| dbpprop:abstract
|
- Quintus Septimius Florens Tertullianus, anglicised as Tertullian, (ca.160 – ca.220 AD) was a prolific and controversial early Christian Berber author, and the first to write Christian Latin literature. He also was a notable early Christian apologist and a polemicist against heresy. Tertullian has been called "the father of Latin Christianity". However, when he approved innovation, he did originate and advance new theology to the early Church. He is perhaps most famous for coining the term Trinity (Latin trinitas) and giving the first exposition of the formula. Other formulations that first appear in his work are "three Persons, one Substance" as the Latin "tres Personae, una Substantia", and also the terms vetus testamentum ("old testament") and novum testamentum ("new testament"). Notably, some of Tertullian's innovation – "In not a few areas of theology…" – was not acceptable to the Church (see below, Specific Teaching #3). In later life he became a Montanist.
- Quintus Septimius Florens Tertullianus oder kurz Tertullian war ein früher christlicher Schriftsteller. Er hieß eigentlich Quintus Septimius Florens. Sein Beiname Tertullianus bedeutet in etwa: „Dreimal im Käfig“.
- Tertul·lià, de nom complet Quint Septimi Florent Tertul·lià fou un dels pares de l'Església cristiana, apologeta, escriptor, filòsof i jurista. És esmentat per sant Jerònim que es la principal font i quasi l'única per la biografia personal. Era nadiu de Cartago i fill d'un centurió proconsular, càrrec que es creiu que era equivalent a un assessor militar del governador. Va florir sota Septimi Sever i Caracal·la. Estava casat ja que va dedicar un llibre a la seva dona, probablement molt més jove que ell. Va ser consagrat prevere i va exercir probablement a Cartago i va romandre ortodox uns quants anys, però més tard, quan s'hauria traslladat a Roma, i a causa suposadament dels mals tractes del clergat romà, mantingué una postura molt extremista i va esdevenir montanista, una secta radical que fou considerada posteriorment herètica pel cristianisme. Va escriure diversos llibres en defensa d'aquesta heretgia. Com Lactanci, mantingué una postura contrària a la filosofia, que considerava un camí desencertat per arribar a la Veritat, donat que totes les heretgies es fonamenten en la filosofia. Calia creure precisament el que era absurd (credo quia absurdum est), ja que el que no era absurd es podia entendre. La Fe, com a misteri intel·ligible, no necessitava diàleg amb la filosofia, donat que era totalment absurda davant de la lògica humana. Introduia jocs de llenguatge en els seus escrits i els seus discursos, revestits de la formalitat jurídica en què havia estat format. Sembla que la paraula moderna tertulià deriva de la seva figura Va viure fins a avançada edat i va escriure nombroses obres. Obres escrites sent ortodox: 1. De Poenitentia 2. De Oratione 3. De Baptismo 4. Ad Uxorem Libri II 5. Ad Martyres 6. De Patientia 7. Adversus Judaeos Liber 8. De Praescriptione Hereticorum Obres escrites probablement sent montanista: 9. Adversus Marcionem Libri V 10. De Anima 11. De Carne Christi 12. De Resurrectione Carnis 13. Adrersus Praxeam 14. Scorpiace (σκορπιακη) 15. De Corona Militis 16. De Virginibus velandis 17. De Fuga in Persecutione 18. De Exhortatione Castitatis Liber 19. De Monogamia 20. De Jejuniis 21. De Pudicitia 22. Adversus Valentinianos 23. Ad Scapulam 24. De Spectaculis 25. De Idololatria 26. De Cultu Feminarum Libri II Obres que no se sap quan foren escrites 27. Apologia 28. Ad Nationes Libri II 29. De Testimonio Animae 30. De Pallio 31. Adversus Hermogenem Altres obres de Tertul·lià de les que només consta el títol 1. De Vestibus Aaron 2. Ad Amicum Philosophum 3. De Censu Animae 4. De Spe fidelium 5. De Paradiso 6. De Ecstasi 7. De Animae Summissione 8. De Superstitione Saeculi 9. De Carne et Anima 10. Adversus Apelliacos 11. De Incommodis Nuptiarum Obres atribuïdes erròniament 1. De Trinitate 2. De Cibis Judaicis 3. De Haeresibus 4. De Definitionibus Fidei 5. Poemes: Sodoma De Liyno Vitae De Judicio Domini Carmen ad Senatorem Adversus marcionem Libri V &c
- Quintus Septimius Florens Tertullianus je nejvýznamnější latinsky píšící křesťanský spisovatel přelomu 2. a 3. století, který je považován za autora základní křesťanské terminologie v latinském jazyce.
- Quinto Séptimo Florente Tertullianus, castellanizado como Tertuliano fue un líder de la Iglesia y un prolífico escritor durante la segunda parte del siglo segundo y primera parte del tercero. Nació, vivió y murió en Cartago, en el actual Túnez.
- Tertullianus (Quintus Septimius Florens Tertullianus) oli kirkollinen johtaja ja merkittävä kirjailija kristinuskon varhaisina vuosina. Tämän vuoksi hänet luetaan kirkkoisien joukkoon. Hän syntyi, eli ja kuoli Karthagossa, nykyisessä Tunisiassa. Tertullianus on kiistelty hahmo kirkon historiassa. Toisaalta hän oli latinankielisen lännen kirkon ensimmäisiä suuria kirjoittajia, ja hänet tunnetaan "latinalaisen kirkon isänä". Hän toi termin pyhä kolminaisuus (latinan trinitas) kristilliseen sanastoon, ja esitteli siihen liittyvän ajatuksen kolmesta persoonasta, mutta yhdestä olemuksesta (latinan tres personae, una substantia, kreikan treis hypostases, homoousios). Toisaalta hän kuitenkin jätti ortodoksisen eli "oikeaoppisen" katolisen kirkon myöhemmässä iässä, ja liittyi heterodoksiseen montanolaisuuteen, jota yleisesti pidettiin lahkona. Siksi häntä ei koskaan julistettu pyhimykseksi jäljelle jääneessä katolisessa kirkossa.
- Quintus Septimus Florens Tertullianus, dit Tertullien, né entre 150 et 160 à Carthage et décédé vers 230-240 à Carthage, est un écrivain de langue latine issu d'une famille berbère romanisée et païenne. Il se convertit au christianisme à la fin du II siècle et devient la figure emblématique de la communauté chrétienne de Carthage. Théologien, père de l'Église, auteur prolifique, catéchète, son influence sera grande dans l'Occident chrétien. Il est cependant controversé : il lutte d'une part activement contre les cultes païens, est considéré comme le plus grand théologien chrétien de son temps (on lui doit le terme de trinité), mais il rejoint d'autre part le mouvement hérétique montaniste à la fin de sa vie.
- Fájl:Tertullian. jpg Tertullianus elképzelt portréja Tertullianus, Quintus Septimus Florens ókeresztény író Apja centurio volt, akinek jóvoltából kiváló nevelésben részesült. Egy ideig Rómában ügyvédként tevékenykedett, megkeresztelkedése után pedig visszatért szülővárosába. Eleinte az ortodox kereszténység híve volt, később, feltehetően 205-től a szélsőséges montanista irányzathoz csatlakozott. Tertullianus volt a latin nyelvű keresztény próza igazi megteremtője, és Szent Ágostonig egyik legtermékenyebb képviselője. Jelentőségét életművének tartalmilag bámulatosan széles spektruma biztosítja: védte a keresztény vallás igazát a pogány vallás és a római állam ellen („Ad nationis", A pogányokhoz; „Ad Scapulam", Scapulához; „Apologeticum", Védőirat, illetve ennek egy mondatát értekezéssé kibontó „De testimonio animae", A lélek tanúsága). Cáfolta és támadta az eretnekséget általában („De praescriptione haereticorum", Az eretnekek illetéktelensége), de külön-külön is, mint a zsidókat („Adversus Iudaeos", A zsidók ellen), a gnosztikusokat („Adversus Hermogenem", Hermogenész ellen; „Adversus Valentinianos", Valentinosz követői ellen), kivált pedig Markiónt („Adversus Marcionem", Markión ellen), s mindeközben nem csupán egy-egy teológiai részletkérdés tisztázásáig jut el („De carne Christi", Krisztus testéről; „De resurrectione carnis", A test feltámadásáról), hanem a „De anima" (A lélekről) című művében megírja az első összefoglaló keresztény pszichológiát, és az „Adversus Praxean" című írással lerakja az ortodox Szentháromság-tan alapjait. Műveinek másik nagy csoportja a korabeli keresztény közösségek mindennapos gondjaival foglalkozik („De baptismo", A keresztségről; „De oratione", Az imáról; „De poenitentia", A bűnbánatról; „De patientia", A türelemről; „De ieunio", A böjtről; „De pudicitia", A szeméremről). Többször ír a házasságról („Ad uxorem", Feleségéhez; „De monogamia", A monogámiáról; „De exhortatione castiatis", Buzdítás önmegtartóztatásra), illetve a nők ildomos viselkedéséről („De cultu feminarum", A női viseletről; „De virginibus velandis", A szüzek fátyla). Sokat írt a mártíromságról is („Ad martyras", A mártírokhoz; „De fuga in persecutione", Az üldöztetés előli menekülés; „Scorpicae", Kígyómarás elleni orvosság) és a keresztények számára tilalmas szórakozásokról, foglalkozásokról („De spectaculis", A látványosságok; „De idololatria", A bálványimádás; „De corona", A koszorú). Egyetlen személyes indíttatású műve a „De pallio" (A köpeny), amelyben azokat a vádakat teszi nevetségessé, amelyekkel a tóga helyett viselt filozófusköpenyét illették. Tertullianus elutasította - bár jól ismerte és felhasználta - a "pogány" hagyományt, s egyre epésebb, olykor személyeskedésektől sem mentes gúnnyal ostorozta nála kevésbé rigorózus keresztény kortársait, vajmi kevés alkalmat találva melegebb hangok megszólaltatására. Az érvelés hűvös logikáját sokszor a nyers verbális erővel helyettesíti. Kétségkívül ő a világirodalom egyik legtürelmetlenebb és legharcosabb írója. Írásművészete maradandó, szinte a Vulgatát megközelítő hatással volt az utókor latin nyelvű prózájára. Hatásával magyarázható, hogy életművének mintegy háromnegyed része, szám szerint 31 írása maradt fenn (néhány művének görög nyelvű fordításáról, illetve változatáról is tudunk, ezek azonban kivétel nélkül mind elvesztek). Befolyását már fiatalabb kortársai is tanúsítják, Minucius Felix és kivált Cyprianus, aki mesterének tekintette. Az egyház halála után eretnekké nyilvánította, de a későbbi korok írói ettől még zavartalanul merítettek belőle, legfeljebb óvatosságból nem hivatkoztak rá. Később a reneszánsz humanistái rehabilitálták. Híres mondásai: „credo quia absurdum" (hiszem, mert ésszel felfoghatatlan); „credo ut intelligam" (hiszem, hogy megérthessem); „anima naturaliter Christiana" (a lélek természetétől fogva keresztény).
- クイントゥス・セプティミウス・フロレンス・テルトゥリアヌス（Quintus Septimius Florens Tertullianus, 160年? - 220年?）は、2世紀のキリスト教神学者。ラテン語で著述を行ったいわゆるラテン教父の系統に属する最初の一人。
- Quintus Septimius Florens, beter bekend onder zijn bijnaam Tertullianus (ca. 160 - ca. 230) was een belangrijke, maar in sommige opzichten ook omstreden, kerkvader. Over zijn leven is weinig bekend. Hij is in de kerkgeschiedenis vooral van betekenis als verdediger van de christenen tegen de heidenen. Het apologeticum, een document waarin hij de christenen verdedigt tegen de laster van het klassieke heidendom, is zijn bekendste werk. Ook heeft hij belangrijke bijdragen geleverd aan de formulering van theologische begrippen zoals Triniteit, Persoon, Wezen, etc.
- Quintus Septimius Florens Tertullianus, eller kun som Tertullianus, anglofisert som Tertullian, regnes for en av oldtidskirkens mest betydningsfulle teologer. Han var en velutdannet borger i den nordafrikanske byen Kartago i dagens Tunisia, og etter hans konvertering til kristendommen da han var mer enn 30 år ble han en svært ivrig forkjemper for den kristne tro.
- Quintus Septimus Florens Tertullianus, rzymski teolog, nawrócony na chrześcijaństwo w 197 roku, stał się jego najgorliwszym w owym czasie apologetą. Nauczanie Tertuliana jest do dziś cennym źródłem dla teologii, szczególnie dla teologii dogmatycznej.
- 'Tertuliano' é um dos mais importantes escritores eclesiásticos da Antiguidade.
- Quintus Septimius Florens Tertullianus pe scurt Tertulian (c. *150; † um 230) a fost un controversat scriitor creştin timpuriu. Numele lui adevărat era Quintus Septimius Florens. Porecla pe care a primit-o Tertullianus înseamnă: „cel de trei ori puternic“. S-a născut la Cartagina, Tunisul actual. Studiile primare le-a efectuat în oraşul natal sub îndrumarea unui litterator(care îl învaţă scrisul, cititul şi aritmetica) apoi a unui grammaticus (care îl formează ca gânditor autonom şi tânăr intelectual prin aprofundarea marilor poeţi şi scriitori) şi, în fine, a unui retor (căruia îi revine sarcina de a-l învăţa arta elocvenţei). S-a născut într-o familie de păgâni şi s-a convertit la creştinism în jurul vârstei de 30 de ani. Motivul convertirii îl constituie căutarea unui ghid călăuzitor pe care l-a identificat in modelul cristic şi regula sa morală. De la inceputul carierei literare este preocupat de morală, iar rigorismul devine la el o normă de viaţă. A fost hirotonit preot înainte de anul 200, deşi era căsătorit cu o creştină. Între 203 şi 207 se apropie tot mai mult de mişcarea profetică a lui Montanus care, cu adepţii săi, trezeau sufletele din letaria morală prin reglementări ascetice precise. Deveni preot montanit la Cartagina, el se arată nemulţumit convocându-şi propriile adunări de credincioşi fideli numiţi tertulianişti. Moare între 240 şi 250. Conform tematicii, opera lui Tertullian se grupează în 4 categorii: -apărarea creştinismului -lupta împotriva ereziilor -cultivarea virtuţilor -disciplina sacramentelor creştine Cele mai importante opere sunt: „Ad Martyras” (Către martiri), „Apologeticum”,„De spectaculis”, „De patientia”, „De cultu feminarum” (Despre îmbrăcăminea femeilor), „Ad uxorem” (Către soţie),„Adversus Iudeos”.
- Квинт Септи́мий Флоре́нс Тертуллиа́н — один из наиболее выдающихся раннехристианских писателей и теологов, автор 40 трактатов, из которых сохранился 31. В зарождавшейся теологии Тертуллиан впервые выразил концепцию Троицы. Положил начало латинской патристике и церковной латыни — языку средневековой западной мысли.
- Tertullianus, född cirka 160, död 220 i Karthago med berbisk ursprung, teolog, författare, apologet, kyrkofader. Han är den förste kristne författaren som skriver på latin, ett pionjärarbete som gjorde honom till det kristna latinets skapare. Termer såsom trinitas, sacramentum, går tillbaka till honom. Teologiskt sett är han påverkad av Ireneus av Lyon.
- M.S. 160-220 yılları arasında yaşamış olan Kilise Babası. Latince yazmış ilk büyük Hıristiyan düşünürü olan Tertullianus, Tanrı'nın İsa'dan, İsa'nın da Kutsal Ruhtan ayrı olarak bilinemeyeceğini öne sürdüğü için, içindeki kutlu ses tarafından yönlendirilen Sokrates'in bilgeliğinin bile bir işe yaramayacağını belirtmiştir. Yunan felsefesiyle Hıristiyan bilgeliği arasında kurduğu bu karşıtlığa rağmen, Tertullianus, Yunan felsefesinden, özellikle de Stoalılardan etkilenmiş ve kendisi de birtakım felsefi konu ve açıklamalar ortaya koymuştur. Tanrı'nın varoluşunu, yaratıklarından ve eserlerinden hareketle bilebileceğimizi, Tanrı kanıtımızın deneysel bir temeli olması gerektiğini öne süren Tertullianus, yine O'nun yaratılmamış oluşundan, O'nun yetkin olduğu sonucunu çıkartabileceğimizi iddia etmiştir. O, Stoacıların etkisiyle, varolan her şeyin, Tanrı da dahil olmak üzere, cisimsel olduğunu öne sürmüş, örneğin Tanrı'nın corpus sui generis, yani kendisine özgü türden bir cisim olduğunu belirtmiştir.
- Файл:Tertullian 2. jpg Квінт Септи́мій Флоре́нс Тертуліа́н — один з найбільш видатних ранньохристиянських письменників та теологів, автор 40 трактатів, з яких збереглося 31. Він є найбільш яскравим виразником впевненості про несумісність філософії та християнського віровчення, тієї основоположної лінії, що була сформульована у «Посланнях апостола Павла» і наголошувала, що християнське одкровення «усуває мудрість світу всього». Йог батько був сотником військової залоги у м. Картегені. Місто славилося одним із кращих осередків науки у державі. Звісно, Тертуліан здобув якісну освіту. Зокрема досконало вивчив грецьку мову та здобув знання з риторики і права. У 195 р. він одружився, однак це не завадило йому стати пресвітером. Помер видатний філософ і церковний діяч біля 240 р. у своєму рідному місті, залишившись загадкою як для своїх сучасників, так і для нас. Квінт Тертуліан був вихований у традиціях римської юридичної культури, прохолодно і навіть вороже ставився до абстрактних систем грецької філософії. «Жалюгідний Аристотель» встановив для єретиків діалектику — «мистецтво будувати і руйнувати, мистецтво саме по собі безплідне, але таке, що породжує численні суперечки, а тим самим і єресі». Доводячи тезу про несумісність філософії та християнського віровчення, Тертуліан став раннім виразником його практичного розуміння. Воно виходить з того, що соціальна функція філософії відмінна від релігії. Соціальна функція є незалежною від того чи іншого філософського обґрунтування, якого вона, власне, не потребує. Між Афінами та Єрусалимом, між Академією та церквою, між язичниками-єретиками та християнами не може бути нічого спільного. Після Христа немає потреби у якій-небудь допитливості, а після Євангелія немає потреби в дослідженнях. Відкидаючи філософію Платона, Арістотеля, Епікура, Геракліта, Емпедокла, він проголошує філософів патріархами єретизму. Тертуліан висуває тезу про несумісність віри та розуму, наголошуючи, що сила віри прямо пропорційна безглуздості положень, в які віриш. Дана позиція є досить показовою для ірраціонального світогляду не тільки християнського віровчення, а, по суті, і для будь-якого монотеїстичного віровчення, для будь-якої ірраціоналістичної філософії. Програмна зневага до розуму, проголошена Тертуліаном, усе ж не могла вберегти його від вирішення важливих питань шляхом логічної побудови думки, без чого не могла обійтися молода християнська теологія: про природу Бога і людської душі. І тут християнський апологет підпав під вплив уявлень римського стоїцизму. Він дійшов висновку, що єдиний Бог, звісно, є не чимось іншим, як дух, проте це дух, рівний ніщо. Він аж ніяк не матеріальний, а тілесний, як це уявлялося стоїками у їхньому вченні про пневму. Аналогічно і душа, яка відрізняється від людського тіла як щось більш тонке і текуче, все ж тілесна. Адже інакше неможливо пояснити, як дух розповсюджується по всьому тілу, використовує їжу та відчуває. В зв'язку з цим Тертуліан, всупереч Платонові, висловлюється навіть на користь сенсуалізму. Відповідно до цього він уявляв будь-яку людську душу не як таку, що вселилася із зовні, а як таку, що виникла за допомогою Бога із сім'я і передається з тих пір від покоління до покоління і зберігає в собі як образ верховного творця, так і первородний гріх прабатьків Адама та Єви, зберігається в людській душі як деяка пневма, рівна ніщо. Дане вчення відкидало розповсюджене в міфології уявлення про вічне переселення душі з тіла в тіло. З ніщо приходить — в ніщо піде.
- 特土良（或譯特图里安、德爾圖良,Tertullianus）（150年－230年），是基督教著名的神学家和哲学家。他生於迦太基，也卒於此地，因理论贡献被誉为拉丁西宗教父和神学鼻祖之一。特土良所使用的神學方法，主要以寫作思辯性的基督教神學與反對異端的著作為主。有人稱特土良是「希臘最後一位護教士」，亦有人說他是「第一位拉丁教父」。 特土良對於三位一體與基督的神人二性，這二個教義的闡明，為後來東方與西方兩個教會的正統教義奠定了基礎。因他首先發現理性有極限，人在衝破這個極限的時候，就應該有信仰做指南，發展人生的未來，他以為在人性的能力中，除了感觀之外，還有理性，在理性之上，還有信仰，人的感觀所不能達到的極限，由理性可以補足，在理性所不能達到的極限，便由信仰可以補足。當他在世上的年日，那些新約書信的原本仍然存在，他稱基督教的經典為《新約》。他的著作中曾引用《新約》一千八百多處，有消極反對當時的異端又有「護教學」，積極的為教會的學說辯護，將自己的信仰用希臘哲學，羅馬辯論的形式表現出來。
|
| rdfs:comment
|
- Quintus Septimius Florens Tertullianus, anglicised as Tertullian, (ca.160 – ca.220 AD) was a prolific and controversial early Christian Berber author, and the first to write Christian Latin literature. He also was a notable early Christian apologist and a polemicist against heresy. Tertullian has been called "the father of Latin Christianity". However, when he approved innovation, he did originate and advance new theology to the early Church.
- Quintus Septimius Florens Tertullianus oder kurz Tertullian war ein früher christlicher Schriftsteller. Er hieß eigentlich Quintus Septimius Florens. Sein Beiname Tertullianus bedeutet in etwa: „Dreimal im Käfig“.
- Tertul·lià, de nom complet Quint Septimi Florent Tertul·lià fou un dels pares de l'Església cristiana, apologeta, escriptor, filòsof i jurista. És esmentat per sant Jerònim que es la principal font i quasi l'única per la biografia personal. Era nadiu de Cartago i fill d'un centurió proconsular, càrrec que es creiu que era equivalent a un assessor militar del governador. Va florir sota Septimi Sever i Caracal·la.
- Quintus Septimius Florens Tertullianus je nejvýznamnější latinsky píšící křesťanský spisovatel přelomu 2. a 3. století, který je považován za autora základní křesťanské terminologie v latinském jazyce.
- Quinto Séptimo Florente Tertullianus, castellanizado como Tertuliano fue un líder de la Iglesia y un prolífico escritor durante la segunda parte del siglo segundo y primera parte del tercero. Nació, vivió y murió en Cartago, en el actual Túnez.
- Tertullianus (Quintus Septimius Florens Tertullianus) oli kirkollinen johtaja ja merkittävä kirjailija kristinuskon varhaisina vuosina. Tämän vuoksi hänet luetaan kirkkoisien joukkoon. Hän syntyi, eli ja kuoli Karthagossa, nykyisessä Tunisiassa. Tertullianus on kiistelty hahmo kirkon historiassa. Toisaalta hän oli latinankielisen lännen kirkon ensimmäisiä suuria kirjoittajia, ja hänet tunnetaan "latinalaisen kirkon isänä".
- Quintus Septimus Florens Tertullianus, dit Tertullien, né entre 150 et 160 à Carthage et décédé vers 230-240 à Carthage, est un écrivain de langue latine issu d'une famille berbère romanisée et païenne. Il se convertit au christianisme à la fin du II siècle et devient la figure emblématique de la communauté chrétienne de Carthage. Théologien, père de l'Église, auteur prolifique, catéchète, son influence sera grande dans l'Occident chrétien.
- Fájl:Tertullian. jpg Tertullianus elképzelt portréja Tertullianus, Quintus Septimus Florens ókeresztény író Apja centurio volt, akinek jóvoltából kiváló nevelésben részesült. Egy ideig Rómában ügyvédként tevékenykedett, megkeresztelkedése után pedig visszatért szülővárosába. Eleinte az ortodox kereszténység híve volt, később, feltehetően 205-től a szélsőséges montanista irányzathoz csatlakozott.
- クイントゥス・セプティミウス・フロレンス・テルトゥリアヌス（Quintus Septimius Florens Tertullianus, 160年? - 220年?）は、2世紀のキリスト教神学者。ラテン語で著述を行ったいわゆるラテン教父の系統に属する最初の一人。
- Quintus Septimius Florens, beter bekend onder zijn bijnaam Tertullianus (ca. 160 - ca. 230) was een belangrijke, maar in sommige opzichten ook omstreden, kerkvader. Over zijn leven is weinig bekend. Hij is in de kerkgeschiedenis vooral van betekenis als verdediger van de christenen tegen de heidenen. Het apologeticum, een document waarin hij de christenen verdedigt tegen de laster van het klassieke heidendom, is zijn bekendste werk.
- Quintus Septimius Florens Tertullianus, eller kun som Tertullianus, anglofisert som Tertullian, regnes for en av oldtidskirkens mest betydningsfulle teologer. Han var en velutdannet borger i den nordafrikanske byen Kartago i dagens Tunisia, og etter hans konvertering til kristendommen da han var mer enn 30 år ble han en svært ivrig forkjemper for den kristne tro.
- Quintus Septimus Florens Tertullianus, rzymski teolog, nawrócony na chrześcijaństwo w 197 roku, stał się jego najgorliwszym w owym czasie apologetą. Nauczanie Tertuliana jest do dziś cennym źródłem dla teologii, szczególnie dla teologii dogmatycznej.
- 'Tertuliano' é um dos mais importantes escritores eclesiásticos da Antiguidade.
- Quintus Septimius Florens Tertullianus pe scurt Tertulian (c. *150; † um 230) a fost un controversat scriitor creştin timpuriu. Numele lui adevărat era Quintus Septimius Florens. Porecla pe care a primit-o Tertullianus înseamnă: „cel de trei ori puternic“. S-a născut la Cartagina, Tunisul actual.
- Квинт Септи́мий Флоре́нс Тертуллиа́н — один из наиболее выдающихся раннехристианских писателей и теологов, автор 40 трактатов, из которых сохранился 31. В зарождавшейся теологии Тертуллиан впервые выразил концепцию Троицы.
- Tertullianus, född cirka 160, död 220 i Karthago med berbisk ursprung, teolog, författare, apologet, kyrkofader. Han är den förste kristne författaren som skriver på latin, ett pionjärarbete som gjorde honom till det kristna latinets skapare. Termer såsom trinitas, sacramentum, går tillbaka till honom. Teologiskt sett är han påverkad av Ireneus av Lyon.
- M.S. 160-220 yılları arasında yaşamış olan Kilise Babası. Latince yazmış ilk büyük Hıristiyan düşünürü olan Tertullianus, Tanrı'nın İsa'dan, İsa'nın da Kutsal Ruhtan ayrı olarak bilinemeyeceğini öne sürdüğü için, içindeki kutlu ses tarafından yönlendirilen Sokrates'in bilgeliğinin bile bir işe yaramayacağını belirtmiştir.
- Файл:Tertullian 2. jpg Квінт Септи́мій Флоре́нс Тертуліа́н — один з найбільш видатних ранньохристиянських письменників та теологів, автор 40 трактатів, з яких збереглося 31.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
