| dbpprop:abstract
|
- Volksdeutsche is a historical term which arose in the early 20th century to describe ethnic Germans living outside of the Reich. This is in contrast to Imperial Germans, German citizens living within Germany. The term also contrasts with the modern term Auslandsdeutsche (Germans abroad) which generally denotes German citizens residing in other countries. This is the loosest meaning of the term, which was used mainly during the Weimar Republic. In a stricter sense, Volksdeutsch came to mean ethnic Germans living abroad but without German citizenship, i.e. , the juxtaposition with Reichsdeutsch was sharpened to denote difference in citizenship as well as residence.
- Volksdeutsche war eine in den Jahren nach dem Ersten Weltkrieg durch die Umorganisation von Staatsgrenzen und Bildung neuer Staaten gebräuchliche Bezeichnung vor allem für und von jenen Menschen deutscher Muttersprache, die in Europa außerhalb der Staaten mit deutscher Bevölkerungsmehrheit lebten und zumeist die Staatsangehörigkeit ihres – oft nicht deutschsprachigen – Wohnsitzstaates besaßen, etwa die Elsässer und Deutsch-Lothringer in Frankreich, die deutschen Minderheiten in Eupen-Malmedy in Belgien, die deutschen Posener, Westpreußen und Ostpreußen sowie die deutschen Oberschlesier in Polen. Des Weiteren wurden auch die deutschsprachigen Minderheiten des österreichischen Kaisertums sowie später Österreich-Ungarns und den Folgestaaten außerhalb Österreichs – in Jugoslawien, Ungarn, Rumänien, der Tschechoslowakei, in Italien – als „Volksdeutsche“ bezeichnet. In einem umfassenderen Sinn waren selten auch die Österreicher, Luxemburger, Deutschschweizer und Liechtensteiner einbezogen.
- Volksdeutsche (Němci podle národnosti) je někdejší označení především pro osoby, jejichž mateřským jazykem byla němčina, a kteří žili v Evropě mimo státy s německou majoritou. Často měli státní příslušnost neněmeckého státu, jako např. Alsasové a Němečtí Lotrinkové ve Francii, německé menšiny v Eupen-Malmédy v Belgii, němečtí Poznaňci, Západní a Východní Prusové, nebo třeba Hornoslezští Němci v Polsku. Jako „Volksdeutsche“ byli označováni také germanofonní menšiny v rakouském císařství a pozdějším Rakousku-Uhersku a nástupnických státech mimo Rakouska – v Jugoslávii, Maďarsku, Rumunsku, Československu, v Itálie. V širším smyslu byli mezi ně zřídka zahrnováni také Rakušané, Lucemburčané, Němečtí Švýcaři a Lichtenštejnci. Před rokem 1939 žilo asi 8,6 miliónů Němců za východními hranicemi říše: v Československu (3,48 milionu), v Polsku (1,15 milionu), Rumunsku (0,75 milionu), v Maďarsku (0,6 milionu), Jugoslávii (0,55 milionu) v SSSR (1,15 milionu) a dalších 0,6 milionu v Estonsku, Lotyšsku, Litvě, Memelu a ve Svobodném státě Gdaňsku. Po skončení útěků a odsunů v letech 1945–1948 zůstalo jen asi 4 miliony na východě Evropy. Jejich někdejší domov je dnes z větší části již minulostí, neboť v důsledku II. světové války byli většinou deportováni a vysídleni, respektive byli nuceni uprchnout nebo byli ”odsunuti” a většina z nich se nově usadila na území dnešního německojazyčného prostoru. Jako následek 2. světové války se území s německým obyvatelstvem v Evropě zmenšilo o třetinu a německá kultura citelně ztratila na významu.
- El término Volksdeutsche (literalmente "pueblo alemán") fue utilizado durante el III Reich para designar a personas de origen alemán. Por lo general, núcleos de cultura e idioma alemán en diversas partes de Europa. Considerados arios, podían formar parte de las organizaciones políticas nazis o de las fuerzas armadas.
- Volksdeutsche (littéralement « allemand par le peuple ») est un terme allemand, forgé au début du XXe siècle et ultérieurement investi de connotations idéologiques, qui renvoie à des populations vivant hors des États à population majoritairement allemande dont elles n'ont pas la nationalité, mais qui se définissent (ou sont définies) ethniquement ou culturellement comme allemandes.
- Volksdeutsche (al plurale Volksdeutschen) è una parola tedesca che significa "cittadino di etnia tedesca". Il termine venne usato nei primi decenni del ventesimo secolo per indicare i cittadini di razza germanica che vivevano al di fuori del Reich. Volksdeutsch indica quindi i tedeschi etnici fuori dalla Germania ma senza la nazionalità tedesca, mentre la parola Reichsdeutsch indica i tedeschi etnici con nazionalità e cittadinanza tedesca.
- Volksduitsers was de term die voor 1945 gebruikt werd om Duitsers aan te duiden die als afzonderlijke volksgroep buiten Duitsland woonden, meestal reeds eeuwenlang. Meestal werden hiermee de etnische Duitse minderheden in Oost-Europa bedoeld, maar soms ook Duitse emigranten in de Nieuwe Wereld. Men moest Volksduitsers onderscheiden van Rijksduitsers in het buitenland (zij die op niet-permanente of semi-permanente basis in het buitenland woonden, zoals werknemers en diplomaten).
- Folketyskere (Volksdeutsche) betegner, særlig historisk, alle etnisk tyske minoriteter som bor utenfor de tyskbefolkede statene Tyskland, Østerrike, Luxemburg, Sveits og Liechtenstein. Begrepet kom i bruk på 1800-tallet som motsetning til rikstyskere (Reichsdeutsche), tyskere som bodde i nasjonalstaten Tyskland. Begrepet ble senere brukt om tyske minoriteter som etter første verdenskrig havnet i andre stater enn de tyskbefolkede statene, for eksempel elsassere og tysk-lothringere i Frankrike, den tyske minoriteten i Eupen-Malmedy i Belgia, tyskerne i Posen og Vest-Preussen i Polen, men også de tyske minoritetene i Østerrike-Ungarns etterfølgerstater, særlig i Jugoslavia, Ungarn, Romania, Tsjekkoslovakia og Syd-Tirol i Italia. Folketyskerne var en viktig minoritet, og utgjorde i mellomkrigstiden vel over ti millioner mennesker. Det største antallet levde i øst- og sydøst-Europa, og de utgjorde en viktig minoritet vel inn i Russland. Etter utbruddet av annen verdenskrig registrerte 2,7 millioner polske statsborgere seg som folketyskere i de områdene som kom under tysk administrasjon. De folketyske bosetningsområdene er i dag for en stor del historie, siden de fleste under annen verdenskrig ble deportert eller utvandret, eller ble fordrevet etter krigen. Av de som ble igjen valgte de fleste å utvandre (såkalte Spätaussiedler). Deres etterkommere lever overveiende i dagens Tyskland og Østerrike. Begrepet folketyskere må ikke forveksles med utenlandstyskere (Auslandsdeutsche), som er betegnelsen på borgere av nasjonalstaten Tyskland som bor i utlandet.
- Volksdeutscher – określenie stosowane w pierwszej połowie XX wieku wobec osób pochodzenia niemieckiego, niezamieszkujących Niemiec, którzy nie posiadali niemieckiego ani austriackiego obywatelstwa (Reichsdeutscher) w takich państwach jak Francja, Belgia, Dania, Luksemburg, część Szwajcarii oraz na obszarach dawnego osadnictwa niemieckiego w Polsce, w Czechach, Rumunii, czy na Litwie. Było to odróżnienie w stosunku do określenia niem. Reichsdeutscher czyli kogoś, kto zamieszkuje w Rzeszy. W czasie II wojny światowej, od 4 marca 1940 roku w ten sposób nazywano obywateli innych państw, którzy podpisali niemiecką listę narodowościową – volkslistę. Artykuł ten jest częściowym tłumaczeniem artykułu de:Volksdeutsche umieszczonego na niemieckojęzycznej Wikipedii
- Файл:Sprachenkarte Deutschland1880. png Карта исторического распределения немецкоговорящего населения в Европе по состоянию на 1880 год (без поселений немцев в Прибалтике и на Волге) Фо́льксдойче — обозначение «этнических германцев», которые жили в диаспоре, то есть за пределами Германии. В отличие от «рейхсдойче», принадлежность к «фольксдойче» («германскость») устанавливалась по отдельным признакам — по «семейной истории» (были ли родители дойче), по немецкому языку как родному, по имени, по церковным записям и т. п.. После поражения в Первой мировой войне значительная часть территории Германии была забрана у неё странами-победительницами в качестве контрибуций и репараций вместе с гражданами. Тогда понятие «фольксдойче» стало политическим, а этот его подтекст оставался в активном употреблении до 1940—1960-х годов XX века. В период существования Третьего рейха фольксдойче имели особый правовой статус как в пределах самого рейха, так и в генерал-губернаторстве, протекторатах и рейхскомиссариатах, а также в союзных странах. В данной статье также раскрывается и обобщается значение термина фольксдойче как этнической группы немцев, живущих вне границ национального государства.
- Файл:Historisches deutsches Sprachgebiet. PNG етнічні німці (1910) Фольксдойче (від нім. Volksdeutsche — етнічні німці) — загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939—1945. У 1936 у Німеччині з метою встановлення централізованого нагляду за субсидуванням установ й організацій Фольксдойче у зарубіжних країнах створено Центральне бюро Фольксдойче. На підставі радянсько-німецьких угод 18. 9. 1939 і 5. 9. 1940, німецький уряд одержав право на переселення Фольксдойче до Райху з новоприєднаних зах. укр. територій до УРСР. Прибл. 256000 німців виїхало з України. Разом з ними виїхало деяке ч. українців (за прибл. даними бл. 10 тис. ), що їм вдалося довести своє мішане походження чи під ін. претекстом їх прийняли за Фольксдойче німецькі переселенні комісії. Виїхавши з УРСР, ці українці були приміщені в тимчасових таборах у Німеччині, дехто прийняв німецьке громадянство (т. зв. Райхсдойче), але більшість подавала себе за українців і включилася в укр. життя в Ген. Губернії. Деякі поляки також подавалися за Фольксдойче і пізніше були використані в німецькій адміністрації на укр. землях, при чому виявляли антиукр. наставлення. Справжні німецькі Фольксдойче згодом брали участь у нім. окупаційній адміністрації на території України. Під час німецько-радянської війни 1941-45 на окупованій німецькою армією території України налічувалося близько 200 000 Фольксдойче (у тому числі понад 29 000 в Галичині), які жили у 486 населених пунктах. З них, за дан. нацистських «спеціалістів» з расових питань, лише 45.000 відповідали необхідним етнічним нормам. Протягом нацистської окупації України Фольксдойче мали ті ж привілеї, якими користувалися німецькі нацменшини в ін. захоплених гітлерівцями землях, -перевагу в зачисленні до вищих та середніх ланок адміністративного апарату тощо. Фольксдойче широко залучались до роботи в цивільній адміністрації в Україні, у поліційних органах, військах СС, до охорони об'єктів військового значення, а також до колонізації українських земель у формі т. зв. німецьких поселень. Привілейоване становище німецьких національних меншин спонукало деяких мешканців України (у Галичині та Волині здебільшого поляків) видати себе за Фольксдойче. З відступом німецьких військ з території України частина Фольксдойче відійшла на Захід. Фольксдойче, які залишилися в Україні, були, як правило, звинувачені радянськими каральними органами у співробітництві з окупантами, засуджені на тривалі строки ув'язнення та депортовані у північні області Радянського Союзу.
|
| rdfs:comment
|
- Volksdeutsche is a historical term which arose in the early 20th century to describe ethnic Germans living outside of the Reich. This is in contrast to Imperial Germans, German citizens living within Germany. The term also contrasts with the modern term Auslandsdeutsche (Germans abroad) which generally denotes German citizens residing in other countries. This is the loosest meaning of the term, which was used mainly during the Weimar Republic.
- Volksdeutsche (Němci podle národnosti) je někdejší označení především pro osoby, jejichž mateřským jazykem byla němčina, a kteří žili v Evropě mimo státy s německou majoritou. Často měli státní příslušnost neněmeckého státu, jako např. Alsasové a Němečtí Lotrinkové ve Francii, německé menšiny v Eupen-Malmédy v Belgii, němečtí Poznaňci, Západní a Východní Prusové, nebo třeba Hornoslezští Němci v Polsku.
- El término Volksdeutsche (literalmente "pueblo alemán") fue utilizado durante el III Reich para designar a personas de origen alemán. Por lo general, núcleos de cultura e idioma alemán en diversas partes de Europa. Considerados arios, podían formar parte de las organizaciones políticas nazis o de las fuerzas armadas.
- Volksdeutsche (littéralement « allemand par le peuple ») est un terme allemand, forgé au début du XXe siècle et ultérieurement investi de connotations idéologiques, qui renvoie à des populations vivant hors des États à population majoritairement allemande dont elles n'ont pas la nationalité, mais qui se définissent (ou sont définies) ethniquement ou culturellement comme allemandes.
- Volksdeutsche (al plurale Volksdeutschen) è una parola tedesca che significa "cittadino di etnia tedesca". Il termine venne usato nei primi decenni del ventesimo secolo per indicare i cittadini di razza germanica che vivevano al di fuori del Reich. Volksdeutsch indica quindi i tedeschi etnici fuori dalla Germania ma senza la nazionalità tedesca, mentre la parola Reichsdeutsch indica i tedeschi etnici con nazionalità e cittadinanza tedesca.
- Volksduitsers was de term die voor 1945 gebruikt werd om Duitsers aan te duiden die als afzonderlijke volksgroep buiten Duitsland woonden, meestal reeds eeuwenlang. Meestal werden hiermee de etnische Duitse minderheden in Oost-Europa bedoeld, maar soms ook Duitse emigranten in de Nieuwe Wereld. Men moest Volksduitsers onderscheiden van Rijksduitsers in het buitenland (zij die op niet-permanente of semi-permanente basis in het buitenland woonden, zoals werknemers en diplomaten).
- Folketyskere (Volksdeutsche) betegner, særlig historisk, alle etnisk tyske minoriteter som bor utenfor de tyskbefolkede statene Tyskland, Østerrike, Luxemburg, Sveits og Liechtenstein. Begrepet kom i bruk på 1800-tallet som motsetning til rikstyskere (Reichsdeutsche), tyskere som bodde i nasjonalstaten Tyskland.
- Volksdeutscher – określenie stosowane w pierwszej połowie XX wieku wobec osób pochodzenia niemieckiego, niezamieszkujących Niemiec, którzy nie posiadali niemieckiego ani austriackiego obywatelstwa (Reichsdeutscher) w takich państwach jak Francja, Belgia, Dania, Luksemburg, część Szwajcarii oraz na obszarach dawnego osadnictwa niemieckiego w Polsce, w Czechach, Rumunii, czy na Litwie. Było to odróżnienie w stosunku do określenia niem.
- Файл:Sprachenkarte Deutschland1880.
- Файл:Historisches deutsches Sprachgebiet. PNG етнічні німці (1910) Фольксдойче (від нім. Volksdeutsche — етнічні німці) — загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939—1945.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
