| dbo:abstract
|
- Ancien régime ([ansjen réžim] fr. starý režim) označuje společenské a politické uspořádání ve Francii od konce 16. století do konce 18. století, resp. do vypuknutí Velké francouzské revoluce v roce 1789. (cs)
- كان النظام القديم (بالفرنسية: Ancien Régime) النظام السياسي والاجتماعي لمملكة فرنسا منذ العصور الوسطى المتأخرة (نحو القرن الخامس عشر) حتى الثورة الفرنسية عام 1789 التي أدت إلى الإطاحة بالملكية الوراثية وبالنظام الإقطاعي والنبلاء الفرنسيين. حكمت سلالتا آل فالوا وآل بوربون خلال النظام القديم. يستخدم المصطلح في بعض الأحيان للإشارة إلى أنظمة إقطاعية مماثلة في ذلك الوقت في أماكن أخرى في أوروبا، كسويسرا مثلًا. نتجت البنى الإدارية والاجتماعية للنظام القديم من سنوات بناء الدولة والقوانين التشريعية (كمرسوم فيلير كوتيريه) والنزاعات الداخلية والحروب الأهلية. أعاقت حروب هوغوينوت (أو حروب الدين بين عامي 1562 و1598) محاولات سلالة آل فالوا لإصلاحها وإعادة فرض السيطرة على المراكز السياسية المتناثرة للبلاد. انصب تركيز معظم فترات عهدي هنري الرابع (حكم منذ عام 1589 حتى عام 1610) ولويس الثالث عشر (حكم منذ عام 1610 حتى عام 1643) والسنوات الأولى من عهد لويس الرابع عشر (حكم منذ عام 1643 حتى عام 1715) على المركزية الإدارية. على الرغم من مفهوم الملكية المطلقة (التي تمثلت في حق الملك في إصدار أحرف الختم) والجهود التي بذلها الملوك من أجل تطوير دولة مركزية، حافظت مملكة فرنسا على التجاوزات الإدارية: كانت السلطة متداخلة بانتظام، وقاوم النبلاء التغيير وفعلوا كل ما في وسعهم للاحتفاظ باستقلالهم. كان الدافع إلى المركزية في هذه الفترة مرتبطًا بشكل مباشر بمسائل التمويل الملكي والقدرة على شن الحرب. تطلبت النزاعات الداخلية والأزمات السلالية للقرنين السادس عشر والسابع عشر (حروب الدين بين الكاثوليك والبروتستانت والنزاع الداخلي بين أسرة هابسبورغ) والتوسع الإقليمي لفرنسا في القرن السابع عشر مبالغ ضخمة من المال تعيّن جمعها عن طريق الضرائب، مثل ضريبة الأرض (تايل) والضريبة على الملح (غابيل) وعن طريق مساهمات الرجال والخدمة من النبلاء. كان أحد مفاتيح هذه المركزية هو استبدال أنظمة المحسوبية الشخصية المنظمة حول الملك والنبلاء الآخرين بأنظمة مؤسساتية مبنية حول الدولة. ساهمت تعيينات المشرفين – ممثلو السلطة الملكية في المقاطعات- بالكثير لتقويض السيطرة المحلية للنبلاء الإقليميين. وينطبق الأمر نفسه على الاعتماد الكبير الذي أظهره البلاط الملكي على نبلاء اللباس كقضاة ومستشارين ملكيين. كان لإنشاء محاكم الاستئناف الإقليمية الهدف ذاته في تسهيل إدخال السلطة الملكية إلى الأراضي التي ضُمت حديثًا، إلا أنه مع تزايد ثقة محاكم الاستئناف بنفسها، أخذت تصبح سببًا للشقاق. (ar)
- L'Antic Règim (francès: Ancien Régime) va ser un terme que els revolucionaris francesos van emprar per a designar pejorativament el sistema de govern anterior a la Revolució francesa de 1789, la monarquia absoluta de Lluís XVI, i que es va aplicar també a la resta de les monarquies europees amb un funcionament similar; posteriorment, ha esdevingut un concepte historiogràfic aplicat a diversos països de l'Europa moderna. El període de vigència de l'antic règim, pràcticament, coincideix amb l'etapa històrica de l'edat moderna i, a Espanya, culmina amb la construcció de l'estat liberal durant el segle xix. (ca)
- Αυτό το λήμμα αφορά τις διοικητικές, δικαστικές και εκκλησιαστικές δομές του Βασιλείου της Γαλλίας στην προεπαναστατική περίοδο. Για μια γενική ιστορία της Γαλλία σε αυτή την περίοδο, δείτε . Για την πολιτική ιστορία της Γαλλίας σε αυτή την περίοδο δείτε Βασίλειο της Γαλλίας. Το Παλαιό Καθεστώς (γαλλικά: Ancien Régime, προφέρεται: [ɑ̃.sjɛ̃ ʁeʒim]) ήταν το μοναρχικό, αριστοκρατικό, κοινωνικό και πολιτικό σύστημα εγκαθιδρυμένο στο Βασίλειο της Γαλλίας περίπου από τον 15ο αιώνα μέχρι τον ύστερο 18ο αιώνα (πρώιμη νεότερη Γαλλία) υπό τις δυναστείες των ύστερων Βαλουά και των Βουρβόνων. Οι διοικητικές και κοινωνικές δομές του Ancien Régime ήταν αποτέλεσμα ετών δόμησης του κράτους, νομοθετικών πράξεων (όπως το Ordinance of Villers-Cotterêts), εσωτερικών συγκρούσεων και εμφύλιων πολέμων, αλλά παρέμειναν ένα συγκεχυμένο αμάλγαμα τοπικών προνομίων και ιστορικών διαφορών έως ότου η Γαλλική Επανάσταση τερμάτισε αυτό το σύστημα. Μεγάλο μέρος του μεσαιωνικού πολιτικού συγκεντρωτισμού της Γαλλίας είχε χαθεί στον Εκατονταετή Πόλεμο, και οι προσπάθειες της Δυναστείας των Βαλουά να επανακτήσουν τον έλεγχο των διασπαρμένων πολιτικών κέντρων της χώρας εμποδίζονταν από τους Θρησκευτικούς Πολέμους. Μεγάλο μέρος των βασιλειών του Ερρίκου Δ', του Λουδοβίκου ΙΓ' και των πρώτων χρόνων του Λουδοβίκου ΙΔ' είχαν επικεντρωθεί στην διοικητική συγκέντρωση. Παρόλα αυτά, η έννοια της "απόλυτης μοναρχίας" (που χαρακτηρίζεται από το δικαίωμα του βασιλιά να εκδίδει και τις προσπάθειες των βασιλέων να δημιουργήσουν ένα κεντρικό κράτος, η Γαλλία του Ancien Régime παρέμεινε μια χώρα με συστηματικές ανωμαλίες: οι διοικητικές (περιλαμβανομένης της φορολόγησης), νομικές, δικαστικές και εκκλησιαστικές διαιρέσεις και προνόμια συχνά αλληλοεπικαλύπτονταν, ενώ οι Γάλλοι ευγενείς αγωνίζονταν να διατηρήσουν τα δικαιώματα τους σε θέματα τοπικής αυτοδιοίκησης και δικαιοσύνης και ισχυρές εσωτερικές συγκρούσεις (όπως η Fronde) εναντιώθηκαν σε αυτόν τον συγκεντρωτισμό. (el)
- Ancien Régime [ãsi̯ɛ̃ ʀeʒim] (französisch für „frühere Regierungsform“, „alter Staat“) bezeichnet ursprünglich und im engeren Sinne die Regierungsform der Bourbonen in Frankreich, im weiteren Sinn die Frühe Neuzeit in ganz Europa vor der Französischen Revolution von 1789 bzw. vor den Napoleonischen Kriegen. Oftmals steht der Begriff stellvertretend für den Absolutismus. (de)
- The Ancien Régime (/ˌɒ̃sjæ̃ reɪˈʒiːm/; French: [ɑ̃sjɛ̃ ʁeʒim]; lit. 'old rule'), also known as the Old Regime, was the political and social system of the Kingdom of France from the Late Middle Ages (c. 1500) until 1789 and the French Revolution, which abolished the feudal system of the French nobility (1790) and hereditary monarchy (1792). The Valois dynasty ruled during the Ancien Régime up until 1589 and was then replaced by the Bourbon dynasty. The term is occasionally used to refer to the similar feudal systems of the time elsewhere in Europe such as that of Switzerland. The administrative and social structures of the Ancien Régime in France evolved across years of state-building, legislative acts (like the Ordinance of Villers-Cotterêts), and internal conflicts. The Valois dynasty's attempts at reform and at re-establishing control over the scattered political centres of the country were hindered by the Wars of Religion from 1562 to 1598. During the Bourbon dynasty, much of the reigns of Henry IV (r. 1589–1610) and Louis XIII (r. 1610–1643) and the early years of Louis XIV (r. 1643–1715) focused on administrative centralization. Despite the notion of "absolute monarchy" (typified by the king's right to issue orders through lettres de cachet) and efforts to create a centralized state, Ancien Régime France remained a country of systemic irregularities: administrative, legal, judicial, and ecclesiastic divisions and prerogatives frequently overlapped, while the French nobility struggled to maintain their rights in the matters of local government and justice, and powerful internal conflicts (like the Fronde) protested against this centralization. The drive for centralization related directly to questions of royal finances and the ability to wage war. The internal conflicts and dynastic crises of the 16th and the 17th centuries between Catholics and Protestants, the Habsburgs' internal family conflict, and the territorial expansion of France in the 17th century all demanded great sums, which needed to be raised by taxes, such as the land tax (taille) and the tax on salt (gabelle), and by contributions of men and service from the nobility. One key to the centralization was the replacing of personal patronage systems, which had been organised around the king and other nobles, by institutional systems that were constructed around the state. The appointments of intendants, representatives of royal power in the provinces, greatly undermined the local control by regional nobles. The same was true of the greater reliance that was shown by the royal court on the noblesse de robe as judges and royal counselors. The creation of regional parlements had the same initial goal of facilitating the introduction of royal power into the newly assimilated territories, but as the parlements gained in self-assurance, they started to become sources of disunity. (en)
- Malnova Reĝimo (france: Ancien régime) estis termino kiun la francaj revoluciuloj uzis por aludi pejorative al sistemo de regado antaŭa al la Franca Revolucio de 1789 (la absoluta monarkio de Ludoviko la 16-a), kaj kiu aplikiĝis ankaŭ al la resto de la monarkioj de Eŭropo kies reĝimo estis simila al tiu. La mala termino estis , Liberala Reĝimo aŭ eĉ simple Demokratio. La termino aplikiĝas ankaŭ al epoko kiu, praktike koincidas kun epoko konata kiel Moderna Epoko. (eo)
- Antzinako Erregimena (frantsesez: Ancien Régime) frantziar iraultzaileek, gutxiesgarritzat, 1789ko Frantziako Iraultzaren aurreko gobernuari (Luis XVI.a Frantziakoaren monarkia absolutua) jarri zioten izena da; erregimen bera zuten gainerako europar monarkiak izendatzeko ere erabiltzen da. Antzinako Erregimenari kontrajarri zitzaion Erregimen Berria (Espainian, Erregimen Liberala). Izen hau, Aro Modernoarekin ia guztiz bat datorren garai bat izendatzeko ere erabiltzen da. (eu)
- Antiguo Régimen (en francés: Ancien Régime) es el término que los revolucionarios franceses utilizaban para designar al sistema de gobierno anterior a la Revolución francesa de 1789-1799 (la monarquía absoluta de Luis XVI), y que se aplicó también al resto de las monarquías europeas cuyo régimen era similar. El término opuesto a este fue el de Nuevo Régimen (en España, Régimen liberal). Puede aplicarse también como equivalente a una época que, prácticamente, coincidiría con lo que se conoce como Edad Moderna. (es)
- Rezim Ancien (bahasa Prancis: Ancien Régime; pengucapan bahasa Prancis: [ɑ̃sjɛ̃ ʁeʒim]) adalah suatu sistem aristokratik di Prancis di bawah pemerintahan dinasti Valois dan Bourbon pada abad ke-14 sampai abad ke-18. Rezim ini digulingkan oleh Revolusi Prancis. (in)
- L'expression « société d'Ancien Régime » désigne dans cet article le mode d'organisation sociale qui a prévalu dans le royaume de France de la fin du XVIe siècle à la fin du XVIIIe siècle. L'Ancien Régime (en France) est en effet le nom donné au régime politique de l'histoire de France qui prévalait durant les deux siècles antérieurs à la Révolution française (1789 ou 1792 si on considère l'abolition de la monarchie). Alexis de Tocqueville contribue à fixer le terme dans son ouvrage L'Ancien Régime et la Révolution (1856). La plupart des historiens du XIXe siècle font aussi débuter cette période avec l'accession au trône de France d'Henri IV en 1589, qui initie le règne de la branche de Bourbon. La population française est alors divisée en trois ordres dont les fonctions sont hiérarchisées en dignité : le clergé, la noblesse et le Tiers état (« société d'ordres »). Cette séparation repose sur une idéologie et une tradition, non sur un critère de mérite personnel.La société d'Ancien Régime est aussi une société coutumière et catholique. L'affirmation du pouvoir royal est la cause du développement d'une administration qui reste toutefois relativement modeste. Le royaume de France est un agglomérat de communautés préexistantes qui sont régies par des statuts différents, propres à chaque matière de juridiction et dont les périmètres s’enchevêtrent. Le droit et le système judiciaire ne sont pas unifiés. Au niveau local, les villes sont des centres d'influence par le contrôle qu'elles exercent sur leur arrière-pays, mais aussi sur les échanges commerciaux et financiers à plus grande distance. Le système des ordres est déstabilisé par plusieurs évolutions, tels que la dévalorisation du rôle de la noblesse traditionnelle par le développement de l'autorité royale ou encore le repli de la foi religieuse après l'épisode de la Contre-Réforme. La réussite matérielle des couches supérieures du Tiers état les motive à vouloir participer davantage à la gestion des affaires publiques. D'abord exprimée de façon principalement satirique, la critique du système des ordres devient plus théorique dès la fin du règne du Roi-Soleil pour finalement proposer avec les philosophes du siècle des lumières un nouveau système de valeurs. La Révolution française a mis fin au système des ordres et aux inégalités juridiques entre les Français, qui sont passés du statut de sujets à celui de citoyens, avec l'abolition des privilèges dans la nuit du 4 août 1789. (fr)
- L'Ancien Régime (o Antico Regime) era, per i rivoluzionari francesi, il sistema di governo che aveva preceduto la rivoluzione francese del 1789, cioè la monarchia assoluta dei Valois e dei Borboni di Francia. Aveva una chiara connotazione dispregiativa e come tale venne usata per estensione anche per le altre monarchie europee che mostravano sistemi di governo simili; in chiara contrapposizione al precedente venne coniato il termine di Nouveau Régime (in Spagna, Régimen Liberal). (it)
- 앙시앵 레짐(프랑스어: Ancien Régime, 영어: Old Regime)은 1789년 프랑스 혁명 전의 절대 군주 정체를 가리켰다. 번역하여 옛 체제 또는 구체제라고 흔히 부른다. 현재는 프랑스 혁명 의미보다 낡은 기존의 제도나 무능력했던 이전 정권을 일컫는 단어로도 사용한다. 프랑스의 앙시앵 레짐 하에서 정부의 구성과 사회가 조직된 방식은 중세의 그것과 별다른 것이 없었다. 앙시앵 레짐의 가장 큰 특징은 군주가 막강한 권력을 가진다는 것이다. (ko)
- (fr. wym. [ɑ̃sjɛ̃ ɾeʒimə], uproszczona: ã:sję reżim; dosł. stare rządy) – absolutystyczny system społeczno-polityczny, który istniał we Francji za panowania dynastii Walezjuszów i Burbonów (XIV–XVIII wiek). Określenie ancien régime w czasie rewolucji francuskiej stało się synonimem rządów przedrewolucyjnych. Rewolucjoniści nie rozróżniali tu okresu, gdy panowało feudalne rozdrobnienie władzy (do XVII w.) i okresu absolutyzmu królewskiego (do 1789), ponieważ ich wyobrażenie o przeszłości było uproszczone. Fakt, że monarchia absolutna dążyła zaś do wyrównywania klas społecznych, podobnie jak potem uczyniła to rewolucja, lecz już innymi metodami, podkreślił dopiero Alexis de Tocqueville w połowie XIX wieku. (pl)
- アンシャン・レジーム（仏: Ancien régime、直訳：古い体制）とは、フランス革命以前のブルボン朝、特に16 - 18世紀の絶対王政期のフランスの社会・政治体制をさしている。アレクシス・ド・トクヴィルが『アンシャン・レジームと革命』、イポリット・テーヌが『近代フランスの起源』を著した事によって歴史用語として定着した。日本語では、旧体制、旧秩序、旧制度などと訳語があてられる。転じて、（フランス以外での）旧体制を指す比喩としても用いられる。 (ja)
- Met het ancien régime (Frans voor oud stelsel of oud systeem) verstaat men de politieke en maatschappelijke organisatie van het Franse koninkrijk vanaf de late middeleeuwen tot aan de Franse Revolutie van 1789. Typische kenmerken daarvoor waren de absolute monarchie, het bestaan van talrijke privileges, een standenmaatschappij, een bevoorrechte staatskerk en een territoriale indeling met grote verschillen in bestuur en recht. Bij uitbreiding wordt de term toegepast voor de grote delen van Europa die als gevolg van de Franse Revolutie drastische veranderingen ondergingen. In Nederland en België spreekt men van ancien régime doorgaans de politieke en sociale structuren die door de Franse invasie van 1794-1795 en de Bataafse Republiek werd opgeheven. Deze instituties vonden hun wortels veelal in het feodalisme van de middeleeuwen, hoewel onder invloed van het verlichtingsdenken reeds aanzetten tot hervormingen waren doorgevoerd (meer bepaald in de Zuidelijke Nederlanden). De term 'ancien régime' is daarnaast een substituut voor Nieuwe Tijd of vroegmoderne tijd, een periode in de Europese geschiedenis die loopt van ca. 1450 tot ca. 1800. (nl)
- L'ancien régime (franska: det gamla styret) betecknar det franska politiska och sociala samhällssystem i Kungariket Frankrike, som utvecklades från slutet av medeltiden och som försvann i och med revolutionen 1789. Begreppet utnyttjas även i vidare allmän betydelse för att beteckna ett förgånget tillstånd, forna tiders anda. (sv)
- O Antigo Regime (em francês, Ancien Régime) refere-se originalmente ao sistema social e político aristocrático que foi estabelecido na França. Trata-se principalmente de um regime centralizado e absolutista, em que o poder era concentrado nas mãos do rei. Também se atribui o termo ao modo de viver característico das populações europeias durante os séculos XV, XVI, XVII, e XVIII, isto é, desde as descobertas marítimas até às revoluções liberais. Coincidiu politicamente com as monarquias absolutas, economicamente com o capitalismo social, e socialmente com a sociedade de ordens. As estruturas sociais e administrativas do Antigo Regime foram resultado de anos de "construção" estatal, actos legislativos, conflitos e guerras internas, mas, tais circunstâncias permaneceram como uma mistura confusa de privilégios locais e disparidades históricas, até que a Revolução Francesa põe fim ao regime. Embora a sua utilização seja contemporânea à Revolução Francesa, o maior responsável pela fixação da expressão Ancien Régime na literatura foi Alexis de Tocqueville, autor do ensaio O Antigo Regime e a Revolução. Esse texto indica precisamente que "a Revolução Francesa batizou aquilo que aboliu" (la Révolution française a baptisé ce qu'elle a aboli). Desde o ponto de vista dos inimigos da revolução, o termo Antigo Regime carregava uma certa nostalgia, de paraíso perdido. Talleyrand chegou a dizer que "os que não conheceram o Antigo Regime nunca poderão saber o que era a doçura de viver" (ceux qui n'ont pas connu l'Ancien Régime ne pourront jamais savoir ce qu'était la douceur de vivre). (pt)
- Ста́рый поря́док; также Ста́рый режи́м (фр. Ancien Régime [Ансьян режим]) или Дореволюцио́нная Фра́нция — политический и социально-экономический режим, существовавший во Франции приблизительно с конца XVI — начала XVII веков до Великой Французской революции. Как пишет французский историк П. Губер, «Монархия Старого порядка родилась в гражданских войнах, которые привели Францию к краху во второй половине XVI в.» Однако, некоторые его черты возникли ещё ранее, в XV−XVI веках. Особенности Старого порядка во многом предопределили Великую Французскую революцию и её характер: Французская революция останется лишь тёмным местом для тех, кто не захочет видеть ничего, кроме неё; свет, способный её прояснить, надо искать во времени, которое ей предшествовало. Без чёткого представления о старом обществе, его законах, его пороках, его убожестве и величии, никогда не станет понятно, что же делали французы в течение шестидесяти лет, последовавших за его падением… — А. Токвиль (ru)
- 舊制度（法語：Ancien Régime，法语：[ɑ̃sjɛ̃ ʁeʒim]）是指法國從中世紀至法国大革命前的社會政治制度。旧制度标志着法蘭西王國的衰落，其结束代表了法兰西第一共和国的开始。这一时期也是現代史的发端。后期兴起的主义反映了資產階級的兴起。 旧制度指的是法国由瓦盧瓦王朝到波旁王朝建立的影响法國政治及社会形态的贵族制系统，这套系统在法国大革命中瓦解。这套系统建立在三极之上：王权、教士和贵族。在这套系统裡，社会被分为：第一等级天主教教士、第二等级貴族以及其它人组成的第三等级。 (zh)
- Старий порядок (також Старий режим; Дореволюційна Франція; фр. Ancien Régime, Ансьян Режим) — політичний і соціально-економічний режим, що існував у Франції приблизно з кінця XVI — початку XVII ст. до Великої французької революції. Як пише французький історик П. Губер, «Монархія Старого порядку народилася в громадянських війнах, які призвели Францію до краху в другій половині XVI ст.». Проте деякі його риси виникли ще раніше, в XV–XVI ст. Особливості Старого порядку багато в чому зумовили Велику Французьку революцію і її характер: Французька революція залишиться лише темним місцем для тих, хто не захоче бачити нічого, крім неї, світло, здатне її прояснити, треба шукати в часі, який їй передував. Без чіткого уявлення про старе суспільство, його закони, його вади, його злиденність і велич, ніколи не стане зрозуміло, що ж робили французи протягом шістдесяти років, що послідували за його падінням … А. Токвіль (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ancien régime ([ansjen réžim] fr. starý režim) označuje společenské a politické uspořádání ve Francii od konce 16. století do konce 18. století, resp. do vypuknutí Velké francouzské revoluce v roce 1789. (cs)
- Ancien Régime [ãsi̯ɛ̃ ʀeʒim] (französisch für „frühere Regierungsform“, „alter Staat“) bezeichnet ursprünglich und im engeren Sinne die Regierungsform der Bourbonen in Frankreich, im weiteren Sinn die Frühe Neuzeit in ganz Europa vor der Französischen Revolution von 1789 bzw. vor den Napoleonischen Kriegen. Oftmals steht der Begriff stellvertretend für den Absolutismus. (de)
- Malnova Reĝimo (france: Ancien régime) estis termino kiun la francaj revoluciuloj uzis por aludi pejorative al sistemo de regado antaŭa al la Franca Revolucio de 1789 (la absoluta monarkio de Ludoviko la 16-a), kaj kiu aplikiĝis ankaŭ al la resto de la monarkioj de Eŭropo kies reĝimo estis simila al tiu. La mala termino estis , Liberala Reĝimo aŭ eĉ simple Demokratio. La termino aplikiĝas ankaŭ al epoko kiu, praktike koincidas kun epoko konata kiel Moderna Epoko. (eo)
- Antzinako Erregimena (frantsesez: Ancien Régime) frantziar iraultzaileek, gutxiesgarritzat, 1789ko Frantziako Iraultzaren aurreko gobernuari (Luis XVI.a Frantziakoaren monarkia absolutua) jarri zioten izena da; erregimen bera zuten gainerako europar monarkiak izendatzeko ere erabiltzen da. Antzinako Erregimenari kontrajarri zitzaion Erregimen Berria (Espainian, Erregimen Liberala). Izen hau, Aro Modernoarekin ia guztiz bat datorren garai bat izendatzeko ere erabiltzen da. (eu)
- Antiguo Régimen (en francés: Ancien Régime) es el término que los revolucionarios franceses utilizaban para designar al sistema de gobierno anterior a la Revolución francesa de 1789-1799 (la monarquía absoluta de Luis XVI), y que se aplicó también al resto de las monarquías europeas cuyo régimen era similar. El término opuesto a este fue el de Nuevo Régimen (en España, Régimen liberal). Puede aplicarse también como equivalente a una época que, prácticamente, coincidiría con lo que se conoce como Edad Moderna. (es)
- Rezim Ancien (bahasa Prancis: Ancien Régime; pengucapan bahasa Prancis: [ɑ̃sjɛ̃ ʁeʒim]) adalah suatu sistem aristokratik di Prancis di bawah pemerintahan dinasti Valois dan Bourbon pada abad ke-14 sampai abad ke-18. Rezim ini digulingkan oleh Revolusi Prancis. (in)
- L'Ancien Régime (o Antico Regime) era, per i rivoluzionari francesi, il sistema di governo che aveva preceduto la rivoluzione francese del 1789, cioè la monarchia assoluta dei Valois e dei Borboni di Francia. Aveva una chiara connotazione dispregiativa e come tale venne usata per estensione anche per le altre monarchie europee che mostravano sistemi di governo simili; in chiara contrapposizione al precedente venne coniato il termine di Nouveau Régime (in Spagna, Régimen Liberal). (it)
- 앙시앵 레짐(프랑스어: Ancien Régime, 영어: Old Regime)은 1789년 프랑스 혁명 전의 절대 군주 정체를 가리켰다. 번역하여 옛 체제 또는 구체제라고 흔히 부른다. 현재는 프랑스 혁명 의미보다 낡은 기존의 제도나 무능력했던 이전 정권을 일컫는 단어로도 사용한다. 프랑스의 앙시앵 레짐 하에서 정부의 구성과 사회가 조직된 방식은 중세의 그것과 별다른 것이 없었다. 앙시앵 레짐의 가장 큰 특징은 군주가 막강한 권력을 가진다는 것이다. (ko)
- アンシャン・レジーム（仏: Ancien régime、直訳：古い体制）とは、フランス革命以前のブルボン朝、特に16 - 18世紀の絶対王政期のフランスの社会・政治体制をさしている。アレクシス・ド・トクヴィルが『アンシャン・レジームと革命』、イポリット・テーヌが『近代フランスの起源』を著した事によって歴史用語として定着した。日本語では、旧体制、旧秩序、旧制度などと訳語があてられる。転じて、（フランス以外での）旧体制を指す比喩としても用いられる。 (ja)
- L'ancien régime (franska: det gamla styret) betecknar det franska politiska och sociala samhällssystem i Kungariket Frankrike, som utvecklades från slutet av medeltiden och som försvann i och med revolutionen 1789. Begreppet utnyttjas även i vidare allmän betydelse för att beteckna ett förgånget tillstånd, forna tiders anda. (sv)
- 舊制度（法語：Ancien Régime，法语：[ɑ̃sjɛ̃ ʁeʒim]）是指法國從中世紀至法国大革命前的社會政治制度。旧制度标志着法蘭西王國的衰落，其结束代表了法兰西第一共和国的开始。这一时期也是現代史的发端。后期兴起的主义反映了資產階級的兴起。 旧制度指的是法国由瓦盧瓦王朝到波旁王朝建立的影响法國政治及社会形态的贵族制系统，这套系统在法国大革命中瓦解。这套系统建立在三极之上：王权、教士和贵族。在这套系统裡，社会被分为：第一等级天主教教士、第二等级貴族以及其它人组成的第三等级。 (zh)
- كان النظام القديم (بالفرنسية: Ancien Régime) النظام السياسي والاجتماعي لمملكة فرنسا منذ العصور الوسطى المتأخرة (نحو القرن الخامس عشر) حتى الثورة الفرنسية عام 1789 التي أدت إلى الإطاحة بالملكية الوراثية وبالنظام الإقطاعي والنبلاء الفرنسيين. حكمت سلالتا آل فالوا وآل بوربون خلال النظام القديم. يستخدم المصطلح في بعض الأحيان للإشارة إلى أنظمة إقطاعية مماثلة في ذلك الوقت في أماكن أخرى في أوروبا، كسويسرا مثلًا. نتجت البنى الإدارية والاجتماعية للنظام القديم من سنوات بناء الدولة والقوانين التشريعية (كمرسوم فيلير كوتيريه) والنزاعات الداخلية والحروب الأهلية. أعاقت حروب هوغوينوت (أو حروب الدين بين عامي 1562 و1598) محاولات سلالة آل فالوا لإصلاحها وإعادة فرض السيطرة على المراكز السياسية المتناثرة للبلاد. انصب تركيز معظم فترات عهدي هنري الرابع (حكم منذ عام 1589 حتى عام 1610) ولويس الثالث عشر (حكم منذ عا (ar)
- L'Antic Règim (francès: Ancien Régime) va ser un terme que els revolucionaris francesos van emprar per a designar pejorativament el sistema de govern anterior a la Revolució francesa de 1789, la monarquia absoluta de Lluís XVI, i que es va aplicar també a la resta de les monarquies europees amb un funcionament similar; posteriorment, ha esdevingut un concepte historiogràfic aplicat a diversos països de l'Europa moderna. (ca)
- The Ancien Régime (/ˌɒ̃sjæ̃ reɪˈʒiːm/; French: [ɑ̃sjɛ̃ ʁeʒim]; lit. 'old rule'), also known as the Old Regime, was the political and social system of the Kingdom of France from the Late Middle Ages (c. 1500) until 1789 and the French Revolution, which abolished the feudal system of the French nobility (1790) and hereditary monarchy (1792). The Valois dynasty ruled during the Ancien Régime up until 1589 and was then replaced by the Bourbon dynasty. The term is occasionally used to refer to the similar feudal systems of the time elsewhere in Europe such as that of Switzerland. (en)
- Αυτό το λήμμα αφορά τις διοικητικές, δικαστικές και εκκλησιαστικές δομές του Βασιλείου της Γαλλίας στην προεπαναστατική περίοδο. Για μια γενική ιστορία της Γαλλία σε αυτή την περίοδο, δείτε . Για την πολιτική ιστορία της Γαλλίας σε αυτή την περίοδο δείτε Βασίλειο της Γαλλίας. (el)
- L'expression « société d'Ancien Régime » désigne dans cet article le mode d'organisation sociale qui a prévalu dans le royaume de France de la fin du XVIe siècle à la fin du XVIIIe siècle. L'Ancien Régime (en France) est en effet le nom donné au régime politique de l'histoire de France qui prévalait durant les deux siècles antérieurs à la Révolution française (1789 ou 1792 si on considère l'abolition de la monarchie). Alexis de Tocqueville contribue à fixer le terme dans son ouvrage L'Ancien Régime et la Révolution (1856). La plupart des historiens du XIXe siècle font aussi débuter cette période avec l'accession au trône de France d'Henri IV en 1589, qui initie le règne de la branche de Bourbon. (fr)
- Met het ancien régime (Frans voor oud stelsel of oud systeem) verstaat men de politieke en maatschappelijke organisatie van het Franse koninkrijk vanaf de late middeleeuwen tot aan de Franse Revolutie van 1789. Typische kenmerken daarvoor waren de absolute monarchie, het bestaan van talrijke privileges, een standenmaatschappij, een bevoorrechte staatskerk en een territoriale indeling met grote verschillen in bestuur en recht. De term 'ancien régime' is daarnaast een substituut voor Nieuwe Tijd of vroegmoderne tijd, een periode in de Europese geschiedenis die loopt van ca. 1450 tot ca. 1800. (nl)
- (fr. wym. [ɑ̃sjɛ̃ ɾeʒimə], uproszczona: ã:sję reżim; dosł. stare rządy) – absolutystyczny system społeczno-polityczny, który istniał we Francji za panowania dynastii Walezjuszów i Burbonów (XIV–XVIII wiek). (pl)
- O Antigo Regime (em francês, Ancien Régime) refere-se originalmente ao sistema social e político aristocrático que foi estabelecido na França. Trata-se principalmente de um regime centralizado e absolutista, em que o poder era concentrado nas mãos do rei. Desde o ponto de vista dos inimigos da revolução, o termo Antigo Regime carregava uma certa nostalgia, de paraíso perdido. Talleyrand chegou a dizer que "os que não conheceram o Antigo Regime nunca poderão saber o que era a doçura de viver" (ceux qui n'ont pas connu l'Ancien Régime ne pourront jamais savoir ce qu'était la douceur de vivre). (pt)
- Ста́рый поря́док; также Ста́рый режи́м (фр. Ancien Régime [Ансьян режим]) или Дореволюцио́нная Фра́нция — политический и социально-экономический режим, существовавший во Франции приблизительно с конца XVI — начала XVII веков до Великой Французской революции. Как пишет французский историк П. Губер, «Монархия Старого порядка родилась в гражданских войнах, которые привели Францию к краху во второй половине XVI в.» Однако, некоторые его черты возникли ещё ранее, в XV−XVI веках. Особенности Старого порядка во многом предопределили Великую Французскую революцию и её характер: — А. Токвиль (ru)
- Старий порядок (також Старий режим; Дореволюційна Франція; фр. Ancien Régime, Ансьян Режим) — політичний і соціально-економічний режим, що існував у Франції приблизно з кінця XVI — початку XVII ст. до Великої французької революції. Як пише французький історик П. Губер, «Монархія Старого порядку народилася в громадянських війнах, які призвели Францію до краху в другій половині XVI ст.». Проте деякі його риси виникли ще раніше, в XV–XVI ст. Особливості Старого порядку багато в чому зумовили Велику Французьку революцію і її характер: (uk)
|
