| dbpprop:abstract
|
- The Treaty of Saint-Germain-en-Laye, was signed on 10 September 1919 by the victorious Allies of World War I on the one hand and by the new Republic of Austria on the other. Like the Treaty of Versailles with Germany, it contained the Covenant of the League of Nations and as a result was not ratified by the United States. The treaty declared that the Austro-Hungarian Empire was to be dissolved. The new Republic of Austria, consisting of most of the German-speaking Alpine part of the former Austrian Empire, recognized the independence of Hungary, Czechoslovakia, Poland, and the State of Slovenes, Croats and Serbs. The treaty included war reparations of large sums of money, directed towards the allies, to pay for the costs of the war. Austria was reduced not only by the loss of crownlands incorporated into the states of Czechoslovakia, Poland, and Yugoslavia (the “successor states”) but by the cession of the regions Istria and Trentino-Alto Adige/Südtirol, city of Trieste, and several Dalmatian islands to Italy and the cession of Bukovina to Romania. In total, it lost land to Czechoslovakia, Yugoslavia, Poland, Romania, and Italy. Burgenland, then a part of Hungary, was awarded to Austria. An important article of the treaty required Austria to refrain from directly or indirectly compromising its independence, which meant that despite the new republic of German Austria (Deutschösterreich) already having declared to be part of Germany, it had to shorten its name and could not enter into political or economic union with Germany without the agreement of the council of the League of Nations. The Austrian Army was limited to a force of 30,000 volunteers. There were numerous provisions dealing with Danubian navigation, the transfer of railways, and other details involved in the breakup of a great empire into several small independent states. The Treaty of Trianon in November 1920 between Hungary and the Allies completed the disposition of the former Dual Monarchy. The vast reduction of population, territory and resources of the new Austria relative to the old empire wreaked havoc on the economy of the new nation, most notably in Vienna, an imperial capital without an empire to support it. The treaty signing ceremony took place at the Château de Saint-Germain-en-Laye.
- Der Vertrag von St. Germain regelte nach dem Ersten Weltkrieg die Auflösung der österreichischen Reichshälfte (Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder) Österreich-Ungarns und die Bedingungen für die neue Republik Deutschösterreich. Der Vertrag von Trianon regelte die Situation Ungarns, des anderen Teilstaates der vormaligen Doppelmonarchie. Der am 2. September 1919 den österreichischen Delegierten übergebene Vertrag wurde am 10. September 1919 im Schloss Saint-Germain-en-Laye unterzeichnet. Er ist einer der Pariser Vorortverträge, die den Ersten Weltkrieg formal beendeten, und wurde zwischen Österreich und 27 alliierten und assoziierten Mitgliedern abgeschlossen. Im Mai 1919 reiste eine österreichische Delegation nach St. Germain-en-Laye, aber eine direkte Teilnahme an den Gesprächen wurde ihr verweigert, lediglich schriftliche Vorschläge konnten unterbreitet werden. Dem Habsburger Herrscherhaus von Österreich-Ungarn und dem Deutschen Kaiserreich wurde die Alleinschuld am Krieg zugewiesen.
- El Tractat de Saint-Germain-en-Laye, signat a aquesta població propera a París el 10 de setembre de 1919, fou el resultat de l'assemblea reunida per a tractar les condicions de pau després de la Primera Guerra Mundial entre les potències aliades vencedores i l'Imperi Austrohongarès. Atès que aquest ja havia estat desmembrat per la declaració d'independència d'Hongria el 16 de novembre de 1918, les qüestions a debatre es limitaren al cas d'Àustria, país que tanmateix fou exclòs de les negociacions i obligat a signar el tractat final. Ela països signataris del tractat foren, a més d'Àustria, les potències aliades i les denominades "potències associades". El tractat fou redactat en francès -la llengua d'interpretació en cas de discrepàncies-, anglès, italià i rus, però no en alemany. El tractat establia en nom oficial del país vençut, Àustria (Österreich), al qual se li prohibia expressament l'Anschluss, la fabricació i el comerç d'armament i la constitució d'un exèrcit de lleva (se li autoritzava un exèrcit professional limitat a 30.000 homes). Alhora se l'obligava a pagar als aliats quantioses indemnitzacions i a restituir-los nombroses obres d'art del tresor imperial dels Habsburg, per bé que moltes d'elles fossin a Àustria des de feia segles i haguessin estat adquirides legítimament. Quant als territoris, foren sostrets a Àustria els següents: La Galítsia, atorgada a Polònia en contra de la voluntat majoritària dels seus habitants, de nació rutena, que volien ser agregats a Ucraïna. Bohèmia, Moràvia i algunes zones de la Baixa Àustria, reunides en el nou estat de Txecoslovàquia juntament amb el territori germanòfon dels Sudets. El Tirol del Sud, el territori de Trento, la Vall de Canale, diverses illes de Dalmàcia i les ciutats de Trieste i Zara foren atorgades a Itàlia. Això comportava que Àustria perdés qualsevol sortida al Mar Mediterrani. La Bucovina, lliurada a Romania. Algunes zones d'Estíria i de Caríntia, que passaren al Regne dels Serbis, Croats i Eslovens. S'establí la celebració d'un referèndum a la ciutat de Klagenfurt per a decidir la seva permanència a Àustria i el seu pas a Eslovènia. El plebiscit, celebrat el 10 d'octubre de 1920, decidí de continuar austríaca. Aquestes modificacions, més l'agregació de l'hongarès Burgenland decidida pel Tractat del Trianon, conformaren els territoris de l'actual República Federal d'Àustria.
- Saint-Germainská smlouva byla jednou z mírových smluv podepsaných po skončení první světové války. Jejím cílem bylo formálně ukončit válečný stav a právně zakotvit rozpuštění rakouské části dřívějšího Rakousko-Uherska a stanovit podmínky vzniku nového rakouského státu. Smlouvu podepsalo 10. září 1919 v zámku v Saint-Germain-en-Laye poblíž Paříže Rakousko a 27 spojenců a zástupců přidružených stran. V květnu roku 1919 přicestovala do St. Germain-en-Laye delegace rakouských vyjednavačů, přímá účast na rozhovorech jí však byla odepřena; na vyjednávání se mohla podílet pouze prostřednictvím písemně podávaných návrhů. Veškerá vina za rozpoutání válečného konfliktu byla uvalena na Rakousko-Uhersko a Německé císařství. Smlouva ze St. Germain obsahuje celkem 381 článků. K nejdůležitějším z nich patří tyto body: Čechy, Morava, Rakouské Slezsko a některé obce v Dolním Rakousku připadají nově vzniklému Československu; přitom se nebere ohled na právo na sebeurčení německojazyčného obyvatelstva v Sudetech, jež v říjnu 1918 založilo vlastní provincie; smlouva neřeší československo-polský spor o Těšínsko. Jižní Tyrolsko, Italské Tyrolsko a Kanálské údolí připadají Itálii. Istrie připadá Itálii. Bukovina připadá Rumunsku. Části dolního Štýrska a Korutanska připadají nově vzniklému státu Srbů, Chorvatů a Slovinců - Jugoslávii. O přináležitosti jižního Korutanska k Rakousku či Jugoslávii má rozhodnout referendum. Západní oblast Maďarska připadá Rakousku pod novým názvem Burgenland. Zakazuje se používání názvu státu "Deutschösterreich" - Německé Rakousko. Zakazuje se připojení Rakouska k Německé říši. Rakouský stát je zavázán platit válečné reparace. Zakazuje se všeobecná branná povinnost v Rakousku, povolena je pouze profesionální armáda čítající nanejvýš 30 000 mužů. Továrny na zbraně a výzbroj musí být zničeny. Po oddělení těchto území zbyla z bývalého Rakousko-Uherska část čítající přibližně 6,5 milionů obyvatel. Na Maďarsko byla, stejně jako na Rakousko, uvalena povinnost platit reparace. Obdobou smlouvy ze St. Germain byla Versailleská smlouva. Smlouva ze St. Germain vstoupila v platnost formálně 16. července 1920 a právně tak potvrdila zánik Rakousko-Uherska.
- El Tratado de Saint-Germain-en-Laye fue firmado el 10 de septiembre de 1919 entre las potencias aliadas y Austria. En este tratado se establecía el desmembramiento de la antigua monarquía de los Habsburgo, el Imperio Austrohúngaro, y Austria quedó limitada a algunas zonas en las que se hablaba solamente el alemán. Mediante este tratado se reconocía la independencia de Hungría y la creación de los nuevos estados de Checoslovaquia y Yugoslavia. También se estableció la cesión del Trentino, Tirol del Sur, Trieste, Istria, varias islas de Dalmacia y el Friuli a Italia, Galitzia a Polonia. Hungría cedería Transilvania, parte del Banato y Bucovina a Rumania, algo que se concretó en el Tratado de Trianon, y el Burgenland a Austria. Una cláusula importante era la prohibición de revisar o revocar la independencia de Austria, esto con el fin de impedir una unión política o económica con Alemania, sin la autorización de la Sociedad de Naciones, ya que tras la pérdida de su Imperio se planteó la unificación fracasada en 1866 tras la guerra austro-prusiana. El Tratado de Trianon, firmado posteriormente entre los aliados y Hungría, completa el proceso de desmembramiento del Imperio Austrohúngaro. Con este tratado, la mitad de los 12.000.000 de habitantes del Imperio que eran de lengua alemana quedaron fuera de la nueva República de Austria, como fueron los Sudetes en Checoslovaquia, la región del Tirol del Sur, con capital en Bolzano, en Italia, y algunas comunidades en Hungría y Transilvania. Esto llevó a problemas que precedieron la Segunda Guerra Mundial. La desintegración del Imperio Austrohúngaro causó tensiones y dificultades entre las nuevas naciones. Austria quedó reducida a un territorio de 80.000 km² con una población de unos 6 millones de habitantes, un tercio de los cuales vivían en Viena que se convirtió en una capital muy grande para un país tan pequeño. Se le prohibió unirse a Alemania y fue obligada a pagar compensaciones de guerra y a reducir su ejército a 30.000 soldados.
- Vielä ennen ensimmäistä maailmansotaa Itävalta ja Unkari olivat kaksoismonarkia, jossa Habsburgien suku hallitsi. Ensimmäisen maailmansodan jälkeen vuonna 1919 tehtiin Itävallan kanssa Saint-Germainin sopimus, kun puolestaan Unkarin kanssa sovittiin Trianonin sopimus vuonna 1920. Ensimmäisen maailmansodan loppuvaiheilla häviön lähetessä Habsburgien valtakunta hajosi moniksi pieniksi valtioiksi ja Itävalta-Unkarin lukuisat eri kansallisuudet julistivat itsensä itsenäisiksi valtioiksi. Tilanne oli kaoottinen, joten Saint-Germainin ja Trianonin sopimukset tarkoitettiin myös selventämään tilannetta. Saint-Germainin sopimuksen seurauksena Itävalta menetti Böömin ja Määrin vauraat alueet nuorelle Tšekkoslovakialle. Näillä alueilla asui 10 miljoonan ihmistä. Serbialle luovutettiin myös Itävallan alueita: Dalmatia, Bosnia ja Hertsegovina, jotka nyt yhdessä Montenegron kanssa muodostivat Jugoslavian. Romanialle luovutettiin Bukovina, ja uudelleenpystytetylle Puolalle Galitsia. Itävallan menetykset Italialle olivat myös huomattavat: Etelä-Tiroli, Trento, Istria ja Trieste kuuluivat tästä lähin Italian valtioon. Sopimus oli raskas Itävallalle. Asukasluku putosi 22 miljoonasta 6,5 miljoonaan. Suurin osa teollisista keskuksista oli nyt osa Puolaa ja Tšekkoslovakiaa Itävallan sijasta. Tämä aiheutti todella vakavia taloudellisia ongelmia Itävallalle, ja se joutui anomaan huomattavia lainoja Kansainliitolta selvitäkseen. Itävallasta tuli Saint-Germainin rauhansopimuksen myötä sisämaavaltio Alpeilla, johon jäivät vain entisen keisarikunnan saksankieliset alueet (Kärntenin maakuntaan jäi tosin pienehkö sloveenivähemmistö). Tynkä-Itävallan ei sallittu käyttää itsestään nimitystä Saksalainen Itävalta (Deutschösterreich), ja sopimus kielsi myös liittymisen Saksaan, vaikka suuri enemmistö itävaltalaisista sitä kannattikin. Itävallan armeija rajoitettiin 30 000 mieheen, ja Itävallalle määrättiin maksettavaksi sotakorvaukset.
- Le traité de Saint-Germain-en-Laye, parfois appelé traité de Saint-Germain, signé le 10 septembre 1919 au château de Saint-Germain-en-Laye, établit la paix entre les alliés et l'Autriche, et consacre l'effondrement de la monarchie austro-hongroise : l'ancien Empire des Habsbourg est aboli et est remplacé par une demi-douzaine d'États successeurs selon le principe, posé dans le 9-ème des 14 points du président américain Woodrow Wilson, du droit des peuples à disposer d'eux-mêmes. Le traité entre en vigueur le 16 juillet 1920. Il fait partie des traités signés dans les alentours de Paris qui mettent formellement fin à la Première Guerre mondiale. Débutées en mai 1919, les négociations de paix à Saint-Germain-en-Laye excluent la délégation autrichienne. Des Autrichiens manifestèrent leur mécontentement en brûlant l'ambassade de France à Vienne, le 23 mai 1919. Le traité est rédigé en français, anglais, italien et russe, mais pas en allemand; il est précisé que le texte en français fera foi en cas de divergence.
- Il Trattato di Saint-Germain-en-Laye (detto anche Trattato di Saint-Germain) fu stipulato alla fine della prima guerra mondiale e in esso vennero stabilite la ripartizione del dissolto Impero Austro-Ungarico e le condizioni per la creazione della repubblica austriaca. Il trattato venne firmato il 10 settembre 1919 a Saint-Germain-en-Laye. Fa parte dei pre accordi parigini che sancirono formalmente la conclusione della prima guerra mondiale. Le clausole più rilevanti fra i 381 articoli del trattato furono: La Boemia, la Moravia e alcuni comuni della Bassa Austria andarono alla neo-costituita Cecoslovacchia. Il Trentino-Alto Adige, la Val Canale, Trieste, l'Istria, diverse isole dalmate e la città di Zara vennero assegnate all'Italia. Parti della Bassa Stiria e alcune parti della Carinzia vennero assegnate al regno dei Serbi, Croati e Sloveni. Venne stabilito un plebiscito in Carinzia per decidere se Klagenfurt e la regione circostante dovesse appartenere all'Austria o alla Slovenia L'Ungheria occidentale viene assegnata all'Austria e prende il nome di Burgenland. Viene proibito l'Anschluss al Deutsches Reich. Venne stabilito l'importo dei danni che l'Austria avrebbe dovuto risarcire. Si proibì la leva obbligatoria e si autorizzò la formazione di un esercito professionista di 30.000 uomini. Le fabbriche di armi e le armi stesse dovettero essere distrutte.
- ファイル:Österreich-Ungarns Ende. png 国境線の変更 サン＝ジェルマン条約（サン＝ジェルマンじょうやく、英：Treaty of Saint-Germain, 仏：Traité de Saint-Germain, 独：Vertrag von Saint-Germain）は、第一次世界大戦の後の1919年9月10日に連合国側とオーストリア（第一共和国）の間で結ばれた条約。なお、締結地サン＝ジェルマン＝アン＝レーにちなむ名称であるので、正式にはサン＝ジェルマン＝アン＝レー条約と呼ばれるべきであり、フランスではその名称が正式なものであるが、一般に（日本語はもとより英語、フランス語などでも）サン＝ジェルマン条約と呼ばれる。 サン＝ジェルマン＝アン＝レーでの講和会議は1919年5月に始まったが、オーストリア代表団の出席は認められず、文書での提案しか認められていなかった。この条約は、1920年7月16日に発効した。
- Het Verdrag van Saint-Germain werd op 10 september 1919 gesloten tussen de overwinnaars van de Eerste Wereldoorlog en de overgebleven rompstaat Oostenrijk. Het verdrag is genoemd naar de Parijse voorstad Saint-Germain-en-Laye, waar het in het plaatselijke kasteel werd onderhandeld en ondertekend. Het verdrag werd op 16 juli 1920 formeel van kracht.
- Saint-Germain-traktaten fastsatte etter første verdenskrig oppløsningen av Østerrike-Ungarn og betingelsene for den nye republikken Østerrike. Trianon-traktaten fastsatte vilkårene for Ungarn. Den 2. september 1919 fikk den østerrikske delegasjonen til fredsforhandlingene etter første verdenskrig overlevert et traktatsforslag, som ble underskrevet 10. september på slottet Saint-Germain-en-Laye. Traktaten er én av de traktater, som ble underskrevet i Paris' forsteder, hvor fredstraktaten med Tyskland er den mest kjente. Traktaten ble inngått mellom Østerrike og 27 allierte. Hovedprinsippet er nasjonenes selvbestemmelse og beskyttelse av minoriteter. I mai 1919 reiste en østerriksk delegasjon til Saint-Germain-en-Laye, men de fikk ikke delta aktivt i forhandlingene, men bare anledning til å levere inn skriftlige innlegg. Det østerriksk-ungarske keiserhuset Habsburg og Det tyske keiserrike ble utpekt som de eneste skyldige for krigen. De viktigste bestemmelser i den 381 artikler lange fredstraktat var: Böhmen, Mähren, det østerrikske Schlesien og noen kommuner i Niederösterreich ble overført den nye staten Tsjekkoslovakia Øst-Galicia ble lagt til den nye staten Polen Sørtyrol, Welschtyrol og Kanaldalen ble overført til Italia Istria ble en del av Italiea Bukovina ble en del av Romania Del av nedre Steiermark, Mießtal i Kärnten og Jezersko i Slovenia ble en del av det nye Kongeriket av serbere, kroater og slovenere Der skulle være en folkeavstemning om Sør-Kärnten skulle høre til Østerrike eller Jugoslavia Vest-Ungarn ble lagt til Østerrike med navnet Burgenland Bruk av navnet Deutschösterreich som statsnavn ble forbudt Tilslutning til Tyskland ble forbudt Republikken Østerrike ble forpliktet til å betale krigsskadeerstatning Almen verneplikt ble forbudt. Kun en mindre hær på 30 000 mann ble tillatt. Våpenindustrien skulle destrueres. Med traktaten ble det dannet en stat med 6,5 millioner innbyggere, og både Østerrike og Ungarn pålagt harde betingelser og store krigsskadeerstatninger. Saint-Germain-traktaten trådte formelt i kraft den 16. juli 1920, og oppløsningen av Østerrike-Ungarn fikk dermed en folkerettslig anerkjennelse.
- Traktat pokojowy z Austrią – traktat pokojowy podpisany 10 września 1919 w podparyskiej miejscowości Saint-Germain-en-Laye pomiędzy państwami Ententy a Austrią będącą spadkobierczynią monarchii Habsburgów, w czasie I wojny światowej jednego z Państw Centralnych. Zawierał on postanowienia terytorialne oraz specjalne zobowiązanie się Austrii do nierezygnowania z niepodległości, chyba że za zgodą Ligi Narodów. Miało to stanowić barierę wobec dążeń Austrii do Anschlussu. Ponadto traktat zawierał jedno postanowienie mogące stanowić złagodzenie strat terytorialnych: w południowej Karyntii, rewindykowanej przez Jugosłowian, przewidziano plebiscyt, który odbył się w październiku 1920 r. i wypadł na korzyść Austrii, która miała zapewnić równouprawnienie miejscowym Słoweńcom. Armię austriacką miano oprzeć na zaciągu ochotniczym, ograniczyć do 30 000 ludzi, bez broni ciężkiej i lotnictwa. Przewidziano również obowiązek wypłacenia przez Austrię odszkodowań wojennych, zwrotu różnych dzieł sztuki pochodzących z krajów podbitych przez Habsburgów itp.
- O Tratado de Saint-Germain-en-Laye foi celebrado em 10 de setembro de 1919 pelos Aliados, vitoriosos, de um lado, e, de outro, pela nova República da Áustria, na cidade de Saint-Germain-en-Laye, França, após o término da Primeira Guerra Mundial. Da mesma forma que o Tratado de Versalhes concluído com a Alemanha, o tratado de Saint-Germain contém o Pacto da Liga das Nações e, por este motivo, não foi ratificado pelos Estados Unidos. O acordo declarava dissolvida a Monarquia Austro-Húngara. A nova República da Áustria, que incluía a maior parte dos territórios de língua alemã do antigo Império Austríaco, reconheceu a independência da Hungria, da Tchecoslováquia, da Polônia e do Reino dos Sérvios, Croatas e Eslovenos. As cláusulas mais relevantes entre os 381 artigos do tratado foram: A Boêmia, a Morávia e algumas comunas da Baixa Áustria passaram para a recém-constituída Tchecoslováquia. O Trentino, o Tirol Meridional e o Vale Canale passaram à Itália, bem como partes da Ístria e da Dalmácia. Parte da Baixa Estíria e algumas partes da Caríntia passaram ao Reino da Sérvia, Croácia e Eslovênia. Foi estabelecido um referendo para decidir se o território de Klagenfurt na Caríntia devia pertencer à Áustria ou à Eslovênia. Parte do território ocidental da Hungria passou à Áustria com o nome de Burgenland. Proibiu-se a Áustria de comprometer a sua independência, o que impedia aquele país de unir-se política ou economicamente à Alemanha sem prévia anuência do Conselho da Liga das Nações.
- Tratatul de pace de la Saint Germain en Laye, cunoscut sub numele de Tratatul de la Saint Germain a reprezentat tratatul de pace încheiat între Aliaţii din Primul război mondial şi noii creeate Republici a Austriei. Tratatul a fost semnat la data de 10 septembrie 1919 de către reprezentanţii Austriei şi reprezentanţii diplomatici ai 17 state. Prin tratat, s-a recunoscut independenţa Republicii Austria (numită colocvial în acea perioadă Austria Germană pentru a se marca diferenţa faţă de Austro-Ungaria), a fost recunoscută de jure dezmembrarea Dublei Monarhii, prin constituirea statelor Polonia, Cehoslovacia şi a Regatul Sârbilor, Croaţilor şi Slovenilor, apartenenţa Bucovinei la România şi a Tirolului de Sud la Italia.
- Сен-Жерменский мирный договор — мирный договор, подписанный в Сен-Жерменском дворце по итогам Первой мировой войны между странами Антанты и новообразованной республикой Австрия.
- Freden i Saint-Germain var ett fredsfördrag som underskrevs 10 september 1919, i Saint-Germain-en-Laye, av Ententen och Österrike efter första världskriget. Fördraget deklarerade att Österrike-Ungern, vilket vid den tiden var världens tredje största rike, skulle upplösas. Det kvarblivande rest-Österrike, som bestod av de flesta tysktalande delarna av Österrike-Ungern, accepterade genom fördraget Ungerns, Tjeckoslovakiens, Polens samt Sloveniens, Kroatiens och Bosnien-Hercegovinas självständighet (de tre senare blev inte på egen hand självständiga utan bildade tillsammans med Serbien det land som några år senare fick namnet Jugoslavien). Fördraget innebar krigsskadestånd om höga summor pengar, riktade mot centralmakterna för att betala krigets kostnader. Freden mellan den ungerska rikshalvan av Österrike-Ungern och ententen reglerades i Freden i Trianon. Österrike reducerades inte bara av förlusten av det land som inkorporerades i de nybildade Tjeckoslovakien, Polen och Jugoslavien, men också av avträdandet av Trentino, Sydtyrolen, Trieste, Istrien och flera dalmatiska öar till Italien, samt överlåtelsen av Bukovina till Rumänien. Burgenland, tidigare tillhörande Ungern, tilldelades däremot Österrike eftersom det hade en tyskspråkig befolkningsmajoritet. Fördraget innebar bland annat också ett förbud för Österrike att ingå någon politisk eller ekonomisk union med Tyskland utan tillstånd från Nationernas Förbund, samt att den österrikiska armén begränsades till 30 000 soldater. Fördraget, liksom Versaillesfreden, innefattade traktaten om Nationernas förbund, och godkändes därför inte av USA. Den kraftiga reduceringen av dess befolkning, territorium och tillgångar, som fördraget innebar, hade förödande effekter på Österrikes ekonomi.
- Sen Jermen Antlaşması, 10 Eylül 1919 tarihinde İtilaf Devletleri ile Avusturya arasında imzalanan ve I. Dünya Savaşı'nın ardından Avusturya-Macaristan İmparatorluğu topraklarının yeniden düzenlenmesini açıklayan antlaşmadır. Bu antlaşmayla Avusturya-Macaristan İmparatorluğu toprakları içindeki Avusturya, Macaristan, Yugoslavya ve Çekoslovakya'nın bağımsızlığı tanınmaktadır. Yine bu antlaşmaya göre, Bukovina Romanya'ya, Galiçya Polonya'ya, Hırvatistan Yugoslavya'ya, Tirol ve Trieste İtalya'ya bırakılmaktadır. Avusturya-Macaristan İmparatorluğu toplaklarının bu antlaşmayla yüzde 85'i dağılmıştır. Ayrıca Versay Antlaşması'ndaki ana fikirlerden biri de bu antlaşmada yer almış, Avusturya ordusu, 30 bin kişi olarak sınırlanmıştır. Antlaşma, gelecekte Almanya ile birleşme yönündeki gelişmeleri de engellemiş, bunu Milletler Cemiyeti'nin onayına bağlamıştır.
- Сен-Жерменський мирний договір — мирова угода, один із договорів Версальської системи післявоєнного влаштування у Європі, укладений 10 вересня 1919 року у місті Сен-Жермен-ан-Ле поблизу Парижу між так званими головними союзними державами, державами, що утворилися на руїнах Австро-Угорщини, державами, до складу яких перейшли частини території Австро-Угорщини, а також іншими учасниками Першої світової війни. Делегацію Австрійської Республіки на переговорах очолював державний канцлер Карл Реннер. Договір став документом, який підсумовував результати Першої світової війни для Австрії як частини колишньої Австро-Угорської імперії (для іншої частини - Угорщини - цю ж роль відіграв Тріанонський договір). Сен-Жерменський договір констатував розпад Австро-Угорської імперії, що відбувся після капітуляції Австро-Угорщини 27 жовтня 1918 року на ряд самостійних держав — Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (з жовтня 1929 року — Югославія), Західно-Українську Народну Республіку. Згідно з договором здійснено територіальні зміни: колишні провінції імперії Богемія, Моравія і Сілезія переходили до Чехословаччини (1939 року частина Тешинського району Сілезії тимчасово відійшла до Польщі); Бургенланд переходив від Угорщини до Австрії (1921 року частину цієї території з містом Шопрон повернуто Угорщині); Італія отримала південну частину Тиролю; Ігноруючи рішучу вимогу Буковинського народного віча у Чернівцях 3 листопада 1918 року про приєднання української частини Буковини до складу єдиної Української держави, її передали Румунії; Було проігноровано також рішення Собору Русинів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання цього краю до УНР, і Карпатську Україну включили до складу Чехословаччини. Це викликало рішучі протести урядів ЗУНР, УНР та УСРР. Статті 10-13 договору визначали автономний статус Закарпаття у складі Чехословаччини. Договір гарантував права національних меншин, у тому числі й українців, на території Чехословаччини і Румунії. За Сен-Жерменським договором: Відень визнавав незалежність Югославії, Чехословаччини, а також усі мирні договори з центральними державами, кордони Болгарії, Греції, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехословаччини і Югославії; Австрія зобов'язувалася виконувати будь-які ухвали держав-переможниць щодо її колишніх володінь, приналежність яких не була визначена у договорі (це стосувалося, у першу чергу, Галичини, яку невдовзі остаточно приєднали до Польщі); У погодженні з постановами Версальського мирного договору Сен-Жерменський мирний договір зобов'язував Австрію відмовитись від прав у Марокко, Єгипті, Сіамі та Китаї; Австрія визнавала незалежність територій, які раніше входили в Російську імперію, і відміну Берестейського договору, а також право Росії на репарації з Австрії; Договір забороняв аншлюс, тобто приєднання Австрії до Німеччини або іншої держави; Воєнні статті договору встановлювали чисельність австрійських збройних сил у 30 тисяч чоловік, їй заборонялось мати військово-морський флот і військову авіацію; Австрія зобов'язувалась передати переможцям у рахунок репарацій весь торговельний і риболовецький флот; Сен-Жерменський мирний договір включав у себе статут Ліги Націй, Міжнародного бюро праці. Договір створив ряд нових територіальних проблем та посилив незадоволення держав, які зазнали поразки у Першій світовій війні 1914-1918. Підписання договору без участі більшовицької Росії (кваліфікувала договір як реакційний та імперіалістичний) згодом дало можливість комуністичному режиму СРСР приєднатися до антиверсальських акцій нацистської Німеччини і навіть вступити з нею в безпосередню змову проти народів Східної Європи. Договір припинив чинність після аншлюсу Австрії з нацистською Німеччиною 1938 року.
- 圣日耳曼条约 是第一次世界大战后，协约国与奥地利共和国于1919年9月10日在圣日耳曼昂莱签署的条约，正式名稱為圣日耳曼昂莱条约。条约的生效，宣布奥匈帝国正式解散。包含大部分德语地区的奥地利承认匈牙利、捷克斯洛伐克、波兰和南斯拉夫王国的独立。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
