William Auld was a Scottish author and the deputy director of a grammar school. He began to study Esperanto in 1937, but only became active in the propagation of the language in 1947, and from then on wrote many works in Esperanto. Auld edited various magazines and reviews, including Esperanto en Skotlando (1949-1955), Esperanto (1955-1958, 1961-1962), of Monda Kulturo (1962-1963), Norda Prismo (1968-1972), La Brita Esperantisto (1973-1999) and Fonto (1980-1987).

PropertyValue
dbpedia-owl:Person/individualisedPnd
  • 130428760
dbpprop:abstract
  • William Auld was a Scottish author and the deputy director of a grammar school. He began to study Esperanto in 1937, but only became active in the propagation of the language in 1947, and from then on wrote many works in Esperanto. Auld edited various magazines and reviews, including Esperanto en Skotlando (1949-1955), Esperanto (1955-1958, 1961-1962), of Monda Kulturo (1962-1963), Norda Prismo (1968-1972), La Brita Esperantisto (1973-1999) and Fonto (1980-1987). He was the Vice-President of the World Esperanto Association (1977-1980), president of the Academy of Esperanto (1979-1983), and honorary president of the Esperanto PEN Centre. Auld was born in Erith, Kent, England; his family subsequently returned to Scotland. His last place of residence was the small town of Dollar, Clackmannanshire. In 2001, he donated his large personal collection of Esperanto literature to the Scottish National Library, where it is now housed. Auld was nominated for the Nobel Prize for Literature from 1999 until his death in 2006. His magnum opus La infana raso, a long poem of 25 chapters on the subject of "the role of the human race in time and in the cosmos" has been translated into several languages (Dutch, Portuguese, English, Scots, Gaelic, etc. ) and further versions appear from time to time. These can be seen on the web pages of the Esperanto Writers Association (Esperantlingva verkista asocio) at http://www. everk. it.
  • William Auld war ein schottischer Esperanto-Schriftsteller.
  • William Auld (6 de novembre de 1924 - 11 de setembre de 2006) fou poeta en Esperanto i candidat al Premi Nobel de Literatura el 1999. Auld, escocès, era professor de literatura. Va aprendre l'Esperanto quan tenia tretze anys i començà a escriure després de la Segona Guerra Mundial. La seva primera incursió en el món de la poesia fou l'any 1952 amb la publicació de Kvaropo, una obra que contenia poemes de quatre autors diferents i que fou publicada a La Laguna pel professor Juan Régulo Pérez. Amb la publicació del poemari La infana raso, (La raça infantil) hi hagué un punt d'inflexió en la literatura esperantista. Auld escrigué nombrosos poemes i relats, publicats en antologies i llibres individuals. Fou candidat al Premi Nobel per primera vegada l'any 1999. També destacà com a traductor. Entre els autors que va traduir hi ha Shakespeare, Oscar Wilde, Jack London, Arthur Conan Doyle o Tolkien. Fou vicepresident de l'Associació Universal d'Esperanto, president de l'Acadèmia d'Esperanto i president del centre PEN de literatura en Esperanto. Fou redactor de diverses revistes en aquest idioma i també d'antologies i llibres sobre la mateixa llengua internacional, així com un excel·lent crític literari.
  • William Auld byl jedním z největších esperantských básníků, Skot, profesor. Jeho básně vycházely v řadě esperantských časopisů a revuí. Část jeho díla vyšla ve sbírce Kvaropo. Jeho nejvýznamnějším dílem je La infana raso (Dětská rasa), epopej o 25 zpěvech, obsahující celou filozofii autora. Je také významným překladatelem (Tolkien, Doyle aj.). Auld redigoval různé esperantské časopisy: Esperanto en Skotlando, „Esperanto“ de UEA, Monda Kulturo, Norda Prismo, La brita esperantisto, Fonto. Spolupracoval s Monato do 1998. Byl místopředsedou Světového esperantského svazu a předsedou Esperantské akademie. Byl také čestným předsedou Esperantského PEN-klubu.
  • William Auld, était un poète écossais qui écrivait en espéranto.
  • È noto per essere il maggior scrittore esperantista della seconda metà del XX secolo. Egli abbracciò attivamente l'esperanto nel 1947, e nello stesso anno iniziò a pubblicare i propri lavori in questa lingua. È stato candidato al premio Nobel dal 1999 fino all'anno della morte dall'associazione degli scrittori esperantofoni . Nel 2001 donò la sua vasta collezione di letteratura esperantista alla Biblioteca nazionale scozzese. Fu vicedirettore dell'Universala Esperanto-Asocio, presidente della Akademio de Esperanto, presidente onorario dell' Esperanta PEN-Centro e membro onorario dell'UEA.
  • ウィリアム・オールド（William Auld, 1924年11月6日 - 2006年9月11日）はスコットランドの詩人。クラックマナンシャイアのドラーに住んでいた。リセの副学園長を務める一方、闊達なエスペランティストでもあり、エスペラントで多くの著作を残した。 1937年にエスペラントを学び始めたが、普及活動に熱心になったのは1947年である。 オールドはいくつもの雑誌に執筆した。オールドが執筆した雑誌は"Esperanto en Skotlando"（1949年 - 1955年）、世界エスペラント協会のエスペラント、"Monda Kulturo"、"Norda Prismo"（1968年 - 1972年）、"La brita esperantisto"（1973年 - 1999年）、"Fonto"など多岐にわたる。1998年まで"Monato"の見出しの編集を受け持った。1977年から1980年まで世界エスペラント協会の副会長を務め、1979年から1983年までアカデミーオ・デ・エスペラントの議長を務めた。また、エスペランタ・ペン-ツェントロの名誉会長でもあった。 オールドが集めた膨大な数のエスペラント文学の書籍はスコットランド国立図書館が所蔵している。 1999年、2004年、2006年にはノーベル文学賞にノミネートされた。
  • William Auld was een Schotse dichter in het Esperanto. Hij was leraar Engels en vicedirecteur van een lyceum. In 1937 leerde hij Esperanto, en een tiental jaar later werd hij actief bij het verspreiden van de internationale taal. Van toen af werd hij ook schrijver. Auld is redacteur geweest van verschillende tijdschriften, waaronder Esperanto en Skotlando (1949-1955), Esperanto (1955-1958 en 1961-1962), Monda Kulturo (1962-1963), Norda Prismo (1968-1972), La Brita Esperantisto (1973- en Fonto . Hij was de vicevoorzitter van de Universala Esperanto-Asocio, voorzitter van de Akademio de Esperanto en de erevoorzitter van het Esperanto PEN-centrum. In 2001 schonk hij zijn grote persoonlijke verzameling Esperanto-literatuur aan de Scottish National Library waar alles nu bewaard wordt. Auld is sinds 1999 tot zijn dood in 2006 elk jaar door de internationale Esperanto Schrijvers-Bond EVA genomineerd voor de Nobelprijs voor literatuur. Het voorstel hiertoe werd in 1998 gedaan op de ledenvergadering van EVA te Montpellier door Manuel de Seabra. In Esperanto was hij vooral beroemd om zijn moderne epos La Infana Raso, Nederlandse vertaling door Willem Verloren van Themaat . Daarnaast werden vele van zijn vertalingen hogelijk geroemd.
  • William Auld var en skotsk poet, forfatter og oversetter, som skrev på Esperanto. Auld lærte seg Esperanto i 1937, men ble aktiv esperantist først i 1947. Han har vært redaktør for flere esperantotidsskrifter, og har vært medarbeider i tidsskriftet Monato. Han var visepresident for Universala Esperanto-Asocio (UEA) 1977-1980 og president for Esperantoakademiet 1979-1983.
  • Уи́льям Олд — выдающийся эсперантский писатель, поэт и переводчик; по национальности — шотландец. Эсперантской литературной критикой Олд признан одним из лучших эсперантских поэтов, а его поэма «La infana raso» — одним из самых выдающихся произведений на эсперанто. Неоднократно номинировался на Нобелевскую премию по литературе.
  • William Auld, född 6 november 1924 i Erith, Greater London, Storbritannien, död 11 september 2006 i Dollar, Skottland, Storbritannien, var en brittisk esperantospråkig poet. Auld var vicerektor för en skola. Han lärde sig esperanto 1937, men blev aktiv esperantist först 1947. Auld har varit redaktör för flera esperantotidskrifter, bland andra Esperanto en Skotlando, UEAs tidning Esperanto, Monda Kulturo, Norda Prismo, La brita esperantisto, Fonto. Han var medarbetare i tidskriften Monato. Han var vice ordförande för UEA 1977-1980 och ordförande för Esperantoakademin 1979-1983.
  • Ольд Біл - відомий шотландський поет - 11 вересня відійшов від нас найвідоміший поет сьогодення Біл Ольд. Цей 82-річний сивочолий шотландський поет жив розміреним спокійним життям пенсіонера у затишному містечку з такою американською назвою Долар, доглядав з дружиною Метою садочок розміром три на три ярди, інколи до них навідувалися родини двох дітей з чотирма внуками, які не цураються носити спідниці-кілти. Він – автор понад 50 книжок (серед них переклади й антології). Але що ж тут дивного: ми вже звикли до надмірного впливу англомовного (чи, навіть, американізованого) світу, коли британські бестселери Толкіна та Ровлінґ, крізь призму Голівуду, рясно опромінюють нашу свідомість. Проте залишається одне однісіньке „але” – всі книжки написані не амбітно-імперською мовою глобалізації, а власне тою, яка мала б стати міжнародною – есперанто. Закінчивши гімназію, “пролітавши” другу світову пілотом-розвідником у північній Африці, молодий Вільям закінчив університет і тоді перед щойно запеченим викладачем англійської літератури, якого відвідала поетична муза, постало питання: якою мовою викладати на папері свої відчуття, переживання, прагнення? Майже зрівноважені терези все ж таки гойднулися в бік і переважила міжнародна мова, з якою поет познайомився ще в гімназійні роки на зборах пластунів. 1952 рік – збірка “Подих пристрасті” чотирьох авторів т. зв. шотландської школи, майже половина віршів вийшла з-під пера Б. Ольда; 1956 рік – “Дитяча раса”, поема з 25 великих розділів, яка заснувала період постромантизму в есперантській оригінальній літературі. А далі – переклади на есперанто драматичних творів В. Шекспіра, усіх (!) його сонетів (1981р. ), Р. Бернса, укладання “Шотландської антології”, двотомної “Англійської антології”, оригінальної “Есперантської антології” (800 сторінок якої охоплюють твори 117 поетів), переклади трилогії Дж. Толкіна “Володар перснів” (останній том – 1997 р.). І, звичайно ж, власні твори. Декілька слів про патріотизм, якого так бракує нам, українцям. За своє життя Біл Ольд зібрав бібліотеку есперантської літератури з понад 4,5 тисячі назв. За неї два американських університети пропонували йому шалені гроші, та шотландець, порадившись з дружиною, всю книгозбірню наприкінці 2001 року безкоштовно (!) передав Національній бібліотеці в Единбурзі – столиці Шотландії. Претендент на Нобелівську премію . Поезію Б. Ольда різних років перекладали українською мовою Тимочко Петро, Коробчук Петро, Віктор Паюк.
dbpprop:hasPhotoCollection
dbpprop:reference
rdf:type
rdfs:comment
  • William Auld was a Scottish author and the deputy director of a grammar school. He began to study Esperanto in 1937, but only became active in the propagation of the language in 1947, and from then on wrote many works in Esperanto. Auld edited various magazines and reviews, including Esperanto en Skotlando (1949-1955), Esperanto (1955-1958, 1961-1962), of Monda Kulturo (1962-1963), Norda Prismo (1968-1972), La Brita Esperantisto (1973-1999) and Fonto (1980-1987).
  • William Auld war ein schottischer Esperanto-Schriftsteller.
  • William Auld (6 de novembre de 1924 - 11 de setembre de 2006) fou poeta en Esperanto i candidat al Premi Nobel de Literatura el 1999. Auld, escocès, era professor de literatura. Va aprendre l'Esperanto quan tenia tretze anys i començà a escriure després de la Segona Guerra Mundial.
  • William Auld byl jedním z největších esperantských básníků, Skot, profesor. Jeho básně vycházely v řadě esperantských časopisů a revuí. Část jeho díla vyšla ve sbírce Kvaropo. Jeho nejvýznamnějším dílem je La infana raso (Dětská rasa), epopej o 25 zpěvech, obsahující celou filozofii autora. Je také významným překladatelem (Tolkien, Doyle aj.).
  • William Auld, était un poète écossais qui écrivait en espéranto.
  • È noto per essere il maggior scrittore esperantista della seconda metà del XX secolo. Egli abbracciò attivamente l'esperanto nel 1947, e nello stesso anno iniziò a pubblicare i propri lavori in questa lingua. È stato candidato al premio Nobel dal 1999 fino all'anno della morte dall'associazione degli scrittori esperantofoni . Nel 2001 donò la sua vasta collezione di letteratura esperantista alla Biblioteca nazionale scozzese.
  • William Auld was een Schotse dichter in het Esperanto. Hij was leraar Engels en vicedirecteur van een lyceum. In 1937 leerde hij Esperanto, en een tiental jaar later werd hij actief bij het verspreiden van de internationale taal. Van toen af werd hij ook schrijver. Auld is redacteur geweest van verschillende tijdschriften, waaronder Esperanto en Skotlando (1949-1955), Esperanto (1955-1958 en 1961-1962), Monda Kulturo (1962-1963), Norda Prismo (1968-1972), La Brita Esperantisto (1973- en Fonto .
  • William Auld var en skotsk poet, forfatter og oversetter, som skrev på Esperanto. Auld lærte seg Esperanto i 1937, men ble aktiv esperantist først i 1947. Han har vært redaktør for flere esperantotidsskrifter, og har vært medarbeider i tidsskriftet Monato. Han var visepresident for Universala Esperanto-Asocio (UEA) 1977-1980 og president for Esperantoakademiet 1979-1983.
  • Уи́льям Олд — выдающийся эсперантский писатель, поэт и переводчик; по национальности — шотландец. Эсперантской литературной критикой Олд признан одним из лучших эсперантских поэтов, а его поэма «La infana raso» — одним из самых выдающихся произведений на эсперанто.
  • William Auld, född 6 november 1924 i Erith, Greater London, Storbritannien, död 11 september 2006 i Dollar, Skottland, Storbritannien, var en brittisk esperantospråkig poet. Auld var vicerektor för en skola. Han lärde sig esperanto 1937, men blev aktiv esperantist först 1947. Auld har varit redaktör för flera esperantotidskrifter, bland andra Esperanto en Skotlando, UEAs tidning Esperanto, Monda Kulturo, Norda Prismo, La brita esperantisto, Fonto.
  • Ольд Біл - відомий шотландський поет - 11 вересня відійшов від нас найвідоміший поет сьогодення Біл Ольд.
rdfs:label
  • William Auld
  • William Auld
  • William Auld
  • William Auld
  • William Auld
  • William Auld
  • ウィリアム・オールド
  • William Auld
  • William Auld
  • Олд, Уильям
  • William Auld
  • Ольд Біл
owl:sameAs
skos:subject
foaf:page
is dbpprop:redirect of
is owl:sameAs of