| dbpprop:abstract
|
- Sartaq (or Sartak or Sartach) Khan (died 1256) was the son of Batu Khan and Regent Dowager Khatun Boraqcin of Alchi Tatar. Sartaq succeeded Batu as khan of the Ulus of Jochi (Golden Horde or Kipchak Khanate). In 1252, Alexander Nevsky met with Sartaq at Sarai. Alexander received yarlyk (license) to become Grand Duke of Vladimir in vassalage to the Kipchak Khanate. According to Lev Gumilev he became Sartaq’s anda (sworn brother, probably akin to blood brother) and an adopted son of Batu Khan. Sartaq was reputed to be a Christian convert; his father being a Shamanist. There are several stories of Sartaq's conversion. The Armenian writers, for example, alleged that Sartaq was brought up and baptized among the Russians. However, a message dated August 29, 1254 by Sartaq addressed to Pope Innocent IV, stated that Sartaq, then a duke, was baptised as a Christian. The Pope heard the news from a priest whom the khan had sent as envoy to the papal court. His reign as khan of the Golden Horde was short-lived. He died in 1256 before returning from Great Khan Mongke's court in Mongolia, less than one year after his father, probably having been poisoned by his uncles Berke and Berkhchir. The notable Russian historian Karamzin along with Armenian and a muslim chroniclers stated that they were hostile to one another because of tensions between religions. Sartaq was succeeded by Ulaqchi briefly in 1257, before his uncle Berke succeeded to the throne. It is not clear whether Ulaqchi was his brother or his son. Sartaq's daughter Theodora (or Theothiure) was the wife of Gleb Vasilkovich of Beloozero and Rostov, a grandson of Konstantin of Rostov and first cousin once removed of Alexander Nevsky. Their descendants include Ivan IV of Russia and innumerable families of Russian nobility.
- Sartaq Khan, auch als Sartaq der Christ bekannt wurde 1255 nach dem Tode seines Vaters Batu der Khan der Blauen - bzw. Goldenen Horde. Er galt als Freund des Christentums und fungierte um 1248-51 bereits einige Zeit als Stellvertreter seines Vaters, als dieser -mit der Thronfolgefrage beschäftigt- im Ili-Gebiet weilte. Es waren seine Truppenführer, die 1252 Alexander Newski gegen seinen Bruder Andrej als Großfürst einsetzten. Sartaq Khan starb nach armenischen Quellen bei seiner Rückkehr aus Karakorum 1257 an einem „Magenleiden“ oder wurde schlichtweg ermordet. Dahinter steckten wahrscheinlich seine Onkel Berke Khan und Berkejar, zwei Muslime, wobei Berke binnen kurzer Zeit sein Nachfolger wurde.
- Sartaq ou Sartak, fils de Batu, est un khan de la Horde d'Or de 1255 à sa mort en 1256. En 1252, Alexandre Nevski, venu à Saraï recevoir l'investiture de la Horde pour la principauté de Vladimir, rencontre Sartaq et se lie d'amitié avec lui. Il serait devenu son anda (ami juré). Sartaq passe pour s'être convertit au christianisme nestorien. Il reçoit Guillaume de Rubrouck en route pour Karakorum mais celui-ci note qu'il n'est pas chrétien. Dans une lettre datée du 29 août 1254, le pape Innocent IV le pape félicite le prince mongol de sa conversion. A la mort de Batu à Saraï, Sartak, son fils et successeur désigné, séjourne alors chez le grand khan Möngke à Karakorum en qualité de plénipotentiaire. Möngke le nomme à la tête du l’oulous kiptchak, mais il meurt brusquement et c’est son fils, Ulakchi, qui est désigné comme khan de la Horde d'Or sous la régence de Boraktchik, veuve de Batu.
- サルタク（Sartaq, ? - 1257年）は、ジョチ・ウルスの第3代宗主である（在位：1256年－1257年）。彼はバトゥの長男であり、母はボラクチン・ハトゥンであったという。子息はいなかったようだが末弟のウラクチが彼の息子であるという伝承もある。ペルシア語表記では سرتاقSartāq と綴られる。 1256年春にモンゴル皇帝モンケが第2回のクリルタイをオルメクトの地で開催したとき、サルタクはジョチ・ウルスの代表として派遣された。しかし、開催地に到着する目前でバトゥの訃報が届いたため、サルタクはモンケの勅命によってバトゥの後継者に任命された。多大な恩賜を受けてジョチ・ウルスへ帰還を許されたが、彼もまた翌年の1257年にその旅中で没した。モンケは彼のハトゥンたちや諸子に使者を送って慰め、改めて彼の末弟ないし息子であるウラクチにジョチ・ウルスを継がせた。しかし、そのウラクチも数カ月後に夭折してしまったため、バトゥの次弟であったベルケがジョチ・ウルスのハン位を継ぐこととなる。 彼の生涯はペルシア語や漢語資料にはほとんど記載がないため不詳である部分が多いが、幸いルイ9世より派遣されたルブルクのギヨーム修道士が、バトゥ、モンケの宮廷への旅中に先立ち彼のオルドを訪問しているため、その若干が知られている。 ヨーロッパや中東では、サルタクがキリスト教を信奉しているという噂があり、1253年にこの確認と十字軍への支援を求めてルイ9世はルブルクのギヨームを派遣しており、さらに翌1254年8月29日にはローマ教皇インノケンティウス4世が、サルタクが洗礼を受けたと言う知らせを聞いて、彼の許に書簡を送って祝意を表した。 ルブルクのギヨームによれば、サルタクのオルドはドン河中流域にありヴォルガ川から三日行程の距離にあったという。そこでサルタクは6人の夫人がおり、彼と一緒にいた長子にもまた2、3人の夫人がついていたといい、そのオルドも豪奢であったと報告している。ジュヴァイニーによればサルタクの子供がウラクチであったと述べているが、『集史』ではサルタクには子息がいなかったと述べており、資料間で食い違いが生じている。あるいはこの「長子」はそのウラクチである可能性もあるが、詳細は不明である。
- Sartaq, ook Sartach of Sartak (gest. 1256, was de zoon van Batu en diens opvolger als khan van de Blauwe Horde, de latere Gouden Horde. Hij was de kleinzoon van Jochi en de achterkleinzoon van Genghis Khan. Hij was de anda van Alexander Nevski. Van Sartaq wordt gezegd dat hij christen was, in tegenstelling tot zijn vader, een sjamanist en zijn oom Berke, een moslim. Een op 29 augustus 1254 geschreven brief aan paus Innocentius IV bevestigt dit. Sartaq volgde zijn vader op als khan van de gouden horde, maar stierf al in 1256, waarschijnlijk doordat hij vergiftigd was. Hij werd opgevolgd door de zeer jonge Ulaqchi, van wie niet zeker is of het zijn zoon of zijn broer was. Daarna werd Berke khan van de Blauwe Horde. Die was onder Ulaqchi al regent. Sartaq's dochter Theodora was de vrouw van Gleb Vasilkovich van Beloozero en Rostov. Hun nageslacht omvatte mogelijkerwijs ook de stamboom van Ivan de Verschrikkelijke en zeer veel Russische adel.
- Sartak Chan - syn chana Batu, jego następca w Złotej Ordzie (Chanacie Kipczackim). W 1241, Aleksander Newski przybył do Saraju i zbratał się z Sartakiem, stając się zarazem adoptowanym synem chana Batu. W zamian za to Aleksander powrócił z kontyngentem Tatarów, który poprowadził do bitwy nad Jeziorem Czudzkim. Otrzymał także jarłyk na Wielkie Księstwo Włodzimierskie jako wasal Chanatu Kipczackiego. Uważe się, że Sartaka nawrócono na chrześcijaństwo. Jego ojciec był szamanistą. Autorzy ormiańscy uważają, że Sartak mógł zostac nawrócony przez Ruskich wasali. Wiadomośc o chrzcie Sartaka dotarła 29 sierpnia 1254, do Papieża poprzez posła. Panowanie Sartaka było krótkie. Zmarł w 1256, prawdopodobnie otruty. Jego następcą krótko był Ulagczy, zanim schedę przejął jego stryj Berke. Nie jest pewne czy Ulagczy był bratem czy synem Sartaka. Córka Sartaka, Teodora była żoną Gleba Wasylowicza, księcia Rostowskiego i Białoziorskiego. Ich potomkami byli Iwan IV Groźny oraz wiele rodzin rosyjskiej szlachty.
- Сарта́к — чингизид, третий правитель Улуса Джучи, старший сын Бату. Согласно записям многих современников, в частности Папы Иннокентия IV, Сартак исповедовал христианство. В 1252 году, когда владимирский князь Андрей Ярославич, брат Александра Невского, вступил в союз с врагом Орды Даниилом Галицким, Сартак, как соправитель Батыя, отправил своего воеводу Неврюя с войском в карательный поход против мятежного князя. Андрей бежал в Швецию, а ярлык на верховное правление был передан дружественному Александру. Существует мнение, что Сартак был его побратимом. В 1253 к Сартаку через Константинополь прибыло посольство короля Людовика Французского во главе с монахом-францисканцем Гийомом Рубруком. Сартак благосклонно принял Гийома, но не стал вступать в переговоры, а перенаправил его к Бату. Один из приближённых Сартака заявил Гийому: «„Не говорите, что наш господин — христианин, он не христианин, а Моал“, так как название „христианство“ представляется им названием какого-то народа. Они превознеслись до такой великой гордости, что хотя, может быть, сколько-нибудь веруют во Христа, однако не желают именоваться христианами, желая свое название, то есть Моал». После смерти Батыя (1255/1256) Сартак стал правителем Золотой Орды, но по дороге из Каракорума скончался (вероятно, был отравлен людьми своего дяди Берке).
- Сартак - хан Золотої Орди, син хана Батия В юнацькі роки року став кровним побратимом ("андою") Олександра Ярославича, відомого в російській історіографії як Олександр Невський Російський історик ЛМ Гумільов так описує це братання: 1252 року, Сартак, який вже був соправителем Батия, організовує збройний похід на чолі з воєводою Неврюєм на Владимир проти Великого князя владимирського Андрія Ярославича Під Переяславлем військо Неврюя розбило рать князя Андрія, Андрій Ярославич був вимушений втікти у Швецію, а Великим володимирським князем було призначено його старшого брата Олександра Невського Причина, що викликала цей військовий похід у російських джерелах описується наступним чином: Російський історик ЛМ Гумильов описує цей епізод наступним чином: Існують відомості, щодо того, що Сартак був християнином Зокрема це засвідчив арабський історик Аль-Джауздані Відоме також повідомлення про хрещення Сартака, передане послом Сартака Папі Іннокентію IV датовано 29 серпня 1254 року В той же час Гійом де Рубрук, посланий французьким королем Людовіком IX для місіонерської та дипломатичної діяльності, що відвідав ханську ставку Сартака на Волзі 1253 року приводить такі слова наближених Сартака: Не говоріть, що наш пан - християнин, він не християнин, а "Моал", тому що назва "християнство" представляється їм назвою якогось народу Вони звеличилися до такої великої гордості, що хоча, може бути, скільки-небудь вірують у Христа, однак не бажають іменуватися християнами, бажаючи свою назву, тобто Моал" 1256 року зі смертю батька Сартак став ханом Золотої Орди Проте його правління тривало недовго Імовірно він був отруєний за наказом свого дядька Берке Наступним ханом був призначений його 10-літній син Улагчі, за якого правила вдова Батия - Баракчин-хатун, однак невдовзі Улагчі також був отруєний, а Баракчин-хатун страчена, після чого на ханському престолі сів Берке
- 撒里答（Sartaq，？－1256年），金帐汗国第二任可汗，拔都之子。他镇守于黑海之北，1252年，亚历山大·涅夫斯基被撒里答封为弗拉基米尔大公。1253年，撒里答接见法国国王派遣的传教士，送他到萨莱见拔都。1255年，拔都去世，撒里答正在和林朝见蒙哥，蒙哥命他回国即位，但撒里答回国不久后就去世了。
|
| rdfs:comment
|
- Sartaq (or Sartak or Sartach) Khan (died 1256) was the son of Batu Khan and Regent Dowager Khatun Boraqcin of Alchi Tatar. Sartaq succeeded Batu as khan of the Ulus of Jochi (Golden Horde or Kipchak Khanate). In 1252, Alexander Nevsky met with Sartaq at Sarai. Alexander received yarlyk (license) to become Grand Duke of Vladimir in vassalage to the Kipchak Khanate. According to Lev Gumilev he became Sartaq’s anda (sworn brother, probably akin to blood brother) and an adopted son of Batu Khan.
- Sartaq Khan, auch als Sartaq der Christ bekannt wurde 1255 nach dem Tode seines Vaters Batu der Khan der Blauen - bzw. Goldenen Horde. Er galt als Freund des Christentums und fungierte um 1248-51 bereits einige Zeit als Stellvertreter seines Vaters, als dieser -mit der Thronfolgefrage beschäftigt- im Ili-Gebiet weilte. Es waren seine Truppenführer, die 1252 Alexander Newski gegen seinen Bruder Andrej als Großfürst einsetzten.
- Sartaq ou Sartak, fils de Batu, est un khan de la Horde d'Or de 1255 à sa mort en 1256. En 1252, Alexandre Nevski, venu à Saraï recevoir l'investiture de la Horde pour la principauté de Vladimir, rencontre Sartaq et se lie d'amitié avec lui. Il serait devenu son anda (ami juré). Sartaq passe pour s'être convertit au christianisme nestorien. Il reçoit Guillaume de Rubrouck en route pour Karakorum mais celui-ci note qu'il n'est pas chrétien.
- Sartaq, ook Sartach of Sartak (gest. 1256, was de zoon van Batu en diens opvolger als khan van de Blauwe Horde, de latere Gouden Horde. Hij was de kleinzoon van Jochi en de achterkleinzoon van Genghis Khan. Hij was de anda van Alexander Nevski. Van Sartaq wordt gezegd dat hij christen was, in tegenstelling tot zijn vader, een sjamanist en zijn oom Berke, een moslim. Een op 29 augustus 1254 geschreven brief aan paus Innocentius IV bevestigt dit.
- Sartak Chan - syn chana Batu, jego następca w Złotej Ordzie (Chanacie Kipczackim). W 1241, Aleksander Newski przybył do Saraju i zbratał się z Sartakiem, stając się zarazem adoptowanym synem chana Batu. W zamian za to Aleksander powrócił z kontyngentem Tatarów, który poprowadził do bitwy nad Jeziorem Czudzkim. Otrzymał także jarłyk na Wielkie Księstwo Włodzimierskie jako wasal Chanatu Kipczackiego. Uważe się, że Sartaka nawrócono na chrześcijaństwo.
- Сарта́к — чингизид, третий правитель Улуса Джучи, старший сын Бату. Согласно записям многих современников, в частности Папы Иннокентия IV, Сартак исповедовал христианство.
- 撒里答（Sartaq，？－1256年），金帐汗国第二任可汗，拔都之子。他镇守于黑海之北，1252年，亚历山大·涅夫斯基被撒里答封为弗拉基米尔大公。1253年，撒里答接见法国国王派遣的传教士，送他到萨莱见拔都。1255年，拔都去世，撒里答正在和林朝见蒙哥，蒙哥命他回国即位，但撒里答回国不久后就去世了。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
