| dbpprop:abstract
|
- Theognostus was Metropolitan of Kiev and all Rus'. Theognostus was born in Constantinople and later in his life became Peter's successor as Metropolitan of Kiev and all Rus'. He chose Moscow as his primary seat after he had lived for several years in Volodymyr-Volynskyi in Volynia. It was his lot to reconcile Novgorod with the Grand Duchy of Moscow in times of their mutual animosity. Theognostus managed to save all of the Russian churches' valuables and gave up all his personal property after he had refused to collect tribute from the churches in favor of the Golden Horde. He was tortured by the Tatars for such audacity. It was the Khan who finally gave up and confirmed the existing privileges of the Russian Orthodox Church. After a fire swept through Moscow, Theognostus started to restore the churches. In 1353, feeling that his days were numbered, Theognostus recommended Alexius his successor. Theognostus was buried in the Cathedral of the Dormition in Moscow. He was canonized by the Russian Orthodox Church in the 19th century.
- Teognoste il Greco, fu Metropolita di Mosca e di tutta la Rus'.
- Św. Teognost, ros. Феогност – metropolita Kijowa i Moskwy. Pochowany w Soborze Zaśnięcia NMP w Moskwie. Kanonizowany przez prawosławną cerkiew rosyjską w XIX wieku.
- Файл:Photius, Theognostus and Cyprian. jpg Святители Фотий, Феогност и Киприан Митрополит Феогност — святой, митрополит Киевский и всея Руси, родом грек, преемник святого митрополита Петра. Получив посвящение в Константинополе в 1328, Феогност поселился в Москве. В 1329 году он посетил Новгород и объявил оттуда анафему псковичам, принявшим к себе опального князя тверского Александра Михайловича. Александр должен был оставить Псков и уехал в Литву. Скоро, впрочем, он воротился и стал княжить во Пскове. Старое стремление Пскова получить церковную самостоятельность усилилось: псковичи выбрали себе в епископы некоего Арсения и послали его для посвящения к митрополиту, но Феогност отказал им в этом. При Феогносте митрополит Петр был причислен к лику святых. Феогносту удалось закрыть открытые было митрополии литовскую и галицкую, но последняя в 1337 — 38 гг. вновь была открыта и существовала до 1347 года. Подобно своим предшественникам, Феогност предпринимал путешествия по своей митрополии. В Орду Феогност ездил два раза. Во вторую поездку (1342) его встретили там большие неприятности. Кто-то сказал хану Джанибеку, что митрополит собирает большие доходы с духовенства и что у него много денег. Хан потребовал у него платежа со всего духовенства. Феогност перенес в Орде всякие истязания, раздарил до 600 рублей (более 60000 дореволюционных кредитных рублей) разным сильным людям и настоял на том, что хан утвердил за церковью все её прежние льготы новым ярлыком. Погребён в Успенском соборе московского Кремля. В 1471 году мощи его обретены нетленными, но почивают под спудом. Память святителя Феогноста совершается 14 марта.
- Святи́тель Феогно́ст - Митрополит Києво-Московський і всієї Русі. Феогност за походженням був грек. Наприкінці 1327 року Константинопольський Патріарх Ісаія призначив його на Київську Митрополію. 1328 року Святитель прибув до Русі. Відразу після приїзду на Русь 1328 року Святитель Феогност відвідав західно-руські єпархії, які, на прохання галицьких і литовських князів, були виділені в окремі Митрополії. Святитель завчасно заручився підтримкою Константинопольського Патріарха на відновлення єдиної спільноруської Митрополії. У травні 1328 року він зібрав на Волині Собор єпископів скасованої Митрополії і з їхньою участю висвятив єпископа Володимир-Волинського Афанасія і єпископа Галицького Феодора. Після цього Митрополит вирушив до Москви, щоб зробити її своєю постійною резиденцією. З перших днів прибуття до Москви Митрополит Феогност почав піклуватися про зовнішній благоустрій міста. До цього спонукав і Великого Князя. Святитель закінчив будівництво Успенського храму в Москві. Цю справу розпочав ще його попередник Митрополит Петро. 1329 року побудував дві кам’яні церкви — в ім’я святого апостола Петра і преподобного Іоанна Лествічника. Зміцненню Москви як центру Митрополії сприяло прославлення мощей святого Петра і приєднання його до лику святих (у липні 1333 року) за клопотанням святителя Феогноста. Висвятив єпископів луцького єпископа Трифона (1331), чернігівського єпископа Павла (1332). Святитель Феогност цілком став на сторону Московського князя і всіляко сприяв йому в реалізації його планів щодо підпорядкування інших князівств Москві. Так, святий Феогност зробив велику послугу князю Івану Даниловичу, наклавши на мешканців Пскова церковне відлучення за те, що вони не хотіли видати хану Узбеку тверського князя Олександра Михайловича. Цим самим Митрополит Феогност запобіг неминучому кровопролиттю і дав можливість князю Олександру виїхати до Литви. Відлучення було зняте з мешканців міста, а пізніше і з самого князя, після того, як він погодився їхати в Орду. Щоб затвердити централізацію церковної влади, Митрополит Феогност звершував складні поїздки по своїй Митрополії, вирушаючи навіть до Константинополя. Він перший зумів повністю підпорядкувати своїй владі непокірних новгородців, хоча не обійшлося без скарг на Святителя до Константинополя. Важке випробування довелося витримати святителю в 1341 році. Тоді в Золотій Орді змінився правитель. Зміна хана супроводжувалася посиленням утисків Церкви з боку татар. Від нового володаря вимагалося одержати ярлик, що захищав би Церкву. З цією метою і поїхав Святитель у Золоту Орду. Але новий хан Чанібек, посилаючись на інформацію своїх слуг, які докладали про нібито великі прибутки Руської Церкви, зажадав від Святителя щорічної данини у великих розмірах. Відстоюючи незалежність Церкви, святий Феогност був підданий суворому катуванню і тортурам. Він із доблестю мученика стерпів усе. Хан був зламаний мужністю Митрополита і згодився надати Церкві право розпоряджатися своїми прибутками. Ці прибутки при Митрополитові Феогності і його попередниках йшли в основному на ліквідацію страшних збитків від Батиєвого нашестя, церковно-монастирське будівництво і християнську благодійність. Нове випробування для Митрополита спричинило відокремлення під тиском литовських і польських князів Галицької Митрополії. Митрополит Феогност активно протидіяв цьому і домігся від Константинопольського Патріарха рішення про скасування утвореної Митрополії. 1347 року святитель особисто об’їхав возз’єднані єпархії, піднімаючи етичні відчуття і свідомість пастви південно-західних регіонів. Незабаром святитель здійснив подорож до Костроми. Там провів собор чотирьох архієреїв і поставив на Суздальську кафедру нового єпископа Даниїла, а потім вирішив суперечку про церковне підпорядкування району Чорний Яр між Рязанською і Сарайською єпархіями. Так, у піклуванні про церковний благоустрій, минуло життя Святителя. Митрополит Феогност готував собі гідну зміну в особі святого Олексія, який при Митрополитові Феогності за 14 років пройшов усі ієрархічні ступені і під його керівництвом отримав прекрасну церковну та світську освіту. 1352 року Митрополит Феогност поставив Святителя Олексія єпископом Володимирським, а після своєї смерті благословив його зайняти Митрополичу кафедру. У цьому випадку Митрополит Феогност поводився як добрий пастир Церкви Христової. Призначення архіпастиря на Руську Митрополію з числа слов’ян було небажаним для греків, але Святитель Феогност зробив це тільки задля інтересів Церкви. На Київську кафедру він шукав, передусім, гідного за особистими якостями кандидата, незалежно від національного походження. Митрополит Феогност помер 11 березня 1353 року від лютуючої тоді «чорної смерті». Був похований на четвертий день після кончини в Московському Успенському соборі, поряд з Митрополитом Петром. 1471 року його мощі були знайдені нетлінними.
|
| rdfs:comment
|
- Theognostus was Metropolitan of Kiev and all Rus'. Theognostus was born in Constantinople and later in his life became Peter's successor as Metropolitan of Kiev and all Rus'. He chose Moscow as his primary seat after he had lived for several years in Volodymyr-Volynskyi in Volynia. It was his lot to reconcile Novgorod with the Grand Duchy of Moscow in times of their mutual animosity.
- Teognoste il Greco, fu Metropolita di Mosca e di tutta la Rus'.
- Św. Teognost, ros. Феогност – metropolita Kijowa i Moskwy. Pochowany w Soborze Zaśnięcia NMP w Moskwie. Kanonizowany przez prawosławną cerkiew rosyjską w XIX wieku.
- Файл:Photius, Theognostus and Cyprian. jpg Святители Фотий, Феогност и Киприан Митрополит Феогност — святой, митрополит Киевский и всея Руси, родом грек, преемник святого митрополита Петра. Получив посвящение в Константинополе в 1328, Феогност поселился в Москве.
- Святи́тель Феогно́ст - Митрополит Києво-Московський і всієї Русі. Феогност за походженням був грек. Наприкінці 1327 року Константинопольський Патріарх Ісаія призначив його на Київську Митрополію. 1328 року Святитель прибув до Русі.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
