라고 한다. 리키아는 기원전 1250년경 동맹의 구성 국가였을 것으로 추정되는데, ''(Lukka)라는 이름으로 나타나 있다. 히타이트 제국의 붕괴 후, 리키아는 독립 신히타이트 왕국으로 부상하였다. 헤로도토스에 따르면 리키아는 아테네의 판디온 2세의 아들인 리쿠스의 이름을 따 지었다고 한다. 고대에는 이 영역은 한 나라로 통합되지 않았으며, 독립적인 도시국가들이 굳게 결속한 동맹으로 이루어져 있었다. 호메로스의 일리아스에 따르면 트로이아 전쟁에서 리키아는 두 존경받는 전사 사르페돈과 글라우코스의 지휘 아래 트로이아 편에서 싸웠다고 한다. 20세기 초 그리스-터키 전쟁이 일어난 뒤 이 지역에서도 그리스와 터기의 인구 교환이 시행되었다. 오늘날 리키아는 터키의 국내외 관광객이 몰리는 유명한 관광지이다. 리키아는 여신 레토와 그녀의 쌍둥이 아이 아폴론과 아르테미스의 숭배의 중심이었다. (ko)
- Lícia (em grego: Λυκία; em turco: Likya) era uma região da antiga Ásia Menor (Anatólia) onde hoje estão localizadas as províncias de Antália e Muğla, na costa sul da moderna Turquia, e de Burdur no interior. O nome apareceu pela primeira vez nos registros do Egito Antigo e do Império Hitita, ainda na Idade do Bronze Tardia. A região era habitada por falantes de línguas do grupo luvita e inscrições em pedra na língua lícia (uma forma posterior do luvita) começaram a aparecer depois que a Lícia foi conquistada pelo Império Aquemênida na Idade do Ferro. Na época (546 a.C.), os falantes do luvita foram dizimados e a Lícia recebeu um grande influxo de falantes do persa. (pt)
- Lykien (ibland även Lycien, grekiska: Λυκία, latin: Lycia) är ett antikt landskap i sydvästra Mindre Asien, i dagens Turkiet. Det gränsade under antiken till Karien i väster, till Pisidien i norr och Pamfylien i öster. I söder ligger Medelhavet. Landskapet ligger till största delen på som delas mellan de nutida provinserna Antalya och Muğla, grovt räknat mellan städerna Fethiye och Antalya. (sv)
- Лі́кія (дав.-гр. Λυκία, лат. Lycia, лік. Trm̃mis) — історичний регіон, держава на південному заході Анатолії (Малої Азії), провінція Римської імперії. Назва походить від імені народу лікійців — нащадків лувійців, що населяли басейн річки Ксант і прилеглі території на узбережжі Середземного моря. Лікійці розмовляли однією з хетто-лувійських мов і користувалися власною , створеною у V–IV століттях до н. е. (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
