Saltovo-Mayaki is the name given by archaeologists to the early medieval culture of the Pontic steppe region roughly between the Don and the Dnieper Rivers. Their culture was a melting pot of Onogur, Khazar, Pecheneg, Magyar, Alan, and Slavic influences. During the ninth century the Saltovo-Mayaki culture was closely associated with the Khazar Khaganate, and archaeological sites from this period are one way that historians track the geographic scope of Khazar influence.

PropertyValue
dbpprop:abstract
  • Saltovo-Mayaki is the name given by archaeologists to the early medieval culture of the Pontic steppe region roughly between the Don and the Dnieper Rivers. Their culture was a melting pot of Onogur, Khazar, Pecheneg, Magyar, Alan, and Slavic influences. During the ninth century the Saltovo-Mayaki culture was closely associated with the Khazar Khaganate, and archaeological sites from this period are one way that historians track the geographic scope of Khazar influence.
  • Са́лтово-мая́цкая культу́ра (Са́лтовская культура; укр. Салтівська культура, Салтівсько-Маяцька культура) — археологическая культура эпохи железного века на юге России и юго-востоке Украины. Датируется сер. VIII — нач. Х вв. , периодом господства в этом регионе Хазарского каганата. Название дано по двум крупным памятникам — городищу близ села Верхний Салтов на левом берегу Северского Донца (Харьковская область, начало раскопок 1900 г. ) и Маяцкому городищу близ впадении в Дон реки Тихая Сосна. Выделена в 1927 году Ю.  В.  Готье. В узком смысле культура аланского населения лесостепной части Подонья, сложившаяся в результате переселения в этот регион аланских племён. Генетически связана с культурой алан Северного Кавказа. В широком смысле салтово-маяцкую культуру принято определять как «государственную культуру Хазарского каганата» и включать в её ареал степное Подонье, Приазовье, Тамань, Восточный Крым, Нижнее Поволжье и Прикаспийский Дагестан. В этом случае культура подразделяется на два локальных варианта: лесостепной аланский, который в антропологическом смысле представлен доликефальным населением, и степной, условно называемый «болгарским» с брахикефальным населением. Последний, в свою очередь, также делится на несколько территориальных вариантов. Точка зрения впервые высказана (в виде гипотезы) М.  И.  Артамоновым в 50-е гг. , объединившим салтовские памятники с типологически и исторически близким районом Нижнего Подонья. Окончательное оформление концепция получила в работах С.  А.  Плетневой, став общепринятой. В настоящее время прямое тождество СМК с Хазарией остаётся широко используемым в научной литературе, хотя и подвергается критике со стороны некоторых исследователей.
  • Салтівська культура або Салтівсько-Маяцька культура (датується приблизно 700–1000 роками н. е. ) — археологічна культура, що виникла у народів Хазарського каганату, які заселяли Північне Причорномор'я під час їх переходу від кочового способу життя до осілого. Салтівська культура загинула під ударами печенігів на початку X ст. Назву дістала від могильника, відкритого в 1900 році поблизу села Верхній Салтів (тепер Вовчанського району Харківської області), де виявлено також залишки великого (понад 120 га) міста VIII–X ст. з кам'яною цитаделлю і посадом. З інших городищ Салтівської культури найвідоміше Маяцьке (Воронізька область). Пам'ятки Салтівської культури (тепер відомо близько 200): залишки стоянок, поселень, міст, могильників. При розкопах поселень Салтівської культури виявлено залишки жител, господарчих споруд, ремісничих майстерень тощо, а також численні зразки керамічного посуду, знарядь праці і виробів ремісників та скарби срібних монет і речей східного і візантійського походження. Салтівську культуру поділяють на два головні варіанти: лісовий — аланський і степовий — болгарський. Перший характеризується хліборобським типом поселень з напівземлянковими житлами, замками з білокам'яними стінами і катакомбним обрядом поховання (разом з померлими в поховальні камери клали зброю, прикраси, посуд тощо); другий — тимчасовими стоянками з юртоподібними житлами та могильниками з похованнями у вузьких ямах зі значно біднішим інвентарем. Населення Салтівської культури жило також у більших містах. Салтівська культура мала місцеву сармато-аланську основу з впливами сусідніх хліборобських народів. Культури, подібні Салтівській культурі, і поодинокі пам'ятки, відомі в районах поширення давніх болгар: у східному Криму, на середньому Поволжжі і долині Дунаю.
dbpprop:hasPhotoCollection
rdf:type
rdfs:comment
  • Saltovo-Mayaki is the name given by archaeologists to the early medieval culture of the Pontic steppe region roughly between the Don and the Dnieper Rivers. Their culture was a melting pot of Onogur, Khazar, Pecheneg, Magyar, Alan, and Slavic influences. During the ninth century the Saltovo-Mayaki culture was closely associated with the Khazar Khaganate, and archaeological sites from this period are one way that historians track the geographic scope of Khazar influence.
  • Са́лтово-мая́цкая культу́ра (Са́лтовская культура; укр. Салтівська культура, Салтівсько-Маяцька культура) — археологическая культура эпохи железного века на юге России и юго-востоке Украины. Датируется сер. VIII — нач. Х вв.
  • Салтівська культура або Салтівсько-Маяцька культура (датується приблизно 700–1000 роками н. е. ) — археологічна культура, що виникла у народів Хазарського каганату, які заселяли Північне Причорномор'я під час їх переходу від кочового способу життя до осілого.
rdfs:label
  • Saltovo-Mayaki
  • Салтово-маяцкая культура
  • Салтівська культура
owl:sameAs
skos:subject
foaf:page
is dbpprop:redirect of
is owl:sameAs of