| dbpedia-owl:abstract
|
- Les langues ouraliennes (du nom de l'Oural, leur lieu supposé d'origine) sont une famille d'une trentaine de langues parlées par à peu près 20 millions de personnes en Europe et en Asie. Les langues ouraliennes ayant le plus de locuteurs sont le hongrois, le finnois et l'estonien.
- Les llengües uralianes formen una família de vora de 30 llengües, parlades per uns 20 milions de persones. Es creu que el seu origen és al voltant dels Urals. L'hongarès, el finès, i l'estonià són les llengües d'aquesta família amb més parlants i projecció internacional.
- Uralské jazyky tvoří samostatnou rodinu. Mluví jimi asi 25 miliónů obyvatel střední, severní a východní Evropy, a to zejména ve Finsku, Maďarsku, Estonsku a Rusku, a asi 30 tisíc obyvatel severní Sibiře.
- ウラル語族（ウラルごぞく）は、言語の分類の一つで、主にシベリア（北アジア）中北部、北欧、東欧の民族によって話される諸言語からなる語族である。約2,500万人に話されている。 代表的な言語として、フィン・ウゴル語派（故地はイングリア）に属するサーミ語、フィンランド語、エストニア語など、そしてサモエード語派（故地はウラル山脈以東、アルタイ山脈以西）に属するネネツ語（英語版）などに大幅に分かれる。 ウラル語族の祖語を話していた人々の人種は諸説があるが、現在フィン・ウゴル語派を話す民族は概ねコーカソイド（ただしウラル山脈の中南部～東部の草原地帯を故地とするウゴル諸語のハンガリー語を使用するマジャル人はモンゴロイドの系統が混じる）に属し、サモエード語派は概ねモンゴロイドに属する。 かつてはアルタイ語族とあわせて、ウラル・アルタイ語族を構成するという説もあったが、現在は否定されている。
- Las lenguas urálicas forman una familia lingüística de unas 30 lenguas habladas por 20 millones de personas aproximadamente. El nombre de la familia hace referencia a su supuesta cuna cerca de los Urales. Los países en los que hay un número significativo de hablantes de lenguas urálicas son Estonia, Finlandia, Hungría, Rusia, Noruega y Suecia. Las lenguas urálicas más destacadas, en cuanto a número de hablantes e identidad nacional, son el estonio, el finés y el húngaro.
- 우랄어족(- 語族)은 200만명에 달하는 사람들이 사용하는 30여개의 여러 언어들로 이루어진 어족이다. '우랄어족'이란 명칭은 이 어족에 속한언어의 조어가 우랄산맥에 인접한 지역에 위치했다는 가설에서 기인했다. 이 어족에 핀란드어, 헝가리어, 에스토니아어가 여기에 속한다.
- ]] 乌拉尔语系是语言学家按照语言系属分类方法划分的一组语群，包括20多种语言，讲该语系语言的人从东北欧到西北亚2000多万人口。最大的语族为“芬兰一乌戈尔语族”,其中包括匈牙利语、芬兰语和爱沙尼亚语。有的语言学家把乌拉尔语系和阿尔泰语系划分为一组语群即乌拉尔-阿尔泰语系。
- The Uralic languages /jʊərˈrælɨk/ constitute a language family of some three dozen languages spoken by approximately 25 million people. The healthiest Uralic languages in terms of the number of native speakers are Hungarian, Finnish, Estonian, Mari and Udmurt. Countries that are home to a significant number of speakers of Uralic languages include Austria, Croatia, Estonia, Finland, Hungary, Norway, Romania, Russia, Serbia, Slovakia, Slovenia, Sweden and Ukraine. The name "Uralic" refers to the suggested Urheimat (original homeland) of the Uralic family, which is often located in the vicinity of the Ural Mountains, as the modern languages are spoken on both sides of this mountain range. Finno-Ugric is now sometimes used as a synonym for Uralic, though historically Finno-Ugric had been understood to exclude the Samoyedic languages.
- Uralilaiset kielet muodostavat kielikunnan, johon kuuluvia kieliä nykyään puhutaan laajalla alueella kahden puolen Ural-vuoristoa ja Euroopassa. Yhteensä uralilaisia kieliä on yli 30 ja niiden puhujia noin 24 miljoonaa. Myös suomen kieli kuuluu uralilaisen kielikunnan itämerensuomalaiseen haaraan. Muita uralilaiseen kielikuntaan kuuluvia valtiokieliä ovat viron kieli ja unkarin kieli. Muut uralilaiset kielet ovat vähemmistökieliä, joista suurinta osaa puhutaan Venäjällä. Uralilaisia kieliä tutkiva kielitieteen haara on fennougristiikka. Joskus nimitykset "uralilaiset kielet" ja "suomalais-ugrilaiset kielet" ovat synonyymeja, joilla tarkoitetaan koko kielikuntaa.
- Az uráli nyelvcsalád a természetes nyelvek egyik nyelvcsaládja. Elterjedési területe főként Közép- és Északkelet-Európa, valamint Északnyugat-Ázsia vidéke. Beszélőinek száma 24 millió fő körüli. 1964 előtt finnugor nyelvcsaládról beszéltek, ahhoz képest néhány nyelvvel többet tartalmaz az uráli nyelvcsalád. Az uráli népek az uráli nyelvcsalád nyelveit beszélő népek összefoglaló elnevezése. A nyelvcsalád legnépesebb tagjai a magyar, a finn és az észt nyelv, melyek mind a finnugor csoportba tartoznak. Európában az indoeurópai nyelvcsalád után a második helyet foglalják el.
- De Oeraalse talen vormen een taalfamilie die bestaat uit ongeveer dertig talen, met samen ongeveer 20 miljoen sprekers. De naam verwijst naar de locatie van de Urheimat van de taalgroep, waarvan de meeste taalkundigen aannemen dat deze in de buurt van de Oeral lag. De Urheimat is het gebied waar de sprekers van het Proto-Oeraals, de gemeenschappelijke voorouder van alle Oeraalse talen, moeten hebben gewoond. De huidige Oeraalse talen worden gesproken in Estland, Finland en Hongarije en als minderheidstalen in Rusland, Noorwegen en Zweden en in alle buurlanden van Hongarije. De talen met de meeste sprekers zijn achtereenvolgens het Hongaars, het Fins en het Estisch.
- Le lingue uraliche formano una famiglia linguistica di circa 30 lingue parlate da approssimativamente 20 milioni di persone. Il nome della famiglia linguistica si riferisce alla più accreditata località della Urheimat (area d'origine della proto-lingua, il proto-uralico), che si troverebbe vicino ai monti Urali. I paesi con un numero significante di locutori delle lingue uraliche sono l'Estonia, la Finlandia, l'Ungheria, la Norvegia, la Romania, la Russia, la provincia serba della Voivodina, e la Svezia. Le lingue col maggior numero di locutori sono l'estone, il finlandese e l'ungherese. Altre lingue rilevanti sono il mordvino e il mari e il permiano. Questa famiglia linguistica è, insieme a quello altaico, uno dei due rami principali di una ipotetica famiglia linguistica cosiddetta uralo-altaica. La comune genesi storica di questi due rami non è stata accertata e le teoria si basa principalmente su osservazioni di tipo morfologico.
- Línguas urálicas constituem uma família de línguas com aproximadamente 30 diferentes idiomas falados por cerca de 20 milhões de pessoas. Compreende o ramo das línguas úgricas, fino-permianas e o grupo dos idiomas samoiedos. As três línguas com maior número de falantes do grupo são: estoniano, finlandês e húngaro, contando ainda com os lapãos e os samoiedos. O nome "Urálico" se refere à provável terra natal dos falantes dessas línguas, nos Montes Urais. Acredita-se que os falantes do Proto-Urálico peretenciam a uma vasta nação estabelecida na Rússia Central por volta de 7000 anos atrás. Características típicas das línguas urálicas incluem: Harmonia vocálica. Um grande número de casos gramaticais: estoniano: 14 casos finlandês: 15 casos húngaro: 18 casos Falta de gênero gramatical. Estrutura intensamente aglutinante.
- Den uralske språkfamilien er en språkfamilie som består av to hovedgrupper: de finsk-ugriske (som før ble ansett som en selvstendig språkfamilie) og de samojediske. Tre uralske språk, alle finsk-ugriske, er offisielle språk i egne nasjonalstater: ungarsk, finsk og estisk. Med unntak av minoriteter i de skandinaviske landene hører nesten alle uralske språk hjemme i Russland. Noen av dem, slik som komisk og marisk, har egne autonome republikker, men en stor del av de mindre uralske språkene er utrydningstruede. Sørsamisk, som blir snakket i Norge og Sverige, er også sterkt truet. De uralske språkene har av mange lingvister blitt ført sammen med de altaiske språkene i en ural-altaisk familie. Denne oppfattningen har vært temmelig veletablert men har i senere år tapt mye støtte og den etablerte oppfattningen idag er at det dreier seg om to separate familier. Gjennom årene har også teorier om en «indo-uralsk» språkfamilie blitt fremført. Blant annet finnes visse likheter hos de personlige pronomenene, en type ord som språk normalt ikke låner fra hverandre. Disse teoriene har dog ikke vunnet manges støtte.
- Die uralischen Sprachen bilden eine Familie von etwa 30 Sprachen, die von rund 25 Mio. Menschen gesprochen werden. Sie erstreckt sich über weite Teile des nördlichen Eurasiens von Skandinavien bis über den Ural auf die Taimyr-Halbinsel. Außerdem gehört das Ungarische in Mitteleuropa zu dieser Familie. Typologisch haben die uralischen Sprachen eine große Bandbreite. Einige Eigenschaften sind vorherrschend oder doch weit verbreitet: eine reiche agglutinative Morphologie, insbesondere ein reichhaltiges Kasussystem mit bis zu 20 Fällen. Die Verneinung erfolgt in den meisten Sprachen durch ein flektierbares Hilfsverb, Vokalharmonie ist in einigen Sprachen vorhanden. Die Heimat der gemeinsamen Muttersprache aller uralischen Sprachen, also des Proto-Uralischen, lag wahrscheinlich im zentralen oder südlichen Uralgebiet. Diese angenommene Urheimat war bestimmend für die Namensgebung der Sprachfamilie. Der Prozess der Abtrennung einzelner uralischer Gruppen und ihre Einwanderung in die späteren Siedlungsgebiete begann vor etwa 6000 Jahren. Die Wissenschaft von den uralischen Sprachen und der damit verbundenen Kultur heißt Uralistik oder – bei der Beschränkung auf einen der beiden Hauptzweige des Uralischen – Finnougristik und Samojedistik.
- Ngữ hệ Ural là một ngữ hệ gồm hai nhánh chính Samoyedic và Finno-Ugric, với khoảng 25 triệu người sử dụng, phân bố vùng Phần Lan, Baltic và Hungary. Trong đó, nhánh Finno-Ugric (Phần Lan - Ugo) là thông dụng hơn cả với tiếng Phần Lan và tiếng Hungary, tiếng Estonia,... có khoảng hơn 24 triệu người sử dụng, nhánh này gồm hai nhánh phụ là Ugrian gồm tiếng Hungary và nhánh Permian-Finnic gồm các tiếng còn lại. Nhánh Samoyedic chỉ có khoảng 300 000 người sử dụng phân bố ở các dãy núi phía bắc lục địa Á-Âu, gồm hai nhánh phụ: nhánh Bắc Samoyedic và nhánh Nam Samoyedic.
- Ура́льские языки́ — языковая семья, включающее две ветви — финно-угорскую и самодийскую. Родство финно-угорских и самодийских языков доказал Э. Н. Сетяля. Был сделан вывод о существовании в прошлом уральского языка-основы и происхождении из него финно-угорских и самодийских языков. Несмотря на существование названия «уральские языки», изучение и описание финно-угорских и самодийских языков проводится зачастую отдельно, наряду с более широким по объёму термином «уралистика» продолжает существовать отрасль лингвистики «финно-угроведение», занимающаяся изучением финно-угорских языков.
- ]] Języki uralskie – rodzina językowa, której językami posługuje się ok. 24 mln ludzi, zamieszkujących północną Eurazję i Nizinę Węgierską. Zalicza się do niej: języki ugrofińskie i samodyjskie. Łączona z językami ałtajskimi, w ligę uralo-ałtajską (dawniej uznawaną za rodzinę). Nowsze badania lingwistyczne wykazują na powiązanie języków uralskich z językiem jukagirskim; dla potrzeb tej koncepcji tworzy się rodzinę uralsko-jukagirską. Zdecydowana większość specjalistów jest zdania, że języki uralskie są rodziną, wywodzącą się od wspólnego prajęzyka. Pojawiły się jednak opinie kwestionujące tę tezę i postulujące ich uznanie raczej za ligę językową. Językoznawcy wysuwający taki postulat nie uznają pokrewieństwa języków samodyjskich z ugrofińskimi. Język jukagirski włączany jest w obręb języków uralskich jedynie przez niektórych językoznawców. Klasyfikacja języków uralskich: języki ugrofińskie (ok. 24 mln) języki fińskie (ponad 9,6 mln) języki bałtyckofińskie (ok. 7,3 mln) fiński (ok. 6 mln) estoński (ok. 1,1 mln) karelski (ok. 200 tys. ) võro (ok. 70 tys. ) wepski (ok. 5 tys. ) ingryjski (ok. 0,2 tys. ) wotycki (ok. 0,1 tys. ) liwski (ok. 0,1 tys. ) języki wołżańskie (ok. 1,5 mln) maryjski (czeremiski) (ok. 550 tys. ) mordwiński (ok. 900 tys. ) w tym: erzja (ok. 500 tys. ) moksza (ok. 400 tys. ) języki permskie (ok. 1,2 mln) komi (ok. 500 tys. ) komi właściwy (komi-zyriański) (ok. 345 tys. ) komi-permiacki (ok. 150 tys. ) udmurcki (ok. 700 tys. ) lapoński (ok. 35 tys. ) języki ugryjskie (ponad 14 mln) chantyjski (ok. 20 tys. ) mansyjski (wogulski) (ok. 8 tys. ) węgierski (ok. 14 mln. ) języki samojedzkie (samodyjskie) (30 tys. ) języki północnosamojedzkie juracki (nieniecki) (25 tys. ) nganasański (tawgi-samojedzki) (700) eniecki (jenisej-samojedzki) (200) języki południowosamojedzkie selkupski (ostiak-samojedzki) (2 tys. ) kamasyjski (sajan-samojedzki) † (0,7 tys.)
- och dessutom de möjligen besläktade jukagiriska språken. ]] Den uraliska språkfamiljen består av ungefär 30 i olika grad besläktade språk, som talas av nästan 25 miljoner människor i huvudsak i Öst- och Nordeuropa samt i nordvästra Asien. Den uraliska språkfamiljen är en gles och splittrad kedja av språk som sträcker sig från Östersjöns stränder till Jenisejfloden och Tajmyrhalvön i Sibirien. Typologiskt har de uraliska språken stor bredd men vissa egenskaper är förhärskande eller vitt utbredda såsom en rik agglutinerande morfologi och särskilt ett rikhaltigt kasussystem med upp till 20 kasus. Negation sker med ett böjt hjälpverb och vokalharmoni har stor utbredning. Benämningen uraliska språk har använts sedan början av 1800-talet och den grundar sig på att flertalet av dessa språk talas i närheten av Uralbergen, i gränsområdena mellan Asien och Europa. Området för de uraliska språkens gemensamma ursprung, alltså protouraliskan, fanns sannolikt i centrala eller södra Uralområdet. Detta antagna urhem blev bestämmande för språkfamiljens namn. Processen att enskilda uraliska grupper avskildes och invandrade i sina senare bosättningsområden började för minst 6 000 år sedan. De mest kända språken tillhör den finsk-ugriska undergruppen till vilken finska, estniska, ungerska och samiska hör. Vetenskapen om de uraliska språken och den kultur som sammanhänger med dem kallas uralistik, och vetenskaperna om de båda huvudgrenarna fenno-ugristik och samojedistik.
- Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови. Російські вчені нерідко включають в сім'ю споріднені юкагірську та ескімосько-алеутські мови, поширені на північному сході Росії. Деякі вчені, більше англомовні, не визнають той факт, що всі мови сім'ї досить близькі, і вважають їх більше макросім'єю, а дві гілки — окремими сім'ями. Згідно з ностратичною гіпотезою, уральські мови, разом з афразійськими, індоєвропейськими, картвельськими, дравідійськими та алтайськими, входять до великої ностратичної макросім'ї. До серединии 1950-их років була популярна гіпотеза про спільність уральських та алтайських мов.
|
| rdfs:comment
|
- Uralilaiset kielet muodostavat kielikunnan, johon kuuluvia kieliä nykyään puhutaan laajalla alueella kahden puolen Ural-vuoristoa ja Euroopassa. Yhteensä uralilaisia kieliä on yli 30 ja niiden puhujia noin 24 miljoonaa. Myös suomen kieli kuuluu uralilaisen kielikunnan itämerensuomalaiseen haaraan. Muita uralilaiseen kielikuntaan kuuluvia valtiokieliä ovat viron kieli ja unkarin kieli. Muut uralilaiset kielet ovat vähemmistökieliä, joista suurinta osaa puhutaan Venäjällä.
- Les langues ouraliennes (du nom de l'Oural, leur lieu supposé d'origine) sont une famille d'une trentaine de langues parlées par à peu près 20 millions de personnes en Europe et en Asie. Les langues ouraliennes ayant le plus de locuteurs sont le hongrois, le finnois et l'estonien.
- De Oeraalse talen vormen een taalfamilie die bestaat uit ongeveer dertig talen, met samen ongeveer 20 miljoen sprekers. De naam verwijst naar de locatie van de Urheimat van de taalgroep, waarvan de meeste taalkundigen aannemen dat deze in de buurt van de Oeral lag. De Urheimat is het gebied waar de sprekers van het Proto-Oeraals, de gemeenschappelijke voorouder van alle Oeraalse talen, moeten hebben gewoond.
- Les llengües uralianes formen una família de vora de 30 llengües, parlades per uns 20 milions de persones. Es creu que el seu origen és al voltant dels Urals. L'hongarès, el finès, i l'estonià són les llengües d'aquesta família amb més parlants i projecció internacional.
- Uralské jazyky tvoří samostatnou rodinu. Mluví jimi asi 25 miliónů obyvatel střední, severní a východní Evropy, a to zejména ve Finsku, Maďarsku, Estonsku a Rusku, a asi 30 tisíc obyvatel severní Sibiře.
- The Uralic languages /jʊərˈrælɨk/ constitute a language family of some three dozen languages spoken by approximately 25 million people. The healthiest Uralic languages in terms of the number of native speakers are Hungarian, Finnish, Estonian, Mari and Udmurt. Countries that are home to a significant number of speakers of Uralic languages include Austria, Croatia, Estonia, Finland, Hungary, Norway, Romania, Russia, Serbia, Slovakia, Slovenia, Sweden and Ukraine.
- Den uralske språkfamilien er en språkfamilie som består av to hovedgrupper: de finsk-ugriske (som før ble ansett som en selvstendig språkfamilie) og de samojediske. Tre uralske språk, alle finsk-ugriske, er offisielle språk i egne nasjonalstater: ungarsk, finsk og estisk. Med unntak av minoriteter i de skandinaviske landene hører nesten alle uralske språk hjemme i Russland.
- Die uralischen Sprachen bilden eine Familie von etwa 30 Sprachen, die von rund 25 Mio. Menschen gesprochen werden. Sie erstreckt sich über weite Teile des nördlichen Eurasiens von Skandinavien bis über den Ural auf die Taimyr-Halbinsel. Außerdem gehört das Ungarische in Mitteleuropa zu dieser Familie. Typologisch haben die uralischen Sprachen eine große Bandbreite.
- ]] Języki uralskie – rodzina językowa, której językami posługuje się ok. 24 mln ludzi, zamieszkujących północną Eurazję i Nizinę Węgierską. Zalicza się do niej: języki ugrofińskie i samodyjskie. Łączona z językami ałtajskimi, w ligę uralo-ałtajską (dawniej uznawaną za rodzinę). Nowsze badania lingwistyczne wykazują na powiązanie języków uralskich z językiem jukagirskim; dla potrzeb tej koncepcji tworzy się rodzinę uralsko-jukagirską.
- Az uráli nyelvcsalád a természetes nyelvek egyik nyelvcsaládja. Elterjedési területe főként Közép- és Északkelet-Európa, valamint Északnyugat-Ázsia vidéke. Beszélőinek száma 24 millió fő körüli. 1964 előtt finnugor nyelvcsaládról beszéltek, ahhoz képest néhány nyelvvel többet tartalmaz az uráli nyelvcsalád. Az uráli népek az uráli nyelvcsalád nyelveit beszélő népek összefoglaló elnevezése.
- Le lingue uraliche formano una famiglia linguistica di circa 30 lingue parlate da approssimativamente 20 milioni di persone. Il nome della famiglia linguistica si riferisce alla più accreditata località della Urheimat (area d'origine della proto-lingua, il proto-uralico), che si troverebbe vicino ai monti Urali.
- Línguas urálicas constituem uma família de línguas com aproximadamente 30 diferentes idiomas falados por cerca de 20 milhões de pessoas. Compreende o ramo das línguas úgricas, fino-permianas e o grupo dos idiomas samoiedos. As três línguas com maior número de falantes do grupo são: estoniano, finlandês e húngaro, contando ainda com os lapãos e os samoiedos. O nome "Urálico" se refere à provável terra natal dos falantes dessas línguas, nos Montes Urais.
- ウラル語族（ウラルごぞく）は、言語の分類の一つで、主にシベリア（北アジア）中北部、北欧、東欧の民族によって話される諸言語からなる語族である。約2,500万人に話されている。 代表的な言語として、フィン・ウゴル語派（故地はイングリア）に属するサーミ語、フィンランド語、エストニア語など、そしてサモエード語派（故地はウラル山脈以東、アルタイ山脈以西）に属するネネツ語（英語版）などに大幅に分かれる。 ウラル語族の祖語を話していた人々の人種は諸説があるが、現在フィン・ウゴル語派を話す民族は概ねコーカソイド（ただしウラル山脈の中南部～東部の草原地帯を故地とするウゴル諸語のハンガリー語を使用するマジャル人はモンゴロイドの系統が混じる）に属し、サモエード語派は概ねモンゴロイドに属する。 かつてはアルタイ語族とあわせて、ウラル・アルタイ語族を構成するという説もあったが、現在は否定されている。
- Ура́льские языки́ — языковая семья, включающее две ветви — финно-угорскую и самодийскую. Родство финно-угорских и самодийских языков доказал Э. Н. Сетяля. Был сделан вывод о существовании в прошлом уральского языка-основы и происхождении из него финно-угорских и самодийских языков.
- Las lenguas urálicas forman una familia lingüística de unas 30 lenguas habladas por 20 millones de personas aproximadamente. El nombre de la familia hace referencia a su supuesta cuna cerca de los Urales. Los países en los que hay un número significativo de hablantes de lenguas urálicas son Estonia, Finlandia, Hungría, Rusia, Noruega y Suecia. Las lenguas urálicas más destacadas, en cuanto a número de hablantes e identidad nacional, son el estonio, el finés y el húngaro.
- 우랄어족(- 語族)은 200만명에 달하는 사람들이 사용하는 30여개의 여러 언어들로 이루어진 어족이다. '우랄어족'이란 명칭은 이 어족에 속한언어의 조어가 우랄산맥에 인접한 지역에 위치했다는 가설에서 기인했다. 이 어족에 핀란드어, 헝가리어, 에스토니아어가 여기에 속한다.
- och dessutom de möjligen besläktade jukagiriska språken. ]] Den uraliska språkfamiljen består av ungefär 30 i olika grad besläktade språk, som talas av nästan 25 miljoner människor i huvudsak i Öst- och Nordeuropa samt i nordvästra Asien. Den uraliska språkfamiljen är en gles och splittrad kedja av språk som sträcker sig från Östersjöns stränder till Jenisejfloden och Tajmyrhalvön i Sibirien.
- Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови. Російські вчені нерідко включають в сім'ю споріднені юкагірську та ескімосько-алеутські мови, поширені на північному сході Росії. Деякі вчені, більше англомовні, не визнають той факт, що всі мови сім'ї досить близькі, і вважають їх більше макросім'єю, а дві гілки — окремими сім'ями.
- Ngữ hệ Ural là một ngữ hệ gồm hai nhánh chính Samoyedic và Finno-Ugric, với khoảng 25 triệu người sử dụng, phân bố vùng Phần Lan, Baltic và Hungary. Trong đó, nhánh Finno-Ugric (Phần Lan - Ugo) là thông dụng hơn cả với tiếng Phần Lan và tiếng Hungary, tiếng Estonia,... có khoảng hơn 24 triệu người sử dụng, nhánh này gồm hai nhánh phụ là Ugrian gồm tiếng Hungary và nhánh Permian-Finnic gồm các tiếng còn lại.
- ]] 乌拉尔语系是语言学家按照语言系属分类方法划分的一组语群，包括20多种语言，讲该语系语言的人从东北欧到西北亚2000多万人口。最大的语族为“芬兰一乌戈尔语族”,其中包括匈牙利语、芬兰语和爱沙尼亚语。有的语言学家把乌拉尔语系和阿尔泰语系划分为一组语群即乌拉尔-阿尔泰语系。
|
