| dbpprop:abstract
|
- Saint Theophanes Confessor (c. 758/760 – March 12, 817/818) was a member of the Byzantine aristocracy, who became a monk and chronicler. He is venerated on March 12 in the Roman Catholic and the Eastern Orthodox Church (March 25 in those churches that follow the Julian calendar).
- Theophanes der Bekenner war ein byzantinischer Chronist. Theophanes stammte aus einer angesehenen, adligen Familie. Er selbst war ein Gegner des Ikonoklasmus und setzte die Weltchronik des Georgios Synkellos fort; in der neueren Forschung wird nun jedoch angenommen, dass der Anteil des Georgios an der Chronik des Theophanes weitaus höher ist, als früher vermutet. Die Chronik des Theophanes behandelt die Jahre 284/85 bis 813 mit Einträgen von sehr unterschiedlicher Länge. Dabei ging Theophanes streng annalistisch vor und stützte sich auf zahlreiche gute Quellen. Obwohl die meisten der Texte, auf die sich der Bericht bis zum Tod des Kaiser Maurikios im Jahr 602 stützt, auch im Original gut bekannt sind, liefert Theophanes auch einige Detailinformationen über die spätantike Geschichte, die ansonsten nirgendwo zu finden sind. Die besondere Bedeutung der Chronik liegt dann jedoch in der Darstellung der Jahre 602–813, für die Theophanes eine sehr wichtige und teils sogar die einzige Quelle ist. Auch durch den Verlust arabischer und syrischer Quellen ist die Chronik des Theophanes daher von unschätzbarem Wert für die Beschäftigung mit den Ereignissen in Ostrom bzw. Byzanz ab dem frühen 7. Jahrhundert. Welche Quellen Theophanes für diesen Zeitraum herangezogen hat, ist nur sehr schwer zu sagen. Hinsichtlich des Perserkriegs des Herakleios benutzte er wohl auch die Gedichte Georgs von Pisidien. Für die zweite Hälfte des 7. Jahrhunderts zog er offenbar eine syrische Vorlage, sehr wahrscheinlich die Chronik des Theophilos von Edessa, in griechischer Übersetzung heran. Der Stil der Chronik orientierte sich offenbar gewollt an der Volkssprache, obwohl Theophanes selbst hochgebildet war. Er datiert dabei nicht nach der christlichen Ära, sondern zählt die Jahre nach der angeblichen Erschaffung der Welt (A. M. , siehe Annus Mundi). Die Angaben zu den Regierungszeiten diverser Herrscher, die den Einträgen vorangehen, sind oft sehr ungenau oder schlicht falsch. Dies gilt auch für die übrigen Datierungen von Ereignissen, die stets nur mit Vorsicht übernommen werden sollten. Gegenüber Ikonoklasten ist er überaus voreingenommen und beurteilt dementsprechend die jeweiligen Kaiser nach ihrer Religionspolitik. Zu Unrecht werden daher militärisch erfolgreiche Kaiser wie Leon III. oder dessen Sohn Konstantinos V. von Theophanes in einem schlechten Licht dargestellt. Problematisch ist zudem die Tatsache, dass die Chronik vornehmlich an den „großen Ereignissen“ ausgerichtet ist. Die Chronik wurde in der zweiten Hälfte des 9. Jahrhunderts von Anastasius Bibliothecarius auch ins Lateinische übersetzt, wobei sich jedoch seine eher unzureichenden Griechischkenntnisse bemerkbar machten.
- Teòfanes, el Confessor, en llatí Theophanes Confessor o en grec Theophanes Homologetes va ser un aristòcrata, cronista i monjo asceta de l'imperi Bizantí. És venerat el 12 de març en l' Església Catòlica i en l'Església Ortodoxa (el 25 de març en aquelles esglésies que encara utilitzen el calendari julià).
- Teófanes, llamado el Confesor o el Isauro, fue un aristócrata bizantino que, tras un breve matrimonio, abandonó sus privilegios para hacerse monje y asceta. Tomó partido contra los iconoclastas y fue por ello encarcelado en una prisión del Bósforo y posteriormente debió exilarse por orden de León V el Armenio. Teófanes es famoso por haber escrito una Crónica que continua la de Jorge Sincelo, en la que narra la historia del Imperio Romano desde Diocleciano hasta Miguel I Rangabé. Se le venera como santo.
- Théophane, dit "le confesseur", est un moine byzantin. Il est né dans une famille noble. Il devient, après huit ans de mariage avec la noble Mégalo, fille du patrice Léon, membre de l'Eglise de Byzance et prit part à la lutte contre l'iconoclasme. Fondeteur du monastère de Mégalos Agros en Bithynie. Emprisonné dans la prison d'Eleutheriou à Constantinople puis exilé, il mourut en 818 à Samothrace, et fut canonisé par l'Eglise. En 810, il reprend la continuation de la chronique universelle de Georges le Synelle qui retrace l'histoire de l'empire romain, de Dioclétien (284) jusqu'à la mort de Michel Ier (813). Il tenta de donner à son oeuvre une base chronologique, mais, pressé par le temps, n'eut pas toujours un excellent sens critique, ni une véracité absolue. Néanmoins, son oeuvre est un des ouvrages posant les bases des chroniqueurs byzantins et encore d'une haute importance pour les historiens étudiant cette époque. Favorable aux cultes des images, il est arrêté et exilé par l'empereur iconoclaste Léon V. Il est en partie l'auteur d'une Chronographie qui consigne les événements survenus entre 284 et 813 ap. J. -C. et constitue une source de premier ordre sur l'histoire de Byzance. Cette Chronographie est traduite en latin par Anastase le Bibliothécaire vers 870.
- Teofane fu un aristocratico bizantino divenuto asceta e monaco. Famoso per una Cronaca, continuazione di quella di Giorgio Sincello. È venerato come santo sia dai cattolici, che lo festeggiano il 12 marzo, che dagli ortodossi, che lo festeggiano il 25 marzo,
- Teofan Wyznawca (także jako Teofanes Homologetes, ur. ?, zm. 817 lub 818), bizantyjski duchowny i historyk. W okresie walk ikonoklastycznych Teofan opowiedział się po stronie kultu ikon. Po nieudanych próbach przeciągniecia Teofana na stronę ikonoklastów, cesarz Leon V Armeńczyk zdecydował się na zesłanie go na wyspę Samotraki, gdzie Teofan później zmarł. Teofan jest autorem Chronografii napisanej pomiędzy 810 a 814 rokiem, stanowiącej kontynuację kroniki Jerzego Synkellosa. Teofanes rozpoczyna, tam gdzie Synkellos urwał swoją narrację, od objęcia władzy przez cesarza Dioklecjana i doprowadza swoją kronikę do roku objęcia władzy przez cesarza Leona V. Jego dzieło obejmuje więc okres od 284 do 813 roku. Teofanes nie był obiektywny, nie miał ani głębokiej kultury umysłowej, ani wyczucia historycznego, niemniej jego kronika ma ogromne znaczenie dla badaczy VII i VIII wieku zawiera bowiem bardzo cenne informacje z dziejów Bizancjum w VII i VIII w. , w tym także m. in. wiele informacji dotyczących pierwszego państwa bułgarskiego. Charakterystyczną cechą pracy Teofanesa jest drobiazgowy system chronologiczny, który stanowi podstawę dla datowania wydarzeń tych dwóch stuleci historii bizantyjskiej. Kronika Teofanesa ma formę roczników. Każdy rok rozpoczyna się zestawieniem dat: roku od stworzenia świata według ery aleksandryjskiej (zgodnie z którą od stworzenia świata do narodzenia Chrystusa upłynęło 5492 lata), kolejnego roku panowania cesarza bizantyjskiego, władców perskich i arabskich, pontyfikatu papieża i czterech patriarchów. Kronika Teofanesa została przełożona w drugiej połowie IX w. na łacinę przez papieskiego bibliotekarza Anastazjusza, dzięki czemu kronika ta byłą znana na zachodzie Europy. Przekład Anastazjusza, jako że opierał się na starszym od znanych obecnie rękopisów kroniki nadal zachowuje pewną wartość naukową. Z polecenia cesarza Konstantyna VII powstała kontynuacja dzieła Teofana. Wspomnienie świętego Teofana w kościele prawosławnym przypada 12 marca.
- Teófanes, o Confessor, também latim Theophanes Confessor ou grego Theophanes Homologetes foi um aristocrata, cronista e monge asceta bizantino. Ele é venerado em 12 de março na Igreja Católica e na Igreja Ortodoxa.
- Феофан Исповедник — византийский монах, летописец, почитается православной церковью как преподобный, исповедник. Память 12 марта. Биография его известна из «Жития святого Феофана Исповедника» пера патриарха Мефодия, а также из его собственного произведения «Хронография».
- Файл:Image Theopanes nicea. png Преподобний Феофан Сповідник Феофан Сповідник (бл. 752 - 12 березня 817; за ін. дан. 818) - візантійський чернець, богослов і літописець. Народився у Константинополі. Належав до вищої константинопольської знаті. Став ченцем Сігріанського монастиря. Прихильник іконопоклоніння. Помер на засланні на о. Самофракія. Канонізований церквою. У ранньому віці осиротів, і Візантійський імператор Констянтин V Копронім (Constantine V Copronymus) (740-775) почав стежити за його освітою і вихованням в імперському дворі. Феофан став ченцем незабаром після одруження і розлучення аристократичної жінки. Він заснував монастир біля Кізікуса (Cyzicus). 787 брав участь у Другому Нікейскому Соборі, де захищав іконопоклоніння. Між роками 810 і 814 Феофан, за запрошенням друга, відомого хроніста Георгія Сінкела (George Syncellus), написав його головну роботу, "Хронографію" (“Chronography”), серію анналів щодо Візантійський, Арабський, і Римський історії. Твір був продовженням роботи Георгія Сінкела. Твір "Хронографія" охоплює період з 284 до 813 і містить короткий щорічний опис подій та хронологічні таблиці, повні неточностей. Для написання своєї праці Феофан Сповідник використав деякі джерела, які не дійшли до нашого часу (зокрема так званий Великий хронограф). Хроніка періоду 769-813 - єдиний послідовний виклад історії Візантії та сусідніх країн. У творі Феофана Сповідника містяться цінні відомості про племена аварів, гунів і слов'ян (територію їх розселення, відносини з Візантійською імперією тощо). Особливо цінним (велика кількість фактичного матеріалу, незважаючи на деяку тенденційність у його поданні) є опис подій 8 - поч. 9 ст. , зроблений за власними спостереженнями Феофана Сповідника. Твір перекладений на латинську мову Анастасієм Бібліотекарем для включення до історичної компіляції. Святий Феофан з Календаря УГКЦ: Святий Теофан, теж інколи Святий Феофан — грецько-візантійський святий, монах, ігумен. Святий Теофан був сином префекта Егейських островів, який був родичем грецького імператора Константина Копроніма. Він одружився з Іриною, з якою жив у непорушній чистоті. Пізніше молоді подруги вступили до монастирів. Теофан побудував три монастирі і був ігуменом в одному з них. У 787 році він взяв участь у VII Вселенському Соборі в Нікеї, на якому було схвалено вшановування святих образів. У час правління імператора Лева знову набрало сили іконоборство. За те, що Теофан відмовився бути однодумцем імператора, йому дали 300 батогів і замкнули на два роки у в'язниці. Потім Теофана заслали на острів Самотрацький, де він помер 817 року. Його святі мощі Бог прославив численними чудами. Пам'ять — 25 березня
|
| rdfs:comment
|
- Saint Theophanes Confessor (c. 758/760 – March 12, 817/818) was a member of the Byzantine aristocracy, who became a monk and chronicler. He is venerated on March 12 in the Roman Catholic and the Eastern Orthodox Church (March 25 in those churches that follow the Julian calendar).
- Theophanes der Bekenner war ein byzantinischer Chronist. Theophanes stammte aus einer angesehenen, adligen Familie. Er selbst war ein Gegner des Ikonoklasmus und setzte die Weltchronik des Georgios Synkellos fort; in der neueren Forschung wird nun jedoch angenommen, dass der Anteil des Georgios an der Chronik des Theophanes weitaus höher ist, als früher vermutet. Die Chronik des Theophanes behandelt die Jahre 284/85 bis 813 mit Einträgen von sehr unterschiedlicher Länge.
- Teòfanes, el Confessor, en llatí Theophanes Confessor o en grec Theophanes Homologetes va ser un aristòcrata, cronista i monjo asceta de l'imperi Bizantí. És venerat el 12 de març en l' Església Catòlica i en l'Església Ortodoxa (el 25 de març en aquelles esglésies que encara utilitzen el calendari julià).
- Teófanes, llamado el Confesor o el Isauro, fue un aristócrata bizantino que, tras un breve matrimonio, abandonó sus privilegios para hacerse monje y asceta. Tomó partido contra los iconoclastas y fue por ello encarcelado en una prisión del Bósforo y posteriormente debió exilarse por orden de León V el Armenio. Teófanes es famoso por haber escrito una Crónica que continua la de Jorge Sincelo, en la que narra la historia del Imperio Romano desde Diocleciano hasta Miguel I Rangabé.
- Théophane, dit "le confesseur", est un moine byzantin. Il est né dans une famille noble. Il devient, après huit ans de mariage avec la noble Mégalo, fille du patrice Léon, membre de l'Eglise de Byzance et prit part à la lutte contre l'iconoclasme. Fondeteur du monastère de Mégalos Agros en Bithynie. Emprisonné dans la prison d'Eleutheriou à Constantinople puis exilé, il mourut en 818 à Samothrace, et fut canonisé par l'Eglise.
- Teofane fu un aristocratico bizantino divenuto asceta e monaco. Famoso per una Cronaca, continuazione di quella di Giorgio Sincello. È venerato come santo sia dai cattolici, che lo festeggiano il 12 marzo, che dagli ortodossi, che lo festeggiano il 25 marzo,
- Teofan Wyznawca (także jako Teofanes Homologetes, ur. ?, zm. 817 lub 818), bizantyjski duchowny i historyk. W okresie walk ikonoklastycznych Teofan opowiedział się po stronie kultu ikon. Po nieudanych próbach przeciągniecia Teofana na stronę ikonoklastów, cesarz Leon V Armeńczyk zdecydował się na zesłanie go na wyspę Samotraki, gdzie Teofan później zmarł. Teofan jest autorem Chronografii napisanej pomiędzy 810 a 814 rokiem, stanowiącej kontynuację kroniki Jerzego Synkellosa.
- Teófanes, o Confessor, também latim Theophanes Confessor ou grego Theophanes Homologetes foi um aristocrata, cronista e monge asceta bizantino. Ele é venerado em 12 de março na Igreja Católica e na Igreja Ortodoxa.
- Феофан Исповедник — византийский монах, летописец, почитается православной церковью как преподобный, исповедник. Память 12 марта.
- Файл:Image Theopanes nicea. png Преподобний Феофан Сповідник Феофан Сповідник (бл. 752 - 12 березня 817; за ін. дан. 818) - візантійський чернець, богослов і літописець. Народився у Константинополі. Належав до вищої константинопольської знаті. Став ченцем Сігріанського монастиря.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
