| dbo:abstract
|
- The IBM System/360, announced in 1964, introduced what is now generally known as 9-track tape. The 1⁄2 inch (12.7 mm) wide magnetic tape media and reels have the same size as the earlier IBM 7-track format it replaced, but the new format has eight data tracks and one parity track for a total of nine parallel tracks. Data is stored as 8-bit characters, spanning the full width of the tape (including the parity bit). Various recording methods have been employed during its lifetime as tape speed and data density increased, including PE (phase encoding), GCR (group-coded recording) and NRZI (non-return-to-zero, inverted, sometimes pronounced "nur-zee"). Tapes come in various sizes up to 3,600 feet (1,100 m) in length. The standard size of a byte was effectively set at eight bits with the S/360 and nine-track tape. For over 30 years the format dominated offline storage and data transfer, but by the end of the 20th century it was obsolete, and the last manufacturer of tapes ceased production in early 2002, with drive production ending the next year. (en)
- 9-доріжкова магнітна стрічка — магнітна стрічка, розроблена компанією IBM для систем цифрового запису даних і поширена на великих комп'ютерах з 1960-х до 1980-х років. З 1952 року IBM використовувала 7-доріжкову стрічку шириною 12.7 мм (½ дюйма) для лінійного запису даних у (з додатковим бітом парності). Після появи в 1964 році сімейства IBM System/360, де застосовувалися 8-бітові символи, на тій же стрічці шириною ½ дюйма стали розміщувати вже 9 доріжок. Такий формат згодом поширився також в системах інших виробників і широко використовувався до 1980-х років. В СРСР цей стандарт магнітних стрічок абсолютно домінував завдяки використанню стрічкових накопичувачів сімейства ЄС ЕОМ, в тому числі і в складі комп'ютерів інших архітектур. Стрічка виготовлялась з лавсану товщиною 45-55 мкм (згодом — 37 мкм). Щільністю запису становила 32, 63 і 243 біт/мм (800, 1600 і 6250 біт/дюйм), що відповідало ємності однієї стандартної котушки стрічки, відповідно, 20, 40 і 140 Мбайт (в СРСР пристрої з щільністю 243 біт/мм не отримали поширення через недостатню якість стрічки). Стрічка намотувалася магнітним шаром всередину на котушки діаметром 267 мм (10,5 дюймів), що вміщували 730 метрів стрічки, існували також котушки зменшеного діаметру 216 та 178 мм (8.5 та 7 дюймів), що містили відповідно 340 та 183 метра стрічки. Ззовні котушка закривалася пластмасовим пояском, всередині іноді мала алюмінієву обійму для фіксації котушки в стрічкопротяжному механізмі накопичувача на магнітній стрічці та кільце захисту від запису. (uk)
- 9-доро́жечная ле́нта — стандарт записи на магнитную ленту, разработанный компанией IBM и распространённый на больших компьютерах с 1960-х по 1980-е годы. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- 9-доро́жечная ле́нта — стандарт записи на магнитную ленту, разработанный компанией IBM и распространённый на больших компьютерах с 1960-х по 1980-е годы. (ru)
- The IBM System/360, announced in 1964, introduced what is now generally known as 9-track tape. The 1⁄2 inch (12.7 mm) wide magnetic tape media and reels have the same size as the earlier IBM 7-track format it replaced, but the new format has eight data tracks and one parity track for a total of nine parallel tracks. Data is stored as 8-bit characters, spanning the full width of the tape (including the parity bit). Various recording methods have been employed during its lifetime as tape speed and data density increased, including PE (phase encoding), GCR (group-coded recording) and NRZI (non-return-to-zero, inverted, sometimes pronounced "nur-zee"). Tapes come in various sizes up to 3,600 feet (1,100 m) in length. (en)
- 9-доріжкова магнітна стрічка — магнітна стрічка, розроблена компанією IBM для систем цифрового запису даних і поширена на великих комп'ютерах з 1960-х до 1980-х років. З 1952 року IBM використовувала 7-доріжкову стрічку шириною 12.7 мм (½ дюйма) для лінійного запису даних у (з додатковим бітом парності). Після появи в 1964 році сімейства IBM System/360, де застосовувалися 8-бітові символи, на тій же стрічці шириною ½ дюйма стали розміщувати вже 9 доріжок. Такий формат згодом поширився також в системах інших виробників і широко використовувався до 1980-х років. В СРСР цей стандарт магнітних стрічок абсолютно домінував завдяки використанню стрічкових накопичувачів сімейства ЄС ЕОМ, в тому числі і в складі комп'ютерів інших архітектур. (uk)
|
