| dbo:abstract
|
- The Shorter Jewish Encyclopedia (SJE; Russian: Краткая еврейская энциклопедия, romanized: Kratkaya Yevreyskaya Entsiklopedia) was published in 11 volumes in Jerusalem from 1976 to 2005 in Russian by the with the support of Hebrew University in Jerusalem. The SJE is the only comprehensive encyclopedia on Judaism published in Russian, and followed an almost 70-year gap following the publication of the "" (Encyclopedia Judaica) of Brokhaus and Efron in Saint Petersburg in 1908. Although it was originally planned as an abridged translation of the English-language Encyclopaedia Judaica, it became clear as the work progressed that readers raised in the Soviet Union would not be familiar with the concepts lying at the foundation of the cultural and historical system known as Jewish civilization. Therefore, these concepts were elaborated on in greater detail in the SJE, and terms were introduced which lacked equivalents in modern Russian. Most personal and geographic names (in Israel) from the Bible are given in the accepted Hebrew form. The conceptual foundation of the SJE is characterized by a thematic bipolarity: Eretz Israel, and in particular the State of Israel on the one hand, and Russian (i.e., Soviet) Jewry on the other, which nevertheless does not exclude the broad scope of different aspects of the lives and history of Jews in all the other countries of the diaspora. A group of editors worked on the SJE who prepared articles with the participation of invited specialists and also academic consultants, including the well-known Israeli academics and public figures , , Shlomo Pines, Hayim Tadmor, , Hayyim Schirmann, Menachem Stern, , , Israel Bartal, and . Chairing the editorial board were and . Chief editors were (Nadel), , , and . The senior academic editors were , , , and . The managing editors were (vol. 1-10) and . In practical terms, the SJE was no longer "shorter," and aside from the 11 volumes a "Jewish calendar juxtaposed with a Gregorian calendar (1948-2048)" was published as a pamphlet along with three supplements. Volume 10 also contains a "thematic bibliographic index" with 2,114 items. There are more than 5,300 vocabulary entries, and the total number of words exceeds six million. Volume 11, the final one, included an alphabetized index of subjects, including geographic and personal names and events with references to the volume and column where they are located. A system of citations indicating links between concepts serves as the only cross-reference in the entire corpus of the encyclopedia. In 1996, the Society for Research on Jewish Communities undertook a reprinting of the first seven volumes of the SJE, which were printed by the printing and publishing house in Moscow. In 2005, the Electronic Jewish Encyclopedia (EJE), Russian: Электронная еврейская энциклопедия, romanized: Elektronnaja Evrejskaja Entsiklopedia) was made available on the internet, presenting an expanded and more precise version of the SJE. Work on the EJE continues today. (en)
- «Електро́нна євре́йська енциклопе́дія» (ЕЄЕ) — онлайнова єврейська енциклопедія російською мовою в Інтернеті за адресою eleven.co.il [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Опублікована в 2005 році як доповнена й уточнена версія російськомовної 11-томової «Короткої єврейської енциклопедії» (КЄЕ), виданої в Єрусалимі в 1976–2005 роки Товариством по дослідженню єврейських громад діаспори за підтримкою Єврейського університету. КЄЕ — єдине зведене галузеве російськомовне енциклопедичне видання з , яке оприлюднене після сімдесятирічної перерви від часу видання російської «Єврейської енциклопедії» Брокгауза та . Початково планувалася як скорочений переклад з англійської мови у 16 томах, однак протягом роботи над енциклопедією її концепцію було переглянуто на користь самостійного видання. Над КЄЕ працював колектив редакторів, які готували статті за участю багатьох фахівців і наукових консультантів, поміж котрих — відомі ізраїльські вчені та суспільні діячі. Були впроваджені та докладно роз'яснені терміни культурно-історичного комплексу, який прийнято називати «єврейською цивілізацією». До енциклопедії увійшли відомості про Талмуд, Біблію, кабалу, хасидизм, єврейську філософію, літературу та , гебрейську та інші єврейські мови та діалекти; розглядаються суспільно-політичні аспекти древньої та новітньої єврейської історії, Гаскала, сіонізм, Голокост, біографії видатних діячів науки та культури єврейського походження, інформація про географію, історію, культуру та політику сучасної Держави Ізраїль. Більшість єврейських власних імен і географічних назв Ізраїлю наведено у прийнятій сучасною гебрейською мовою формі. Розрізнення вимови єврейських фонем [h] (ה) та [x] (ח, כ — див. гебрейська абетка) в таких словах досягнуто через впровадження додаткової літери х з рискою, що відповідає єврейському [h] (ה) та вимовляється приблизно як українське г (Аврахам, хафтара, Зохар тощо). Гортанний ע в середині слова передається за допомогою зворотного апострофа (Я‘аков, Шим‘он), а א перед голосним після приголосного позначається звичайним апострофом (Мал’ахи, Хит’ахдут). Звук, що відповідає літері ל, у більшості випадків відтворюється як л тверде. Значна кількість статей присвячена історії євреїв України, єврейсько-українським взаєминам, участі євреїв у суспільному і політичному житті української держави, їхньому внеску в науку й культуру. Розглядається історія та демографія єврейського населення Галичини, Волині, Поділля, Закарпаття, Буковини, окремих міст та містечок і т. д. Висвітлені питання культурного сприйняття євреїв в українській літературі й фольклорі тощо. Над електронною версією, котра отримала назву «Електронна єврейська енциклопедія» (ЕЄЕ) редакція почала працювати у 2003 р. Певну кількість статей паперового видання було оновлено і перероблено, з'явились нові гасла, допоміжні таблиці і таке інше. У 2005 році ЕЄЕ опубліковано в Інтернеті за адресою eleven.co.il [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Загальна кількість словникових статей електронної версії на початок 2019 р. становить близько 6000 одиниць. (uk)
- Краткая еврейская энциклопедия (КЕЭ) — энциклопедия на русском языке, изданная в 11 томах в Иерусалиме в 1976—2005 годы при поддержке Еврейского университета в Иерусалиме. Эта энциклопедия является единственным сводным отраслевым энциклопедическим изданием по иудаике на русском языке, которое вышло в свет после семидесятилетнего перерыва с момента издания «Еврейской энциклопедии» Брокгауза и Ефрона. КЕЭ первоначально планировалась как сокращённый перевод на английском языке, однако в ходе работы стало ясно, что выросший в Советском Союзе читатель, как правило, не знаком с понятиями, лежащими в основе культурно-исторического комплекса, который принято называть «еврейской цивилизацией». В КЕЭ эти понятия были подробно разъяснены, введены отсутствовавшие в современном русском языке термины. Большинство имён библейских персонажей и географических названий Израиля даны в принятой в иврите форме. Концептуальной основой КЕЭ является её тематическая биполярность: Эрец-Исраэль, особенно Государство Израиль с одной стороны, и еврейство России и СССР — с другой, что, однако, не исключает широкого охвата различных аспектов жизни и истории евреев во всех странах диаспоры. Над КЕЭ работал коллектив редакторов, которые готовили статьи при участии множества приглашённых специалистов и научных консультантов, в числе которых — такие известные израильские учёные и общественные деятели, как , , Ш. Пинес, Х. Тадмор, , , М. Штерн, Я. Цур, Я. Ландау, , М. Либман. Председателями редакционного совета КЕЭ были Ш. Эттингер и Х. Бейнарт, главными редакторами — И. Орен (Надель), , , ; старшими научными редакторами — , И. Глозман, , ; заведующими редакцией — (тт. 1—10) и . Фактически КЕЭ перестала быть «краткой»; помимо 11 томов, отдельными брошюрами были выпущены «Еврейский календарь в сопоставлении с григорианским (1948—2048)» и три дополнения. Десятый том включает также «Тематический библиографический указатель», содержащий 2114 единиц. Словарных статей в КЕЭ более 5300 шт., общее количество слов составляет более 6 млн. В завершающий, одиннадцатый, том энциклопедии вошёл (индекс), в котором приведены географические названия, имена, события, с указанием тома и колонки, где они упоминаются. Система ссылок, отражающая связи между понятиями, образует уникальный по всему корпусу энциклопедии. В 1996 году по инициативе Общества по исследованию еврейских общин был осуществлён репринт первых семи томов КЕЭ, которые были напечатаны полиграфической фирмой «Красный пролетарий» в Москве. (ru)
|
