| dbpprop:abstract
|
- The Peace Treaty of Adrianople (also called the Treaty of Edirne) concluded the Russo-Turkish War, 1828-1829 between Russia and the Ottoman Empire. It was signed on September 14, 1829 in Adrianople by Russia's Count Aleksey Orlov and by Turkey's Abdul Kadyr-bey. The Ottoman Empire gave Russia access to the mouths of the Danube and the fortresses of Akhaltsikhe and Akhalkalaki in Georgia. The Sultan recognized Russia's possession of Georgia and of the Khanates of Erivan and Nakhichevan which had been ceded to the tsar by Persia in the Treaty of Turkmenchay a year earlier. The treaty opened the Dardanelles to all commercial vessels, thus liberating commerce for cereals, live stocks and wood, although it took the Treaty of Hünkâr İskelesi to settle the Straits Question between the signatories. The Sultan reguaranteed the previously promised autonomy to Serbia, promised autonomy for Greece, and allowed Russia to occupy Moldavia and Wallachia until the Ottoman Empire had paid a large indemnity. The treaty also fixed the border between the Ottoman Empire and Wallachia on the thalweg of the Danube, transferring to Wallachia the rule of the rayas of Turnu, Giurgiu and Brăila.
- Der Friede von Adrianopel, der am 14. September 1829 in der heutigen Stadt Edirne geschlossen wurde, beendete den 1828 ausgebrochenen Krieg zwischen Russland und dem Osmanischen Reich. Russland als Gewinner des Krieges erhielt fast die gesamte Donaumündung zugesprochen, ferner Teile Armeniens und einige wichtige Festungen am Oberlauf der Kura. Außerdem wurde die freie Schifffahrt auf dem Schwarzen Meer und durch die Dardanellen garantiert. Für Russland bedeutete dies die Kontrolle über die Donauschifffahrt, den freien Zugang zum Mittelmeer und eine wichtige Ausgangsbasis zur endgültigen Eingliederung des Kaukasus. Serbien erhielt eine weitgehende Autonomie, die Unabhängigkeit Griechenlands wurde praktisch erreicht, auch wenn dem Land erst 1830 die volle Souveränität zuerkannt wurde. Großer Verlierer des Konflikts war das Osmanische Reich, dessen Machtverfall im 19. Jahrhundert weiterging.
- El Tratado de Edirne o Adrianópolis fue un acuerdo de paz por el cual se ponía fin a la Guerra Ruso-Turca de 1828-1829 entre Rusia y el Imperio Otomano, en la cual Rusia había conseguido importantes victorias en el Cáucaso y los Balcanes. El conflicto se originó por la intervención de Rusia, Gran Bretaña y Francia en la Guerra de la Independencia griega, y la cláusula principal del tratado concedía a Grecia la independencia total frente al Imperio Otomano. En otras cláusulas se obligaba a a los otomanos a ceder a Rusia las islas situadas en la desembocadura del Danubio, la franja caucásica de la costa del mar Negro y a permitirle utilizar el paso del estrecho de los Dardanelos. Asimismo, el Imperio Otomano reconoció la soberanía de Rusia sobre Georgia, la autonomía de Serbia y la autonomía de Moldavia y Valaquia (garantizando su prosperidad, y la plena "libertad de comercio") bajo la supervisión de Rusia. Este tratado supuso un paso más en el declive del Imperio otomano, que había alcanzado su máxima extensión en 1683, cuando sus fronteras llegaron hasta las puertas de Viena.
- Le traité d'Andrinople est signé le 14 septembre 1829 entre l'Empire ottoman et la Russie. Il met fin à un conflit commencé en 1828 entre la Russie et l'Empire ottoman. Par ce traité, la Russie se vit reconnaître la souveraineté sur la rive orientale de la mer Noire, en particulier sur l'actuelle Géorgie et une grande partie du territoire actuel de l'Arménie. Sur la rive occidentale de la mer Noire, la Russie progressait jusqu'au delta du Danube, occupant la Bessarabie, tandis que la Serbie voyait son autonomie renforcée. De leur côté, les insurgés grecs, qui étaient partiellement responsables du déclenchement de cette guerre russo-ottomane (par solidarité entre nations orthodoxes), n'obtenaient pas encore l'indépendance pour leur pays, mais la voyaient poindre à l'horizon, ce qui fut entériné en juillet 1832 par le traité de Constantinople.
- Il Trattato di Adrianopoli, fra Impero Russo ed Ottomano, mise fine al conflitto iniziato nel 1828. Esso produsse un significativo aumento della influenza russa sui Balcani e, più in generale, sull’intero Impero Ottomano.
- アドリアノープル条約（Treaty of Adrianople）とは、1828年から1829年にかけてのロシア・トルコ戦争（露土戦争）における講和条約。1829年に締結された。
- Het verdrag van Adrianopel, de vrede van Adrianopel of het verdrag van Edirne was een vredesverdrag dat in Adrianopel werd gesloten tussen het Ottomaanse Rijk en het Russische Rijk op 14 september 1829. De ondertekenaars waren de Turkse sultan Mahmut II en de Russische tsaar Nicolaas I. Het verdrag was het resultaat van de Russisch-Turkse Oorlog van 1828-1829. Het Ottomaanse Rijk moest hierbij het Russische Rijk toegang verlenen tot de Donaudelta en de oostkust van de Zwarte Zee. Ook moest ze de Bosporus en de Dardanellen openstellen voor alle Russische handelsschepen, de handel vrijgeven in graan, vee en hout, autonomie verlenen aan Servië, autonomie beloven aan Griekenland en de Donauvorstendommen Moldavië en Walachije tijdelijk erkennen als Russische protectoraten totdat het Ottomaanse Rijk een schadeloosstelling had betaald aan het Russische Rijk.
- Fredstraktaten i Adrianopel (også kalt Edirnetraktaten, Adrianopeltraktaten, Adrianopelfreden) avsluttet Den russisk-tyrkiske krig (1828-1829). Den ble undertegnet 14. september 1829 i Adrianopel av grev Alekseij Orlov på vegne av Det russiske keiserriket og Abdul Kadyr-bey på vegne av Det osmanske rike. Det osmanske rike innrømmet Russland adgang til Donaus munning og avsto festningene Akhaltsikhe og Akhalkalaki i Georgia til russerne. Sultanen anerkjente russernes herredømme over Georgia og over khanatenes Erivan og Nakhichevan som Persia hadde avstått til tsaren i Turkmentsjaijtraktaten ett år tidligere. Traktaten åpnet også Dardanellene for alle handelsfartøy, og dermed for en oppblomstring av handelen med korn, kveg og trevirke. Men det var ikke før med Hünkâr İskelesi-traktaten at hele spørsmålet om stredene ble regulert mellom partene. Sultanen innrømmet Serbia autonomi, lovet Hellas autonomi, og tillot Russland å okkupere Moldavia og Vallakia inntil Det osmanske rike hadde betalt en stor krigserstatning.
- O Tratado de Adrianópolis foi um tratado de paz firmado em setembro de 1829 pelo qual se poria fim à guerra entre Rússia e Turquia, originada pela intervenção da Rússia, Grã-Bretanha e França na Guerra da Independência Grega.
- Tratatul de pace de la Adrianopol, (numit şi Tratatul de la Edirne), a fost încheiat la încheierea războiului ruso-turc din 1828-1829 dintre Imperiul Rus şi Imperiul Otoman, fiind semnat pe 14 septembrie 1829 în Adrianopol de Alexei Orlov şi Abdul Kadîr-bei. Imperiul Otoman dădea Rusiei acces la gurile Dunării şi fortăreţele Akhaltsikhe şi Akhalkalaki din Georgia. Sultanul recunoştea stăpânirea Rusiei asupra Georgiei,, şi a hanatelor Erevanului şi Nahicevanului, care fuseseră cedate ţarului de Persia prin Tratatul de la Turkamanciai semnat cu un an mai înainte. Tratatul deschidea strâmtorile Dardanele şi Bosfor tuturor vaselor comerciale, liberalizând astfel comerţul cu cereale, animale vii şi lemn. A fost nevoie să mai treacă însă ceva timp, până la semnarea tratatului de la Hünkâr İskelesi (1833) care să rezolve în sfârşit problema strâmtorilor . Sultanul garanta autonomia Serbiei, promitea autonomie Greciei şi permitea Rusiei să ocupe Valahia şi Moldova până când Imperiul Otoman reuşea să plătească o uriaşa despăgubire de război. Pentru Principatele Române, tratatul prevedea recunoaşterea domniei pe viaţă a principilor aleşi, fixa hotarul dintre Imperiul Otoman şi Muntenia pe tavlegul Dunării şi restituia raialele Brăila, Giurgiu şi Turnu Măgurele. Prin acest tratat se consfinţea scăderea considerabilă a puterii Sublimei Porţi asupra Ţărilor Române în favoarea celei ţariste.
- Адрианопольский мирный договор 1829 года — мирный договор между Россией и Османской империей (Турцией), завершивший русско-турецкую войну 1828—1829 гг. Подписан 2 (14) сентября 1829 года в Адрианополе со стороны России — Алексеем Фёдоровичем Орловым и Фёдором Петровичем Паленом, со стороны Турции — Мехмед Садык-эфенди и Абдул Кадыр-беем. Состоял из 16 статей и отдельного акта о преимуществах Молдавского и Валашского княжеств. Согласно договору, Россия возвращала Турции все территории в европейской части, занятые в ходе войны, за исключением устья Дуная с островами. К России переходило все восточное побережье Чёрного моря от устья Кубани до пристани святого Николая с крепостями Анапа, Суджук-кале и Поти, а также города Ахалцихе и Ахалкалаки. Турция признавала переход к России Грузии, Имеретии, Мингрелии, Гурии, а также Эриванского и Нахичеванского ханств (переданных Ираном по Туркманчайскому миру). Подтверждалось право российских подданных вести свободную торговлю по всей территории Турции, российские подданные на турецкой территории были неподсудны турецким властям. Турция также предоставляла право русским и иностранным торговым судам свободно проходить через Босфор и Дарданеллы. Турция обязывалась в течение 18 месяцев уплатить России контрибуцию в размере 1,5 млн. голландских червонцев. Турция подтверждала принятые по Аккерманской конвенции 1826 года обязательства по соблюдению автономии Сербии. Отдельным актом обеспечивалась автономия Дунайских княжеств в соответствии с условиями Аккерманской конвенции, а также устанавливался пожизненный срок правления господарей этих княжеств. На время проведения необходимых реформ в Дунайских княжествах оставались русские войска. Турция согласилась также с условиями Лондонского договора 1827 года о предоставлении автономии Греции.
- Edirne Antlaşması 14 Eylül 1829 tarihinde Osmanlı Devleti ve Rusya arasında Edirne şehrinde imzalanmış bir antlaşmadır. Bu antlaşmayla Yunanistan bağımsızlığını kazanmıştır. Rusya, Sultan II. Mahmut'un Navarin'de Osmanlı donanmasının yakılması ile sonuçlanan olaylardan dolayı savaş tazminatı istemesi üzerine, Osmanlı Devletine karşı savaş açtı. Sultan II. Mahmut bu arada Yeniçeri Ocağını kaldırmış, yerine Asakir-i Mansure-i Muhammediye isimli yeni bir askeri teşkilat kurmuştu. Teşkilatlanmasını henüz tamamlayamamış olan bu ordu Rus kuvvetleri karşısında önemli bir varlık gösteremedi. Eflak ve Boğdan'ı işgal eden Ruslar, Tuna'ya kadar indiler. Balkanları aşan Rusya, batıda Edirne, doğuda ise Erzurum'a kadar ilerledi. Bu gelişmeler üzerine Osmanlı Devleti barış istedi. Küçük Kaynarca Antlaşması'ndan sonra imzalanmış şartları en ağır antlaşmalardan biri olan Edirne Antlaşması ile Osmanlı Devleti, Yunanistan Devleti'nin kurulmasını kabul etti. Antlaşmanın bazı önemli şartları şunlardı: Yunanistan bağımsız bir devlet olacaktı. Eflak, Boğdan ve Sırbistan'a imtiyazlar tanındı. Ruslar işgal ettikleri yerleri geri verdiler. Rus ticaret gemilerine boğazlarda geçiş hakkı tanındı. Osmanlı Devleti Rusya'ya savaş tazminatı ödemeyi kabul etti. Antlaşmanın 10. maddesine göre Osmanlı Devleti Rusya, İngiltere ve Fransa'nın Londra'da 6 Temmuz 1827'de ve buna dayalı olarak yine Londra'da 22 Mart 1829'da aralarında yaptıkları, Yunanistan Devleti'nin kurulmasını ve bağımsızlığını öngören anlaşma ve protokolü kabul edecekti. Osmanlı Devleti Çerkesya üzerindeki tüm haklarını,bu arada Kuban ve Bzıb ırmakları arasındaki Karadeniz kıyı kontrolunu Rusya'ya devretti. Edirne Antlaşması'ndan beş ay sonra, 3 Şubat 1830 tarihinde İngiltere, Fransa ve Rusya arasında imzalanan yeni bir "Londra Protokolü" ile bağımsız Yunanistan Devleti'nin kurulduğu ilan edildi. Osmanlı Devleti de 24 Nisan 1830'da Yunanistan'ın bağımsızlığını kabul etmek zorunda kaldı. Yunanlıların hamisi olan İngiltere, Fransa ve Rusya Mayıs 1832'de Yunanistan'a son şeklini veren bir anlaşma yaptılar. Bununla, Yunanistan'ın kuzey sınırı olarak "Arta-Volo hattı" kabul edildi. Böylece, Yunanistan'a Attik ve Mora yarımadaları bırakılmış oldu. Ayrıca bu yarımadaların çevresindeki tüm adalar ile kuzey Sporadlar, Ege'nin ikinci büyük adası Eğribos dahil olmak üzere yüzlerce ada Yunanistan'a bağlandı. Kurulan Yunan Krallığı'na da Bavyera Kralı Louis'in oğlu Otto seçildi. Bu arada 3 büyük devlet, Yunanistan adına Osmanlı Devleti ile İstanbul'da son antlaşmaları doğrultusunda görüşmelere başladılar ve 21 Temmuz 1832'de taraflar arasında bir protokol imzalandı. İstanbul Hükûmeti yeni Yunan sınırını ve statüsünü kabul etti. Yeni Yunan Devleti de topraklarındaki Türk mallarının bedeli olarak, Osmanlı Devleti'ne belli bir tazminat ödemeyi yüklendi
- Адріано́польський ми́рний до́говір 1829 — договір, укладений 2 1829 року між Росією і Туреччиною після закінчення війни 1828—1829 рр. Договір підписаний з боку Росії А. Ф. Орловим та Ф. П. Паленом, а з боку Туреччини — Мехмедом Садик-ефенді та Абдул Кадир-беєм. Складався з 16 статей і окремого акту. Росія, яка здобула перемогу у війні 1828—29, одержала острови в гирлі Дунаю, східний берег Чорного моря від гирла Кубані до пристані Святого Миколи в північній Аджарії та фортеці Ахалкалакі та Ахалцих з прилеглими областями. Туреччина визнала приєднання до Росії Грузії, Імеретії, Мінгрелії і Гурії, а також Єреванського і Нахічеванського ханств, зобов'язалася надати автономію Сербії, Молдавії і Валахії, визнати широку автономію Греції, а також сплатити Росії за півтора роки контрибуцію в 1,5 мільйонів голландських червінців (гульденів). Адріанопольський мирний договір забезпечував російським підданим право вільної торгівлі на всій території Турецькій імперії і свободу плавання для комерційного флоту будь яких держав по Дунаю і протоках. Російські піддані на турецькій території були непідсудні турецькій владі.
|
| rdfs:comment
|
- The Peace Treaty of Adrianople (also called the Treaty of Edirne) concluded the Russo-Turkish War, 1828-1829 between Russia and the Ottoman Empire. It was signed on September 14, 1829 in Adrianople by Russia's Count Aleksey Orlov and by Turkey's Abdul Kadyr-bey. The Ottoman Empire gave Russia access to the mouths of the Danube and the fortresses of Akhaltsikhe and Akhalkalaki in Georgia.
- Der Friede von Adrianopel, der am 14. September 1829 in der heutigen Stadt Edirne geschlossen wurde, beendete den 1828 ausgebrochenen Krieg zwischen Russland und dem Osmanischen Reich. Russland als Gewinner des Krieges erhielt fast die gesamte Donaumündung zugesprochen, ferner Teile Armeniens und einige wichtige Festungen am Oberlauf der Kura. Außerdem wurde die freie Schifffahrt auf dem Schwarzen Meer und durch die Dardanellen garantiert.
- El Tratado de Edirne o Adrianópolis fue un acuerdo de paz por el cual se ponía fin a la Guerra Ruso-Turca de 1828-1829 entre Rusia y el Imperio Otomano, en la cual Rusia había conseguido importantes victorias en el Cáucaso y los Balcanes. El conflicto se originó por la intervención de Rusia, Gran Bretaña y Francia en la Guerra de la Independencia griega, y la cláusula principal del tratado concedía a Grecia la independencia total frente al Imperio Otomano.
- Le traité d'Andrinople est signé le 14 septembre 1829 entre l'Empire ottoman et la Russie. Il met fin à un conflit commencé en 1828 entre la Russie et l'Empire ottoman. Par ce traité, la Russie se vit reconnaître la souveraineté sur la rive orientale de la mer Noire, en particulier sur l'actuelle Géorgie et une grande partie du territoire actuel de l'Arménie.
- Il Trattato di Adrianopoli, fra Impero Russo ed Ottomano, mise fine al conflitto iniziato nel 1828. Esso produsse un significativo aumento della influenza russa sui Balcani e, più in generale, sull’intero Impero Ottomano.
- アドリアノープル条約（Treaty of Adrianople）とは、1828年から1829年にかけてのロシア・トルコ戦争（露土戦争）における講和条約。1829年に締結された。
- Het verdrag van Adrianopel, de vrede van Adrianopel of het verdrag van Edirne was een vredesverdrag dat in Adrianopel werd gesloten tussen het Ottomaanse Rijk en het Russische Rijk op 14 september 1829. De ondertekenaars waren de Turkse sultan Mahmut II en de Russische tsaar Nicolaas I. Het verdrag was het resultaat van de Russisch-Turkse Oorlog van 1828-1829. Het Ottomaanse Rijk moest hierbij het Russische Rijk toegang verlenen tot de Donaudelta en de oostkust van de Zwarte Zee.
- Fredstraktaten i Adrianopel (også kalt Edirnetraktaten, Adrianopeltraktaten, Adrianopelfreden) avsluttet Den russisk-tyrkiske krig (1828-1829). Den ble undertegnet 14. september 1829 i Adrianopel av grev Alekseij Orlov på vegne av Det russiske keiserriket og Abdul Kadyr-bey på vegne av Det osmanske rike. Det osmanske rike innrømmet Russland adgang til Donaus munning og avsto festningene Akhaltsikhe og Akhalkalaki i Georgia til russerne.
- O Tratado de Adrianópolis foi um tratado de paz firmado em setembro de 1829 pelo qual se poria fim à guerra entre Rússia e Turquia, originada pela intervenção da Rússia, Grã-Bretanha e França na Guerra da Independência Grega.
- Tratatul de pace de la Adrianopol, (numit şi Tratatul de la Edirne), a fost încheiat la încheierea războiului ruso-turc din 1828-1829 dintre Imperiul Rus şi Imperiul Otoman, fiind semnat pe 14 septembrie 1829 în Adrianopol de Alexei Orlov şi Abdul Kadîr-bei. Imperiul Otoman dădea Rusiei acces la gurile Dunării şi fortăreţele Akhaltsikhe şi Akhalkalaki din Georgia.
- Адрианопольский мирный договор 1829 года — мирный договор между Россией и Османской империей (Турцией), завершивший русско-турецкую войну 1828—1829 гг.
- Edirne Antlaşması 14 Eylül 1829 tarihinde Osmanlı Devleti ve Rusya arasında Edirne şehrinde imzalanmış bir antlaşmadır. Bu antlaşmayla Yunanistan bağımsızlığını kazanmıştır. Rusya, Sultan II. Mahmut'un Navarin'de Osmanlı donanmasının yakılması ile sonuçlanan olaylardan dolayı savaş tazminatı istemesi üzerine, Osmanlı Devletine karşı savaş açtı. Sultan II.
- Адріано́польський ми́рний до́говір 1829 — договір, укладений 2 1829 року між Росією і Туреччиною після закінчення війни 1828—1829 рр. Договір підписаний з боку Росії А. Ф. Орловим та Ф. П. Паленом, а з боку Туреччини — Мехмедом Садик-ефенді та Абдул Кадир-беєм.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
