| dbo:abstract
|
- انتشرت في بعض بلدان غرب أفريقيا فاشية لوباء الإيبولا القاتل (EVD). بدأت الفاشية أولا في الانتشار في غينيا خلال مارس 2014. ومنذ بدايات هذة الفاشية وحتى الآن، انتشر الفيروس إلى ليبيريا وسيراليون، ونيجيريا. وتعتبر الجائحة الحالية هي بالنظر لعدد حالات الاصابات البشرية والوفيات. في 8 أغسطس 2014، أعلنت منظمة الصحة العالمية (WHO) أن الجائحة تشكل حالة طوارئ صحية عامة تسترعي الاهتمام الدولي على مستوى العالم. اعتبارا من 6 أغسطس 2014، ذكرت التقارير الصادرة عن منظمة الصحة العالمية أن مجموع الحالات مشتبه بها قد وصل ل 1779 حالة منها 961 حالة وفاة والتي تم التأكد معمليا (في المختبر) أن منها 1134 حالة اصابة و622 حالة وفاة قد نتجت عن فيروس الإيبولا. تبرعت منظمات مختلفة بالأموال وحشدت الموظفين للمساعدة في مواجهة تفشي المرض، ومنها المجموعة الاقتصادية لدول غرب إفريقيا (ايكواس) والمراكز الأميركية لمكافحة الأمراض والوقاية منها (CDC)، والمفوضية الأوروبية. وتعمل أيضا في تلك المنطقة المنكوبة عدد من الجمعيات الخيرية شملت منظمة أطباء بلا حدود والصليب الأحمر، . وفي 14 يناير 2016 أعلنت منظمة الصحة العالمية أن غرب أفريقيا أصبحت منطقة خالية من هذا الوباء. (ar)
- El brot d'Ebola a l'Àfrica de l'oest de 2014 va ser el nom donat a l'epidèmia de febre hemorràgica de l'Ebola que es va iniciar a Guinea-Conakry al desembre de 2013 tot i que no es va detectar fins al març del 2014 i posteriorment es va estendre a Libèria, Sierra Leone, Nigèria i a finals d'agost al Senegal A 8 de desembre de 2014, segons l'OMS s'han descrit unes 17.991infeccions i 6.756 morts en els cinc països afectats Aquest brot és ja el més greu dels registrats tant pel que fa a malalts com a morts. El 8 d'agost de 2014 l'OMS va designar oficialment aquest brot com una emergència de salut pública internacional. Diverses organitzacions governamentals entre les quals els Centres per al Control i Prevenció de Malalties dels Estats Units, la Comissió Europea i la Comunitat Econòmica dels Estats d'Àfrica Occidental han donat fons per ajudar a contrarestar la propagació, també organitzacions no governamentals incloent Médecins Sans Frontières i la Creu Roja estan col·laborant in-situ. (ca)
- Epidemie eboly v západní Africe byla co do počtu obětí nejtěžší epidemií eboly v historii a prvním propuknutím této nemoci v oblasti západní Afriky za poslední dvě desetiletí. Započala v prosinci 2013, ovšem detekována byla až v březnu 2014, kdy bylo hlášeno 78 úmrtí. V lednu 2016 oficiální počet nakažených přesáhl 28 000, z toho přes 11 000 zemřelo. Na mapě vpravo jsou vidět případy v západní Africe. Epidemie se rozsáhle šířila v Sierra Leone, Libérii a Guineji a výskyty se objevily v Mali, Senegalu a Nigérii. Mimo Afriku se objevily výskyty ve Spojeném království, Španělsku, Itálii a USA. V lednu 2016 byla epidemie úspěšně potlačena ve všech státech kromě Libérie. Různé organizace, včetně Evropské komise a Hospodářského společenství západoafrických států, darovaly finanční prostředky na pomoc v boji proti epidemii. V boji proti nemoci byl u některých pacientů vyzkoušeno s větším či menším úspěchem několik experimentálních léků. (cs)
- Ως «έξαρση του ιού Εμπόλα 2014» αναφέρεται η επιδημία της ασθένειας του ιού Έμπολα στη Γουινέα και πέρα από τα σύνορα της χώρας στη Δυτική Αφρική, ιδιαίτερα τη Σιέρα Λεόνε και την Λιβερία. Η συγκεκριμένη έξαρση είναι η χειρότερη στην καταγραμμένη ιστορία του ιού, τόσο σε αριθμό νοσούντων όσο και σε αριθμό θανάτων 12.008 περιπτώσεις με 5.078 θανάτους έχουν αναφερθεί έως τις 28 Οκτωβρίου 2014. Ο ίδιος ο Σαΐκ Ουμάρ Καν, αρχίατρος και επιδημιολόγος της Σιέρα Λεόνε πέθανε στην προσπάθειά του να περιορίσει την εξάπλωση της ασθένειας στις 29 Ιουλίου 2014 Διάφοροι οργανισμοί, ανάμεσά τους η , το αμερικανικό και η Ευρωπαϊκή Ένωση προσέφεραν πόρους και κινητοποίησαν προσωπικό, καθώς και οργανισμοί όπως οι Γιατροί Χωρίς Σύνορα, το Διεθνές Κίνημα Ερυθρού Σταυρού και Ερυθράς Ημισελήνου και το δίκτυο των Σαμαρειτών που εργάζονται στην ευρύτερη περιοχή. (el)
- Die Ebolafieber-Epidemie, die 2014 in mehreren westafrikanischen Ländern ausbrach und Anfang 2016 für beendet erklärt wurde, gilt nach der Zahl der erfassten Erkrankungen und Todesfälle als bisher (Stand Juni 2019) größte ihrer Art seit der Entdeckung des Ebolavirus 1976. Nach Angaben der Weltgesundheitsorganisation erkrankten im Verlauf der Epidemie – einschließlich der Verdachtsfälle – 28.639 Menschen an Ebolafieber, von denen 11.316 starben. Die , die auf Meldungen der Gesundheitsbehörden der betroffenen Länder beruhen, ist u. a. aufgrund unzureichender Laborkapazitäten nicht gesichert, so dass die WHO von einer deutlich höheren ausgeht. Die gemeldeten Neuinfektionen verdoppelten sich in den ersten neun Monaten etwa alle drei bis vier Wochen, verharrten im letzten Quartal 2014 auf hohem Niveau mit großen regionalen Schwankungen und gingen zum Jahreswechsel deutlich zurück. Eine Untersuchung ausgewählter Fälle, bei denen der klinische Verlauf dokumentiert ist, ergab, dass in den ersten neun Monaten nach Ausbruch der Epidemie (Stand: 14. September 2014) etwa 71 % der eindeutig von der Krankheit Betroffenen gestorben sind. Die Epidemie begann Anfang 2014 im Südosten Guineas (Indexfall Dezember 2013) und wurde im März offiziell bekanntgegeben. In den folgenden Monaten wurden in den benachbarten Ländern Sierra Leone und Liberia weitere Erkrankungen gemeldet, Anfang August auch in Nigeria. Erste Fälle traten am 29. August im Senegal und am 24. Oktober in Mali auf. Ende September 2014 wurde in den USA erstmals ein Fall von Ebolafieber außerhalb Afrikas nachgewiesen. Am 6. Oktober folgte die erste bestätigte Infektion in Spanien und am 29. Dezember 2014 im Vereinigten Königreich. Der Ebolafieber-Ausbruch in der Demokratischen Republik Kongo, der Ende August 2014 bekannt wurde, stand in keinem direkten epidemiologischen Zusammenhang mit den Ebolafieber-Fällen in Westafrika. Wegen der Epidemie riefen zunächst Liberia und Sierra Leone den Notstand aus, am 8. August 2014 auch Nigeria. Die Grenzen zwischen den Staaten wurden geschlossen und der internationale Verkehr aufgrund von Reisewarnungen zum Teil eingeschränkt. Am selben Tag deklarierte die WHO die Epidemie nach Beratungen des zuständigen Notfallausschusses zur „Gesundheitlichen Notlage internationaler Tragweite“ (Public Health Emergency of International Concern, PHEIC). Am 12. August 2014 erklärte die Weltgesundheitsorganisation den Einsatz experimenteller, jedoch noch nicht zugelassener Wirkstoffe zur Bekämpfung der Epidemie für ethisch vertretbar. Am 18. September 2014 gab UN-Generalsekretär Ban Ki-moon im UN-Sicherheitsrat die UN-Mission UNMEER bekannt, die in den von der Epidemie betroffenen Ländern Notfallhilfe leisten soll. Die WHO erklärte die Epidemie am 17. Oktober 2014 für Senegal, am 20. Oktober 2014 für Nigeria und am 2. Dezember 2014 für Spanien als beendet. Seit dem 24. Dezember 2014 gelten die USA, seit 19. Januar 2015 Mali und seit 7. März 2015 das Vereinigte Königreich als frei von Ebolafieber. Ab Januar 2015 entspannte sich die Lage in Liberia, das am 9. Mai 2015 als erstes der drei am stärksten betroffenen Länder für ebolafrei erklärt wurde. Am 29. Juni wurde bekanntgegeben, dass es am 24. Juni einen weiteren Ebola-Toten in Liberia gegeben hatte. In Guinea und Sierra Leone breitete sich die Epidemie zumindest regional weiter aus. Am 14. Januar 2016 wurde die Epidemie im vorerst letzten betroffenen Land, Liberia, für beendet erklärt. Schon am darauffolgenden Tag trat jedoch eine Neuinfektion in Sierra Leone auf. Mitte März 2016, kurz nachdem die WHO Westafrika zum zweiten Mal für ebolafrei erklärt hatte, traten auch in Guinea neue Erkrankungen und Verdachtsfälle auf. Das letzte Mal wurde Liberia am 9. Juni 2016 für ebolafrei erklärt. Die Schwere des Epidemieverlaufs wurde zunächst auf das erstmalige Auftreten der Krankheit in diesem Teil des Kontinents zurückgeführt. Auch die mangelnde medizinische Infrastruktur nach langer Zeit des Bürgerkriegs trug zum Verlauf bei. Schließlich wurde bekannt, dass bereits in den frühen 1980er Jahren das Vorhandensein des Virus in Liberia für die späten 1970er Jahre nachgewiesen worden war, vor allem in Waldgebieten an der Grenze zu Guinea, aber wegen HIV und Bürgerkrieg die Gefahr hämorrhagischer Fieber keine Beachtung fand. (de)
- Epidemio de Ebola malsano en Okcidenta Afriko komenciĝis en Gvineo en februaro de 2014 kaj daŭris ĝis 2017, atestita en Liberio, Sieraleono, Niĝerio kaj, eble, en Malio. La okazaĵo estis unika: tia epidemio unuan fojon komenciĝas en Okcidenta Afriko, tial kuracistoj en siferintaj landoj ne scipovis defendi la loĝantaron, kio riskis kaŭzi amaspanikon kaj misinformadon. Eŭropa Komisiono, CEDEAO, CDS kaj aliaj gravaj organizaĵoj de la mondo sendis monrimedojn kaj helpantaron por helpi al gvinea registaro kontraŭstari al la epidemio. Laŭ asertoj de Keiji Fukuda, direktoro pri sekureco de la Monda Organizaĵo pri Sano, ĉi tiu epidemio estis la plej forta. La 8-an de aŭgusto 2014 Monda Organizaĵo pri Sano nomis la epidemion tutmonda minaco. La usona Nacia Instituto de Sano la 26-an de novembro 2014 anoncis sukceson de unua provo de Ebola-vakcino. (eo)
- 2014ko Mendebaldeko Afrikako ebola agerraldia ebola epidemia bat izan zen, Ginean hasi eta ondoren Liberia, Sierra Leona eta Nigeriara zabaldu zena. 2014ko uztailaren 23an, MOEk 1.201 kutsaturen eta 672 heriotzaren berri eman zuen eta hiru estatutan zabalduta zegoen. Hainbat erakundek agerraldiari aurre egiteko laguntzak eman zituzten. Agerraldi hau kasuei eta hildakoei zegokienez bortitzena izan zen. (eu)
- La epidemia de ébola de 2014-2016 fue el mayor brote epidémico de la enfermedad por el virus del Ébola, originado en diciembre de 2013 en Guinea, y extendido posteriormente a Liberia, Sierra Leona, Nigeria, Senegal, Estados Unidos, España, Malí y Reino Unido. La OMS declaró el fin de la emergencia de salud pública de importancia internacional el 29 de marzo de 2016, aunque mantiene la vigilancia en los países más afectados por la aparición de casos aislados debido a restos aislados del brote. El virus del Ébola causa en el ser humano la enfermedad por el virus del Ébola, cuya tasa de letalidad puede llegar al 90 %. Varias organizaciones, entre ellas los Centros para el Control y Prevención de Enfermedades, la Comisión Europea y la Comunidad Económica de los Estados de África Occidental, dotaron fondos para ayudar a contrarrestar la propagación. Este brote fue el más grave de los registrados tanto en lo que se refiere a enfermos como a fallecidos, con una tasa de mortalidad de cerca del 70 %,cumpliendo para el Comité de Emergencias convocado por la OMS las condiciones para declarar una emergencia de salud pública de importancia internacional. Adicionalmente se produjo otro brote en la República Democrática del Congo que procede de una cepa distinta y no guarda relación con los otros países, aunque las autoridades del país lo dieron por controlado en noviembre de 2014. (es)
- Hingga 2014, wabah penyakit virus Ebola (EVD) paling luas berlangsung di sejumlah negara di Afrika Barat. Wabah ini menewaskan banyak orang, dengan angka kematian yang dilaporkan mencapai 71%. Wabah ini berawal di Guinea pada bulan Desember 2013 dan kemudian menyebar ke Liberia dan Sierra Leone. Wabah yang tidak terlalu luas, sekitar dua belas kasus, juga terjadi di Nigeria, dan satu kasus di Senegal. Dua negara terakhir telah dinyatakan bebas wabah pada tanggal 20 Oktober 2014 setelah masa tunggu 42 hari. Infeksi sekunder terhadap tenaga medis terjadi di Amerika Serikat dan Spanyol,meskipun tidak sampai menyebar lebih luas. Satu kasus juga terjadi di Mali. Wabah Ebola yang tidak berhubungan dengan wabah utama juga tercatat di Republik Demokratik Kongo. (in)
- L'épidémie de maladie à virus Ebola en Afrique de l'Ouest débute au sud-est de la Guinée en décembre 2013, avant de s'étendre au Liberia et à la Sierra Leone. Le Nigeria, le Mali, les États-Unis, le Sénégal, l'Espagne, le Royaume-Uni et l'Italie sont aussi touchés par l'épidémie, mais dans une bien moindre mesure. C'est alors la première fois que ce virus, sans traitement connu, entraîne une contamination hors d'Afrique centrale puis hors du continent africain. Cette épidémie, beaucoup plus meurtrière que celles observées depuis la découverte du virus en 1976, est causée par la souche Zaïre du virus. Selon l'Organisation mondiale de la santé (OMS), le patient zéro serait un enfant décédé en décembre 2013 près de Gueckédou, dans le sud-est de la Guinée. En août 2014, l'OMS qualifie l'épidémie d'« urgence de santé publique de portée mondiale ». Pour plusieurs chefs d'État occidentaux, l'épidémie représente « la plus grave urgence sanitaire de ces dernières années ». Les efforts de lutte contre l'épidémie permettent peu à peu de réduire la transmission et de parvenir, depuis mars 2015, à limiter son expression à des résurgences de faible ampleur. Le maintien d'une surveillance importante est de rigueur. Le bilan de l'OMS recense au total au moins 28 000 cas pour plus de 11 000 décès, ainsi que plus de 10 000 survivants avec séquelle. Néanmoins, ce bilan fut considéré comme sous-évalué par l'OMS, qui estimait le nombre de décès plutôt proche de plus de 20 000 morts, car de nombreuses zones, surtout très rurales, n'étaient pas accessibles aux équipes médicales, dont celles de l'OMS, du fait de nombreuses rumeurs, ou de défiances envers des équipes médicales qui venaient de l'étranger. (fr)
- The 2013–2016 epidemic of Ebola virus disease, centered in Western Africa, was the most widespread outbreak of the disease in history. It caused major loss of life and socioeconomic disruption in the region, mainly in Guinea, Liberia and Sierra Leone. The first cases were recorded in Guinea in December 2013; later, the disease spread to neighbouring Liberia and Sierra Leone, with minor outbreaks occurring in Nigeria and Mali. Secondary infections of medical workers occurred in the United States and Spain. In addition, isolated cases were recorded in Senegal, the United Kingdom and Italy. The number of cases peaked in October 2014 and then began to decline gradually, following the commitment of substantial international resources. It caused significant mortality, with a considerable case fatality rate. By the end of the epidemic, 28,616 people had been infected; of these, 11,310 had died, for a case-fatality rate of 40%. As of 8 May 2016, the World Health Organization (WHO) and respective governments reported a total of 28,646 suspected cases and 11,323 deaths (39.5%), though the WHO believes that this substantially understates the magnitude of the outbreak. On 8 August 2014, a Public Health Emergency of International Concern was declared and on 29 March 2016, the WHO terminated the Public Health Emergency of International Concern status of the outbreak. Subsequent flare-ups occurred; the epidemic was finally declared over on 9 June 2016, 42 days after the last case tested negative on 28 April 2016 in Monrovia. The outbreak left about 17,000 survivors of the disease, many of whom report post-recovery symptoms termed post-Ebola syndrome, often severe enough to require medical care for months or even years. An additional cause for concern is the apparent ability of the virus to "hide" in a recovered survivor's body for an extended period of time and then become active months or years later, either in the same individual or in a sexual partner. In December 2016, the WHO announced that a two-year trial of the rVSV-ZEBOV vaccine appeared to offer protection from the variant of EBOV responsible for the Western Africa outbreak. The vaccine is considered to be effective and is the only prophylactic which offers protection; hence, 300,000 doses have been stockpiled. rVSV-ZEBOV received regulatory approval in 2019. (en)
- 2014年の西アフリカエボラ出血熱流行（2014ねんのにしアフリカエボラしゅっけつねつりゅうこう）は、ギニアをはじめとする西アフリカにて2013年12月ごろから、バイオセーフティーレベル4に属する最強の感染性と毒性を持つエボラウイルスによって引き起こされるエボラ出血熱が流行し始めた事象で、2014年6月ごろより感染が急拡大して深刻な事態となった。 2015年10月18日までにおける世界保健機関（WHO）の発表によると、感染疑い例も含め28,512名が感染し、11,313名が死亡（死亡率40%）した。 この対策にはWHOのほかに、アメリカ疾病予防管理センター（CDC）、欧州委員会（EU）、西アフリカ諸国経済共同体（ECOWAS）、国境なき医師団（MSF）、平和部隊、赤十字社（IFRC）などが乗り出し、各種基金や人的支援を行っている。流行は森林隣接地帯が中心であり、この地域の葬儀で死者に触れる習慣が流行を加速させていると国連代理人は述べている。また、コウモリやサルなどの野生動物を食べる習慣がリスクを高めているとの推測もある。 患者は急増し、アメリカ人の感染・死亡と同国医療従事者の感染があり、アメリカ途上国支援団体の平和部隊はボランティアの撤退を決め、CDCが渡航自粛勧告を行った。 2014年8月8日、WHOは西アフリカにおけるエボラ出血熱の流行が「国際的に懸念される公衆衛生上の緊急事態（PHEIC）」であると宣言した。2016年3月29日解除。 エボラ出血熱の感染者数・死亡者数ともに過去最多に達し、2015年10月時点でも指数関数的に増加中であった。また、西アフリカにおける初めての流行、および史上初めての首都での流行となった。 2015年5月9日、WHOが終息の目安としている42日間で新たな感染者が確認されなかったことから、リベリア政府はエボラ出血熱の終息を宣言をした。 2016年1月14日、WHOは西アフリカで確認された感染の終息を宣言した。しかし引き続き警戒を行い、もしもの時に対応できる態勢を整えておくことが重要だともコメントした宣言翌日の1月15日、シエラレオネで2015年9月以来となる感染者が発見された。 (ja)
- 서아프리카 에볼라 유행은 2013년 12월부터 서아프리카에 위치한 기니에 시작된, 에볼라 바이러스로 발생하는 에볼라 출혈열 유행병이지만 2014년 3월까지 감지되지 않았다. 이 유행은 1976년 에볼라의 첫 발견 이후 역사상 가장 큰 규모의 에볼라 유행이다. 2014년 10월 1일 WHO 발표 기준, 23,406명이 감염되었으며 9,467명이 사망했다. 이 중 실험실에서 확인된 경우는 4,108명 감염, 2,078명 사망을 확인했다. 이 에볼라 바이러스 유행병은 자이르 에볼라의 변종인것으로 확인되었다. 유럽 위원회 및 서아프리카 경제 공동체를 포함한 다양한 조직들이 이 유행병에 대응하기 위한 기금을 마련하기 시작했다. 또한, 국경 없는 의사회, , 적십자 등의 비영리 자원 봉사 단체에서도 전문적인 의료 지원을 하고 있다. 기니, 라이베리아, 시에라리온 3국은 인구 이동이 활발한 반면 보건의료 체계는 부실하고, 기존의 에볼라 바이러스가 중부 아프리카에 집중적으로 발생해 왔기 때문에 3국의 보건의료 종사자들은 에볼라 바이러스에 대한 경험이 없어 에볼라 바이러스의 유행에 매우 취약하다. (ko)
- Nel corso del 2014 un'epidemia della malattia virus ebola si è diffusa in tutta la Guinea e oltre i confini di questa nazione nell'Africa occidentale. L'epidemia, iniziata in Guinea nel mese di febbraio 2014, si è successivamente diffusa in Liberia, Sierra Leone e Nigeria, ed è la più grave pandemia di febbre emorragica di Ebola nella storia, sia per numero di casi sia per i decessi registrati.Al 12 aprile 2015 sono stati segnalati 25.826 casi sospetti con 10.704 morti.Diverse organizzazioni, tra cui la Comunità economica degli Stati dell'Africa occidentale, i Centri statunitensi per il controllo delle malattie e la Commissione europea hanno donato fondi e mobilitato personale a loro disposizione per aiutare a contrastare l'epidemia. Alcune associazioni umanitarie e di beneficenza tra cui Medici senza frontiere, la Croce Rossa, Emergency, e il Samaritan's Purse hanno operato nella zona. Il 22 ottobre 2014 l'Organizzazione mondiale della sanità ha dichiarato concluse le epidemie di virus Ebola in Nigeria ed in Senegal. Il 3 dicembre 2014 l'Organizzazione mondiale della sanità ha dichiarato conclusa l'epidemia di virus Ebola in Spagna. Successivamente, il 21 gennaio 2015, l'OMS dichiara conclusa l'epidemia in Mali. Il 9 maggio 2015 l'Organizzazione mondiale della sanità ha dichiarato conclusa l'epidemia di virus Ebola in Liberia con un comunicato; rimangono perciò dei focolai attivi soltanto in Guinea e Sierra Leone. Il 30 dicembre 2015 l'Organizzazione mondiale della sanità ha dichiarato conclusa l'epidemia di virus Ebola in Guinea con un comunicato; rimane perciò un focolaio attivo soltanto in Sierra Leone. All'inizio del 2016 l'epidemia non è più fuori controllo e nell'aprile 2016 il focolaio in Sierra Leone, così come i nuovi focolai riportati in Liberia, sono dichiarati spenti. L'OMS dichiara che piccoli focolai possono verificarsi in futuro e perciò il controllo va mantenuto alto. (it)
- In 2014 brak in West-Afrika een epidemie van ebola uit. Ebola is een besmettelijke virusziekte die wordt veroorzaakt door het ebolavirus. De ziekte is in principe zeldzaam en komt typisch voor in de vorm van regionale uitbraken in landen in het midden van Afrika en in West-Afrika. De mortaliteit is hoog. Op 25 maart 2014 rapporteerde de Wereldgezondheidsorganisatie dat het ministerie van Volksgezondheid van Guinee ebola in vier districten in het zuidoosten van het land had vastgesteld, met verdachte gevallen in de buurlanden Liberia en Sierra Leone die werden onderzocht. Op 14 oktober 2014 was de epidemie verspreid over drie landen: (Guinee, Liberia en Sierra Leone). Vijf landen (Senegal, Nigeria, Mali, Spanje en de Verenigde Staten) kenden incidentele gevallen waarbij besmetting te herleiden was. De ebola-uitbraak in Congo met 68 besmettingen (waarvan 49 doden), vastgesteld op 9 oktober 2014, valt buiten deze epidemie. Intussen is Congo ebola-vrij verklaard. (nl)
- Ebolautbrottet i Västafrika 2014 var en omfattande epidemi av ebola i de västafrikanska länderna Guinea, Liberia och Sierra Leone. Några ebolafall bekräftades även i Nigeria och Mali och ett ebolafall bekräftades i Senegal. Även utanför Västafrika konstaterades enstaka fall av ebola som var relaterade till utbrottet i Västafrika, i de flesta av dessa fall hade personerna befunnit sig i det drabbade området i Västafrika, där de blev smittade. De länder utanför Västafrika där enstaka ebolafall konstaterades var USA, Spanien, Storbritannien och Italien (Sardinien). Tre fall av smittspridning relaterade till utbrottet skedde utanför Västafrika, ett i Spanien och två i USA. I alla tre fallen rörde det sig om sjukvårdspersonal som smittats efter att ha vårdat smittade patienter. Utbrottet startade i december 2013 i sydöstra Guinea och utvecklade sig under 2014 inom några månader till det mest omfattande och allvarligaste ebolautbrottet sedan ebolavirus upptäcktes 1976. Den 8 augusti 2014 klassade Världshälsoorganisationen (WHO) ebolautbrottet i Västafrika som ett internationellt hot mot människors hälsa. I början av år 2016 var utbrottet under kontroll, även om mindre utbrott fortfarande flammade upp. Den 29 mars 2016 deklarerade WHO att det internationella hotet mot människors hälsa var över. Den 17 mars 2016 deklarerade WHO att Sierra Leone var fritt från ebola. Den 1 juni deklarerades Guinea och slutligen den 9 juni samma år deklarerades även Liberia som fritt från ebola. WHO har rapporterat att utbrottet sammanlagt resulterade i minst 28 616 insjuknade och 11 310 döda i de tre hårdast och primärt drabbade länderna, Guinea, Liberia och Sierra Leone. I Liberia dog 4 809 människor, i Sierra Leone dog 3 956 och i Guinea dog 2 545 människor. (sv)
- W Afryce Zachodniej w latach 2014-2016 trwała epidemia gorączki krwotocznej Ebola, która wybuchła w Gwinei i rozprzestrzeniła się na kolejne kraje. Światowa Organizacja Zdrowia podzieliła kraje, w których – w trakcie trwania epidemii – wystąpiły przypadki choroby na dwie kategorie: te, w których zachorowania szerzyły się w rozmiarach epidemicznych (Gwinea, Liberia i Sierra Leone), oraz te, w których odnotowano pierwsze przypadki zachorowań lub zasięg epidemii był ograniczony (Mali, Nigeria, Senegal, Hiszpania, Stany Zjednoczone, Wielka Brytania i Włochy). Do 27 grudnia 2015 włącznie odnotowano przynajmniej 28 637 przypadków zakażenia, z których 15 249 zostało potwierdzonych laboratoryjnie. 11 315 chorych zmarło. Wiele organizacji, w tym Centers for Disease Control and Prevention, Komisja Europejska i Wspólnota Gospodarcza Państw Afryki Zachodniej, przekazało wsparcie finansowe i medyczne, aby zapobiec rozprzestrzenianiu się epidemii. Na terenach objętych epidemią nieśli pomoc członkowie organizacji humanitarnych takich jak Lekarze bez Granic, Czerwony Krzyż i . Jest to największa do tej pory epidemia gorączki krwotocznej Ebola zarówno pod względem liczby zachorowań, jak i liczby przypadków śmiertelnych. 8 sierpnia 2014 Dyrektor Generalny Światowej Organizacji Zdrowia ogłosił, że epidemia stanowi sytuację zagrożenia zdrowia publicznego o zasięgu międzynarodowym (ang. Public Health Emergency of International Concern, PHEIC). 26 sierpnia 2014 WHO zostało oficjalnie zawiadomione przez ministerstwo zdrowia Demokratycznej Republiki Konga o wybuchu epidemii gorączki krwotocznej Ebola w tym państwie. Łącznie zostało zidenfikowanych 66 przypadków choroby; 49 chorych zmarło. 21 listopada 2014 WHO ogłosiło, że epidemia w tym kraju wygasła. Wybuch epidemii w Demokratycznej Republice Konga nie był powiązany z epidemią w Afryce Zachodniej. 30 września 2014 WHO otrzymało potwierdzenie, że odnotowano pierwszy przypadek zakażenia wirusem w Stanach Zjednoczonych, a 6 października 2014 w Europie (w Hiszpanii). 17 października WHO wydała oświadczenie o wygaśnięciu epidemii w Senegalu, 20 października w Nigerii i 2 grudnia w Hiszpanii. 23 października odnotowano pierwszy przypadek choroby w Mali, 29 grudnia 2014 w Wielkiej Brytanii i 12 maja 2015 we Włoszech. 21 grudnia 2014 wygasła epidemia w Stanach Zjednoczonych, 18 stycznia 2015 w Mali, 7 marca 2015 w Wielkiej Brytanii i 20 lipca we Włoszech. 9 maja 2015 WHO ogłosiła zakończenie epidemii w Liberii, 7 listopada w Sierra Leone i 29 grudnia w Gwinei. 29 czerwca 2015 w Liberii odnotowano kolejne przypadki zakażenia. 3 września 2015 WHO ponownie ogłosiła zakończenie epidemii w Liberii. 19 listopada 2015 w Liberii wykryto kolejne 3 przypadki zakażenia wirusem, a 14 stycznia 2016 ponownie zakończyła się epidemia w tym kraju. 25 stycznia 2016 Dyrektor Generalny Światowej Organizacji Zdrowia, Margaret Chan stwierdziła, że zostały przerwane wszystkie drogi szerzenia się pierwotnej epidemii. Jednak ze względu na to, że występują nowe ogniska choroby, WHO jeszcze nie ogłasza zakończenia epidemii. 29 marca 2016 WHO ogłosiła, że epidemia nie stanowi już sytuacji zagrożenia zdrowia publicznego o zasięgu międzynarodowym. 23 listopada 2014 łączna liczba potwierdzonych laboratoryjnie przypadków zakażenia wirusem przekroczyła 10 tysięcy, a 24 maja 2015 15 tysięcy. 14 stycznia 2016 Światowa Organizacja Zdrowia (WHO) ogłosiła koniec epidemii wirusa Ebola. Jednak kilka godzin później media poinformowały o kolejnym śmiertelnym przypadku w Sierra Leone. (pl)
- O surto do vírus Ebola da África Ocidental (2013-2016) foi a epidemia que mais disseminou a doença pelo vírus Ebola (EVD) na história - causando grande perda de vidas e perturbações socioeconômicas na região, principalmente na Guiné, Libéria e Serra Leoa. Os primeiros casos foram registrados na Guiné em dezembro de 2013. Mais tarde, a doença se espalhou para a vizinha Libéria e Serra Leoa, com pequenos surtos ocorrendo em outros lugares. Causou mortalidade significativa, com uma taxa de mortalidade relatada inicialmente considerável, enquanto a taxa entre pacientes hospitalizados foi de 57 a 59%, o número final de 28 616 pessoas, incluindo 11 310 mortes, para uma taxa de letalidade de 40%. Pequenos surtos ocorreram na Nigéria e Mali, e casos isolados foram registrados no Senegal, no Reino Unido e na Itália. Além disso, os casos importados levaram à infecção secundária de trabalhadores médicos nos Estados Unidos e na Espanha, mas não se espalharam mais. O número de casos atingiu o pico em outubro de 2014 e começou a declinar gradualmente, após o comprometimento de recursos internacionais substanciais. Em 8 de maio de 2016, a Organização Mundial da Saúde (OMS) e os respectivos governos notificaram um total de 28 646 casos suspeitos e 11 323 mortes (39,5%), embora a OMS acredite que isso subestime substancialmente a magnitude do surto. Em 8 de agosto de 2014, foi declarada uma emergência de saúde pública de âmbito internacional e em 29 de março de 2016, a OMS encerrou o status de emergência de saúde pública de âmbito internacional do surto. Ocorreram crises subsequentes. O último foi declarado encerrado em 9 de junho de 2016, 42 dias após o último caso ser negativo em 28 de abril de 2016 em Monróvia. O surto deixou cerca de 17 000 sobreviventes da doença, muitos dos quais relatam sintomas pós-recuperação denominados síndrome pós-Ebola, muitas vezes graves o suficiente para exigir cuidados médicos por meses ou até anos. Uma causa adicional de preocupação é a aparente capacidade do vírus de "esconder-se" no corpo de um sobrevivente recuperado por um longo período de tempo e depois se tornar ativo meses ou anos depois, no mesmo indivíduo ou em um parceiro sexual. Em dezembro de 2016, a OMS anunciou que um teste de dois anos da vacina rVSV-ZEBOV parecia oferecer proteção contra a variante do EBOV responsável pelo surto na África Ocidental. A vacina é considerada eficaz e é a única profilática que oferece proteção; portanto, 300 000 doses foram armazenadas. O rVSV-ZEBOV recebeu aprovação regulatória em 2019. (pt)
- Епідемія хвороби, яку спричинює вірус Ебола (англ. Ebola virus desease, EVD), відбулась у декількох західноафриканських країнах. Перші спалахи хвороби були офіційно зафіксовані у Гвінеї в березні 2014 р., проте останні дослідження свідчать, що перші захворілі з'явилися раніше — ще в грудні 2013 року, просто на той час хвороба не була ідентифікована. З моменту появи перших випадків захворювання, вірус поширився також на територію Ліберії, Сьєрра-Леоне та Нігерії, а пізніше поодинокі випадки були зафіксовані у Сенегалі, США, Малі, Іспанії, Великій Британії, Італії. Ця епідемія є , як за кількістю випадків захворювання, так і за кількістю смертей. 8 серпня 2014 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила епідемію катастрофою міжнародного рівня Станом на 21 березня 2016 року (116-й тиждень епідемії) з початку січня 2014 р. (1-й тиждень епідемії) зареєстровано ВООЗ 28 641 випадок хвороби, зокрема 11 316 смертей у 10 країнах (Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Нігерія, Сенегал, Малі, США, Іспанія, Велика Британія, Італія). Епідемія на сьогодні ще продовжується в Гвінеї. Різноманітні організації, до яких належать, зокрема, Економічне співтовариство країн Західної Африки (ECOWAS), американські Центри по контролю за інфекційними хворобами (англ. CDC) і Європейська комісія виділили кошти та мобілізували медперсонал з метою надати допомогу у справі протистояння поширенню хвороби; у цьому ж напрямку працюють такі благодійні організації, як Лікарі без кордонів, Червоний Хрест та . 9 червня 2016 року ВООЗ задекларувала закінчення найтяжчої епідемії гарячки Ебола в світі, зафіксувавши зокрема в Ліберії спливання 42-денного терміну від останнього негативного тесту на вірус Ебола в останнього зареєстрованого хворого у цій країні. Відповідні терміни спливли у Сьєрра-Леоне 17 березня 2016 року та у Гвінеї 1 червня 2016 року. (uk)
- 西非伊波拉病毒疫症，是2013年12月始於西非，由伊波拉病毒引發之疾病大流行。此乃伊波拉出血熱史上最嚴重的一次爆發，亦為該病首次登陸西非。此次疫情錄得的最高臨床致死率為71%；就診病人的死亡率則為57-59%。伊波拉出血熱首次於1976年出現在現時的剛果及南蘇丹，并常於非洲撒哈拉以南的地區造成間歇性流行。這一次的爆發源於2013年12月的畿內亞，後散播至利比里亞及塞拉利昂。尼日利亞及塞內加爾曾出現20人及1人的少数感染個案，但是兩國至今沒有再增添新的病例；馬里也曾有數人染病，而英國也有一名隔離患者。美國與西班牙均出現境外移入個案，患者都是醫護人員，但是病毒沒有進一步擴散。截至2016年1月14日，世界衛生組織及多國政府共錄得28,637宗感染個案及11,315宗死亡案例。不過，他們相信這比實際的數字低。 這次爆發使伊波拉出血熱首次成為流行病。以往的爆發均為局部性，並多於數週內受到控制。造成大規模爆發的原因有很多：社會貧困、醫療體系存有漏洞、人們對政府的不信任及當地政府對疫情上報的延誤均為重要因素；除此，當地的埋葬傳統、爆發地人口稠密和國際間的忽視亦有一定影響。 隨著疫症不斷擴散，很多醫院因人手不足或設備不夠而不堪重負。一些醫學家認為，醫院無力處理其他醫療需求很可能額外增加死亡人數。需要接觸患者體液的醫療員工為高危一族，而世衛亦表示，截至8月，有10%的死者為醫護人員。病例分佈不均使一些患者需遠赴其他醫療機構就診，此舉的可行性在很多情況下不大。 此次疫情於8月8日成為第三宗國際公共衛生緊急事件。世界衛生組織要求194個會員國採用法定措施於疾病預防、監控、控制及回報。數個及國際組織，包括美國疾病控制與預防中心、歐洲聯盟委員會和西非國家經濟共同體等單位正投入人力試圖減緩疫情，另有無國界醫生、红十字与红新月會、善普施等人道機構。 (zh)
- Эпидемия лихорадки Эбола в Западной Африке началась в феврале 2014 года в Гвинее и продолжалась до декабря 2015 года, выйдя за пределы страны и распространившись на Либерию, Сьерра-Леоне, Нигерию, Сенегал, США, Испанию и Мали. Случай уникален тем, что эпидемия этой лихорадки началась в Западной Африке впервые, вследствие чего врачи в затронутых странах не имеют опыта борьбы с ней, а среди населения возможны возникновение паники и распространение дезинформации. Различные национальные и международные организации, в том числе Центр по контролю и профилактике заболеваний США, Европейская комиссия, Роспотребнадзор, Экономическое сообщество стран Западной Африки, направили средства и персонал, чтобы помочь гвинейскому правительству противостоять эпидемии. По словам , генерального директора ВОЗ по безопасности в области здравоохранения, эта вспышка — сильнейшая из всех вспышек лихорадки Эбола в их практике. 29 января 2015 года ВОЗ сообщила, что заболеваемость Эболой упала до самого низкого за последние семь месяцев уровня. 29 декабря 2015 года ВОЗ объявила об окончании эпидемии Эболы в странах Западной Африки. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- 2014ko Mendebaldeko Afrikako ebola agerraldia ebola epidemia bat izan zen, Ginean hasi eta ondoren Liberia, Sierra Leona eta Nigeriara zabaldu zena. 2014ko uztailaren 23an, MOEk 1.201 kutsaturen eta 672 heriotzaren berri eman zuen eta hiru estatutan zabalduta zegoen. Hainbat erakundek agerraldiari aurre egiteko laguntzak eman zituzten. Agerraldi hau kasuei eta hildakoei zegokienez bortitzena izan zen. (eu)
- Hingga 2014, wabah penyakit virus Ebola (EVD) paling luas berlangsung di sejumlah negara di Afrika Barat. Wabah ini menewaskan banyak orang, dengan angka kematian yang dilaporkan mencapai 71%. Wabah ini berawal di Guinea pada bulan Desember 2013 dan kemudian menyebar ke Liberia dan Sierra Leone. Wabah yang tidak terlalu luas, sekitar dua belas kasus, juga terjadi di Nigeria, dan satu kasus di Senegal. Dua negara terakhir telah dinyatakan bebas wabah pada tanggal 20 Oktober 2014 setelah masa tunggu 42 hari. Infeksi sekunder terhadap tenaga medis terjadi di Amerika Serikat dan Spanyol,meskipun tidak sampai menyebar lebih luas. Satu kasus juga terjadi di Mali. Wabah Ebola yang tidak berhubungan dengan wabah utama juga tercatat di Republik Demokratik Kongo. (in)
- 서아프리카 에볼라 유행은 2013년 12월부터 서아프리카에 위치한 기니에 시작된, 에볼라 바이러스로 발생하는 에볼라 출혈열 유행병이지만 2014년 3월까지 감지되지 않았다. 이 유행은 1976년 에볼라의 첫 발견 이후 역사상 가장 큰 규모의 에볼라 유행이다. 2014년 10월 1일 WHO 발표 기준, 23,406명이 감염되었으며 9,467명이 사망했다. 이 중 실험실에서 확인된 경우는 4,108명 감염, 2,078명 사망을 확인했다. 이 에볼라 바이러스 유행병은 자이르 에볼라의 변종인것으로 확인되었다. 유럽 위원회 및 서아프리카 경제 공동체를 포함한 다양한 조직들이 이 유행병에 대응하기 위한 기금을 마련하기 시작했다. 또한, 국경 없는 의사회, , 적십자 등의 비영리 자원 봉사 단체에서도 전문적인 의료 지원을 하고 있다. 기니, 라이베리아, 시에라리온 3국은 인구 이동이 활발한 반면 보건의료 체계는 부실하고, 기존의 에볼라 바이러스가 중부 아프리카에 집중적으로 발생해 왔기 때문에 3국의 보건의료 종사자들은 에볼라 바이러스에 대한 경험이 없어 에볼라 바이러스의 유행에 매우 취약하다. (ko)
- انتشرت في بعض بلدان غرب أفريقيا فاشية لوباء الإيبولا القاتل (EVD). بدأت الفاشية أولا في الانتشار في غينيا خلال مارس 2014. ومنذ بدايات هذة الفاشية وحتى الآن، انتشر الفيروس إلى ليبيريا وسيراليون، ونيجيريا. وتعتبر الجائحة الحالية هي بالنظر لعدد حالات الاصابات البشرية والوفيات. في 8 أغسطس 2014، أعلنت منظمة الصحة العالمية (WHO) أن الجائحة تشكل حالة طوارئ صحية عامة تسترعي الاهتمام الدولي على مستوى العالم. اعتبارا من 6 أغسطس 2014، ذكرت التقارير الصادرة عن منظمة الصحة العالمية أن مجموع الحالات مشتبه بها قد وصل ل 1779 حالة منها 961 حالة وفاة والتي تم التأكد معمليا (في المختبر) أن منها 1134 حالة اصابة و622 حالة وفاة قد نتجت عن فيروس الإيبولا. تبرعت منظمات مختلفة بالأموال وحشدت الموظفين للمساعدة في مواجهة تفشي المرض، ومنها المجموعة الاقتصادية لدول غرب إفريقيا (ايكواس) والمراكز الأميركية لمكافحة الأم (ar)
- El brot d'Ebola a l'Àfrica de l'oest de 2014 va ser el nom donat a l'epidèmia de febre hemorràgica de l'Ebola que es va iniciar a Guinea-Conakry al desembre de 2013 tot i que no es va detectar fins al març del 2014 i posteriorment es va estendre a Libèria, Sierra Leone, Nigèria i a finals d'agost al Senegal A 8 de desembre de 2014, segons l'OMS s'han descrit unes 17.991infeccions i 6.756 morts en els cinc països afectats Aquest brot és ja el més greu dels registrats tant pel que fa a malalts com a morts. El 8 d'agost de 2014 l'OMS va designar oficialment aquest brot com una emergència de salut pública internacional. (ca)
- Epidemie eboly v západní Africe byla co do počtu obětí nejtěžší epidemií eboly v historii a prvním propuknutím této nemoci v oblasti západní Afriky za poslední dvě desetiletí. Započala v prosinci 2013, ovšem detekována byla až v březnu 2014, kdy bylo hlášeno 78 úmrtí. V lednu 2016 oficiální počet nakažených přesáhl 28 000, z toho přes 11 000 zemřelo. (cs)
- Ως «έξαρση του ιού Εμπόλα 2014» αναφέρεται η επιδημία της ασθένειας του ιού Έμπολα στη Γουινέα και πέρα από τα σύνορα της χώρας στη Δυτική Αφρική, ιδιαίτερα τη Σιέρα Λεόνε και την Λιβερία. Η συγκεκριμένη έξαρση είναι η χειρότερη στην καταγραμμένη ιστορία του ιού, τόσο σε αριθμό νοσούντων όσο και σε αριθμό θανάτων 12.008 περιπτώσεις με 5.078 θανάτους έχουν αναφερθεί έως τις 28 Οκτωβρίου 2014. Ο ίδιος ο Σαΐκ Ουμάρ Καν, αρχίατρος και επιδημιολόγος της Σιέρα Λεόνε πέθανε στην προσπάθειά του να περιορίσει την εξάπλωση της ασθένειας στις 29 Ιουλίου 2014 Διάφοροι οργανισμοί, ανάμεσά τους η , το αμερικανικό και η Ευρωπαϊκή Ένωση προσέφεραν πόρους και κινητοποίησαν προσωπικό, καθώς και οργανισμοί όπως οι Γιατροί Χωρίς Σύνορα, το Διεθνές Κίνημα Ερυθρού Σταυρού και Ερυθράς Ημισελήνου και το δίκτυο τω (el)
- Epidemio de Ebola malsano en Okcidenta Afriko komenciĝis en Gvineo en februaro de 2014 kaj daŭris ĝis 2017, atestita en Liberio, Sieraleono, Niĝerio kaj, eble, en Malio. La okazaĵo estis unika: tia epidemio unuan fojon komenciĝas en Okcidenta Afriko, tial kuracistoj en siferintaj landoj ne scipovis defendi la loĝantaron, kio riskis kaŭzi amaspanikon kaj misinformadon. Eŭropa Komisiono, CEDEAO, CDS kaj aliaj gravaj organizaĵoj de la mondo sendis monrimedojn kaj helpantaron por helpi al gvinea registaro kontraŭstari al la epidemio. Laŭ asertoj de Keiji Fukuda, direktoro pri sekureco de la Monda Organizaĵo pri Sano, ĉi tiu epidemio estis la plej forta. (eo)
- Die Ebolafieber-Epidemie, die 2014 in mehreren westafrikanischen Ländern ausbrach und Anfang 2016 für beendet erklärt wurde, gilt nach der Zahl der erfassten Erkrankungen und Todesfälle als bisher (Stand Juni 2019) größte ihrer Art seit der Entdeckung des Ebolavirus 1976. (de)
- La epidemia de ébola de 2014-2016 fue el mayor brote epidémico de la enfermedad por el virus del Ébola, originado en diciembre de 2013 en Guinea, y extendido posteriormente a Liberia, Sierra Leona, Nigeria, Senegal, Estados Unidos, España, Malí y Reino Unido. La OMS declaró el fin de la emergencia de salud pública de importancia internacional el 29 de marzo de 2016, aunque mantiene la vigilancia en los países más afectados por la aparición de casos aislados debido a restos aislados del brote. (es)
- L'épidémie de maladie à virus Ebola en Afrique de l'Ouest débute au sud-est de la Guinée en décembre 2013, avant de s'étendre au Liberia et à la Sierra Leone. Le Nigeria, le Mali, les États-Unis, le Sénégal, l'Espagne, le Royaume-Uni et l'Italie sont aussi touchés par l'épidémie, mais dans une bien moindre mesure. C'est alors la première fois que ce virus, sans traitement connu, entraîne une contamination hors d'Afrique centrale puis hors du continent africain. (fr)
- The 2013–2016 epidemic of Ebola virus disease, centered in Western Africa, was the most widespread outbreak of the disease in history. It caused major loss of life and socioeconomic disruption in the region, mainly in Guinea, Liberia and Sierra Leone. The first cases were recorded in Guinea in December 2013; later, the disease spread to neighbouring Liberia and Sierra Leone, with minor outbreaks occurring in Nigeria and Mali. Secondary infections of medical workers occurred in the United States and Spain. In addition, isolated cases were recorded in Senegal, the United Kingdom and Italy. The number of cases peaked in October 2014 and then began to decline gradually, following the commitment of substantial international resources. (en)
- 2014年の西アフリカエボラ出血熱流行（2014ねんのにしアフリカエボラしゅっけつねつりゅうこう）は、ギニアをはじめとする西アフリカにて2013年12月ごろから、バイオセーフティーレベル4に属する最強の感染性と毒性を持つエボラウイルスによって引き起こされるエボラ出血熱が流行し始めた事象で、2014年6月ごろより感染が急拡大して深刻な事態となった。 2015年10月18日までにおける世界保健機関（WHO）の発表によると、感染疑い例も含め28,512名が感染し、11,313名が死亡（死亡率40%）した。 この対策にはWHOのほかに、アメリカ疾病予防管理センター（CDC）、欧州委員会（EU）、西アフリカ諸国経済共同体（ECOWAS）、国境なき医師団（MSF）、平和部隊、赤十字社（IFRC）などが乗り出し、各種基金や人的支援を行っている。流行は森林隣接地帯が中心であり、この地域の葬儀で死者に触れる習慣が流行を加速させていると国連代理人は述べている。また、コウモリやサルなどの野生動物を食べる習慣がリスクを高めているとの推測もある。 患者は急増し、アメリカ人の感染・死亡と同国医療従事者の感染があり、アメリカ途上国支援団体の平和部隊はボランティアの撤退を決め、CDCが渡航自粛勧告を行った。 (ja)
- Nel corso del 2014 un'epidemia della malattia virus ebola si è diffusa in tutta la Guinea e oltre i confini di questa nazione nell'Africa occidentale. L'epidemia, iniziata in Guinea nel mese di febbraio 2014, si è successivamente diffusa in Liberia, Sierra Leone e Nigeria, ed è la più grave pandemia di febbre emorragica di Ebola nella storia, sia per numero di casi sia per i decessi registrati.Al 12 aprile 2015 sono stati segnalati 25.826 casi sospetti con 10.704 morti.Diverse organizzazioni, tra cui la Comunità economica degli Stati dell'Africa occidentale, i Centri statunitensi per il controllo delle malattie e la Commissione europea hanno donato fondi e mobilitato personale a loro disposizione per aiutare a contrastare l'epidemia. Alcune associazioni umanitarie e di beneficenza tra cui (it)
- W Afryce Zachodniej w latach 2014-2016 trwała epidemia gorączki krwotocznej Ebola, która wybuchła w Gwinei i rozprzestrzeniła się na kolejne kraje. Światowa Organizacja Zdrowia podzieliła kraje, w których – w trakcie trwania epidemii – wystąpiły przypadki choroby na dwie kategorie: te, w których zachorowania szerzyły się w rozmiarach epidemicznych (Gwinea, Liberia i Sierra Leone), oraz te, w których odnotowano pierwsze przypadki zachorowań lub zasięg epidemii był ograniczony (Mali, Nigeria, Senegal, Hiszpania, Stany Zjednoczone, Wielka Brytania i Włochy). (pl)
- In 2014 brak in West-Afrika een epidemie van ebola uit. Ebola is een besmettelijke virusziekte die wordt veroorzaakt door het ebolavirus. De ziekte is in principe zeldzaam en komt typisch voor in de vorm van regionale uitbraken in landen in het midden van Afrika en in West-Afrika. De mortaliteit is hoog. De ebola-uitbraak in Congo met 68 besmettingen (waarvan 49 doden), vastgesteld op 9 oktober 2014, valt buiten deze epidemie. Intussen is Congo ebola-vrij verklaard. (nl)
- O surto do vírus Ebola da África Ocidental (2013-2016) foi a epidemia que mais disseminou a doença pelo vírus Ebola (EVD) na história - causando grande perda de vidas e perturbações socioeconômicas na região, principalmente na Guiné, Libéria e Serra Leoa. (pt)
- Ebolautbrottet i Västafrika 2014 var en omfattande epidemi av ebola i de västafrikanska länderna Guinea, Liberia och Sierra Leone. Några ebolafall bekräftades även i Nigeria och Mali och ett ebolafall bekräftades i Senegal. Även utanför Västafrika konstaterades enstaka fall av ebola som var relaterade till utbrottet i Västafrika, i de flesta av dessa fall hade personerna befunnit sig i det drabbade området i Västafrika, där de blev smittade. De länder utanför Västafrika där enstaka ebolafall konstaterades var USA, Spanien, Storbritannien och Italien (Sardinien). Tre fall av smittspridning relaterade till utbrottet skedde utanför Västafrika, ett i Spanien och två i USA. I alla tre fallen rörde det sig om sjukvårdspersonal som smittats efter att ha vårdat smittade patienter. Utbrottet starta (sv)
- Епідемія хвороби, яку спричинює вірус Ебола (англ. Ebola virus desease, EVD), відбулась у декількох західноафриканських країнах. Перші спалахи хвороби були офіційно зафіксовані у Гвінеї в березні 2014 р., проте останні дослідження свідчать, що перші захворілі з'явилися раніше — ще в грудні 2013 року, просто на той час хвороба не була ідентифікована. З моменту появи перших випадків захворювання, вірус поширився також на територію Ліберії, Сьєрра-Леоне та Нігерії, а пізніше поодинокі випадки були зафіксовані у Сенегалі, США, Малі, Іспанії, Великій Британії, Італії. Ця епідемія є , як за кількістю випадків захворювання, так і за кількістю смертей. (uk)
- Эпидемия лихорадки Эбола в Западной Африке началась в феврале 2014 года в Гвинее и продолжалась до декабря 2015 года, выйдя за пределы страны и распространившись на Либерию, Сьерра-Леоне, Нигерию, Сенегал, США, Испанию и Мали. Случай уникален тем, что эпидемия этой лихорадки началась в Западной Африке впервые, вследствие чего врачи в затронутых странах не имеют опыта борьбы с ней, а среди населения возможны возникновение паники и распространение дезинформации. Различные национальные и международные организации, в том числе Центр по контролю и профилактике заболеваний США, Европейская комиссия, Роспотребнадзор, Экономическое сообщество стран Западной Африки, направили средства и персонал, чтобы помочь гвинейскому правительству противостоять эпидемии. По словам , генерального директора ВОЗ п (ru)
- 西非伊波拉病毒疫症，是2013年12月始於西非，由伊波拉病毒引發之疾病大流行。此乃伊波拉出血熱史上最嚴重的一次爆發，亦為該病首次登陸西非。此次疫情錄得的最高臨床致死率為71%；就診病人的死亡率則為57-59%。伊波拉出血熱首次於1976年出現在現時的剛果及南蘇丹，并常於非洲撒哈拉以南的地區造成間歇性流行。這一次的爆發源於2013年12月的畿內亞，後散播至利比里亞及塞拉利昂。尼日利亞及塞內加爾曾出現20人及1人的少数感染個案，但是兩國至今沒有再增添新的病例；馬里也曾有數人染病，而英國也有一名隔離患者。美國與西班牙均出現境外移入個案，患者都是醫護人員，但是病毒沒有進一步擴散。截至2016年1月14日，世界衛生組織及多國政府共錄得28,637宗感染個案及11,315宗死亡案例。不過，他們相信這比實際的數字低。 此次疫情於8月8日成為第三宗國際公共衛生緊急事件。世界衛生組織要求194個會員國採用法定措施於疾病預防、監控、控制及回報。數個及國際組織，包括美國疾病控制與預防中心、歐洲聯盟委員會和西非國家經濟共同體等單位正投入人力試圖減緩疫情，另有無國界醫生、红十字与红新月會、善普施等人道機構。 (zh)
|
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
