| dbpprop:abstract
|
- Thomas Samuel Kuhn was an American intellectual who wrote extensively on the history of science and developed several important notions in the sociology and philosophy of science.
- Thomas Samuel Kuhn war ein US-amerikanischer Wissenschaftstheoretiker und Wissenschaftshistoriker. Er gehört zu den bedeutendsten Wissenschaftsphilosophen des 20. Jahrhunderts. In seinem Hauptwerk The Structure of Scientific Revolutions beschreibt Kuhn die Wissenschaft als Wechselspiel zwischen Phasen der Normalwissenschaft und der wissenschaftlichen Revolutionen. Ein wichtiges Konzept ist hierbei das des Paradigmas. Eine Revolution ist nach Kuhn stets mit einem Paradigmenwechsel verbunden. Paradigmen von Theorien, die durch eine Revolution getrennt sind, bezeichnet Kuhn als inkommensurabel, nicht mit gleichem Maß messbar.
- Thomas Samuel Kuhn va ser un destacat epistemòleg d'Estats Units, autor de The Structure of Scientific Revolutions (L'estructura de les Revolucions Científiques). La seva obra L'estructura de les revolucions científiques i el concepte de paradigma que introdueix han suposat un replantejament i crítica de la filosofia de la ciència desenvolupada fins a llavors, en mostrar que no és suficient per a la caracterització de la ciència l'exclusiva atenció al context de justificació, i la impossibilitat d'un llenguatge observacional neutre. El terme paradigma designa tots els compromisos compartits per una comunitat de científics. D'una banda, els teòrics, ontològics, i de creences i, per un altre, els quals fan referència a l'aplicació de la teoria i als models de solucions de problemes. Els paradigmes són, per tant, una mica més que un conjunt d'axiomes. La revolució científica suposa per tant un canvi de paradigma. Distingeix diferents fases en aquesta evolució: la ciència normal és la més acceptada durant un període donat, la que segueix el paradigma dominant. Poden sorgir paradigmes alternatius, però fins que el dominant no entra en crisi per falles explicatives, no es consideren com a models potencialment valuosos. Aleshores els defensors de cada paradigma entren en confrontació fins que s'imposa un; si és diferent al primer i s'accepta entre la comunitat científica, s'ha produït una revolució científica.
- Thomas Samuel Kuhn byl americký filosof, fyzik, teoretik vědy a vědeckého poznání, zabýval se dějinami vědy, astronomií, kvantovou teorií a její prehistorií.
- Thomas Samuel Kuhn fue un destacado epistemólogo estadounidense autor de The Structure of Scientific Revolutions. Kuhn obtuvo el grado de Ph. D en física por la Universidad Harvard en 1949 y tuvo a su cargo un curso académico sobre la Historia de la Ciencia en Harvard de 1948 a 1956. Luego de dejar el puesto, Kuhn dio clases en la Universidad de California, Berkeley hasta 1964, en la Universidad de Princeton hasta 1979 y en el MIT hasta 1991. Su pensamiento es deudor de las reflexiones de Alexandre Koyré, Jean Piaget, Benjamin Lee Whorf, Willard Van Orman Quine y, muy especialmente, de Ludwik Fleck. Kuhn, además tenía una fuerte oposición a Karl Popper. Por su condición de historiador de la ciencia se ha interesado profundamente en el problema del cambio científico. Según Kuhn, éste es de carácter revolucionario, la ciencia no progresa por simple acumulación de conocimientos; las revoluciones científicas son momentos de desarrollo no acumulativo en los que un viejo paradigma es sustituido por otro distinto e incompatible con él. Su obra La estructura de las revoluciones científicas (1962) y el concepto de paradigma que introduce han supuesto un replanteamiento y crítica de la filosofía de la ciencia desarrollada hasta entonces, al mostrar que no es suficiente para la caracterización de la ciencia la exclusiva atención al contexto de justificación, y la imposibilidad de un lenguaje observacional neutro. Procura esclarecer conceptos, corregir malentendidos y, en suma, demostrar la extraordinaria complejidad del mecanismo del progreso científico, cuando se examina sin ideas preconcebidas. El término paradigma designa todos los compromisos compartidos por una comunidad de científicos. Por un lado, los teóricos, ontológicos, y de creencias y, por otro, los que hacen referencia a la aplicación de la teoría y a los modelos de soluciones de problemas. Los paradigmas son, por tanto, algo más que un conjunto de axiomas (para aclarar su noción de paradigma Kuhn invoca a la noción wittgensteiniana de juego). Tuvo algunas diferencias con Blumer principalmente por cuestión de ciencia y metodologías. Kuhn acepta el enfoque del interaccionismo simbólico sobre actores y sus pensamientos al igual que sus acciones. La última etapa de su pensamiento está teñida por un marcado darwinismo. Abandona casi por completo el discurso acerca de los paradigmas, y restringe el concepto de revolución científica al de un proceso de especiación y especialización por el cual una disciplina científica va acotando los márgenes de su objeto de estudio, alejándose de los horizontes de otras especialidades. En este último sentido, como una forma de holismo restringido que afecta las distintas ramas del desarrollo científico, reaparece el concepto de inconmensurabilidad, el único que Kuhn parece haber mantenido incólume hasta el final de sus días.
- Thomas Samuel Kuhn oli eräs 1900-luvun merkittävimpiä tieteenfilosofeja sekä tieteenhistorioitsijoita. Koulutukseltaan hän oli Harvardista vuonna 1949 väitellyt fyysikko. Kuhn tunnetaan parhaiten vuonna 1962 ilmestyneestä pääteoksestaan Tieteellisten vallankumousten rakenne. Siinä hän esittää, ettei tiede kulje tasaista ja hienovaraista erilaisten teorioiden falsifioinnin polkua, vaan tieteentekoa kuvaavat pikemminkin ajoittaiset vallankumoukset, "paradigmanvaihdokset". Kuhnin tutkimustyönsä näkyy nykytieteessäkin, jossa paradigman ja normaalitieteen käsitteet on hyväksytty käyttöön.
- Thomas Samuel Kuhn, né le 18 juillet 1922 à Cincinnati, Ohio, mort le 17 juin 1996 à Cambridge, Massachusetts, est un philosophe et historien des sciences américain. Il s’est principalement intéressé aux structures et à la dynamique des groupes scientifiques à travers l’histoire des sciences.
- Fu un epistemologo che scrisse vari saggi di storia della scienza, sviluppando alcune fondamentali nozioni di filosofia della scienza. Formulò un'epistemologia alternativa a quella dell'empirismo logico e di Karl Popper, suoi principali bersagli polemici.
- トーマス・サミュエル・クーン（Thomas Samuel Kuhn、1922年7月18日 - 1996年6月17日）は、アメリカ合衆国の科学史家・科学哲学者。 通常は「トマス・クーン」と表記される。米国オハイオ州シンシナティ市のドイツ系ユダヤ人（ユダヤ系）移民の家庭に生まれる（もともとの姓はCohenという）。 ハーバード大学で物理学を専攻し博士学位を取得。大学院在学中に物理学史の講義を担当したことをきっかけに、科学史研究に転じた。1962年に発表された主著『科学革命の構造』で、科学の歴史がつねに累積的なものではなく、断続的に革命的変化すなわち「パラダイムシフト」が生じると指摘した。 しかし、ポパー、ラカトシュ、ファイアアーベントらはパラダイム概念に対して否定的で、クーンと彼らの間にパラダイムをめぐる論争が起きた。しかし、クーンが目指したのが、科学の研究現場に内在的で堅実な科学史研究であってそれ以外ではないことからすれば、クーンに対する反対との論争はすれ違いの気配が濃厚であった。 また、クーンのパラダイム概念は、科学史・科学哲学だけではなく、社会科学や現代思想、果てはビジネス本にまで登場するなど、人口に膾炙するようになったが、多くの場合、クーン自身が意図した限定的な内実からは外れている。こうした「流行」の要因には、時代（1960年代）的なものもあるが、クーン自身の記述の曖昧さも指摘されている。曖昧さについての指摘を受けたこと、概念の安易な拡大利用を嫌ったことから、クーンはその後、パラダイム概念を放棄し、専門母型（disciplinary matrix）という概念に変更した。 ハーバード大学、ボストン大学、カリフォルニア大学バークレー校、プリンストン大学、マサチューセッツ工科大学で教鞭を執り、科学史学会会長も務めた。
- Thomas Samuel Kuhn was een Amerikaans natuurkundige en wetenschapsfilosoof. Kuhn is vooral bekend door zijn boek The Structure of Scientific Revolutions (1962) waarin hij het idee naar voren brengt dat wetenschap niet geleidelijk evolueert maar door paradigmawisselingen sprongsgewijs verandert.
- Thomas Samuel Kuhn var en amerikansk vitenskapsteoretiker og -historiker. Kuhn er kjent for å ha lansert begrepene paradigme, og paradigmeskifte i vitenskapsfilosofien.
- Thomas Samuel Kuhn - amerykański badacz nauki, twórca pojęcia paradygmatu naukowego.
- Thomas Samuel Kuhn foi um físico dos Estados Unidos da América cujo trabalho incidiu sobre história e filosofia da ciência, tornando-se um marco importante no estudo do processo que leva ao desenvolvimento científico.
- Thomas Kuhn este un filozof al ştiinţei, şi un epistemolog. S-a născut pe 18 iulie 1922 în Cincinnati, a absolvit cursurile Universităţii Harvard unde a studiat fizica. A fost profesor de istoria ştiinţei la Universitatea Berkeley din California, Universitatea Princeton şi la Institutul Tehnologic al (statului) Massachusetts. Este unul dintre cei mai influenţi filosofi ai ştiinţei, cartea sa, "Structura revoluţiilor ştiinţifice" (The Structure of Scientific Revolutions), apărută în 1962, devenind un studiu de referinţă asupra evoluţiei ştiinţei. A murit pe 17 iunie 1996. Teoria lui Kuhn, bazată pe observaţiile şi cercetările acestuia pe când era încă student la fizică, a bulversat lumea academică prin viziunea sa inedită. Ideile sale principale sunt cuprinse în cartea mai sus amintită, unde dezvoltă teoria conform căreia dezvoltarea ştiinţei, creşterea cunoaşterii umane nu este un proces linear, cumulativ, aşa cum susţinea Karl Popper, ci se petrece în salturi, perioadele de cercetare lineare (ştiinţa normală) alternând cu perioade de criză şi revoluţii ştiinţifice. Kuhn introduce şi susţine în lumea academică modelul paradigmatic de dezvoltare ştiintifică. Conform teoriei, o paradigmă reprezintă un set de reguli, norme şi metode de cercetare folosite de către o comunitate ştiinţifică în procesul de cercetare. Kuhn afirmă că folosind aceste paradigme, cercetătorii contribuie la dezvoltarea ştiinţei normale, adică o periodă de creştere cumulativă a ştiinţei. Dar se întâmplă să apară fenomene noi, necunoscute până atunci, care nu mai pot fi cercetate cu metodele paradigmei curente, deoarece aceasta nu poate oferi răspunsuri şi explicaţii mulţumitoare, palpabile, ştiinţifice ale fenomenului nou apărut. Atunci comunitatea academică şi procesul de cercetare intră în criză. În acest moment intervine schimbarea de paradigmă, adică are loc o revoluţie ştiinţifică. Aşadar, revoluţia ştiinţifică înseamnă înlocuirea unei paradigme cu o alta, care răstoarnă principiile vechii paradigme. Noua paradigmă cuprinde astfel un nou set de reguli şi metode care vor fi folosite de către cercetători în procesul de cercetare până când şi aceasta la rândul ei va intra în criză şi va fi înlocuită de o altă paradigmă. Kuhn observă de altfel că noile paradigme se întemeiază contra curentului dominant în cercetare la un moment dat, merge în contra principiilor paradigmei curente, negându-i chiar principiile, tehnicile, şi metodele de cercetare. Un alt termen cheie în teoria lui Thomas Kuhn este ceea ce el a numit incomensurabilitatea teoriilor. Conform acestei sintagme, ştiinţa se dezvoltă independent de comunităţile ştiinţifice, fiecare comunitate ştiinţifică îşi dezvoltă o paradigmă proprie de cercetare, total diferită de celelalte paradigme dezvoltate de alte comunităţi ştiinţifice. Nu se poate face comparaţie între paradigme, între modelele de cercetare, nu se poate spune că o paradigmă este mai bună ca alta, deoarece paradigmele se dezvoltă ţinând seama de caracteristicile comunităţii ştiinţifice căreia îi aparţine. Astfel, modelul paradigmatic de cercetare dezvoltat de către o comunitate ştiinţifică nu poate fi adoptat sau tradus de către altă comunitate ştiinţifică datorită condiţionărilor impuse de limbă. Unii termeni şi unele metode de cercetare cuprind elemente care nu pot fi traduse de către comunitatea care doreşte să adopte noua paradigmă.
- Томас Сэмюэл Кун — американский историк и философ науки, считавший, что научное знание развивается скачкообразно, посредством научных революций. Любой критерий имеет смысл только в рамках определённой парадигмы, исторически сложившейся системы воззрений. Научная революция — это смена научным сообществом психологических парадигм.
- Thomas Samuel Kuhn professor, vetenskapsteoretiker och författare till många verk inom idé- och lärdomshistoria. Kuhn tog doktorsgraden i fysik vid Harvard University 1949 och undervisade sedan i vetenskapshistoria vid detta universitet mellan 1948 och 1956. Därefter undervisade Kuhn vid, i tur och ordning, University of California, Berkeley, Princeton University och Massachusetts Institute of Technology, till dess han pensionerade sig 1991. Mest känd är Kuhn för sin bok De vetenskapliga revolutionernas struktur, i vilken han lägger fram idén att vetenskapen genomgår en stegvis utveckling där en fas utgörs av vetenskapsteoretiska revolutioner, av Kuhn kallade paradigmskiften, en idé som är en utveckling av Gaston Bachelards teori om epistemologisk brytning (coupure épistémologique). Mot dessa revolutioner står den så kallade normalvetenskapen, som betecknar den fas när inga större förändringar sker, då vetenskapen håller sig inom paradigmet. Enligt Kuhn föregås ett paradigmskifte alltid av en vetenskaplig kris, som till exempel kan utgöras av anomalier som inte kan förklaras utifrån paradigmet. Olika paradigm har olika metoder och olika uppfattningar om vad som betingar giltighet. Vad som slutligen avgör vad som blir ett paradigmskifte är bland annat grupptryck. Central i Kuhns begreppsvärld är även hans teori om inkommensurabilitet. Enligt Kuhn påverkas perceptionen av paradigmet, och vad som motsäger paradigmets giltighet märks därför inte av vetenskapsmännen; en observation kan således aldrig vara objektiv, opartisk eller utan förutfattade meningar. Boken fick enorm betydelse för all form av vetenskaplig forskning, och det blotta faktum att det idag är vanligt att tala om "paradigm" går tillbaka till denna bok av Kuhn. Uttrycket vetenskaplig revolution är dock inte myntat av Kuhn utan hade redan börjat användas bland vetenskapshistoriker några år tidigare; den äldsta förekomsten i en boktitel härrör från 1954. Kuhn är vid sidan av Karl Popper, Imre Lakatos och Paul Feyerabend en av de viktigaste vetenskapsteoretikerna under efterkrigstiden. Thomas Kuhn delar Poppers kritik mot positivismen, men kritiserar bland annat Poppers vetenskapshistoriska åskådning och falsifikationism.
- Thomas Samuel Kuhn ABD'li filozof ve bilim tarihçisidir. Kuhn'un en önemli yapıtı "The Structure of Scientific Revolutions" adlı kitabıdır.
- Томас Семюел Кун - американський філософ і історик науки, один з лідерів сучасної постпозитивістської філософії науки. На відміну від логічного позитивізму, що займався аналізом формально-логічних структур наукових теорій, Кун одним з перших у західній філософії акцентував значення історії природознавства як єдиного джерела справжньої філософії науки. Проблемам історичної еволюції наукових традицій в астрономії була присвячена перша книга К. "Коперниканська революція" (1957), де на прикладах птолемеєвської і наступної коперниканської традицій К. уперше здійснив реконструкцію змістовних механізмів наукових революцій. Коперниканський переворот при цьому розглядається ним як перехід наукового співтовариства до принципово іншої системи світобачення, що стало можливим завдяки не тільки внутрішньонауковим факторам розвитку, а й різним соціальним процесам ренесансної культури в цілому. Свою конкретизацію і найбільш яскраве вираження позиція К. знайшла в його наступній книзі "Структура наукових революцій" (1962), що ініціювала постпозитивістську орієнтацію в сучасній філософії науки і зробила К. одним з її найбільш значимих авторів. Аналізуючи історію науки, К. говорить про можливості виділення наступних стадій її розвитку: допарадигмальна наука, нормальна наука (парадигмальна), екстраординарна наука (позапарадигмальна, наукова революція). У допарадигмальний період наука являє собою еклектичне поєднання різних альтернативних гіпотез і конкуруючих наукових співтовариств, кожне з яких, відштовхуючись від певних фактів, створює свої моделі без особливої апеляції до яких-небудь зовнішніх авторитетів. Однак згодом відбувається висування на перший план якоїсь однієї теорії, що починає інтерпретуватися як зразок вирішення проблем і утворює теоретичну і методологічну основу нової парадигмальної науки. Парадигма (дисциплінарна матриця) виступає як сукупність знань, методів і цінностей, беззастережно поділюваних членами наукового співтовариства. Вона обумовлює спектр значимих наукових проблем і можливі способи їх розв’язання, одночасно іґноруючи ті факти і теорії, що з нею не узгоджуються. У рамках нормальної науки прогрес здійснюється за допомогою кумулятивного накопичення знань, теоретичного й експериментального удосконалення вихідних програмних установок. Разом з тим у рамках прийнятої парадигми вчені зіштовхуються з "аномальними" (тобто не артикульованими адекватно в рамках прийнятої парадигми) фактами, котрі після численних невдалих спроб експлікувати їх прийнятим способом, приводять до наукових криз, пов'язаних з екстраординарною наукою. Ця ситуація багато в чому відтворює допарадигмальний стан наукового знання, оскільки поряд зі старою парадигмою активно розвивається безліч альтернативних гіпотез, що дають різну інтерпретацію науковим аномаліям. Пізніше з набору конкуруючих теорій вибирається та, котра, на думку професійного співтовариства вчених, пропонує найбільш вдалий варіант розв’язання наукових головоломок. При цьому пріоритет тієї чи тієї наукової теорії аж ніяк не забезпечується автоматично її когнітивними перевагами, але залежить також від цілого ряду позанаукових факторів (психологічних, політичних, культурних тощо). Досягнення конвенції в питанні вибору зразкової теорії означає формування нової парадигми і знаменує собою початок наступного етапу нормальної науки, що характеризується наявністю чіткої програми діяльності і штучною селекцією альтернативних і аномальних смислів. Винятком тут не є навіть той масив знань, що був отриманий попередньою історією науки. Процес прийняття нової парадигми, на думку К. , являє собою своєрідне переключення гештальта на принципово іншу систему світобачення, зі своїми образами, принципами, мовою, неперекладними і непорівнянними з іншими змістовними моделями і мовами. Видимість кумулятивної наступності в розвитку знання забезпечується процесом фахової освіти і підручниками, що інтерпретують історію науки відповідно до установок, заданими пануючою парадигмою. У силу цього досить проблематично говорити про дійсний прогрес в історії природознавства. Удосконалення і приріст знання відрізняє тільки періоди нормальної науки, кожний з яких формує унікальне розуміння світу, що не володіє особливими перевагами в порівнянні з іншими. К. воліє говорити не стільки про прогрес, скільки про еволюції (на зразок біологічної), у рамках якої кожен організм займає свою нішу і володіє своїми адаптаційними можливостями. Кунівська інтерпретація наукового прогресу викликала сплеск критичних публікацій, і його наступні роботи були зв'язані з уточненням вихідних положень, сформульованих у "Структурі наукових революцій". У своїй монографії "Теорія чорного тіла і квантова переривність. 1894-1912" (1978) К. аналізує соціально-психологічні і теоретико-методологічні фактори революції в квантовій фізиці, на прикладі якої показує парадоксальну перманентність революційних відкриттів, психологію гештальт-перемикання при створенні нових наукових співтовариств. Концепція К. уплинула на сучасну філософію науки. Обґрунтовані ним історико-еволюціоністський підхід, антикумулятивізм, ідея про соціокультурну обумовленість наукового пізнання (екстерналізм), впроваджені поняття парадигми і наукової революції значною мірою сприяли подоланню неопозитивістської традиції у філософії науки й оформленню постпозитивізму, соціології і психології науки.
- 托马斯·库恩（Thomas Samuel Kuhn，1922年7月18日－1996年6月17日），美国科学史家，科学哲学家，代表作为《哥白尼革命》和《科学革命的结构》。 其最有名的著作《科学革命的结构》(The Structure of Scientific Revolutions，1962年)，為當代的科學思想研究建立了一個廣為人知的討論基礎；不論是贊成或是批評，因此可以說是最有影響力的科學史及科學哲學家，其著作也被引用到科學史之外的其他廣泛領域中。紐約時報認為，因為库恩的這本著作，讓範式這個詞彙變成當代最常出現的詞彙之一。
|
| rdfs:comment
|
- Thomas Samuel Kuhn was an American intellectual who wrote extensively on the history of science and developed several important notions in the sociology and philosophy of science.
- Thomas Samuel Kuhn war ein US-amerikanischer Wissenschaftstheoretiker und Wissenschaftshistoriker. Er gehört zu den bedeutendsten Wissenschaftsphilosophen des 20. Jahrhunderts. In seinem Hauptwerk The Structure of Scientific Revolutions beschreibt Kuhn die Wissenschaft als Wechselspiel zwischen Phasen der Normalwissenschaft und der wissenschaftlichen Revolutionen. Ein wichtiges Konzept ist hierbei das des Paradigmas. Eine Revolution ist nach Kuhn stets mit einem Paradigmenwechsel verbunden.
- Thomas Samuel Kuhn va ser un destacat epistemòleg d'Estats Units, autor de The Structure of Scientific Revolutions (L'estructura de les Revolucions Científiques).
- Thomas Samuel Kuhn byl americký filosof, fyzik, teoretik vědy a vědeckého poznání, zabýval se dějinami vědy, astronomií, kvantovou teorií a její prehistorií.
- Thomas Samuel Kuhn fue un destacado epistemólogo estadounidense autor de The Structure of Scientific Revolutions. Kuhn obtuvo el grado de Ph. D en física por la Universidad Harvard en 1949 y tuvo a su cargo un curso académico sobre la Historia de la Ciencia en Harvard de 1948 a 1956. Luego de dejar el puesto, Kuhn dio clases en la Universidad de California, Berkeley hasta 1964, en la Universidad de Princeton hasta 1979 y en el MIT hasta 1991.
- Thomas Samuel Kuhn oli eräs 1900-luvun merkittävimpiä tieteenfilosofeja sekä tieteenhistorioitsijoita. Koulutukseltaan hän oli Harvardista vuonna 1949 väitellyt fyysikko. Kuhn tunnetaan parhaiten vuonna 1962 ilmestyneestä pääteoksestaan Tieteellisten vallankumousten rakenne. Siinä hän esittää, ettei tiede kulje tasaista ja hienovaraista erilaisten teorioiden falsifioinnin polkua, vaan tieteentekoa kuvaavat pikemminkin ajoittaiset vallankumoukset, "paradigmanvaihdokset".
- Thomas Samuel Kuhn, né le 18 juillet 1922 à Cincinnati, Ohio, mort le 17 juin 1996 à Cambridge, Massachusetts, est un philosophe et historien des sciences américain. Il s’est principalement intéressé aux structures et à la dynamique des groupes scientifiques à travers l’histoire des sciences.
- Fu un epistemologo che scrisse vari saggi di storia della scienza, sviluppando alcune fondamentali nozioni di filosofia della scienza. Formulò un'epistemologia alternativa a quella dell'empirismo logico e di Karl Popper, suoi principali bersagli polemici.
- Thomas Samuel Kuhn was een Amerikaans natuurkundige en wetenschapsfilosoof. Kuhn is vooral bekend door zijn boek The Structure of Scientific Revolutions (1962) waarin hij het idee naar voren brengt dat wetenschap niet geleidelijk evolueert maar door paradigmawisselingen sprongsgewijs verandert.
- Thomas Samuel Kuhn var en amerikansk vitenskapsteoretiker og -historiker. Kuhn er kjent for å ha lansert begrepene paradigme, og paradigmeskifte i vitenskapsfilosofien.
- Thomas Samuel Kuhn - amerykański badacz nauki, twórca pojęcia paradygmatu naukowego.
- Thomas Samuel Kuhn foi um físico dos Estados Unidos da América cujo trabalho incidiu sobre história e filosofia da ciência, tornando-se um marco importante no estudo do processo que leva ao desenvolvimento científico.
- Thomas Kuhn este un filozof al ştiinţei, şi un epistemolog. S-a născut pe 18 iulie 1922 în Cincinnati, a absolvit cursurile Universităţii Harvard unde a studiat fizica. A fost profesor de istoria ştiinţei la Universitatea Berkeley din California, Universitatea Princeton şi la Institutul Tehnologic al (statului) Massachusetts.
- Томас Сэмюэл Кун — американский историк и философ науки, считавший, что научное знание развивается скачкообразно, посредством научных революций. Любой критерий имеет смысл только в рамках определённой парадигмы, исторически сложившейся системы воззрений.
- Thomas Samuel Kuhn professor, vetenskapsteoretiker och författare till många verk inom idé- och lärdomshistoria. Kuhn tog doktorsgraden i fysik vid Harvard University 1949 och undervisade sedan i vetenskapshistoria vid detta universitet mellan 1948 och 1956. Därefter undervisade Kuhn vid, i tur och ordning, University of California, Berkeley, Princeton University och Massachusetts Institute of Technology, till dess han pensionerade sig 1991.
- Thomas Samuel Kuhn ABD'li filozof ve bilim tarihçisidir. Kuhn'un en önemli yapıtı "The Structure of Scientific Revolutions" adlı kitabıdır.
- Томас Семюел Кун - американський філософ і історик науки, один з лідерів сучасної постпозитивістської філософії науки.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
