| dbpprop:abstract
|
- Sofia Vasilyevna Kovalevskaya (15 January 1850 – 10 February 1891), was the first major Russian female mathematician, responsible for important original contributions to analysis, differential equations and mechanics, and the first woman appointed to a full professorship in Northern Europe. There are some alternative transliterations of her name. She herself used Sophie Kowalevski (or occasionally Kowalevsky), for her academic publications. After moving to Sweden, she called herself Sonya.
- Sofja Wassiljewna Kowalewskaja war eine russische Mathematikerin und die erste Mathematikprofessorin überhaupt (1889 Stockholm). Zu Sofja Kowalewskaja gibt es viele verschiedene Namensversionen: In englischen Arbeiten heißt sie meistens Sofia Kovalevskaia oder Kovalevskaya; weil in den westeuropäischen Ländern unbekannt war, dass es in Russland auch eine weibliche Form des Nachnamens gibt, wird sie in Westeuropa bis heute häufig unter dem Namen ihres Mannes Kowalewski (auch Kowalewsky oder Kovalewsky) geführt; ihr Vorname wurde in Deutschland zumeist zu Sonja, in Frankreich zu Sophie. Im Folgenden wird die deutsche Transkription ihres russischen Namens, natürlich in der weiblichen Form, verwendet. Sofja Kowalewskaja war eine sehr vielseitige Frau, die nicht nur in Mathematik Bedeutendes leistete, sondern auch mit ihren 1889 erstmals erschienenen Kindheitserinnerungen großen Erfolg hatte. Sie war außerdem eine politisch sehr bewusste Frau, die sich aktiv für das Recht aller Frauen auf Ausbildung einsetzte.
- Sofia Vasílievna Kovalèvskaia (Софья Васильевна Ковалевская, Moscou, 15 de gener de 1850 – Estocolm, 10 de febrer de 1891), matemàtica russa. Va viure la seva infantesa a Palibino. A més de la seva germana, dos dels seus oncles van influir notablement en la seva vida. Un d'ells, un autèntic amant de la lectura, encara que no era matemàtic l'apassionava aquesta ciència; el seu altre oncle li ensenyava ciències i biologia. Als tretze anys va començar a mostrar molt bones qualitats per a l'àlgebra però el seu pare, a qui li horroritzaven les dones sàvies, va decidir frenar els estudis de la seva filla. Encara així Sofia va seguir estudiant pel seu compte amb llibres d'àlgebra, en part prestats per un veí físic, i allò que mai no havia estudiat ho va anar deduint a poc a poc. Els anys de la seva adolescència van ser anys de rebel·lia, l'època de les grans revolucions i manifestacions de segle XIX en les quals el socialisme feminista anava guanyant terreny. Fins llavors a les dones se'ls impedia l'accés a la universitat, per la qual cosa es contreien matrimonis de conveniència. Això és el que va fer Sofia per escapar del control patern i poder estudiar. Així es va casar amb Vladimir Kovalevski i va marxar a Heidelberg, on tampoc no la van deixar accedir a la universitat excepte com a oient. Aviat va atreure l'atenció dels professors que la van recomanar per a la universitat de Berlín, on era professor Karl Weierstrass, considerat el millor matemàtic de l'època. Allà tampoc no era permès l'accés de les dones a les universitats, però Weierstrass va accedir a treballar amb ella en privat. La col·laboració amb Weierstrass fou profitosa i en aquella època realitzà treballs d'importància sobre equacions diferencials en derivades parcials, funcions abelianes i la dinàmica dels anells de Saturn. Aquest darrer treball li valgué el doctorat per la universitat de Göttingen el 1874. Després del suïcidi del seu marit, el 1883, i amb l'ajuda de Gösta Mittag-Leffler, Sofia va poder treballar a prova durant un any a la universitat d'Estocolm, lloc que esdevingué permanent qun fou nomenada professora de per vida el 1889. Durant aquest temps Sofia va militar activament en els moviments socialistes, fet que li valgué l'enemistat del professorat més conservador. Fou també l'època en què escrigué un important article sobre la rotació de cossos sòlids respecte a punts fixos, que més tard seria premiat per l'Acadèmia de Ciències de París, l'any 1888. Després d'un viatge per França l'any 1891, morí de tuberculosi a Estocolm aquell mateix any.
- Sofia Vasílievna Kovalévskaya (en ruso Софья Васильевна Ковалевская). , fue la primera matemática rusa de importancia y la primera mujer que consiguió una plaza de profesora universitaria en Europa. Perteneciente a la etnia gitana, su nombre en ocasiones se translitera como Sophie, Sonya, Sonja o Sonia. Su apellido Kovalévskaya significa «la mujer de Kovalevski».
- Sofja Vasiljevna Kovalevskaja oli venäläinen matemaatikko, ensimmäinen venäläinen naismatemaatikko ja maailman ensimmäinen nainen matematiikan professorin virassa. Joissakin yhteyksissä hänestä käytetään nimeä Sonja (Соня) ja sukunimi esiintyy maskuliinisessa muodossa Kovalevski.
- Sofia Vassilievna Kovalevskaïa est une mathématicienne russe née à Moscou le 15 janvier 1850 et morte à Stockholm le 10 février 1891.
- Fájl:Kovalevskaïa. jpg Szofja Kovalevszkaja Szofja Vasziljevna Kovalevszkaja, oroszul: Софья Васильевна Ковалевская, orosz matematikus.
- Fu la prima donna russa matematico e fisico, ed anche la prima donna in Europa ad ottenere una cattedra universitaria. A volte il suo nome compare nelle pubblicazioni come Sonya Kowalevski (oppure, occasionalmente, Kowalevsky).
- ソフィア・ヴァシーリェヴナ・コワレフスカヤ（Софья Васильевна Ковалевская, Sofja Vasiljevna Koval'evskaja, 1850年1月15日（ユリウス暦1月3日）モスクワ - 1891年2月10日（ユリウス暦1月29日）ストックホルム）はロシアの数学者。愛称はソーニャ、コワレフスカヤはコヴァレフスカヤとも訳される。ロシアでは初めて、ヨーロッパを含めても3番目に大学教授の地位を得た女性である。ちなみに1番目はラウラ・バッシ、2番目はマリア・アニェージ（Maria Gaetana Agnesi）で、いずれもイタリア人である。
- Sofia Vasiljevna Kovalevskaja, was de eerste grote Russische vrouwelijke wiskundige. In 1889 was zij ook de eerste vrouw die in Europa tot een volledig hoogleraarschap werd benoemd. Er zijn enkele alternatieve spellingen voor haar naam in gebruik. Zelf gebruikte ze in academische publicaties Sophie Kowalevski (of af en toe Kowalevsky).
- Sofja Vasiljevna Kovalevskaja (russisk Софья Васильевна Ковалевская, født 3. januar 1850 i Moskva, død 29. januar 1891 i Stockholm) var en russisk matematiker og den første kvinnelige professor i matematikk noen sinne (1889 Stockholm). Sofja Kovalevskaja var en kvinne med mange sider, og hadde betydning ikke bare innen matematikk. Hun hadde også suksess med sine Barndomserindringer, som ble publisert i 1889. Hun var dessuten politisk svært bevisst og kjempet aktivt for kvinners rett til utdannelse.
- Zofia Wasiljewna Kowalewska (ros. Софья Васильевна Ковалевская) (15 stycznia 1850 w Moskwie, zm. 10 lutego 1891 w Sztokholmie) – rosyjska matematyczka, polskiego pochodzenia. Żona paleontologa Włodzimierza Kowalewskiego. Ojciec Kowalewskiej, Wasilij Wasiljewicz Krukowski, był oficerem pochodzenia polskiego (potomkiem Korwin-Krukowskich), matka Jelizawieta Fiodorowna Schubert pochodziła z Niemiec. Zamiłowanie do matematyki zaszczepili jej nauczyciel Józef Malewicz oraz wuj Piotr Wasiljewicz Korwin-Krukowski. Uczyła się podstaw rachunku różniczkowego w Petersburgu. W 1868 poślubiła paleontologa Włodzimierza Kowalewskiego. Po wyjściu za mąż wyjechała z mężem do Niemiec i studiowała matematykę w Heidelbergu a potem w Berlinie pod okiem Karla Weierstrassa. W 1884 jako jedna z pierwszych kobiet na świecie uzyskała stopień profesora na Uniwersytecie w Sztokholmie. Jej prace dotyczą głównie równań różniczkowych, ale także mechaniki i optyki. Była także utalentowaną pisarką. Opublikowała kilka powieści i dramatów i pisywała do gazet.
- Sofia Vasilyevna Kovalevskaja foi uma matemática russa. Foi a primeira mulher a ser nomeada para a Academia de Ciências da Rússia e a terceira a conseguir um cargo académico, como Professora na Universidade de Estocolmo. Filha de um oficial de artilharia de origem polaca. Em 1868, casou com Vladimir Kovalevsky e mudou-se para Heidelberg, na Alemanha, onde o marido que era paleontólogo tinha conseguido uma posição académica. Sofia tentou ingressar no curso de matemática da universidade local, que não aceitava senhoras como alunas, mas permitiu que assistisse informalmente às aulas. Em Berlim, os seus estudos continuaram enquanto aluna particular do conceituado matemático Karl Weierstrass. Em 1874 Kovalevskaja publica três estudos inéditos que lhe permitiram obter o grau de doutora pela Universidade de Göttingen. De regresso à Rússia, torna-se editora da secção de ciências de um jornmal de São Petersburgo e escreve uma novela literária. Entretanto, a sua família estava em sérios problemas financeiros que acabaram por causar o suicídio do marido. Após cinco anos de afastamento, Kovalevskaja regressa à matemática em 1882, com uma alocução na Academia de Ciências local e dois anos depois é convidada para leccionar na Universidade de Estocolmo. As principais contribuições foram no campo das derivadas parciais e funções Abelianas. Em 1889 ganhou o Prémio Brodin da Academia de Ciências de França.
- Sofia Vasilievna Kovalevskaya a fost prima mare femeie matematician din Rusia şi prima femeie din lume care a obţinut un doctorat la matematică.
- Со́фья Васи́льевна Ковале́вская — русский математик и механик, с 1889 года член-корреспондент Петербургской АН. Жена Владимира Ковалевского, сестра Анны Жаклар. Первая в мире женщина-профессор.
- Sofia Kovalevskaja (Софья Васильевна Ковалевская), Sonja Kovalevsky, född 15 januari 1850 i Moskva i Ryssland, död 10 februari 1891 i Stockholm i Sverige, rysk matematiker och skönlitterär författare. Kovalevskajas far hette Vasilij Vasiljevitj Krukovskij och var officer vid det ryska artilleriet, senare general, av polskt ursprung. Han uppmuntrade tidigt Sofias intresse för matematik och naturvetenskap, och hon kom att studera matematik vid flera universitet i Tyskland; Heidelberg, Berlin och Göttingen. För att få tillstånd att studera utomlands ingick hon 1868 ett skenäktenskap med paleontologen Vladimir Kovalevskij. I Göttingen studerade hon för Karl Weierstrass (som var tvungen att undervisa henne privat då det var förbjudet för kvinnor att delta på offentliga föreläsningar i matematik) och uppnådde där doktorsgraden 1874. Hon flyttade till Sverige 1881 och på grund av sin stora begåvning kallades hon till Stockholms högskola för en lärartjänst av Gösta Mittag-Leffler där hon arbetade från 1883. År 1884 lyckades Mittag-Leffler ordna en professur åt henne vid Stockholms högskola och hon blev då sveriges första kvinnliga professor och världens första kvinnliga matematikprofessor. Det är att märka att Stockholms Högskola vid denna tid var privat och att hennes utnämning inte innebar något genombrott för kvinnors möjligheter att nå ämbeten på lika villkor som männen vid statliga högskolor. Hon arbetade bland annat med partiella differentialekvationer. Kovalevskaja blev 1885 föreslagen till inval i vetenskapsakademien, vilket flera av ledamoterna motsatte sig på grund av att hon var kvinna. Den ständige sekreteraren Georg Lindhagen menade att detta skulle gå emot stadgarna där det klart och tydligt stod "man". Inte förrän 50 år senare blev den första kvinnan invald i vetenskapsakademin. Under 1888 vann hon det prestigefyllda Prix Bordin för sin matematikavhandling Om en fast kropps rotation kring en fast punkt, som ansågs hålla så hög klass att hon belönades med den dubbla prissumman. Hon var även verksam inom skönlitteraturen. 1887 skrev hon tillsammans med Anne Charlotte Leffler dramat Kampen för lyckan och 1889 utgavs hennes självbiografiska roman Ur ryska livet: Systrarna Rajevski. Hon dog 1891 i Stockholm av influensa, förvärrad av lunginflammation, och är begraven på Norra begravningsplatsen i Solna. Idag finns även en skola uppkallad efter Sonja Kovalevsky. Sonja Kovalevskyskolan, som även driver ett gymnasium (Metapontum AB), ligger i Stockholm vid Kungliga Tekniska högskolans campus.
- Софія Василівна Ковалевеька народилась 15 січня 1850 р. в Москві. Батько її — Василь Васильович Крюковський був військовий. Він брав участь у трьох військових походах, був нагороджений найвищими військовими орденами і медалями. У 1858 р. в чині генерала генерала батько вийшов в відставку і переїхав з родиною до свого маєтку в с. Палібіно Вітебської губернії. Тут і пройшли дитячі роки Соні. Змалку в дівчини проявилися такі риси характеру, як зосередженість, наполегливість у досягненні мети і цілковита самостійність. Читати Соня навчилася сама. Пізніше до дітей взяли вчителів. Гувернантка-англійка вчила Соню хороших манер і англійської мови. Учитель Малевич викладав російську граматику, літературу, математику та інші предмети. Він був широко освіченою людиною, передовим педагогом. Спочатку арифметики Соня не любила, але згодом захопилась нею: вона розв'язувала задачі за допомогою різних комбінацій чисел, виявляючи в цьому неабияку кмітливість. Малевич дав їй вивчати двотомний курс арифметики французького математика Бурдона, написаний для студентів Паризького університету. Вивчення геометрії також ішло успішно. Інколи, вислухавши доведення вчителя, вона доводила деякі теореми по-своєму. Коли Соні сповнилось 11 років, під час зимового перебування родини Крюковських у Петербурзі викладачем математики то неї запросили лейтенанта флоту О. М. Страннолюбського. Вже на перших заняттях викладача здивувало те, що дівчина так швидко засвоювала перші поняття з вищої математики — поняття границі, похідної тощо, «начебто вона їх раніше знала». Соня пояснила: «У ту хвилину, коли ви пояснювали мені ці поняття, мені раптом пригадалося, що все це було написано в лекціях Остроградського, якими була обклеєна наша кімната, і саме поняття про границю здалося мені давно відомим». Щоб жити самостійно і вчитися, восени 1808 р. Софія Василівна вступає у фіктивний шлюб (який пізніше став фактичним) з Ковалевським Володимиром Онуфрійовичем. У житі Софії Василівни починається новий період: вона із захопленням відвідує лекції з фізіології професора Сєченова у Медичній академії, анатомію вивчає в лабораторії професора Грубера, біологію - у Мечникова, хімію - у Зініна і математику — в Страннолюбського. Така багатопредметність у навчанні пояснюється тим, що Софія Василівна готується складати екзамени на атестат зрілості. Крім цього, вона мріє стати лікарем, щоб бути ближче до народу і краще служити йому. Але склавши екзамени на атестат зрілості, вона віддає перевагу математиці. У тодішній Росії до вищої школи жінок не приймали. Тому подружжя Ковалевських разом із сестрою Софії Ганною виїжджають за кордон. У Гейдельберзі, де в університеті працювали видатні німецькі вчені Кірхгоф, Гельмгольц, Бунзен та ін. , вона добилася дозволу відвідувати лекції. Щотижня вона слухала по 22 лекції, з яких 16 – з математики. Навчання в університеті йшло дуже добре. Наприкінці 1870 р. Софія Василівна закінчує навчання в Гейдельберзі і переїздить до Берліна, щоб продовжувані математичну освіту в столиці Пруссії. У берлінському університеті працював тоді визначний учений-математик Вейєрштрасс — великий знавець вищих трансцендентних функцій, абелевих і особливо складних еліптичних та ультраеліптичних. Софію Василівну він прийняв дома і, уважно вислухавши її прохання, запропонував кілька завдані з математики. Завдання виявились досить складними, але Ковалевська з ними впоралась своєчасно. Переконавшись, що завдання розв'язані блискуче, Вейєрштрасс погодився працювати з нею двічі на тиждень по 2 години. Учитись у Вейєрштрасса було нелегко. Німецький математик Фелікс Клейн говорив, що інтелектуальні сила Вейєрштрасса більше пригнічувала слухачів, ніж сприяла їх самостійній творчості. Софія Василівна, працюючи у Вейєрштрасса вела власну творчу роботу. Першу невелику працю вона написала для математичного журналу, але вона не була надрукована через те, що до редакції кількома днями раніше надійшла аналогічна праця іншого автора. У цей період Софія Василівна написала три складних математичних праці. Перша з них називалася «Зведення де якого класу абелевих інтегралів третього рангу до інтегралів еліптичних», її дуже високо оцінив професор Вейєрштрасс. Друга її праця - «Про форму кільця Сатурна» — доповнювала дослідження Лапласа з цього питання. Третя праця— «До теорії диференціальних рівнянь у частинних похідних» узагальнювала відповідні дослідження самого Вейєрштрасса. До Вейерштрасса цю тему досліджував відомий французький математик Коші. Теорема, що її довела Ковалевська, належить до класичних, вона увійшла до математичних курсів університету під назвою «теорема Коші-Ковалевської”. У 1874 р. проф. Вейєрштрасс поставив питання перед Геттінгенським університетом про надання С. Ковалевській заочно і без екзаменів ступеня доктора філософії. Він писав, що С. Ковалевська сильна в усіх галузях математики і що кожна і її трьох праць може бути достатньою підставою для присудження їй степеня доктора наук. Математичний факультет університету розглянув ці праці і дав їм найвищу оцінку. На підставі постанови факультету рада Геттінгенського університету в липні 1871 р. ухвалила надати С. В. Ковалевській без екзамену і диспуту, заочно ступінь доктора філософії і найвищою відзнакою. Того ж року Ковалевська повертається до Петербурга. Зайняти посаду викладача математики у вищій школі вона не могла, бо це було жінкам категорично заборонено. Софія Василівна змушена була відійти на деякий час від наукової роботи. Вона поринула у літературно-публіцистичну діяльність писала для газет наукові нариси і театральні рецензії. У домі Ковалевських можна було зустріти таких визначних учених, як Сєченов, Менделєєв, Чебишов, письменників — Тургенєва, Достоєвського та ін. Ковалевська показує свої математичні праці Чебишову. Він дав їм високу оцінку за свіжість, глибину думок і порадив одну з них прочитати на VI з'їзді природодослідників і лікарів, що мав відбутися у Петербурзі в 1879 р. Доповідь Ковалевської на тему «Зведення деякого класу абелевих інтегралів третього рангу до еліптичних інтегралів” вислухали з великою увагою. Видатні вчені М. Є. Жуковський і К. А. Тимирязєв щиро радили їй працювати й далі в цій галузі, бо вона «народилася для математики». У 1880 р. Ковалевська переїжджає в Москву і просить дозволу складати екзамени на ступінь магістра, але її прохання було відхилено. У 1881 р. вона виїхала у Берлін, а потім у Париж. Але і тет не змогла знайти місця викладача у вищій школі. Того ж 1881 р. Ковалевська повернулася до Росії. У серпні 1883 р. VII з’їзд природодослідників і лікарів, що відбувся її Одесі, одноголосне обрав Софію Василівну головою математичної секції. Тут було зачитано дві доповіді - доктора філософії С. В. Ковалевської і професора Московського університету Л. Є. Жуковського. Доповідь, С. В. Ковалевської „Про інтегрування диференціальних рівнянь з частинними похідними, що визначають заломлення світла в прозорому кристалічному середовищі» викликала великий інтерес. Наступного, 1884 р. Софія Василівна зробила доповідь на цю саму тему на засіданні Паризької академії наук. Пізніше її було надруковано в записках Паризької академії наук і Стокгольмської академії наук. Праця була високо оцінена вченими всього світу, вона принесла авторці широку популярність у наукових колах. На VII з'їзді природодослідників Софія Василівна зустрілась з професором Стокгольмського університету Міттаг-Леффлером і дістала запрошення зайняти посаду приват-доцента в новому Стокгольмському університеті. Ковалевська дала згоду і незабаром була запрошена в Стокгольм офіційно. До Стокгольма Софія Василівна приїхала в листопаді 1883 р, а з січня 1884 р. почала читати лекції про диференціальні рівняння з частинними похідними. У першому семестрі вона читала лекції німецькою мовою, а до початку другою семестра оволоділа шведською мовою настільки, що читала цією мовою лекції шведським студентам. Рада університету обрала С. В Ковалевську штатним ординарним професором. Шведські газети помістили її портрети і біографію. Професор Міттаг-Леффлер одержував листи від газетярів Парижа, Лондона і Відня з проханням надіслати портрет і біографію С. В. Ковалевської. Наступного року в Стокгольмському університеті С. В. Ковалевській запропонували читати, крім лекцій з чистої математики, курс лекцій з механіки. Поряд з читанням лекцій в університеті Софія Василівна наполегливо проводила дослідження. Світову славу Ковалевській принесла її фундаментальна праця «Обертання твердого тіла навколо нерухомої точки». До Ковалевської над цим питанням працювали Ейлер і Лагранж. Після їх праць тільки праці Ковалевської просунули вперед розв’язання цієї задачі. У 1888 р. Паризька академія наук оголосила третій конкурс ні кращу працю з цієї темп з видачею премії Бордена на три тисячі франків. Перші два конкурси не дали очікуваних результатів, і премію нікому не присудили. Софія Василівна надіслала свою роботу на конкурс, узявши за девіз французьку приказку: «Говори, що знаєш, роби, що повинен; що буде, те й буде”. На конкурс було подано 15 праць. Спеціальна комісія Паризької академії визнала, що твір під девізом «Говори, що знаєш», відмінний, що в ньому відкрито новий випадок. Враховуючи всі наукові якості цієї праці, комісія ухвалила присудити авторові твору збільшену премію: замість трьох тисяч — п'ять тисяч франків. Ця праця була надрукована в наукових записках Паризької академії наук за 1889 р.
- 科瓦列夫斯卡娅（Софья Васильевна Ковалевская，1850年1月15日－1891年2月10日），俄国女数学家。德国格丁根大学哲学博士。曾任瑞典斯德哥尔摩大学教授。在偏微分方程和刚体旋转理论等方面有重要贡献。1888年因解决刚体绕定点旋转问题而获得法兰西科学院鲍廷奖，并成为圣彼得堡科学院院士，是俄国历史上获此称号的第一个女性。
|
| rdfs:comment
|
- Sofia Vasilyevna Kovalevskaya (15 January 1850 – 10 February 1891), was the first major Russian female mathematician, responsible for important original contributions to analysis, differential equations and mechanics, and the first woman appointed to a full professorship in Northern Europe. There are some alternative transliterations of her name. She herself used Sophie Kowalevski (or occasionally Kowalevsky), for her academic publications. After moving to Sweden, she called herself Sonya.
- Sofja Wassiljewna Kowalewskaja war eine russische Mathematikerin und die erste Mathematikprofessorin überhaupt (1889 Stockholm).
- Sofia Vasílievna Kovalèvskaia (Софья Васильевна Ковалевская, Moscou, 15 de gener de 1850 – Estocolm, 10 de febrer de 1891), matemàtica russa. Va viure la seva infantesa a Palibino. A més de la seva germana, dos dels seus oncles van influir notablement en la seva vida.
- Sofia Vasílievna Kovalévskaya (en ruso Софья Васильевна Ковалевская). , fue la primera matemática rusa de importancia y la primera mujer que consiguió una plaza de profesora universitaria en Europa. Perteneciente a la etnia gitana, su nombre en ocasiones se translitera como Sophie, Sonya, Sonja o Sonia. Su apellido Kovalévskaya significa «la mujer de Kovalevski».
- Sofja Vasiljevna Kovalevskaja oli venäläinen matemaatikko, ensimmäinen venäläinen naismatemaatikko ja maailman ensimmäinen nainen matematiikan professorin virassa. Joissakin yhteyksissä hänestä käytetään nimeä Sonja (Соня) ja sukunimi esiintyy maskuliinisessa muodossa Kovalevski.
- Sofia Vassilievna Kovalevskaïa est une mathématicienne russe née à Moscou le 15 janvier 1850 et morte à Stockholm le 10 février 1891.
- Fájl:Kovalevskaïa. jpg Szofja Kovalevszkaja Szofja Vasziljevna Kovalevszkaja, oroszul: Софья Васильевна Ковалевская, orosz matematikus.
- Fu la prima donna russa matematico e fisico, ed anche la prima donna in Europa ad ottenere una cattedra universitaria. A volte il suo nome compare nelle pubblicazioni come Sonya Kowalevski (oppure, occasionalmente, Kowalevsky).
- Sofia Vasiljevna Kovalevskaja, was de eerste grote Russische vrouwelijke wiskundige. In 1889 was zij ook de eerste vrouw die in Europa tot een volledig hoogleraarschap werd benoemd. Er zijn enkele alternatieve spellingen voor haar naam in gebruik. Zelf gebruikte ze in academische publicaties Sophie Kowalevski (of af en toe Kowalevsky).
- Sofja Vasiljevna Kovalevskaja (russisk Софья Васильевна Ковалевская, født 3. januar 1850 i Moskva, død 29. januar 1891 i Stockholm) var en russisk matematiker og den første kvinnelige professor i matematikk noen sinne (1889 Stockholm). Sofja Kovalevskaja var en kvinne med mange sider, og hadde betydning ikke bare innen matematikk. Hun hadde også suksess med sine Barndomserindringer, som ble publisert i 1889.
- Zofia Wasiljewna Kowalewska (ros. Софья Васильевна Ковалевская) (15 stycznia 1850 w Moskwie, zm. 10 lutego 1891 w Sztokholmie) – rosyjska matematyczka, polskiego pochodzenia. Żona paleontologa Włodzimierza Kowalewskiego. Ojciec Kowalewskiej, Wasilij Wasiljewicz Krukowski, był oficerem pochodzenia polskiego (potomkiem Korwin-Krukowskich), matka Jelizawieta Fiodorowna Schubert pochodziła z Niemiec.
- Sofia Vasilyevna Kovalevskaja foi uma matemática russa. Foi a primeira mulher a ser nomeada para a Academia de Ciências da Rússia e a terceira a conseguir um cargo académico, como Professora na Universidade de Estocolmo. Filha de um oficial de artilharia de origem polaca. Em 1868, casou com Vladimir Kovalevsky e mudou-se para Heidelberg, na Alemanha, onde o marido que era paleontólogo tinha conseguido uma posição académica.
- Sofia Vasilievna Kovalevskaya a fost prima mare femeie matematician din Rusia şi prima femeie din lume care a obţinut un doctorat la matematică.
- Со́фья Васи́льевна Ковале́вская — русский математик и механик, с 1889 года член-корреспондент Петербургской АН. Жена Владимира Ковалевского, сестра Анны Жаклар. Первая в мире женщина-профессор.
- Sofia Kovalevskaja (Софья Васильевна Ковалевская), Sonja Kovalevsky, född 15 januari 1850 i Moskva i Ryssland, död 10 februari 1891 i Stockholm i Sverige, rysk matematiker och skönlitterär författare. Kovalevskajas far hette Vasilij Vasiljevitj Krukovskij och var officer vid det ryska artilleriet, senare general, av polskt ursprung.
- Софія Василівна Ковалевеька народилась 15 січня 1850 р. в Москві. Батько її — Василь Васильович Крюковський був військовий. Він брав участь у трьох військових походах, був нагороджений найвищими військовими орденами і медалями. У 1858 р.
- 科瓦列夫斯卡娅（Софья Васильевна Ковалевская，1850年1月15日－1891年2月10日），俄国女数学家。德国格丁根大学哲学博士。曾任瑞典斯德哥尔摩大学教授。在偏微分方程和刚体旋转理论等方面有重要贡献。1888年因解决刚体绕定点旋转问题而获得法兰西科学院鲍廷奖，并成为圣彼得堡科学院院士，是俄国历史上获此称号的第一个女性。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
