| dbpprop:abstract
|
- The Semitic languages are a group of related languages whose living representatives are spoken by more than 467 million people across much of the Middle East, North Africa and the Horn of Africa. They constitute a branch of the Afroasiatic language family, the only branch of that family spoken in both Africa and Asia. The most widely spoken Semitic language by far today is Arabic (322 million native speakers, roughly 422 million total speakers). It is followed by Amharic (27 million), Tigrinya (about 6.7 million), and Hebrew (about 5 million). Semitic languages are attested in written form from a very early date, with texts in Eblaite and Akkadian appearing from around the middle of the third millennium BC, written in a script adapted from Sumerian cuneiform. The other scripts used to write Semitic languages are alphabetic. Among them are the Ugaritic, Phoenician, Aramaic, Hebrew, Syriac, Arabic, South Arabian, and Ge'ez alphabets. Maltese is the only Semitic language to be written in the Latin alphabet and is the only official Semitic language within the European Union. The term "Semitic" for these languages, after Shem, the son of Noah in the Bible, is etymologically a misnomer in some ways, but is nonetheless in standard use.
- Die semitischen Sprachen sind ein Zweig der afroasiatischen Sprachfamilie. Sie werden heute von ca. 260 Millionen Menschen im Nahen Osten, in Nordafrika und am Horn von Afrika gesprochen. Wichtige semitische Sprachen sind Arabisch, Hebräisch, die neuaramäischen Sprachen, eine Reihe von in Äthiopien gesprochenen Sprachen wie Amharisch sowie zahlreiche ausgestorbene Sprachen des Alten Orients wie Akkadisch. Die Bezeichnung „semitisch“ wurde 1781 von dem Göttinger Philologen August Ludwig von Schlözer geschaffen. Sie lehnt sich an die biblische Person Sem an, der im Alten Testament als Stammvater der Aramäer, Assyrer, Elamiter, Chaldäer und Lyder erwähnt wird.
- Les llengües semítiques són la subfamília nord-oriental de les llengües afroasiàtiques, de les quals són l'única família que es parla a l'Àsia. Es parlen al Pròxim Orient i al nord d'Àfrica. Tenen un origen comú: les llengües parlades a l'antiga Mesopotàmia fa més de 3.000 anys. Són, per tant, les llengües documentades més antigues, tot i que fins el 1532 no van ser reconegudes com a família lingüística pròpiament dita (per part de Guillaume Postel). La majoria de llengües semítiques no escriuen les vocals. El terme semítiques per a aquestes llengües és etimològicament incorrecte en l'aspecte que fa referència a la descendència mitològica de Sem, ja que algunes tribus d'aquesta descendència parlaven llengües no semítiques i algunes llengües semítiques eren parlades per tribus descendents de Cam, germà de Sem. S'agrupen en diverses branques: grup occidental grup de Canaan, amb l'hebreu, el fenici i el samarità l'arameu grup oriental, amb l'accadi grup meridional, amb l'àrab Les llengües semítiques més comunes avui dia són l'àrab, l'amhàric, l'hebreu i el tigrinya. Altres llengües semítiques ja extingides importants són l'ugarític. Cal esmentar també el maltès, oficial a la Unió Europea.
- Semitské jazyky je samostatná podskupina afroasijských jazyků. Z jazykového hlediska je celkem přesně vymezena a zahrnuje živé i mrtvé jazyky. Název semitský pochází z biblického jména Šém, což byl jeden ze tří synů Noemových. Z Noeho, jednoho z osmi přeživších lidského rodu biblické potopy, vzešli podle tohoto vyprávění všichni lidé, dělící se do tří skupin: Šém je praotcem Semitů, Cham praotcem Hamitů a Jafet praotcem těch, které dnes obecně označujeme obvykle jako Indoevropany. Poprvé tento termín použil pro jazyky spřízněné s hebrejštinou Ludwig Schlözer v Eichhornově „Repertoriu“.
- Las lenguas semíticas son una familia de la macrofamilia de lenguas afroasiáticas. Se desarrollaron sobre todo por Oriente Próximo y el norte y este de África. Toman su nombre del personaje bíblico Sem, cuyos descendientes serían, según la tradición, los pueblos semitas. Las lenguas semíticas más habladas en el presente son el árabe, el amárico, el hebreo y el tigriña. La protolengua o grupo de dialectos estrechamente ligados que habría dado lugar a las lenguas semíticas se conoce como protosemítico.
- Seemiläiset kielet on afroaasialaiseen kielikuntaan kuuluva kieliryhmä. Seemiläisiä kieliä puhuu yli 250 miljoonaa ihmistä Lähi-idässä ja Pohjois- sekä Itä-Afrikassa. Maantieteellisesti, seemiläiset kielet ovat afroaasialaisen kielikunnan koillinen ryhmä ja ainoa, jonka kieliä puhutaan Aasiassa. Ryhmän laajimmin puhuttu kieli nykyisin on arabia. Seuraavaksi eniten puhujia on amharalla, heprealla ja tigrinjalla. Maailmain kielistä seemiläiset kielet olivat ensimmäisten joukossa joita alettiin kirjoittaa – akkadia jo kolmannen vuosituhannen puolivälissä eaa.. Kieliryhmän nimi juontuu Nooan pojasta Seemistä.
- Les langues sémitiques forment un groupe de langues parlées dès l'antiquité au Moyen-Orient, au Proche-Orient et en Afrique septentrionale. Ces langues sont qualifiées « sémitiques » depuis 1781. La théorie linguistique évolue, et les rassemble dans un groupe de langues chamito-sémitiques dont l'extension se serait opérée de l'Asie vers l'Afrique. Un nouveau courant linguistique, encore controversé, inverse l'expansion de ces langues de l'Afrique vers l'Asie et fait de leur ensemble une famille de langues afro-asiatiques. Des langues sémitiques archaïques tels l'akkadien et l'ougaritique sont attestées depuis plus de quatre millénaires. Les plus anciens documents cunéiformes en akkadien datent de la seconde moitié du troisième millénaire avant J. -C. et l'archéologie découvre d'autres documents akkadiens ultérieurs jusqu'au début de l'ère courante. Les langues sémitiques contemporaines les plus parlées sont l'arabe (plus de 300 millions de locuteurs), l'amharique (27 millions), l'hébreu (8 millions), le tigrinya (6,75 millions) et le soureth (2 millions). Elles constituent aujourd'hui, avec le maltais, (400 000 locuteurs) les seules langues sémitiques officielles, bien que des langues utilisées en Éthiopie, en Érythrée, à Djibouti et dans l'actuelle Somalie puissent s'y raccrocher. Les langues sémitiques se caractérisent, entre autres, par la prédominance de racines trilitères et par l'usage de consonnes laryngales, gutturales et emphatiques.
- A sémi nyelvek az afroázsiai nyelvcsalád (sémi-hámi nyelvcsalád) egyik ága. A sémi nyelvek közé rendkívül nagy történelmi, vallási és politikai jelentőségű nyelvek tartoznak, mint az akkád, az arab vagy a héber. Több sémi nyelv régi írásbeliséggel rendelkezik. Ma a világon több mint 300 millióan beszélnek valamilyen sémi nyelvet anyanyelvükként, ám az arab és a héber az iszlám és a zsidó vallás (egyéb, nem sémi anyanyelvű) követői körében is széles körben elterjedt.
- La categorizzazione delle lingue semitiche nasce nel 1781 ad opera di A.L. Schlözer che la derivò dalla Tavola dei popoli nella Genesi. Si tratta di un gruppo di lingue, alcune delle quali molto antiche (le prime attestazioni precedono di vari secoli quelle delle lingue sino-tibetane e lingue indoeuropee) imparentate piuttosto strettamente tra loro, entro il più vasto gruppo linguistico afro-asiatico. Le tre lingue semitiche attualmente più diffuse sono l'arabo (oltre 200 milioni di parlanti), l'amarico (circa 27 milioni) e l'ebraico (7-8 milioni). Piccole isole linguistiche aramaiche esistono in Siria, con la concentrazione maggiore nella cittadina di Maʿlūlā, ricca di quasi 50.000 parlanti, in Turchia, Iraq e Iran, e nei paesi della diaspora assira. In seguito a diverse espansioni sono oggi parlate anche nell'Africa del nord. Inoltre, l'arabo e l'ebraico sono diffuse come lingua liturgica e delle Scritture Sacre, tra i musulmani e gli ebrei rispettivamente.
- セム語派（セムごは）は、アフロ・アジア語族の一語派で、印欧語族、ウラル・アルタイ語族と並ぶ世界の3大語族とされていた。かつてはセム語族あるいはセム・ハム語族として分類されていたが、いまは使われなくなっている。 「セム語」という名称は、トーラーに記述されているノアの息子のセムにちなみ、アウグスト・シュレーツァーによって名づけられた。 文法性の存在、形容詞の変化、子音のみの単語に母音を差し込んで造語する等、印欧語族との親族関係が指摘されているが、立証はされていない。 今日ふつうに話されているセム語は、アラビア語・アムハラ語・ヘブライ語・ティグレ語であるが、アルファベットや楔形文字等、歴史に関係する重要な言語も多い。
- De Semitische talen vormen een noordoostelijke subfamilie van de Afro-Aziatische talen. De meest voorkomende Semitische talen zijn Arabisch, Amhaars, Hebreeuws en Tigrinya. Ook het Maltees is deels een Semitische taal. De naam Semitisch is afgeleid van Sem, een van de zonen van Noach. De term "Semitische taal" komt als zodanig niet in de Thora voor, maar is een term, die gebruikt wordt om deze groep talen aan te duiden. In Genesis 10 wordt vermeld dat de zonen van Noach Sem, Cham en Jafet heten. In de 19e eeuw heeft men de taalgroepen willen indelen aan de hand van deze 3 zonen. Inmiddels is deze driedeling weer verlaten. Onder de zonen van Sem bevinden zich Asshur en Aram, waar de namen voor het Assyrisch en Aramees van afgeleid zijn. Opmerkelijk is daarom dat de Semitische taal Hebreeuws in de Bijbel zelf 'taal van Kanaän' (sefat Kena'an) wordt genoemd. Hebreeuws is ook daadwerkelijk, net als het Fenicisch, een taal van de streek Kanaän, en geen geïmporteerd Aramees. Kanaän stamt volgens Genesis af van Cham, net als Kus en Mitsraim (Egypte). Tot voor kort noemde men de Afrikaanse tak van de Afro-Aziatische talen dan ook de Hamitische talen. Thans ziet men in dat de vier afdelingen hiervan onderling zo verschillend zijn dat ze elk als een aparte tak moeten worden beschouwd, op gelijke hoogte als de Semitische tak.
- Semittiske språk er den nordøstlige undergruppen av de afroasiatiske språkene, og den eneste gruppen i denne familien som tales utenfor Afrika. Semittisk (fra det bibelske navnet «Shem») var til å begynne med referert til en språkgruppe med opphav i Midtøsten, nå kalt semittiske språk. I denne språkgruppen inngår de oldtidige og moderne språkene amharisk, arabisk, arameisk, akkadisk, ugarittisk, hebraisk, maltesisk, syrisk, tigrinja og flere. Språkgruppen innbefatter derfor noen av historiens og litteraturens mest berømte språk, og noen av de språkene med den lengste kjente historien. Semittiske språk var utbredt i Midtøsten i den tidligste historiske tid. Siden har de spilt en avgjørende rolle i det området, samtidig som de også har utbredt seg til Afrika. De etiopiske språk oppstod da folk utvandret fra det sørlige Arabia til dagens Etiopia og omegn allerede i oldtiden. Arabisk har med tiden spredd seg til store deler av det nordlige Afrika der det i dag er morsmål for mange, og av andre brukes som kommunikasjonsspråk. Språket med flest talere i dag er arabisk, etterfulgt av amharisk, hebraisk og tigrinja. Et av de viktigste kjennetegnene er at mange ord i utgangspunktet består av en rot på noen få konsonanter, vanligvis tre, som blir bøyd på forskjellige måter ved at forskjellige vokaler brukes, og at forskjellige forstavelser og etterstavelser tilføyes.
- Języki semickie - rodzina języków, należąca do języków afroazjatyckich, wywodząca się z języka prasemickiego. Językami semickimi posługuje się obecnie ok. 280 mln mówiących, zamieszkujących głównie na Bliskim Wschodzie, w Afryce Północnej i Etiopii. Współcześnie do najważniejszych języków tej rodziny zaliczają się: język amharski, język arabski, język hebrajski, język maltański język tigrinia Współczesne, żywe języki semickie, np. arabski czy hebrajski, ze względu na charakterystyczną dla języków afroazjatyckich budowę spółgłoskowo-rdzeniową, używają spółgłoskowych pism alfabetycznych, zwyczajowo pisanych od prawej do lewej. Fonetycznie charakteryzują się dużą liczbą spółgłosek gardłowych. Z drugiej strony języki semickie wykazują też wiele cech typologicznych wspólnych z językami indoeuropejskimi, co świadczy o kontaktach tych dwóch rodzin w głębokiej starożytności.
- As línguas semíticas são a família mais ao nordeste das línguas camito-semíticas, e a única família do grupo falada na Ásia. As línguas semíticas mais comuns faladas hoje são a língua árabe, o amárico, o hebraico e a língua tigrínia. O termo "semítica" para essas línguas é etimologicamente errado de algumas formas, mas é o termo padrão em linguística. A classificação dada abaixo é provavelmente a mais difundida – segundo Robert Hetzron – mas é ainda hoje discutida; em particular, muitos semitistas ainda discutem a perspectiva tradicional do árabe como parte das línguas Semíticas do Sul, e alguns vêem as Línguas Árabes do Sul como um terceiro ramo das semíticas juntamente com as Semíticas Orientais e Ocidentais, ao invés de um subgrupo das Semíticas do Sul.
- Limbile semitice fac parte din familia limbilor afro-asiatice (hamito-semitice). Noţiunea de "semitic" a fost creată în anul 1781 de filologul August Ludwig von Schlözer, profesor la Göttingen. Noţiunea face referire la personajul biblic Sem, prezentat în Vechiul Testament ca strămoş al arameilor, asirienilor, elamiţilor, caldeilor şi lidienilor.
- Семи́тские языки́ — семья языков, распространенных на Ближнем Востоке, в Северной Африке и в Восточной Африке; входит в макросемью афразийских языков, которая объединяет несколько крупных языковых семей, связанных отношениями отдалённого родства. Общее число носителей семитских языков превышает 370 млн. Из современных семитских языков наиболее широко распространен арабский язык, следом за ним по численности носителей идут амхарский, иврит и тигринья.
- Semitiska språk är en grupp språk som talas av cirka 300 miljoner människor i stora delar av Mellanöstern, Nordafrika och Östafrika. De utgör den nordöstra grenen av de afroasiatiska språken, och den enda grenen av dessa som talas i Asien. Det semitiska språk som idag har flest talare är arabiskan, följt av amhariskan, hebreiskan och tigrinja. Semitiska språk var bland de första som fick skriftspråk. Akkadiskan finns i skrift från mitten av 2000-talet fvt. Termen "semitisk" för dessa språk, efter Noas son Sem, är inte helt lyckad, men är ändå standard.
- Sami dil ailesi veya Semitik diller olarak bilinen Asya-Afrika dil ailesinin ana alt grubunu oluşturan diller. Orta Doğu'da yaygın olan antik dillerin çoğunu kapsamaktadır. Bunların arasında Arapça, İbranice ve Aramice en fazla konuşulan sami dillerdir. Ayrıca Fenikece ve Akadca da Sami dil ailesinin mensubudur. İbranice, Arapça, Aramice lehçelerinden Süryanice de bölgede kullanılan Sami dillere örnek olarak gösterilebilir. Sami adı Nuh'un oğlu Sam'dan gelmektedir. Sami veya Semitik tabiri günümüzde daha çok İbrani ve Arapları tanımlamakta kullanılır. Bununla birlikte anti-semitik kelimesi Yahudilere karşı düşmanlık veya önyargı besleyen kişileri tanımlamakta kullanılır.
- Файл:Semitic languages. jpg Розповсюдження семітських мов Семітські мови - північна гілка афразійської або семіто-хамітської родини мов. Семітськими мовами говорять близько 200 млн. осіб. Якщо найраніші пам'ятки арабської мови відомі з 4 ст. н. е. , а сама мова набуває великого поширення у Пд. і Сх. Середземномор'ї у зв'язку з експансією ісламу від 7 ст. , то письмові пам'ятки давньоєврейської мови сягають ще 12 ст. до н. е. Особливу роль відіграли семітські мови, зокрема, фінікійська, у виникненні й формуванні буквеного письма. Арабська мова (понад 165 млн. мовців), одна з 6 офіційних і робочих мов Генеральної Асамблеї ООН, є державною у 22 країнах Середземномор'я і Близького Сходу, у т. ч. в одній європейській країні – Мальті (де своєрідний різновид цієї мови - мальтійська - просякнутий численними романськими елементами і має пристосовану латинську писемність). Розуміння класичної арабської мови - мови Корану - об'єднує всіх мовців - носіїв живих діалектів арабської мови. Перший запис Корану було здійснено 651 р. особливим арабським письмом, сформованим на початку 6 ст. у Лахмідському князівстві в Аравії. Ця давня форма мови досі зберігається в основних рисах в сучасній літературі й письмовій сфері спілкування в цілому. Втративши державність внаслідок турецьких завоювань XV-XVI ст. (за винятком східних і внутрішніх районів Аравійського півострова), арабські країни відновили свою суверенність лише у ХІХ-ХХст. Іврит (понад 3,5 млн. мовців) - сучасне продовження давньоєврейської мови Давнього Завіту (12-3 ст. до н. е.). Офіційна мова Держави Ізраїль (поряд з арабською мовою) від часу її заснування. Вийшовши з живого вжитку ще 2,5 тис. років тому, давньоєврейська, тим не менше, залишалася мовою релігійної практики та духовної і світської літератури високого стилю. Від кінця 18ст. на цій основі у євреїв Східної Європи сформувалася осучаснена мова просвітницької та художньої літератури – іврит, який згодом стає і розмовною мовою щоденного спілкування. Довгий час іврит мав кілька норм вимови, уніфікованих лише на початку 20 ст. Основу словника становить лексичний фонд давньоєврейської мови, збагачений за рахунок нових значень (напр. , xas^mal у Біблії "янтар", тепер іще й "електрика"), усталення словосполучень, формування віддієслівних імен і запозичення з давніх і сучасних мов. Характерні риси семітських мов - обмежена кількість голосних (а, і, u короткі й довгі), наявність трьох рядів приголосних (дзвінкі, глухі та "емфатичні", тобто, напружені, веляризовані або глотизовані). Корінь дієслова звичайно складають три приголосні, які несуть основне словникове значення, у той час як голосне "заповнення" між приголосними додає, разом з афіксами, уточнення основного значення та граматичну інформацію. Наприклад, арабське kataba - він написав, kutiba - був написаний, 'aktaba - змусив написати, ka_tib - писар, kita_b -книга, maktab - місце або час письма, школа, maktu_b - написаний і т. д. У семітських мовах існує категорія "статусів" або станів імен, що залежить від синтаксичної ролі даного імені в реченні. Розрізняють 2 роди - чол. і жін. В живих семітських мовах відмінків немає. Є три числа: однина, двоїна і множина. Прикметники відрізняються від іменників іноді суфіксом -і, переважно ж відмінним способом утворення множини, а також синтаксично. Серед займенників розрізняють: а) особові самостійні (необов'язкові до вжитку); б) присвійні самостійні (архаїчні, рідкісні); в) широко вживані суфіксальні: при іменах - присвійні, при дієсловах - об'єктні показники; г) питальні; ґ) відносні - для утворення ізафету. У дієслові відображені категорії особи, числа, роду, суб'єкта, виду/часу, породи і способу. Особливо характерна для семітських мов наявність так званих порід (підсилювальної, примусової, зворотної тощо), які змінюють первісне значення дієслова. Кожна порода має повну парадигму дієвідмінювання, яка визначає усі дієслівні категорії та включає віддієслівні імена. Словотвір – афіксальний і переважно через внутрішню флексію (яка шляхом зміни голосних всередині кореня дозволяє утворювати імена дії та стану, місця, знаряддя, одиничності, збірності, фаху тощо). Значну синтаксичну роль відіграє означення в род. відмінку, яке завжди передує означеному слову. Звичайний порядок слів у реченні: PSO. Семітські мови представлені у Європі переважно невеликими, але важливими діаспорами івриту і арабської мови з несхожими історичними долями
- 閃語族又稱閃米特語族或塞姆語族，是闪含语系之下的語族之一，現代所使用的其分支語言有：阿拉伯語、希伯來語、亚拉姆语、馬爾他語、阿姆哈拉語、提格雷语等。
|
| rdfs:comment
|
- The Semitic languages are a group of related languages whose living representatives are spoken by more than 467 million people across much of the Middle East, North Africa and the Horn of Africa. They constitute a branch of the Afroasiatic language family, the only branch of that family spoken in both Africa and Asia. The most widely spoken Semitic language by far today is Arabic (322 million native speakers, roughly 422 million total speakers).
- Die semitischen Sprachen sind ein Zweig der afroasiatischen Sprachfamilie. Sie werden heute von ca. 260 Millionen Menschen im Nahen Osten, in Nordafrika und am Horn von Afrika gesprochen. Wichtige semitische Sprachen sind Arabisch, Hebräisch, die neuaramäischen Sprachen, eine Reihe von in Äthiopien gesprochenen Sprachen wie Amharisch sowie zahlreiche ausgestorbene Sprachen des Alten Orients wie Akkadisch.
- Les llengües semítiques són la subfamília nord-oriental de les llengües afroasiàtiques, de les quals són l'única família que es parla a l'Àsia. Es parlen al Pròxim Orient i al nord d'Àfrica. Tenen un origen comú: les llengües parlades a l'antiga Mesopotàmia fa més de 3.000 anys. Són, per tant, les llengües documentades més antigues, tot i que fins el 1532 no van ser reconegudes com a família lingüística pròpiament dita (per part de Guillaume Postel).
- Semitské jazyky je samostatná podskupina afroasijských jazyků. Z jazykového hlediska je celkem přesně vymezena a zahrnuje živé i mrtvé jazyky. Název semitský pochází z biblického jména Šém, což byl jeden ze tří synů Noemových.
- Las lenguas semíticas son una familia de la macrofamilia de lenguas afroasiáticas. Se desarrollaron sobre todo por Oriente Próximo y el norte y este de África. Toman su nombre del personaje bíblico Sem, cuyos descendientes serían, según la tradición, los pueblos semitas. Las lenguas semíticas más habladas en el presente son el árabe, el amárico, el hebreo y el tigriña.
- Seemiläiset kielet on afroaasialaiseen kielikuntaan kuuluva kieliryhmä. Seemiläisiä kieliä puhuu yli 250 miljoonaa ihmistä Lähi-idässä ja Pohjois- sekä Itä-Afrikassa. Maantieteellisesti, seemiläiset kielet ovat afroaasialaisen kielikunnan koillinen ryhmä ja ainoa, jonka kieliä puhutaan Aasiassa. Ryhmän laajimmin puhuttu kieli nykyisin on arabia. Seuraavaksi eniten puhujia on amharalla, heprealla ja tigrinjalla.
- Les langues sémitiques forment un groupe de langues parlées dès l'antiquité au Moyen-Orient, au Proche-Orient et en Afrique septentrionale. Ces langues sont qualifiées « sémitiques » depuis 1781. La théorie linguistique évolue, et les rassemble dans un groupe de langues chamito-sémitiques dont l'extension se serait opérée de l'Asie vers l'Afrique.
- A sémi nyelvek az afroázsiai nyelvcsalád (sémi-hámi nyelvcsalád) egyik ága. A sémi nyelvek közé rendkívül nagy történelmi, vallási és politikai jelentőségű nyelvek tartoznak, mint az akkád, az arab vagy a héber. Több sémi nyelv régi írásbeliséggel rendelkezik.
- La categorizzazione delle lingue semitiche nasce nel 1781 ad opera di A.L. Schlözer che la derivò dalla Tavola dei popoli nella Genesi. Si tratta di un gruppo di lingue, alcune delle quali molto antiche (le prime attestazioni precedono di vari secoli quelle delle lingue sino-tibetane e lingue indoeuropee) imparentate piuttosto strettamente tra loro, entro il più vasto gruppo linguistico afro-asiatico.
- De Semitische talen vormen een noordoostelijke subfamilie van de Afro-Aziatische talen. De meest voorkomende Semitische talen zijn Arabisch, Amhaars, Hebreeuws en Tigrinya. Ook het Maltees is deels een Semitische taal. De naam Semitisch is afgeleid van Sem, een van de zonen van Noach. De term "Semitische taal" komt als zodanig niet in de Thora voor, maar is een term, die gebruikt wordt om deze groep talen aan te duiden.
- Semittiske språk er den nordøstlige undergruppen av de afroasiatiske språkene, og den eneste gruppen i denne familien som tales utenfor Afrika. Semittisk (fra det bibelske navnet «Shem») var til å begynne med referert til en språkgruppe med opphav i Midtøsten, nå kalt semittiske språk. I denne språkgruppen inngår de oldtidige og moderne språkene amharisk, arabisk, arameisk, akkadisk, ugarittisk, hebraisk, maltesisk, syrisk, tigrinja og flere.
- Języki semickie - rodzina języków, należąca do języków afroazjatyckich, wywodząca się z języka prasemickiego. Językami semickimi posługuje się obecnie ok. 280 mln mówiących, zamieszkujących głównie na Bliskim Wschodzie, w Afryce Północnej i Etiopii. Współcześnie do najważniejszych języków tej rodziny zaliczają się: język amharski, język arabski, język hebrajski, język maltański język tigrinia Współczesne, żywe języki semickie, np.
- As línguas semíticas são a família mais ao nordeste das línguas camito-semíticas, e a única família do grupo falada na Ásia. As línguas semíticas mais comuns faladas hoje são a língua árabe, o amárico, o hebraico e a língua tigrínia. O termo "semítica" para essas línguas é etimologicamente errado de algumas formas, mas é o termo padrão em linguística.
- Limbile semitice fac parte din familia limbilor afro-asiatice (hamito-semitice). Noţiunea de "semitic" a fost creată în anul 1781 de filologul August Ludwig von Schlözer, profesor la Göttingen. Noţiunea face referire la personajul biblic Sem, prezentat în Vechiul Testament ca strămoş al arameilor, asirienilor, elamiţilor, caldeilor şi lidienilor.
- Семи́тские языки́ — семья языков, распространенных на Ближнем Востоке, в Северной Африке и в Восточной Африке; входит в макросемью афразийских языков, которая объединяет несколько крупных языковых семей, связанных отношениями отдалённого родства.
- Semitiska språk är en grupp språk som talas av cirka 300 miljoner människor i stora delar av Mellanöstern, Nordafrika och Östafrika. De utgör den nordöstra grenen av de afroasiatiska språken, och den enda grenen av dessa som talas i Asien. Det semitiska språk som idag har flest talare är arabiskan, följt av amhariskan, hebreiskan och tigrinja. Semitiska språk var bland de första som fick skriftspråk. Akkadiskan finns i skrift från mitten av 2000-talet fvt.
- Sami dil ailesi veya Semitik diller olarak bilinen Asya-Afrika dil ailesinin ana alt grubunu oluşturan diller. Orta Doğu'da yaygın olan antik dillerin çoğunu kapsamaktadır. Bunların arasında Arapça, İbranice ve Aramice en fazla konuşulan sami dillerdir. Ayrıca Fenikece ve Akadca da Sami dil ailesinin mensubudur. İbranice, Arapça, Aramice lehçelerinden Süryanice de bölgede kullanılan Sami dillere örnek olarak gösterilebilir. Sami adı Nuh'un oğlu Sam'dan gelmektedir.
- Файл:Semitic languages. jpg Розповсюдження семітських мов Семітські мови - північна гілка афразійської або семіто-хамітської родини мов. Семітськими мовами говорять близько 200 млн. осіб. Якщо найраніші пам'ятки арабської мови відомі з 4 ст. н. е.
- 閃語族又稱閃米特語族或塞姆語族，是闪含语系之下的語族之一，現代所使用的其分支語言有：阿拉伯語、希伯來語、亚拉姆语、馬爾他語、阿姆哈拉語、提格雷语等。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
