| dbo:abstract
|
- Alexander Alexandrowitsch Aljabjew (russisch Александр Александрович Алябьев; * 4.jul. / 15. August 1787greg. in Tobolsk; † 22. Februarjul. / 6. März 1851greg. in Moskau) war ein russischer Komponist. (de)
- Alexander Aleksandrovich Alyabyev (Russian: Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев; 15 August [O.S. 4 August] 1787 – 6 March [O.S. 22 February] 1851), also rendered as Alabiev or Alabieff, was a Russian composer known as one of the fathers of the Russian art song. He wrote seven operas, twenty musical comedies, a symphony, three string quartets, more than 200 songs, and many other pieces. (en)
- Ο Αλεξάντερ Αλεξάντροβιτς Αλιάμπιεφ ή Αλάμπιεφ (ρωσ. Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев, 15 Αυγούστου 1787 – Μόσχα 6 Μαρτίου 1851) ήταν Ρώσος συνθέτης, γνωστός κυρίως ως ένας από τους πατέρες του επονομαζομένου «Ρωσικού Καλλιτεχνικού Τραγουδιού» (Russian Art Song), το οποίο ήταν επηρεασμένο από τη μουσική των Ρομά. Από τις γραφικότερες φυσιογνωμίες της ρωσικής μουσικής πριν τον Γκλίνκα, ο Αλιάμπιεφ πέρασε μεγάλες περιπέτειες στη ζωή του. Συνέθεσε πάνω από 150 τραγούδια, μεταξύ των οποίων το πασίγνωστο Αηδόνι. (el)
- Aleksandro Aleksandroviĉ Aljabjev (en rusa: Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев; 15-a de Aŭgusto [malnovstile 4-a de Aŭgusto] 1787 – 6a de Marto [malnovstile 22a de Februaro] 1851), literumita ankaŭ kiel Alabjev aŭ Alabieff, estis rusa komponisto konata kiel unu el la patroj de la rusa artokanto. Li verkis sep operojn, du dek muzikajn komediojn, unu simfonion, tri kordokvartetojn, pli ol 200 kantojn, kaj multajn aliajn pecojn. Li aliĝis al la Rusa Armeo en 1812, dum la Napoleonaj Militoj, kaj luktis kiel oficiro ĝis 1823. Li partoprenis en la eniron de Rusiaj fortoj en Dresdeno kaj en Parizo, kaj li ricevis du premiojn. En Februaro 1825 Aljabjev kaj tri aliaj partoprenis en tutnoktan kartludadon kiu finis kiam retiriĝinta kolonelo T.M. Vremev estis akuzita de ludtrompo kaj estis frapita unue de Aljabjev kaj poste ankaŭ de la du aliaj ludantoj. La kolonelo mortis kelkajn tagojn poste, eble pro rompita lieno, kaj Aljabjev estis arestita akuzita je murdo. Kvankam la pruvaro ne estis definitiva, la caro Nikolao la 1-a sendis lin al ekzilo en sia naskoloko Tobolsk. Libergita en 1831, li pasigis kelkajn jarojn en Kaŭkazo antaŭ reveni al Moskvo, kie li mortis en 1851. Plej fama verko de Aljabjev estis "Solovej", La najtingalo (Соловей), kanto bazita sur poemo de Anton Delvig. Li komponis ĝin kiam li estis en prizono, en 1825. Ĝi iĝis tre populara rusa popolkanto. Tiu kanto estis pli amplekse konata post kiam ĝi estis enkondukita en la kantoleciona sceno de Rosina en La barbiro de Sevilo de Gioachino Rossini fare de Pauline Viardot, kaj poste de Adelina Patti kaj Marcella Sembrich. Miĥail Glinka verkis pianovariaĵojn bazitajn sur tiu kanto, kaj same faris Milij Balakirev. Ankaŭ Franz Liszt verkis ties transkribon (S. 250/1). Ĝi estis unu el la preferataj kantoj de Pjotr Iljiĉ Ĉajkovskij el lia plej frua infanaĝo, ĉar lia patrino ofte kantis ĝin al li. Aliaj kantoj de Aljabjev estas "Ja viĵu obraz" (Mi vidas vian bildon), "Ja vas ljubil" (Mi amas vin), "Uvi, zaĉem ona blistajet" (Ve, kial ŝi estas tiom brila) kaj "Niŝĉaja" (La almozulo). (eo)
- Alexandre Aleksandrovitch Aliabiev (en russe : Александр Александрович Алябьев) né le 15 août 1787 à Tobolsk et décédé le 6 mars 1851 à Moscou, est un compositeur russe. (fr)
- Aleksandr Aleksándrovich Aliábiev (en ruso, Александр Александрович Алябьев) (Nació el 4 [15] de agosto de 1787 en Tobolsk- Murió el 22 de febrero [6 de marzo] de 1851 en Moscú) fue un compositor ruso, pianista y director de orquesta. En el siglo XIX adquirió mucha fama, escribió aproximadamente 200 romances, 6 óperas, 20 comedias musicales, entre otras obras. Su obra más reconocida es ``El ruiseñor´´, un romance basado en un poema de Antón Délvig (1826). (es)
- Aleksandr Aleksandrovič Aljab'ev (in russo: Александр Александрович Алябьев?; Tobol'sk, 15 agosto 1787 – Mosca, 6 marzo 1851) è stato un compositore russo. (it)
- アレクサンドル・アレクサンドロヴィチ・アリャビエフ（Aleksandr Aleksandrovich Alyab'ev 〔ロシア語：Александр Александрович Алябьев〕, 1787年8月15日 トボリスク - 1851年3月6日 モスクワ）はロシアの作曲家。1812年のナポレオン侵攻による祖国防衛戦争に参戦し、1823年まで将校であった。退役後は、ヴォードヴィルやオペラ、合唱曲、バレエ音楽などの舞台作品で活躍した。1828年に、トランプ賭博の末に殺人を犯したとの嫌疑により、シベリアに流刑されるが、これはアリャビエフがリベラリストだったために仕組まれた冤罪だったとする説もある。その後カフカス地方やウラル山脈南部に移された後、赦されてモスクワに戻って余生を送った。シベリア送りに処されてからも作曲活動を続けていた。 今日では、もっぱら器楽曲、とりわけ室内楽の作曲家として回顧されるにすぎないが、洗練された旋律と安定した作曲技法により、シューベルトやシューマンを幾ばくか連想させる作風を示し、民族情緒はさほど濃厚ではない。一方、歌曲においては、グリンカによって変奏曲の主題に選ばれ、リストによってピアノ曲に編曲された《夜鳴き鶯》の例があるように、苦渋に満ちた悲痛な情感において、民族音楽の影響が滲み出ている。 (ja)
- Aleksandr Aleksandrowicz Alabjew (ros. Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев; ur. 4 sierpnia?/ 15 sierpnia 1787 w Tobolsku, zm. 22 lutego?/ 6 marca 1851 w Moskwie) – rosyjski kompozytor, jeden z pionierów romantyzmu w muzyce rosyjskiej. Urodzony w dalekim Tobolsku, gdzie ojciec był wicegubernatorem. W 1796 roku rodzina przeprowadziła się do Petersburga, gdzie zyskał możliwość kształcenia muzycznego. Pierwsze kompozycje wydał w latach 1810–1811, wśród nich dedykowany Johnowi Fieldowi Polonez Es-dur. W 1812 brał udział w wojnie przeciw Napoleonowi. Dopiero w 1823 porzucił wojsko i osiadł w Moskwie, gdzie poświęcił się działalności kompozytorskiej. Nie miał jednak szczęścia w życiu – intrygi sprawiły, że niesłusznie posądzono go o nieumyślne zabójstwo, za co w 1827 został skazany na zesłanie, z którego powrócił dopiero w 1843. Alabjew był jednym z pierwszych utalentowanych kompozytorów narodowości rosyjskiej, którego muzyka zdobyła popularność w kraju – w XVIII wieku kompozytorzy muzyki świeckiej w Rosji byli najczęściej pochodzenia włoskiego, niemieckiego czy francuskiego. Dalekie echa jego popularności dotarły nawet za granicę. Jego najbardziej znaną kompozycją jest pieśń Słowik (Соловей), która stała się przebojem muzyki salonowej i była przerabiana w wielu opracowaniach, również instrumentalnych (w Polsce jedną z wersji Słowika grał duet fortepianowy Kisielewski – Tomaszewski). W muzyce rosyjskiej był Alabjew pierwszym romantykiem z prawdziwego zdarzenia. Tworzył muzykę romantyczną, zanim zaczął tworzyć „ojciec opery rosyjskiej”, Michaił Glinka, autor Rusłana i Ludmiły. Również Alabjew pisał opery (m.in. Burza na podstawie sztuki Szekspira) i mnóstwo pieśni (ok. 160). Stworzył podstawy rosyjskiego dramatu lirycznego; interesował się również folklorem muzycznym i wykorzystywał go w swoich utworach. Nawet podczas zesłania nie zaniechał pracy twórczej i notował m.in. pieśni tatarskie, gruzińskie i baszkirskie. Cenne archiwum Alabjewa odkryto po II wojnie światowej, a monografia autorstwa B. Dobrochotowa ukazała się w Moskwie w 1966 roku. (pl)
- Aleksandr Aleksandrovitj Aljabjev, född 15 augusti 1787, död 6 mars 1851, var en rysk tonsättare. Aljabjev var egentligen officer och självlärd som musiker. Bland hans omfattande produktion märks sex operor, skådespelsmusik, kammarmusik och en mängd sånger. Bland dessa har främst Solovej (1826, "Näkerergalen), behållit sin popularitet. (sv)
- Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев (4 [15] августа 1787, Тобольск — 22 февраля [6 марта] 1851, Москва) — русский композитор, пианист, дирижёр. В XIX веке пользовался большим успехом, написал около 200 романсов, 6 опер, 20 музыкальных комедий, множество других музыкальных произведений. Среди лучших произведений Алябьева — романсы «Соловей» (1826) на слова А. А. Дельвига, «Зимняя дорога», «Два ворона» на стихи Пушкина, «Вечерний звон» на слова И. Козлова, «Нищая» на стихи П. Беранже в переводе Дмитрия Ленского. (ru)
- Аля́б'єв Олекса́ндр Олекса́ндрович (нар. 4 (15) серпня 1787 — 22 лютого (6 березня) 1851) — російський композитор. Один з перших ввів у російський романс громадянські мотиви, теми патріотизму та співчуття знедоленим. Аляб'єв написав 6 опер (серед них «Місячна ніч, або Домовики», «Аммалатбек»), балет «Чарівний барабан», оркестрові твори (в тому числі симфонію), фортепіанні п'єси, хори, романси. Серед них популярні «Іртиш», «Вечірній дзвін», «Соловей» та ін. Аляб'єв виявляв великий інтерес до народних пісень (російських, українських, кавказьких).Автор збірки гармонізацій українських народних пісень «Голоси українських пісень», виданої М. Максимовичем у Москві 1834 року. (uk)
- Alexander Aleksandrovich Alyabyev (em russo: Александр Александрович Алябьев) (Tobolsk, 15 de Agosto de 1787 — Moscou, 6 de Março de 1851) foi um compositor russo. Compôs sete óperas, vinte comédia musicais, mais de duzentos romances e muitas outras peças. Seu trabalho mais famoso é O Rouxinol, um romance baseado em um poema de . (pt)
- 亞歷山大·亞歷山德羅維奇·阿利亞比耶夫（俄語：Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев，羅馬化：Alexander Aleksandrovich Alyabyev，1787年8月15日－1851年3月6日，舊曆1787年8月4日 - 1851年2月22日），俄國作曲家，俄羅斯藝術歌曲之父之一。他寫過7部歌劇、20部音樂劇、1首交響曲、3首弦樂四重奏、超過200首歌曲等作品。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Alexander Alexandrowitsch Aljabjew (russisch Александр Александрович Алябьев; * 4.jul. / 15. August 1787greg. in Tobolsk; † 22. Februarjul. / 6. März 1851greg. in Moskau) war ein russischer Komponist. (de)
- Alexander Aleksandrovich Alyabyev (Russian: Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев; 15 August [O.S. 4 August] 1787 – 6 March [O.S. 22 February] 1851), also rendered as Alabiev or Alabieff, was a Russian composer known as one of the fathers of the Russian art song. He wrote seven operas, twenty musical comedies, a symphony, three string quartets, more than 200 songs, and many other pieces. (en)
- Ο Αλεξάντερ Αλεξάντροβιτς Αλιάμπιεφ ή Αλάμπιεφ (ρωσ. Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев, 15 Αυγούστου 1787 – Μόσχα 6 Μαρτίου 1851) ήταν Ρώσος συνθέτης, γνωστός κυρίως ως ένας από τους πατέρες του επονομαζομένου «Ρωσικού Καλλιτεχνικού Τραγουδιού» (Russian Art Song), το οποίο ήταν επηρεασμένο από τη μουσική των Ρομά. Από τις γραφικότερες φυσιογνωμίες της ρωσικής μουσικής πριν τον Γκλίνκα, ο Αλιάμπιεφ πέρασε μεγάλες περιπέτειες στη ζωή του. Συνέθεσε πάνω από 150 τραγούδια, μεταξύ των οποίων το πασίγνωστο Αηδόνι. (el)
- Alexandre Aleksandrovitch Aliabiev (en russe : Александр Александрович Алябьев) né le 15 août 1787 à Tobolsk et décédé le 6 mars 1851 à Moscou, est un compositeur russe. (fr)
- Aleksandr Aleksándrovich Aliábiev (en ruso, Александр Александрович Алябьев) (Nació el 4 [15] de agosto de 1787 en Tobolsk- Murió el 22 de febrero [6 de marzo] de 1851 en Moscú) fue un compositor ruso, pianista y director de orquesta. En el siglo XIX adquirió mucha fama, escribió aproximadamente 200 romances, 6 óperas, 20 comedias musicales, entre otras obras. Su obra más reconocida es ``El ruiseñor´´, un romance basado en un poema de Antón Délvig (1826). (es)
- Aleksandr Aleksandrovič Aljab'ev (in russo: Александр Александрович Алябьев?; Tobol'sk, 15 agosto 1787 – Mosca, 6 marzo 1851) è stato un compositore russo. (it)
- アレクサンドル・アレクサンドロヴィチ・アリャビエフ（Aleksandr Aleksandrovich Alyab'ev 〔ロシア語：Александр Александрович Алябьев〕, 1787年8月15日 トボリスク - 1851年3月6日 モスクワ）はロシアの作曲家。1812年のナポレオン侵攻による祖国防衛戦争に参戦し、1823年まで将校であった。退役後は、ヴォードヴィルやオペラ、合唱曲、バレエ音楽などの舞台作品で活躍した。1828年に、トランプ賭博の末に殺人を犯したとの嫌疑により、シベリアに流刑されるが、これはアリャビエフがリベラリストだったために仕組まれた冤罪だったとする説もある。その後カフカス地方やウラル山脈南部に移された後、赦されてモスクワに戻って余生を送った。シベリア送りに処されてからも作曲活動を続けていた。 今日では、もっぱら器楽曲、とりわけ室内楽の作曲家として回顧されるにすぎないが、洗練された旋律と安定した作曲技法により、シューベルトやシューマンを幾ばくか連想させる作風を示し、民族情緒はさほど濃厚ではない。一方、歌曲においては、グリンカによって変奏曲の主題に選ばれ、リストによってピアノ曲に編曲された《夜鳴き鶯》の例があるように、苦渋に満ちた悲痛な情感において、民族音楽の影響が滲み出ている。 (ja)
- Aleksandr Aleksandrovitj Aljabjev, född 15 augusti 1787, död 6 mars 1851, var en rysk tonsättare. Aljabjev var egentligen officer och självlärd som musiker. Bland hans omfattande produktion märks sex operor, skådespelsmusik, kammarmusik och en mängd sånger. Bland dessa har främst Solovej (1826, "Näkerergalen), behållit sin popularitet. (sv)
- Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев (4 [15] августа 1787, Тобольск — 22 февраля [6 марта] 1851, Москва) — русский композитор, пианист, дирижёр. В XIX веке пользовался большим успехом, написал около 200 романсов, 6 опер, 20 музыкальных комедий, множество других музыкальных произведений. Среди лучших произведений Алябьева — романсы «Соловей» (1826) на слова А. А. Дельвига, «Зимняя дорога», «Два ворона» на стихи Пушкина, «Вечерний звон» на слова И. Козлова, «Нищая» на стихи П. Беранже в переводе Дмитрия Ленского. (ru)
- Аля́б'єв Олекса́ндр Олекса́ндрович (нар. 4 (15) серпня 1787 — 22 лютого (6 березня) 1851) — російський композитор. Один з перших ввів у російський романс громадянські мотиви, теми патріотизму та співчуття знедоленим. Аляб'єв написав 6 опер (серед них «Місячна ніч, або Домовики», «Аммалатбек»), балет «Чарівний барабан», оркестрові твори (в тому числі симфонію), фортепіанні п'єси, хори, романси. Серед них популярні «Іртиш», «Вечірній дзвін», «Соловей» та ін. Аляб'єв виявляв великий інтерес до народних пісень (російських, українських, кавказьких).Автор збірки гармонізацій українських народних пісень «Голоси українських пісень», виданої М. Максимовичем у Москві 1834 року. (uk)
- Alexander Aleksandrovich Alyabyev (em russo: Александр Александрович Алябьев) (Tobolsk, 15 de Agosto de 1787 — Moscou, 6 de Março de 1851) foi um compositor russo. Compôs sete óperas, vinte comédia musicais, mais de duzentos romances e muitas outras peças. Seu trabalho mais famoso é O Rouxinol, um romance baseado em um poema de . (pt)
- 亞歷山大·亞歷山德羅維奇·阿利亞比耶夫（俄語：Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев，羅馬化：Alexander Aleksandrovich Alyabyev，1787年8月15日－1851年3月6日，舊曆1787年8月4日 - 1851年2月22日），俄國作曲家，俄羅斯藝術歌曲之父之一。他寫過7部歌劇、20部音樂劇、1首交響曲、3首弦樂四重奏、超過200首歌曲等作品。 (zh)
- Aleksandro Aleksandroviĉ Aljabjev (en rusa: Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев; 15-a de Aŭgusto [malnovstile 4-a de Aŭgusto] 1787 – 6a de Marto [malnovstile 22a de Februaro] 1851), literumita ankaŭ kiel Alabjev aŭ Alabieff, estis rusa komponisto konata kiel unu el la patroj de la rusa artokanto. Li verkis sep operojn, du dek muzikajn komediojn, unu simfonion, tri kordokvartetojn, pli ol 200 kantojn, kaj multajn aliajn pecojn. (eo)
- Aleksandr Aleksandrowicz Alabjew (ros. Алекса́ндр Алекса́ндрович Аля́бьев; ur. 4 sierpnia?/ 15 sierpnia 1787 w Tobolsku, zm. 22 lutego?/ 6 marca 1851 w Moskwie) – rosyjski kompozytor, jeden z pionierów romantyzmu w muzyce rosyjskiej. (pl)
|
