| dbpprop:abstract
|
- Sloboda was a kind of settlement in the history of Russia, Belarus and Ukraine. The name is derived from the early Slavic word for "freedom" and may be vaguely translated as "free settlement". The status of "sloboda" varied over the time and territory. Initially the settlers of a sloboda were freed from various taxes and levies for various reasons, hence the name. Many slobodas were settled in newly colonized lands, particularly by Cossacks, freedom from taxes being an incentive for colonization. Some slobodas were parts of a city. By the first half of the 18th century this privilege was abolished, and slobodas became ordinary villages, shtetls, townlets, suburbs. The term is preserved in names of various settlements and city quarters. Some settlements were named just thus: "Sloboda", "Slobodka" (diminutive form), "Slabodka", "Slobidka". Similar settlements existed in Wallachia and Moldavia, under the name slobozie/slobozia.
- On désigne sous le nom de Sloboda (Слобода) un type d'implantation humaine appartenant à l'histoire de la Russie, de la Biélorussie et de l'Ukraine. Le nom est dérivé du mot signifiant « liberté » en ancien slave et peut-être approximativement traduit par « colonie libre ». Le statut de la sloboda a varié selon les époques et les régions. Au début les colons d'une sloboda étaient exemptés d'impôts et d'autres prélèvements pour divers motifs. De nombreuses slobodas virent le jour sur des terres nouvellement colonisées, notamment par les cosaques, l'exemption d'impôts jouant le rôle d'incitation à la colonisation. Certaines slobodas pouvaient faire partie des villes. Dans la première moitié du XVIIIe siècle, le privilège fiscal fut aboli, et les slobodas devinrent des villages ordinaires, des shtetls, des quartiers d'agglomérations ou des banlieues. L'appellation de sloboda a été conservée dans les noms de plusieurs villages ou quartiers. On trouve aussi les formes « Slobodka » (diminutif), « Slabodka », « Slobidka ». On trouve des endroits comparables en Valachie eten Moldavie, sous les noms de slobozie ou de slobozia.
- Il termine Sloboda in russo Слобода è utilizzato per indicare un particolare tipo di insediamento nella storia di Russia, Bielorussia e Ucraina. Il nome deriva dal termine "libertà" in slavo antico e può quindi essere approssimativamente tradotto come "insediamento libero". Lo status della sloboda è variato a seconda del periodo e del territorio. Inizialmente gli abitanti di questo particolare centro erano per varie ragioni "liberi" da ogni sorta di tasse e balzelli, da cui il nome. Molte sloboda erano site nelle terre appena colonizzate, in particolare, dai Cosacchi e l'esenzione dai tributi aveva appunto il fine di incentivare la colonizzazione. Altre sloboda erano parti integranti di città ed obbedivano allo scopo di stimolare gli investimenti esteri e l'immigrazione nel territorio (famosa a questo proposito è la sloboda tedesca a Mosca). Dalla prima metà del XVIII secolo tale privilegio fu abolito e le sloboda diventarono ordinari villaggi, shtetl, quartieri e periferie. Tale termine è tutt'oggi presente nei nomi di vari insediamenti e quartieri cittadini, alcuni dei quali sono nominati semplicemente: Sloboda, Slobodka (diminutivo), Slabodka, Slobidka. Simili insediamenti furono presenti anche in Valacchia e Moldavia, da cui i nomi slobozie/slobozia.
- Een sloboda was een soort nederzetting in de geschiedenis van Rusland, Oekraïne en Wit-Rusland. De naam is afgeleid van het vroeg-Slavische woord voor "vrijheid" en zou vrij kunnen worden vertaald als "vrije nederzetting". De status van een sloboda varieerde over tijd en plaats. Bewoners van een sloboda hoefden een aantal belastingen en heffingen niet te betalen vanwege uiteenlopende redenen, vandaar de naam. Veel sloboda's werden gevestigd in nieuwe kolonisatiegebieden, vooral voor kozakken was vrijheid van belastingen een belangrijke reden voor het wonen in sloboda's. Sommige sloboda's maakten onderdeel uit van een stad. In de eerste helft van de 18e eeuw werden deze privileges afgeschaft en werden sloboda's omgevormd tot gewone dorpen, sjtetls, pgt's of buitenwijken. De naam "sloboda" is bewaard gebleven in verschillende namen van nederzettingen en stadsdelen. Sommige nederzettingen werden gewoon "sloboda", "slobodka" (verkleinwoord), "Slabodka" of "Slobidka" genoemd.
- Sloboda var en type bosetninger i historien til Russland, Hviterussland og Ukraina. Navnet er avledet fra det tidlige slaviske ordet for «frihet» og kan løselig oversettes som «fri bosetning». Statusen til «sloboda» varierte over tid og etter territorium. Opprinnelig var bosetterne i en sloboda av forskjellige årsaker fritatt for diverse skatter og avgifter, derav navnet. Mange slobodaer ble bosatt i nylig koloniserte land, spesielt av kosakker, hvor skattefrihet var et incentiv for kolonisering. Enkelte slobodaer lå i byer. På første halvdel av 1700-tallet ble dette privilegiet avskaffet, og slobodaer ble vanlige landsbyer, shtetler, bymessige bosetninger og forsteder. Uttrykket er bevart i navnene til diverse bosetninger og bykvartaler. Noen bosetninger ble bare kalt «Sloboda» eller «Slobodka» (diminutiv form), og på ukrainsk «Slabodka» eller «Slobidka». Lignende bosetninger fantes også i Vallakia og Moldavia, under navnet slobozie/slobozia.
- Słoboda (swoboda) – na Ukrainie i w Rosji nowo powstała osada z własnym samorządem, której właściciel (państwo, kościół lub szlachta) zwalniał na określony czas (15-25 lat) ze świadczeń materialnych i robocizny. Po zakończeniu okresu wolnizny mieszkańcy tracili swoją niezależność. Najwięcej słobód powstało na Ukrainie w I połowie XVII wieku na Lewobrzeżnej i Prawobrzeżnej Ukrainie. W Rosji najwięcej słobód powstało w latach 30. i 40. XVII wieku na południowych krańcach carstwa rosyjskiego, z ludności przesiedlającej się z Prawobrzeżnej i Lewobrzeżnej Ukrainy. Na początku XX wieku słobodami na Ukrainie nazywano większe wsie, jak również przyfabryczne osiedla, nie posiadające nazwy miasteczko.
- Слобода́ — в XII — первой половине XVI вв. отдельные поселения или группа поселений, в том числе около города-крепости, в истории России, Белоруссии и Украины, население которых временно освобождалось от государственных повинностей (отсюда название «слобода» — свобода, то есть свободное поселение). Характер льгот менялся и зависел от времени и места. Первоначально поселенцы освобождались от уплаты податей и воинской повинности. Многие из таких поселений были новыми осваиваемыми землями, в первую очередь казаками, и освобождение от податей было для них стимуляцией. Многие слободы были частями городов. В первой половине XVIII века эти льготы были отменены и слободы превратились в обычные сёла или поселения городского типа. К 1900 г. , по определению ЭСБЕ, слободой называлось «большое село, где более одной церкви, торг или ярмарка или волостное правление», а также «промышленное, фабричное село, где крестьяне почти не пашут». Появилась также уменьшительная форма: слободка, а также на украинском языке слобідка. Аналогичные поселения существовали в Валахии и Молдавии, носившие названия slobozia, slobozie.
- Слобода́, свобода, в Україні у 16 — 18 вв. новозаснована оселя з власним самоврядуванням, мешканці якої власник (держава, церква і головно маґнати) звільняв на деякий час (звичайно 15 — 25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо). Ці пільги надавалися власниками маєтків, щоб притягнути селян з інших місцевостей. По закінченні терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність, хоч інколи користувалися ще деякими полегшами. Найбільше слобід постало у першій половині 17 ст. на Право- й Лівобережжі, а в 1630 — 40-их pp. на землях, положених на окраїнах Московського царства, на яких створено сотні слобід, до яких переселялися селяни з Лівобережної і Правобережної України. Слободами називали і на початку 20 ст. на Центральній і Східній землях інколи більші села, а також промислові і фабричні оселі, які не мали титулу міст чи містечок. Назву «Слобода» і «слобідка» зберігає в Україні близько 100 осель, звичайно з додатком прикметника, що означає більшу оселю, на території якої ця слобода колись виникла, наприклад, на східному Поділлі: Шаргород і Шаргородська Слобода, Красилів і Красилівська Слобідка та інші. Слободами називалися нові поселення, мешканці яких на певний час зовсім або майже зовсім звільнилися від виконання феодальних повинностей. Оголошуючи слободи, феодали при визначенні їх строків виходили з конкретних умов, у яких перебували маєтки: розмірів спустошеності, інтенсивності припливу новопоселенців, відстані від небезпечних «татарських доріг» тощо.
|
| rdfs:comment
|
- Sloboda was a kind of settlement in the history of Russia, Belarus and Ukraine. The name is derived from the early Slavic word for "freedom" and may be vaguely translated as "free settlement". The status of "sloboda" varied over the time and territory. Initially the settlers of a sloboda were freed from various taxes and levies for various reasons, hence the name.
- On désigne sous le nom de Sloboda (Слобода) un type d'implantation humaine appartenant à l'histoire de la Russie, de la Biélorussie et de l'Ukraine. Le nom est dérivé du mot signifiant « liberté » en ancien slave et peut-être approximativement traduit par « colonie libre ». Le statut de la sloboda a varié selon les époques et les régions. Au début les colons d'une sloboda étaient exemptés d'impôts et d'autres prélèvements pour divers motifs.
- Il termine Sloboda in russo Слобода è utilizzato per indicare un particolare tipo di insediamento nella storia di Russia, Bielorussia e Ucraina. Il nome deriva dal termine "libertà" in slavo antico e può quindi essere approssimativamente tradotto come "insediamento libero". Lo status della sloboda è variato a seconda del periodo e del territorio. Inizialmente gli abitanti di questo particolare centro erano per varie ragioni "liberi" da ogni sorta di tasse e balzelli, da cui il nome.
- Een sloboda was een soort nederzetting in de geschiedenis van Rusland, Oekraïne en Wit-Rusland. De naam is afgeleid van het vroeg-Slavische woord voor "vrijheid" en zou vrij kunnen worden vertaald als "vrije nederzetting". De status van een sloboda varieerde over tijd en plaats. Bewoners van een sloboda hoefden een aantal belastingen en heffingen niet te betalen vanwege uiteenlopende redenen, vandaar de naam.
- Sloboda var en type bosetninger i historien til Russland, Hviterussland og Ukraina. Navnet er avledet fra det tidlige slaviske ordet for «frihet» og kan løselig oversettes som «fri bosetning». Statusen til «sloboda» varierte over tid og etter territorium. Opprinnelig var bosetterne i en sloboda av forskjellige årsaker fritatt for diverse skatter og avgifter, derav navnet.
- Słoboda (swoboda) – na Ukrainie i w Rosji nowo powstała osada z własnym samorządem, której właściciel (państwo, kościół lub szlachta) zwalniał na określony czas (15-25 lat) ze świadczeń materialnych i robocizny. Po zakończeniu okresu wolnizny mieszkańcy tracili swoją niezależność. Najwięcej słobód powstało na Ukrainie w I połowie XVII wieku na Lewobrzeżnej i Prawobrzeżnej Ukrainie. W Rosji najwięcej słobód powstało w latach 30. i 40.
- Слобода́ — в XII — первой половине XVI вв.
- Слобода́, свобода, в Україні у 16 — 18 вв. новозаснована оселя з власним самоврядуванням, мешканці якої власник (держава, церква і головно маґнати) звільняв на деякий час (звичайно 15 — 25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо).
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
