| dbpprop:abstract
|
- Secession (derived from the Latin term secessio) is the act of withdrawing from an organization, union, or especially a political entity. It is not to be confused with succession, the act of following in order or sequence.
- Sezession (lat. secessio „Abspaltung“, „Abseitsgehen“) bezeichnet im Politischen die Loslösung einzelner Landesteile aus einem bestehenden Staat mit dem Ziel, einen neuen souveränen Staat zu bilden. Sezessionsbestrebungen einer Teilbevölkerung werden auch als Separatismus (aus dem Lateinischen separatus für getrennt, abgesondert) bezeichnet und gehen oft mit kriegerischen Auseinandersetzungen einher. Im engeren Sinne bezeichnet Separatismus die ideologische Grundlage oder die politisch-soziale Aktion, die bei Erfolg zur Sezession führt. Separatismus kann, aber muss nicht identisch sein mit Regionalismus oder Nationalismus von Minderheiten.
- Una secesión es el acto de retirarse de una organización, unión o entidad política. Típicamente, hay un fuerte factor diferencial que motiva la retirada. La palabra deriva del latín secessio. La secesión puede ser un hecho o un derecho. Como derecho el fenómeno político de la secesión requiere la previa existencia de un Estado Federal o Confederal, del que forme parte el Estado que manifiesta su voluntad de separarse de la unión. La secesión, como hecho, suele confundirse con la independencia. Pero no es igual. En las guerras de secesión, lo decisivo es la voluntad de un Estado preexistente de separarse de la unión con otros Estados. Mientras que en las guerras de independencia se trata de la procuración de un nuevo Estado.
- La sécession est l'acte politique consistant, pour la population d'un territoire ou de plusieurs territoires déterminés, à se séparer officiellement et volontairement du reste de l'État ou de la fédération à laquelle elle appartenait jusqu'alors. On confond régulièrement sécession et séparation. Le but de la sécession peut être de former un État distinct, ce en quoi elle représente l'objectif concret des mouvements indépendantistes. Le but peut être également de s'unir à un autre État ou à une autre fédération, comme dans la période du Risorgimento, où les possessions italiennes de l'Empire d'Autriche s'en détachent pour s'unir au Royaume d'Italie, ou dans le cas du rattachisme, mouvement d'idées prônant le détachement de la Wallonnie du reste de la Belgique, et son union subséquente à la France. La scène géopolitique mondiale connaît en permanence des actions sécessionnistes, parfois soutenues par des voisins intéressés. Parmi les régions du monde qui vivent actuellement des sécessions, on peut citer : Le Caucase, où l'Abkhazie prend ses distances avec la Géorgie. La Moldavie, où la Transnistrie, censée être une région autonome, est indépendante de facto. La Belgique, où la Flandre prend une autonomie politique grandissante vis-à-vis de la Wallonie. La sécession peut prendre des formes relativement paisibles et démocratiques, sous la protection de puissances extérieures. C'est le cas par exemple du Monténégro où les forces de l'ONU tentent d'assurer une transition pacifique, en organisant des élections acceptables par les deux parties. On parle alors d'autodétermination, de reconnaissance de souveraineté… La sécession prend plus souvent des formes belliqueuses, appuyées par des alliés intéressés à cette séparation. C'est le cas, par exemple, de l'Abkhazie qui, avec le soutien des Tchétchènes musulmans puis des Russes, opère une forme d'épuration ethnique et politique visant à écarter les Géorgiens chrétiens et leur pouvoir. La Guerre de Sécession américaine est un autre exemple passé de tentative manquée de sécession belliqueuse. Pour le peuple ou l'ethnie qui tente une sécession, les motivations et les arguments sont multiples et variés. On y retrouve notamment les notions de résistance à une oppression, de récupération d'une indépendance et de territoires ressentis comme injustement perdus.
- Secessie (uit het Latijn, secessio plebis, terugtrekking van het volk) is het fenomeen waarbij een groep individuen uit bestaande organisatiestructuren stappen waarin zij leven omdat deze hun vrijheid te sterk beperken. Deze algemene definitie kan toegepast worden op religie, politiek (scheurpartijen) of maatschappelijk leven (subculturen). De meest bekende vorm is die van de politieke secessie waarbij een subnationale entiteit zich wil afscheiden van het groter statelijk verband. Secessie is dus ook het proces waarbij nieuwe landen ontstaan. Sinds de Tweede Wereldoorlog hebben al bijna honderd secessies plaatsgevonden in de wereld, waardoor tegenwoordig 194 soevereine staten bestaan. De laatste secessie was die van Montenegro uit Servië in 2006. In België woedt momenteel een felle discussie over de mogelijke secessie van Vlaanderen.
- Secesja (łac. secessio = oddzielenie się) – odłączenie się, zerwanie z czymś, wyodrębnienie się nowego państwa bez upadku dotychczasowego. W znaczeniu historycznym, w starożytnym Rzymie – wielokrotne opuszczanie Rzymu przez plebejuszy jako demonstracja przeciwko patrycjuszom. W dziejach Stanów Zjednoczonych – w latach 1860–1861 – wystąpienie 11 stanów południowych, które utworzyły Skonfederowane Stany Ameryki, co spowodowało tzw. wojnę secesyjną 1861–1865. W historii Polski w 1920 Litwa Środkowa dokonała secesji z Litwy, by w 1922 Sejm Wileński włączył Wileńszczyznę do II Rzeczypospolitej. W 2006 secesji od Serbii po referendum niepodległościowym dokonała Czarnogóra. W roku 2008 secesję ogłosiło Kosowo. Pojęcie to jest związane z prawem międzynarodowym publicznym.
- Сеце́ссия — выход из состава государства (как правило, федерального) какой-либо его части (как правило, субъекта федерации). Термин в этом значении появился во время американской Войны за независимость. Во время Гражданской войны в США сецессию осуществили Конфедеративные Штаты Америки.
- Сецесія — відірвання, відокремлення, вихід частини з цілості, залишення певної установи групою її членів. Термін сецесія найчастіше вживається до певної територіальної чи національної одиниці, що намагається здійснити програму відокремлення від однієї держави на користь іншої, часто з метою утворення власної. Сецесія, як правний принцип, подекуди прийнята в міждержавних спільнотах, конференціях, союзах тощо. У розумінні доктрини національного самовизначення народи і нації мають природне право на сецесію як вияв демократичних міжнаціональних стосунків. Таке право на вихід з багатонаціонального комплексу визнавала радянська теорія самовизначення, у наслідок чого право на сецесію з СРСР стало конституційною засадою, зафіксованою в ст. 17 конституції СРСР та ст. 14 конституції УРСР. Ленін та ідеологи російського більшовизму вже перед революцією 1917 сформулювали у своїй програмі принцип самовизначення, «включно до відокремлення й утворення власної національної держави», хоч рішення у цьому питанні вони залишали за «пролетаріатом», себто на ділі — за своєю партією. Безпосередньою причиною включення права сецесії до конституції РРФСР 1918 та СРСР з 1924 було підкреслити «добровільний» характер міжнаціональних взаємин у радянській державі та намагання російської комуністичної партії зробити радянську Росію відкритою для «добровільного приєднання» інших соціалістичних країн. Сам Ленін вважав федерацію з правом сецесії за «переходову форму на шляху до повної єдності». У діалектиці «відокремлення-приєднання» право сецесії має винятково теоретичне і тактичне значення. Право на вільний вихід (сецесію) фігурувало у цілому ряді правно-політичних документів радянської влади: «Декларація прав народів Росії» від 15 листопада 1917, конституція РРФСР 1918, декларація про утворення СРСР та союзний договір від 30 грудня 1922, конституція СРСР 1923 (ст. 4), а також у ряді міжнародних договорів та дипломатичних нот і заяв. Конституційна постанова про право сецесії стверджувала: «Кожна союзна республіка зберігає за собою право вільного виходу з СРСР». Вона була повторена у наступній конституції 1936 (ст. 17) з тим, що не зберегла постанови з 1923 про те, що «обмеження або усунення ст. 4 (про право сецесії) вимагає згоди всіх союзних республік» (ст. 6). Пропонуючи конституцію 1936, Й. Сталін виступив з власною доктриною права сецесії, твердячи, що союзні республіки, щоб бути здатними користуватися правом сецесії, мусять мати: окраїнне положення, більшість населення тієї національності, яка творить республіку, і щонайменше 1 млн населення. Сталін твердив, що право сецесії слід залишити в конституції, хоч нема республіки, яка бажала б вийти з складу СРСР. Право сецесії не мають автономні республіки чи автономні області. Процедура здійснення права сецесії не була визначена радянським конституційним правом. Хоч країни радянського блоку були формально окремими незалежними державами, а не членами СРСР, проте і до них стосувалась фактична неможливість вільно залишити систему блоку, що й теоретично умотивоване так званою доктриною Брежнєва.
- 政治上的國家分裂是指國家的主權受到另一政治實體受干擾而無法於部份地區正常運作。此一情況往往會受到各種地方壓力或外國壓力而促使其地區實行獨立。政治上的分裂是相對於統一而言。
|
| rdfs:comment
|
- Secession (derived from the Latin term secessio) is the act of withdrawing from an organization, union, or especially a political entity. It is not to be confused with succession, the act of following in order or sequence.
- Sezession (lat. secessio „Abspaltung“, „Abseitsgehen“) bezeichnet im Politischen die Loslösung einzelner Landesteile aus einem bestehenden Staat mit dem Ziel, einen neuen souveränen Staat zu bilden. Sezessionsbestrebungen einer Teilbevölkerung werden auch als Separatismus (aus dem Lateinischen separatus für getrennt, abgesondert) bezeichnet und gehen oft mit kriegerischen Auseinandersetzungen einher.
- Una secesión es el acto de retirarse de una organización, unión o entidad política. Típicamente, hay un fuerte factor diferencial que motiva la retirada. La palabra deriva del latín secessio. La secesión puede ser un hecho o un derecho. Como derecho el fenómeno político de la secesión requiere la previa existencia de un Estado Federal o Confederal, del que forme parte el Estado que manifiesta su voluntad de separarse de la unión.
- La sécession est l'acte politique consistant, pour la population d'un territoire ou de plusieurs territoires déterminés, à se séparer officiellement et volontairement du reste de l'État ou de la fédération à laquelle elle appartenait jusqu'alors. On confond régulièrement sécession et séparation. Le but de la sécession peut être de former un État distinct, ce en quoi elle représente l'objectif concret des mouvements indépendantistes.
- Secessie (uit het Latijn, secessio plebis, terugtrekking van het volk) is het fenomeen waarbij een groep individuen uit bestaande organisatiestructuren stappen waarin zij leven omdat deze hun vrijheid te sterk beperken. Deze algemene definitie kan toegepast worden op religie, politiek (scheurpartijen) of maatschappelijk leven (subculturen). De meest bekende vorm is die van de politieke secessie waarbij een subnationale entiteit zich wil afscheiden van het groter statelijk verband.
- Secesja (łac. secessio = oddzielenie się) – odłączenie się, zerwanie z czymś, wyodrębnienie się nowego państwa bez upadku dotychczasowego. W znaczeniu historycznym, w starożytnym Rzymie – wielokrotne opuszczanie Rzymu przez plebejuszy jako demonstracja przeciwko patrycjuszom. W dziejach Stanów Zjednoczonych – w latach 1860–1861 – wystąpienie 11 stanów południowych, które utworzyły Skonfederowane Stany Ameryki, co spowodowało tzw. wojnę secesyjną 1861–1865.
- Сеце́ссия — выход из состава государства (как правило, федерального) какой-либо его части (как правило, субъекта федерации). Термин в этом значении появился во время американской Войны за независимость.
- Сецесія — відірвання, відокремлення, вихід частини з цілості, залишення певної установи групою її членів.
- 政治上的國家分裂是指國家的主權受到另一政治實體受干擾而無法於部份地區正常運作。此一情況往往會受到各種地方壓力或外國壓力而促使其地區實行獨立。政治上的分裂是相對於統一而言。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
