| dbpprop:abstract
|
- The Soviet ruble or rouble was the currency of the Soviet Union. One ruble is divided into 100 kopeks, . The Soviet ruble was available in banknotes and foreign roubles form; also, several forms of virtual roubles were used for inter-enterprise accounting and international settlement in the Comecon zone.
- El ruble soviètic (en rus cоветский рубль, transcrit sovietski rubl; o simplement рубль, rubl) fou la unitat monetària de la Unió Soviètica. Un ruble estava dividit, com en l'actualitat, en 100 copecs. El seu codi ISO 4217 era SUR. Va reemplaçar el ruble de l'Imperi Rus i fou substituït pel ruble de la Federació Russa i per les diverses monedes sorgides de les exrepúbliques soviètiques. En la seva història hi va haver diversos rubles soviètics diferents, ja que tingueren lloc quatre revaluacions: els anys 1923 (segons una taxa de canvi de 100 antics rubles per un de nou), 1924, 1947 i 1961 .
- Sovětský rubl byl zákonným platidlem zaniklého Sovětského svazu. Byl platný v období od roku 1922 do konce roku 1991. ISO 4217 kód rublu byl SUR. Jeden rubl se sestával ze 100 kopějek. Každý oficiální jazyk celého státu (bylo jich 15) používal pro jednotnou měnu vlastní název, v některých případech zcela odlišných od ruského názvu. Všechny bankovky měly název měny vytisknutý v jazycích všech svazových republik. Současné názvy nezávislých měn některých středoasijských států jsou místním názvem pro tehdejší rubl.
- El rublo fue la unidad monetaria de la Unión Soviética. Un rublo es dividido en 100 kopeek .
- Le rouble soviétique (SUR) fut l'unité monétaire de l'Union des républiques socialistes soviétiques (URSS) de 1922 à 1991, année à partir de laquelle il fut graduellement remplacé par le rouble russe et par les monnaies nationales des pays issus de l'URSS. Dans certains de ces pays le rouble soviétique continuait encore à circuler un certain temps après la dissolution officielle de l'URSS le 26 décembre 1991. Le rouble était divisé en 100 kopecks.
- A szovjet rubel a Szovjetunió hivatalos pénzegysége volt. Váltópénze a kopejka (100 kopejka = 1 rubel). 1923. január 1-jén vezették be először, 100:1 arányban váltotta fel az 1922-es év folyamán használt szovjet-orosz rubelt. Ekkor még csupán papírpénz formájában létezett. Fájl:Old roubles. JPG 1947 előtti szovjet érmék és bankjegyek 1924. március 7-én vezették be az aranyrubelt, mely 1:50 000 arányban váltotta fel az első szovjet rubelt. Az alapegység a cservonyec volt, amely 10 rubelnek felelt meg és aranyfedezete volt a harmincas évekig. 1924-ben kezdték verni a váltópénzt (1/2, 1, 2, 3, 5 kopejkás bronzérme, 10, 15, 20 kopejkás valamint 1/2 rubeles és 1 rubeles ezüstpénz). Az ezüst váltópénzt 1931 után nikkel 10, 15 és 20 kopejkások váltották fel, a 1/2 és 1 rubeles eltűnt. Az 1930-as években 1, 3, 5 rubeles, valamint 1, 3, 5 és 10 cservonyec címletű bankjegyek voltak forgalomban. A második világháború során a rubel elértéktelenedett, ezért 1947-ben pénzreformot hajtottak végre, 1:10 arányban új rubelt vezettek be, a cservonyec megszűnt. Az új címletek: 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 rubel. Az érmék változatlanok maradtak. 1961-ben új, erős rubelt vezettek be, a pénz újabb 1:10 arányú beváltásával (elvileg 1 amerikai dollár 0,7 rubelnek felelt meg). Új 10, 15, 20 kopejkás érme jelent meg, újra bevezették az 50 kopejkást és az 1 rubeles érmét. A bankjegyek Lenin arcképét vagy a moszkvai Kremlt ábrázolták. 1991-ben a Szovjetunió összeomlásakor új bankjegysorozatot vezettek be, valamint új érméket is (10, 50 kopejka, 1, 5 rubel). Megjelent a 200, 500 és 1000 rubeles is, ami az infláció meglódulását mutatja. A szovjet rubelt a legtöbb új állam saját új valutájára, vagy ideiglenes fizetőeszközre cserélte le. A szovjet bankjegyeket és érméket Oroszországban 1992-1994 között az új, orosz rubellel cserélték fel.
- Il rublo è stata la valuta dell'Unione Sovietica. Un rublo era diviso in 100 kopeki, kopecki, o copechi .
- Rubel var valutaen som ble benyttet i Sovjetunionen. En rubel ble delt opp i 100 kopek .
- Rubel radziecki (ros. Советский рубль) - waluta używana w ZSRR. Rubel dzielił się na 100 kopiejek.
- Советский рубль — валюта СССР с 1923 года по 26 декабря 1991 года. До 1947 года имел параллельное хождение с червонцем. Первый рубль РСФСР выпущен в 1919 в виде кредитного билета. Дизайн большинства советских купюр разработал выдающийся русский гравёр и художник Иван Иванович Дубасов. В СССР, начиная с 1924 года и вплоть до 1992 года, бумажные денежные знаки достоинством до 10 рублей выпускались казначейством и именовались Государственными казначейскими билетами, от 10 рублей и выше — Госбанком и именовались Билетами Государственного Банка СССР. Советский рубль после денежной реформы 1 января 1961 года был формально равен 0,987412 г золота, но возможности обменять рубли на золото не существовало. В настоящее время рубль не имеет золотого эквивалента.
- Ру́бль (українська назва — карбо́ванець) — основна російська і радянська грошова одиниця, що виникла на початку 14 ст. , але до початку 18 ст. була тільки лічильною одиницею. Містила в собі 100 «новгородських денег» (або 200 «московських денег»), що з 1535 дістали назву «копейних денег», або копійок. Реальною срібною монетою на 100 копійок, рівною певний час західньоєвропейському талерові, карбованець став з 1704 р. З 1715 рубль карбовано аж до 1924. В Україні запроваджено в обіг з почтаку 18 ст. ; . В СРСР карбованець випускаються Державним Банком СРСР у деномінаціях 100, 50, 25 і 10 карбованців та Державню Скарбницею СРСР в деномінаціях 5, 3 й 1 карбованців та 1 карбованець міднонікльовий. Серед інших карбованець має також напис українською мовою — «карбованець». Оскільки банкові чеки в СРСР були не дуже поширені, більшість прямих розрахунків велося готівкою і тому кількість карбованців в обігу була надзвичайно велика. Карбованці друкувалися в Москві й Ленінграді. Республіканський відділ Державного Банку СРСР у Києві одержував резервний приділ карбованців з Москви раз на місяць, а випускав карбованці в обіг тільки за директивами Москви кожного третього дня; т. ч. уряд УРСР забезпечений власними фінансами тільки впродовж трьох днів. Купівельна сила карбованця здиференційована державою залежно від типів ринків та цін. Так, 1973 у Києві, на харчових базарах, купівельна сила карбованця становила тільки 65% того, що в державних крамницях, а в інвалютних крамницях, що продають за закордонні «сертифікатні» карбованці (що їх надсилають емігранти додому, привозять туристи тощо) була на 57% вища, ніж у державних харчових крамницях. Карбованецб був суто внутрішньою, не вільнообмінною валютою; вивіз і ввіз карбованців через кордон у сумах більших, ніж 30 карбованців на особу був заборонений. За кордоном карбованців в обігу не існувало, хоч всі зовнішні торгівельні й платіжні розрахунки перечислялися на карбованці за паритетами валют, то визначаються Державним Банком СРСР щомісяця. У 1950, головним для розрахунків з закордоном, карбованець було поставлено на високу золоту базу (0,222168 г), хоч його купівельна сила всередині країни була тоді на 45% нижча, ніж перед війною. 15 листопада 1960 золотий «вміст» карбованця підвищено до 0,987412 г і одночасно замінено 10 старих карбованців на один новий. Цим карбованець здевальвавано на 55,5%, але його вартість і далі завищена. Держбанк купував один грам золота за один карбованець, проте на чорному ринку в Одесі за один карбованець можна було купити лише 0,07 г золота станом на 1973 р.. Один американський долар на чорному ринку в Одесі коштував 20 карбованців у 1955, 28 карбованців у 1960, 2,6 карбованця у 1965, 6,15 карбованця у 1970 і 5 карбованців у 1973. Натомість «сертифікатний» карбованець у Нью-Йорку коштував у 1973 2,60 долара. Політика завищення карбованця призводила до того, що експорт товарів з СРСР і з України є менше вигідний, ніж імпорт; одержання кредитів за кордоном є вигідніше, ніж надавання позик за кордон, а також дуже вигідно одержувати гроші й пакунки, як і вести обрахунки з туристами з-за кордону. Хоч карбованець не є вільнообмінною валютою, зміни вартості закордонних валют змушують Держбанк СРСР постійно змінювати паритети карбованця, а це, хоч і сповільнено, впливає на купівельну силу карбованця всередині країни через ціни експортних та імпортних товарів, бо держава мусить порівнювати ціни і виплачувати їх внутрішнім продуцентам і споживачам у карбованцях.
- 蘇聯盧布 （俄文：рубль）是蘇聯發行的貨幣。輔幣單位戈比，1盧布=100戈比。在1950年代到蘇聯解體前，蘇聯盧布和美元一樣，也是一種儲備貨幣。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
