| dbo:abstract
|
- Alexej Ivanovič Rykov (rusky Алексей Иванович Рыков; 25. února 1881, Saratov – 15. března 1938, Moskva) byl sovětský politik, předseda Rady lidových komisařů a oběť Stalinových čistek. (cs)
- Aleksei Ivànovitx Ríkov (en rus: Алексей Иванович Рыков) (Saràtov, 25 de febrer de 1881 - Moscou, 15 de març de 1938) va ser un revolucionari bolxevic i polític soviètic. (ca)
- أليكسي ريكوف أو أليكسي إيفانوفيتش ريكوف، (1888 - 15 مارس 1938) (بالروسية: Алексей Иванович Рыков) كان ثوريا في البلشفية، وزعيم سياسي للاتحاد السوفياتي. في الفترة من 1924 إلى 1929 ، كان الزعيم الاسمي للدولة السوفياتية كرئيس للمجلس المفوضين للشعب. (ar)
- Alexei Iwanowitsch Rykow (russisch Алексе́й Ива́нович Ры́ков, wiss. Transliteration Aleksej Ivanovič Rykov; * 13. Februarjul. / 25. Februar 1881greg. in Saratow; † 15. März 1938 in Moskau) war ein sowjetischer Politiker. Von 1924 bis 1930 war er Vorsitzender des Rates der Volkskommissare (Ministerpräsident der UdSSR). Rykow wurde im Zuge der Stalinschen Säuberungen hingerichtet. (de)
- Ο Αλεξέι Ιβάνοβιτς Ρίκοφ (ρωσικά: Алексе́й Ива́нович Ры́ков, 25 Φεβρουαρίου 1881 – 15 Μαρτίου 1938) ήταν Ρώσος Μπολσεβίκος επαναστάτης και Σοβιετικός πολιτικός, σύζυγος και πατέρας. Είχε μια κόρη, τη Ναταλία Αλεξέεβνα Ρίκοβα, γεννημένη το 1917. Ήταν περισσότερο γνωστός ως Πρωθυπουργός της Ρωσίας και της Σοβιετικής Ένωσης από το 1924 ως το 1929 και από το 1924 ως το 1930 αντίστοιχα. Ο Ρίκοφ εντάχθηκε στο Ρωσικό Σοσιαλ-Δημοκρατικό Εργατικό Κόμμα το 1898, και μετά τη διάσπασή του σε Μπολσεβίκους και Μενσεβίκους το 1903, εντάχθηκε στους Μπολσεβίκους – με ηγέτη τον Βλαντιμίρ Λένιν. Έπαιξε ενεργό ρόλο στην επανάσταση του 1905. Μήνες πριν την Οκτωβριανή Επανάσταση του 1917, έγινε μέλος των Σοβιέτ Πετρούπολης και Μόσχας, και εξελέγη στην Κεντρική Επιτροπή του Κόμματος των Μπολσεβίκων τον Ιούλιο – Αύγουστο του ίδιου χρόνου, κατά τη διάρκεια του 6ου Συνεδρίου του Κόμματος των Μπολσεβίκων. Ο Ρίκοφ, ως μετριοπαθής, ήρθε συχνά σε πολιτική σύγκρουση με τον Λένιν και τους περισσότερο ριζοσπαστικούς Μπολσεβίκους, αλλά παρ’ όλα αυτά αποδείχθηκε ισχυρός όταν η Οκτωβριανή Επανάσταση τελικά ανέτρεψε την Προσωρινή Κυβέρνηση, και ως τέτοιος υπηρέτησε σε πολλές θέσεις στη νέα κυβέρνηση, αρχίζοντας τον Οκτώβριο – Νοέμβριο (παλαιό ημερολόγιο) ως Λαϊκός Επίτροπος Εσωτερικών στο πρώτο Συμβούλιο Λαϊκών Επιτρόπων (Σόβναρκομ), στο οποίο προήδρευε ο Λένιν. Κατά τον Ρωσικό Εμφύλιο Πόλεμο (1918 – 20), ο Ρίκοφ επέβλεπε την εφαρμογή της οικονομικής πολιτικής του “Πολεμικού Κομμουνισμού”, και βοήθησε στην επίβλεψη της διανομής τροφίμων στον Ερυθρό Στρατό και Στόλο. Αφού ο Λένιν κατέστη ανίκανος από το τρίτο εγκεφαλικό τον Μάρτιο του 1923, ο Ρίκοφ – μαζί με τον Λεβ Κάμενεφ – εξελέγη από το Σόβναρκομ να υπηρετήσει ως Αναπληρωτής Πρόεδρος του Λένιν. Ενώ, τόσο ο Ρίκοφ όσο και ο Κάμενεφ ήταν αντικαταστάτες του Λένιν, ο Κάμενεφ ήταν ο αναπληρωτής Πρωθυπουργός της Σοβιετικής Ένωσης. Ο Λένιν πέθανε από τέταρτο εγκεφαλικό στις 21 Ιανουαρίου 1924 και στις 2 Φεβρουαρίου ο Ρίκοφ επελέγη από το Συμβούλιο των Λαϊκών Επιτρόπων ως Πρωθυπουργός τόσο της Ρωσικής Σοβιετικής Ομοσπονδιακής Σοσιαλιστικής Δημοκρατίας, όσο και της Σοβιετικής Ένωσης, θέσεις στις οποίες παρέμεινε μέχρι 18 Μαΐου 1929 και 19 Δεκεμβρίου 1930, αντίστοιχα. Στις 21 Δεκεμβρίου 1930 απομακρύνθηκε από το Πολιτικό Γραφείο (Πολιτμπιρό). Από το 1931 ως το 1937 υπηρέτησε ως Λαϊκός Επίτροπος Επικοινωνιών στο Συμβούλιο που προηγούμενα προήδρευε. Στις 17 Φεβρουαρίου 1937 – σε μια συνεδρίαση της Κεντρικής Επιτροπής – συνελήφθη με τον Νικολάι Μπουχάριν. Τον Μάρτιο του 1938 και οι δύο βρέθηκαν ένοχοι προδοσίας και εκτελέστηκαν. (el)
- Alexei Ivanovich Rykov (25 February 1881 – 15 March 1938) was a Russian Bolshevik revolutionary and a Soviet politician and statesman, most prominent as premier of Russia and the Soviet Union from 1924 to 1929 and 1924 to 1930 respectively. He was one of the accused in Joseph Stalin's show trials during the Great Purge. Rykov joined the Russian Social Democratic Labour Party in 1898, and after it split into Bolshevik and Menshevik factions in 1903, he joined the Bolsheviks, which were led by Vladimir Lenin. He played an active part in the 1905 Russian Revolution. Months prior to the October Revolution of 1917, he became a member of the Petrograd and Moscow Soviets and was elected to the Bolshevik Party Central Committee in July–August of the same year, during the Sixth Congress of the Bolshevik Party. Rykov, a moderate, often came into political conflict with Lenin and more radical Bolsheviks but proved influential when the October Revolution finally overthrew the Russian Provisional Government and as such served many roles in the new government, starting October–November (Old Style) as People's Commissar for Internal Affairs on the first roster of the Council of People's Commissars (Sovnarkom), which was chaired by Lenin. During the Russian Civil War (1918–1923), Rykov oversaw the implementation of the "War Communism" economic policy, and helped oversee the distribution of food to the Red Army and the Red Navy. After Lenin was incapacitated by his third stroke in March 1923 Rykov, along with Lev Kamenev, was elected by the Sovnarkom to serve as deputy chairman to Lenin. While both Rykov and Kamenev were Lenin's deputies, Kamenev was the acting premier of the Soviet Union. Lenin died from a fourth stroke in January 1924, and in February, Rykov was chosen by the Council of People's Commissars as premier of both the Russian Soviet Federative Socialist Republic and of the Soviet Union, which he served as until May 1929 and December 1930, respectively. In December 1930 he was removed from the Politburo. From 1931 to 1937, Rykov served as People's Commissar of Communications on the council he formerly chaired. In February 1937 at a meeting of the Central Committee, he was arrested with Nikolai Bukharin. In March 1938, both were found guilty of treason and executed. (en)
- Aleksej Ivanoviĉ RIKOV, literumita ankaŭ Alexei Ivanovich Rykov kaj en rusa Алексей Ива́нович Ры́ков (25a de Februaro 1881 - 15a de Marto 1938), estis rusa bolŝevika revoluciulo kaj plej elstara politikisto de Sovetunio ekzmeple kiel Ĉefministro de Rusio kaj de Sovetunio el 1924 ĝis 1929 kaj el 1924 ĝis 1930 respektive. Li estis unu el la akuzitoj dum la procesoj starigitaj de Josif Stalin dum la Granda purigo. Rikov aliĝis al la Rusia Socialdemokrata Partio en 1898, kaj post tiu disiĝis en la frakcioj de Bolŝevikoj kaj Menŝevikoj en 1903, li aliĝis al la Bolŝevikoj, kiuj estis estritaj de Vladimir Lenin. Li ludis aktivan parton en la Rusia revolucio de 1905. Monatojn antaŭ la Oktobra Revolucio de 1917, li iĝis membro de la Petrograda kaj Moskva Sovetoj kaj estis elektita al la Centra Komitato de la Bolŝevika Partio en Julio–Aŭgusto samjare, dum la 6a Kongreso de la bolŝevika frakcio de la Rusia Socialdemokrata Partio, fakte la Komunista Partio de Sovetunio. Rikov, modera, ofte eniris en politika konflikto kun Lenino kaj la plej radikalaj Bolŝevikoj sed montriĝis influa kiam la Oktobra Revolucio finfine renversis la Provizora Registaro de Rusio kaj tiel li servis en multj roloj en la nova registaro, starte en Oktobro–Novembro (malnovstile) kiel Popolkomisaro por Internaj Aferoj en la unua aro de la Konsilio de Popolkomisaroj de Sovetunio (Sovnarkom), kiu estis prezidita de Lenin. Dum la Rusia Enlanda Milito (1918–1923), Rikov kontrolis la plibonigon de la ekonomia politiko nomita "militkomunismo", kaj helpis kontroli la distribuadon de manĝaĵoj al la Ruĝa Armeo kaj al la . Post Lenino estis malkapabligita pro sia tria koratako en Marto 1923 Rikov, kun Lev Kamenev, estis elektita de la Sovnarkom por servi kiel Deputita Ĉefministro de Sovetunio por Lenino. Kvankam kaj Rikov kaj Kamenev estis deputitoj de Lenino, Kamenev estis la fakta Ĉefministro de Sovetunio. Lenino mortis pro la kvara atako en Januaro 1924, kaj en Februaro, Rikov estis elektita de la Konsilio de Popolkomisaroj de Sovetunio kiel Ĉefministro kaj de la Rusia Soveta Federacia Socialisma Respubliko kaj de Sovetunio, postenojn kiujn li plenumis ĝis Majo 1929 kaj Decembro 1930, respektive. En Decembro 1930 li estis elpostenigita fare de la Politburoo de la Centra Komitato de la Komunista Partio de Sovetunio. El 1931 ĝis 1937, Rikov servis kiel Popolkomisaro de Komunikado de la Konsilio kiun li iam prezidentis. En Februaro 1937 dum kunsido de la Centra Komitato de la Komunista Partio, li estis arestita kun Nikolaj Buĥarin. En Marto 1938, ambaŭ estis akuzitaj kaj kulpigitaj je perfido kaj ekzekutitaj. (eo)
- Aleksei Ivanovitx Rikov —errusieraz: Алексе́й Ива́нович Ры́ков— (Saratov, Errusiar Inperioa, 1881eko otsailaren 25a – Mosku, Sobietar Batasuna, 1938ko martxoaren 15a) sobietar politikaria izan zen. (eu)
- Alekséi Ivánovich Rýkov (en ruso: Алексей Иванович Рыков) (13 de febrerojul./ 25 de febrero de 1881greg. – 15 de marzo de 1938) fue un destacado revolucionario bolchevique y político soviético. Tuvo un papel notable en el establecimiento del Gobierno soviético tras la Revolución de Octubre y fungió como presidente del Sovnarkom (presidente del Gobierno) entre 1924 y 1930. El representante más destacado de la corriente moderada bolchevique, se opuso a las «tesis de abril» de Lenin en 1917 y defendió más tarde infructuosamente la creación de un Gobierno socialista de coalición. Durante la Guerra civil rusa, presidió el Consejo Supremo de Economía, en el que mostró sus dotes de administrador. Entre 1921 y 1924, fungió como vicepresidente del Gobierno. A mediados de la década de 1920, desempeñaba los dos cargos de mayor poder en el Gobierno soviético: el de presidente del Gobierno y el de presidente de la Junta de Trabajo y Defensa. Dirigente de la Oposición de derecha. Entre 1931 y 1936, sirvió como comisario de Comunicaciones. (es)
- Alexeï Ivanovitch Rykov (en russe : Алексей Иванович Рыков , né le 13 février 1881 (25 février 1881 dans le calendrier grégorien) à Saratov et mort exécuté 15 mars 1938 à Moscou est un militant bolchevik et dirigeant politique de l'Union soviétique. De 1924 à 1929, il fut chef nominal du gouvernement soviétique en tant que président du Conseil des commissaires du peuple. (fr)
- Aleksei Ivanovich Rykov (bahasa Rusia: Алексeи Иванович Рыков) (25 Februari 1881-15 Maret 1938) adalah seorang revolusioner Bolshevik Rusia dan politikus Soviet paling menonjol sebagai Ketua Pemerintahan Rusia dan Uni Soviet yang masing-masing dari 1924–29 dan 1924–30. (in)
- アレクセイ・イヴァーノヴィチ・ルイコフ（ロシア語: Алексе́й Ива́нович Ры́ков、ラテン文字転写の例：Aleksei Ivanovich Rykov、1881年2月25日（ロシア暦2月13日） - 1938年3月15日）は、ロシア帝国の革命家及びソビエト連邦の政治家。行政・経済実務に優れた手腕を発揮し、ウラジーミル・レーニンの死後に人民委員会議議長（首相）となるが、ヨシフ・スターリンとの権力闘争に敗北して粛清された。 (ja)
- 알렉세이 이바노비치 리코프(러시아어: Алексей Иванович Рыков, 1881년 2월 25일 ~ 1938년 3월 15일)는 소련의 정치인이였다. 1924년부터 1930년까지 인민위원평의회 의장을 역임하였다. (ko)
- Aleksej Ivanovitsj Rykov (Russisch: Алексей Иванович Рыков) (Saratov, 25 februari 1881 – Moskou, 15 maart 1938) was een Sovjet-Russisch communistisch staatsman. Hij was lid van de bolsjewistische vleugel van de Russische Sociaal Democratische Arbeiderspartij (RSDAP). Rykov was van bescheiden afkomst. Hij zat voor de Eerste Wereldoorlog wegens revolutionaire activiteiten gevangen en werd enkele malen verbannen. Bij het uitbreken van de Februarirevolutie van 1917 bevond hij zich te Narym. Na de Oktoberrevolutie (1917) werd hij opgenomen in Lenins regering en werd hij volkscommissaris (minister) van Binnenlandse Zaken. Samen met Lev Kamenev en drong hij aan op een coalitie met andere socialistische partijen. Toen deze coalitie uitbleef trad hij af. Spoedig, nadat hij zijn 'fout' had erkend, werd hij wederopgenomen in de regering als volkscommissaris van Binnenlandse Zaken. Tijdens de Russische Burgeroorlog was hij vicevoorzitter van de Opperste Economische Raad en van de Raad van Arbeid en Defensie. Na de Burgeroorlog werd Rykov vicevoorzitter van de Raad van Volkscommissarissen en na de dood van Lenin in 1924, voorzitter (minister-president). Hij werd tevens voorzitter van de Raad van Volkscommissarissen van de Russische Socialistische Federatieve Sovjetrepubliek - RSFSR- (tot 1929). In 1920 werd hij in het Centraal Comité van de Russische Communistische Partij gekozen en in 1922 werd hij lid van het Politbureau. In de jaren twintig behoorde Rykov samen met Nikolaj Boecharin en Michail Tomski tot de Rechtse Oppositie, waar ook Stalin zich kortstondig mee verbond. In 1929 viel Rykov echter in ongenade en moest hij terugtreden als politbureau-lid en in 1930 als voorzitter van de Raad van Volkscommissarissen aftreden; Vjatsjeslav Molotov volgde hem in die functie op. Na een schijnproces te Moskou werd Rykov in 1938 ter dood veroordeeld en terechtgesteld. (nl)
- Aleksej Ivanovič Rykov (in russo: Алексей Иванович Рыков?; Saratov, 25 febbraio 1881 – Mosca, 15 marzo 1938) è stato un rivoluzionario e politico sovietico bolscevico, Presidente del Consiglio dei commissari del popolo dell'Unione Sovietica e Presidente del Consiglio dei commissari del popolo della RSFS Russa. (it)
- Алексе́й Ива́нович Ры́ков (13 [25] февраля 1881, Саратов — 15 марта 1938, Москва) — русский революционер, советский политический и государственный деятель, первый народный комиссар внутренних дел РСФСР (1917 г.), народный комиссар почт и телеграфа СССР (1931—1936), председатель СНК СССР (1924—1930) и одновременно СНК РСФСР (1924—1929), председатель ВСНХ РСФСР (1918—1921, 1923) и ВСНХ СССР (1923—1924), член Политбюро (1922—1930). 15 марта 1938 года расстрелян. Посмертно реабилитирован в 1988 году. (ru)
- Alexei Ivanovich Rykov, em russo Алексей Иванович Рыков (25 de fevereiro de 1881 - 15 de março de 1938) foi um líder bolchevique da União Soviética. (pt)
- Aleksiej Iwanowicz Rykow (ros. Алексей Иванович Рыков; ur. 13 lutego?/ 25 lutego 1881 w Saratowie, stracony 15 marca 1938 w miejscu egzekucji Kommunarka pod Moskwą) – rosyjski socjaldemokrata i komunista. Przewodniczący Rady Komisarzy Ludowych RFSRR (premier Rosji) 1924–1929, przewodniczący Rady Komisarzy Ludowych ZSRR (premier ZSRR) 1924–1930, członek Biura Politycznego RKP(b)/WKP(b) 1922–1930, członek Komitetu Centralnego RKP(b)/WKP(b) 1920–1934, zastępca członka KC 1934–1937, członek Komitetu Wykonawczego Kominternu (1924–1935). (pl)
- Aleksej Ivanovitj Rykov (ryska: Алексей Иванович Рыков), född 25 februari (13 februari, enligt g.s.) 1881 i Saratov, avrättad 15 mars 1938 i Moskva, var en rysk kommunist och sovjetisk politiker. (sv)
- 阿列克謝·伊萬諾維奇·李可夫（俄语：Алексе́й Ива́нович Ры́ков，IPA：[ɐlʲɪˈksʲej ɪˈvanəvʲɪtɕ ˈrɨkəf]；1881年2月25日－1938年3月15日）是蘇聯政治家與革命家，他在1924年至1929年擔任俄罗斯苏维埃联邦社会主义共和国人民委员会主席職位等同俄罗斯总理，而且在1924年至1930年擔任苏联部长会议主席。 (zh)
- Олексій Іванович Риков (рос. Алексей Иванович Рыков, 13 (25) лютого 1881, Саратов, Російська імперія — 15 березня 1938, Комунарка, Московська область, Російська РФСР, СРСР) — радянський політичний і державний діяч, народний комісар внутрішніх справ (1917), член Революційної військової ради Республіки (1919), голова РНК СРСР (1924—1930) і одночасно РНК РРФСР (1924—1929), який змінив на цих посадах Леніна. Член ЦВК СРСР 1—7-го скликань. Член ЦК РСДРП(б) (РКП(б), ВКП(б)) у 1905, 1906—1907, 1917—1918, 1920—1934 роках. Кандидат у члени ЦК РСДРП(б) (ВКП(б)) у 1907—1912, 1934—1937 роках. Член Організаційного бюро ЦК РКП(б) з 5 квітня 1920 по 23 травня 1924 року. Член Політичного бюро ЦК РКП(б) (ВКП(б)) з 3 квітня 1922 по 21 грудня 1930 року. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Alexej Ivanovič Rykov (rusky Алексей Иванович Рыков; 25. února 1881, Saratov – 15. března 1938, Moskva) byl sovětský politik, předseda Rady lidových komisařů a oběť Stalinových čistek. (cs)
- Aleksei Ivànovitx Ríkov (en rus: Алексей Иванович Рыков) (Saràtov, 25 de febrer de 1881 - Moscou, 15 de març de 1938) va ser un revolucionari bolxevic i polític soviètic. (ca)
- أليكسي ريكوف أو أليكسي إيفانوفيتش ريكوف، (1888 - 15 مارس 1938) (بالروسية: Алексей Иванович Рыков) كان ثوريا في البلشفية، وزعيم سياسي للاتحاد السوفياتي. في الفترة من 1924 إلى 1929 ، كان الزعيم الاسمي للدولة السوفياتية كرئيس للمجلس المفوضين للشعب. (ar)
- Alexei Iwanowitsch Rykow (russisch Алексе́й Ива́нович Ры́ков, wiss. Transliteration Aleksej Ivanovič Rykov; * 13. Februarjul. / 25. Februar 1881greg. in Saratow; † 15. März 1938 in Moskau) war ein sowjetischer Politiker. Von 1924 bis 1930 war er Vorsitzender des Rates der Volkskommissare (Ministerpräsident der UdSSR). Rykow wurde im Zuge der Stalinschen Säuberungen hingerichtet. (de)
- Aleksei Ivanovitx Rikov —errusieraz: Алексе́й Ива́нович Ры́ков— (Saratov, Errusiar Inperioa, 1881eko otsailaren 25a – Mosku, Sobietar Batasuna, 1938ko martxoaren 15a) sobietar politikaria izan zen. (eu)
- Alexeï Ivanovitch Rykov (en russe : Алексей Иванович Рыков , né le 13 février 1881 (25 février 1881 dans le calendrier grégorien) à Saratov et mort exécuté 15 mars 1938 à Moscou est un militant bolchevik et dirigeant politique de l'Union soviétique. De 1924 à 1929, il fut chef nominal du gouvernement soviétique en tant que président du Conseil des commissaires du peuple. (fr)
- Aleksei Ivanovich Rykov (bahasa Rusia: Алексeи Иванович Рыков) (25 Februari 1881-15 Maret 1938) adalah seorang revolusioner Bolshevik Rusia dan politikus Soviet paling menonjol sebagai Ketua Pemerintahan Rusia dan Uni Soviet yang masing-masing dari 1924–29 dan 1924–30. (in)
- アレクセイ・イヴァーノヴィチ・ルイコフ（ロシア語: Алексе́й Ива́нович Ры́ков、ラテン文字転写の例：Aleksei Ivanovich Rykov、1881年2月25日（ロシア暦2月13日） - 1938年3月15日）は、ロシア帝国の革命家及びソビエト連邦の政治家。行政・経済実務に優れた手腕を発揮し、ウラジーミル・レーニンの死後に人民委員会議議長（首相）となるが、ヨシフ・スターリンとの権力闘争に敗北して粛清された。 (ja)
- 알렉세이 이바노비치 리코프(러시아어: Алексей Иванович Рыков, 1881년 2월 25일 ~ 1938년 3월 15일)는 소련의 정치인이였다. 1924년부터 1930년까지 인민위원평의회 의장을 역임하였다. (ko)
- Aleksej Ivanovič Rykov (in russo: Алексей Иванович Рыков?; Saratov, 25 febbraio 1881 – Mosca, 15 marzo 1938) è stato un rivoluzionario e politico sovietico bolscevico, Presidente del Consiglio dei commissari del popolo dell'Unione Sovietica e Presidente del Consiglio dei commissari del popolo della RSFS Russa. (it)
- Алексе́й Ива́нович Ры́ков (13 [25] февраля 1881, Саратов — 15 марта 1938, Москва) — русский революционер, советский политический и государственный деятель, первый народный комиссар внутренних дел РСФСР (1917 г.), народный комиссар почт и телеграфа СССР (1931—1936), председатель СНК СССР (1924—1930) и одновременно СНК РСФСР (1924—1929), председатель ВСНХ РСФСР (1918—1921, 1923) и ВСНХ СССР (1923—1924), член Политбюро (1922—1930). 15 марта 1938 года расстрелян. Посмертно реабилитирован в 1988 году. (ru)
- Alexei Ivanovich Rykov, em russo Алексей Иванович Рыков (25 de fevereiro de 1881 - 15 de março de 1938) foi um líder bolchevique da União Soviética. (pt)
- Aleksiej Iwanowicz Rykow (ros. Алексей Иванович Рыков; ur. 13 lutego?/ 25 lutego 1881 w Saratowie, stracony 15 marca 1938 w miejscu egzekucji Kommunarka pod Moskwą) – rosyjski socjaldemokrata i komunista. Przewodniczący Rady Komisarzy Ludowych RFSRR (premier Rosji) 1924–1929, przewodniczący Rady Komisarzy Ludowych ZSRR (premier ZSRR) 1924–1930, członek Biura Politycznego RKP(b)/WKP(b) 1922–1930, członek Komitetu Centralnego RKP(b)/WKP(b) 1920–1934, zastępca członka KC 1934–1937, członek Komitetu Wykonawczego Kominternu (1924–1935). (pl)
- Aleksej Ivanovitj Rykov (ryska: Алексей Иванович Рыков), född 25 februari (13 februari, enligt g.s.) 1881 i Saratov, avrättad 15 mars 1938 i Moskva, var en rysk kommunist och sovjetisk politiker. (sv)
- 阿列克謝·伊萬諾維奇·李可夫（俄语：Алексе́й Ива́нович Ры́ков，IPA：[ɐlʲɪˈksʲej ɪˈvanəvʲɪtɕ ˈrɨkəf]；1881年2月25日－1938年3月15日）是蘇聯政治家與革命家，他在1924年至1929年擔任俄罗斯苏维埃联邦社会主义共和国人民委员会主席職位等同俄罗斯总理，而且在1924年至1930年擔任苏联部长会议主席。 (zh)
- Олексій Іванович Риков (рос. Алексей Иванович Рыков, 13 (25) лютого 1881, Саратов, Російська імперія — 15 березня 1938, Комунарка, Московська область, Російська РФСР, СРСР) — радянський політичний і державний діяч, народний комісар внутрішніх справ (1917), член Революційної військової ради Республіки (1919), голова РНК СРСР (1924—1930) і одночасно РНК РРФСР (1924—1929), який змінив на цих посадах Леніна. Член ЦВК СРСР 1—7-го скликань. Член ЦК РСДРП(б) (РКП(б), ВКП(б)) у 1905, 1906—1907, 1917—1918, 1920—1934 роках. Кандидат у члени ЦК РСДРП(б) (ВКП(б)) у 1907—1912, 1934—1937 роках. Член Організаційного бюро ЦК РКП(б) з 5 квітня 1920 по 23 травня 1924 року. Член Політичного бюро ЦК РКП(б) (ВКП(б)) з 3 квітня 1922 по 21 грудня 1930 року. (uk)
- Ο Αλεξέι Ιβάνοβιτς Ρίκοφ (ρωσικά: Алексе́й Ива́нович Ры́ков, 25 Φεβρουαρίου 1881 – 15 Μαρτίου 1938) ήταν Ρώσος Μπολσεβίκος επαναστάτης και Σοβιετικός πολιτικός, σύζυγος και πατέρας. Είχε μια κόρη, τη Ναταλία Αλεξέεβνα Ρίκοβα, γεννημένη το 1917. Ήταν περισσότερο γνωστός ως Πρωθυπουργός της Ρωσίας και της Σοβιετικής Ένωσης από το 1924 ως το 1929 και από το 1924 ως το 1930 αντίστοιχα. Κατά τον Ρωσικό Εμφύλιο Πόλεμο (1918 – 20), ο Ρίκοφ επέβλεπε την εφαρμογή της οικονομικής πολιτικής του “Πολεμικού Κομμουνισμού”, και βοήθησε στην επίβλεψη της διανομής τροφίμων στον Ερυθρό Στρατό και Στόλο. (el)
- Alexei Ivanovich Rykov (25 February 1881 – 15 March 1938) was a Russian Bolshevik revolutionary and a Soviet politician and statesman, most prominent as premier of Russia and the Soviet Union from 1924 to 1929 and 1924 to 1930 respectively. He was one of the accused in Joseph Stalin's show trials during the Great Purge. During the Russian Civil War (1918–1923), Rykov oversaw the implementation of the "War Communism" economic policy, and helped oversee the distribution of food to the Red Army and the Red Navy. (en)
- Aleksej Ivanoviĉ RIKOV, literumita ankaŭ Alexei Ivanovich Rykov kaj en rusa Алексей Ива́нович Ры́ков (25a de Februaro 1881 - 15a de Marto 1938), estis rusa bolŝevika revoluciulo kaj plej elstara politikisto de Sovetunio ekzmeple kiel Ĉefministro de Rusio kaj de Sovetunio el 1924 ĝis 1929 kaj el 1924 ĝis 1930 respektive. Li estis unu el la akuzitoj dum la procesoj starigitaj de Josif Stalin dum la Granda purigo. (eo)
- Alekséi Ivánovich Rýkov (en ruso: Алексей Иванович Рыков) (13 de febrerojul./ 25 de febrero de 1881greg. – 15 de marzo de 1938) fue un destacado revolucionario bolchevique y político soviético. Tuvo un papel notable en el establecimiento del Gobierno soviético tras la Revolución de Octubre y fungió como presidente del Sovnarkom (presidente del Gobierno) entre 1924 y 1930. El representante más destacado de la corriente moderada bolchevique, se opuso a las «tesis de abril» de Lenin en 1917 y defendió más tarde infructuosamente la creación de un Gobierno socialista de coalición. (es)
- Aleksej Ivanovitsj Rykov (Russisch: Алексей Иванович Рыков) (Saratov, 25 februari 1881 – Moskou, 15 maart 1938) was een Sovjet-Russisch communistisch staatsman. Hij was lid van de bolsjewistische vleugel van de Russische Sociaal Democratische Arbeiderspartij (RSDAP). Rykov was van bescheiden afkomst. Hij zat voor de Eerste Wereldoorlog wegens revolutionaire activiteiten gevangen en werd enkele malen verbannen. Na een schijnproces te Moskou werd Rykov in 1938 ter dood veroordeeld en terechtgesteld. (nl)
|
(c).jpg?width=300)
(c).jpg){kind=link}
