| dbpprop:abstract
|
- |Noble Family || Koniecpolski |Coat of Arms ||align="center"| Pobóg |Parents || Aleksander KoniecpolskiAnna Sroczycka |Consorts|| Katarzyna Żółkiewska (1615)Krystyna Lubomirska (1619)Zofia Opalińska (1646) |Children || Aleksander Koniecpolski |Date of Birth || 1590/1594 |Place of Birth || Koniecpol |Date of Death || March 11, 1646 |Place of Death || Brody Stanisław Koniecpolski (1590/1594 – 11 March 1646) was a Polish nobleman, magnate, official, voivode of Sandomierz from 1625, and Field and later Grand Crown hetman (second highest military commander, after the king) of the Polish-Lithuanian Commonwealth. Stanisław Koniecpolski lived a life that involved almost constant warfare, and during his military career he won many victories. Before he reached the age of 20, he had fought in the Dymitriads and the Moldavian Magnate Wars, where he was taken captive by the forces of the Ottoman Empire at the Battle of Cecora in 1620. After his release in 1623 he defeated Ottoman vassals the Tatars in 1624. With inferior forces fought the Swedish forces of Gustavus Adolphus to a stalemate in Prussia. Koniecpolski tried several more times, July 15 and Aug 9, but was repelled by the Swedes, during the second phase of the Polish-Swedish War (1626–1629), which ended with the Truce of Altmark. Koniecpolski defeated a major Turkish invasion at Kamieniec Podolski (Kamianets-Podilskyi) in Ukraine in 1634, and during his life led many other successful campaigns against the rebellious Cossacks and invading Tatars. He is considered to be one of the most skilled and famous military commanders in the history of Poland and Lithuania.
- Stanisław Koniecpolski war ein polnischer Adelsangehöriger, Magnat, Staatsmann, Hetman und der höchste militärische Führer der Polnisch-Litauischen Union. Er wird heute als einer der fähigsten und bekanntesten militärischen Führer Polens und Litauens betrachtet. Sein Vater war Aleksander Koniecpolski (1555–1609), Wojwode von Sieradz, ein Anhänger von König Sigismund III. Wasa des Hauses Wasa. Seine Mutter war Anna Sroczycka, die Tochter des Stanisław Żółkiewski, Wojwode von Kamieniec, die große Landbesitzungen in Podolien in die Ehe einbrachte. Seine Brüder waren Krzysztof Koniecpolski und Przedbor Koniecpolski. Koniecpolski verbrachte sein Leben fast ausschließlich in Kriegszeiten. Im Verlauf seiner militärischen Karriere errang er viele Siege. Bei der Schlacht von Iaşi in Rumänien wurde er von 1620 bis 1623 gefangengenommen. Im Jahr 1624 kämpfte er gegen die osmanischen Vasallen. In den Schwedisch-Polnischen Kriegen (1626–1629) kämpfte er gegen die schwedischen Streitkräfte von Gustav Adolf. Im Jahre 1634 kämpfte er gegen eindringende türkische Heere bei Kamjanez-Podilskyj in der Ukraine. Im Jahre 1610 nahm er an der Dymitriads-Schlacht gegen Moskowien teil. Während der Belagerung Smolensks am 8. Juli 1611 wurde Przedbor von einer einstürzenden Mauer getötet. Im Herbst desselben Jahres wurde er Soldat unter Hetman Jan Karol Chodkiewicz. 1612 schloss sich Koniecpolski Einheiten der wojsko kwarciane in der Ukraine an und stand fortan unter dem Kommando von Stanisław Żółkiewski, der ihn stark förderte. Im Jahre 1614 erhielt er den Auftrag, die Einheiten der wojsko kwarciane zu bekämpfen, die von Krawacki geführt wurden. Am 17. Mai d.J. errang er einen Sieg gegen Rohatyn und nahm Krawacki gefangen. 1615 heiratete er die Tochter Zółkiewskis, Katarzyna. Kurz darauf wurde er zum podstoli koronny befördert. Während seines Lebens häufte Koniecpolski ein großes Vermögen an. Er besaß 16 Distrikte (starostwa). Sein jährliches Einkommen betrug sagenhafte 500.000 Zloty. Er finanzierte den Bau des Präsidentenpalastes in Warschau und gründete die Stadt Brody mit einer Zitadelle und Bastionen. 1633 eröffnete er hier eine Teppichmanufaktur. Über 100.000 Menschen lebten in seinen Besitzungen in der West-Ukraine. In Pidgirzi (Ukraine) ließ er zudem eine Burg mit einem italienischem Garten bauen. Eine von Koniecpolskis größten Siegen war der Feldzug gegen die Türken im Jahre 1644. Dies war gleichzeitig auch der größte militärische Verband unter seinem Kommando, der 19.000 Soldaten zählte. Nachdem die Frau Koniecpolskis, Krystyna, starb, heiratete er am 16. Januar 1646 die jüngere Zofia Opalińska, eine Tochter des späteren Kron-Marschalls Łukasz Opaliński. Im Jahr 1646 starb Koniecpolski. Joachim Jerlicz schrieb in seinem Tagebuch, dass er aufgrund einer Überdosis eines Aphrodisiakums starb.
- Stanisław Koniecpolski herbu Pobóg (ur. 9 lutego 1591, zm. 11 marca 1646) – hetman wielki koronny od 1632, hetman polny koronny od 1618, kasztelan krakowski od 1633, wojewoda sandomierski od 1625, starosta żarnowiecki od 1611 i wieluński od 1607. Syn wojewody sieradzkiego Aleksandra. Jeden z największych wodzów I Rzeczypospolitej. Zwycięzca spod Martynowa, Hamersztynu, Trzciany, Ochmatowa. Według spisanej w 1635 r. relacji Karola Ogiera, francuskiego dworzanina króla Władysława IV, Koniecpolski ogromną odznacza się i niefrasobliwą pobożnością i na sztandarze swym ma wizerunek Najświętszej Panny. Cały tchnie myślą o rozgromieniu niewiernych narodów, z którymi często walczył. (... ) Ogromna jest jego potęga w Rzeczypospolitej i największa po potędze króla, od którego raz ustanowiony, nie może być już z godności złożony. (... ) Oprócz tego jest kasztelanem krakowskim, dzięki któremu to tytułowi jest pierwszym między świeckimi senatorami Rzeczypospolitej, albowiem arcybiskupi i biskupi idą przed świeckimi.... Nieco powagi i dostojeństwa odbierała mu za to wada wymowy - w chwilach zdenerwowania mocno się jąkał, nie potrafił wypowiedzieć niektórych słów. Mawiano stąd, iż Pan Stanisław wprzód uderzy, nim wypowie.
- |Família nobre || Koniecpolski |Brasão ||align="center"| Pobóg |Pais || Aleksander KoniecpolskiAnna Sroczycka |Esposas|| Katarzyna ŻółkiewskaKrystyna LubomirskaZofia Opalińska |Filhos || Aleksander Koniecpolski |Nascimento || 1590/1594 |Local || Koniecpol |Falecimento || 11 de março de 1646 |Local || Brody Stanisław Koniecpolski, foi um nobre polonês, magnata, funcionário do governo, voivoda de Sandomierz a partir de 1625, e Grão-Hetman (o segundo cargo militar em importância, depois do rei) da República das Duas Nações. Stanisław Koniecpolski teve uma vida envolvida quase sempre em constantes guerras e ao longo de sua carreira militar obteve muitas vitórias. Antes mesmo de completar vinte anos, ele já havia lutado nas Dimitríades e nas Guerras dos Magnatas da Moldóvia, onde ele foi feito prisioneiro pelas forças do Império Otomano na Batalha de Cecora em 1620. Após a sua libertação em 1623, ele derrotou os vassalos otomanos, os tártaros em 1624. Com uma força inferior às forças suecas de Gustavo Adolfo ele deteve o avanço inimigo na Prússia durante a segunda fase da Guerra polaco-sueca. Derrotou uma grande invasão turca em Kamianets-Podilskyi na Ucrânia em 1634 e durante a sua vida comandou muitas outras campanhas vitoriosas contra os revoltosos cossacos e invadiu a Tartária. É considerado um dos chefes militares mais qualificados e famosos na história da Polônia e da Lituânia.
- Файл:Stanisław Koniecpolski. PNG Конецпольский, Станислав (польск. Stanisław Koniecpolski, 1591—1646) — Великий Коронный Гетман Речи Посполитой. Каштелян краковский. Один из крупнейших полководцев своего времени. В юности участвовал в походе Ходкевича на Москву. В 1615 году женился на Катарине, дочери гетмана Жолкевского, в походах которого принимал участие. С 1616 года — польный гетман. В 1620 году попал в плен к туркам, из которого освободился в 1623 году. Получил начальство над войсками, расположенными на Украине. Нанес несколько поражений крымским татарам. Затем воевал со шведами. Дважды разбил Густава-Адольфа, под Гомерштейном (1627) и Тшцяной (1629). Был ревностным сторонником планов короля Владислава IV о новой большой войне с Турцией. Был женат трижды: на Катарине Жолкевской (1615 год), после её смерти при родах (1619 год) женился на Кристине Любомирской (1620 год), после её смерти и за два месяца до собственной — на Зофье Опалиньской. Сын Станислава Конецпольского, Александр, также занимал ряд государственных должностей Речи Посполитой.
- Станіслав Конєцпольський — шляхтич польський і магнат Речі Посполитої, великий коронний гетьман з 1632, польний коронний гетьман з 1618, каштелян краківський з 1633, воєвода сандомирський з 1625, староста жарновецький з 1611 і вєлуньський з 1607. Один з найкращих полководців Речі Посполтої. Переможець у битвах під Мартиновим, Хамерштином, Трцяною, Охматовим.
- 斯坦尼斯瓦夫·科涅茨波尔斯基（1590年/1594年-1646年3月11日）是波兰立陶宛联邦的贵族（施拉赤塔），权贵和行政官员（曾任多个地区的长老和城主）。自1625年起任桑多梅日省省长，曾任王室陆军指挥官，后任王室大指挥官（级位仅次于国王的第二高军事指挥官）。 他的一生几乎都在战场中度过，在他的军事生涯中，赢得了多场胜利。在他20岁前，他经历过1605年至1618年波俄战争和摩尔达维亚权贵战争，曾在1620年的楚措拉战役中被俘。在他于1623年释放后的1624年，击败了奥斯曼帝国的盟友鞑靼人。他与他的下属在普鲁士与古斯塔夫·阿道夫靡下的瑞典军队打成平局。在以阿尔特马克条约告终的波瑞战争（1626年-1629年）第二阶段中，科涅茨波尔斯基曾在7月15日至8月9日这一段时间内，多次向瑞军发起进攻，但又被瑞军击退。科涅茨波尔斯基在1634年曾在乌克兰的卡缅涅茨-波多利斯基击退奥斯曼人的一次大入侵。在其他战役中，他也多次战胜起义的哥萨克人和来犯的鞑靼人。他被认为是在波兰和立陶宛历史上最有能力，也最著名的军事指挥官。
|
| rdfs:comment
|
- Stanisław Koniecpolski war ein polnischer Adelsangehöriger, Magnat, Staatsmann, Hetman und der höchste militärische Führer der Polnisch-Litauischen Union. Er wird heute als einer der fähigsten und bekanntesten militärischen Führer Polens und Litauens betrachtet. Sein Vater war Aleksander Koniecpolski (1555–1609), Wojwode von Sieradz, ein Anhänger von König Sigismund III. Wasa des Hauses Wasa.
- Stanisław Koniecpolski herbu Pobóg (ur. 9 lutego 1591, zm. 11 marca 1646) – hetman wielki koronny od 1632, hetman polny koronny od 1618, kasztelan krakowski od 1633, wojewoda sandomierski od 1625, starosta żarnowiecki od 1611 i wieluński od 1607. Syn wojewody sieradzkiego Aleksandra. Jeden z największych wodzów I Rzeczypospolitej. Zwycięzca spod Martynowa, Hamersztynu, Trzciany, Ochmatowa. Według spisanej w 1635 r.
- Файл:Stanisław Koniecpolski. PNG Конецпольский, Станислав (польск. Stanisław Koniecpolski, 1591—1646) — Великий Коронный Гетман Речи Посполитой. Каштелян краковский. Один из крупнейших полководцев своего времени. В юности участвовал в походе Ходкевича на Москву.
- Станіслав Конєцпольський — шляхтич польський і магнат Речі Посполитої, великий коронний гетьман з 1632, польний коронний гетьман з 1618, каштелян краківський з 1633, воєвода сандомирський з 1625, староста жарновецький з 1611 і вєлуньський з 1607.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
