| dbo:abstract
|
- 243 إيدا (/ˈaɪdə/) هو كويكب صغير يتخذ مداراً حول الشمس، ينتمي إلى عائلة كورونيس وهي عائلة من الكويكبات تقع في حزام الكويكبات بين المريخ والمشتري. اكتشف 243 إيدا في 29 أيلول 1884 من قبل الفلكي النمساوي يوهان بليسا، وهو الكويكب رقم 45 الذي يكتشفه. وسمي باسم حورية من الأساطير اليونانية. من قبل الفلكي الهاوي مورس فون كافنر. الملاحظات وعمليات الرصد التلسكوبية التي أجريت فيما بعد صنفت إيدا بأنه كويكب من النوع أس وهو النوع الأكثر عددا في حزام الكويكبات الداخلي. ومثل كل الكويكبات في حزام الكويكبات، فإن مدار إيدا يكمن بين المريخ والمشتري. وتستغرق فترته المدارية حول الشمس 4.84 سنة، وفترة دورانه حول نفسه 4.63 ساعة ومتوسط قطر إيدا 31.4 كم وهذا يعادل (19.5 ميل). (ar)
- Ida (designació de planeta menor: 243 Ida) és un asteroide de la família Coronis del cinturó principal. Va ser descobert el 29 de setembre del 1884 per Johann Palisa i rebé el nom d'una nimfa de la mitologia grega. Posteriors observacions telescòpiques classificaren l'asteroide Ida com un asteroide de tipus S, el tipus més nombrós en el cinturó interior d'asteroides. El 28 d'agost del 1993, Ida va ser visitat per la nau espacial Galileo, amb destinació a Júpiter. Va ser el segon asteroide visitat per una nau espacial i el primer que es va descobrir que tenia un satèl·lit. Igual que tots els asteroides del cinturó principal, l'òrbita d'Ida es troba entre els planetes Mart i Júpiter. El seu període orbital és de 4,84 anys, i el seu període de rotació, de 4,63 hores. Ida té un diàmetre mitjà de 31,4 quilòmetres. És de forma irregular i allargada, i, pel que sembla, està compost per dos grans objectes connectats entre si que donen lloc a una forma que recorda un croissant. La seva superfície és una de les que tenen més cràters del sistema solar, amb una àmplia varietat pel que fa a les mides i les edats dels cràters. La lluna d'Ida, Dàctil, va ser descoberta per la membre de la missió Ann Harch en imatges preses per la sonda Galileo. Va rebre el seu nom dels dàctils, les criatures que habitaven la muntanya Ida, segons la mitologia grega. Dàctil, que fa només 1,4 quilòmetres de diàmetre, és aproximadament una vintena part de la mida d'Ida. La seva òrbita al voltant d'Ida, però, no es va poder determinar amb gaire precisió. No obstant això, les limitacions de les possibles òrbites permeten una estimació aproximada de la densitat d'Ida, que va revelar que no conté minerals metàl·lics. Dàctil i Ida comparteixen moltes característiques, la qual cosa en suggereix un origen comú. Les imatges creades per la sonda Galileo, i la posterior mesura de la massa d'Ida, significaren nous coneixements sobre la geologia dels asteroides de tipus S. Abans del sobrevol de Galileo, s'havien proposat moltes teories per explicar la seva composició mineral. La determinació de la seva composició permet una correlació entre la caiguda de meteorits a la Terra i el seu origen en el cinturó d'asteroides. Les dades creades a partir del sobrevol van assenyalar que els asteroides de tipus S són la font dels meteorits de condrita ordinària, el tipus més comú que es troba a la superfície de la Terra. (ca)
- (243) Ida je planetka 54 kilometrů dlouhá z hlavního pásu planetek, kterou zkoumala sonda Galileo při svém průletu 28. srpna 1993. Je to první objevená binární planetka a je součástí rodiny planetek Koronis. (cs)
- (243) Ida ist ein Asteroid des Asteroidenhauptgürtels, der am 29. September 1884 von Johann Palisa an der Universitätssternwarte Wien entdeckt wurde. Der Asteroid wurde nach der Nymphe Ida aus der griechischen Mythologie benannt. Ida ist ein unregelmäßig geformter, langgestreckter Körper mit einem mittleren Durchmesser von 31,4 Kilometern. Er besitzt eine helle, silikatreiche Oberfläche. Am 28. August 1993 passierte die Raumsonde Galileo den Asteroiden in einem Abstand von 10.500 km und sandte CCD-Aufnahmen zur Erde. Die Aufnahmen zeigen, dass der Himmelskörper von Einschlagskratern überzogen ist. Große Teile des Asteroiden sind von einer Staubschicht, dem Regolith, bedeckt. Es zeigte sich weiterhin, dass Ida von einem kleinen natürlichen Satelliten umkreist wird. Dieser nur 1,4 km große Mond erhielt den Namen Dactyl und war der erste beobachtete Asteroidenmond. (de)
- Η 243 Ίδη (243 Ida) είναι αστεροειδής της Κύριας Ζώνης Αστεροειδών με απόλυτο μέγεθος (όπως ορίζεται για το Ηλιακό Σύστημα) 9,94. Ανακαλύφθηκε το 1884 από τον Αυστριακό αστρονόμο Γιόχαν Παλίζα και έλαβε το όνομά της από μια από τις τροφούς του Δία στην ελληνική μυθολογία. Παρατηρήσεις με τηλεσκόπιο από τη Γη οδήγησαν στην κατάταξη της Ίδης στους αστεροειδείς φασματικού τύπου S (λιθώδεις), που είναι και οι πλέον συνηθισμένοι στο εσωτερικό τμήμα της Κύριας Ζώνης. Το σημαντικό σχετικά με την Ίδη είναι ότι στις 28 Αυγούστου 1993 πέρασε από πολύ κοντά της το διαστημόπλοιο , στο ταξίδι του προς τον Δία και μετέδωσε εικόνες της. Η 243 Ίδη υπήρξε έτσι ο δεύτερος αστεροειδής στην Ιστορία τον οποίο επισκέφθηκε τεχνητό αντικείμενο και ο πρώτος του οποίου ανακαλύφθηκε φυσικός δορυφόρος, καθώς οι εικόνες του Γκαλιλέο απεκάλυψαν την ύπαρξη του δορυφόρου «Δάκτυλος», που περιφέρεται γύρω από την Ίδη. Η Ίδη περιφέρεται γύρω από τον Ήλιο μία φορά κάθε 4,84 γήινα έτη, ενώ συγχρόνως περιστρέφεται γύρω από τον εαυτό της μία φορά κάθε 4 ώρες και 38 λεπτά. Η μέση διάμετρός της είναι 31,4 χλμ. Το σχήμα της είναι επίμηκες και ακανόνιστο (μοιάζει με μπουκάλι ή κρουασάν, αναλόγως της γωνίας παρατηρήσεως). Φαίνεται ότι αποτελείται από δύο ενωμένα σώματα. Η επιφάνειά της φέρει πολλούς κρατήρες (μία από τις μεγαλύτερες πυκνότητες κρατήρων για σώμα του Ηλιακού Συστήματος) που εμφανίζουν μεγάλη ποικιλία διαστάσεων και ηλικιών. Η επίσκεψη του Γκαλιλέο επέτρεψε επίσης τη μέτρηση της μάζας της Ίδης και τη μελέτη με νέα δεδομένα της γεωλογίας των λιθωδών αστεροειδών. Η γνώση των συστάσεών τους επιτρέπει μία συσχέτιση ανάμεσα στους μετεωρίτες που βρίσκονται στη Γη και στην προέλευσή τους από τη ζώνη των αστεροειδών. Τα δεδομένα που αποκτήθηκαν από τη διέλευση του Γκαλιλέο υπέδειξαν τους αστεροειδείς τύπου S ως την πηγή των χονδριτών μετεωριτών, του συνηθέστερου τύπου που βρίσκεται στη Γη. (el)
- Ida, minor planet designation 243 Ida, is an asteroid in the Koronis family of the asteroid belt. It was discovered on 29 September 1884 by Austrian astronomer Johann Palisa at Vienna Observatory and named after a nymph from Greek mythology. Later telescopic observations categorized Ida as an S-type asteroid, the most numerous type in the inner asteroid belt. On 28 August 1993, Ida was visited by the uncrewed Galileo spacecraft while en route to Jupiter. It was the second asteroid visited by a spacecraft and the first found to have a natural satellite. Ida's orbit lies between the planets Mars and Jupiter, like all main-belt asteroids. Its orbital period is 4.84 years, and its rotation period is 4.63 hours. Ida has an average diameter of 31.4 km (19.5 mi). It is irregularly shaped and elongated, apparently composed of two large objects connected together. Its surface is one of the most heavily cratered in the Solar System, featuring a wide variety of crater sizes and ages. Ida's moon Dactyl was discovered by mission member Ann Harch in images returned from Galileo. It was named after the Dactyls, creatures which inhabited Mount Ida in Greek mythology. Dactyl is only 1.4 kilometres (0.87 mi) in diameter, about 1/20 the size of Ida. Its orbit around Ida could not be determined with much accuracy, but the constraints of possible orbits allowed a rough determination of Ida's density and revealed that it is depleted of metallic minerals. Dactyl and Ida share many characteristics, suggesting a common origin. The images returned from Galileo and the subsequent measurement of Ida's mass provided new insights into the geology of S-type asteroids. Before the Galileo flyby, many different theories had been proposed to explain their mineral composition. Determining their composition permits a correlation between meteorites falling to the Earth and their origin in the asteroid belt. Data returned from the flyby pointed to S-type asteroids as the source for the ordinary chondrite meteorites, the most common type found on the Earth's surface. (en)
- 243 Ida estas mezgranda sed hela asteroido de la asteroida zono, ano de la Koronisa familio, malkovrita de la aŭstria astronomo Johann Palisa, la 29-an de septembro 1884 elde la . (eo)
- 243 Ida, asteroide gerrikoan aurkitutako 243. asteroidearen izena da. 1884ko irailak 29an aurkitu zuen Johann Palisak. Daktyl izeneko ilargi bat du. S klaseko asteroide bat da, eta 55x24x20 kilometroko neurria du, 4,6 ordutik behin biratzen duena bere ardatzik laburrenaren inguruan. Koronis familiako kideetako bat da. Bere orbietak, 2,86 unitate astronomikoko bat eta 4,84 urteko periodo bat du. Bere okerdura 1,1ºkoa da. (eu)
- (243) Ida es un asteroide de la familia de Coronis situado en el cinturón principal de asteroides. Fue descubierto el 29 de septiembre de 1884 por Johann Palisa y recibió el nombre de una ninfa de la mitología griega a propuesta de . Posteriores observaciones telescópicas clasificaron el asteroide Ida como un asteroide de tipo S, el segundo tipo más común en el cinturón de asteroides. El 28 de agosto de 1993, la sonda espacial Galileo visitó Ida de camino a Júpiter. Fue el segundo asteroide visitado por una nave espacial y el primero en que se confirmó la existencia de un satélite. Al igual que todos los asteroides del cinturón principal, la órbita de Ida se encuentra entre los planetas Marte y Júpiter. Su período orbital es de 4,84 años y su periodo de rotación es 4,63 horas. Ida tiene un diámetro medio de 32 kilómetros. Es de forma irregular, alargado y podría estar compuesto por dos grandes objetos conectados entre sí mediante un cuello estrecho. La superficie presenta abundancia de cráteres de diversas medidas y edades. El satélite de Ida, Dáctilo, fue descubierto en imágenes tomadas por la sonda Galileo por , miembro de la misión. Recibió su nombre de los dactilos, las criaturas que habitaban el monte Ida, según la mitología griega. Dáctilo, que tiene solo 1,4 kilómetros de diámetro, representa aproximadamente la vigésima parte del tamaño de Ida. Su órbita no se pudo determinar con mucha precisión. Sin embargo, las posibles órbitas de Dáctilo permiten una estimación aproximada de la densidad de Ida, la cual reveló que el asteroide no contiene minerales metálicos. Ida y Dáctilo comparten muchas características físicas, lo que sugiere un origen común para ambos. Las imágenes tomadas por la Galileo y la posterior medición de la masa de Ida supusieron nuevos conocimientos de la geología de los asteroides de tipo S. Antes del sobrevuelo, se habían propuesto varias teorías para explicar su composición mineral. La determinación de la composición permite una correlación entre la caída de meteoritos a la Tierra y su origen en el cinturón de asteroides. Los datos obtenidos durante el sobrevuelo señalaron a los asteroides de tipo S como la fuente de los meteoritos de condrita ordinaria, el tipo más común de meteorito. (es)
- 243 Ida (/ˈaɪdə/ EYE-də) adalah asteroid yang merupakan bagian dari di sabuk asteroid. Asteroid ini ditemukan pada tanggal 29 September 1884 oleh dan dinamai dari seorang nimfa dalam mitologi Yunani. Pengamatan berikutnya dengan menggunakan teleskop menunjukkan bahwa Ida adalah , yang merupakan jenis dengan jumlah terbanyak di sabuk asteroid dalam. Pada 28 Agustus 1993, Ida dikunjungi oleh wahana Galileo yang sedang menuju ke Yupiter. Asteroid ini merupakan asteroid kedua yang dikunjungi oleh wahana angkasa dan asteroid pertama yang diketahui memiliki satelit alami. Seperti semua asteroid sabuk utama, orbit Ida berada di antara planet Mars dan Yupiter. Periode orbitnya tercatat sebesar 4,84 tahun, sementara periode rotasinya adalah 4,63 jam. Rata-rata diameter Ida adalah 314 km (195 mi). Asteroid ini berbentuk tidak biasa, panjang, dan tampaknya terdiri dari dua objek besar yang terhubung dengan bentuk yang mirip dengan croissant. Permukaannya merupakan salah satu yang paling berkawah di Tata Surya dan terdapat berbagai kawah dengan berbagai ukuran dan usia. Satelit Ida, Dactyl, ditemukan oleh anggota misi Ann Harch dari citra-citra yang didapat oleh Galileo. Satelit tersebut dinamai dari , makhluk yang menghuni Gunung Ida dalam mitologi Yunani. Diameter Dactyl adalah 14 kilometer (46.000 ft), sementara besarnya kurang lebih seperduapuluh besar Ida. Orbitnya tidak dapat ditentukan secara akurat. Namun, batasan kemungkinan orbit memampukan penentuan kepadatan Ida secara kasar, yang menunjukkan bahwa asteroid ini telah kehabisan mineral metalik. Dactyl dan Ida memiliki karakteristik yang serupa, sehingga mungkin asal usulnya sama. Citra-citra yang diabadikan oleh Galileo dan pengukuran massa Ida yang dilakukan selanjutnya memberikan banyak pengetahuan mengenai geologi asteroid tipe S. Sebelum terbang lintas Galileo, banyak teori yang telah diajukan untuk menjelaskan komposisi mineralnya. Dengan penentuan komposisi, korelasi antara meteorit yang jatuh ke Bumi dan asal usulnya di sabuk asteroid dapat ditentukan. Data yang dikembalikan dari terbang lintas menunjukkan bahwa asteroid tipe S merupakan sumber meteorit kondrit O, yang merupakan jenis meteorit paling umum di permukaan Bumi. (in)
- (243) Ida est un astéroïde de la famille de Coronis, elle-même située dans la ceinture principale et qui a la particularité de posséder une lune astéroïdale. Il a été découvert le 29 septembre 1884 par l'astronome Johann Palisa et nommé d'après une nymphe de la mythologie grecque. Plus tard les observations ont classé Ida comme un astéroïde de type S, celui le plus représenté dans la ceinture d'astéroïdes intérieure. Le 28 août 1993, la sonde Galileo, à destination de Jupiter, a photographié Ida et sa lune Dactyle. C'est le deuxième astéroïde à être observé de près par un vaisseau spatial et le premier trouvé à posséder un satellite. Comme tous les astéroïdes de la ceinture principale, l'orbite d'Ida se trouve entre les planètes Mars et Jupiter. Sa période de révolution est de 4,84 années et sa période de rotation est de 4,63 heures. Ida, de forme irrégulière et allongée, a un diamètre moyen de 31,4 km. Il semble composé de deux grands objets reliés entre eux dans une forme qui rappelle celle d'un croissant. Sa surface est l'une des plus cratérisées du Système solaire, avec une grande variété de tailles et d'âges. Dactyle, la lune d'Ida, a été découverte par un membre de la mission Galileo nommée Ann Harch à partir des images reçues. Le nom qui lui a été attribué provient des Dactyles dans la mythologie grecque, les créatures qui habitaient le mont Ida. Dactyle, avec seulement 1,4 kilomètre de diamètre, représente environ un vingtième de la taille d'Ida. Son orbite autour d'Ida n'a pas pu être déterminée avec une grande précision. Cependant, les études ont permis d'estimer la densité d'Ida, et ont révélé qu'il est appauvri en minéraux métalliques. Dactyle et Ida partagent de nombreuses caractéristiques, ce qui suggère une origine commune. Les images de Galileo puis l'évaluation ultérieure de la masse d'Ida ont fourni de nouveaux indices sur la géologie des astéroïdes de type S. Avant le survol par la sonde, beaucoup de théories ont été proposées pour expliquer leur composition minérale. La détermination de leur composition permet d'effectuer une corrélation entre la chute d'une météorite sur la Terre et son origine dans la ceinture d'astéroïdes. Les données renvoyées par ce survol d'Ida ont fait apparaître que les astéroïdes de type S sont à l'origine des météorites à chondrites ordinaires, qui est le type le plus commun que l'on puisse trouver sur la surface de la Terre. (fr)
- 243 Ida è un asteroide della fascia principale, appartenente alla famiglia Coronide e classificato come asteroide di tipo S. Fu scoperto nel 1884 da Johann Palisa e ha un diametro medio di circa 32 km. Ida presenta un'orbita caratterizzata da un semiasse maggiore pari a 2,8625298 au e da un'eccentricità di 0,0423704, inclinata di 1,13290° rispetto all'eclittica. Il suo nome è dedicato a , nella mitologia greca una ninfa del monte Ida che fu balia di Zeus. Ida fu il primo asteroide binario ad essere scoperto; esso è infatti accompagnato da un piccolo satellite di 1,4 km, Dattilo, scoperto il 28 agosto 1993 durante la missione della sonda Galileo. Come tutti gli asteroidi appartenenti alla fascia principale, l'orbita di Ida giace tra quella di Marte e Giove. Il suo periodo di rivoluzione è di 4,84 anni mentre il suo periodo di rotazione è di 4,63 ore. Ha una forma irregolare e allungata ed è apparentemente composto da due larghi oggetti tenuti insieme in una forma che fa venire in mente un cornetto. La sua superficie è una delle più craterizzate del sistema solare e presenta una vasta varietà di crateri differenti per età e grandezza. Dattilo fu scoperto da nelle immagini arrivate dalla sonda Galileo. Il suo nome, Dattilo, deriva dai Dattili, creature che secondo la mitologia greca abitavano il Monte Ida. Avendo un diametro di soli 1,4 km, Dattilo è circa un ventunesimo della grandezza di Ida. La sua orbita intorno a Ida non può essere determinata con molta accuratezza. Comunque, le restrizioni delle possibili orbite permettono un'approssimativa determinazione della densità di Ida, che ha rivelato che Ida è povera di minerali metallici. Dattilo e Ida hanno, perciò, caratteristiche simili, portando a pensare che abbiano avuto un'origine comune. Le immagini provenienti dalla sonda Galileo e le successive misurazioni della massa di Ida forniscono nuove informazioni riguardanti la geologia degli asteroidi di tipo S. Prima del sorvolo ravvicinato di Galileo, erano state proposte molte differenti teorie per spiegarne la composizione in termini di minerali. Determinare questa composizione permette una correlazione tra la caduta delle meteoriti sulla Terra e la loro origine nella cintura degli asteroidi. I dati provenienti dal flyby puntavano agli asteroidi di tipo S come fonte delle ordinarie Condriti, il più comune tipo di asteroidi trovati sulla Terra. (it)
- 243 이다(독일어·영어: 243 Ida)는 소행성대에 있는 코로니스족의 소행성으로, 1884년 9월 29일에 요한 팔리사가 발견하여 그리스 신화에 나오는, 크레타섬 이디산에 살던 님프 이다의 이름을 붙였다. 이후 망원경 관측으로 이다는 내부 소행성대에서 가장 흔한 형태인 S형 소행성으로 분류되었다. 1993년 8월 28일에는 목성 탐사선 갈릴레오 호가 이다의 중력을 이용해 목성으로 궤도를 수정하기 위해 이다에 접근하였다. 이로써 이다는 우주선이 근접한 두 번째 소행성이자 위성을 가진 소행성 중 최초로 발견된 소행성으로 기록되었다. 소행성대의 다른 소행성들처럼 이다의 궤도는 화성과 목성 사이에 놓여 있다. 공전 주기는 4.84년이며, 자전 주기는 4.63 시간이다. 이다의 평균 직경은 31.4 km로, 울퉁불퉁하고 길다란 모양을 가지고 있는데, 마치 크루아상빵처럼 두 개의 다른 물체가 서로 붙어 있는 것처럼 보인다. 표면은 태양계 내에서 가장 심하게 충돌구로 덮여 있는 천체 중 하나로, 충돌구들의 크기와 오래된 정도가 매우 다양하다. 이다의 위성 다크틸은 갈릴레오가 전송한 사진에서 연구원 앤 하치가 발견했으며, 이다 산에 산다는 그리스 신화상의 생물 다크틸로이의 이름을 따 명명했다. 다크틸의 직경은 이다의 12분의 1인 1.4 킬로미터에 불과하다. 다크틸과 이다는 많은 공통점을 가지고 있으며, 두 천체의 기원이 같다고 주장되기도 한다. 갈릴레오가 전송한 사진과 이다의 구성 성분을 후속 조사한 결과 S형 소행성의 지질에 대한 많은 정보를 얻을 수 있었다. 갈릴레오의 접근 통과 이전에는 소행성의 광물 조성을 설명하기 위해 여러 이론들이 난무했다. 소행성의 구성 성분을 확실히 앎으로써 소행성대가 기원인 운석과 성분을 상호 관련시킬 수도 있는데, 소행성을 접근 통과하며 얻은 데이터들은 지구 표면에서 가장 많이 발견되는 보통 콘드라이트 유성체의 기원으로 S형 소행성을 가리키고 있다. (ko)
- イダ またはアイーダ またはアイダ (243 Ida) は、太陽系の小惑星のひとつ。コロニス族に属する。1884年9月29日にオーストリアの天文家ヨハン・パリサによって発見された。英語読みではアイーダとなる。名はギリシア神話に登場する、幼少のゼウスを育てたニンフの一人でアドラステイアの妹に由来する（イデはクレタ島にある山の名前でもある）。 1993年8月28日、木星探査機ガリレオがイダの近くを通過し、観測を行った（最接近時の距離は10,500 km）。この時に撮影された写真によって直径1.4 kmの小さな衛星（ダクティル）を持つことが発見された。また、イダは二重小惑星であることが初めて確認された小惑星である。 MUSES-C（はやぶさ）後継機の探査対象候補として検討されたこともある。 (ja)
- (243) Ida – planetoida średniej wielkości krążąca w głównym pasie planetoid. (pl)
- (243) Ida is een planetoïde in het zonnestelsel met een baan tussen Mars en Jupiter. Het is de 243e ontdekte planetoïde. Ida is bedekt met kraters en heeft een onregelmatige vorm met een grootste diameter van 56 kilometer. Er bestaat een theorie dat Ida relatief recent is ontstaan door botsingen van grotere planetoïden. Ida is een van de weinige planetoïden die van dichtbij zijn waargenomen. De ruimtesonde Galileo passeerde Ida in 1993 op een afstand van slechts 2400 kilometer. Daarbij werd vastgesteld dat Ida een maantje (Dactyl) heeft. Later zijn ook bij andere planetoïden maantjes waargenomen. (nl)
- (243) Ида (лат. Ida) — небольшой астероид главного пояса, входящий в семейство Корониды. Был обнаружен 29 сентября 1884 года австрийским астрономом Иоганном Пализой в обсерватории Вены (Австрия) и назван в честь нимфы Иды — персонажа древнегреческой мифологии. Позднейшие наблюдения идентифицировали Иду как каменный астероид класса S (один из самых распространённых спектральных классов пояса астероидов). Как и все астероиды главного пояса, Ида находится на орбите между Марсом и Юпитером, её орбитальный период составляет 4,84 года, а период вращения — 4,63 часа. Ида имеет неправильную вытянутую форму со средним диаметром 32 км. 28 августа 1993 года мимо астероида пролетел автоматический космический аппарат «Галилео» (США), который обнаружил у Иды спутник размером 1,4 км. Спутник был назван Дактиль, в честь дактилей — в древнегреческой мифологии существ, обитавших на острове Крит на горе Ида, на склонах которой расположена Идейская пещера, где богиня Рея прятала младенца Зевса, поручив его нимфам Иде и Адрастее. Дактиль стал первым спутником, обнаруженным у астероида. Его диаметр — всего лишь 1,4 км, что составляет около одной двадцатой части размера Иды. Орбита Дактиля вокруг Иды не может быть точно определена, но имеющихся данных хватило, чтобы приблизительно оценить плотность Иды и её состав. Участки поверхности Иды имеют различную яркость, что связано с обилием различных железосодержащих минералов. На поверхности Иды много кратеров различных диаметров и возрастов, это одно из самых кратеризованных тел в Солнечной системе. Изображения с «Галилео» и последующие измерения массы Иды позволили получить много новых данных о геологии каменных астероидов. Ранее существовало множество теорий, объясняющих минералогический состав астероидов этого класса. Получить данные об их составе можно было только благодаря анализу упавших на Землю хондритных метеоритов, которые являются наиболее распространённым типом метеоритов. Считается, что именно астероиды S-класса являются основным источником таких метеоритов. (ru)
- 243 Іда (лат. Ida) — невеликий астероїд головного поясу, що входить до сім'ї Короніди. Відкритий 29 вересня 1884 року австрійським астрономом Йоганном Палізою в обсерваторії міста Відень (Австрія). Названо на честь німфи з давньогрецької міфології, яка няньчила юного Зевса. Пізніші спостереження ідентифікували Іду як кам'яний астероїд типу S (один з найпоширеніших спектральних класів астероїдів). Орбіта Іди, як і всі інших астероїдів головного поясу, розташована між Марсом та Юпітером, її орбітальний період становить 4,84 року, а період обертання навколо власної осі — 4,63 години. Іда має неправильну витягнуту форму з середнім діаметром 32 км. 28 серпня 1993 року повз астероїда пролетів автоматичний космічний апарат «Галілео» (США), який виявив у Іди супутник розміром 1,4 км. Супутник отримав назву Дактиль, на честь дактилів — демонів у давньогрецькій міфології, що мешкали на острові Крит, на горі Іда . Дактиль став першим супутником, виявленим у астероїда. Його діаметр 1,4 км, що становить близько однієї двадцятої діаметра Іди. Його орбіта навколо Іди не може бути точно визначена, але наявних даних вистачило, щоб приблизно оцінити щільність Іди та її склад. Ділянки поверхні Іди мають різну яскравість, що пов'язано з різною кількістю залізовмісних мінералів на них. На поверхні Іди багато кратерів різного діаметра й віку, це одне з найбільш кратерованих тіл у Сонячній системі. Зображення з «Галілео» і наступні вимірювання маси Іди дозволили отримати багато нових даних про геологію кам'яних астероїдів. Раніше існувало багато теорій, що пояснюють мінералогічний склад астероїдів цього класу. Отримати дані про їх склад можна було лише завдяки аналізу хондритних метеоритів. Вважається, що саме астероїди типу S є основним джерелом таких метеоритів. (uk)
- 243 Ida eller 1988 DB1 är en asteroid i asteroidbältet mellan planeterna Mars och Jupiter. Ida är en asteroid i Koronis-familjen och har många likheter med en annan asteroid, 158 Koronis. De två asteroiderna tros ha tillhört samma klot ursprungligen. Asteroiden har fått sitt namn efter Ide, som var en nymf i grekisk mytologi. Senare observationer med teleskop har resulterat i att Ida kategoriserats som en asteroid av S-typ. Asteroiderna finns i tre huvudtyper: S (silikat- eller stenasteroider), C (kolrika asteroider) och M (metallrika asteroider). S-typen är den vanligaste i den inre delen av asteroidbältet. Ida är på ett avstånd av 447 miljoner km från solen, tre gånger jordens avstånd från solen. Idas omloppstid runt solen är 4,84 år och dess rotationsperiod runt sin egen axel är 4,63 timmar. Ida har en starkt oregelbunden form med en genomsnittlig diameter på 31,4 km. Ytan består av en stor mängd kratrar av olika storlekar och ålder. (sv)
- 243 Ida é um asteroide do cinturão de asteroides. Primeiro asteroide binário com uma lua descoberto. Foi fotografado pela primeira vez pela sonda Galileu em 28 de Agosto de 1993. (pt)
- 艾女星（小行星243）是一顆位于主小行星帶的鴉女星族小行星，由约翰·帕利扎于1884年9月29日發現。其名來源於希臘神話中的一位寧芙。通過天文望遠鏡的觀測，艾女星被歸類于S-型小行星，内小行星帶中成員最多的一類。1993年8月28日，前往觀測木星的伽利略號探測器接近艾女星。它是第二顆有太空探測器接近的小行星，也是第一顆人们发现擁有衛星的小行星。 就如其他主帶小行星，艾女星的軌道位于火星及木星的軌道之間。其公轉周期為4.84年，自轉周期為4.63小時。艾达星的平均直徑為31.4 km（19.5 mi）。它不規則、橢長形的形狀，明顯由兩個大物體連接而成，形如牛角麵包。它是太陽系中表面隕石坑最多的星體之一，擁有不同大小及年齡的隕石坑。 艾女星的衛星「艾卫一」，是由任務成員安·哈奇（Ann Harch）1994年2月17日從伽利略號發回的圖片中發現的，其名取自希臘神話中居住在伊達山上的達克堤利。艾卫一的直徑只有1.4公里（4,600英尺），是艾女星的20分之一。人们不能準確定出它圍繞艾女星的軌道數據。不過，我們可以根据幾條軌道粗略計算出艾女星的密度，其結果表明艾女星沒有金屬礦物。艾女星和其衛星有許多共同點，这意味它們有着共同的來源。 根据伽利略號發回的照片，加上之後對艾女星質量的測量，人們對S-型小行星的地質有了更深的認識。在伽利略號掠過艾女星之前，有着許多不同的理論來解釋這些小行星的礦物成分。知道了它們的成分，我們就能找出掉落地球的隕石與小行星帶天體的關係。傳回的數據顯示，S-型小行星是普通球粒隕石的源頭。普通球粒隕石是地球表面最常見的一種隕石。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- 243 إيدا (/ˈaɪdə/) هو كويكب صغير يتخذ مداراً حول الشمس، ينتمي إلى عائلة كورونيس وهي عائلة من الكويكبات تقع في حزام الكويكبات بين المريخ والمشتري. اكتشف 243 إيدا في 29 أيلول 1884 من قبل الفلكي النمساوي يوهان بليسا، وهو الكويكب رقم 45 الذي يكتشفه. وسمي باسم حورية من الأساطير اليونانية. من قبل الفلكي الهاوي مورس فون كافنر. الملاحظات وعمليات الرصد التلسكوبية التي أجريت فيما بعد صنفت إيدا بأنه كويكب من النوع أس وهو النوع الأكثر عددا في حزام الكويكبات الداخلي. ومثل كل الكويكبات في حزام الكويكبات، فإن مدار إيدا يكمن بين المريخ والمشتري. وتستغرق فترته المدارية حول الشمس 4.84 سنة، وفترة دورانه حول نفسه 4.63 ساعة ومتوسط قطر إيدا 31.4 كم وهذا يعادل (19.5 ميل). (ar)
- (243) Ida je planetka 54 kilometrů dlouhá z hlavního pásu planetek, kterou zkoumala sonda Galileo při svém průletu 28. srpna 1993. Je to první objevená binární planetka a je součástí rodiny planetek Koronis. (cs)
- 243 Ida estas mezgranda sed hela asteroido de la asteroida zono, ano de la Koronisa familio, malkovrita de la aŭstria astronomo Johann Palisa, la 29-an de septembro 1884 elde la . (eo)
- 243 Ida, asteroide gerrikoan aurkitutako 243. asteroidearen izena da. 1884ko irailak 29an aurkitu zuen Johann Palisak. Daktyl izeneko ilargi bat du. S klaseko asteroide bat da, eta 55x24x20 kilometroko neurria du, 4,6 ordutik behin biratzen duena bere ardatzik laburrenaren inguruan. Koronis familiako kideetako bat da. Bere orbietak, 2,86 unitate astronomikoko bat eta 4,84 urteko periodo bat du. Bere okerdura 1,1ºkoa da. (eu)
- イダ またはアイーダ またはアイダ (243 Ida) は、太陽系の小惑星のひとつ。コロニス族に属する。1884年9月29日にオーストリアの天文家ヨハン・パリサによって発見された。英語読みではアイーダとなる。名はギリシア神話に登場する、幼少のゼウスを育てたニンフの一人でアドラステイアの妹に由来する（イデはクレタ島にある山の名前でもある）。 1993年8月28日、木星探査機ガリレオがイダの近くを通過し、観測を行った（最接近時の距離は10,500 km）。この時に撮影された写真によって直径1.4 kmの小さな衛星（ダクティル）を持つことが発見された。また、イダは二重小惑星であることが初めて確認された小惑星である。 MUSES-C（はやぶさ）後継機の探査対象候補として検討されたこともある。 (ja)
- (243) Ida – planetoida średniej wielkości krążąca w głównym pasie planetoid. (pl)
- 243 Ida é um asteroide do cinturão de asteroides. Primeiro asteroide binário com uma lua descoberto. Foi fotografado pela primeira vez pela sonda Galileu em 28 de Agosto de 1993. (pt)
- Ida (designació de planeta menor: 243 Ida) és un asteroide de la família Coronis del cinturó principal. Va ser descobert el 29 de setembre del 1884 per Johann Palisa i rebé el nom d'una nimfa de la mitologia grega. Posteriors observacions telescòpiques classificaren l'asteroide Ida com un asteroide de tipus S, el tipus més nombrós en el cinturó interior d'asteroides. El 28 d'agost del 1993, Ida va ser visitat per la nau espacial Galileo, amb destinació a Júpiter. Va ser el segon asteroide visitat per una nau espacial i el primer que es va descobrir que tenia un satèl·lit. (ca)
- (243) Ida ist ein Asteroid des Asteroidenhauptgürtels, der am 29. September 1884 von Johann Palisa an der Universitätssternwarte Wien entdeckt wurde. Der Asteroid wurde nach der Nymphe Ida aus der griechischen Mythologie benannt. Ida ist ein unregelmäßig geformter, langgestreckter Körper mit einem mittleren Durchmesser von 31,4 Kilometern. Er besitzt eine helle, silikatreiche Oberfläche. Es zeigte sich weiterhin, dass Ida von einem kleinen natürlichen Satelliten umkreist wird. Dieser nur 1,4 km große Mond erhielt den Namen Dactyl und war der erste beobachtete Asteroidenmond. (de)
- Ida, minor planet designation 243 Ida, is an asteroid in the Koronis family of the asteroid belt. It was discovered on 29 September 1884 by Austrian astronomer Johann Palisa at Vienna Observatory and named after a nymph from Greek mythology. Later telescopic observations categorized Ida as an S-type asteroid, the most numerous type in the inner asteroid belt. On 28 August 1993, Ida was visited by the uncrewed Galileo spacecraft while en route to Jupiter. It was the second asteroid visited by a spacecraft and the first found to have a natural satellite. (en)
- Η 243 Ίδη (243 Ida) είναι αστεροειδής της Κύριας Ζώνης Αστεροειδών με απόλυτο μέγεθος (όπως ορίζεται για το Ηλιακό Σύστημα) 9,94. Ανακαλύφθηκε το 1884 από τον Αυστριακό αστρονόμο Γιόχαν Παλίζα και έλαβε το όνομά της από μια από τις τροφούς του Δία στην ελληνική μυθολογία. Παρατηρήσεις με τηλεσκόπιο από τη Γη οδήγησαν στην κατάταξη της Ίδης στους αστεροειδείς φασματικού τύπου S (λιθώδεις), που είναι και οι πλέον συνηθισμένοι στο εσωτερικό τμήμα της Κύριας Ζώνης. Το σημαντικό σχετικά με την Ίδη είναι ότι στις 28 Αυγούστου 1993 πέρασε από πολύ κοντά της το διαστημόπλοιο , στο ταξίδι του προς τον Δία και μετέδωσε εικόνες της. Η 243 Ίδη υπήρξε έτσι ο δεύτερος αστεροειδής στην Ιστορία τον οποίο επισκέφθηκε τεχνητό αντικείμενο και ο πρώτος του οποίου ανακαλύφθηκε φυσικός δορυφόρος, καθώς οι εικόν (el)
- (243) Ida es un asteroide de la familia de Coronis situado en el cinturón principal de asteroides. Fue descubierto el 29 de septiembre de 1884 por Johann Palisa y recibió el nombre de una ninfa de la mitología griega a propuesta de . Posteriores observaciones telescópicas clasificaron el asteroide Ida como un asteroide de tipo S, el segundo tipo más común en el cinturón de asteroides. El 28 de agosto de 1993, la sonda espacial Galileo visitó Ida de camino a Júpiter. Fue el segundo asteroide visitado por una nave espacial y el primero en que se confirmó la existencia de un satélite. (es)
- 243 Ida (/ˈaɪdə/ EYE-də) adalah asteroid yang merupakan bagian dari di sabuk asteroid. Asteroid ini ditemukan pada tanggal 29 September 1884 oleh dan dinamai dari seorang nimfa dalam mitologi Yunani. Pengamatan berikutnya dengan menggunakan teleskop menunjukkan bahwa Ida adalah , yang merupakan jenis dengan jumlah terbanyak di sabuk asteroid dalam. Pada 28 Agustus 1993, Ida dikunjungi oleh wahana Galileo yang sedang menuju ke Yupiter. Asteroid ini merupakan asteroid kedua yang dikunjungi oleh wahana angkasa dan asteroid pertama yang diketahui memiliki satelit alami. (in)
- (243) Ida est un astéroïde de la famille de Coronis, elle-même située dans la ceinture principale et qui a la particularité de posséder une lune astéroïdale. Il a été découvert le 29 septembre 1884 par l'astronome Johann Palisa et nommé d'après une nymphe de la mythologie grecque. Plus tard les observations ont classé Ida comme un astéroïde de type S, celui le plus représenté dans la ceinture d'astéroïdes intérieure. Le 28 août 1993, la sonde Galileo, à destination de Jupiter, a photographié Ida et sa lune Dactyle. C'est le deuxième astéroïde à être observé de près par un vaisseau spatial et le premier trouvé à posséder un satellite. (fr)
- 243 이다(독일어·영어: 243 Ida)는 소행성대에 있는 코로니스족의 소행성으로, 1884년 9월 29일에 요한 팔리사가 발견하여 그리스 신화에 나오는, 크레타섬 이디산에 살던 님프 이다의 이름을 붙였다. 이후 망원경 관측으로 이다는 내부 소행성대에서 가장 흔한 형태인 S형 소행성으로 분류되었다. 1993년 8월 28일에는 목성 탐사선 갈릴레오 호가 이다의 중력을 이용해 목성으로 궤도를 수정하기 위해 이다에 접근하였다. 이로써 이다는 우주선이 근접한 두 번째 소행성이자 위성을 가진 소행성 중 최초로 발견된 소행성으로 기록되었다. 소행성대의 다른 소행성들처럼 이다의 궤도는 화성과 목성 사이에 놓여 있다. 공전 주기는 4.84년이며, 자전 주기는 4.63 시간이다. 이다의 평균 직경은 31.4 km로, 울퉁불퉁하고 길다란 모양을 가지고 있는데, 마치 크루아상빵처럼 두 개의 다른 물체가 서로 붙어 있는 것처럼 보인다. 표면은 태양계 내에서 가장 심하게 충돌구로 덮여 있는 천체 중 하나로, 충돌구들의 크기와 오래된 정도가 매우 다양하다. (ko)
- 243 Ida è un asteroide della fascia principale, appartenente alla famiglia Coronide e classificato come asteroide di tipo S. Fu scoperto nel 1884 da Johann Palisa e ha un diametro medio di circa 32 km. Ida presenta un'orbita caratterizzata da un semiasse maggiore pari a 2,8625298 au e da un'eccentricità di 0,0423704, inclinata di 1,13290° rispetto all'eclittica. Il suo nome è dedicato a , nella mitologia greca una ninfa del monte Ida che fu balia di Zeus. Ida fu il primo asteroide binario ad essere scoperto; esso è infatti accompagnato da un piccolo satellite di 1,4 km, Dattilo, scoperto il 28 agosto 1993 durante la missione della sonda Galileo. (it)
- (243) Ida is een planetoïde in het zonnestelsel met een baan tussen Mars en Jupiter. Het is de 243e ontdekte planetoïde. Ida is bedekt met kraters en heeft een onregelmatige vorm met een grootste diameter van 56 kilometer. Er bestaat een theorie dat Ida relatief recent is ontstaan door botsingen van grotere planetoïden. (nl)
- (243) Ида (лат. Ida) — небольшой астероид главного пояса, входящий в семейство Корониды. Был обнаружен 29 сентября 1884 года австрийским астрономом Иоганном Пализой в обсерватории Вены (Австрия) и назван в честь нимфы Иды — персонажа древнегреческой мифологии. Позднейшие наблюдения идентифицировали Иду как каменный астероид класса S (один из самых распространённых спектральных классов пояса астероидов). (ru)
- 243 Іда (лат. Ida) — невеликий астероїд головного поясу, що входить до сім'ї Короніди. Відкритий 29 вересня 1884 року австрійським астрономом Йоганном Палізою в обсерваторії міста Відень (Австрія). Названо на честь німфи з давньогрецької міфології, яка няньчила юного Зевса. Пізніші спостереження ідентифікували Іду як кам'яний астероїд типу S (один з найпоширеніших спектральних класів астероїдів). (uk)
- 243 Ida eller 1988 DB1 är en asteroid i asteroidbältet mellan planeterna Mars och Jupiter. Ida är en asteroid i Koronis-familjen och har många likheter med en annan asteroid, 158 Koronis. De två asteroiderna tros ha tillhört samma klot ursprungligen. Asteroiden har fått sitt namn efter Ide, som var en nymf i grekisk mytologi. Senare observationer med teleskop har resulterat i att Ida kategoriserats som en asteroid av S-typ. Asteroiderna finns i tre huvudtyper: S (silikat- eller stenasteroider), C (kolrika asteroider) och M (metallrika asteroider). S-typen är den vanligaste i den inre delen av asteroidbältet. (sv)
- 艾女星（小行星243）是一顆位于主小行星帶的鴉女星族小行星，由约翰·帕利扎于1884年9月29日發現。其名來源於希臘神話中的一位寧芙。通過天文望遠鏡的觀測，艾女星被歸類于S-型小行星，内小行星帶中成員最多的一類。1993年8月28日，前往觀測木星的伽利略號探測器接近艾女星。它是第二顆有太空探測器接近的小行星，也是第一顆人们发现擁有衛星的小行星。 就如其他主帶小行星，艾女星的軌道位于火星及木星的軌道之間。其公轉周期為4.84年，自轉周期為4.63小時。艾达星的平均直徑為31.4 km（19.5 mi）。它不規則、橢長形的形狀，明顯由兩個大物體連接而成，形如牛角麵包。它是太陽系中表面隕石坑最多的星體之一，擁有不同大小及年齡的隕石坑。 艾女星的衛星「艾卫一」，是由任務成員安·哈奇（Ann Harch）1994年2月17日從伽利略號發回的圖片中發現的，其名取自希臘神話中居住在伊達山上的達克堤利。艾卫一的直徑只有1.4公里（4,600英尺），是艾女星的20分之一。人们不能準確定出它圍繞艾女星的軌道數據。不過，我們可以根据幾條軌道粗略計算出艾女星的密度，其結果表明艾女星沒有金屬礦物。艾女星和其衛星有許多共同點，这意味它們有着共同的來源。 (zh)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
