| dbpprop:abstract
|
- The Treaty of Küçük Kaynarca (also spelled Kuchuk Kainarji) was signed on July 21, 1774, in Küçük Kaynarca, Dobruja between the Russian Empire (represented by Field-Marshal Rumyantsev) and the Ottoman Empire after the Ottoman Empire was defeated in the Russo-Turkish War of 1768-1774. The treaty was by far the most humiliating blow to the once-mighty Ottoman realm. The Ottomans ceded the part of the Yedisan region between the Dnieper and Southern Bug rivers to Russia. This territory included the port of Kherson and gave the Russian Empire its first direct access to the Black Sea. The treaty also gave Russia the Crimean ports of Kerch and Enikale and the Kabarda region in the Caucasus. The most significant aspect of this treaty to naval history is that it gave Russia access to warm water ports and passage through the Dardanelles. The Ottomans also lost the Crimean Khanate, to which they were forced to grant independence. The Khanate, while nominally independent, was dependent on Russia and was formally annexed into the Russian Empire in 1783. The treaty also granted Russia several non-geographic items. It eliminated restrictions over Russian access to the Azov Sea (the 1739 Treaty of Nissa had given Russia territory adjacent to the Azov Sea but had prohibited it from fortifying the area or using the sea for shipping. ) It also granted Russia some economic and political rights in the Ottoman Empire, such as allowing Ottoman Eastern Orthodox Christians to sail under the Russian flag and providing for the building of a Russian Orthodox Church in Constantinople (which was never built). Russia also interpreted the treaty as giving them the right to protect Orthodox Christians in the Empire, notably using this prerogative in the Danubian Principalities to intervene during the last Phanariote rules and after the Greek War of Independence. The treaty also gave the Ottoman Caliph the right to protect Muslims in Russia, such as those in Crimea. This was the first time the powers of the Ottoman caliph were exercised outside of Ottoman borders and ratified by a European power.
- Der Friede von Küçük Kaynarca (teilweise auch Küçük Kaynarci geschrieben) besiegelte am 21. Juli 1774 das Ende des Russisch-Türkischen Krieges 1768-1774. In dem in Kaynardscha geschlossenen Vertrag erkannte das Osmanische Reich seine Niederlage an und trat die Gebiete nördlich des Kaukasus und die südliche Ukraine mit den Mündungen von Bug, Dnepr und Don an Russland ab. Das Krim-Khanat wurde unabhängig, jedoch 1783 von Russland annektiert. Des Weiteren wurde Russland der freie Schiffsverkehr auf dem Schwarzen Meer und die Durchfahrt durch den Bosporus garantiert. Zudem wurden von nun an die christlich-orthodoxen Bürger im Osmanischen Reich durch Russland protegiert, was häufige innenpolitische Einmischungen zur Folge hatte. Dies betraf vor allem Griechen, Georgier und Armenier. Außerdem wurde die Bukowina an Österreich abgetreten, wie offiziell behauptet wurde, als "Dank für dessen Vermittlungsbemühungen".
- El Tratado de Küçük Kaynarca (también deletreado Kuchuk Kainarji) fue firmado el 21 de julio de 1774 en Küçük Kaynarca, Dobruja (en la actualidad, Kaynardzha en la Provincia de Silistra, Bulgaria) entre el Imperio Ruso, representado por el mariscal de campo Pyotr Rumyantsev, y el Imperio Otomano tras la derrota de este último en la Guerra Ruso-Turca de 1768-1774.
- Le Traité de Kutchuk-Kaïnardji (ou Küçük Kaynarca) est un traité de paix conclu entre la Russie et l'Empire ottoman le 21 juillet 1774. Il met fin au conflit qui opposa les deux empires entre 1770 et 1774 qui vit le soulèvement d'une partie de la Grèce et l'expédition des frères Orloff. Ce traité est un des plus défavorables signés par les Ottomans. Il fut signé à Kutchuk-Kaïnardji, aujourd'hui Kaïnardja, en Bulgarie. Le traité accorde l'indépendance à la Crimée qui ne tarde pas à passer sous contrôle russe et où le sultan ne conserve qu'une ascendance religieuse sur les musulmans qui s'y trouvent. Les navires marchands battant pavillon russe obtiennent la libre circulation sur toutes les mers du Levant et surtout à travers les Détroits. Les Russes s'emparent de différentes places fortes ottomanes, dont Azov. L'Empire ottoman reconnaît aussi le partage de la Pologne. La Russie devient en outre protectrice des orthodoxes de l'Empire ottoman. Les îles grecques qui étaient passées sont contrôle russe lors du conflit sont exonérées d'impôts. Un certain nombre de marchands et armateurs grecs se placent sous la protection russe et font battre pavillon russe à leurs navires. Ils commencent ainsi à faire fortune et préparent, sur les plans financier et naval, la guerre d'indépendance grecque. De plus, ce traité permet à la Russie d'intervenir dorénavant pour la protection des Moldaves et Valaques, ainsi que de parler en leur nom. Selon Yves Ternon dans son livre Empire ottoman. Le déclin, la chute, l'effacement, les articles 7 et 16 « ouvrent un chapitre nouveau du droit des gens : ils consacrent le droit d'ingérence dans les affaires intérieures d'un État souverain sous un prétexte humanitaire ».
- Fájl:Küçük Kaynarca. jpg A békeszerződés aláírásának helye A kücsük-kajnardzsi béke az 1768–1774 közti orosz–török háborút lezáró békekötés, amit 1774. július 21-én Kücsük-Kajnardzsiban (ma Kajnardzsa, Bulgária) kötött a két fél. A béke értelmében az Oszmán Birodalom kénytelen volt elismerni az addig fennhatósága alatt tartott Krími Tatár Kánság függetlenségét, valamint Oroszország védnökségét Moldova és Havasalföld felett. Az oroszok kijáratot kaptak a Fekete-tengerre, hozzájuk került a Kercs-félsziget, valamint a Dnyeper és Déli-Bug folyók közti terület. A béke továbbá lehetővé tette Törökország keresztény alattvalóinak, hogy orosz zászló alatt hajózzanak – ezt a görögök ki is használták nagy kereskedelmi flotta létesítésére. Félreértésekre adott okot az ortodox keresztények kérdése, mivel Oroszország úgy értelmezte, hogy joga van e felekezet védelmére az Oszmán Birodalmon belül is.
- Il Trattato di Küçük Kaynarca (anche scritto come Kuchuk Kainarji) fu firmato il 21 luglio 1774 a Küçük Kaynarca, Dobrugia tra l'Impero russo (rappresentato dal feldmaresciallo Rumjancev-Zadunajskij) e l'Impero Ottomano dopo che quest'ultimo era stato sconfitto nella guerra russo-turca del 1768—1774. Il trattato fu il colpo più umiliante inferto al sultanato ottomano, che dovette cedere la parte della regione dello Edisan compresa tra i fiumi Dnieper e Bug Meridionale alla Russia. Questo territorio comprendeva il porto di Kherson e diede pertanto all'Impero russo il suo primo accesso diretto al Mar Nero. Il trattato consegnò anche alla Russia i porti crimeani di Kerč ed Enikale e la regione di Kabarda nel Caucaso. L'aspetto più significativo di questo trattato fu l'accesso della Russia al passaggio dei Dardanelli. Gli Ottomani persero anche il Khanato di Crimea, a cui furono obbligati a concedere l'indipendenza. Il Khanato, anche se nominalmente indipendente, era in realtà vassallo della Russia e fu formalmente annesso all'Impero russo nel 1783. Il trattato garantì alla Russia anche diverse conquiste non geografiche: eliminò le restrizioni all'accesso russo al Mar d'Azov (il Trattato di Belgrado del 1739 aveva assegnato alla Russia il territorio adiacente al Mar d'Azov ma aveva proibito di fortificare l'area o utilizzare il mare per navigare). Assegnò anche alla Russia alcuni diritti economici e politici nell'Impero Ottomano, come il permesso di far navigare i cristiani ortodossi con la bandiera della Russia e la costruzione di una chiesa russa ortodossa a Istanbul (che non fu mai costruita). La Russia interpretò anche il trattato come diritto a proteggere i cristiani ortodossi dell'Impero, utilizzando questa prerogativa nei Principati danubiani per intervenire durante il dominio Fanariota e dopo la guerra d'indipendenza greca. Il trattato diede anche al califfo ottomano il diritto a proteggere i musulmani in Russia, come anche quelli in Crimea. Questa fu la prima volta che i poteri del califfo ottomano furono esercitati al di fuori dei confini imperiali e fu la prima volta che ciò fu ratificato da una potenza europea.
- キュチュク・カイナルジ条約（Договорът от Кайнарджа, Кючуккайнарджийския договор, The Treaty of Kuchuk-Kainarji）は1774年にオスマン帝国とロシア帝国と結んだ露土戦争後の条約。ブルガリアのキュチュク・カイナルジ（トルコ語：キュチュク・カイナルジャ Küçük Kaynarca）で結ばれた。 この条約でオスマン帝国はロシアに黒海の支配権を奪われ、クリミア・ハン国の支配権を放棄させられた。さらに、オスマン帝国は、帝国内に住む正教会信徒の保護権をロシアに与えたため、以後これが内政干渉の口実となった。
- Het Verdrag van Küçük Kaynarca maakte een einde aan de Russisch-Turkse oorlog van 1768 tot 1774, die in een nederlaag voor het Ottomaanse rijk eindigde. Het Russisch-Turkse verdrag werd gesloten op 21 juli 1774 in Küçük Kaynarca, een plaats in de Dobroedzja, die toen Turks was en tegenwoordig (onder de naam Kajnardzja) Bulgaars. Tot de bepalingen in het verdrag behoorden: de onafhankelijkheid van het Krimkanaat (dat vervolgens in 1783 door Rusland werd geannexeerd), de annexatie door Rusland van Kabardië, Kertsj, Azov en Perekop, vrije doorvaart voor Russische koopvaardijschepen in de Zwarte Zee, de Bosporus en de Dardanellen. Rusland krijgt de status van "Beschermer van de Orthodoxie", dat wil zeggen dat het bescherming biedt aan de orthodoxe christenen die in het Ottomaanse Rijk wonen. Zie ook: lijst van verdragen
- Traktat w Küczük Kajnardży - porozumienie kończące V wojnę rosyjsko-turecką 1768-1774, podpisane 21 lipca 1774.
- O Tratado de Küçük Kaynarca (conhecido também como Kuchuk Kainarji) foi assinado em 21 de julho de 1774, na cidade de Küçük Kaynarca, Dobruja entre o Império Russo e Império Otomano após este ter sido derrotado na Guerra Russo-Turca (1768-1774). ]
- Tratatul de la Kuciuk-Kainargi (var. Kuciuk-Kainardji, în limba turcă Küçük Kaynarca) a fost semnat la 21 iulie, 1774, de Imperiul Rus (reprezentat de feldmareşalul Piotr Rumianţev) şi Imperiul Otoman după înfrângerea acestuia din urmă în războiul din 1768-1774. Tratatul era o lovitură extrem de umilitoare primită de atotputernicul Imperiu Otoman. Otomanii au cedat teritoriul regiunii Yedisan dintre râurile Nipru şi Bugul de Sud. Acest teritoriu includea portul Cherson şi oferea Rusiei primul său acces direct la Marea Neagră. Prin tratat, Rusiei îi mai erau cedate porturile Kerci şi Enikale din Crimea, precum şi regiunea Kabarda (cabardină) din Caucaz. Otomanii au pierdut şi Hanatul Crimeii, căruia au fost forţaţi să îi recunoască independenţa. Hanatul, deşi oficial independent, era în realitate sub controlul Rusiei, care l-a anexat în 1783. Tratatul a acordat Rusiei şi alte beneficii. A eliminat restricţiile privind accesul Rusiei la Marea de Azov (Tratatul de la Belgrad din 1739 dădea Rusiei teritoriu la Marea de Azov, dar îi interzicea fortificarea zonei sau dezvoltarea unei flote. ) Rusia primea şi o serie de drepturi economice şi politice în Imperiul Otoman, între care permisiunea acordată creştinilor ortodocşi din Imperiul Otoman de a naviga sub steagul Rusiei, respectiv permisiunea acordată Rusiei de a ridica o biserică ortodoxă în Istanbul (care nu a fost însă construită vreodată). Rusia a interpretat tratatul ca dându-i dreptul de a proteja creştinii ortodocşi din Imperiu şi a folosit această prerogativă mai ales în Principatele Danubiene, intervenind în timpul ultimei domnii fanariote şi după Războiul Grec de Independenţă. Tratatul dădea califului otoman dreptul de a proteja credincioşii musulmani din Rusia (între care cei din Crimeea). Era pentru prima dată când o putere europeană recunoştea autoritatea califului otoman în afara graniţelor imperiului său.
- Кючу́к-Кайнарджи́йский мирный договор (тур. Küçük Kaynarca Antlaşması) — мирный договор между Россией и Османской империей, заключённый 10 (21) июля 1774 «в лагере при деревне Кючук-Кайнарджи»; завершил первую турецкую войну императрицы Екатерины II. Подтвердил территориальные завоевания России в рамках предыдущего Белградского мирного договора от 1739 года. В условиях мира: была выговорена независимость от Османской империи татар крымских, кубанских и др. , остающихся в ве́дении султана только по делам вероисповедным; Россия удерживает за собой Керчь, Ени-Кале, Азов и Кинбурн; русские торговые корабли в турецких водах пользуются теми же привилегиями, что и французские и английские; за Россией признается право защиты и покровительства христиан в дунайских княжествах, в частности в Молдавском княжестве. Этим мирным договором ознаменован момент, с которого начинается постепенное ослабление Османского государства и одновременно с этим возрастание влияния России на Балканском полуострове. Османская империя затягивала ратификацию договора, стараясь добиться пересмотра условий, касающихся в первую очередь Молдавии и Мунтении. В этом её поддерживали европейские державы, обеспокоенные усилением влияния России в дунайских княжествах. В результате Кючук-Кайнарджийского мирного договора усилилось национально-освободительное движение населения Молдавии. Последовал ряд обращений от властей княжества к России с просьбами контроля выполнения обязательств Османской империи и поддержки в расширении автономии. Воспользовавшись ситуацией, Россия подняла вопрос о статусе княжества и в марте 1779 года была принята Айналы-Кавакская конвенция, объявленная частью Кючук-Кайнарджийского договора. Эта конвенция подтверждала юридическую силу уступок со стороны Порты и перечисляла её обязательства перед Молдавией. В частности, княжеству были возвращены 15 сёл, присоединённых к турецким райям. Молдавские представители в Константинополе получили дипломатическую неприкосновенность. Порта обещала не покушаться на свободу христианского вероисповедания. Условия договора не могли быть отменены султаном или его преемниками. Мирный договор предусматривал и учреждение российского консульства. Генеральное консульство в Молдавии, Мунтении и Бессарабии было учреждено в декабре 1779 года с резиденцией в Бухаресте. Однако фактически консульство начало работу только 1782 году из-за противодействия Порты и ряда западных стран. Османское руководство с целью помешать работе русского консула позволило в 1783 году открыть австрийское, а в 1786 году и прусское консульство. Однако это только способствовало усилению самостоятельности во внешней политике Молдавского княжества. 28 декабря 1783 года было подписано ещё одно соглашение между Россией и Портой, согласно которому последняя снова обязалась в точности выполнять положения Кючук-Кайнарджийского мирного договора, а также Айналы-Кавакской конвенции. Позднее был уточнён порядок назначения и смещения господарей Молдавского княжества, размер и порядок взимания дани и т. п. Подписание Кючук-Кайнарджийского договора и последующих соглашений ослабило влияние Османской империи в на Балканах и послужило расширению русско-молдавских политических связей. Файл:Treaty of Küçük Kaynarca1. jpg Мемориальная доска на месте подписания договора
- Freden i Kutschuk-Kainardji var ett fredsavtal som slöts mellan Katarina II av Ryssland och den osmanske sultanen Abd-ul-Hamid I den 21 juli 1774 efter det rysk-turkiska kriget (1768-74), vid Kutschuk-Kainardji, en by i norra Bulgarien, 23 km sydost om Silistra. Freden lade grunden till Rysslands mycket starka ställning i sydöstra Europa.
- Küçük Kaynarca Antlaşması Osmanlı Devleti ile Rusya arasında, 1768-1774 Osmanlı-Rus Savaşına son veren ve Osmanlı Devletinde önemli toprak kayıplarına yol açan antlaşmadır. Güney Dobruca’daki Küçük Kaynarca kasabasında imzalandığından bu adı almıştır.
- Кючук-Кайнарджійський мирний договір (тур. Küçük Kaynarca Antlaşması) — мирний договір між Росією і Османською імперією, підписаний 21 липня 1774 в Кючук-Кайнджарджі, фельдмаршалом Румянцевим і предстаниками Османської імперії; завершив російсько-турецьку війну імператриці Катерини II. Підтвердив територіальні завоювання Росії в рамках попереднього Бєлградського мирного договору від 1739 року. В умовах миру: була домовлена незалежність від Османської імперії татар кримських, кубанських тощо, що залишаються у веденні султана тільки у справах віросповідння; Росія утримує за собою Керч, Єні-Кале, Азов і Кінбурн, Кабарду на Кавказі, пониззя Дніпра; російські торгові кораблі в турецьких водах користуються тими ж привілеями, що і французькі і англійські; за Росією признається право захисту і заступництва християн в дунайських князівствах, зокрема в Молдавському князівстві; Дозвіл на проходження російських суден через Дарданели; Будівництво православної церкви у Стамбулі. Османська імперія втратила Кримське ханство, якому вона була вимушена надати незалежність. Ханство, було номінально незалежним, фактично було залежне від Росії і було офіційно анексовано Росією в 1783. Також Росія отримала, узбережжя Азовського моря, але не мала права на будівництво фортець на узбережжі та каботажне плавання. Цим мирним договором підкреслений момент, з якого починається поступове ослаблення Османської держави і одночасно з цим зростання впливу Росії на Балканському півострові. Османська імперія затягувала ратифікацію договору, прагнучи добитися перегляду умов, що стосуються в першу чергу Молдавії і Мунтенії. У цьому її підтримували європейські держави, стурбовані посиленням впливу Росії в дунайських князівствах. В результаті Кючук-Кайнарджійського мирного договору посилився національно-визвольний рух населення Молдавії. Послідували низка звернень від влади князівства до Росії з проханнями контролю виконання зобов'язань Османської імперії і підтримки в розширенні автономії. Скориставшись ситуацією, Росія підняла питання про статус князівства і в березні 1779 року була прийнята Айнали-Кавакська конвенція, оголошена частиною Кючук-Кайнарджійського договору. Ця конвенція підтверджувала юридичну силу поступок з боку Порти і перераховувала її зобов'язання перед Молдавією. Зокрема, князівству були повернені 15 сіл, приєднаних до турецьких райям. Молдавські представники в Стамбулі отримали дипломатичну недоторканність. Порта обіцяла не робити замах на свободу християнського віросповідання. Умови договору не могли бути відмінені султаном або його наступниками. Мирний договір передбачав і заснування російського консульства. Генеральне консульство в Молдавії, Мунтенії і Бессарабії було утворене в грудні 1779 року з резиденцією в Бухаресті. Проте фактично консульство почало роботу тільки у 1782 році із-за протидії Порти і низки західних країн. Османський уряд з метою перешкодити роботі російського консула дозволило в 1783 році відкрити австрійське, а в 1786 році і пруське консульство. Проте це тільки сприяло посиленню самостійності в зовнішній політиці Молдавського князівства. 28 грудня 1783 року було підписано ще одна угода між Росією і Портою, згідно якому остання знову зобов'язалася в точності виконувати положення Кючук-Кайнарджійського мирного договору, а також Айнали-Кавакської конвенції. Пізніше був уточнений порядок призначення і зсуву господарей Молдавського князівства, розмір і порядок стягування дані тощо. Подпісання Кючук-Кайнарджійського договору і подальших угод ослабило вплив Османської імперії на Балканах і послужило розширенню російський-молдавських політичних зв'язків.
|
| rdfs:comment
|
- The Treaty of Küçük Kaynarca (also spelled Kuchuk Kainarji) was signed on July 21, 1774, in Küçük Kaynarca, Dobruja between the Russian Empire (represented by Field-Marshal Rumyantsev) and the Ottoman Empire after the Ottoman Empire was defeated in the Russo-Turkish War of 1768-1774. The treaty was by far the most humiliating blow to the once-mighty Ottoman realm. The Ottomans ceded the part of the Yedisan region between the Dnieper and Southern Bug rivers to Russia.
- Der Friede von Küçük Kaynarca (teilweise auch Küçük Kaynarci geschrieben) besiegelte am 21. Juli 1774 das Ende des Russisch-Türkischen Krieges 1768-1774. In dem in Kaynardscha geschlossenen Vertrag erkannte das Osmanische Reich seine Niederlage an und trat die Gebiete nördlich des Kaukasus und die südliche Ukraine mit den Mündungen von Bug, Dnepr und Don an Russland ab. Das Krim-Khanat wurde unabhängig, jedoch 1783 von Russland annektiert.
- El Tratado de Küçük Kaynarca (también deletreado Kuchuk Kainarji) fue firmado el 21 de julio de 1774 en Küçük Kaynarca, Dobruja (en la actualidad, Kaynardzha en la Provincia de Silistra, Bulgaria) entre el Imperio Ruso, representado por el mariscal de campo Pyotr Rumyantsev, y el Imperio Otomano tras la derrota de este último en la Guerra Ruso-Turca de 1768-1774.
- Le Traité de Kutchuk-Kaïnardji (ou Küçük Kaynarca) est un traité de paix conclu entre la Russie et l'Empire ottoman le 21 juillet 1774. Il met fin au conflit qui opposa les deux empires entre 1770 et 1774 qui vit le soulèvement d'une partie de la Grèce et l'expédition des frères Orloff. Ce traité est un des plus défavorables signés par les Ottomans. Il fut signé à Kutchuk-Kaïnardji, aujourd'hui Kaïnardja, en Bulgarie.
- Fájl:Küçük Kaynarca. jpg A békeszerződés aláírásának helye A kücsük-kajnardzsi béke az 1768–1774 közti orosz–török háborút lezáró békekötés, amit 1774. július 21-én Kücsük-Kajnardzsiban (ma Kajnardzsa, Bulgária) kötött a két fél. A béke értelmében az Oszmán Birodalom kénytelen volt elismerni az addig fennhatósága alatt tartott Krími Tatár Kánság függetlenségét, valamint Oroszország védnökségét Moldova és Havasalföld felett.
- Il Trattato di Küçük Kaynarca (anche scritto come Kuchuk Kainarji) fu firmato il 21 luglio 1774 a Küçük Kaynarca, Dobrugia tra l'Impero russo (rappresentato dal feldmaresciallo Rumjancev-Zadunajskij) e l'Impero Ottomano dopo che quest'ultimo era stato sconfitto nella guerra russo-turca del 1768—1774. Il trattato fu il colpo più umiliante inferto al sultanato ottomano, che dovette cedere la parte della regione dello Edisan compresa tra i fiumi Dnieper e Bug Meridionale alla Russia.
- Het Verdrag van Küçük Kaynarca maakte een einde aan de Russisch-Turkse oorlog van 1768 tot 1774, die in een nederlaag voor het Ottomaanse rijk eindigde. Het Russisch-Turkse verdrag werd gesloten op 21 juli 1774 in Küçük Kaynarca, een plaats in de Dobroedzja, die toen Turks was en tegenwoordig (onder de naam Kajnardzja) Bulgaars.
- Traktat w Küczük Kajnardży - porozumienie kończące V wojnę rosyjsko-turecką 1768-1774, podpisane 21 lipca 1774.
- O Tratado de Küçük Kaynarca (conhecido também como Kuchuk Kainarji) foi assinado em 21 de julho de 1774, na cidade de Küçük Kaynarca, Dobruja entre o Império Russo e Império Otomano após este ter sido derrotado na Guerra Russo-Turca (1768-1774). ]
- Tratatul de la Kuciuk-Kainargi (var. Kuciuk-Kainardji, în limba turcă Küçük Kaynarca) a fost semnat la 21 iulie, 1774, de Imperiul Rus (reprezentat de feldmareşalul Piotr Rumianţev) şi Imperiul Otoman după înfrângerea acestuia din urmă în războiul din 1768-1774. Tratatul era o lovitură extrem de umilitoare primită de atotputernicul Imperiu Otoman. Otomanii au cedat teritoriul regiunii Yedisan dintre râurile Nipru şi Bugul de Sud.
- Кючу́к-Кайнарджи́йский мирный договор (тур. Küçük Kaynarca Antlaşması) — мирный договор между Россией и Османской империей, заключённый 10 (21) июля 1774 «в лагере при деревне Кючук-Кайнарджи»; завершил первую турецкую войну императрицы Екатерины II.
- Freden i Kutschuk-Kainardji var ett fredsavtal som slöts mellan Katarina II av Ryssland och den osmanske sultanen Abd-ul-Hamid I den 21 juli 1774 efter det rysk-turkiska kriget (1768-74), vid Kutschuk-Kainardji, en by i norra Bulgarien, 23 km sydost om Silistra. Freden lade grunden till Rysslands mycket starka ställning i sydöstra Europa.
- Küçük Kaynarca Antlaşması Osmanlı Devleti ile Rusya arasında, 1768-1774 Osmanlı-Rus Savaşına son veren ve Osmanlı Devletinde önemli toprak kayıplarına yol açan antlaşmadır. Güney Dobruca’daki Küçük Kaynarca kasabasında imzalandığından bu adı almıştır.
- Кючук-Кайнарджійський мирний договір (тур.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
