| dbpedia-owl:abstract
|
- Els Alps escandinaus o Muntanyes escandinaves, en suec Skanderna, Fjällen o Kölen (Fjällen és el nom més comú), en finès Köli i en noruec Kjølen, són una serralada que recorre la península Escandinava de nord-est a sud-oest al llarg de 1.700 quilòmetres am una amplada d'uns 320 km. Es divideix en tres grups: Kiolen que separa a Suècia de Noruega, les muntanyes Dofrines que divideixen a Noruega, i els Tulians a la regió meridional. Formen part de la serralada Caledoniana, que existi fa uns 400 milions d'anys. L'actual serralada es va formar per colisió entre las plaques continentals d'Amèrica delNord i el Bàltic que va passar fa 70 milions d'anys. Les altituds més grans són al Glittertind, de 2.452 metres d'altitud i el Galdhøpiggen de 2.469 metres d'altitud que es troben a Noruega.
- Skandinávské pohoří, švédsky Skanderna, Fjällen („Hory“) nebo též Kölen či norsky Kjølen, přičemž obojí znamená „Kýl“, je pohoří táhnoucí se Skandinávským poloostrovem od norského kraje Vest-Agder až po Finnmarku. Západní strana spadá příkře do Severního a Norského moře, které do Skandinávského pohoří zabíhají v podobě fjordů. Směrem na východ postupně snižují svou výšku i sklon a k severovýchodu se stáčí směrem k Finsku. Ve své severovýchodní části leží na hranici Norska, Švédska a Finska, ale už nedosahuje takové výšky jako na jihu. Hory nejsou příliš vysoké; Galdhøpiggen v jižním Norsku dosahuje 2 469 m. Přesto jsou, díky své poloze na severu a poblíž oceánu, značně vlhké a srážkově bohaté a pokrývají je četné sněžníky a ledovce. Kde vyšší teploty nedovolují vzniknout sněžníkům a ledovcům, vznikají ve sníženinách, vymodelovaných dřívějšími ledovci, mokřiny a jezera. Na švédské straně je nejvyšší horou Kebnekaise s 2 103 m, zatímco Halti je nejvyšší na na straně finské, a dosahuje 1 328 m. Pohoří vzniklo kaledonským vrásněním a geologicky je Skandnávské pohoří propojeno s pohořími ve Skotsku a Irsku, dříve bylo zřejmě spojeno také s Apalačským pohořím, které dnes leží v Severní Americe. Geologové se totiž domnívají, že všechna tato pohoří dříve vytvářela jeden celistvý systém na superkontinentu Pangea.
- Das Skandinavische Gebirge (auch Skanden genannt; in täglicher Sprache Fjäll auf schwedisch und Kjølen auf norwegisch) durchzieht die skandinavische Halbinsel von der norwegischen Skagerrak-Küste im Süden bis zum Nordkap. Das Gebirge hat eine Länge von etwa 1.700 km und eine größte Breite von 320 km. Norwegen und Schweden und zu einem sehr kleinen Teil im Norden auch Finnland haben Anteil am Gebirge. Entlang der finnischen Ostgrenze Richtung Süden erstreckt sich der sich abflachende Ausläufer Maanselkä, an dem auch Russland teilhat. Das in seinem nördlichen Teil an der Grenze zwischen Norwegen und Schweden verlaufende Gebirge ist auch die Wasserscheide Skandinaviens. Im norwegischen Teilgebirge Jotunheimen erreichen die Skanden mit dem 2.469 m hohen Galdhøpiggen den höchsten Punkt Nordeuropas und Norwegens. Im Kebnekaise, 2.111 m, stellen sie auch den höchsten Berg Schwedens und in der Haltitunturi, 1.324 m, den höchsten Berg Finnlands.
- The Scandinavian Mountains or the Scandes, in Swedish Skanderna, Fjällen or Kölen (Fjällen being by far the most frequent name and virtually the only one in modern colloquial speech), in Finnish Köli and in Norwegian Kjølen, with the three latter meaning The Keel, are a mountain range that runs through the Scandinavian Peninsula. The Scandinavian Mountains are equivalent with the Scandinavian Caledonides. The western sides of the mountains drop precipitously into the North Sea and Norwegian Sea, forming the famous fjords of Norway, while to the northeast they gradually curve towards Finland. To the north they form the border between Norway and Sweden, still reaching 2,000 m high (6,600 ft) at the Arctic circle. The mountain range just touches northwesternmost Finland, but are scarcely more than hills at their northernmost extension at the North Cape. The mountains are not very high, but are at places very steep; Galdhøpiggen in southern Norway is the highest peak, at 2,469 metres (8,100 ft), Kebnekaise has the highest peak on the Swedish side, at 2,104 m (6,903 ft), while Halti is the highest peak in Finland, at 1,324 m (4,344 ft). The combination of a northerly location and moisture from the North Atlantic ocean has caused the formation of many icefields and glaciers. The Scandinavian mountain system is geologically connected with the mountains of Scotland, Ireland and, crossing the Atlantic Ocean, the Appalachian Mountains of North America. Geologists hold that all these formed a single range prior to the breakup of the ancient supercontinent Pangaea. The current mountains are remnants of the Caledonian mountains. The mountains have been eroded to one-fifth of their original height. The mountains are one of the oldest still extant mountain ranges in the world. The Scandinavian Montane Birch forest and grasslands terrestrial ecoregion is closely associated with the mountain range.
- Los Alpes escandinavos o Montes escandinavos, en sueco Skanderna, Fjällen o Kölen (Fjällen que es el nombre más frecuente y virtualmente el único en el habla coloquial moderna), en finlandés Köli y en noruego Kjølen, son una cordillera que recorre la península Escandinava de noreste a sudoeste a lo largo de 1.700 kilómetros. Se divide en tres grupos, los de Kiolen que separa a Suecia de Noruega, los Montes Dofrines que dividen a Noruega, y los Tulianos en la región meridional. Forman parte de la cordillera Caledoniana, que existió hace 400 millones de años. La actual cordillera se formó por la colisión entre las placas continentales de Norteamérica y el Báltico ocurrida hace 70 millones de años. Las mayores alturas son el Glittertind, de 2.452 metros de altitud y el Galdhøpiggen de 2.469 metros de altitud. Ambas se encuentran en territorio noruego.
- Skandit (myös Kölivuoristo tai Skandinavian tunturit) on vuoristo Skandinavian niemimaalla Ruotsin ja Norjan rajan tuntumassa. Korkeimmillaan Skandit ovat Etelä-Norjassa Jotunheimenin alueella, jossa korkein huippu Galdhøpiggen yltää 2 469 metrin korkeuteen. Lähes yhtä korkea on Glittertind (2 464 m). Täällä vuoret ovat varsin teräväpiirteisiä ja jäätiköitä on joillakin korkeilla ylänköseuduilla, kuten Norjan suurin jäätikkö Jostedalsbreen. Lännessä Skandit päättyvät suoraan mereen muodostaen vuonoja ja paikoin hyvin jyrkkiä ja korkeita kallionkielekkeitä, idässä ne laskeutuvat vähitellen alavammiksi Ruotsin puolelle ja Suomen käsivarren alueelle tultaessa. Skandien pohjoisosat ovat kuluneet jääkausien vaikutuksesta mataliksi ja pehmeäpiirteisiksi tuntureiksi. Seudulla sijaitsevat Ruotsin korkeimmat huiput Kebnekaise (2 117 m) ja Sarektjåkkå (2 089 m) sekä Suomen korkein piste (1 324 m) Haltin (1 361 m) rinteellä. Kuitenkin esimerkiksi Norjan Lofoottien ja Tromssan läänin ympäristön, sekä Ruotsin Sarek ja Kebnekaise-alueiden huiput ovat pohjoisesta sijainnistaan huolimatta varsin teräviä. Norjan pohjoisimmassa osassa sijaitseva Ruijan alue on enää vain 300–400 metrin korkuista. Atlantilta saapuvat matalapaineet tuovat Skandien länsirannikolle runsaita sateita. Skandien itäpuolella ilmasto on kuivempaa (keskimäärin 500 millimetriä vettä vuodessa). Kasvillisuus on Skandien pohjoisosassa tunturipaljakoilla pääosin alpiinista vuoristokasvillisuutta. Sitä hallitsevat varvut, sammalet ja jäkälät. Myös vaivaiskoivua (Betula nana) kasvaa monin paikoin. Varsinaista tundraa ei alueella esiinny. Puuraja on etelässä noin 1 100 metrin korkeudessa ja pohjoisessa 300–500 metrin korkeudessa. Korkeimmilla huipuilla kasvillisuutta ei ole lainkaan tai se koostuu lähinnä jäkälistä.
- Les Alpes scandinaves ou Scandes sont une chaîne de montagne s'étendant tout le long de la côte ouest de la péninsule Scandinave. Elle couvre l'essentiel de la Norvège, le Nord-Ouest de la Suède et une toute petite partie à l'extrême Nord de la Finlande. Il s'agit d'une des plus importantes chaînes de montagne d'Europe, s'étirant selon une direction sud-ouest nord-est sur 1 700 km avec une largeur maximale de 300 km. La chaîne possède deux zones de haute altitude, une au sud de la Norvège, autour du Jotunheimen où se trouve le Galdhøpiggen (2 469 m), point culminant de la chaîne et de la Norvège et une dans le Nord de la Suède, avec le Kebnekaise (2 102 m) point culminant du pays. Le point culminant de Finlande le Halti (1 328 m) se trouve aussi dans la chaîne. Les Alpes scandinaves se situent au niveau de l'ancienne chaîne calédonienne, qui s'est formée il y a 400 Ma lors de la collision entre les paléocontinents Laurentia et Baltica. Cette chaîne avait une ampleur probablement comparable à l'actuel Himalaya, mais fut presque entièrement aplanie par l'érosion dans les millions d'années qui suivirent sa formation. Le relief actuel est beaucoup plus récent, lié à un soulèvement tectonique de toutes les marges continentales du nord de l'océan Atlantique au Paléogène et Néogène (c'est-à-dire à partir de 60 Ma). Cette pénéplaine rehaussée fut ensuite érodée par les glaciers de l'ère quaternaire formant le relief actuellement visible. Cette érosion fut particulièrement importante sur le versant occidental de la chaîne, formant de profondes vallées glaciaires dont beaucoup descendent sous le niveau actuel de la mer, formant les célèbres fjords norvégiens. Le climat de la chaîne est très asymétrique. Le versant ouest est très océanique, avec des températures très douces pour la latitude et d'importantes précipitations, tandis que l'est est plus continental. Ce climat permet la persistance à l'ouest d'un grand nombre de glaciers, dont plusieurs sont les plus grands d'Europe continentale, tels que le Jostedalsbreen. Ces différences de climat affectent aussi fortement la végétation, avec de riches forêts humides de feuillus et de conifères sur les pentes occidentales contrastant avec la taïga plus pauvre du côté oriental. La toundra alpine est caractérisée par des forêts de bouleaux tortueux à l'étage subalpin. C'est le milieu le mieux préservé de la chaîne, avec en particulier un grand nombre de parcs nationaux et de réserves naturelles. La chaîne a été peuplée dès le retrait des glaciers, il y a 10 000 ans. Les premiers habitants vivaient essentiellement de la chasse aux rennes. Au sud, avec l'arrivée de la culture indo-européenne, ont commencé l'agriculture et l'élevage, avec un schéma de transhumance. Les peuples du Nord de la chaîne, les Samis, sont eux restés très liés aux rennes, bien qu'ayant remplacé la chasse par l'élevage, eux aussi selon un schéma de transhumance. Avec la formation des pays autour de l'an 1000, les voies de communication commencent à se développer à travers les montagnes, bien que celles-ci aient un caractère effrayant et dangereux aux yeux des populations. Ce sont les gisements de métaux de la chaîne qui vont peu à peu amener les gens vers les montagnes et développer les infrastructures. Il faudra cependant attendre les XVIII et XIX siècles pour que la chaîne soit entièrement explorée et cartographiée. Ceci permettra alors les débuts du tourisme, tout d'abord axé sur la randonnée dans cette nature encore très sauvage à laquelle s'ajoute, depuis les années 1950, un tourisme d'hiver en croissance constante. Le XX siècle marque aussi le début de l'exploitation de l'énergie hydroélectrique, qui compte pour une part très significative dans la balance énergétique de la Suède et surtout de la Norvège.
- I Monti scandinavi, o Alpi scandinave (in svedese Skanderna, Fjällen o Kölen, in norvegese Kjølen), sono una catena montuosa della penisola scandinava.
- スカンディナヴィア山脈（スカンディナヴィアさんみゃく）は、スカンディナヴィア半島を縦貫する山脈であり、スウェーデン、ノルウェー、一部がフィンランドの領土を走る。高緯度に位置するため万年雪や氷河地形が非常に多い。また山脈は西の海岸部のすぐ近くまで迫っており、その海岸はフィヨルドが発達している。山脈は南に下るほど発達しており、ノルウェー南部のヨトゥンヘイム山地がもっとも険しい。山脈最高峰ガルフピッゲン山 (2470m) 、グリッテルティン山 (2470m)は高原の中央部に並ぶ。ノルウェーの最高峰でもある。スウェーデンの最高峰は、北部のケブネカイセ山(2103m)及びサーレヨック山(2090m)であるが、この地域はラポニア地域に含まれ、世界遺産（スウェーデンの世界遺産）にも登録されている。 スカンディナヴィア山脈、特に山脈西部はシルル紀にカレドニア変動帯として形成されており、グリーンランド東端部と同じ地質帯に属する。
- 스칸디나비아 산맥은 스칸디나비아 반도를 가로지르는 산맥이다. 이 산맥의 서쪽은 북해에까지 이르러 가파른 경사로 바다에 떨어져 유명한 노르웨이의 피오르 해안을 이룬다. 동쪽은 스웨덴으로 들어가면서 점점 완만해지며 평지로 접어든다. 이 산맥의 북쪽은 노르웨이와 스웨덴의 자연 국경 구실을 한다. 하지만 북쪽의 노르카프 곶 가까이에서는 거의 언덕이나 구릉 수준으로 낮아진다. 이 산맥의 산은 그리 높지 않다. 노르웨이 남부의 갈회피겐 산(Galdhøpiggen)이 스칸디나비아 산맥의 최고봉으로 높이는 2,469 m 이다. 하지만 위도가 높고, 북대서양의 습기의 영향을 받음에 따라 빙원과 빙하가 많다. 스웨덴 쪽의 최고봉은 케브네카이세 산(Kebnekaise)으로 높이는 2,111 m 이다. 지질학적으로 스칸디나비아 산맥은 스코틀랜드와 아이슬란드를 거쳐 대서양 건너의 북아메리카 애팔래치아 산맥과 연결된다. 지질학자들은 고대의 판게아 초대륙이 나뉘기 전까지는 하나의 산맥이었으며, 현재의 산맥은 칼레도니아 조산 운동의 흔적이라 여긴다.
- Het Scandinavisch Hoogland, het Scandinavisch Gebergte of het Noorse hooggebergte is een bergketen die ruwweg van noordoost naar zuidwest door het Scandinavisch schiereiland heenloopt. De westflank van het gebergte loopt steil af in de Noordzee en de Noorse Zee, waar zich de bekende fjorden van Noorwegen hebben gevormd. De oostflank loopt echter geleidelijk aan af richting de Botnische Golf en het noorden van Finland, en ligt voor het grootste deel in Zweden. In het uiterste noorden van het Scandinavisch Hoogland, waar de grenzen van Noorwegen, Zweden, Finland en Rusland bij elkaar komen, in de nabijheid van de Noordkaap, is het gebergte meer een heuvellandschap.
- De skandinaviske fjellene eller Kjølen (på svensk Skanderna, Fjällen eller Kölen) er fjellkjeden som går langs Den skandinaviske halvøy. Vestsiden av fjellene går bratt ned mot Nordsjøen og Norskehavet, og danner i Norge, mens de i nordøst heller slakt mot Sverige og Finland. I nord danner de grensen mellom Norge, Sverige og Finland, men er stort sett ikke mer enn åser i nærheten av Nordkapp. Fjellene er ikke veldig høye og Galdhøpiggen i Sør-Norge er det høyeste med 2 469 meter over havet. Siden de ligger såpass langt nord og får en jevn tilføring av fuktighet fra vest finnes det likevel mange ismarker og isbreer her. Mange av fjellene er også svært bratte, noe som gir dem et praktfullt og dramatisk utseende. Kebnekaise er den høyeste toppen på svensk side med 2 104 meter over havet, mens Halti er det høyeste i Finland med 1 328 meter over havet. Gaustatoppen (1883 moh) ved Rjukan har Norges største utsikt målt i areal. Det skandinaviske fjellsystemet er geologisk knyttet til fjellene i Skottland, Irland, og på andre siden av Atlanterhavet med Appalachene i Nord-Amerika. Geologer mener at alle disse fjellene dannet en enkel fjellkjede på superkontinentet Pangaea. De nåværende fjellene er restene etter den Den kaledonske fjellkjede, som mange geologer mener er den største fjellkjeden gjennom historien.
- Góry Skandynawskie (również Kjølen, bokmål De skandinaviske fjellene, nynorsk Dei Skandinaviske fjella, szw. Skandinaviska fjällkedjan lub Skanderna, fin. Skandit) łańcuch górski w zachodniej i północnej części Półwyspu Skandynawskiego, ciągnący się wzdłuż wybrzeża Oceanu Atlantyckiego, na terytorium Norwegii, Szwecji i częściowo Finlandii. Długość ok. 1800 km, szerokość do 550 km.
- Os Alpes Escandinavos são uma grande cordilheira de montanhas que atravessa quase toda a Península da Escandinávia de norte a sul, numa extensão de 1 700 km. Esta cadeia de montanhas é conhecida na Suécia como Skanderna, Fjällkedjan, Fjällen ou Kölen, na Noruega como Kjølen, e na Finlândia como Köli ou Skandi. Não são relevos especialmente altos, sendo os pontos mais elevados Glittertind e Galdhøpiggen, na Noruega.
- Скандинавские горы — система гор на Скандинавском полуострове. Протяжённость около 1700 км, ширина до 600 км. Западные склоны подходят непосредственно к Северному морю, образуя обрывистые берега, знаменитые норвежские фьорды. Восточные склоны плавно снижаются и переходят в равнинные пространства на территории Швеции. Высота гор сравнительно небольшая. Самая высокая точка — гора Гальхёпигген, 2469 м, расположена в южной части Норвегии. Самая высокая точка на территории Швеции — гора Кебнекайсе, 2111 м. Рельеф сглажен деятельностью древних ледников. Современные ледники Скандинавских гор являются крупнейшими в материковой Европе. Влажный морской климат и расчленённость поверхности определяют наличие большого количества рек, большинство из которых короткие, с сильным течением, не покрывающиеся льдом даже в зимнее время. Большое количество озёр. Склоны гор покрыты таёжными лесами, кустарниками, торфяниками, а также горными тундрами и лугами. Присутствуют месторождения руд железа, меди, титана, пиритов. Скандинавские горы заложились около 480 миллионов лет назад. Каледонская складчатость. Образование Скандинавских гор происходило примерно в конце ордовика-среднем силуре. Океан Япетус, который образовался в раннем кембрии разделяющий Северную Америку и Европу, начал расширятся, и отодвигая Лаврентию и Балтику, в начале Ордовика он достиг ширины 2000 км, но затем он начал вновь сужаться по мере того, как Лаврентия, Гренландия и Балтика стали сближаться. В конце концов, около 440 миллионов лет назад Балтика надвинулась на Гренландию, а та на Лаврентию. В это время огромные массы песка, гальки, остатков вулканических островных дуг коллосальными силами начинают сжиматься, поднимая первые вершины Скандинавских гор. Образование огромного горного хребта в месте столкновения Балтики с Канадо-Гренландией началось на рубеже ордовика-силура. Оно сопровождалось сминанием мощных толщ осадков, сформировавшихся на континентальных склонах и у подножия противолежащих окраин. В геологическую историю эти события вошли под названием каледонская складчатость. Столкновение двух континентальных глыб имело место в полосе: Скандинавия-Британия с одной стороны и Гренландия-Ньюфаундленд - с другой. Реликты же древних вулканических дуг причленились к краю Балтики. Громадный горный гребет вырос по линии Сканинавия-Гренландия-Ньюфаундленд. Высота тех гор не уступала Гималаям.
- Skanderna, Skandinaviska fjällkedjan, Fjällen eller Kölen, på norska Kjølen, på finska Köli eller Skandit, är en bergskedja som är en del av Kaledoniderna och bildades för cirka 400 miljoner år sedan. Skanderna sträcker sig cirka 1700 km och är som mest cirka 320 km bred. Bergskedjan löper i nord-sydlig riktning genom Skandinaviska halvön, från den norska Skagerrak-kusten till Nordkap. I väster slutar bergen i Norska havet och Nordsjön och bildar de berömda norska fjordarna. I nordöst viker de av österut mot Finland. Bergskedjan utgör den ungefärliga gränsen mellan Sverige och Norge sedan erövringar och gränsrevisioner på sextonhundratalet. I norr bildar bergen gräns även mot Finland, men är knappast mer än låga kullar i närheten av Nordkap.
- Скандинавські гори - гірський масив, що перетинає Скандинавський півострів. Західні схили гір круто уриваються у Північне море і Норвезьке море, формуючи норвезькі фьорди внапрямку на північний схід, до кордону з Фінляндією вони зникають. Довжина близько 1700 км. , ширина до 600 км. На півночі вони є кордоном між Норвегією,Швецією і Фінляндією, але заввишки не більше ніж пагорби. Гори дуже не високі, але дуже круті. Комбінація північного розташування і вологості від Північної Атлантики викликала утворення крижаних полів і льодовиків, які вкупі з крутими горами, створює захоплюючі і драматичні краєвиди. Найвища точка — гора Гальхепігген (норв. Galdhøpiggen), 2469 м, розташована в південній частині Норвегії. Найвища точка на території Швеції — гора Кебнекайсе (швед. Kebnekaise), 2111 м. Рельєф згладжений діяльністю стародавніх льодовиків. Сучасні льодовики Скандинавських гір є найбільшими в материковій Європі. Вологий морський клімат і розчленована поверхня визначають наявність великої кількості річок, більшість з яких короткі, з сильною течією, що не покриваються кригой навіть в зимовий час. Велика кількість озер. Скандінавська гірська система сполучена з горами Шотландії, Ірландії і горами східної частини Північної Америки. Геологи вважають, що всі вони сформували єдиний ряд до розриву давнього суперконтиненту Панагея. Ці гори - залишки Каледонських гір, багато геологів вважають, що це найбільший гірський масив в історії. Схили гір покриті тайговими лісами, чагарниками, торф'яниками, а також гірською тундрою і луками. Присутні родовища руд заліза, міді, титану, піриту
- Dãy núi Scandinavia hoặc Scandes, là dãy núi kéo dài suốt bán đảo Scandinavia. Dãy núi Scandinavia tương đương với Kiến tạo sơn Caledonia Scandinavia. Các sườn phía tây trở nên dốc đứng quay ra biển Bắc và biển Na Uy, tạo thành các vịnh hẹp khoét sân vào đất liền nổi tiếng của Na Uy, trong khi ở phía đông bắc, dãy núi dần dần uốn vào Phần Lan. Ở phía bắc, dãy núi này tạo thành biên giới thiên nhiên giữa Na Uy và Thụy Điển, có chỗ cao tới 2.000 m (6.600 ft) ở Vòng Bắc Cực. Dãy núi này chỉ vừa chạm vào vùng cực tây bắc của Phần Lan, nhưng ở phần mở rộng phía cực bắc ở Mũi đất Bắc Na Uy, nó không cao hơn các đồi bao nhiêu.
- 斯堪的纳维亚山脉（瑞典語：Skanderna、Fjällen或者Kölen，挪威語：Kjølen），是斯堪的纳维亚半岛上的主要山系。 该山脉东北起自瑞典、挪威和芬兰交界地区，西南一直延伸到挪威南部，山脉东部坡度较缓，西坡直接伸入挪威海和北海，形成诸多峡湾。 山脉长约1700公里，宽约200－600公里；中等高度的古老台状山地；西坡陡峻、东坡平缓；该山脉一般海拔为1000米，个别地区有冰川覆盖，由于长期受冰川侵蚀，发育有大量陡峭山峰；最高峰格利特峰，海拔2468米。 从地质学上来说，斯堪的纳维亚山脉与苏格兰、爱尔兰以及北美洲的阿巴拉契亚山脉同源，早在盘古大陆之时便已形成，是史上最雄伟的加里东山系的残余部分。
|
| rdfs:comment
|
- Els Alps escandinaus o Muntanyes escandinaves, en suec Skanderna, Fjällen o Kölen (Fjällen és el nom més comú), en finès Köli i en noruec Kjølen, són una serralada que recorre la península Escandinava de nord-est a sud-oest al llarg de 1.700 quilòmetres am una amplada d'uns 320 km. Es divideix en tres grups: Kiolen que separa a Suècia de Noruega, les muntanyes Dofrines que divideixen a Noruega, i els Tulians a la regió meridional.
- Skandinávské pohoří, švédsky Skanderna, Fjällen („Hory“) nebo též Kölen či norsky Kjølen, přičemž obojí znamená „Kýl“, je pohoří táhnoucí se Skandinávským poloostrovem od norského kraje Vest-Agder až po Finnmarku. Západní strana spadá příkře do Severního a Norského moře, které do Skandinávského pohoří zabíhají v podobě fjordů. Směrem na východ postupně snižují svou výšku i sklon a k severovýchodu se stáčí směrem k Finsku.
- Das Skandinavische Gebirge (auch Skanden genannt; in täglicher Sprache Fjäll auf schwedisch und Kjølen auf norwegisch) durchzieht die skandinavische Halbinsel von der norwegischen Skagerrak-Küste im Süden bis zum Nordkap. Das Gebirge hat eine Länge von etwa 1.700 km und eine größte Breite von 320 km. Norwegen und Schweden und zu einem sehr kleinen Teil im Norden auch Finnland haben Anteil am Gebirge.
- The Scandinavian Mountains or the Scandes, in Swedish Skanderna, Fjällen or Kölen (Fjällen being by far the most frequent name and virtually the only one in modern colloquial speech), in Finnish Köli and in Norwegian Kjølen, with the three latter meaning The Keel, are a mountain range that runs through the Scandinavian Peninsula. The Scandinavian Mountains are equivalent with the Scandinavian Caledonides.
- Los Alpes escandinavos o Montes escandinavos, en sueco Skanderna, Fjällen o Kölen (Fjällen que es el nombre más frecuente y virtualmente el único en el habla coloquial moderna), en finlandés Köli y en noruego Kjølen, son una cordillera que recorre la península Escandinava de noreste a sudoeste a lo largo de 1.700 kilómetros. Se divide en tres grupos, los de Kiolen que separa a Suecia de Noruega, los Montes Dofrines que dividen a Noruega, y los Tulianos en la región meridional.
- Skandit (myös Kölivuoristo tai Skandinavian tunturit) on vuoristo Skandinavian niemimaalla Ruotsin ja Norjan rajan tuntumassa. Korkeimmillaan Skandit ovat Etelä-Norjassa Jotunheimenin alueella, jossa korkein huippu Galdhøpiggen yltää 2 469 metrin korkeuteen. Lähes yhtä korkea on Glittertind (2 464 m). Täällä vuoret ovat varsin teräväpiirteisiä ja jäätiköitä on joillakin korkeilla ylänköseuduilla, kuten Norjan suurin jäätikkö Jostedalsbreen.
- Les Alpes scandinaves ou Scandes sont une chaîne de montagne s'étendant tout le long de la côte ouest de la péninsule Scandinave. Elle couvre l'essentiel de la Norvège, le Nord-Ouest de la Suède et une toute petite partie à l'extrême Nord de la Finlande. Il s'agit d'une des plus importantes chaînes de montagne d'Europe, s'étirant selon une direction sud-ouest nord-est sur 1 700 km avec une largeur maximale de 300 km.
- I Monti scandinavi, o Alpi scandinave (in svedese Skanderna, Fjällen o Kölen, in norvegese Kjølen), sono una catena montuosa della penisola scandinava.
- スカンディナヴィア山脈（スカンディナヴィアさんみゃく）は、スカンディナヴィア半島を縦貫する山脈であり、スウェーデン、ノルウェー、一部がフィンランドの領土を走る。高緯度に位置するため万年雪や氷河地形が非常に多い。また山脈は西の海岸部のすぐ近くまで迫っており、その海岸はフィヨルドが発達している。山脈は南に下るほど発達しており、ノルウェー南部のヨトゥンヘイム山地がもっとも険しい。山脈最高峰ガルフピッゲン山 (2470m) 、グリッテルティン山 (2470m)は高原の中央部に並ぶ。ノルウェーの最高峰でもある。スウェーデンの最高峰は、北部のケブネカイセ山(2103m)及びサーレヨック山(2090m)であるが、この地域はラポニア地域に含まれ、世界遺産（スウェーデンの世界遺産）にも登録されている。 スカンディナヴィア山脈、特に山脈西部はシルル紀にカレドニア変動帯として形成されており、グリーンランド東端部と同じ地質帯に属する。
- 스칸디나비아 산맥은 스칸디나비아 반도를 가로지르는 산맥이다. 이 산맥의 서쪽은 북해에까지 이르러 가파른 경사로 바다에 떨어져 유명한 노르웨이의 피오르 해안을 이룬다. 동쪽은 스웨덴으로 들어가면서 점점 완만해지며 평지로 접어든다. 이 산맥의 북쪽은 노르웨이와 스웨덴의 자연 국경 구실을 한다. 하지만 북쪽의 노르카프 곶 가까이에서는 거의 언덕이나 구릉 수준으로 낮아진다. 이 산맥의 산은 그리 높지 않다. 노르웨이 남부의 갈회피겐 산(Galdhøpiggen)이 스칸디나비아 산맥의 최고봉으로 높이는 2,469 m 이다. 하지만 위도가 높고, 북대서양의 습기의 영향을 받음에 따라 빙원과 빙하가 많다. 스웨덴 쪽의 최고봉은 케브네카이세 산(Kebnekaise)으로 높이는 2,111 m 이다. 지질학적으로 스칸디나비아 산맥은 스코틀랜드와 아이슬란드를 거쳐 대서양 건너의 북아메리카 애팔래치아 산맥과 연결된다.
- Het Scandinavisch Hoogland, het Scandinavisch Gebergte of het Noorse hooggebergte is een bergketen die ruwweg van noordoost naar zuidwest door het Scandinavisch schiereiland heenloopt. De westflank van het gebergte loopt steil af in de Noordzee en de Noorse Zee, waar zich de bekende fjorden van Noorwegen hebben gevormd. De oostflank loopt echter geleidelijk aan af richting de Botnische Golf en het noorden van Finland, en ligt voor het grootste deel in Zweden.
- De skandinaviske fjellene eller Kjølen (på svensk Skanderna, Fjällen eller Kölen) er fjellkjeden som går langs Den skandinaviske halvøy. Vestsiden av fjellene går bratt ned mot Nordsjøen og Norskehavet, og danner i Norge, mens de i nordøst heller slakt mot Sverige og Finland. I nord danner de grensen mellom Norge, Sverige og Finland, men er stort sett ikke mer enn åser i nærheten av Nordkapp. Fjellene er ikke veldig høye og Galdhøpiggen i Sør-Norge er det høyeste med 2 469 meter over havet.
- Góry Skandynawskie (również Kjølen, bokmål De skandinaviske fjellene, nynorsk Dei Skandinaviske fjella, szw. Skandinaviska fjällkedjan lub Skanderna, fin. Skandit) łańcuch górski w zachodniej i północnej części Półwyspu Skandynawskiego, ciągnący się wzdłuż wybrzeża Oceanu Atlantyckiego, na terytorium Norwegii, Szwecji i częściowo Finlandii. Długość ok. 1800 km, szerokość do 550 km.
- Os Alpes Escandinavos são uma grande cordilheira de montanhas que atravessa quase toda a Península da Escandinávia de norte a sul, numa extensão de 1 700 km. Esta cadeia de montanhas é conhecida na Suécia como Skanderna, Fjällkedjan, Fjällen ou Kölen, na Noruega como Kjølen, e na Finlândia como Köli ou Skandi. Não são relevos especialmente altos, sendo os pontos mais elevados Glittertind e Galdhøpiggen, na Noruega.
- Скандинавские горы — система гор на Скандинавском полуострове. Протяжённость около 1700 км, ширина до 600 км. Западные склоны подходят непосредственно к Северному морю, образуя обрывистые берега, знаменитые норвежские фьорды. Восточные склоны плавно снижаются и переходят в равнинные пространства на территории Швеции. Высота гор сравнительно небольшая. Самая высокая точка — гора Гальхёпигген, 2469 м, расположена в южной части Норвегии.
- Skanderna, Skandinaviska fjällkedjan, Fjällen eller Kölen, på norska Kjølen, på finska Köli eller Skandit, är en bergskedja som är en del av Kaledoniderna och bildades för cirka 400 miljoner år sedan. Skanderna sträcker sig cirka 1700 km och är som mest cirka 320 km bred. Bergskedjan löper i nord-sydlig riktning genom Skandinaviska halvön, från den norska Skagerrak-kusten till Nordkap. I väster slutar bergen i Norska havet och Nordsjön och bildar de berömda norska fjordarna.
- Скандинавські гори - гірський масив, що перетинає Скандинавський півострів. Західні схили гір круто уриваються у Північне море і Норвезьке море, формуючи норвезькі фьорди внапрямку на північний схід, до кордону з Фінляндією вони зникають. Довжина близько 1700 км. , ширина до 600 км. На півночі вони є кордоном між Норвегією,Швецією і Фінляндією, але заввишки не більше ніж пагорби. Гори дуже не високі, але дуже круті.
- Dãy núi Scandinavia hoặc Scandes, là dãy núi kéo dài suốt bán đảo Scandinavia. Dãy núi Scandinavia tương đương với Kiến tạo sơn Caledonia Scandinavia. Các sườn phía tây trở nên dốc đứng quay ra biển Bắc và biển Na Uy, tạo thành các vịnh hẹp khoét sân vào đất liền nổi tiếng của Na Uy, trong khi ở phía đông bắc, dãy núi dần dần uốn vào Phần Lan. Ở phía bắc, dãy núi này tạo thành biên giới thiên nhiên giữa Na Uy và Thụy Điển, có chỗ cao tới 2.000 m (6.600 ft) ở Vòng Bắc Cực.
- 斯堪的纳维亚山脉（瑞典語：Skanderna、Fjällen或者Kölen，挪威語：Kjølen），是斯堪的纳维亚半岛上的主要山系。 该山脉东北起自瑞典、挪威和芬兰交界地区，西南一直延伸到挪威南部，山脉东部坡度较缓，西坡直接伸入挪威海和北海，形成诸多峡湾。 山脉长约1700公里，宽约200－600公里；中等高度的古老台状山地；西坡陡峻、东坡平缓；该山脉一般海拔为1000米，个别地区有冰川覆盖，由于长期受冰川侵蚀，发育有大量陡峭山峰；最高峰格利特峰，海拔2468米。 从地质学上来说，斯堪的纳维亚山脉与苏格兰、爱尔兰以及北美洲的阿巴拉契亚山脉同源，早在盘古大陆之时便已形成，是史上最雄伟的加里东山系的残余部分。
|
