| dbo:abstract
|
- Els acritarcs són petites estructures orgàniques trobades en forma de fòssils. En general, qualsevol petita estructura orgànica (ni carbonatada ni silícia) no soluble en àcid, que no pugui ser classificada d'altra manera, és un acritarc. La majoria dels acritarcs són probablement restes d'organismes unicel·lulars, especialment d'algues planctòniques. Es troben en roques sedimentàries des del precambrià fins al present. S'aïllen típicament de roques sedimentàries siliciclàstiques usant àcid fluorhídric, però a vegades s'extreuen de roques riques en carbonat. Són candidats excel·lents a fòssils traça quan no hi ha disponibles altres fòssils. S'utilitzen per a datar formacions de roques de l'era paleozoica. Donat que la majoria dels acritarcs són suposadament marins, són també útils per a la interpretació . Els acritarcs inclouen restes d'una àmplia diversitat de classes d'organismes. Comprenen des de closques dels ous de petits metazous als quists de diverses classes de clorophyta (algues verdes). És probable que algunes formes d'acritarcs representin d'algues ancestrals del grup dels dinoflagel·lats. La naturalesa d'alguns acritarcs es pot identificar per la seva estructura. Alguns es poden identificar temptativament per la presència dels productes químics específics associats als fòssils. La naturalesa dels organismes associats als acritarcs més antics és dubtosa, tot i que molts probablement estan relacionats amb algues marines unicel·lulars. En teoria, quan es coneix el tàxon biològic d'un acritarc, el microfòssil particular deixa de ser considerat un acritarc i passa a ser classificat en el grup apropiat. Es coneixen acritarcs amb una antiguitat d'almenys 1.400 milions d'anys, i presenten una diversitat considerable 100 milions d'anys després. La diversitat declinà durant l'esdeveniment glacial de fa prop de 800 milions d'anys. La diversitat augmentà altre cop durant l'Ediacarà. La diversitat declinà de sobte a finals del Precambrià. Els acritarcs presenten la seva màxima diversitat durant el cambrià, Ordovicià, Silurià i Devonià. (ca)
- Acritarcha čili česky akritarchy je termín označující všechny drobné (obvykle 20-150 µm) s organickou stěnou, které nelze klasifikovat do žádné přirozené skupiny organizmů. Tento termín poprvé použil Evitt v roce 1963 a znamená doslova "nejistého původu" (viz též incertae sedis). Datují se do širokého rozpětí geologických období: nejstarší jsou z , nejmladší pochází většinou z devonu , ačkoliv se vyskytují až dodnes. Mají různý tvar, někdy mají na sobě výstupky a jindy jsou hladké. Mohou mít něco společného s řasami, například se může v některých případech jednat o cysty řas či o obrněnky. (cs)
- الاكريتارك (الاسم العلمي: Acritarchs)، وهي أحافير صغيرة عضوية، معروف منذ حوالي 1800 مليون سنة وحتى وقتنا الحاضر. يعكس تنوعها الأحداث البيئية الكبرى مثل ظهور الافتراس والانفجار الكامبري. (ar)
- Acritarchs are organic microfossils, known from approximately 1800 million years ago to the present. The classification is a catch all term used to refer to any organic microfossils that cannot be assigned to other groups. Their diversity reflects major ecological events such as the appearance of predation and the Cambrian explosion. (en)
- Die Acritarcha (griechisch ἄκριτος ‚unsicher‘; αρχη ‚Ursprung‘), auch Acritarchen (Singular: das Acritarch) sind eine Gruppe von Mikrofossilien, deren systematische Einordnung weitgehend unbekannt ist. Der Name wurde 1963 von William R. Evitt eingeführt. Zu den Acritarchen werden die planktischen Organismen gezählt, deren widerstandsfähige Hüllen, etwa auf Basis von Sporopollenin oder ähnlichen hochpolymeren organischen Verbindungen als Fossilien in Sedimenten nachgewiesen werden können. Die vielfältigen Formen und die Erhaltungsfähigkeit in ansonsten fossilleeren Gesteinen machen sie zu wertvollen Werkzeugen der Paläontologie. Früher wurden die Acritarchen zusammen mit einigen, heute den Dinoflagellaten zugerechneten Formen zu den sogenannten Hystrichosphaeroideen gestellt. (de)
- Los acritarcos, cuyo nombre significa de incierto origen, son pequeñas estructuras orgánicas encontradas como fósiles. Son un grupo artificial, pues cualquier pequeña estructura orgánica (ni carbonatada ni silícea) no soluble en ácido, que no pueda ser clasificada de otra manera es un acritarco. La mayoría de los acritarcos son probablemente restos de organismos unicelulares, especialmente de colonias bacterianas, algas planctónicas, protozoos y hongos. Se encuentran en rocas sedimentarias desde el Arcaico hasta el Cretácico. Se conocen acritarcos con una antigüedad de hasta 3200 millones de años, pero los primeros que se consideran probables fósiles de eucariotas datan de hace 1950-2150 millones de años. Se aíslan típicamente de rocas sedimentarias siliciclásticas usando ácido fluorhídrico, pero de vez en cuando se extraen de rocas ricas en carbonato. Se usan para fechar formaciones de rocas de la era Paleozoica. Puesto que la mayoría de los acritarcos son supuestamente marinos, son también útiles para interpretación paleoambiental. (es)
- Akritarkoak fosil bezala aurkitutako egitura organiko txiki batzuk dira. Orohar, azidotan disolba ezin daitekeen eta beste modu baten sailka ezin daitekeen edozein egitura organiko txiki (ez karbonatatua ezta silizeoa ere) akritarko bat da. Akritarko gehienak, ziur asko, organismo zelulabakarren hondarrak dira, batez ere alga planktonikoenak. Arroka sedimentarioetan topa daitezke Aurrekanbriarretik egundaino. Ohi arroka sedimentario siliziklastikoetatik azido fluorhidrikoa erabiliz isolatzen dira, baina, noiz behinka, karbonatuetan aberatsak diren arroketatik ateratzen dira. Paleozoikoko arroka eraketak datatzeko erabiltzen dira. Ustez, akritarko guztiak itsasokoak direnez, paleoingurugiroa interpretatzeko ere baliagarriak dira. Akritarkoek organismo mota aldaera handi baten hondarrak hartzen dituzte. Euren artean metazoo txikien arrautza oskoletatik hasi eta zenbait chlorophyta motaren kisteetaraino daude. Litekeena da akritarko mota batzuk dinoflagellata taldeko antzinako algen kisteak izatea. Akritarko batzuen izaera euren egituragatik identifika daiteke. Batzuk fosilekin lotutako produktu kimiko zehatzen presentziagatik tentatiboki identifika daitezke. Akritarkorik zaharrenekin lotutako organismoen izaera zalantzazkoa da, asko, ziur asko, itsasoko alga zelulabakarrekin lotuta egon daitezkeen arren. Teorian, akritarko baten taxoi biologikoa ezagutzen denean, mikrofosil zehatzak akritarko izaera galtzen du eta dagokion taldean sailkatua da. Duela 1400 milioi arteko adina duten akritarkoak ezagutzen dira, eta dibertsitate handia erakusten dute 100 milioi urte beranduago. Dibertsitatea gainbehera joan zen zehar duela 800 milioi urte. Dibertsitateak berriz gora egin zuen Garai Ediakarikoan. Dibertsitatea bat-batean erori zen Aurrekanbriarraren amaieran. Akritarkoek euren dibertsitaterik handiena kanbriar, ordobiziar, siluriar eta devoniar garaietan erakusten dute. (eu)
- Les acritarches sont des microfossiles à paroi organique, c’est-à-dire des palynomorphes, auxquels il n'est pas possible d'attribuer une affinité biologique avec certitude (on les regroupe dans les Biota incertae sedis). (fr)
- Vengono definite acritarchi alcune formazioni di palinomorfi (microfossili a parete organica, in contrapposizione ai microfossili a parete minerale, come Foraminifera o Conodonta). Fossili di questo tipo, forse sviluppatisi già a partire dal periodo Steniano (era Mesoproterozoica), sono caratteristici del successivo Toniano, all'inizio del Neoproterozoico, mentre si riducono fin quasi a sparire nel periodo seguente, il Cryogeniano.L'arco cronologico interessato va dunque da 1900-1800 a 400-500 milioni circa di anni fa. La scoperta di microfossili di questo tipo, nella seconda metà del XX secolo, è stata di fondamentale importanza perché spostò molto indietro nel tempo la comparsa delle prime cellule eucariotiche (a prescindere dalla modalità evolutiva con cui essa si originò realmente): essi infatti possono essere di fatto considerati dei "protisti fossili", nei quali tutte le funzioni di un intero organismo - di dimensioni e complessità superiori a qualsiasi procariote - erano racchiuse in un'unica cellula. (it)
- アクリターク (Acritarch) は分類不能な微化石の総称である。およそ32億年前から現在まで産出する。その多様性は、捕食動物の出現やカンブリア爆発などの大きな生態学的イベントを反映している。 (ja)
- Acritarcha, akritarchy, akrytarchy – grupa bardzo drobnych (zwykle 0,01–0,5 mm), jednokomórkowych skamieniałości, o ścianach zbudowanych z substancji organicznej i nieustalonej przynależności systematycznej. R. Buick jako element definicji podaje, ze muszą mieć minimum 50 mikrometrów (0,05 mm), według M. Jachowicz akritarchy mają maksymalnie 5 mm. Nazwa tej grupy skamieniałości wywodzi się od greckich wyrazów acritos – ‛niejasny’ oraz archae – ‛pochodzenie’. Nadana została w 1963 przez W.R. Evitta celem wyodrębnienia o niejasnym stanowisku systematycznym. Acritarchy są zazwyczaj uważane za grupę sztuczną, zawierającą cysty glonów różnych grup. Większość taksonów akritarch wiąże się z glonami spokrewnionymi z bruzdnicami, niewielką część z prazynofitami, są też formy bardziej enigmatyczne oraz zaliczane do zarodników roślinnych. Formy archaiczne mogą reprezentować sinice lub jednokomórkowe eukarionty. Akritarchy mają bardzo różne kształty (z reguły kuliste lub owalne) i rzeźbę powierzchni oraz liczbę i kształt wyrostków. Wraz z wielkością i formą otwarcia (szczeliny, przez którą wydostawał się z cysty organizm) są to cechy diagnostyczne (morfotypów) taksonów akritarch. (pl)
- Em paleontologia, denominaram-se como acritarcas um grupo de micro-fósseis esféricos, de parede celular orgânica, que foram encontrados em rochas do eon Precambriano, com cerca de 1,8 biliões de anos. Por causa da sua semelhança com fósseis mais recentes de dinoflagelados, principalmente os quistos conhecidos como , estes acritarcas foram considerados como uma forma mais antiga daquele filo. No entanto, eles não possuem a estrutura típica dos fósseis de dinoflagelados, tais como o e o poro de enquistamento; além disso, vários outros grupos de algas formam quistos com aspecto semelhante. Uma vez que não é possível fazer estudos genéticos destas formas, não se sabe exactamente como classificá-los, mas pensa-se que possam formar um táxon relacionado com algumas das divisões de algas eucarióticas. (pt)
- Акрітархи (від дав.-гр. ἄκριτος "сумнівний, неясний" ἀρχή "походження") - мікроскопічні викопні рештки одноклітинних (чи тих, що здаються одноклітинними) організмів, які характеризуються наявністю органічної оболонки і центральної порожнини, різновид . Описані з відкладень починаючи з протерозою. Геохронологічне поширення акрітархів бере початок з докембрію. Перша спостережувана адаптивна радіація має місце в тонійському періоді. Максимальне розповсюдження спостерігається з раннього кембрію. Має місце суттеве скорочення акрітархів у пізньому палеозої. Згодом нова адаптивна радіація в юрі, і наступне скорочення, наряду з крупним вимиранням фітопланктону в цілому в пізній крейді. Виявлено досить високу різноманітність видів і родів акрітархів, деякі з’являються і зникають, інші існують досить тривалий час. Існує класифікація з досить детальними описами. Описано (рос. мова) щонайменше 234 види (у 27 комплексах), англ. мовою понад 480 видів. Проведено аналіз двох таксонів неопротерозойських акритархів невідомої спорідненості, і . Використовувалися електронно-мікроскопічний (РЕМ, ПЕМ) і хімічний методи. Дослідження надає ультраструктурне і молекулярно-біологічне свідоцтво щодо генетичного зв’язку (спорідненості) між неопротерозойськими акрітархами і зеленими водоростями Chlorophyceae. (uk)
- Акритархи (от др.-греч. ἄκριτος «сомнительный, неясный» + ἀρχή «происхождение») — микроскопические ископаемые остатки одноклеточных (или кажущихся одноклеточными) организмов, характеризующиеся наличием органической оболочки и центральной полости, разновидность . Описаны из отложений начиная с протерозоя. Имеют практическое значение в геологии, где в качестве руководящих ископаемых используются как один из факторов установления относительного возраста осадочных горных пород. Геохронологическое распространение акритарх берёт начало из докембрия. Первая наблюдаемая адаптивная радиация имеет место в тонийском периоде. Максимальное распространение наблюдается с раннего кембрия. Имеет место существенное сокращение акритарх в позднем палеозое. Затем новая адаптивная радиация в юре, и очередное сокращение, наряду с крупным вымиранием фитопланктона в целом в позднем мелу. Обнаружено довольно большое многообразие видов и родов акритарх, некоторые появляются и исчезают, другие существуют довольно продолжительное время. Существует классификация с довольно подробным описанием. Описано (на русском языке) по меньшей мере 234 вида (в 27 комплексах), на английском языке более 480 видов. Проведён анализ двух таксонов неопротерозойских акритарх неизвестного родства, и . Использовались электронно-микроскопический (РЭМ, ПЭМ) и химический (Инфракрасная-Фурье спектроскопия, пиролиз газ-хроматография масс-спектроскопия, термодесорбционная масс-спектроскопия) методы. Исследование представляет ультраструктурное и молекулярно-биологическое свидетельство о генетической связи (родстве) между неопротерозойскими акритархами и зелёными водорослями Chlorophyceae. (ru)
- 疑源类（Acritarchs）是具的、亲缘关系不明的微体化石类群，它们很可能是多源的、具有不同亲缘关系的集合体。目前不能将它们归为任何已知的生物门类，但随着研究的深入一些疑源类被归为绿藻。它们在地层年代的确定、生物地层对比等方面非常有用，特别是在元古代和古生代地层中，疑源类有时是可找到的唯一化石。因此疑源类被广泛的用于生物地层学、古地理学和的研究。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Acritarcha čili česky akritarchy je termín označující všechny drobné (obvykle 20-150 µm) s organickou stěnou, které nelze klasifikovat do žádné přirozené skupiny organizmů. Tento termín poprvé použil Evitt v roce 1963 a znamená doslova "nejistého původu" (viz též incertae sedis). Datují se do širokého rozpětí geologických období: nejstarší jsou z , nejmladší pochází většinou z devonu , ačkoliv se vyskytují až dodnes. Mají různý tvar, někdy mají na sobě výstupky a jindy jsou hladké. Mohou mít něco společného s řasami, například se může v některých případech jednat o cysty řas či o obrněnky. (cs)
- الاكريتارك (الاسم العلمي: Acritarchs)، وهي أحافير صغيرة عضوية، معروف منذ حوالي 1800 مليون سنة وحتى وقتنا الحاضر. يعكس تنوعها الأحداث البيئية الكبرى مثل ظهور الافتراس والانفجار الكامبري. (ar)
- Acritarchs are organic microfossils, known from approximately 1800 million years ago to the present. The classification is a catch all term used to refer to any organic microfossils that cannot be assigned to other groups. Their diversity reflects major ecological events such as the appearance of predation and the Cambrian explosion. (en)
- Die Acritarcha (griechisch ἄκριτος ‚unsicher‘; αρχη ‚Ursprung‘), auch Acritarchen (Singular: das Acritarch) sind eine Gruppe von Mikrofossilien, deren systematische Einordnung weitgehend unbekannt ist. Der Name wurde 1963 von William R. Evitt eingeführt. Zu den Acritarchen werden die planktischen Organismen gezählt, deren widerstandsfähige Hüllen, etwa auf Basis von Sporopollenin oder ähnlichen hochpolymeren organischen Verbindungen als Fossilien in Sedimenten nachgewiesen werden können. Die vielfältigen Formen und die Erhaltungsfähigkeit in ansonsten fossilleeren Gesteinen machen sie zu wertvollen Werkzeugen der Paläontologie. Früher wurden die Acritarchen zusammen mit einigen, heute den Dinoflagellaten zugerechneten Formen zu den sogenannten Hystrichosphaeroideen gestellt. (de)
- Les acritarches sont des microfossiles à paroi organique, c’est-à-dire des palynomorphes, auxquels il n'est pas possible d'attribuer une affinité biologique avec certitude (on les regroupe dans les Biota incertae sedis). (fr)
- アクリターク (Acritarch) は分類不能な微化石の総称である。およそ32億年前から現在まで産出する。その多様性は、捕食動物の出現やカンブリア爆発などの大きな生態学的イベントを反映している。 (ja)
- 疑源类（Acritarchs）是具的、亲缘关系不明的微体化石类群，它们很可能是多源的、具有不同亲缘关系的集合体。目前不能将它们归为任何已知的生物门类，但随着研究的深入一些疑源类被归为绿藻。它们在地层年代的确定、生物地层对比等方面非常有用，特别是在元古代和古生代地层中，疑源类有时是可找到的唯一化石。因此疑源类被广泛的用于生物地层学、古地理学和的研究。 (zh)
- Els acritarcs són petites estructures orgàniques trobades en forma de fòssils. En general, qualsevol petita estructura orgànica (ni carbonatada ni silícia) no soluble en àcid, que no pugui ser classificada d'altra manera, és un acritarc. La majoria dels acritarcs són probablement restes d'organismes unicel·lulars, especialment d'algues planctòniques. Es troben en roques sedimentàries des del precambrià fins al present. (ca)
- Los acritarcos, cuyo nombre significa de incierto origen, son pequeñas estructuras orgánicas encontradas como fósiles. Son un grupo artificial, pues cualquier pequeña estructura orgánica (ni carbonatada ni silícea) no soluble en ácido, que no pueda ser clasificada de otra manera es un acritarco. La mayoría de los acritarcos son probablemente restos de organismos unicelulares, especialmente de colonias bacterianas, algas planctónicas, protozoos y hongos. Se encuentran en rocas sedimentarias desde el Arcaico hasta el Cretácico. Se conocen acritarcos con una antigüedad de hasta 3200 millones de años, pero los primeros que se consideran probables fósiles de eucariotas datan de hace 1950-2150 millones de años. (es)
- Akritarkoak fosil bezala aurkitutako egitura organiko txiki batzuk dira. Orohar, azidotan disolba ezin daitekeen eta beste modu baten sailka ezin daitekeen edozein egitura organiko txiki (ez karbonatatua ezta silizeoa ere) akritarko bat da. Akritarko gehienak, ziur asko, organismo zelulabakarren hondarrak dira, batez ere alga planktonikoenak. Arroka sedimentarioetan topa daitezke Aurrekanbriarretik egundaino. (eu)
- Vengono definite acritarchi alcune formazioni di palinomorfi (microfossili a parete organica, in contrapposizione ai microfossili a parete minerale, come Foraminifera o Conodonta). Fossili di questo tipo, forse sviluppatisi già a partire dal periodo Steniano (era Mesoproterozoica), sono caratteristici del successivo Toniano, all'inizio del Neoproterozoico, mentre si riducono fin quasi a sparire nel periodo seguente, il Cryogeniano.L'arco cronologico interessato va dunque da 1900-1800 a 400-500 milioni circa di anni fa. (it)
- Em paleontologia, denominaram-se como acritarcas um grupo de micro-fósseis esféricos, de parede celular orgânica, que foram encontrados em rochas do eon Precambriano, com cerca de 1,8 biliões de anos. Por causa da sua semelhança com fósseis mais recentes de dinoflagelados, principalmente os quistos conhecidos como , estes acritarcas foram considerados como uma forma mais antiga daquele filo. No entanto, eles não possuem a estrutura típica dos fósseis de dinoflagelados, tais como o e o poro de enquistamento; além disso, vários outros grupos de algas formam quistos com aspecto semelhante. (pt)
- Acritarcha, akritarchy, akrytarchy – grupa bardzo drobnych (zwykle 0,01–0,5 mm), jednokomórkowych skamieniałości, o ścianach zbudowanych z substancji organicznej i nieustalonej przynależności systematycznej. R. Buick jako element definicji podaje, ze muszą mieć minimum 50 mikrometrów (0,05 mm), według M. Jachowicz akritarchy mają maksymalnie 5 mm. (pl)
- Акритархи (от др.-греч. ἄκριτος «сомнительный, неясный» + ἀρχή «происхождение») — микроскопические ископаемые остатки одноклеточных (или кажущихся одноклеточными) организмов, характеризующиеся наличием органической оболочки и центральной полости, разновидность . Описаны из отложений начиная с протерозоя. Имеют практическое значение в геологии, где в качестве руководящих ископаемых используются как один из факторов установления относительного возраста осадочных горных пород. (ru)
- Акрітархи (від дав.-гр. ἄκριτος "сумнівний, неясний" ἀρχή "походження") - мікроскопічні викопні рештки одноклітинних (чи тих, що здаються одноклітинними) організмів, які характеризуються наявністю органічної оболонки і центральної порожнини, різновид . Описані з відкладень починаючи з протерозою. Виявлено досить високу різноманітність видів і родів акрітархів, деякі з’являються і зникають, інші існують досить тривалий час. Існує класифікація з досить детальними описами. Описано (рос. мова) щонайменше 234 види (у 27 комплексах), англ. мовою понад 480 видів. (uk)
|
