A sovkhoz listen, typically translated as state farm, is a state-owned farm. The term originated in the Soviet Union, hence the name. The term is still in use in some post-Soviet states, e.g. , Russia and Belarus. It is usually contrasted with kolkhoz, which is a collective-owned farm.

PropertyValue
dbpprop:abstract
  • A sovkhoz listen, typically translated as state farm, is a state-owned farm. The term originated in the Soviet Union, hence the name. The term is still in use in some post-Soviet states, e.g. , Russia and Belarus. It is usually contrasted with kolkhoz, which is a collective-owned farm. Unlike the members of a kolkhoz, which were called "kolkhozniks" (колхозники), the workers of a sovkhoz were officially called "sovkhoz workers" (работники совхозов) and rarely (and then only colloquially) "sovkhozniki".
  • Ein Sowchos war in der Sowjetunion ein landwirtschaftlicher Großbetrieb. Im Gegensatz zu den kollektiv bewirtschafteten Kolchosen war eine Sowchose ein Landwirtschafts-(groß-)betrieb im Staatsbesitz mit angestellten Lohnarbeitern. Ursprünglich wurden sie seit 1919 aus staatlichen und privaten landwirtschaftlichen Gütern gebildet, um den Bauern die Vorzüge der gemeinschaftlichen Wirtschaft zu demonstrieren. Später waren sie meist spezialisierte Betriebe, die Saatgut und Zuchtvieh an die Kolchosen lieferten. Häufig wurden Sowchosen auch in naturräumlich benachteiligten Gebieten errichtet, in denen das Ernterisiko recht hoch war. Die Beschäftigten erhielten in der Regel feste monatliche Löhne. Seit Mitte 1950 nahm die Zahl der Beschäftigten erheblich zu. In den siebziger Jahren produzierten die Sowchosen knapp fünfzig Prozent der agrarischen Gesamtproduktion der UdSSR. In den Jahren nach 1991 sind viele Sowchosen (und Kolchosen), weil sie wirtschaftlich unrentabel waren und weil die junge Bevölkerung in die Städte floh, zusammengebrochen oder aufgelöst worden. Zurück blieben Kulturruinen und Landbrachen von großem Ausmaß. In der DDR waren die Volkseigenen Güter (VEG) den Sowchosen vergleichbare Landwirtschaftsbetriebe. Den Kolchosen vergleichbar waren die Landwirtschaftlichen Produktionsgenossenschaften (LPG).
  • Sovchoz (rusky Совхоз, zkratkové slovo z Советское хозяйство) byl státem vlastněný zemědělský podnik v bývalém SSSR. Po pozemkové reformě a násilné kolektivizaci ve 20. a 30. letech v SSSR se základní zemědělskou jednotkou stal sovchoz a kolchoz (kolektivní zemědělské družstvo). Zemědělci byli nuceni vstoupit do jednoho z nich. Sovchoz obvykle vznikl konfiskací větších statků a půdy. Kolchoz naopak vznikl spíše sloučením několika menších zemědělských usedlostí dohromady. V roce 1990 celkem 45% zemědělských podniků tvořily sovchozy, které se nacházely převážně v asijské části SSSR. Průměrná rozloha sovchozu činila 153 km².
  • Sovjós o sovjoz (Совхоз) es un neologismo ruso, derivado de la abreviatura de «Sovétskoye Jozyáistvo» (explotación del consejo o soviet), utilizado para denominar a las explotaciones agrícolas que en la extinta Unión Soviética no tenían carácter cooperativo, sino que dependían directamente del Estado. Aunque hay precedentes en la época de Lenin, se empezó a poner de forma forzada y rápida con la colectivizacion de Stalin en 1929. Este ordenó reunir toda la tierra, aperos de labranza, ganado y todo bien de interés económico en torno al sovjós y koljós y los campesinos no se lo tomaron con simpatía provocando revueltas a lo que Stalin respondió aumentando las requisas de grano, necesarias para comprar maquinaria moderna y enviando a entre 15 y 20 millones de personas al gulag, que según Archipiélago Gulag, hizo que muriesen en torno a la mitad de los enviados. Los que se quedaron, tuvieron, que hacer frente a una gran hambruna conocida en Ucrania como Holodomor, aunque afecto a toda la URSS. Nikita Jruschov cambió la política agraria de Stalin. Dando más autonomía al sovjos para cultivar lo que quisiesen y reduciendo su gran tamaño, cambiando los planes que seguía con mando de Stalin de reducir los sovjos y aumentar su extensión. También impulsó la colonización de tierras vírgenes en Ucrania. Los planes agrícolas fueron un fracaso total, hasta tal punto que el país tuvo que importar muchos alimentos de Estados Unidos. Esto fue aprovechado por sus enemigos para destituirlo en 1964. La baja productividad de estas organizaciones colectivas fue el principal motivo de la escasez de alimentos en la URSS.
  • Sovhoosi (ven. совхо́з, сове́тское хозя́йство, sovhoz, sovetskoje hozjaistvo) oli Neuvostoliitossa valtion omistama maatila, erotukseksi kolhoosista, joka periaatteessa toimi osuustoimintaperiaatteella. Sovhoosien työntekijät saivat myös vakituista palkkaa, erotuksena kolhooseihin joitten ihmiset jakoivat saamansa rahat. Kuten kolhooseissakin, olivat sovhoosien ihmiset sidottuja siihen sovhoosiin johon he olivat syntyneet. Vuonna 1990 Neuvostoliitossa oli 25 500 maatilaa, joista sovhooseja 45 %. Tuolloin sovhoosien keskimääräinen pinta-ala oli 153 neliökilometriä, mikä oli kaksi kertaa niin paljon kuin keskimääräisellä kolhoosilla. Sovhooseja johti valtion nimittämä johtaja. Ja mikä tärkeintä sovhoosien investoinnit rahoitettiin valtion budjetista. Vaikka sovhooseille maksettiin maataloustuotteista huonommin, niin olivat ne siltikin paremmassa taloudellisessa tilanteeessa kuin kolhoosit. Tämä oli yksi suurimmista syistä muuttaa huonosti toimivat kolhoosit sovhooseiksi toisen maailmansodan aikana. Yleisesti sovhooseja pidettiin tuottavampina kuin kolhooseja. Tärkeiksi sovhoosit nousivat vehnän, kasvisten ja munien tuotannossa, eikä niinkään lihantuotannossa. Sovhoosin eli valtiontilan israelilainen muoto on moshavi.
  • Un sovkhoze était une ferme d'État en URSS. Le mot est la contraction de Советское хозяйство, soit conseil de foyer. Les sovkhozes furent créés lors de l'expropriation des koulaks lors de la campagne de collectivisation lancée par Staline après 1928. Une personne travaillant dans un sovkhoze est un sovkhoznik . Dans un sovkhoze, les agriculteurs sont salariés et ne sont propriétaires de rien. Les salaires ne sont pas (ou peu) indexés sur la productivité du sovkhoze. Afin de pallier une faible productivité et donc une production insuffisante, des lopins de terre privés furent tolérés dans les sovkhozes. Leur surface fit ensuite l'objet de diverses réformes. À la chute de l'Union soviétique en 1990, le pays comptait 25 500 fermes : 45 % de sovkhozes et 55 % de kolkhozes. La taille moyenne d'un sovkhoze était de 153 km², soit plus du double de celle d'un kolkhoze. Les sovkhozes étaient plus nombreux dans l'Est du pays.
  • I Sovchoz, in russo Совхоз (abbreviazione di Советское хозяйство, sovetskoe chozjajstvo) erano delle aziende agricole statali create in Unione Sovietica in seguito alla collettivizzazione delle terre e dei mezzi di produzione avvenuta intorno agli anni trenta. I contadini che vi lavoravano, i sovkhozniki, erano a tutti gli effetti dipendenti dello Stato: l'intero raccolto era proprietà statale, e i contadini ricevevano una retribuzione regolare. Al loro opposto vi erano i kolkhozniki, ossia i membri di un Kolchoz, le aziende a gestione collettiva. Nonostante questa distinzione Sovchoz e Kolchoz non erano molto differenti, e anche se le aziende agricole statali possedevano solitamente una maggiore estensione il governo poteva decidere quando voleva di trasformare un Sovchoz in un Kolchoz e viceversa. Nel 1950, i Kolchoz erano proprietari dell'80% dei campi coltivabili, mentre dopo il 1956, la percentuale quasi si dimezzò, scendendo al 42% (ovviamente a guadagno dei Sovchoz) Nel 1990, nell'URSS vi erano 25.500 fattorie, di queste il 45% erano Sovkhoz e il 55% Kolkhoz.
  • ソフホーズ（Совхоз）とは、「Советское хозяйство」（ソビエト農場）の略称で、ソ連における大規模国営農場のことである。 国の計画にもとづいて農業生産を営み、生産物は国に引きわたされる。 生産する作物は政府から指令され、買い上げ価格まで政府の決定による。
  • Een sovchoz was een collectieve staatsboerderij ten tijde van de Sovjet-Unie. In tegenstelling tot op de kolchozen was op deze boerderijen alles eigendom van de staat. De machines werden gehuurd van verhuurbedrijven en de mensen die er werkten waren in dienst van de staat.
  • Sowchoz – państwowe przedsiębiorstwo rolne, charakterystyczne dla gospodarki ZSRR, odpowiednik polskich PGR-ów. Sowchozy, w odróżnieniu od kołchozów, były tworzone z ziemi zarekwirowanej od dawnych wielkich właścicieli ziemskich w ramach reformy rolnej, a nie od indywidualnych, drobnych rolników. Cały majątek sowchozów należał zatem od początku tylko do państwa, zaś status zatrudnionych w nich ludzi miał charakter pracowników najemnych.
  • Sovkhoz é tipicamente traduzido como fazenda estatal. Inicialmente, foram criados pelo estado confiscando grandes terras. Diferem dos kolkhoz por estes serem a combinação de várias fazendas pequenas aglomeradas. Em 1990, a URSS tinha 25.500 fazendas, sendo 45% sovkhoz e 55% kolkhoz. O tamanho médio dos sovkhoz era duas vezes maior que do kolkhoz. Esperava-se deste modo, fazer com que a produtividade agrícola aumentasse com a mecanização das lavouras, cumulando-se assim a renda necessária para a sustentação dos grandes projetos de eletrificação e industrialização. A resistência dos camponeses foi muito além das expectativas. Mataram seu gado, inutilizaram suas ferramentas e, em muitas regiões, rebelaram-se abertamente contra o regime . Stalin foi implacável. Mobilizaram-se inclusive forças do Exército para cumprir o projeto de coletivização e milhões de kulaks foram deportados para os campos siberianos condenados os trabalhos forçados. O impiedoso chicote de Stalin abateu-se sobre o campo e destruiu o que restava de resistência.
  • Sovhozul, tradus de obicei prin fermă de stat, era un tip de fermă agricolă în Uniunea Sovietică care, în contrast cu colhozul, care era o proprietate de grup al membrilor lui, era direct în proprietatea statului. Membrul unui sovhoz era numit sovhoznic. În timpul colectivizării agriculturii iniţiată de Stalin, cei mai mulţi ţărani au fost obligaţi să intre în colhozuri sau în sovhozuri. Sovhozurile au fost organizate de stat cu muncitori care erau plătiţi cu salarii în bani, spre deosebire de colhozuri, ai căror membri erau plătiţi prin cote părţi din recoltele obţinute. La început, sovhozurile au fost organizate de stat pe marile proprietăţi confiscate de la moşieri, în vreme ce colhozurile au fost create prin unirea micilor ferme individuale. Distincţia dintre sovhozuri şi colhozuri era mică în practică, excepţie făcând evident modul de plată al lucrătorilor. Ambele categorii de ferme erau controlate strict de stat prin intermediul planurilor de producţie şi prin cumpărarea de către agenţiile guvernamentale a întregii producţii la preţuri controlate de la centru. Guvernul putea decide transformare colhozurilor în sovhozuri, sau invers. În 1990, în Uniunea Sovietică erau cam 25.000 de ferme, dintre care 45% erau sovhozuri, iar 55% erau colhozuri. Suprafaţa medie a sovhozurilor era de 15.300 ha, de peste două ori mai mare decât cea a colhozurilor. Numărul sovhozurilor era cu mult mai mare în partea asiatică a Uniunii Sovietice.
  • Совхо́з ( — сокращение от Советское хозяйство или Совместное хозяйство — государственное сельскохозяйственное предприятие в СССР. В отличие от колхозов, являвшихся добровольными кооперативными объединениями крестьян, созданными на средства самих крестьян, совхоз управлялся государством. Работающие в совхозах были наёмными работниками, получавшими фиксированную заработную плату в денежной форме, в то время как в колхозах до середины 1960-х использовались трудодни.
  • Sovchos var jordbrukskollektiv i det forna Sovjetunionen som helt eller delvis ägdes av staten. Sovchoserna var vanligtvis större enheter än Kolchoser.
  • SSCB’de devlet mülkiyetindeki tarım işletmeleri. Sovhozlar 1917 Ekim Sovyet Devrimi’den sonra, Kooperatif mülkiyeini gerçekleştiren kolhozların yanında devlet çiftlikleri olarak kuruldu. Sovhozlar, Tarım sanayisini gerçekleştiren tarım fabrikaları niteliğindeydi. Doğrudan tarımsal üretimin yanısıra kolhozlra örnek olma işlevi de vardı. Traktör ve makina bakımından tam donanımlı, çok sayıda teknisyen, mühendis, tarım ve hayvancılık uzmanının çalıştığı çiftliklerdi. Yöneticileri devletçe atanır ve çiftliğin bağlı olduğu bakanlığa karşı sorumluydu. Sovhoz çalışanları, sürekli işçilerdi. Tarımsal üretimin elde edildiği sovhozlar, 5 yıllık planlara bağlı orak işletilirdi. Ortalama bir sovhoz 16.300 hektardır; bunun 5.300 hektarı ekilir. Bir sovhozda yaklaşık 62.000 hayvan, 57 traktör, 18 hasat makinası, 25 kamyon vardır.
  • Радгосп (радянське господарство), держ. с. -г. підприємство. За сов. теорією найвища, «послідовно-соц. » форма сіль. господарства, с. -г. фабрика, з націоналізованими засобами виробництва й найманою робочою силою, чим відрізняється від колгоспу, комуни та товариства спільної обробки землі. У 1919-20, як частина системи воєнного комунізму, Р. запроваджувалися більшовиками примусово шляхом відбирання від селян розділеної ними поміщицької землі та реманенту. На Україні до літа 1919 так було створено 1 256 P. , що мали 1,2 млн десятин землі (більше, ніж у Росії); крім тО'ГО, 1,2 млн десятин землі відібрано в укр. селян для цукрової й гуральняної промисловості. Освоїти ж Р. спромоглися менше пол. цих земель. Запровадження Р. (разом з комунами) викликало сел. повстання, і тому VIII конференція РКП(б) у грудні 1919 ухвалила сповільнити утворення Р. в Україні. У 1920 їх залишилося лише 571 з 375 700 (переважно у Степу), 1923 — 423 з 221 980 десятин землі (0,65%) всієї). За НЕП Р. були об'єднані у різні трести, існувало також бл. 100 P. , що належали окремим пром. зав. для прохарчування робітників. У 1925 Р. Укррадгосптресту здавали селянам в оренду понад 20% своїх земель за пол. врожаю, бо не могли самі їх обробити. У 1927 Р. мали лише 1,8% всіх основних фондів сіль. господарства, 0,9% худоби й 4,9% всього реманенту. Держава, субсидіюючи P. , виділяла їм трактори і машини у першу чергу, намагаючися зробити їх зразковими господарствами. Під час колективізації сіль. господарства P. , з допомогою своїх політ. відділів, сприяли насильницькому утворенню колгоспів. Одночасно у КПСС виник рух перетворення колгоспів на P. , а також ухвалено організувати у степ. районах нові величезні зернові Р. -фабрики (т. зв. гігантоманія, 1929-32 в УРСР і Криму — 36). Деякі з них мали понад 100 000 га землі, а сер. — 53175 га. Їм виділялися найкращі імпортні машини й великі капітали, проте вони були нерентабельні й малопродуктивні, і тому 1932 їх розукрупнено. Всіх трестованих Р. в УРСР на початку 1934 було 768. Крім того, було ще багато т. зв. приписних P. , що належали окремим пром. підприємствам та установам. Всі Р. УРСР мали 1934 З 404 000 га посівів, 11 828 тракторів, 309 000 гол. робочої худоби, 703 000 гол. великої рогатої худоби (у тому ч. 292 000 корів), 1 262 000 свиней та 631 000 овець і кіз. Пізніше почали створюватися спеціалізовані підміські Р. для постачання харчів населенню міст. Р. виникли також в системі НКВС, у яких працювали в'язні. Характеристика сер. Р. в УРСР (всіх систем) У сер. на 1 Р. припадало | 1940 | 1958 | 1969 Всього радгоспів | 929 | 816 | 1543 Працівників | 326 | 578 | 635 Основних фондів (тис. карб. ) | 274* | 1206 | 2 991 Землі (га) | 4 240 | 6 537 | 6 061 Посівів (га) | 2485 | 4229 | 3746 Тракторів (штук) | 15 | 27 | 40 Вантажних авт (штук) | 4 | 18 | 26 Електрики (тис. квт. -год. ) | 56** | 290 | 882 Всієї тяглової сили (кінської сили)*** 489 | 3 410 | 6 858 Великої рогатої худоби | 448 | 1165 | 1833 у тому ч. корів | 174 | 407 | 685 Свиней | 576 | 2 012 | 1277 Овець і кіз | 587 | 1356 | 1058 Зерна, валовий збір (т) | 1 665 | 3 352 | 3 932 М'яса й сала (т) | 57, | 157 | 194 Молока (т) | 381 | 976 | 1612 За карб. 1961. За цінами 1940 — 1 624 тис. карб. Приблизно. Включає потужність моторів без навантаження, робочих волів та коней; підсумовано за коефіцієнтом мех. кінських сил. У 1945 в УРСР було 784 Р. всіх систем; вони мали 1 172 000 га посівів, 198 000 працівників і 6 400 тракторів. Дальше зростання Р. в УРСР таке: 1958 — 816, 1960 — 902, 1965 — 1 343, 1970 — 1 605. На поч. 1960-их pp. в КПСС виник досить сильний напрям, що обстоює поступове перетворення усіх колгоспів на Р. Розміри сер. Р. в Україні видно з табл. Її можна порівняти з табл. сер. розмірів колгоспу (див. стор. 1075). У 1969 на сер. колгосп припадало 553 двори, бл. 650 працездатних робітників, 2 600 га посіву, 1360 гол. великої рогатої худоби (у тому ч. 441 корова), 1 025 свиней, 668 овець та кіз. Сер. P. , отже, був приблизно на ⅓ більший, ніж сер. колгосп. Найбільші Р. є у Степу, сер. — на Лівоі Правобережжі, найменші на Поліссі й Західній Україні. 1970 в Україні Р. належало 21,7% усіх с. -г. земель, колгоспам — 77,1%. Однак, Р. дали лише 14,9% всієї валової продукції сіль. господарства, колгоспи — 52,0%. Отже, продуктивність землі у Р. була дещо вища, ніж у колгоспах, але і в колгоспах і Р. значно нижча, ніж у присадибних господарствах. Товарність Р. також дещо вища (1970 вони здали державі 38% свого валового збору зерна), ніж у колгоспів (33%). Р. є вигідні для держави тим, що вони трохи продуктивніші і більш товарні, ніні колгоспи, і тим, що держава платить Р. на ⅓ нижчі заготівельні ціни, ніж колгоспам, а потім перепродує їхню продукцію промисловості та міським споживачам з великим монополістичним зиском, що надходить до держ. бюджету як податок з обігу. Нижчі ціни, що їх держава тепер платить Р. порівняно з колгоспами, пояснюються потребою підвищити життєвий стандарт та реальні доходи колгоспників. У Р. України фактична оплата 1 людино-дня у 1960 була 2,22 карб. , у колгоспах — лише 1,19 карб. , у 1964 відповідно 2,88 а 2,26 карб. При тому, колгоспник працює у колгоспі протягом доби більше, ніж робітник Р. (за даними з липня 1963 — 37% часу на добу, робітник Р. — 29,5%, промисловості — 28,7%). Робочий день колгоспника не нормований, а робітник Р. працює лише 7 год. , як у промисловості. Крім того, заробітна платня робітників Р. постійна (від 1968 з 2,34 до 3,10 карб. на день на кінноручних і 2,63 до 6 карб. на механізованих роботах), у колгоспах гарантована лише мінімальна платня, а кінцева залежить від врожаю та держ. заготівель. Держ;. ціни на машини, пальне, будів. матеріали, хім. добрива тощо тепер однакові у Р. і колгоспах, але колгоспи мусять ще дамі оплачувати перевіз цих вантажів залізницями. Не зважаючи на те, що у Р. зарплата вища й машин більше, ніж у колгоспах, собівартість більшости видів продукції у Р. дещо нижча або така сама, як і в колгоспах (дані 1970). Але таму що держава платить Р. нижчі заготівельні ціни, ніж колгоспам, собівартість у Р. часто не покривається, і вони мають значно більші збитки, ніж колгоспи. Так, 1970 продукція м'яса в Україні дала на кожному центнері колгоспам бл. 15% збитків, а Р. — бл. 28%; зерна 40% і 15% прибутку; молоко й яйця були однаково прибуткові. Раніше нерентабельність Р. була ще більша. Економіку Р. дещо поліпшує за останній час спеціалізація. Протягом 1958 — 64 кількість спеціалізованих зернових Р. зменшилася з 16% до 1%, натомість значно зросла кількість ін. Так, 1969 18,1% Р. спеціалізувалися на овочах та городині, 22,0% на молоці й м'ясі, 13,1% на плодових і виноградництві, 10,2% на птахівництві, 8,4% на буряківництві. В РРФСР питома вага Р. у сіль. госпві є значно більша, ніж в Україні. 1970 їм належало 53,5% всіх с. -г. земель, а колгоспам 45,6%. Р. в РРФСР упривілейовані тим, що держава платить їм за їх продукцію ціни на 15-100% вищі, ніж в Україні. Оплата праці в рос. Р. теж на 8,4% вища, ніж в Україні (дані 1965-67). Екон. виправдання така дискримінація укр. Р. не має.
dbpprop:audioProperty
  • listen
  • ru-sovkhoz.ogg
dbpprop:hasPhotoCollection
dbpprop:wikiPageUsesTemplate
rdfs:comment
  • A sovkhoz listen, typically translated as state farm, is a state-owned farm. The term originated in the Soviet Union, hence the name. The term is still in use in some post-Soviet states, e.g. , Russia and Belarus. It is usually contrasted with kolkhoz, which is a collective-owned farm.
  • Ein Sowchos war in der Sowjetunion ein landwirtschaftlicher Großbetrieb. Im Gegensatz zu den kollektiv bewirtschafteten Kolchosen war eine Sowchose ein Landwirtschafts-(groß-)betrieb im Staatsbesitz mit angestellten Lohnarbeitern. Ursprünglich wurden sie seit 1919 aus staatlichen und privaten landwirtschaftlichen Gütern gebildet, um den Bauern die Vorzüge der gemeinschaftlichen Wirtschaft zu demonstrieren.
  • Sovchoz (rusky Совхоз, zkratkové slovo z Советское хозяйство) byl státem vlastněný zemědělský podnik v bývalém SSSR. Po pozemkové reformě a násilné kolektivizaci ve 20. a 30. letech v SSSR se základní zemědělskou jednotkou stal sovchoz a kolchoz (kolektivní zemědělské družstvo). Zemědělci byli nuceni vstoupit do jednoho z nich. Sovchoz obvykle vznikl konfiskací větších statků a půdy.
  • Sovjós o sovjoz (Совхоз) es un neologismo ruso, derivado de la abreviatura de «Sovétskoye Jozyáistvo» (explotación del consejo o soviet), utilizado para denominar a las explotaciones agrícolas que en la extinta Unión Soviética no tenían carácter cooperativo, sino que dependían directamente del Estado. Aunque hay precedentes en la época de Lenin, se empezó a poner de forma forzada y rápida con la colectivizacion de Stalin en 1929.
  • Sovhoosi (ven. совхо́з, сове́тское хозя́йство, sovhoz, sovetskoje hozjaistvo) oli Neuvostoliitossa valtion omistama maatila, erotukseksi kolhoosista, joka periaatteessa toimi osuustoimintaperiaatteella. Sovhoosien työntekijät saivat myös vakituista palkkaa, erotuksena kolhooseihin joitten ihmiset jakoivat saamansa rahat. Kuten kolhooseissakin, olivat sovhoosien ihmiset sidottuja siihen sovhoosiin johon he olivat syntyneet.
  • Un sovkhoze était une ferme d'État en URSS. Le mot est la contraction de Советское хозяйство, soit conseil de foyer. Les sovkhozes furent créés lors de l'expropriation des koulaks lors de la campagne de collectivisation lancée par Staline après 1928. Une personne travaillant dans un sovkhoze est un sovkhoznik . Dans un sovkhoze, les agriculteurs sont salariés et ne sont propriétaires de rien. Les salaires ne sont pas (ou peu) indexés sur la productivité du sovkhoze.
  • I Sovchoz, in russo Совхоз (abbreviazione di Советское хозяйство, sovetskoe chozjajstvo) erano delle aziende agricole statali create in Unione Sovietica in seguito alla collettivizzazione delle terre e dei mezzi di produzione avvenuta intorno agli anni trenta. I contadini che vi lavoravano, i sovkhozniki, erano a tutti gli effetti dipendenti dello Stato: l'intero raccolto era proprietà statale, e i contadini ricevevano una retribuzione regolare.
  • ソフホーズ（Совхоз）とは、「Советское хозяйство」（ソビエト農場）の略称で、ソ連における大規模国営農場のことである。 国の計画にもとづいて農業生産を営み、生産物は国に引きわたされる。 生産する作物は政府から指令され、買い上げ価格まで政府の決定による。
  • Een sovchoz was een collectieve staatsboerderij ten tijde van de Sovjet-Unie. In tegenstelling tot op de kolchozen was op deze boerderijen alles eigendom van de staat. De machines werden gehuurd van verhuurbedrijven en de mensen die er werkten waren in dienst van de staat.
  • Sowchoz – państwowe przedsiębiorstwo rolne, charakterystyczne dla gospodarki ZSRR, odpowiednik polskich PGR-ów. Sowchozy, w odróżnieniu od kołchozów, były tworzone z ziemi zarekwirowanej od dawnych wielkich właścicieli ziemskich w ramach reformy rolnej, a nie od indywidualnych, drobnych rolników. Cały majątek sowchozów należał zatem od początku tylko do państwa, zaś status zatrudnionych w nich ludzi miał charakter pracowników najemnych.
  • Sovkhoz é tipicamente traduzido como fazenda estatal. Inicialmente, foram criados pelo estado confiscando grandes terras. Diferem dos kolkhoz por estes serem a combinação de várias fazendas pequenas aglomeradas. Em 1990, a URSS tinha 25.500 fazendas, sendo 45% sovkhoz e 55% kolkhoz. O tamanho médio dos sovkhoz era duas vezes maior que do kolkhoz.
  • Sovhozul, tradus de obicei prin fermă de stat, era un tip de fermă agricolă în Uniunea Sovietică care, în contrast cu colhozul, care era o proprietate de grup al membrilor lui, era direct în proprietatea statului. Membrul unui sovhoz era numit sovhoznic. În timpul colectivizării agriculturii iniţiată de Stalin, cei mai mulţi ţărani au fost obligaţi să intre în colhozuri sau în sovhozuri.
  • Совхо́з ( — сокращение от Советское хозяйство или Совместное хозяйство — государственное сельскохозяйственное предприятие в СССР.
  • Sovchos var jordbrukskollektiv i det forna Sovjetunionen som helt eller delvis ägdes av staten. Sovchoserna var vanligtvis större enheter än Kolchoser.
  • SSCB’de devlet mülkiyetindeki tarım işletmeleri. Sovhozlar 1917 Ekim Sovyet Devrimi’den sonra, Kooperatif mülkiyeini gerçekleştiren kolhozların yanında devlet çiftlikleri olarak kuruldu. Sovhozlar, Tarım sanayisini gerçekleştiren tarım fabrikaları niteliğindeydi. Doğrudan tarımsal üretimin yanısıra kolhozlra örnek olma işlevi de vardı.
  • Радгосп (радянське господарство), держ. с. -г. підприємство. За сов. теорією найвища, «послідовно-соц. » форма сіль. господарства, с. -г.
rdfs:label
  • Sovkhoz
  • Sowchos
  • Sovchoz
  • Sovjós
  • Sovhoosi
  • Sovkhoze
  • Sovchoz
  • ソフホーズ
  • Sovchoz
  • Sowchoz
  • Sovkhoz
  • Sovhoz
  • Совхоз
  • Sovchos
  • Sovhoz
  • Радгосп
owl:sameAs
skos:subject
foaf:page
is dbpedia-owl:Person/birthPlace of
is dbpedia-owl:Person/occupation of
is dbpedia-owl:birthPlace of
is dbpedia-owl:occupation of
is dbpprop:cityofbirth of
is dbpprop:laterwork of
is dbpprop:redirect of