The Vietic languages are a branch of the Austroasiatic language family. (Also referred to by the older terms Việt-Mường, Annam-Muong, Vietnamuong, but these are commonly understood to refer to a sub-branch of Vietic restricted to Vietnamese and Mường. ) Vietnamese was identified as an Austroasiatic language in the mid nineteenth century, and there is now evidence for this classification.

PropertyValue
dbpprop:abstract
  • The Vietic languages are a branch of the Austroasiatic language family. (Also referred to by the older terms Việt-Mường, Annam-Muong, Vietnamuong, but these are commonly understood to refer to a sub-branch of Vietic restricted to Vietnamese and Mường. ) Vietnamese was identified as an Austroasiatic language in the mid nineteenth century, and there is now evidence for this classification. Vietnamese has also large stocks of borrowed Chinese and Tai vocabulary, and is today a monosyllabic tonal language like Cantonese or Tai rather than a prototypical Austroasiatic language. For these reasons there continues to be resistance to the idea that Vietnamese could be more closely related to Khmer than to Chinese or the Tai languages. However, these typological similarities are considered superficial, the result of language contact, and can be traced back to a much more typical Austroasiatic pattern. Many of the Vietic languages have tonal or phonational systems intermediate between that of Viet-Muong and other branches of Austroasiatic, for example.
  • Le groupe des langues viêt-muong fait partie de la branche des langues môn-khmer de la famille des langues austroasiatiques. Il comprend les langues suivantes : Ahloa ou thavung Chut Cuoi ou thô (Laos, Viêtnam) Mường (Laos, Viêtnam) Vietnamien (Viêtnam).
  • Viet-muong-språk er en undergruppe av mon-khmer-språkene, som er en del av den austroasiatiske familien. Det største språket i gruppa er vietnamesisk, som snakkes av over 67 millioner mennesker. Språkene i familien snakkes på den indokinesiske halvøya, primært i Vietnam og Laos. Det er fem undergrupper av viet-muong-språk: Chut Arem Maleng Chut (Vietnam) Cuoi Hung (Laos) Tho (Vietnam) Muong Bo (Laos) Muong (Vietnam) Nguôn (Vietnam) Aheu Vietnamesisk (Vietnam)
  • Вьетские языки (вьетические языки, устар. вьет-мыонгские языки) — группа в составе мон-кхмерских языков австроазиатской семьи. Распространены во Вьетнаме, Центральном Лаосе, Таиланде, Камбодже, Южном Китае и других странах. Наиболее распространённым с точки зрения количества говорящих и ареала являются вьетнамский язык и язык мыонг; остальные вьетские языки представлены небольшим числом носителей (от нескольких десятков до нескольких тысяч человек), живущих в основном в горных районах Центрального Вьетнама и Центрального Лаоса вдоль вьетнамско-лаосской границы. Вьетские языки самые многочисленные из австроазиатских языков по количеству говорящих — всего на них говорят свыше 75 миллионов человек, в том числе во Вьетнаме, по данным переписи 1999, свыше 66 миллионов человек, по оценке 2005 — 72 миллионов человек (совпадение численности говорящих на вьетских языках и на вьетнамском языке связано с тем, что практически все носители вьетских языков говорят по-вьетнамски).
  • В'єтмионґські мови — група австроазійських мов. Розповсюджені в основному у В'єтнамі та на сході Лаоса. Поділяються на 5 підгруп: 1. в'єтнамська мова 2. мионґська мова (на півночі В'єтнаму) 3. підгрупа тьит з діалектами шать (сек), май, рук, арем та іншими (на заході в'єтнамської провінції Біньчитхьєн) 4. підгрупа куой — мови понґ, хунґ та інші (на заході в'єтнамської провінції Нґетінь) 5. західно-чионґські мови — тхавунґ, пакатан, катьямпонґхук (на сході лаоської провінції Кхаммуан) За типологією, усі в'єтмионґські мови — ізолюючі. Фонологічним системам властиві складові тони, тенденція до моносилабізму . В архаїчних мовах зустрічаються дісилабічні слова структури CVCVC, у яких тон першого складу — фіксований, а голосний другого складу — або нейтральний, або гармонійний до голосного першого складу. Набір приголосних, якими можуть закінчуватися слова — більший за той, який мають в'єтнамська та мионґська мови, а кількість тонів — менша. З історичним розвитком другі склади відпадали або ж стягувалися з першим складом, набір кінцевих приголосних зменшувався; натомість розвивалися специфічні тони у словах, які втратили другий склад. З морфологічної точки зору, в'єтмионґські мови характеризуються відсутністю словозміни та аналітизмом. Знаменні слова діляться на дві надкатегорії: імена і предикативи . Службові слова мають свої паралелі серед знаменних слів. При сполученні іменника з числівником, прикметником, займенником обов'язково вживається класифікатор. Окрім синтаксичних службових слів існує значна кількість супрасинтаксичних службових слів . Основним способом утворення нових слів є сполучення коренів: поширена повна та часткова редуплікація. В'єтнамська мова має словотворчі суфікси китайського походження. Порядок слів у простому реченні SVO, а означення наслідує означуване слово. Окрім складносурядних та складнопідрядних речень виділяються так звані ускладнені речення, в яких додаток першого дієслова є водночас підметом другого. У давній лексиці присутня значна частка тайських та китайських запозичень. Усі в'єтмионґські мови, окрім в'єтнамської, безписемні. Опис та дослідження цих мов почалося у XIX столітті. Майже всі вчені користувалися даними лише в'єтнамської та мионґської мов, оскільки даних по інших мовах не мали. Тільки М. Ферлю використовував у своїх працях дані мови тхавунґ. З кінця 70-х років XX століття в'єтмионґські мови активно вивчаються у В'єтнамі.
dbpprop:fam
dbpprop:familycolor
  • Austro-Asiatic
dbpprop:hasPhotoCollection
dbpprop:name
  • Vietic
dbpprop:reference
dbpprop:region
dbpprop:wikiPageUsesTemplate
rdf:type
rdfs:comment
  • The Vietic languages are a branch of the Austroasiatic language family. (Also referred to by the older terms Việt-Mường, Annam-Muong, Vietnamuong, but these are commonly understood to refer to a sub-branch of Vietic restricted to Vietnamese and Mường. ) Vietnamese was identified as an Austroasiatic language in the mid nineteenth century, and there is now evidence for this classification.
  • Le groupe des langues viêt-muong fait partie de la branche des langues môn-khmer de la famille des langues austroasiatiques. Il comprend les langues suivantes : Ahloa ou thavung Chut Cuoi ou thô (Laos, Viêtnam) Mường (Laos, Viêtnam) Vietnamien (Viêtnam).
  • Viet-muong-språk er en undergruppe av mon-khmer-språkene, som er en del av den austroasiatiske familien. Det største språket i gruppa er vietnamesisk, som snakkes av over 67 millioner mennesker. Språkene i familien snakkes på den indokinesiske halvøya, primært i Vietnam og Laos. Det er fem undergrupper av viet-muong-språk: Chut Arem Maleng Chut (Vietnam) Cuoi Hung (Laos) Tho (Vietnam) Muong Bo (Laos) Muong (Vietnam) Nguôn (Vietnam) Aheu Vietnamesisk (Vietnam)
  • Вьетские языки (вьетические языки, устар. вьет-мыонгские языки) — группа в составе мон-кхмерских языков австроазиатской семьи. Распространены во Вьетнаме, Центральном Лаосе, Таиланде, Камбодже, Южном Китае и других странах.
  • В'єтмионґські мови — група австроазійських мов. Розповсюджені в основному у В'єтнамі та на сході Лаоса. Поділяються на 5 підгруп: 1. в'єтнамська мова 2. мионґська мова (на півночі В'єтнаму) 3.
rdfs:label
  • Vietic languages
  • Langues viêt-muong
  • Viet-muong-språk
  • Вьетские языки
  • В'єтмионґські мови
owl:sameAs
skos:subject
foaf:page
is dbpprop:_1 of
is dbpprop:fam of
is dbpprop:redirect of
is owl:sameAs of