| dbo:abstract
|
- Un acord és, per norma general en dret, un acceptat solidàriament per les diverses parts que hi intervenen, i que sovint es pren com a solució a una discrepància prèvia. També s'anomena acord la decisió presa per un òrgan col·legiat (tribunals, ajuntaments, juntes o assemblees). En ambdós casos en un acord hi convergeixen les voluntats expressades per les diverses parts d'un conflicte o pels diversos membres d'un col·lectiu amb la finalitat immediata de produir efectes jurídics d'obligat compliment. Tenen poca eficàcia els acords presos sota pressió o urgència per acabar un procés. (ca)
- Η συμφωνία των μερών είναι μία από τις προϋποθέσεις της σύμβασης στnν ιταλική αστική έννομη τάξη. Καθορίζεται από το άρθρο 1325 του , σύμφωνα με το οποίο: "Οι προϋποθέσεις της σύμβασης είναι: η συμφωνία των μερών˙ η ˙ το˙ ο τύπος, όταν προκύπτει ότι αυτός καθορίζεται από το νόμο επί ποινή ". (el)
- Abkommen (englisch accord, treaty) ist in verschiedenen Rechtsgebieten ein Synonym für einen Vertrag meist zwischen Staaten oder auch sonstigen Rechtssubjekten. (de)
- Acuerdo es, en Derecho, la decisión tomada en común por dos o más personas, o por una , asamblea o tribunal. También se denomina así a un pacto, tratado, convenio, convención o resolución tomada en el seno de una institución (cualquier tipo de organización o empresa, públicas o privadas, nacionales e internacionales). Es, por lo tanto, la manifestación de una convergencia de voluntades (decisión por consenso) con la finalidad de producir efectos jurídicos. El principal efecto jurídico del acuerdo es su obligatoriedad para las partes que lo otorgan (Pacta sunt servanda) naciendo para las mismas obligaciones y derechos (contrato bilateral o sinalagmático), todo ello en la medida en que así lo establezca la ley aplicable. La validez jurídica de un acuerdo exige que el consentimiento de los otorgantes sea válido y su objeto sea cierto y determinado, no esté fuera del comercio ni sea imposible. En cuanto a la forma de su celebración, oral o escrita, las legislaciones suelen exigir formalidades determinadas que dependen de la naturaleza de las obligaciones pactadas. (es)
- L'accordo delle parti è uno dei requisiti del contratto nell'ordinamento civile italiano. Lo stabilisce l'art. 1325 del codice civile ai sensi del quale: "I requisiti del contratto sono: l'accordo delle parti; la causa; l'oggetto; la forma, quando risulta che è prescritta dalla legge sotto pena di nullità". (it)
- Угода — домовленість громадян і організацій стосовно встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- чи багатосторонніми (договір). Дії як юридичні факти завжди мають вольовий характер і поділяються на правомірні й неправомірні. Угоди — це вольові і правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме: на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В угоді виявляється воля її учасників, яка має пізнаватися іншими особами, а тому повинна бути виражена, виявлена зовні. Зовнішній вияв волі називається волевиявленням. Це — суть угоди. Без волевиявлення немає угоди. Іноді для укладення угоди, крім волевиявлення, необхідно вчинити фактичні дії. Наприклад, для укладення угод позики необхідні не лише взаємне волевиявлення позикодавця і позичальника, а й фактична передача майна, визначеного родовими ознаками. Угода умовна — угода, за якої один з учасників має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань, сплативши другому певну премію. Ціль — обмежити втрати від коливань курсів під час термінових біржових операцій. Залежно від того, хто з учасників і як має право на зміну умов угоди, розрізняють: угоди з попередньою премією, угоди зі зворотною премією, опціон, стелаж. Мирна угода — міжнародна угода, між двома або більше сторонами, які перебували у стані війни (збройного конфлікту), на підставі якої відновлюються офіційні відносини, фіксуються територіальні зміни, розв'язуються політичні, військові, економічні та інші питання. Підлягає обов'язковій ратифікації. (uk)
- Un acord és, per norma general en dret, un acceptat solidàriament per les diverses parts que hi intervenen, i que sovint es pren com a solució a una discrepància prèvia. També s'anomena acord la decisió presa per un òrgan col·legiat (tribunals, ajuntaments, juntes o assemblees). En ambdós casos en un acord hi convergeixen les voluntats expressades per les diverses parts d'un conflicte o pels diversos membres d'un col·lectiu amb la finalitat immediata de produir efectes jurídics d'obligat compliment. Tenen poca eficàcia els acords presos sota pressió o urgència per acabar un procés. (ca)
- Η συμφωνία των μερών είναι μία από τις προϋποθέσεις της σύμβασης στnν ιταλική αστική έννομη τάξη. Καθορίζεται από το άρθρο 1325 του , σύμφωνα με το οποίο: "Οι προϋποθέσεις της σύμβασης είναι: η συμφωνία των μερών˙ η ˙ το˙ ο τύπος, όταν προκύπτει ότι αυτός καθορίζεται από το νόμο επί ποινή ". (el)
- Abkommen (englisch accord, treaty) ist in verschiedenen Rechtsgebieten ein Synonym für einen Vertrag meist zwischen Staaten oder auch sonstigen Rechtssubjekten. (de)
- Acuerdo es, en Derecho, la decisión tomada en común por dos o más personas, o por una , asamblea o tribunal. También se denomina así a un pacto, tratado, convenio, convención o resolución tomada en el seno de una institución (cualquier tipo de organización o empresa, públicas o privadas, nacionales e internacionales). Es, por lo tanto, la manifestación de una convergencia de voluntades (decisión por consenso) con la finalidad de producir efectos jurídicos. El principal efecto jurídico del acuerdo es su obligatoriedad para las partes que lo otorgan (Pacta sunt servanda) naciendo para las mismas obligaciones y derechos (contrato bilateral o sinalagmático), todo ello en la medida en que así lo establezca la ley aplicable. La validez jurídica de un acuerdo exige que el consentimiento de los otorgantes sea válido y su objeto sea cierto y determinado, no esté fuera del comercio ni sea imposible. En cuanto a la forma de su celebración, oral o escrita, las legislaciones suelen exigir formalidades determinadas que dependen de la naturaleza de las obligaciones pactadas. (es)
- L'accordo delle parti è uno dei requisiti del contratto nell'ordinamento civile italiano. Lo stabilisce l'art. 1325 del codice civile ai sensi del quale: "I requisiti del contratto sono: l'accordo delle parti; la causa; l'oggetto; la forma, quando risulta che è prescritta dalla legge sotto pena di nullità". (it)
- Угода — домовленість громадян і організацій стосовно встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- чи багатосторонніми (договір). Дії як юридичні факти завжди мають вольовий характер і поділяються на правомірні й неправомірні. Угоди — це вольові і правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме: на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В угоді виявляється воля її учасників, яка має пізнаватися іншими особами, а тому повинна бути виражена, виявлена зовні. Зовнішній вияв волі називається волевиявленням. Це — суть угоди. Без волевиявлення немає угоди. Іноді для укладення угоди, крім волевиявлення, необхідно вчинити фактичні дії. Наприклад, для укладення угод позики необхідні не лише взаємне волевиявлення позикодавця і позичальника, а й фактична передача майна, визначеного родовими ознаками. Угода умовна — угода, за якої один з учасників має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань, сплативши другому певну премію. Ціль — обмежити втрати від коливань курсів під час термінових біржових операцій. Залежно від того, хто з учасників і як має право на зміну умов угоди, розрізняють: угоди з попередньою премією, угоди зі зворотною премією, опціон, стелаж. Мирна угода — міжнародна угода, між двома або більше сторонами, які перебували у стані війни (збройного конфлікту), на підставі якої відновлюються офіційні відносини, фіксуються територіальні зміни, розв'язуються політичні, військові, економічні та інші питання. Підлягає обов'язковій ратифікації. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Un acord és, per norma general en dret, un acceptat solidàriament per les diverses parts que hi intervenen, i que sovint es pren com a solució a una discrepància prèvia. També s'anomena acord la decisió presa per un òrgan col·legiat (tribunals, ajuntaments, juntes o assemblees). En ambdós casos en un acord hi convergeixen les voluntats expressades per les diverses parts d'un conflicte o pels diversos membres d'un col·lectiu amb la finalitat immediata de produir efectes jurídics d'obligat compliment. Tenen poca eficàcia els acords presos sota pressió o urgència per acabar un procés. (ca)
- Η συμφωνία των μερών είναι μία από τις προϋποθέσεις της σύμβασης στnν ιταλική αστική έννομη τάξη. Καθορίζεται από το άρθρο 1325 του , σύμφωνα με το οποίο: "Οι προϋποθέσεις της σύμβασης είναι: η συμφωνία των μερών˙ η ˙ το˙ ο τύπος, όταν προκύπτει ότι αυτός καθορίζεται από το νόμο επί ποινή ". (el)
- Abkommen (englisch accord, treaty) ist in verschiedenen Rechtsgebieten ein Synonym für einen Vertrag meist zwischen Staaten oder auch sonstigen Rechtssubjekten. (de)
- L'accordo delle parti è uno dei requisiti del contratto nell'ordinamento civile italiano. Lo stabilisce l'art. 1325 del codice civile ai sensi del quale: "I requisiti del contratto sono: l'accordo delle parti; la causa; l'oggetto; la forma, quando risulta che è prescritta dalla legge sotto pena di nullità". (it)
- Acuerdo es, en Derecho, la decisión tomada en común por dos o más personas, o por una , asamblea o tribunal. También se denomina así a un pacto, tratado, convenio, convención o resolución tomada en el seno de una institución (cualquier tipo de organización o empresa, públicas o privadas, nacionales e internacionales). (es)
- Угода — домовленість громадян і організацій стосовно встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- чи багатосторонніми (договір). Дії як юридичні факти завжди мають вольовий характер і поділяються на правомірні й неправомірні. Угоди — це вольові і правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме: на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (uk)
- Un acord és, per norma general en dret, un acceptat solidàriament per les diverses parts que hi intervenen, i que sovint es pren com a solució a una discrepància prèvia. També s'anomena acord la decisió presa per un òrgan col·legiat (tribunals, ajuntaments, juntes o assemblees). En ambdós casos en un acord hi convergeixen les voluntats expressades per les diverses parts d'un conflicte o pels diversos membres d'un col·lectiu amb la finalitat immediata de produir efectes jurídics d'obligat compliment. Tenen poca eficàcia els acords presos sota pressió o urgència per acabar un procés. (ca)
- Η συμφωνία των μερών είναι μία από τις προϋποθέσεις της σύμβασης στnν ιταλική αστική έννομη τάξη. Καθορίζεται από το άρθρο 1325 του , σύμφωνα με το οποίο: "Οι προϋποθέσεις της σύμβασης είναι: η συμφωνία των μερών˙ η ˙ το˙ ο τύπος, όταν προκύπτει ότι αυτός καθορίζεται από το νόμο επί ποινή ". (el)
- Abkommen (englisch accord, treaty) ist in verschiedenen Rechtsgebieten ein Synonym für einen Vertrag meist zwischen Staaten oder auch sonstigen Rechtssubjekten. (de)
- L'accordo delle parti è uno dei requisiti del contratto nell'ordinamento civile italiano. Lo stabilisce l'art. 1325 del codice civile ai sensi del quale: "I requisiti del contratto sono: l'accordo delle parti; la causa; l'oggetto; la forma, quando risulta che è prescritta dalla legge sotto pena di nullità". (it)
- Acuerdo es, en Derecho, la decisión tomada en común por dos o más personas, o por una , asamblea o tribunal. También se denomina así a un pacto, tratado, convenio, convención o resolución tomada en el seno de una institución (cualquier tipo de organización o empresa, públicas o privadas, nacionales e internacionales). (es)
- Угода — домовленість громадян і організацій стосовно встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- чи багатосторонніми (договір). Дії як юридичні факти завжди мають вольовий характер і поділяються на правомірні й неправомірні. Угоди — це вольові і правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме: на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (uk)
|
